Проблеми введення мораторію на експорт лісу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Поповнення Державного бюджету є однією з найголовніших проблем України сьогодні. Джерел оподаткування, що є основою надходжень до нього, є доволі багато. Від усіх цих джерел вимагається максимальна віддача коштів і ми не звертаємо уваги на те, що деякі з них є вичерпними.

Одним з таких джерел є експорт товарів, сировини, науки, освіти тощо. Зупинимося на сировині, яку Україна інтенсивно експортує, замість того, щоб виготовляти з неї продукцію на вітчизняному ринку. Різновидів експортованої сировини є багато, але глобальна проблема для держави сьогодні постала з одним видом - деревиною.

Різні аспекти розвитку деревообробної сфери України розглянуто у багатьох працях вітчизняних авторів, а також аспекти розвитку цієї сфери за кордоном розглянуто у працях зарубіжних авторів, зокрема: С.А. Генсірук, О.І. Фурдичко, В.С. Бондар, Е.А. Зінь, В.І. Павлов, Б.І. Колісник, В.І. Ткачик, О.М. Шубалий, І.М. Синякевич, І.Р., Юхновського, Толчанова З.О., Л.В. Дейнеко, П.М. Купчак, Я.В. Коваль, О.О. Пінчевська, Саганюк М. П., Івонча П.М., Пінчевська О.О., В.С. Бондар, С.А. Генсірук, Я.Я. Дяченко, О.І. Фурдичко [2], О.І. Шаблій [10] та ін.

Вирубка лісів і вивезення лісоматеріалів набули величезних масштабів. Найлісистішими територіями є Закарпатська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Житомирська області, які знаходяться біля кордону із сусідніми державами. Страждають цілі регіони від опустошення територій, що призвело до забруднення повітря, зсувів, паводків. І йдеться не тільки про екологічні проблеми, але й фінансові. Відомо, що експортування сировини без глибшої обробки характерне для слаборозвинених держав, адже сирий матеріал не приноситиме таких прибутків до бюджету, як продукція, яка зазнала певної обробки чи вивозиться у готовому вигляді для споживання.

Для того, щоб зупинити цей процес, 1 листопада 2015 року був прийнятий Закон “Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді) (законопроект № 1362).

Цей документ передбачає заборону на вивезення за кордон деревини на 10 років. У пояснювальній записці до цього закону говориться про те, що продаж деревини за кордон став пріоритетним напрямком діяльності суб'єктів господарювання.

Мета роботи - виявити проблеми, пов'язані із забороною експорту кругляка та навести рекомендації щодо його вирішення.

Сьогодні забороняється вивозити деревину та пиломатеріали у необробленому вигляді (лісу круглого у вигляді колод, стовпів, з транспортною вологістю більш як 22 %; пиломатеріалів завтовшки понад 70 мм з транспортною вологістю більш як 22 %). Цей закон не впливає на таке дерево, як сосна. Її вивезення наразі є дозволеним, але закон про заборону вступає в дію з 1 січня 2017 року.

Як і усі закони, мораторій має як позитивні, так і негативні наслідки. Думки щодо доцільності його втілення є дуже розбіжними. Одні вважають, що таким способом можна збалансувати вирубку з відтворенням лісу, експорт із внутрішнім споживанням. Але також існує думка, що такий процес призупинення експорту призведе до виникнення інших проблем, зокрема:

- безробіття;

- скорочення надходжень до Державного бюджету;

- невдоволення бізнес-партнерів з Європейського Союзу;

- контрабанда.

Завдання цієї роботи полягає у дослідженні обґрунтованості цих проблем, вивченні його слабких сторін. Також оцінюватимуться справжні наслідки, які спостерігаються на вітчизняному ринку з дня прийняття цього закону і можливі шляхи вирішення проблем, що постали з початку його втілення.

Аналізуючи різні джерела інформації, можна дійти висновку, що впровадження мораторію має кілька негативних наслідків. Але не усі з них реально підтверджені, деякі навіть є неправдивими.

На думку багатьох людей, впровадження цього закону призвело до скорочення робочих місць, частка безробіття зростатиме, адже велика кількість людей зайняті у лісовій промисловості. Лісники, які займалися вирубкою лісів, вважають, що без експорту лісоматеріалів лісництво закінчиться. Еколог міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Петро Тєстов стверджує, що заборонити усі суцільні вирубки лісів нереально. До того ж деякі ліси потрібно вирубувати з погляду охорони природи. Багато регіонів України “живуть з лісу”, у лісовій галузі працюють сотні тисяч людей, а податки від вирубок - це наповнення місцевих бюджетів, - зауважує еколог. Повна заборона вирубки, на його думку, буде неефективною.

