Формування субсидіарного соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування субсидіарного соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Транспортний комплекс є важливою складовою у структурі економіки України. Модернізація наявних та розбудова нових видів транспортних послуг не лише сприяє підвищенню іміджу України у світовій спільноті, а і забезпечує довгострокове економічне зростання та підвищення рівня життя населення. Як свідчать тенденції глобалізації, надалі роль пасажирського автомобільного транспорту збільшуватиметься у зв'язку з позитивною динамікою міграційних процесів, концентрацією переважної кількості населення у великих містах - адміністративно-територіальних центрах, зростанням значення задоволення економічних, соціальних, гуманітарних та культурних потреб.

Таким чином, набуває актуальності вивчення факторів впливу на формування можливостей отримання транспортних послуг відповідно до міжнародних стандартів, потреб населення, створення сучасних механізмів адміністративного й ринкового регулювання, які стимулюватимуть розвиток пасажирської автотранспортної галузі.

У цьому контексті потребують розв'язання суперечності щодо: відповідності потенціалу пасажирського автотранспорту сучасним вимогам якості, безпеки, комфортності та цінової доступності для пасажирів; необхідності матеріально-технічного обслуговування транспортних засобів та наявності сучасних діагностичних і ремонтних центрів; вимог до кваліфікації перевізників і системи формування кваліфікованих професійних колективів; необхідності застосування показників ефективності під час оцінювання діяльності перевізників і розподілі прибутку та відсутності реальних мотиваційних підходів до надання якісних послуг.

Разом із тим потребують вирішення інфраструктурні проблеми - будівництва шляхів сполучення, раціоналізації маршрутної мережі, створення сучасної системи інформаційного забезпечення пасажирських перевезень.

За статистичними даними більшість населення України проживає в містах, зокрема в адміністративно-територіальних центрах обласного й районного значення, та отримує, незважаючи на проблеми, якісніші послуги, ніж мешканці сільських населених пунктів.

Проблемам транспортного комплексу присвячені праці таких науковців, як А.В. Базилюк, М.Г. Босняк, А.С. Бондаренко, С.М. Вдовенко, В.П. Гудкова, О.П. Голиков, Л.Г. Зайончик, Т.Г. Затонацька, Д.В. Зеркалов, Н.В. Іванова, В.П. Ільчук, В.В. Концева, Ю.Ф. Кулаєв, П.Р. Левковець, О.Н. Ларін, Ю.Б. Слободяник, С.О. Тульчинська, Н.В. Філіпова, В.Г. Шинкаренко, П.О. Яновський, Л.Ю. Яцківський та ін.

Проте, незважаючи на ґрунтовні напрацювання багатьох учених, комплексного дослідження сутності та шляхів реалізації субсидіарного соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень у вітчизняній науковій літературі не простежується. Тому обрана тема дисертації є своєчасною й актуальною та потребує подальших досліджень на шляху пошуку прогресивних підходів щодо формування субсидіарного потенціалу, збалансованого за інтересами на державному й місцевому рівнях; забезпечення територіального та галузевого співвідношення можливостей і потреб; узгодження розвитку приватного, комунального й державного секторів пасажирських перевезень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри фінансів Чернігівського національного технологічного університету «Розробка фінансово-економічних засад інноваційного розвитку базових галузей економіки регіону» (номер державної реєстрації 0104U005466, 2010-2015 рр.); «Підвищення ефективності функціонування та розвитку транспорту, зв'язку та інших галузей економіки» (номер державної реєстрації 0110U007062, 2009-2010 рр.), де автором розроблено методи вдосконалення управління автотранспортними системами, проведено системно-функціональний аналіз проблем пасажирських перевезень.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування субсидіарного соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень, вивчення структурно-функціональних зв'язків між суб'єктами надання послуг, системи формування тарифів, матеріально-технічного й кадрового забезпечення, методів реалізації потреб населення щодо якості, безпеки та своєчасності отримання послуги.

Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені такі завдання:

- дослідити теоретичні підходи до формування субсидіарного соціально-економічного потенціалу (ССЕП) автотранспортних пасажирських перевезень (АТПП);

- визначити науково-практичні засади зростання ролі та значення ССЕП АТПП у розвитку національної економіки;

- систематизувати методи державного регулювання процесу формування ССЕП АТПП;

- провести аналіз ринку та фінансово-господарської діяльності у сфері АТПП;

- вивчити проблеми формування потенціалу пасажирського автомобільного транспорту загального користування;

- розробити модель впливу ССЕП на активізацію процесів удосконалення організації перевезень пасажирським автомобільним транспортом;

- запропонувати концептуальні підходи до регулювання процесів формування й розвитку ССЕП АТПП;

- обґрунтувати необхідність та напрями підвищення ефективності використання й розвитку потенціалу АТПП.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування системи автотранспортних пасажирських перевезень.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і прикладних засад формування субсидіарного соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися методи: системно-функціонального аналізу (для визначення впливу всіх складових і елементів системи пасажирських перевезень на кількісні та якісні показники надання послуг); порівняння (з метою виявлення тенденцій розвитку ринку послуг пасажирських перевезень і розроблення механізмів мінімізації негативних впливів); спостереження, анкетування, опитування (для врахування якомога більшої кількості оціночних ознак та підвищення точності висновків); екстраполяції (з метою розгляду різних форм досягнення результатів); економічного аналізу (для виявлення проблем перевезення та мотивації всіх учасників ринку пасажирських перевезень).

Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи виступають фундаментальні положення економічної теорії, теорій економічного розвитку, інформаційного суспільства, положення управління розвитком транспортної інфраструктури, концепції потенційних можливостей тощо.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі й нормативно-правові акти України, аналітичні матеріали Міністерства інфраструктури України, статистичні матеріали Державної служби статистики України, матеріали вітчизняних і зарубіжних періодичних видань із питань оцінки стану АТПП, офіційні веб-сайти, праці вітчизняних і зарубіжних науковців зазначеної тематики, власні напрацювання автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні теоретичних положень і науково-практичних засад взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування та приватних підприємств у системі автотранспортних пасажирських перевезень на основі формування субсидіарного соціально-економічного потенціалу надання якісних, безпечних своєчасних і комфортних послуг.

Основними положеннями дисертаційної роботи, що становлять наукову новизну, є такі:

удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат, а саме трактування поняття «субсидіарний соціально-економічний потенціал автотранспортних пасажирських перевезень» (ССЕП АТПП), яке, на відміну від наявних, розкривається з позиції таких ознак: 1) сукупність можливостей пасажирського автотранспорту в наданні якісних, безпечних, своєчасних і комфортних послуг та задоволенні потреб у них споживачів у процесі доступної, впорядкованої організаційної й нормативно-правової взаємодії державних, комунальних і приватних перевізників та диференціації можливостей вибору послуги пасажирами; 2) перерозподіл повноважень і впливів на процеси перевезення пасажирів, за яких вищі рівні управління виконують додаткові або допоміжні функції під час виконання завдань, які виникають на місцевому рівні; 3) наближення соціально-економічного потенціалу пасажирських перевезень до європейських стандартів у інтересах споживача - підвищення якості надання послуг, безпеки перевезень, доступності цін, забезпечення рівних можливостей для поїздки незалежно від місця проживання;

- концептуальні засади державного регулювання діяльності та розвитку галузі АТПП, яке має бути спрямоване на створення сприятливих організаційно-економічних умов для формування ССЕП, збалансованого за інтересами на державному й місцевому рівнях та узгодженого для розвитку приватного, комунального та державного секторів;

– методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування системи АТПП на основі застосування ССЕП, що характеризуються цілісністю аналізу на національному й місцевому рівнях за критеріями якості, безпеки, комфортності; економічною, соціальною, фінансовою, господарською та іншими функціями; структурними ознаками щодо кількісних показників перевезення пасажирів;

– наукові підходи до визначення основних напрямів збільшення ролі та значення пасажирських автотранспортних перевезень для розвитку національної економіки за рахунок формування ССЕП на основі: вивчення стану й тенденцій попиту населення на перевезення; зміни вимог до якості, безпеки та комфортності з метою наближення їх до європейських стандартів; поліпшення кадрового складу перевізників; подальшої комерціалізації діяльності зазначеної сфери; упровадження інновацій в управління та вдосконалення стратегічного планування розвитку; запобігання фінансово-економічним і екологічним загрозам тощо;

дістали подальший розвиток:

– концептуальні підходи до процесів формування й розвитку ССЕП на основі розроблення моделей і схем, що дало змогу визначити пріоритети розвитку системи пасажирських перевезень, запропонувати шляхи вдосконалення взаємодії суб'єктів і об'єктів на ринку перевезень, розглянути в комплексі мету, завдання й функції, встановити межі застосування принципів - дерегуляції, децентралізації, координації, соціальної орієнтації, які ґрунтуються на визначенні відповідності потенціалу пасажирського автотранспорту вимогам якості, безпеки, комфортності та цінової доступності для пасажирів за ефективної взаємодії державних, комунальних і приватних перевізників; застосуванні програмно-цільового підходу, який означає поєднання державної підтримки та формування системи самозабезпечення перевізного процесу;

– систематизація процесів у сфері АТПП в Україні, завдяки чому виявлено такі тенденції: недосконалість і невідповідність міжнародним нормам нормативно-правової бази, у тому числі відсутність єдиних норм взаємодії органів управління й перевізників; недостатнє відшкодування непокритих витрат перевізникам; формування тарифів; недостатня ефективність управління системою регулярних перевезень; невідповідність дорожньої мережі фактичному транспортному потоку, а також її відсутність у віддалених частинах регіонів країни; наростаючий дефіцит на ринку праці кваліфікованих кадрів автомобільного транспорту; низька якість і надійність пасажирських автотранспортних послуг; невідповідність потенціалу пасажирського автотранспорту вимогам якості, безпеки, комфортності та цінової доступності для пасажирів. Загалом проведений аналіз допоміг визначити стан розвитку галузі АТПП як незадовільний, що унеможливлює виконання нею своєї важливої ролі в національній економіці, основними причинами якого є непослідовність, недостатня дієвість і ефективність державної політики;

