Ноосферна економіка як основа регіонального розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ноосферна економіка як основа регіонального розвитку

Олександр Жадан

Згідно із вченням про ноосферу, вирішення проблем суспільного відтворення можливе лише на основі розуміння того, що людина включена не тільки в соціально-економічний, соціокультурний, науково-технічний, суспільно-історичний, а й у еволюційний - генетичний планетарний (глобальний) ноосферний процес. Чим повніше розвинуті розумові здібності, інтелект, культура, духовні якості індивідуума, тим відповідальніше і креативніше він ставиться до справи, тим глибше і системніше передбачає віддалені наслідки своїх дій на природу і суспільство, тим більш складні завдання щодо поліпшення своєї життєдіяльності він ставить і може вирішувати.

Незаперечна і зростаюча значущість інтелектуальної діяльності, особливо її ядра - сфери Розуму (ноосфери) як невичерпного і інтенсивно відтворюваного планетарного (національно-інтернаціонального) ресурсу інтелектуальної діяльності і рушійної сили сталого соціально-економічного розвитку, обумовлює необхідність використання в системі понятійного апарату суспільного відворення спеціального терміна "ноосферна економіка". Її розуміння об'єктивно випливає з тієї ролі і значущості ноосфери в цивілізаційному процесі, суть яких розкривається у забезпеченні відтворювальної гармонізації макросистеми Природа - Людина - Суспільство і збереженні її для майбутніх поколінь.

Цілком погоджуючись з провідним білоруським вченим в цій галузі П.Г. Нікітенко, ноосферну економіку слід розглядати як розумний природо- і людино-зберігаючий спосіб суспільного відтворення природи, людини, товарів, робіт і послуг на основі вдосконалення системи корпоративних інноваційних планетарних виробничих відносин і переважно постіндустріальних виробничих сил у відповідності з критеріями ефективності: креативним розвитком особистості, максимальною зайнятістю працездатного населення країни і зростанням довголіття людей, збереженням природи для майбутніх поколінь, якісним ростом ВВП і його розумним розподілом між усіма членами суспільства [1].

Елементи ноосферної економіки функціонували в тій чи іншій мірі на всіх етапах розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Вона визначала рівень і темпи науково-технічного прогресу, динаміку економічного зростання і рівень цивілізації в цілому, пройшовши декілька етапів еволюційного розвитку, що характеризуються доіндустріальним, індустріальним і постіндустріальним способами суспільного відтворення.

Розум Людини на всіх етапах суспільного відтворення виступав у різних формах знання і втілювався як в інтелекті людини, її професіоналізмі (людський потенціал), так і у технологіях, технологічних укладах НТП. Планетарне накопичення Розуму Людини забезпечувало розвиток світових продуктивних сил, технологій і виробничих відносин, які змінювали способи національного суспільного відтворення, його цільові пріоритети і цінності.

Поряд з цим, однією з найбільш потужних тенденцій сучасності стали процеси глобальної регіналізації, що розгорнулися всередині національних держав. Це, перш за все, пов'язано з посиленням своєрідності економічного або політичного розвитку тих чи інших територіальних спільнот всередині країни, їх прагненням до культурної незалежності [2]. В цьому сенсі регіоналізація, що супроводжується економічною та етнокультурною диференціацією, часто призводить до політичного дроблення, конфліктів і нестабільності всередині раніше цілісних державних утворень.

Процес формування нових регіонів супроводжується перебудовою їх відносин з державою, всередині якої вони виникли, й одночасно - зміною відносин з сусідніми територіями як всередині держави, так і за її межами.

Таким чином, сучасний глобальний регіоналізм в першу чергу можна кваліфікувати як початок історично нової, вищої фази розвитку глобальної економіки. У зв'язку з цим регіони починають більше залежати від глобальних процесів і впливів не лише в аспекті макроекономічної політики країн, але й від власної активності; нові можливості глобалізації дозволяють регіонам не тільки впливати на свій стан, але й "випереджати" розвиток своєї країни. ноосферний економіка розум

Отже, назріла необхідність формування нової світоглядної і економіко-теоретичної платформи регіонального розвитку, заснованої на принципах розумного розвитку, компромісу та взаємовигідної співпраці. Однак, незважаючи на очевидність і розуміння місця і ролі ноосфери в цивілізаційному соціально-економічному розвитку, напрацювання щодо її розвитку залишаються поки за межами її свідомого включення у виробничі відносини, особливо це стосується регіонального рівня економіки. тим часом, як сутнісне явище Розум, нагромаджуючись в різних формах знання - науці, освіті, інформації, технології, культурі, духовності, психології та ін., все більшою мірою ідентифікує себе як рушійну силу регіонального розвитку в якості вартісного активу ноосферної (інтелектуальної) вартості.