Насправді даних, які б підтвердили таку думку, не існує. Почнімо з того, що мораторій не передбачав призупинення вирубки. Він мав на увазі лишень заборону експорту, але реалізацію сировини на вітчизняному ринку. Це означає, що навіть за деякого скорочення вирубок через менший попит на деревину, робочі місця будуть забезпечені, адже в середині країни потрібно розвивати лісову промисловість. Дерево потрібно піддавати глибшій обробці. Це означає, що підприємства, які займатимуться деревиною, зможуть забезпечити робочі місця працівникам. Крім того, потрібно розвивати меблеву промисловість, що також означає відкриття нових підприємств і збільшення кількості робочих місць.

Наступна проблема постала у скороченні надходжень до Державного бюджету. Вирубка лісів забезпечує надходження валюти до держави - 150 млн доларів щорічно, та сплати податків і зборів до Державного та місцевого бюджетів, внески до страхових фондів. Враховуючи те, що держава не може виділити кошти на вирощування лісу та його охорону, завдяки реалізації деревини, зокрема і на експорт, підприємства можуть здійснювати лісогосподарські заходи.

Отже, існує думка, що скорочення експорту лісоматеріалів зменшить податкові надходження від експорту до Державного бюджету. Так, з одного боку, така думка є правдивою, адже скорочується вивезення через кордон продукції, яка оподатковується. А з іншого, - експорт продукції глибшої обробки або ж готової продукції збільшить податкові надходження до бюджету, адже податки на готові вироби чи оброблені матеріали є вищими. Для недопущення скорочення надходжень ми повинні розвивати деревообробну промисловість, а також підприємства, що виготовлятимуть продукцію, тим самим збільшуючи податкові надходження у бюджет України. інвестиційний деревообробний бюджет

Третя проблема є також важливою, оскільки Україна все робить для того, щоб вступити до Європейського Союзу. За Угодою про Асоціацію сторони не мають права встановлювати кількісні обмеження на експорт або імпорт товарів, окрім мит та акцизів. Мораторієм Україна порушується ця умова. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська заявила, що через заборону експорту лісу-кругляка, Україна може не отримати другий і третій транш від ЄС в 1,2 млрд євро. Першу частину грошей Україна отримала ще у 2015 р.

Крім того, Уряд керується захистом та підтримкою національного виробника, а виступаючи в Європі, спирається на те, що потрібно покращити екологічний стан лісів в Україні. Насправді мораторій на експорт не є ефективним. Навпаки, до дня його прийняття вирубка збільшилася у кілька разів і набула величезних масштабів. Отже, можна зробити висновок, що беручи до уваги екологічний стан України, потрібно було прийняти мораторій на вирубку лісів.

Можливим вирішенням такої проблеми є збалансування експорту лісоматеріалів. Якщо з Угоди випливає, що Україна повинна експортувати деревину, то потрібно встановити її об'єм, який може бути вивезений до ЄС. Але це не повинно впливати на забезпеченість вітчизняного ринку деревиною і частина податків, які надходять від ЄС за експорт, повинні направлятися на відтворення лісів.

Уряд також розглядає питання щодо скасування мораторію і впровадження аукціону на деревину. У цій системі вони звертають увагу на два аспекти:

1. На аукціон для нерезидентів надходитиме лише той ліс, який виставлявся на продаж для резидентів і не був реалізований. Кабінет Міністрів України посилається на те, що деревина невеликого діаметра не є цікавою українським виробникам, тому її можна було б реалізувати за кордоном.

2. Деревина, що виставляється на аукціон для резидентів, продається без права на експорт, що повинно унеможливити маніпуляції.

Ця система також має багато недоліків. Зокрема, виділяють один із них, відповідно до якого, дискримінація залишається, адже нерезидентам дістанеться тільки та деревина, яка не зацікавила українських виробників. Співрозмовник ЄвроПравди запевняє, що: “У ЄС прекрасно розуміють, що звичайне скасування мораторію, у парламенті провести неможливо. А отже, треба шукати компроміс”. На його думку, схема подвійних аукціонів повинна пропрацювати 3 роки і після того нерезиденти повинні зрівнятися з вітчизняними виробниками.

