Класифікація інвестиційних проектів у сучасних економічних умовах

Управління інвестиціями є основною частиною загальної системи управління соціально-економічним розвитком господарюючих суб'єктів України. Стійкість регіону як системи в довгостроковому періодізберігається за достатньої гнучкості управління з боку державних органів влади та узгодженості цілей територіального розвитку. Однією з причин низької ефективності управління регіоном є зволікання під час впровадження інвестиційних рішень із боку органів державної влади в умовах зростання динамічності та невизначеності зовнішнього середовища. Важливим сигналом, що свідчить про наявність проблем в інвестиційному розвитку України, є тенденція до зниження темпів приросту інвестицій до основного капіталу. Державні програми орієнтують територіальні громади на створення відповідних умов для залучення інвестицій (зокрема, іноземних) для забезпечення стійкого зростання вітчизняної економіки. Особливу увагу приділено формуванню сприятливого інвестиційного клімату суб'єктами підприємницької діяльності, у зв'язку з чим актуалізується проблема виявлення об'єктивних специфічних факторів що впливають на інвестиційну привабливість кожного регіону в умовах диференціації економічного простору України. Цілеспрямована дія на фактори інвестиційного середовища здатна підвищити ефективність управління регіональним інвестиційним процесом. Це визначає необхідність удосконалення теоретичних і методичних підходів до підвищення якості управлінських рішень.

У теоретичному плані актуальним є розширення понять стосовно факторів, які впливають на інвестиційне середовище регіону й ефективність інвестиційних процесів, що реалізовуються. У методичному плані важливими є формування критеріїв класифікації регіонів України щодо інвестиційної привабливості, розроблення підходів до визначення найбільш значущих складників інвестиційного потенціалу і ризиків у розрізі конкретних економічних суб'єктів України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню сутності інвестиційної привабливості та класифікації інвестиційних проектів присвячено праці Р. Барнета, З. Беккера, Т. Візлера, З. Гошала, Р. Менша, Р. Мінцберга, Э. Менсфілда, Б. Санто, Б. Твісса, С. Фельдмана, Й. Шумпетера, В.П. Баранчєєва, С.Д. Беше - льова, Ю.В. Вертакова, Г.Я. Гольдштейна, Л.М. Гохберга, В.А. Кабанова, Н.Ю. Круглова, Н.П. Масленнікова, В.М. Мішина та ін.

Розвиток сучасних концепцій інвестиційної привабливості та класифікації інвестиційних проектів висвітлено в працях Е. Дахмена, Д. Кетелса, Е. Лімера, М. Портера, А. Солімано, Д. Солье, С. Фельдмана, М. Енрайта та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У сучасних умовах вітчизняної економіки інвестиційна активність розглядається як певний еквівалент, що визначає потенціал економічного зростання, тому знання основних закономірностей інвестиційного процесу має особливе значення для розвитку підприємства, підтримки його конкурентоспроможності, ліквідності і фінансової стійкості. З позиції забезпечення стійкого економічного розвитку підприємства в умовах фінансово-економічних криз завдання коректної оцінки й управління ефективністю реальних інвестицій актуалізується ще більше.

Мета статті полягає у розкритті особливостей інвестиційних проектів на підприємствах та розробленні їх класифікації на основі аналізу теоретичних розробок і практичного досвіду.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні поняття «інвестиції» достатньо міцно закріпилося у нашій свідомості і широко використовується як в економічних інформаційних джерелах, так і в повсякденному житті. Проте в плановій економіці поширеніше було поняття «капітальні вкладення», під яким розумілися усі витрати на відтворення основних фондів підприємства, включаючи реконструкцію, розширення і технічне переозброєння підприємств, що діють, а також будівництво нових [1, с. 29-37; 2, с. 52-54]. У світовій практиці капіталовкладення розглядаються як складова частина поняття «інвестиції» і визначаються як додаткові засоби підприємства, включені за певний період часу до основних фондів. Нині існує досить велика кількість визначень інвестицій, для яких характерні спільні ознаки:

— інвестиції, як правило, зумовлюють значні вкладення фінансових ресурсів;

— віддача від інвестицій може бути отримана протягом певного періоду часу в майбутньому;

— оцінка результатів інвестицій обов'язково повинна враховувати такі фактори, як невизначеність і ризик [3, с. 49-51].

Іноді інвестиції трактуються як акт відмови від негайного споживання благ на користь повнішого задоволення своїх потреб у майбутні періоди. Іншими словами, вкладаючи свій капітал, його власник сподівається на отримання в майбутньому більшого доходу, ніж мав би, реалізувавши його сьогодні. Інша поведінка інвестора є безрозсудною, а з економічного погляду - нераціональною [4, с. 86-87; 5, с. 158-160].

Інвестиційна діяльність як процес є вкладенням грошових коштів, а також практичною реалізацією інвестицій. При цьому довгострокові інвестиції у створення і відтворення основних виробничих фондів підприємства мають форму капіталовкладень.

