Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий інститут економіки та менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Зовнішньоекономічна діяльність підприємства»

Варіант №13

Виконала: студентка гр. МЕ-35

Дармограй І. О.

Перевірив:

Стасюк Н.Р.

Львів 2017



ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ І
• Вихідні дані
• Експортна калькуляція товару
• Схема проведення імпортної операції
• Зовнішньоекономічний контракт з купівлі-продажу імпортного товару
• РОЗДІЛ 2. Аналіз експортної квоти України
• РОЗДІЛ 3. Особливості здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій
• Вступ
• 1. Загальна характеристика здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій
• 1.1 Суть, ознаки та значення бартерних зовнішньоекономічних операцій
• 1.2 Строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій
• 1.3 Відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій
• 2. Правове регламентування здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій
• 2.1 Регламентування особливостей укладення договорів про здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій
• 2.2 Контроль за здійсненням бартерних зовнішньоекономічних операцій: обмеження та ліцензування
• Висновок
• ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

зовнішньоекономічний імпортний бартерний квота

Міжнародні економічні відносини є однією з найбільш динамічно розвинутих сфер економічного життя. Економічні зв'язки між державами мають багатовікову історію. Протягом сторіч вони існували переважно як зовнішньоторговельні, вирішуючи проблеми забезпечення населення товарами, що національна економіка робила неефективно чи не робила зовсім. У ході еволюції зовнішньоекономічні зв'язки переросли зовнішню торгівлю і перетворилися в складну сукупність міжнародних економічних відносин, - світове господарство. Процеси, що відбуваються в ньому, торкаються інтересів усіх держав світу. І, відповідно, усі держави повинні регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність, щоб досягти дотримання в першу чергу своїх інтересів. Світовий досвід свідчить, що навіть у промислово розвинутих країнах існує об'єктивна необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Держава насамперед, закликана, захищати інтереси своїх виробників, вживати заходів для збільшення обсягів експорту, залучення іноземних інвестицій, збалансування платіжного балансу, валютного регулювання, і, що особливо важливо, - приймати законодавчі акти, що встановлюють правила здійснення ЗЕД, і контролювати їх неухильне дотримання.

Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації нашої країни. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвитих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності.

На всіх історичних етапах розвитку держави зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях: народного господарства в цілому, окремих регіонів, об'єднань, підприємств. Як частина загальної структури народного господарства, зовнішньоекономічна діяльність впливає на удосконалювання внутрішньогосподарських пропорцій, розміщення і розвиток виробничих сил. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи.

Ось чому ця тема актуальна сьогодні, коли все більша кількість підприємств залучається у ЗЕД і на їхньому шляху виникають безліч проблем. Для мене найбільший інтерес, при виборі теми, представила її актуальність стосовно України.

Повноцінне функціонування економіки жодної країни не може відбуватися без розвинутої системи зовнішньоекономічних зв'язків. Включення національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно впливає на розвиток економіки країни, сприяє підвищенню технічного рівня виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів, ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя населення.



РОЗДІЛ І

Вихідні дані

Таблиця 1 Вихідні дані

№ п/пНазва показників

1.Обсяги поставки, л (А)

2.Вартість EXW, євро за л (В)

3.Комісійні російського посередника, % від загальної вартості партії, (С)

4.Базисні умови поставки (D)

5.Вартість транспортування до місця призначення, євро (Е)

6.Вартість транспортування до кордону України, % від загальної вартості транспортування (F)

7.Страхові платежі до території України, % до вартості EXW (G)

8.Страхові платежі по території України, % до вартості EXW (Н)

9.Загальні витрати щодо митного очищення в Росії , євро (І)

10.Інші витрати, пов'язані з імпортом з Росії, євро (J)

11.Вартість EXW, євро за л (К)

12.Вартість транспортування до місця призначення, євро (М)

13.Вартість транспортування до кордону України, % від загальної вартості транспортування (N)

14.Страхові платежі до території України, % до вартості EXW (О)

15.Страхові платежі по території України, % до вартості EXW (Р)

16.Загальні витрати щодо митного очищення в Болгарії, євро (Q)

17.Інші витрати, пов'язані з імпортом з Болгарії, євро (R)

18.Витрати на зберігання продукції на власному складі та на підготовку товару до продажу, тис. євро (S)

19.Очікувані природні втрати вина на складі, л (Т)

20.Інші додаткові витрати на розлив, маркування та упакування, євро (U)

21.Середні втрати вина під час розливу, % від загальної кількості (V)

22.Величина прибутку, %(W)

23.Показник зовнішньоекономічної діяльності

Інформація про альтернативні варіанти здійснення імпортної операції

Український імпортер має потребу в закупівлі партії червоного сухого вина сорту «Каберне» витримки 3 роки іноземного виробництва. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має два варіанти реалізації зазначеної імпортної операції.

