Інтегративні структури: етимологія, види і роль у забезпеченні економічного розвитку регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Інтегративні структури: етимологія, види і роль у забезпеченні економічного розвитку регіону

Федотова Ю.В.

Проаналізовано сутність економічної інтеграції підприємств та визначено її типи. Охарактеризовано переваги і недоліки, а також напрями впливу на розвиток регіону таких інтегративних структур, як асоціація, корпорація, концерн, консорціум, кластер, синдикат, промислово-фінансова група, холдинг З'ясовано, що значний ступінь втрати самостійності господарської діяльності учасників відбуватиметься за умови вступу до концерну і тресту. Асоціація навпаки передбачає децентралізацію всіх сфер діяльності. Встановлено, що в економічному контексті господарської взаємодії суб'єктів більш коректним є застосування прикметників «інтегративний» і «інтеграційний».

Ключові слова: делегування, інтеграція, інтегративна структура, координація, централізація.

Проанализирована сущность экономической интеграции предприятий и представлены её типы. Охарактеризованы преимущества и недостатки, направления влияния на развитие региона таких интегративных структур, как ассоциация, корпорация, концерн, консорциум, кластер, синдикат, промышленно-финансовая группа, холдинг. Выяснено, что значительная степень потери самостоятельности хозяйственной деятельности участников возможна при условии вступления в концерн и трест. Ассоциация наоборот предусматривает децентрализацию всех сфер деятельности. Установлено, что в экономическом контексте хозяйственного взаимодействия субъектов более корректным является использование прилагательных «интегративный» и «интеграционный».

Ключевые слова: делегирование, интеграция, интегративная структура, координация, централизация.

The nature of the economic integration of enterprises is presented and its types are analyzed. We characterize the advantages and disadvantages that influence the direction of development of the region of integrative structures, as the association, corporation, group, consortium, cluster, syndicate, industrial and financial group holding. It was found that a significant degree of loss of economic activities of participants of independence is possible by the entry into the concern and trest. By the way the association provides for the decentralization of all spheres of activity. It was established that in the economic context of economic interaction of the subjects is a more correct use of the adjectives «integrative» and «integration».

Keywords: delegation, integration, integrative structure, coordination, centralization.

Постановка проблеми

Економічне зростання регіону передбачає залучення коштів у вигляді інвестицій, ефективність використання та приріст яких забезпечує добробут населення. В якості їхніх джерел можуть виступати як кошти іноземних інвесторів, видатки державного бюджету, так і активізація підприємницької діяльності та покращення інвестиційного клімату шляхом економічної інтеграції. Підприємства прагнуть об'єднуватись у групи за територіальною або галузевою ознакою для вирішення спільних стратегічних задач.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній економічній літературі [1;3-6] широко висвітлено сутність, особливості та характерні риси господарських об'єднань підприємств різних типів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, незважаючи на наявність значної кількості досліджень з тематики статі, досліджуючи особливості взаємодії суб'єктів господарювання, ми дійшли висновку, що потребує уточнення специфіка термінологічного апарату, який відображає сутність процесу об'єднання.

Так, метою цієї статті є дослідження семасіологічних особливостей вживання прикметників, які ставлять акцент на тій чи іншій характеристиці взаємодії економічних суб'єктів, а також здійснення порівняльного аналізу типів їхніх об'єднань і визначення впливу діяльності окремих структур на економічний розвиток регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз літературних джерел дозволяє визначити, що прикметники «інтегративний» і «інтеграційний» не тотожні між собою. «Інтеграційний» відображає процес об'єднання окремих частин у єдине ціле. Натомість, «інтегративний» означає цілісний предмет або явище.

Окрім зазначених вище, виділяють ще декілька прикметників, які потребують уваги. «Інтегрований» -- це комплексний або той, що ґрунтується на об'єднанні, підпадає під процес інтегрування. У літературі зустрічається також прикметник «інтегрувальний», який означає явища, що здатні виступати у ролі об'єднувальних чинників.

Таким чином, в економічному контексті господарської взаємодії суб'єктів більш коректним є застосування прикметників «інтегративний» і «інтеграційний».

Отже, під інтеграцією слід розуміти процес і результат формування єдиного, цілісного об'єкту, який має якісно нову інтегративну властивість, яка не є сумою індивідуальних властивостей кожного елементу. На нашу думку, в контексті дослідження тенденції об'єднання підприємств різного профілю, слід використати термін «інтеграційне об'єднання», але структура, що є результатом такого синтезу, є інтегративною [1].

Інтегрована структура -- це об'єднання, сформоване двома або більше економічними суб'єктами шляхом встановлення цивільно-правових відносин з метою отримання прибутку від спільної господарської діяльності, її координації з можливістю створення єдиного централізованого керівного органу.