Капітальні вкладення зумовлюють ухвалення управлінського рішення про довгострокове ризикове вкладення засобів у матеріальні активи підприємства. Ці рішення можуть ухвалюватися в умовах внутрішнього середовища підприємства і впливають на всі напрями діяльності фірми. Таким чином, капітальні вкладення служать для розширення виробничої сфери підприємства шляхом вкладення капіталу в збільшення засобів виробництва.

В умовах ринкової економіки сама сутність інвестицій характеризується деякою подвійністю: з одного боку, інвестиції показують величину акумульованого доходу на цілі накопичення, обсягів інвестиційних ресурсів, тобто на потенційні інвестиційні можливості [6, с. 143-144].

З іншого боку, інвестиції є величиною витрат, що визначають приріст вартості капітального майна. Таким чином, можна зробити висновок, що сутність інвестицій відображає два аспекти інвестиційної діяльності: витрати ресурсів і результати діяльності.

У цілому виділяють два напрями інвестицій:

- інвестиції у фінансові активи;

— інвестиції в реальні активи [7, с. 104-105].

Інвестуючи гроші у фінансові активи, інвестор

Основна мета інвестицій - розбагатіти, а отже, бажано на гроші, що були вкладені, отримувати більше доходів, аніж інші, оскільки багатство - поняття відносне [8, с. 63-66].

Якщо говорити про стабільну прибутковість вище середньої, то гра на фондовому ринку (ринку акцій) схожа на гру в держлото. Теорія інформаційної ефективності фондового ринку стверджує, що, граючи на фондовому ринку, отримувати прибутковість інвестицій вище середньоринкової можна лише випадково, проте інвестори купують акції, і причин цьому декілька.

По-перше, вміло вкладаючи гроші у фінансові активи, зокрема в акції, можна за відносно невеликого ризику отримувати досить пристойний ринковий дохід, який може бути суттєво вищим, аніж прибутковість малоризикових вкладень у державні цінні папери або в банки.

По-друге, на фондовому ринку можна формувати портфелі з різним ступенем ризиків і прибутковості.

По-третє, практично всі фондові гравці не вірять теорії інформаційної ефективності ринку, і свято вірять в те, що за допомогою спеціальних методів аналізу і спеціальних знань ринок можна «обіграти», тобто отримати прибутковість вище середньоринкової, отже, розбагатіти.

З вищенаведеного виходить, що для того щоб мати доходи вище середньоринкових, слід вкладати гроші в реальний бізнес тільки тоді, коли ці вкладення більш прибуткові, ніж альтернативні вкладення у цінні папери. Інакше простіше і спокійніше довірити свій капітал фондовому ринку, де завжди можна вибрати варіанти інвестицій із бажаним рівнем ризику. Крім того, фондовий ринок формує так звану ціну капіталу, яка є одним із ключових показників, використовуваних під час оцінки ефективності реальних інвестицій та ухвалення рішень про доцільність їх реалізації.

Загальне завдання управління процесом розвитку підприємства полягає у забезпеченні стабільного зростання його вартості за порівняльного рівня ризиків. Напрями, темпи і стабільність розвитку підприємства, а також ризики, які безпосередньо пов'язані з розвитком, визначаються можливостями і здібностями підприємства адаптуватися до зовнішніх змін [9, с. 146].

Адаптація до короткострокових коливань кон'юнктури ринку, вміння передбачати і зменшити фінансові ризики, безумовно, важливі для бізнесу. Проте якщо ставити завдання стійкого зростання підприємства на довгострокову перспективу, то без інвестиційних вкладень у розвиток реального виробництва не обійтися.

Відповідно до загальноприйнятих методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів та їх відбору для фінансування, можна виділити основні об'єкти інвестицій:

1) грошові кошти та їх еквіваленти (цільові внески, оборотні кошти, паї і частки в статутних капіталах підприємства, цінні папери, наприклад акції або облігації, кредити, позики, застави і тому подібне) - фінансові інвестиції;

2) реальні активи: земельні ділянки; будівлі, споруди, машини і обладнання, а також будь - яке інше майно, що застосовується у виробництві й є ліквідним; майнові права (ліцензії, патенти, свідоцтва на промислові зразки, товарні знаки і так далі) - реальні інвестиції.

У деяких джерелах по напрямах вкладення капіталу (залежно від об'єкту інвестування) виділяють три види інвестицій:

1) матеріальні, або реальні, інвестиції, які пов'язані з придбанням господарюючими суб'єктами матеріальних (реальних) цінностей, зокрема будівель і споруд, передавальних пристроїв, машин і устаткування, додаткових запасів сировини, матеріалів і т.і.;

2) фінансові інвестиції, які пов'язані з вкладенням капіталу в цінні папери (акції, облігації і ін.), до статутних фондів інших підприємств;

3) нематеріальні інвестиції, які пов'язані з придбанням прав на користування природними ресурсами, об'єктами промислової й інтелектуальної власності та ін. До складу нематеріальних інвестицій також можуть бути включені і вкладення капіталу в здійснення наукових досліджень і розробок, підвищення кваліфікації кадрів, інші види інтелектуальних інвестицій.

Отже, на нашу думку, доцільно застосувати таку класифікацію інвестиційних проектів (табл.).

Класифікація інвестиційних проектів

Бібліографічний список

інвестиція стратегічний фінансовий