Перший варіант. Підприємство має змогу отримати через торгового посередника пропозицію на поставку 80000 л грузинського червоного вина з винограду сорту «Каберне», розлитого у діжки, вартістю EXW 2,95 євро за 1 л. Постачальником є суб'єкт господарювання Російської Федерації, який здійснює витримку вина протягом 3 років з виноматеріалу грузинського походження. Комісійні посередника - 7,2 % від загальної вартості партії. Оплата може бути здійснена у формі документарного інкасо протягом 2 днів після отримання документів банком «ВТБ» (відділення у м. Ростов-на-Дону). Базисні умови поставки - FОВ Новоросійськ

Вартість транспортування вина від виробника до місця призначення згідно базової умови поставки - 11067 євро, в т.ч. до кордону України (якщо потрібно для базової умови поставки) - 33 % від загальної вартості транспортування (якщо місце поставки знаходиться поза межами митної території України згідно базової умови поставки, у такому випадку 11067 євро слід трактувати як вартість транспортування до складу підприємства, а 33% - як частку витрат до пункту перетину митного кордону України від місця поставки згідно базових умов). Страхові платежі за угодою страхування передбачені до території України у розмірі 2,6% до вартості EXW, а по території України (якщо цього вимагає базова умова поставки) - 1,3% до вартості EXW (якщо місце поставки знаходиться поза межами митної території України згідно базової умови поставки - варто враховувати вище вказану примітку). Загальні витрати щодо митного очищення в Росії - 794 євро, а в Україні - згідно Митного тарифу України та інших норм чинного законодавства. Інші витрати, включаючи процедуру отримання сертифікату якості, витрати транзиту тощо, складуть 433 євро.

Другий варіант. Болгарський посередник пропонує партію в 80000 л червоного сухого вина з винограду сорту «Каберне» іспанського походження.

Вартість вина, розлитого у діжки, становить на умовах EXW - 3,3 євро за 1 л. Витримка його здійснювалася в Болгарії. Комісійні посередника - 1,5 %. Оплата у формі документарного інкасо може бути здійснена протягом 5 днів після отримання документів банком «RBS» (відділення у м. Софія). Базисні умови поставки - FОВ Варна.

Вартість транспортування вина від виробника до місця призначення згідно базової умови поставки - 8670 євро, в т.ч. до кордону України (якщо потрібно для базової умови поставки) - 28% від загальної вартості транспортування (якщо місце поставки знаходиться поза межами митної території України згідно базової умови поставки, у такому випадку 8670 слід трактувати як вартість транспортування до складу підприємства, а 28% - як частку витрат до пункту перетину митного кордону України від місця поставки згідно базових умов). Страхові платежі за угодою страхування передбачені до території України у розмірі 1% до вартості EXW, а по території України (якщо цього вимагає базова умова поставки) - 1,8% до вартості EXW (якщо місце поставки знаходиться поза межами митної території України згідно базової умови поставки - варто враховувати вище вказану примітку). Загальні витрати щодо митного очищення в Болгарії - 287 євро, а в Україні - згідно Митного тарифу України та інших норм чинного законодавства. Інші витрати, включаючи процедуру отримання сертифікату якості, витрати транзиту тощо, складуть 751 євро.

Крім цього, імпортер до складу своїх майбутніх витрат включає витрати на зберігання готової продукції на власному складі (склад підприємства знаходиться в м. Київ) та на підготовку товару до продажу, які у цьому випадку складають 1,1 тис. євро.

Природні втрати вина на складі, орієнтовно, можуть становити 767 л. Крім того, розлив вина у пляшки по 0,7 л, маркування та упаковка у коробки по 6 пляшок потребує додаткових витрат у розмірі 8970 євро. У ході цього процесу виникають втрати в середньому розмірі 1,6% від загальної кількості.

Величина прибутку, яку включає в ціну суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності 18%.

Експортна калькуляція товару

1 варіант поставки

1. Розраховуємо вартість партії вина на умовах EXW:

80000л • 2,95 євро = 236000 євро

2. Визначаємо розмір комісійних посереднику:

236000 євро • 0,072 = 16992 євро

3. Визначаю митну вартість товару:

Оскільки базисні умови поставки - FOB, митна вартість товару буде вищою за фактурну.

3.1 Враховуючи те, що вартість транспортування вина від виробника до місця призначення згідно з базовою умовою поставки - 11067 євро, в т.ч. до кордону України - 33% від цієї вартості. Витрати на транспортування до кордону України становитимуть:

11067 євро • 0,33 = 3652,11 євро

3.2 Розраховуємо страхові платежі за угодою страхування до території України:

236000 євро • 0,026 = 6136 євро

3.3 Страхові платежі за угодою по території України:

236000 євро • 0,013 = 3068 євро

3.4 Митна вартість становитиме:

236000 євро + 16992 євро+ 3652,11 євро+ 6136 євро + 794 євро + 433 євро = 263977,11 євро

263977,11 євро • 31,5грн./євро = 8315278,96 грн.

4. Розраховуємо суму митних платежів:

4.1 Мито

Згідно чинного законодавства ставка мита становить 0,4 євро за л.

80000 л • 0,4 євро = 32000 євро 32000 євро • 31,5грн./євро = 1008000 грн.

