Офіційні трансферти як джерело доходів місцевих бюджетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Офіційні трансферти як джерело доходів місцевих бюджетів

Мізіна І.В.,

Кочергіна О.В.

Анотації

У статті досліджено сучасний стан джерел формування доходів місцевих бюджетів України. Проаналізовано роль та динаміку міжбюджетних трансфертів у дохідній частині місцевих бюджетів. Розкрито проблеми, що виникають при формуванні міжбюджетних відносин.

Ключові слова: місцеві бюджети, доходи місцевих бюджетів, джерела формування доходів, міжбюджетні трансферти, міжбюджетні відносини.

В статье исследовано современное состояние источников формирования доходов местных бюджетов Украины. Проанализированы роль и динамика межбюджетных трансфертов в доходной части местных бюджетов. Раскрыты проблемы, возникающие при формировании межбюджетных отношений.

Ключевые слова: местные бюджеты, доходы местных бюджетов, источники формирования доходов, межбюджетные трансферты, межбюджетные отношения.

The article shows the current state of sources of income formation of local budgets of Ukraine. The role and dynamics of official transfers in the revenue part of local budgets are analyzed. The study shows upwards tendency regarding nearly all the category of official transfers, which is an in dication of their heavy impact on local budgets revenues in Ukraine. The problems that arise during the formation of inter-budgetary relations are revealed.

Key words: local budgets, local budgets revenues, sources ofrevenues, official transfers, budgetary relations.

Постановка проблеми. Фінансовою базою органів місцевого самоврядування України є місцеві бюджети, які дають їм можливість у більш повному обсязі задовольняти потреби та інтереси територіальних громад і сприяють економічному та соціальному розвитку територій. Особливої уваги потребують дослідження джерел формування доходів місцевих бюджетів. Діюча система формування доходів місцевих бюджетів характеризується високим рівнем залежності їх дохідної бази від надання трансфертів із державного бюджету. бюджет економічний доход

Актуальність теми дослідження. Питання пошуку можливостей оптимального перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними та місцевими органами влади та самоврядування є одним із найбільших актуальних із точки зору підвищення ефективності та стійкості бюджетної системи України. Проголошена масштабна реформа вітчизняної бюджетної системи робить акцент на децентралізацію бюджетних ресурсів та забезпечення більшої фінансової самостійності та незалежності місцевих бюджетів за рахунок податкових надходжень. В умовах обмеженості фінансових можливостей місцевих органів влади постає потреба у поглибленому дослідженні тенденцій формування та складу доходної бази місцевих бюджетів і обґрунтуванні системи практичних рекомендацій щодо забезпечення їх стабільності.

Ступінь розробленості проблеми. Питання підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів, удосконалення трансфертної системи стимулювання регіонального розвитку вивчали провідні вітчизняні вчені та практики.

Зокрема, цим проблемам присвячено наукові праці О. Кириленко, О. Василика, І. Луніної, С. Слухая, І. Чугунова, Н. Балдич, Л. Рябушки, В. Дороша, В.Кравченка, О. Кириленко, О. Гончаренко, І. Ткачук, Ю. Барського та інших.

Згадані науковці засвідчили, що в Україні досі не вдалося вирішити завдання використання бюджету та міжбюджетних відносин як інструмента активного впливу на економічні процеси на регіональному рівні, стимулювання розвитку підприємництва, залучення інвестицій в економіку регіонів, пріоритетного розвитку депресивних і проблемних територій. При цьому фахівці зазначають, що існували й існують об'єктивні причини, які перешкоджають перетворенню місцевих бюджетів на вагомий інструмент соціально-економічного розвитку територій. Аналіз на- працювань вітчизняних науковців дозволяє стверджувати, що питання трансфертного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів є актуальним і потребує пошуку варіантів його розв'язання.

Мета статті полягає у розкритті ролі офіційних трансфертів у формуванні доходів місцевих бюджетів та визначення шляхів їх удосконалення для забезпечення фінансової стабільності місцевого самоврядування.

Викладення основного матеріалу дослідження. Місцеві бюджети - це сукупність економічних відносин, що виникають у зв'язку з утворенням та використанням фондів грошових засобів місцевих органів влади в процесі перерозподілу національного доходу з метою забезпечення розширеного відтворення та задоволення соціальних потреб суспільства. За матеріальним змістом місцеві бюджети - це централізовані фонди грошових засобів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і є фінансовим забезпеченням їх діяльності [1,с. 89].

Запорукою сталого соціально-економічного розвитку країни загалом та регіонів зокрема, його мотивуючим важелем є ефективна і збалансована система міжбюджетних відносин, що розглядаються як важливий інструмент забезпечення грошово-економічних відносин між різними ланками бюджетної системи країни. Ефективна і збалансована система міжбюджетних відносин сприяє досягненню соціально та економічно важливих цілей, а саме: забезпечення стійкого економічного зростання кожного з регіонів завдяки оптимальному використанню бюджетно-податкового потенціалу; зростання якості життя населення; поліпшення соціального захисту та результативності функціонування інституту місцевого самоврядування [2, с. 29].