– науково-теоретичне обґрунтування удосконалення процесів функціонування пасажирського автотранспорту з урахуванням створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання транспортних засобів, забезпечення беззбиткової діяльності суб'єктів господарювання, що надають послугу з перевезення пасажирів на маршрутах загального користування; система управління пасажирським транспортом, що має поєднувати сталу систему пасажирських перевезень комунальним транспортом і систему комерційного транспорту, яка є гнучкішою, застосовує принцип системної самоорганізації та регулювання ринковими законами.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведеного дослідження вдосконалено наукові поняття, що характеризують потенціал автотранспортних пасажирських перевезень, форми й методи взаємодії суб'єктів різних форм власності на засадах приватнодержавного партнерства та споживачів послуг із пасажирських перевезень.

Департамент економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (довідка №04-04/557 від 01.09.2014) використовує наукові розробки, викладені й обґрунтовані в дисертаційній роботі, які полягають у такому: на основі обґрунтованих автором заходів із підвищення ефективності організації перевезень пасажирським автомобільним транспортом визначено пріоритетні цілі розвитку автомобільного сполучення області в Україні та за її межами; впровадження запропонованої дисертантом моделі рівноваги й балансу АТПП сприяє розвитку соціально-економічної системи області, а сама модель може бути використана іншими адміністративно-територіальними одиницями України.

З урахуванням пропозицій розроблено рекомендації щодо узгодження механізмів управління соціально-економічним потенціалом АТПП територією України.

Наукові розробки дослідження були прийняті до впровадження на ПАТ «ЧЕРНІГІВАВТОСЕРВІС», м. Чернігів (акт впровадження №23 від 05.09.2014). Моделі рівноваги й балансу міських АТПП, викладені в дисертаційному дослідженні, дають змогу врахувати особливості та проблеми пасажирських автомобільних підприємств. На основі результатів проведеного дослідження можна поліпшити й забезпечити економічну обґрунтованість рішень з управління пасажирським автотранспортним підприємством.

Основні результати дисертаційного дослідження використовуються в методичному забезпеченні навчального процесу Чернігівського національного технологічного університету при викладанні курсів, Національна економіка», Державне регулювання економіки» (довідка №102/08-2844 від 12.05.2014).

Особистий внесок здобувача. Усі принципові наукові результати ґрунтуються на теоретичних положеннях і практичних розробках, отриманих автором самостійно в межах дисертаційного дослідження. У дисертації не використовувалися ідеї або розробки, що належать співавторам, з якими були опубліковані окремі наукові праці.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, таких як І Міжнародна науково-практична конференція, Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 22-24 квітня 2009 р.); Міжнародна науково-практичної конференція, Виклики та стратегічні орієнтири розвитку людського потенціалу державного управління» (м. Чернігів, 14-16 квітня 2011 р.); Міжнародна науково-практична конференція, Історико-правові та соціально-економічні аспекти розвитку суспільства» (м. Чернігів, 17 березня 2011 р.); Науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, Новітні технології у науковій діяльності і навчальному процесі» (м. Чернігів, 27-28 квітня 2011 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, Новітні технології у науковій діяльності і навчальному процесі» (м. Чернігів, 19-20 квітня 2012 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція, Комплексне забезпечення якості технологічних процесів та систем» (м. Чернігів, 23-25 травня 2012 р.); Міжнародна науково-практична конференція, Модернізаційні аспекти формування людського потенціалу в системі державної служби» (м. Чернігів 23-24 грудня 2011 р.); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 51-й річниці першого космічного польоту Ю.О. Гагаріна, Методологічні та практичні аспекти менеджменту в параметрах національної економічної моделі» (м. Черкаси, 12-13 квітня 2012 р.); Materialy IX Mezinarodni vedecko-prakticka konference, Vedecky Prumysl Evropskeho Kontinentu - 2013» (м. Прагa, 27.11-05.12 2013 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 18 наукових працях загальним обсягом 4,65 друк. арк., у тому числі 4,24 друк. арк. належать особисто автору, зокрема 7 статей у наукових фахових виданнях України (2,93 друк. арк.), 1 стаття в науковому періодичному виданні іноземної держави, 1 стаття в інших виданнях, 9 тез доповідей на наукових конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основна частина дисертаційної роботи викладена на 208 сторінках комп'ютерного тексту, що містить 19 таблиць і 23 рисунки. Список використаних джерел включає 177 найменувань та викладений на 19 сторінках.

Основний зміст дисертації

пасажирський транспорт субсидіарний економічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі, Теоретико-методичні засади формування соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень» проведено аналіз теоретичних досліджень субсидіарного соціально-економічного потенціалу, розкрито його наукову сутність, визначено науково-практичні засади збільшення ролі та значення ССЕП у розвитку національної економіки, вивчено методи державного регулювання процесу його формування й розвитку.