4.2 Акциз

Для цього ж товару ставка акцизного збору становить 11,65 грн. за л:

80000 л • 11,65 грн. = 932000 грн

4.3 ПДВ

(1008000 грн + 932000 грн + 8315278,96 грн) • 0,2 = 2051055,8 грн

5. Визначаємо фактурну вартість згідно базису поставки FOB Новоросійськ:

236000 євро + 16992 євро + 3652,11 євро + 794 євро + 433 євро = 257871,11євро.

6. Визначаємо собівартість партії вина:

236000 євро + 16992 євро + 11067 євро + 6136 євро + 3068 євро + 32000 євро + 29587,3 євро + 65112,88 євро + 794 євро + 433 євро + 1100 євро + 8970 євро = 411260,18 євро.

7. Визначаємо кількість вина для розливу у пляшки:

80000 л - 787 л = 79213 л

8. Визначаємо кількість вина з урахуванням втрат під час розливу:

79213 • 0,984 = 77945,60 л

9. Визначаємо кількість пляшок ємкістю 0,7 л:

77945,60 л / 0,7 л = 111351 пл.

10. Визначаємо собівартість пляшки вина:

411260,18 євро / 111351 пляшок = 3,69 євро.

11. Визначаємо ціну пляшки вина у гривнях:

3,69 євро • 31,5 грн/євро • 1,18 = 137,2 грн.

2 варіант поставки

1. Розраховуємо вартість партії вина на умовах EXW:

80000л • 3,3 євро = 264000 євро

2. Визначаємо розмір комісійних посереднику:

264000 євро • 0,072 = 3960 євро

3. Визначаю митну вартість товару:

Оскільки базисні умови поставки - FOB, митна вартість товару буде вищою за фактурну.

3.1 Враховуючи те, що вартість транспортування вина від виробника до місця призначення згідно з базовою умовою поставки - 8670 євро, в т.ч. до кордону України - 28% від цієї вартості, витрати на транспортування до кордону України становитимуть:

8670 євро • 0,28 = 2427,6 євро

3.2 Розраховуємо страхові платежі за угодою страхування до території України:

264000 євро • 0,01 = 2640 євро

3.3 Страхові платежі за угодою по території України:

264000 євро • 0,018 = 4752 євро

3.4 Митна вартість становитиме:

264000 євро + 2427,6 євро+ 2640 євро+ 3960 євро + 287 євро + 751 євро = 274065,6 євро

274065,6 євро • 31,5грн./євро = 8633066,4грн.

4. Розраховуємо суму митних платежів:

4.1 Мито

Згідно чинного законодавства ставка мита становить 0,4 євро за л.

80000 л • 0,4 євро = 32000 євро 32000 євро • 31,5грн./євро = 1008000 грн.

4.2 Акциз

Для цього ж товару ставка акцизного збору становить 11,65грн. за л:

80000 л • 11,65 грн. = 932000 грн

4.3 ПДВ

(1008000 грн + 932000 грн + 8633066,4грн) • 0,2 = 2114613,28 грн

5. Визначаємо фактурну вартість згідно умови поставки FOB Варна:

264000 євро + 3960 євро + 2427,6 + 287 євро = 270674,6 євро.

6. Визначаємо витрати із урахуванням витрат на розлив вина у пляшки та витрат на підготовку товару до продажу:

264000 євро + 3960 євро + 8670 євро + 2640 євро + 4752 євро + 287 євро + 751 євро + 32000 євро + 29587,30 євро + 67130,58 євро + 1100 євро + 8970 євро = 423847,88 євро.

7. Визначаємо кількість вина для розливу у пляшки:

80000 л - 787 л = 79213 л

8. Визначаємо кількість вина з урахуванням втрат під час розливу:

79213 • 0,984 = 77945,60 л

9. Визначаємо кількість пляшок ємкістю 0,7 л:

77945,60 л / 0,7 л = 111351 пл.

10. Визначаємо собівартість пляшки вина:

423847,88 євро / 111351 пляшок = 3,81 євро.

11. Визначаємо ціну пляшки вина у гривнях:

3,81 євро • 31,5 грн/євро • 1,18 = 141,42 грн.

Проаналізувавши отримані результати, я можу сказати, що договір вигідніше укласти з підприємством з Російської Федерації, оскільки фактурна вартість партії вина коштує 257871,11 євро, що на 12803,49 євро дешевше, ніж партія вина болгарського посередника. В цьому випадку ціна пляшки вина також буде меншою (137,2 грн), що дасть змогу компанії бути більш конкурентоспроможною на вітчизняному ринку.

Схема проведення імпортної операції

Схема проведення імпортної операції закупівлі партії грузинського червоного сухого вина з винограду сорту «Каберне» у російського посередника зображена на рисунку 1.

1. Експортер - продавець «Imarella» подає запит логістичній компанії «MKR» - посереднику щодо пошуку покупця 80000 л. грузинського червоного вина сорту «Каберне»

2. Посередник звертається до імпортера - «Medine» з пропозицією покупки вина

3. «Medine» погоджується та робить замовлення 80000 л. грузинського червоного вина сорту «Каберне» за ціною 2,95 євро/л.

4. Посередник надсилає експортеру інформацію стосовно поcтавки

5. Імпортер домовляється з транспортною компанією «Belini» про морську доставку вина з порту Новоросійськ в Одесу.