Характерною особливістю ноосферної економіки є безперервність освіти та зростання ролі знань в усіх сферах життєдіяльності. це передбачає посилення уваги до розподільчих відносин в сфері накопичення знань і регіональних інноваційних систем, які виступають як виконавчі пристрої та структури використання планетарного розуму в економіці регіону.

Зміна підходів до регіонального розвитку вимагає нових критеріїв ефективності економіки, замість показників прибутку і розрахованих на їх основі рівнів рентабельності, окупності та т. ін. новим критерієм повинен стати показник доходу - новоствореної вартості, з науковим, розумним розподілом за єдиними державними нормативами і принципами для всіх учасників виробництва: 33,3 % від доходу (ВВП) - це податок; 33,3 % - фонд оплати праці; 33,3 % - фонд розвитку (16 - 17 % - амортизація і 16 - 17 % - прибуток) [1]. необхідно також змінити систему бухгалтерського і статистичного обліку, спростити оподаткування, знизити податкове навантаження, зробивши його рівним для всіх працездатних осіб. Виходячи з необхідності наповнити ноосферним змістом моделі регіонального розвитку, слід змінити бюджетну, амортизаційну політику і політику оплати праці, ціноутворення, облік складу і структури витрат виробництва, банківську, грошово-кредитну та інвестиційну політику - все це слід пов'язати з ринковою оцінкою доходу і ВВП. таким чином, економіка повинна стати людино- і природомірною системою ринкового суспільного відтворення регіону.

На думку П.Г. Нікітенко, господарський механізм повинен забезпечувати трансформацію капіталу в категорію "фонди", посилення конкурентоспроможності регіональних економік, що передбачає відмову від використання таких принципів, як опора тільки на власні сили, особливо в науці, повсюдне імпортозаміщення, досягнення позитивного сальдо як самоцілі будь-якою ціною, зокрема шляхом застосування тарифного протекціонізму.

Надалі через розробку ноосферного соціально-економічного механізму господарювання належить досягти підвищення моральності в суспільстві: він повинен бути таким, щоб природним чином знизилися рівні бюрократизму, соціального паразитизму, утриманства, економічного рейдерства, особливо інтелектуального. В основу цього механізму необхідно покласти престижність та суспільне визнання інтелекту високої моральності та продуктивної праці, створити умови для повної зайнятості працездатного населення з гідним рівнем оплати праці і адекватного пенсійного забезпечення.

Ноосферна господарча модель регіонального розвитку передбачає пріоритетне інтелектуальне нагромадження, що повинно знайти відображення в законотворчості.

Для цього, перш за все, необхідно подолати абсолютизацію речової залежності людей і фетишизацію прибутку, грошей, предметно-речового виду виробництва і нагромадження, коли люди перестають бути по-справжньому вільними суб'єктами і творцями суспільних відносин, а їх роль зведена до рівня виробничого ресурсу або електорату, коли людина служить лише матеріальному виробництву, пристосовуючи до нього саму себе і природу.

Розвиток регіонів на засадах ноосферної економіки відкриває безмежні можливості економічного зростання, що не вступатиме у протиріччя із соціальними, культурними і національними запитами людей.

Література

1. Никитенко, П.Г. Ноосферная экономика и социальная политика: стратегия инновационного развития / П.Г. Никитенко. - Мн., 2006. - 254 с.

2. Реутов, В.Є. Глобальна регіоналі- зація як сучасний вектор розвитку глобальних економічних трансформацій [Електронний ресурс] / В.Є. Реутов // Ефективна економіка. - № 11. - 2011. - Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua.

Размещено на Allbest.ru