Ретроспективний аналіз наукових уявлень підтверджує соціальність принципу субсидіарності в системі АТПП, оскільки людина (пасажир) виступає первинним суб'єктом дії. У процесі дослідження встановлено, що теоретичні напрацювання та узагальнення щодо формування й розвитку ССЕП АТПП перебувають на стадії становлення, отже, є потреба в уточненні й удосконаленні категоріального апарату.

ССЕП АТПП розглядається в цьому розділі як сукупність можливостей пасажирського автотранспорту в наданні й задоволенні загальних потреб споживачів у отриманні якісних, безпечних, своєчасних і комфортних послуг. Підкреслюється диференційованість можливостей вибору послуги пасажирами. Використання (застосування) принципу субсидіарності у процесі формування соціально-економічного потенціалу АТПП означає, що вищі рівні управління перевезеннями пасажирів є додатковими, або допоміжними при вирішенні завдань, які виникають на місцевому рівні. Таким чином, передбачається наближення послуги до споживача з метою забезпечення якості, безпеки перевезень, доступності цін, рівності можливостей для поїздки незалежно від місця проживання.

Поглиблено наукові положення щодо збільшення ролі органів місцевого самоврядування в управлінні АТПП та визначено напрями їхньої відповідальності перед населенням, а також можливість передачі ними повноважень на вищі рівні лише з об'єктивних причин.

Вивчення методів регулювання процесів АТПП засвідчило необхідність удосконалення інституційного забезпечення розвитку зазначеного сектору, що стимулюватиме перехід на європейські стандарти та ділову активність підприємців галузі.

Визначено головні завдання державного регулювання автотранспортної діяльності: гарантування безпеки, створення цивілізованого конкурентного середовища на ринку пасажирських послуг, регулювання тарифів і транспортних витрат, поліпшення якості пасажирського обслуговування, яке нині набуває особливої актуальності.

Вивчення сучасного стану організаційних заходів держави в галузі АТПП орієнтує на підвищення ефективності, визначення оптимального поєднання державних і ринкових методів управління, сприяння гнучкості, інтегрованості, цілісності функціонування та розвитку транспортної системи пасажирських перевезень.

У другому розділі, Аналіз ринку та фінансово-господарської діяльності пасажирських автотранспортних перевезень» проведено аналіз ринку та фінансово-господарської діяльності АТПП; виявлено проблеми формування потенціалу пасажирського автомобільного транспорту загального користування; здійснено моделювання впливу субсидіарного соціально-економічного потенціалу на активізацію процесів удосконалення організації перевезень пасажирським автомобільним транспортом.

Встановлено, що організація автотранспортного обслуговування на маршрутах регулярного сполучення сповна не задовольняє потреби населення. Основною проблемою є невиконання вимог щодо своєчасності, швидкості, комфортності, доступності, безпеки, збереження багажу тощо.

Оскільки автотранспортні пасажирські послуги є особливим видом транспортної діяльності, який вимагає відповідного технологічного, економічного, інформаційного, правового й ресурсного забезпечення, особливого значення набуває процес формування ССЕП АТПП, коли надається та враховується повна інформація про витрати перевізників і рівень доходу громадян у межах організації транспортного обслуговування на державному, обласному й місцевому рівнях. Прозорість відносин надасть можливість здійснювати автотранспортне обслуговування населення на основі реальних можливостей перевізників та забезпечувати належну якість перевезень.

Протягом останніх 10 років автомобільний транспорт став основним видом пасажирських перевезень: так, у 2013 р. його частка у перевезеннях становила 50,61%. Водночас порівняно з 2008 р. у 2013 р. частки пасажирських перевезень автомобільним транспортом міжміського (з 67,9 до 65,8%), міського (з 49,8 до 47,6%) та приміського (з 65,4 до 62,7%) сполучення мають тенденцію до зменшення: зростаючі вимоги населення щодо якісних і надійних перевезень не можуть бути сповна задоволені перевізниками через повільне оновлення рухомого складу державних автотранспортних підприємств та надання переваги приватними перевізниками особистій вигоді.

Збільшення ступеня фізичного й морального зносу основних засобів призводить до невідповідності технічного й технологічного рівнів вітчизняного транспорту європейським стандартам, а отже, до втрати перспективних маршрутів.

Натомість зростає придбання громадянами індивідуальних транспортних засобів. Забезпеченість населення легковими автомобілями в особистій власності становить у середньому по регіонах України 142 од. на 1000 населення. До речі, автомобілізація населення має тенденцію до зростання: так, у 2013 р. кількість легкових автомобілів у особистій власності збільшилася в 1,07 рази порівняно з 2008 р.

До основних факторів задоволення потреб населення у внутрішньодержавному переміщенні належать такі:

1. Невідповідність техніко-експлуатаційного стану автомобільних доріг України сучасним вимогам. Станом на 01.01.2013 р. найбільшу частку мережі автомобільних доріг загального користування становлять дороги IV категорії - 62,44%. Проте за технічними характеристиками європейським нормам відповідають лише дороги I категорії, частка котрих - 1,67%.