6. Імпортер страхує вантаж в страховій компанії «MStart».

7. Посередник передає комплект комерційних та фінансових документів у банк ВТБ в м. Ростов-на-Дону при інкасовому дорученні

8. Банк ВТБ надсилає банку імпортера «KredoBank» документи про операцію.

9. Передача документів компанії - імпортеру «Medine» для перевірки достовірності та здійснення розрахунків.

10. Логістична компанія забирає вино в продавця та відвозить його до порту Новоросійськ та завантажує на корабель транспортної компанії.

11. Представник Державної Митної Служби здійснює митний контроль судна перед його відправленням.

12. Перерахунок коштів до банку ВТБ.

13. Зарахування коштів на рахунок експортера

Зовнішньоекономічний контракт з купівлі-продажу імпортного товару

КОНТРАКТ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

м. Київ«5» жовтня 2017 р.

ТзОВ «Imarella», що є юридичною особою за законодавством Російської Федерації (надалі - Продавець), в особі директора Заліської Любові Василівни, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ТзОВ «Medine», що є юридичною особою за законодавством України, в особі директора Маренко Анастасії Олександрівни, що діє на підставі статуту, з іншої сторони, уклали цей Контракт про наступне:

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

1.1. Продавець зобов'язується передати в обумовлені цим договором терміни 80 000 л. грузинського червоно вина з винограду сорту «Каберне» вартістю 2,95 євро за 1 л. Покупцеві для використання їх у підприємницькій діяльності останнього.

1.2. Предметом поставки є наступний товар - грузинське червоне сухе вино з винограду сорту «Каберне», витримки 3 роки.

2. ТЕРМІНИ ТА ПОРЯДОК ПОСТАВКИ ТОВАРІВ

2.1. Товари поставляються протягом терміну дії цього договору окремими партіями.

2.2. Періодичність поставки - один раз на місяць

2.3. Графік поставки товарів: не пізніше 25 числа наступного місця.

2.4. Постачання товару за цим Контрактом здійснюється кораблем на умовах FOB (порт у російському місті Новоросійськ) відповідно до міжнародних правил Інкотермс-2010, .

2.5. Продавець зобов'язаний поставити товар шляхом розміщення його на борту судна, номінованого Покупцем, в пункті навантаження, якщо такий є, зазначеному Покупцем в пойменованому порту відвантаження в узгоджену дату або в узгоджений період відповідно до звичаїв порту.

2.6. Датою поставки товару є дата прибуття товару на зазначену адресу.

2.7. Перехід права власності на товар відбувається в момент здійснення поставки.

2.8. Перехід ризиків на товар відбувається в момент переходу права власності.

2.9. Покупець має право відмовитись від прийому товару, якщо його якісні характеристики не відповідають умовам цього Контракту.

3. ЯКІСТЬ І ГАРАНТІЯ ТОВАРУ

3.1. Якість товарів повинна відповідати вимогам, зазначеним у специфікаціях, та узгоджених Покупцем і Продавцем стандартам і технічним умовам та підтверджуватися сертифікатами якості, виданими компетентними органами і заводом-виробником.

3.2. Для товару, якості якого вимагають спеціальних гарантій, встановлюється гарантійний термін 12 місяців з дня поставки.

3.3.Якщо протягом гарантійного терміну товар, поставлений Продавцем, зіпсується або не відповідатиме умовам Контракту, Продавець зобов'язаний усунути дефект або замінити дефектні компоненти за свій рахунок. Доставка дефектних товарів при поверненні виконується за рахунок Продавця.

4. ЦІНА ТОВАРУ ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

4.1. Всі ціни на товари обговорюються в пропозиціях Продавця і позначаються у євро. Продавець має право змінювати ціни за умови оповіщення Покупця про майбутню зміну не менш ніж за два тижні.

4.2. Ціни є твердими і не підлягають зміні за час виконання даного контракту.

4.3. Загальна вартість цього Контракту 257 871,11 євро.

4. ОБОВ'ЯЗКИ ПРОДАВЦЯ

Продавець зобов'язаний:

4.1. Надати Покупцеві товар, рахунок-фактуру або інші документи, що свідчать про відповідність товару договору. Документи в електронній формі надаються тільки при наявності домовленості між Сторонами або це є звичайним.

4.2. Якщо буде потрібно, за свій рахунок і на свій ризик отримати експортну ліцензію або інше офіційне дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для вивезення товару.

4.3. На прохання Покупця на його ризик і за його рахунок (за наявності витрат) надати йому інформацію, необхідну Покупцеві для страхування товару.

4.4. За рахунок і на ризик Покупця, передати йому достатню повідомлення або про те, що товар був поставлений відповідно до пункту 2.5. цього договору, або що судно не прийняло товар в узгоджений період.

4.5. За свій рахунок надати Покупцеві звичайне доказ того, що товар поставлений у відповідності з пунктом 2.5. цього договору.

4.6. На прохання Покупця, за його рахунок і на його ризик надати йому сприяння в отриманні транспортного документа.

4.7. Своєчасно надати Покупцеві або надати йому сприяння в отриманні, на прохання Покупця, на його ризик і за його рахунок, документів та інформації, включаючи інформацію з безпеки, яка може знадобитися Покупцеві для ввезення товару і / або його транспортування до кінцевого пункту призначення.