Бюджетний кодекс України [3] регламентує структуру доходів місцевих бюджетів за розділами. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" [4] передбачено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел, а також закріплених у встановленому порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Ураховуючи чинне законодавство та погляди вітчизняних науковців, до доходів місцевих бюджетів можливо віднести: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій із капіталом; трансферти (рис.1).

Рис. 1. Джерела формування дохідної частини місцевих бюджетів України

Відповідно до Бюджетного кодексу України, міжбюджетні трансферти - це кошти, які безоплатно й безповоротно передаються з одного бюджету до іншого [3]; при цьому трансферти трактуються як кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі [3].

Саме за допомогою міжбюджетних трансфертів на місцевому рівні вирішуються питання компенсації бюджетам нижчого рівня витрат на виконання делегованих повноважень, вартість яких перевищує бюджетні можливості місцевих органів влади, а також розв'язуються проблеми, зумовлені нерівномірністю у мобілізації доходів бюджету, та соціальні проблеми, пов'язані зі специфікою розвитку регіонів і їх економічною спроможністю [5, с. 110].

Офіційні трансферти включають дотації та субвенції, у тому числі субвенції з державного бюджету. Відповідно до діючого законодавства, у державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів. Згідно з Бюджетним кодексом України, міжбюджетні трансфери поділяються на: базову дотацію; субвенції; реверсну дотацію; додаткові дотації. Субвенція - це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Трансферти в бюджетних системах із стійким розподілом доходів і повноважень по витратах є основним механізмом гармонізації міжбюджетних відносин. Розрізняють два основні типи міжбюджетних трансфертів: вертикальні (від бюджетів вищого рівня до нижчого) і горизонтальні (між бюджетами одного рівня). Вертикальні міжбюджетні трансферти, у свою чергу, поділяються на загальні (вирівнюючі) і цільові (спеціальні) трансферти. Загальний, або вирівнюючий, трансферт призначений для згладжування відмінностей регіонів по бюджетній забезпеченості доходами щодо потреб у витратах, що витікають із бюджетних повноважень. Сума трансферту розподіляється місцевими органами влади. Цільові (спеціальні) трансферти призначаються для здійснення певних завдань державної регіональної політики.

Функціонування місцевих бюджетів, перш за все, залежить від принципів, механізму та результативності формування доходів місцевих бюджетів. У відповідності до Бюджетного кодексу України основними принципами формування доходів місцевих бюджетів є: принцип єдності, принцип збалансованості, принцип самостійності, принцип повноти, принцип обґрунтованості, принцип ефективності та результативності, принцип субсидіарнос- ті, принцип справедливості й неупередженості, принцип цільового використання бюджетних коштів, принцип публічності й прозорості. Реалізація зазначених принципів найбільш повно проявляється при виконанні місцевих бюджетів. Результати виконання та структура місцевих бюджетів за доходами наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Структура доходів місцевих бюджетів України, %*

Складено автором за даними [6]

Наведені дані свідчать про нестабільність формування доходів місцевих бюджетів. Практично місцеві бюджети функціонують не за рахунок власної фінансової бази, а за рахунок міжбюджетних трансфертів із Державного бюджету України. Так, у 2010 році частка міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів становила 49,1%, а в 2016 році - 53%, що свідчить про неможливість органів місцевого самоврядування самостійно забезпечувати розвиток адміністративно-територіальних одиниць.

Законодавством закріплена достатньо велика кількість різних трансфертів, без яких місцеві бюджети не зможуть мати достатній розмір доходів для надання громадянам суспільних благ [7, с. 204]. Динаміка міжбюджетних трансфертів за 2010- 2016 рр. наведена у таблиці 2.

Таблиця 2 Міжбюджетні трансферти за 2010-2016 рр., млрд. гри.*

Складено автором за даними [6]

Як видно із таблиці 2, майже всі різновиди трансфертів із кожним роком збільшуються. Зокрема, дотація вирівнювання, що є міжбюджетним трансфертом на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує, у 2014 р. становила 60,9 млрд. гри., що на 9% більше порівняно з 2013 р. та на 40% - порівняно з 2010 р. Величина субвенцій соціального захисту населення у 2014 р. збільшилася на 6% порівняно з 2013 р. та на 96% порівняно з 2010 р. Даний показник є важливим, оскільки в економічному сенсі через систему соціального захисту відбувається вторинний перерозподіл доходів у суспільстві з метою максимально можливого забезпечення рівності усіх верств населення, підтримка вразливих прошарків, які тимчасово чи постійно потребують особливої уваги з боку суспільства [8, с. 224].

Соціальні трансферти є потужним інструментом перерозподілу доходів та способом реалізації перерозподільної політики держави. Трансфертні платежі впливають на те, як сумарний дохід суспільства розподіляється поміж його членами. Внутрішня структура соціальних трансфертів різниться залежно від особливостей моделі соціальної політики та містить у собі три узагальнених елементи: соціальне страхування; соціальну допомогу; дитячу допомогу [9, с. 903]. Недосконала політика надання соціальних трансфертів призвела до того, що соціальні виплати не зменшують, а навпаки, збільшують нерівність у розподілі доходів.