Вагомою проблемою після прийняття мораторію сьогодні постає контрабанда. Люди, які часто подорожують або живуть близько до залізниці, спостерігають вантажні потяги, що завантажені колодами, які експортуються до інших країн. Беручи до уваги приклади Львівської митниці, найчастішими виявами контрабанди є фальсифіковане оформлення митної декларації. Оскільки сьогодні експорт сосни є дозволеним, у митній декларації зазначають цю породу деревини, а у вагонах знаходяться різні породи, які під час огляду виявляють наші митники. Крім того, у декларації зазначають дефекти, яких не існує. За законом, товарна позиція 44003 не підлягає експорту. До неї включають колоди, які використовують для варіння целюлози чи виробництва сірників. Ці колоди, на відміну від паливних колод, ретельно сортують, піддають обкоруванню чи лущенню і, як правило, ці колоди не повинні бути ламаними, колотими, скривленими, сучкуватими чи роздвоєними. Тобто у митній декларації дерево оформлене, як гниле або з кривизною, для того, щоб воно “втратило цінність” для України і експорт за кордон був дозволений. Ще одним прикладом втрати цінності є оформлення експортованих колод як паливної деревини. Тому, за аналізом статистики, спостерігається, що експорт саме порубаної паливної деревини має тенденцію до зростання з часу прийняття мораторію.

Також не можна закривати очі на те, що навіть за зупинки експорту, масове спустошення лісів не припиняється. Виникає питання, як запропонована аукціонна норма вплине на проблему масових вирубок? Кабінет Міністрів України дійшов висновку, що причиною цієї проблеми є непрямі контракти. Тобто будь-який масив лісу можна купити, адже лісники визнають цю вирубку санітарною, а деревину продають за прямим контрактом. Вихід з цієї ситуації Уряд бачить у системі аукціонів, але він визнає, що навіть цього не достатньо, адже лісова галузь є однією з найкорупційніших. Альтернативою подолання цієї проблеми може бути розширення мораторію не тільки на експорт, а й на вирубку. Утім це також не буде повним вирішенням проблеми. Якщо санітарні вирубки є одним із методів контрабанди, потрібно також встановити жорсткий контроль за її проведенням.

Щоб оцінити, наскільки впровадження мораторію є ефективним для України, після півроку його дії був проведений аналіз статистичних показників за цей період. Для виправдання намірів

Уряду щодо скасування мораторію, перший віце-прем'єр міністр України Степан Кубів заявив на Погоджувальній Раді ВР, що бюджет втрачає величезні кошти через заборону експорту. Щоб підтвердити такий висновок, Народний депутат (РПЛ), Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва України, член Національної Ради Реформ, кандидат економічних наук Віктор Галасюк зробив депутатське звернення до ДФС і отримав офіційну відповідь. Думка Степана Кубіва виявилася непідтвердженою .

Отже, після аналізу даних, депутат зробив такі висновки:

1. Деревообробна та паперова промисловості почали стрімке зростання на фоні стагнації промисловості (рис. 1).

Рис. 1

Ось, як бачимо з рис. 1, обсяг реалізації промислової продукції за перше півріччя 2016 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року у дол. США скоротився на -6 %. У той самий час деревообробна промисловість продемонструвала приріст +15 %, а меблева - +12 %.

Рис. 2

Тобто деревообробна та меблева промисловості із введенням мораторію зросли, незважаючи на “просідання” промисловості загалом.

2. Експорт оброблених лісоматеріалів почав стрімко зростати на фоні падіння загального товарного експорту (рис. 2).

З цього графіка можна зробити висновок, що сукупний товарний експорт за перше півріччя 2016 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року у дол. США скоротився на -11 %. Натомість експорт оброблених лісоматеріалів зріс на 12 %, що поповнило торговельний баланс на 22 млн. дол. США лише за півроку дії мораторію.

Більше того, зростання обсягів реалізації та експорту деревообробної промисловості у першому півріччі 2016 р. відбулось переважно за рахунок наявного обладнання, оскільки введення в експлуатацію нового обладнання відбувається з певним часовим лагом.

3. Податкові надходження від галузі до Держбюджету почали істотно зростати (рис. 3).

ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЇ МОРАТОРІЮ НА ЕКСПОРТ КРУГЛЯКА

Сплачені податки до бюджету підприємствами млндмсшл деревообробної, паперової та меблевої галузей