2. Брак кваліфікованих фахівців у галузі пасажирського автомобільного транспорту та управлінців, які мають досвід роботи з організації пасажирських перевезень, що підтверджує аналіз дорожньо-транспортних пригод із вини водіїв.

3. Техніко-технологічні, організаційні й економічні суперечності, які виникли протягом останнього десятиліття. Зокрема, перевищення граничного ступеня зносу рухомого складу; недосконалість нормативно-правової бази регулювання взаємодії органів управління та перевізників; недостатнє відшкодування непокритих витрат перевізникам; ціноутворення; малоефективне управління системою АТПП; невідповідність маршрутної мережі у великих містах фактичному транспортному потоку, а також її відсутність у віддалених територіях.

У дисертації здійснено моделювання впливу ССЕП на приріст пасажирообороту автомобільного транспорту загального користування з метою поліпшення організації перевезень пасажирським автомобільним транспортом, мінімізації впливу негативних факторів та розв'язання наявних проблем.

Для оцінки ССЕП АТПП визначено основні показники діяльності пасажирського автотранспорту, які згруповані у п'ять блоків: виробничий, трудовий, фінансовий, ресурсний і управлінський потенціали. Розрахунок інтегрального показника ССЕП АТПП показав, що використання управлінського потенціалу потребує додаткового дослідження з урахуванням більшого кола факторів.

Для моделювання впливу факторів на приріст пасажирообороту автомобільного транспорту загального користування побудовано економетричну модель, специфікація котрої має такий вигляд:

, (1)

(1,613) (17,577) (3,830) (2,111)

де - приріст пасажирообороту автомобільного транспорту загального користування (сезонно скоригований);

- приріст інтегрального показника ССЕП АТПП (сезонно скоригований);

- приріст числа ліцензій, виданих Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті (сезонно скоригований);

- приріст кількості розглянутих звернень, заяв, скарг громадян України Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті (сезонно скоригований).

У дужках наведено значення t-статистик.

На основі побудованої моделі розраховано коефіцієнти еластичності для оцінених коефіцієнтів моделі (табл.).

Коефіцієнт еластичності для оцінок параметрів моделі

З метою дослідження варіативності пасажирообороту автомобільного транспорту загального користування було побудовано векторну модель авторегресії з константою та вісьмома лагами, що дозволяє моделювати динамічні взаємозалежності між досліджуваними часовими рядами. Аналіз декомпозиції дисперсії похибки прогнозу для приросту пасажирообороту автомобільного транспорту загального користування вказав на те, що варіативність цієї змінної, в основному, пояснюється власними коливаннями (на 100% - у першому періоді та майже 85% - у двадцятому) та варіативністю приросту інтегрального показника ССЕП пасажирських автотранспортних перевезень (від 0% - у першому періоді до близько 12% - у двадцятому). На долю інших факторів припадає до 2% коливань приросту пасажирообороту автомобільного транспорту загального користування.

Проведені розрахунки засвідчили, що найбільш значний вплив на зміну обсягів пасажирообороту автомобільного транспорту серед всіх факторів має приріст інтегрального показника ССЕП, проте необхідним є врахування і ролі додаткових факторів, які також впливають на результуючий показник.

У третьому розділі, Вдосконалення механізму реалізації та розвитку субсидіарного соціально-економічного потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень під впливом євроінтеграційних змін» обґрунтовано ефективність факторів використання та розвитку потенціалу автотранспортних пасажирських перевезень; запропоновано напрями вдосконалення концептуальних засад регулювання процесів формування та розвитку ССЕП АТПП.

Серед визначених та запропонованих до використання основних пріоритетів формування та розвитку ССЕП АТПП: забезпечення державної підтримки розвитку соціально-економічного потенціалу пасажирських автотранспортних перевезень; інтегрування транспортної системи України в європейську систему та приведення її у відповідність до євростандартів; стимулювання становлення державно-приватного партнерства при формуванні соціально-економічного потенціалу пасажирських автотранспортних перевезень (рис. 2).

В умовах європейської інтеграції стан системи АТПП України не відповідає стандартам і вимогам Європейського Союзу (ЄС) через суттєве відставання інфраструктури, обладнання, норм і стандартів. Для того, щоб привести параметри функціонування пасажирського автотранспорту, до європейських норм, необхідно створити відповідні правові, економічні, технічні, організаційно-технологічні, екологічні умови, використовуючи адміністративні, економічні та правові інструменти державного регулювання економіки.

Правові інструменти мають передбачати відкритість української транспортної системи, приєднання до міжнародних конвенцій і угод.

Економічні інструменти - включати доступність галузі пасажирських автотранспортних перевезень для приватного капіталу, розвитку конкуренції.

Адміністративні інструменти - забезпечувати відповідність стандартам ЄС за якістю надання послуг щодо перевезення пасажирів автотранспортом.