Останніми роками постійно зростає обсяг трансфертів у доходах місцевих бюджетів, а от їх частка в 2016 році знизились у порівнянні з 2014 та 2015 роках. Реформа міжбюджетних відносин та зміни до податкового законодавства сприяли підвищенню рівня фінансового забезпечення місцевих бюджетів та забезпечили формування нових прогресивних відносин в управлінні бюджетними ресурсами, а також створили умови для мотивацій органів місцевого самоврядування до нарощування дохідної бази місцевих бюджетів.

Аналіз динаміки міжбюджетних трансфертів за 2010-2016 рр. показав, що майже всі різновиди трансфертів із кожним роком збільшуються. За даними Державного казначейства України, у 2016 р. було перераховано 195,4 млрд. грн.. міжбюджетних трансфертів із державного бюджету до місцевих бюджетів, що на 240% більше обсягу трансфертів 2010 року.

Незважаючи на все вищезазначене, основними недоліками міжбюджетних відносин залишаються такі: постійна відсутність визначеності у відносинах між ланками бюджетної системи, що виключало будь-яку можливість самостійного бюджетного прогнозування; відсутність своєчасного реагування на зміни соціально-економічних умов розвитку держави, що сприяло назріванню суперечностей і, отже, радикальним перетворенням; слабке врахування потреб громад у процесі обрахунку трансфертів і недостатність прав щодо визначення їх обсягів; формування місцевих бюджетів відбувається на недосконалій податковій базі; трансферти та передані доходи залишаються вагомим джерелом формування доходів місцевих бюджетів; місцеві податки і збори є занадто малими, щоб відігравати певну роль у доходах, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів; розподіл дотацій та субвенцій мають непередбачуваний і нечіткий характер [10, с. 1111].

Висновки

За результатами оцінки впливу міжбюджетних трансфертів на дохідну частину місцевих бюджетів визначено, що необхідність у міжбюджетних трансфертів - додаткових коштів, переданих із державного бюджету до місцевих, виникає внаслідок невідповідності розподілу повноважень між органами управління до розподілу дохідних джерел на їх виконання. У структурі місцевих доходів значну частину займають трансферти, частка яких у 2016 р. у загальних надходженнях складала 53%. Водночас спостерігається тенденція і до зростання загального обсягу трансфертів, тобто розмір трансфертів із кожним роком збільшується, що демонструє залежність місцевих бюджетів від додаткових коштів, що надходять із державного бюджету країни.

Із 2015 року розпочато реформування бюджетної системи в контексті децентралізації та запроваджено нову

модель міжбюджетних відносин. За два роки вдалося впровадити перший етап реформи та досягти декількох важливих результатів: зміцнено фінансову спроможність місцевих бюджетів; забезпечено надання якісних суспільних послуг споживачам завдяки розширенню видаткових повноважень органів місцевого самоврядування. При цьому аналіз практики процесів формування та мобілізації доходів місцевих бюджетів України дає можливість виявити, що трансферти посідають найбільшу частку у структурі доходів місцевих бюджетів, місцеві податки і збори не відіграють істотної ролі у формуванні місцевих бюджетів, а є доповненням до загальнодержавних податків. Головним завданням регіональної економічної політики залишається удосконалення механізму формування доходів місцевих бюджетів.

Найбільшу актуальність, на нашу думку, становитимуть подальші дослідження, спрямовані на дослідження проблем і напрямів реформування місцевих бюджетів.

Список використаних джерел

1. Ватажок С.Г. Доходи місцевих бюджетів як основа фінансової незалежності органів місцевого самоврядування / С.Г. Ватажок// Формування ринкових відносин в Україні. - 2016. - № 2. -С.89-91.

2. Рябушка Л.Б. Оцінка впливу міжбюджетних трансфертів на соціально-економічний розвиток регіонів / Л.Б. Рябушка II Вісник Сумського державного університету. Сер.: Економіка. - 2013. -№ З, - С. 29-38.

3. Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-УІII Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50-51. - Ст. 572.

4. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВРII Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.

5. Надал С.В. Доходи місцевих бюджетів у контексті децентралізації в Україні / С.В. Надал, Н.Я. Спасів II Вісник ТНЕУ. - 2016. - №2.-С. 102-112.

6. Офіційний веб-сайт Державної казначейської служби України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua.

7. Поколодна О.В. Формування доходів місцевих бюджетів в Україні в 2016 році / О.В. Поколодна, А.С. Бойко II Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2016. - № 54. - С. 203-208.

8. Проць Н.В. Формування податкових надходжень місцевих бюджетів в контексті бюджетної децентралізації / Н.В. Проць II Фінансовий простір. - 2015. - № 1(17). -С. 221-227.

9. Формування доходів місцевих бюджетів в умовах фіскальної децентралізації / [Табінський, Є.О. Колєснік, І.С. Сіліна] II Молодий вчений. - 2016. - № 12(39). - С. 902-906.

10. Юрій Е.О. Особливості формування доходної частини бюджету в сучасних умовах / Е.О. Юрій, В.Ю. Гриник II Молодий вчений. -

Размещено на Allbest.ru