Інтеграція підприємств може відбуватися у горизонтальній, вертикальній, діагональній та комбінованій формі. Вид об'єднання залежить від специфіки галузі, асортименту продукції та інших факторів.

Вертикальна інтеграція полягає у поєднанні стадій виробництва та збуту товарів і зумовлена технологічними зв'язками між підприємствами. Такий тип об'єднання реалізує переваги позитивної економії від масштабу, консолідації і ефективного використання ресурсів. Виділяють пряму та зворотну вертикальну інтеграцію. Пряма вертикальна інтеграція ґрунтується на контролюванні фірмою процесів дистрибуції, а зворотна -- вхідних ресурсів і поставок.

На противагу вертикальній інтеграції, горизонтальна є об'єднанням виробників однорідної продукції з метою досягнення ефекту масштабу; подолання дефіциту фінансових, трудових і інших видів ресурсів; можливості ліквідації фірм-конкурентів із близькими замінниками продукції фірми.

Третій тип інтеграції -- діагональна -- здійснюється з метою диверсифікації ризиків і є об'єднанням підприємств, які виробляють комплементарні товари на різних рівнях вертикального виробничого циклу.

Комбінована інтеграція націлена на мінімізацію трансакційних витрат, оскільки передбачає співпрацю протягом всього виробничого процесу.

Будь-який із вищенаведених типів інтеграції може здійснюватися у твердій формі, яка передбачає юридичне закріплення угод між учасниками об'єднання. Іншою формою взаємодії є м'яка, що реалізується шляхом узгодження інтересів.

Економічна інтеграція спрямована на досягнення балансу між ефективністю діяльності підприємства та стабільністю його позицій на ринку.

Об'єднання у сфері маркетингу передбачає існування спільних систем поставок і збуту продукції. Виробнича інтеграція здійснюється навколо продукту та технології виробництва. Інший тип інтеграції -- фінансова -- спрямована на формування структури капіталу, за якої показники ліквідності й платоспроможності відповідатимуть вимогам ринку. У разі здійснення управлінської економічної інтеграції, відбувається поєднання зусиль менеджменту декількох підприємств, націлених на усунення дублювання функцій управління і підвищення ефективності їхнього виконання. Спільна організація науково-дослідної роботи здійснюється під час інтеграції у сфері інновацій. Виділяють також соціальну (погодження дій персоналу підприємств з метою посилення його конкурентоспроможності) та екологічну інтеграцію (поєднання зусиль у сфері охорони навколишнього природного середовища).

Об'єднання підприємств, згідно з Господарським кодексом України, називають господарськими, створеними з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності з метою вирішення спільних економічних та соціальних завдань [2]. До переваг об'єднання підприємств у єдину структуру належать:

— варіативність структурної перебудови та встановлення виробничо-технологічних зв'язків, які завдяки координації та узгодженості діяльності між всіма ланками управлінських мереж у межах об'єднання сприяють залученню фінансових ресурсів для розвитку підприємств;

— сумісне лобіювання спільних інтересів; переміщення капіталу з менш перспективних видів економічної діяльності до більш перспективних, що забезпечує реалізацію комплексних економічних проектів (у разі, коли підприємство не має достатнього обсягу фінансових ресурсів, існує можливість отримання кредиту від партнерів на вигідних умовах або залучення інвестицій);

— взаємопов'язаний розвиток науки і техніки, який сприяє комплексному використанню сировинних та енергетичних ресурсів, особливо у разі об'єднання з проектною або науково- дослідною організацією [3, с. 229].

Аргументом на користь інтеграції підприємств є приклад ефективно працюючих об'єднань, таких як Міцубісі, Міцуі, Сутімото, Хюндай, Самсунг, Деу та інші. Ці підприємства забезпечують значний обсяг виробництва і реалізації продукції як на території своєї країни, так і за її межами, збільшуючи частку її експорту на світовому ринку.

Однак, поряд із вигодами створення господарського об'єднання, існують певні складнощі та протиріччя участі в інтегративному процесі. До них належать наступні:

— недостатня гнучкість та оперативність у прийнятті рішень;

— ризик втрати мобільності, комерційної таємниці, необхідність трансформації структури управління.

Ганущак-Єфіменко Л.М. зазначає, що «не залежно від того, що саме спонукає підприємства до економічної інтеграції, рішення щодо неї приймається менеджментом у певній послідовності» (рис. 1) [4, с. 72].

Як стверджує Гостєва С.І., у світовій практиці існують різні типи інтеграції підприємств у залежності від ступеня самостійності учасників об'єднання, характеру виробничих та господарських зв'язків між учасниками сформованої структури тощо. Так, організаційні форми інтеграції поділяють на жорсткі (серед яких концерн, трест) і м'які (наприклад, асоціація, консорціум, стратегічний альянс) [5, с. 1].

Таблиця 1 Аналіз організаційних форм інтеграції підприємств [5, с. 2]