У дисертаційній роботі доведено, що формування ССЕП АТПП спрямоване на якнайповніше задоволення попиту населення території на пасажирські перевезення й організаційно-управлінські та економічні відносини у системі пасажирських перевезень, які формуються, перш за все, на місцевому рівні.

Визначено, що розподіл вирішення визначених завдань на кожному з рівнів забезпечить становлення ринку пасажирських автотранспортних послуг, необхідного для задоволення попиту населення на якісні та надійні послуги, враховуючи економічні можливості населення і можливості перевізників при їх стабільній роботі:

1. На державному рівні - це розробка і реалізація довгострокової державної політики комерціалізації сфери пасажирських транспортних послуг; поступовий перехід до ринкових принципів взаємодії суб'єктів перевізного процесу; розробка та реалізація законодавчої бази та загальної нормативної бази організаційно-економічної діяльності у цій сфері.

2. На рівні регіонів і міст - це вдосконалення організаційно-економічних засад управління територіальними (місцевими) системами пасажирських перевезень; розробка конкретних механізмів економічного та адміністративного регулювання процесів функціонування та розвитку транспортних систем з метою найбільш повного задоволення потреб населення території у пасажирських перевезеннях з урахуванням соціального фактора.

3. На рівні підприємств-перевізників - це пошук і реалізація внутрішніх резервів підвищення економічної ефективності виробничо-комерційної діяльності; вибір і обґрунтування найбільш економічно-ефективних техніко-експлуатаційних, організаційно-економічних і маркетингових рішень, спрямованих на приріст доходів підприємства від основної діяльності і зниження витрат на виробництво і реалізацію пасажирських послуг населенню.

У роботі доведена необхідність вдосконалення регулювання автотранспортного ринку. Зазначено, що необхідно знайти оптимальні шляхи регулювання, які будуть працювати як в інтересах адміністративно-територіальних одиниць, так і окремих автотранспортних підприємств і приватних власників рухомого складу.

Підтверджена необхідність застосування моделі державно-приватного партнерства при формуванні діяльності пасажирського автотранспорту з огляду на те, що його послуги є соціальним благом і займають місце між приватними і суспільними благами.

Реалізація запропонованих дисертантом напрямів формування ССЕП АТПП дозволить забезпечити необхідний рівень задоволення потреб населення, особливо малозабезпечених категорій громадян у послугах пасажирських автотранспортних перевезень при взаємодії приватного і державного сектора з урахуванням соціальної значущості транспортної галузі.

Висновки

Проведене дослідження спрямоване на вирішення існуючих проблем у сфері організації перевезень пасажирським автомобільним транспортом.

На основі здійсненого аналізу удосконалено наукові поняття, які характеризують ССЕП АТПП та форми і методи взаємодії суб'єктів різних форм власності, виявлені напрями взаємодії між перевізниками та споживачами щодо підвищення якості послуг з пасажирських перевезень.

Вивчення стану сфери автотранспортних пасажирських перевезень та перспектив її розвитку дали можливість доповнити наукові положення щодо управління процесами перевезень, дозволили систематизувати наукові підходи і запропонувати їх вдосконалення.

Отримані наукові результати сприяють розвитку системи автотранспортних пасажирських перевезень, застосуванню на практиці теоретичних положень, розроблених методик, рекомендацій з формування соціально-економічного потенціалу ефективного і якісного пасажирського обслуговування населення, створенню системи прийняття раціональних управлінських рішень у нестабільних умовах забезпечення перевезень.

1. Визначено проблеми сучасного стану АТПП та запропоновано шляхи їх вирішення щодо невідповідності потенціалу пасажирського автотранспорту вимогам якості, безпеки, комфортності та цінової доступності для пасажирів; вимог до кваліфікації перевізників та системи підготовки і контролю за їх роботою; відсутністю реальних мотиваційних підходів до надання якісних послуг автотранспортними підприємствами; необхідності оновлення рухомого складу та умов обслуговування транспортних засобів; раціоналізації маршрутної мережі; створення сучасної системи інформаційного забезпечення пасажирських перевезень.

2. Введено поняття ССЕП АТПП як фактора вирівнювання можливостей рівнозначного обслуговування пасажирів, здатного забезпечити кожному громадянинові рівні умови доступу до перевезень, соціальну захищеність, гарантування однакових шансів на безпеку та фінансові можливості до отримання послуги за рахунок наближення транспорту до споживача і задоволення його потреб в необхідному місці і потрібному часі, збалансованого за інтересами на державному і місцевому рівнях; територіальному та галузевому співвідношенні потреб; узгодженого розвитку приватного, комунального і державного секторів пасажирських перевезень.

Формування ССЕП дозволить перезавантажити та перейти до мережевої системи управління перевезеннями пасажирів, за якої вищі рівні мають бути додатковими або допоміжними при вирішенні задач, що виникають на місцевому рівні.