5. ОБОВ'ЯЗКИ ПОКУПЦЯ

Покупець зобов'язаний:

5.1. Сплатити передбачену цим договором ціну товару.

5.2. Прийняти поставку товару як тільки він поставлений відповідно до пункту 2.5. цього договору.

5.3. Якщо буде потрібно, отримати за свій рахунок і на свій ризик імпортну ліцензію або інший офіційний дозвіл і виконати всі митні формальності, необхідні для ввезення товару і його транспортування через будь-яку країну.

5.4. Укласти за свій рахунок договір перевезення товару від названого порту відвантаження.

5.5. Передати Продавцю належне повідомлення про найменування судна, пункт завантаження і, якщо необхідно, про обраного моменті поставки в межах

узгодженого періоду.

5.6. Прийняти доказ поставки, надані Продавцем.

6. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

6.1. Покупець оплачує 100% суми, зазначеної в інвойсі, протягом 2 календарних днів після отримання документів банком «ВТБ» (відділення у м. Ростов-на-Дону). У разі прострочення платежу, Покупець повинен сплатити Продавцю пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Авансові платежі можливі за згодою сторін.

6.2. Всі платежі за цим контрактом здійснюються у формі документарного інкасо у євро.

7. УПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

7.1. Товар повинен бути упакований Продавцем таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару Покупцем.

7.2. На кожну упаковку з товарами Продавцем наноситься маркування, яке містить наступні відомості: найменування Продавця, номер Контракту, номер упаковки, вага брутто та нетто, номер серії та інші реквізити, завчасно повідомлені Покупцем Продавцеві.

8. ПРЕТЕНЗІЇ

8.1. Покупець може висунути Продавцю претензії по кількості і якості товару протягом двох тижнів з дня приймання. Для товару, забезпеченого гарантійним періодом, претензії по якості можуть бути висунуті і протягом місяця після закінчення гарантійного терміну за умови, що Покупець виявив дефекти протягом гарантійного терміну.

8.2. Претензії підтверджуються Сертифікатом нейтральною компетентною експертною організації.

8.3. Продавець повинен задовольнити претензію протягом 20 днів з моменту її отримання

9. ТЕРМІН І ПОРЯДОК ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Цей договір складено в двох примірниках українською та російською мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.

9.2. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 25. 11. 2018.

9.3. У випадку, якщо жодна зі Сторін після закінчення терміну дії договору, не заявить про його розірвання, то договір пролонгується на тих же умовах на рік.

10. ФОРС-МАЖОРНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

10.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань по даному Контракту, якщо воно є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: пожежі, повені, землетрусу, війни, військових дій будь-якого характеру, блокади, ембарго на експорт чи імпорт, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання даного Контракту. При цьому термін виконання зобов'язань по Контракту переноситься пропорційно часу, протягом якого діяли такі обставини та їх наслідки.

10.2. Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань по Контракту, повинна негайно повідомити іншу сторону про початок або припинення вищевказаних обставин. Несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє дану сторону права посилатись на них у майбутньому.

11. АРБІТРАЖ

11.1. Усі спори, що пов'язані із цим Контрактом, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в Арбітражному інституті Торгової палати відповідно до положень Регламенту Арбітражного інституту Торгової палати. При цьому матеріальним правом для вирішення спорів за цим Договором є матеріальне право України.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

12.1. Продавець: Заліська Любов Василівна

Місце знаходження офісу: РФ, м. Ростов-на-Дону, вул. Валова, 3.

Телефон 73686907780, факс 326452021

Розрахунковий рахунок 96745212300 в банку «ВТБ»

Ідентифікаційний код: 359642580

12.2. Покупець: Маренко Анастасія Олександрівна

Місце знаходження офісу: Україна, м. Київ, вул. Молодіжна, 7.

Телефон +380993823314, факс 346520026

Розрахунковий рахунок 2341567879 в «KredoBank» МФО 98432

Ідентифікаційний код: 467842902

ПІДПИСИ СТОРІН

ПРОДАВЕЦЬ Заліська Л.В./_______ М. П.	ПОКУПЕЦЬ Маренко А. О../________ М. П.



РОЗДІЛ 2. Аналіз експортної квоти України

Відповідно до Статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експортна квота це - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.

Експортна квота є різновидом заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які використовують державні та міжнародні органи. Підставою для встановлення експортних квот є зобов'язання країн за міжнародними угодами, а також необхідність захищати національні інтереси. Експортні квоти застосовуються відповідно до міжнародних угод, які встановлюють частку кожної країни-учасниці угоди у виробництві або експорті будь-якого товару. За допомогою експортних квот відбувається збалансування обсягів поставок товарів, платежів та наданих послуг. Часто експортна квота застосовується у відповідь на дискримінаційні дії іноземних держав. У межах встановлення експортних квот експорт здійснюється за ліцензіями, виданими уповноваженими на те державними органами.

Також експортна квота є показником участі країни в міжнародному поділі праці. Вона дорівнює відношенню обсягу експорту до обсягу валового внутрішнього продукту і виражається у відсотках.