3. Досліджено суб'єктивні і об'єктивні чинники перевезень у межах країни, адміністративно-територіальних одиниць і на рівні населених пунктів, вплив економічних і фінансових факторів, розподіл повноважень влади і приватних транспортних підприємств, регулювання рентабельності, контролю якості і безпеки та інших умов взаємовідносин на ринку автотранспортних перевезень.

4. Проаналізовані структурно-функціональні зв'язки між суб'єктами надання послуг щодо потенціалу перевезень, системи тарифоутворення, матеріально-технічного та кадрового забезпечення, методи реалізації потреб населення щодо якості, безпеки і своєчасності отримання послуги, положення чинного законодавства, які прямо або опосередковано регулюють автотранспортну діяльність, головні та другорядні, зовнішні і внутрішні чинники впливу на реалізацію функції перевезень у сегментах - загальнодержавному та в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

5. Розроблено положення щодо забезпечення ефективного функціонування пасажирського транспорту при врахуванні вимог, що ставляться до нього з позиції пасажира, транспортного підприємства, інтересів міських та віддалених від центру населених пунктів відповідно з оцінкою соціально-економічних наслідків; підходи до створення прозорого конкурентного середовища; умови стабілізації роботи пасажирського транспорту відповідно до маршрутної мережі, забезпечення беззбиткової діяльності суб'єктів господарювання, які надають послугу з перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, рівень інформованості усіх споживачів про зміни в транспортному обслуговуванні.

6. Удосконалена система управління пасажирським транспортом, що має поєднувати вже функціонуючу сталу систему пасажирських перевезень комунальним транспортом і систему комерційного транспорту, яка є гнучкішою, використовує властивий не тільки фізичним, а й економічним системам принцип системної самоорганізації та регулювання ринковими законами; відповідність тарифів якості пасажирських перевезень; впровадження засад приватно-державного партнерства та розподілу прибутку відповідно до витрат на перевезення і впровадження фіксованих показників рентабельності.

7. Запропонована методика оцінки якості пасажирських автоперевезень дозволяє систематизувати механізми управління процесами перевезень пасажирів транспортом загального користування, змоделювати альтернативи результатів управлінських рішень, створити ефективну систему автотранспортних пасажирських перевезень.

8. Отримані результати створюють передумови для подальшого дослідження залежностей і управлінських впливів на стан системи пасажирських автотранспортних перевезень.

Розроблені в дисертації теоретико-методичні та практичні положення, методики можуть бути використані галуззю автотранспортних пасажирських перевезень, адміністраціями регіонів і місцевих утворень на всіх етапах розробки і реалізації заходів та науково-технічних програм підвищення ефективності організації транспортного обслуговування населення за маршрутами автотранспортних пасажирських перевезень, а також транспортними управліннями для оцінки рівня безпеки перевезень пасажирів.

Висновки дослідження сприятимуть комплексному розвитку системи автотранспортних пасажирських перевезень та зростанню показників економічної ефективності у цій сфері.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бабаченко Л.В. Проблеми транспортної галузі Чернігівського регіону / Л.В. Бабаченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2009. - №39. - С. 203-208. (0,42 друк. арк.).

2. Бабаченко Л.В. Системно-фунціональний аналіз регіональних проблем пасажирських перевезень / Л.В. Бабаченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2010. - №41. - С. 195-199. (0,40 друк. арк.).

3. Бабаченко Л.В. Аналіз якісних та кількісних показників функціонування пасажирського автомобільного транспорту регіону / Л.В. Бабаченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2010. - №46. - С. 164-168. (0,39 друк. арк.).

4. Бабаченко Л.В. Оптимізація комерційної складової пасажирських перевезень в умовах сучасного міста / С.М. Вдовенко, Л.В. Бабаченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2011. - №4 (54). - С. 198-203. (0,43 друк. арк.) Особистий внесок автора - визначено проблеми перевізників у системі формування тарифів на послуги відповідно до фактичних витрат; 0,4 друк. арк.

5. Бабаченко Л.В. Удосконалення організації та планування діяльності пасажирських автотранспортних підприємств / І.О. Хоменко, Л.В. Бабаченко // Збірник Національного транспортного університету. - 2011. - №24. - С. 163-166. (0,4 друк. арк.) Особистий внесок автора - запропоновано інструменти взаємодії вільного підприємництва і державного регулювання; 0,32 друк. арк.

6. Бабаченко Л.В. Аналіз методів дослідження напрямків удосконалення управління автотранспортними системами внутрішньообласних перевезень / Л.В. Бабаченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2012. - №3 (60). - С. 158-164. (0,43 друк. арк.).

7. Бабаченко Л.В. Організаційно-економічне забезпечення пасажирських перевезень / В.П. Ільчук, Л.В. Бабаченко // Вісник Чернігівського національного технологічного університету. - 2013. - №4 (70). - С. 205-210. (0,46 друк. арк.) Особистий внесок автора - проаналізовано рівень забезпечення безпеки перевезень пасажирів; 0,38 друк. арк.