На основі величини експортної квоти визначають рівень відкритості країни. Країнами з порівняно закритою економікою вважаються такі, у яких експортна квота не перевищує 10%, з відносно відкритою економікою -- понад 30-35%, із середньою відкритістю -- від 10 до 30-35%. Збільшення експортної квоти свідчить як про зростаючу участь країни в міжнародному поділі праці, так і про зростання конкурентоспроможності виробленої нею продукції.

Експортна квота має досить важливе значення під час аналізу зовнішньоекономічної діяльності держави. На її розмір впливає рівень економічного розвитку країни, забезпеченість природними ресурсами, галузева структура економіки[3].

Таблиця 2 Показники зовнішньої торгівлі України протягом 2007-2016 рр.

Показник	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016
ВВП, млн.грн.	720731	948056	913345	1082569	1302079	1459096	1522657	1586915	1988544	2383182
Експорт товарів і послуг, млн.грн.	323205	444859	423564	549365	707953	691361	653180	771129	1045928	1174625
Експортна квота, %	44,84	46,92	46,38	50,75	54,37	47,38	42,90	48,59	52,60	49,29

Відповідно до поданих у таблиці даних можна зробити висновок про те, що економіка України є відкритою. Свідченням цього є значення експортної квоти України, які коливаються у межах 40-55%. Протягом 2007-2011 рр. спостерігається тенденція зростання частки експорту у ВВП країни. Проте спостерігається незначне зниження експортної квоти у 2009 р., що було зумовлене чинниками світової фінансово-економічної кризи. У період 2012-2013 рр., попри зростання ВВП країни, спостерігається зниження експорту, а відповідно, і експортної квоти. Це було зумовленим зменшенням обсягів торгівлі із країнами СНД, зокрема із Російською федерацією, а також зниженням цін на сировинні матеріали на світовому ринку. Таке зменшення експорту товарів та послуг особливо поглибилося у 2014-2016 рр. через збройну агресію та торговельно-транзитні обмеження з боку РФ. Проте почав зростати експорт із країнами Європи. Цьому сприяла Угода про Асоціацію України із ЄС та диверсифікація джерел постачання енергоносіїв. Тому відсоткове відношення експорту до ВВП у 2015-2016 рр., порівняно із 2014 р., є більшим. Зокрема, у 2015 р. експортна квота досягає досить великого значення - 52,6%. Але у 2016 р. даний показник знову зменшується. Чинниками, які сприяли зниженню експорту у 2016 р., є зменшення поставок металів і виробів з них. У період 2015-2016 рр. попри кількісне збільшення у грошовому вимірі ВВП і експорту, експортна квота зменшується внаслідок зниження на світовому ринку цін на зернові культури.

Отже, проаналізувавши згадані вище показники, я можу сказати, що зовнішньоекономічна діяльність України потребує вдосконалення. Оскільки економіка нашої держави характеризується вагомою часткою експорту у ВВП, то вона є відкритою. Відкритість економіки передбачає розробку ефективної та безпечної зовнішньоекономічної політики. Ефективність розглядається як реалізація власних економічних інтересів, тоді як безпечність передбачає урахування інтересів інших суб'єктів світового господарства та їх недискримінацію. Одним із важливих критеріїв відкритості економіки є ліберальний зовнішньоторговельний режим, при достатньо високому рівні конкурентоспроможності національної економіки. Через недосконалість зовнішньоекономічної діяльності Україна не може забезпечити дані вимоги. Тому, на мою думку, нам слід створити усі необхідні сприятливі умови для реалізації національних інтересів на світовому ринку.

Подолання наявних проблем у зовнішньоторговельній сфері має бути забезпечене у спосіб створення сприятливих умов для реалізації національних інтересів у сфері зовнішньої торгівлі. Своєю чергою, виважена державна політика у цій сфері дозволить посилити економічну безпеку держави. Найбільш прийнятною політичною реакцією на сучасні зовнішньоекономічні виклики для України мають стати структурні реформи одночасно за всіма напрямами ЗЕД[4].



РОЗДІЛ 3. Особливості здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій

Вступ

Актуальність даної теми полягає в тому, що в Україні все частіше спостерігається поширення бартерних операцій. На мою думку, значною мірою це зумовлено нестабільністю економіки України. Бартерні операції є важливим елементом економічних відносини. Особливо це проявляється у кризові періоди, коли спостерігається знецінення грошової одиниці. Завдяки бартерним розрахункам створюються умови, коли реальні ціни продукції важко встановити, бо виникає проблема ефективності роботи підприємств і функціонування ринку загалом. Саме тому постає питання дослідження особливостей здійснення бартерних операцій для того, щоб фінансово-господарська діяльність підприємств здійснювалась ефективно.

Об'єктом досліджуваного питання є особливості здійснення бартерних операцій в Україні, а предметом - виступають бартерні операції в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Метою даного дослідження є розкриття сутності бартерних зовнішньоекономічних операцій, вивчення законодавчої бази України, яка регулює їх здійснення.



1. Загальна характеристика здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій

1.1 Суть, ознаки та значення бартерних зовнішньоекономічних операцій

Бартерна операція -- це обмін певного товару (певної кількості товару або товарної партії) на інший товар без використання грошової форми розрахунків, відповідно до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції. Згідно з цим визначенням, а також з практикою укладання бартерних угод можна назвати такі характерні ознаки бартерної операції:

· підписання сторонами єдиного контракту, в якому обумовлено кількість або вартість товарів, що підлягають обміну (із зазначенням найменувань, якісних параметрів товарів, а також усіх необхідних технічних характеристик поставок та юридичних наслідків);

· відсутність грошової форми розрахунків між контрагентами, незалежно від того, були в контракті між ними чи ні грошові оцінки обмінюваних товарів;

· 100-відсоткове взаємне покриття зустрічними поставками, унаслідок чого немає необхідності в компенсаційних грошових доплатах;

· практична одночасність виконання зустрічних поставок (різниця в часі виконання поставок зумовлюється передусім технічними причинами).

Відповідно до Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» товарообмінна (бартерна) операція - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.

Відповідно до пункту 3 статті 1 згаданого Закону всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України[5].

1.2 Строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій

Строки проведення бартерних зовнішньоекономічних операцій визначаються статтею 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Відповідно до даної статті товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг - дата підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

У разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору строки, передбачені цією статтею, не поновлюються і не перериваються.

У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України - сторони договору, підставою для зняття з контролю органу доходів і зборів питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб'єктом до органу доходів і зборів довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.

У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов'язання по постачанню товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу доходів і зборів.

1.3 Відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій

Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених частиною першою статті 2 цього Закону строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), строки, передбачені частиною першою статті 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, в тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, строки, передбачені частиною першою статті 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково чи припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду строки, передбачені частиною першою статті 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити орган доходів і зборів - митницю (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або державну податкову інспекцію (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Митниці здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерними договорами та інформують органи доходів і зборів про порушення строків надходження товарів, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону.

Державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерними договорами та інформують митниці про фактичний експорт робіт і послуг для забезпечення контролю за своєчасним надходженням товарів, що мають бути імпортовані.

Органи доходів і зборів мають право за результатами документальних перевірок стягувати у безспірному порядку із суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України пеню, передбачену цією статтею.

Суми пені, стягненої відповідно до цієї статті, спрямовуються до Державного бюджету України у порядку, передбаченому законодавством України.



2. Правове регламентування здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій

2.1 Регламентування особливостей укладення договорів про здійснення бартерних зовнішньоекономічних операцій

Особливості укладення бартерних договорів у сфері ЗЕД регламентує Закон № 351. Таким чином, у сфері ЗЕД до бартерних належать як безпосередньо бартерні договори, що передбачають обмін товарами (роботами, послугами), так і договори зі змішаною формою оплати, коли частина вартості продукції компенсується в грошовій формі.

У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора (ч. 2 ст. 1 Закону № 351, п. 1.6 Положення № 201)[7].

У розділі "Предмет договору" наводиться точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок. Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) достатньо велика, це відображається в додатку (специфікації), який повинен бути невід'ємною частиною договору, про що робиться відповідна відмітка в тексті договору. Для бартерного (товарообмінного) договору такий додаток (специфікація), крім того, балансується ще за загальною вартістю експорту й імпорту товарів (робіт, послуг), що передбачено в п. 1.3 Положення № 201.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України (ч. 3 ст. 1 Закону № 351).

Водночас в Україні встановлено:

- Перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється (додаток 1 до Постанови № 756);

- Перелік товарів (робіт, послуг), імпорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється (додаток 2 до Постанови № 756)[8].

Стосовно бартерних операцій у сфері ЗЕД важливо визначити в договорі право, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин (ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 32 Закону № 2709). Умова про вибір матеріального та процесуального права, яке застосовуватиметься судом у разі виникнення спору за ЗЕД-контрактом, належить до його обов'язкових умов (п. 1.12 Положення № 201)[9].

Якщо договір регулюється правом України, то особливості укладання договору міни регламентуються § 6 гл. 54 ЦКУ і ст. 293 ГКУ[10,11].

За договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч. 1 ст. 715 ЦКУ). До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить сутності зобов'язання (ч. 1 ст. 716 ЦКУ, ч. 5 ст. 293 ГКУ).

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін (ч. 2 ст. 715 ЦКУ, ч. 2 ст. 293 ГКУ).

Сторони можуть домовитися про обмін товарами різної вартості. У цьому випадку в договорі може бути встановлено доплату за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (ч. 3 ст. 715 ЦКУ, ч. 3 ст. 293 ГКУ).

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 715 ЦКУ).

Тому якщо в договорі не будуть передбачені особливі умови переходу права власності на товар, то за загальними правилами він відбудеться на останню дату (або за відвантаженням товару покупцеві, або за одержанням від нього товару).

У зв'язку з цим якщо сторони бажають відображати операції за бартерними договорами в "звичайному порядку", тобто на дату передачі товару покупцеві (ч. 1 ст. 334 ЦКУ), таку умову обов'язково слід зазначити в договорі міни.