8. Бабаченко Л.В. Регулювання процесів підвищення ефективності організації транспортного обслуговування населення / Л.В. Бабаченко // Науковий журнал «Молодий вчений»: зб. - Херсон: ТОВ «Видавничий дім «Гельветика», 2014. - №9 (12). - C. 36-38. (0,3 друк. арк.).

9. Бабаченко Л.В. Концептуальные подходы к регулированию процессов формирования и развития субсидиарного социально-экономического потенциала пассажирских автотранспортных перевозок / Л.В. Бабаченко // Научный журнал, Апробация». - 2014. - №11. - С. 51-53. (0,1 друк. арк.).

10. Бабаченко Л.В. Транспортний потенціал Чернігівського регіону в умовах транскордонного співробітництва / Л.В. Бабаченко // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: І Міжнародна науково-практична конференція (22-24 квітня 2009 р.). - Макіївка: Макіївський економіко-гуманітарний інститут, 2009. - С. 22-24. (0,16 друк. арк.).

11. Бабаченко Л.В. Відповідальність державних органів влади за безпеку пасажирських перевезень / І.О. Хоменко, Л.В. Бабаченко // Виклики та стратегічні орієнтири розвитку людського потенціалу державного управління: тези доповідей учасників міжнародної науково-практичної конференції (14-16 квітня 2011 р.). - Чернігів: Черніг. держ. технолог. ун-т, 2011. - С. 193-196. (0,18 друк. арк.) Особистий внесок автора - контроль за додержанням ліцензійних умов перевізниками; 0,12 друк. арк.

12. Бабаченко Л.В. Раціоналізація перевезень вантажів різними видами транспорту / І.О. Хоменко, Л.В. Бабаченко // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества: материалы докладов и выступлений международной научно-практической конференции (17 марта 2011 г.). - Чернигов: Украинско-Российский институт (филиал) МГОУ в г. Чернигове, 2011. - С. 133-134. (0,11 друк. арк.) Особистий внесок автора - оцінено потенціал автодоріг як фактор розвитку транспортної галузі; 0,1 друк. арк.

13. Бабаченко Л.В. Світовий досвід надання транспортних пільг окремим категоріям громадян / Л.В. Бабаченко, А.П. Верлова // Новітні технології у науковій діяльності і навчальному процесі: науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (27-28 квітня 2011 р.). - Чернігів: ЧДТУ, 2011. - С. 209-211. (0,17 друк. арк.) Особистий внесок автора - систематизовано світовий досвід реформування пільг на проїзд у громадському транспорті; 0,12 друк. арк.

14. Бабаченко Л.В. Економічний ефект від будівництва та експлуатації платних доріг / Л.В. Бабаченко, Н.О. Тищенко // Новітні технології у науковій діяльності і навчальному процесі: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (19-20 квітня 2012 р.). - Чернігів: ЧДТУ, 2012. - С. 431-434. (0,15 друк. арк.) Особистий внесок автора - узагальнено світовий досвід використання платних автошляхів; 0,11 друк. арк.

15. Бабаченко Л.В. Особливості перевізного процесу, що визначають рівень якості міських пасажирських перевезень / І.О. Хоменко, Л.В. Бабаченко // Комплексне забезпечення якості технологічних процесів та систем: Друга міжнародна науково-практична конференція (23-25 травня 2012 р.). - Чернігів: ЧДТУ, 2012. - С. 112-114. (0,16 друк. арк.) Особистий внесок автора - проаналізовано фактори впливу на якість перевезення пасажирів; 0,13 друк. арк.

16. Бабаченко Л.В. Державне управління людським потенціалом у сфері автопасажирських перевезень / І.О. Хоменко, Л.В. Бабаченко // Модернізаційні аспекти формування людського потенціалу в системі державної служби: тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції (23-24 грудня 2011 р.). - Чернігів: Черніг. держ. технолог. ун-т, 2012. - С. 67-69. (0,14 друк. арк.) Особистий внесок автора - оцінено трудовий потенціал галузі пасажирських автотранспортних перевезень; 0,11 друк. арк.

17. Бабаченко Л.В. Сучасні підходи до ухвалення управлінських рішень автотранспортних підприємств в умовах ринкової системи господарювання / Л.В. Бабаченко // Методологічні та практичні аспекти менеджменту в параметрах національної економічної моделі: збірник тез доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 51-й річниці першого космічного польоту Ю.О. Гагаріна (12-13 квітня 2012 р.). - Черкаси: СУЕМ, 2012. - С. 10-12. (0,12 друк. арк.).

18. Бабаченко Л.В. Забезпечення балансу інтересів учасників процесу пасажирських автомобільних перевезень. / Л.В. Бабаченко // Materialy IX mezinarodni vedecko-prakticka konference, Vedecky Prumysl Evropskeho Kontinentu - 2013» (27.11. - 05.12.2013 roku). - Dil 11. Ekonomicke vedy.: Praha. Publishing House, Education and Science» s.r.o; - Р. 23-26. (0,13 друк. арк.)

Размещено на Allbest.ru