Договором може бути встановлено обмін майна на роботи, послуги (ч. 5 ст. 715 ЦКУ). Не може бути об'єктом міни майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальній власності, у разі, якщо друга сторона договору міни не є відповідно державним або комунальним підприємством (ч. 4 ст. 293 ГКУ).

У бартерному договорі обмін товарами (роботами, послугами) відбувається в межах одного укладеного договору за збалансованою вартістю. Більш чітко це видно з визначення бартерного договору, наведеного в пп. 14.1.10 ПКУ, де під бартерною (товарообмінною) операцією розуміється господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору[12].

За цією ознакою бартерні договори відрізняються від договорів, за якими здійснюється залік зустрічних однорідних вимог, що відбувається в рамках різних договорів, з чим погоджуються й податківці.

Тому на бартерні договори не поширюються обмеження, установлені в п. 4 Постанови № 410, відповідно до яких уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

- в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора / російських рублях (незалежно від суми операції);

- в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 доларів США)[13].

2.2 Контроль за здійсненням бартерних зовнішньоекономічних операцій: обмеження та ліцензування

Здійснення бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності може бути у певних випадках обмежено. Таке обмеження здійснюється в розрізі кодів, що визначені товарною класифікаційною схемою Митного тарифу України (товарною номенклатурою), встановленою Законом України від 05.04.2001 р. №2371-ІІІ «Про митний тариф України». У нормативних документах вказується перелік товарів (по цих кодах), на які поширюються зазначені обмеження. Відповідно до частини четвертої ст. 1 Закону № 351 з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Також за порушення строків проведення розрахунків бартерних зовнішньоекономічних операцій використовують метод ліцензування. Відповідно до статті 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів[14].

Зокрема, ліцензування товарообмінних (бартерних) операцій здійснюється в тому випадку, якщо предметом цих операцій є товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню (ст. 16 Закону № 959). Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, і квот на 2017 рік наведено в Постанові № 1009[15].

Між тим відповідно до норм ст. 37 Закону № 959 до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано індивідуальний режим ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, які встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Стосовно бартерних операцій зустрічаються випадки запровадження індивідуального режиму ліцензування при порушенні строків проведення розрахунків, передбачених ч. 1 ст. 2 Закону № 351. Порядок видачі індивідуальних ліцензій регламентується Положенням № 47[16].

Здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічних операцій без відповідних ліцензій тягне за собою накладення штрафу згідно зі ст. 37 Закону № 959 у сумі 10 % вартості проведеної операції, перерахованої у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день здійснення такої операції (ст. 16 Закону № 959).



Висновок

Узагальнюючи результати дослідження умов здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, можна стверджувати, що вони є досить складними у порівнянні з іншими операціями з придбання товарів. Бартерна торгівля підриває стійкість грошової одиниці, зменшує обсяг податків до бюджету. Недоліком застосування бартерних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності є те, що при їх застосуванні у країну перестають надходити валютні кошти[17].

Таким чином, проаналізувавши ситуацію з бартерними операціями в Україні, можна зробити висновок, що є певні проблеми в зовнішньоекономічних відносинах, які можливо врегулювати, поступово відмовившись від товарообмінних операцій, чим можна переорієнтувати зовнішньоекономічну діяльність в Україні.



ВИСНОВКИ

Зовнішньоекономічна діяльність є однією з найважливіших сфер діяльності держави і окремих підприємств. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності дає підприємствам можливість використання переваг міжнародної кооперації виробництва, що підвищує ефективність їх функціонування і розширює варіанти в прийнятті рішень для здійснення своїх виробничих завдань. У зв'язку з цим в даний час виникає об'єктивна необхідність вивчення зовнішньоекономічної діяльності, розробки методичних підходів до оцінки ефективності її ведення, особливо експортно-імпортних операцій, які становлять її основу.

В ході виконання контрольної роботи було отримано такі результати: більш привабливим поставщиком вина для української компанії є російська фірма, оскільки фактурна вартість партії вина коштує 257871,11 євро, що на 12803,49 євро дешевше, ніж партія вина болгарського посередника. В цьому випадку ціна пляшки вина також буде меншою (137,2 грн), що дасть змогу компанії бути більш конкурентоспроможною на вітчизняному ринку.

Після остаточного вибору компанії, яка буде здійснювати поставку товару, було складено схему здійснення даної імпортної операції, з урахуванням посередників та всіх установ, які беруть участь у цій операції. Також було складено договір про здійснення купівлі-продажу вина між українською та російською компаніями, де було вказано всі умови поставки, ціну договору, вимоги до товару, його кількість.

Було досліджено розмір експортної квоти в Україні за останні 10 років. Загалом можна сказати, що зовнішньоекономічна діяльність України потребує вдосконалення. Оскільки економіка нашої держави характеризується вагомою часткою експорту у ВВП, то вона є відкритою. Відкритість економіки передбачає розробку ефективної та безпечної зовнішньоекономічної політики.

Окрім того, що ефективність здійснення зовнішньоекономічної політики далека від ідеалу, значним чином впливає на результати діяльності України в даній сфері і нещодавня економічна криза та економічна нестабільність економіки країни протягом останніх років.

...