Організація виробництва та розрахунок економічних показників швейного підприємства потоку по пошиттю жилету чоловічого з виробничою програмою 213 одиниць в зміну

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Принцип пріоритетності розвитку частини внутрішнього ринку - ринку продукції легкої промисловості, як необхідної передумови становлення національної економіки, пройшов апробацію світовим досвідом.

Так у багатьох державах швейна і взуттєва індустрія давали поштовх відродженню національної економіки, наприклад - Італія, Китай, Японія, Південна Корея. Цей пріоритет підкреслюється і в ряді робіт зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів. Проте незважаючи на досить значний розвиток теорії сучасних ринків, питання ролі ринку продукції легкої промисловості (ринок монополістичної конкуренції) в системі національного ринку України та оцінки його впливу на ефективність економічного розвитку країни, потребують значного подальшого опрацювання.

Текстильний сектор та легка промисловість в цілому в усьому світі є одними з провідних видів економічної діяльності, що значною мірою забезпечують формування державного бюджету та виступають важливим фактором розвитку сільського господарства, хімічної та машинобудівної промисловості тощо. Проте в Україні ці сфери діяльності вже багато років перебувають у кризовому стані. Для з'ясування причин, що перешкоджають виходові з кризи, та обґрунтування напрямів подальшого розвитку секторів легкої промисловості поряд із вивченням статистичної інформації та здійсненням ситуаційного аналізу доцільно застосувати і використати системний підхід дослідження всього комплексу проблем легкої промисловості.

Метою даної курсової роботи є розкриття сучасного стану та тенденцій розвитку внутрішнього ринку продукції легкої промисловості України та проблеми його наповнення товарами вітчизняних товаровиробників.

Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Вона забезпечує приблизно 150 тис. робочих місць. Цей соціально вагомий сектор економіки орієнтований на кінцевого споживача. Потенціальні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, здатних задовольнити увесь попит внутрішнього ринку. На підприємствах галузі, розташованих в усіх регіонах України, зосереджено близько 7% загальної чисельності промислово-виробничого потенціалу промисловості і 2,4% виробничих фондів.

У галузі легкої промисловості функціонує понад 10 тис. підприємств, з них у секторі текстильної промисловості - близько 2,5 тис., у трикотажному секторі з виробництва готового одягу і хутра - близько 6 тис., та у секторі шкіри і шкіряного взуття - близько 1,5 тис. Практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а ті, що знаходяться у державній власності, становлять менше 1%.

Виробництво текстилю на українських землях було присутнє з давніх-давен. Текстильна промисловість України почала розвиватися ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. За останні роки спостерігається спад виробництва. Значні потенційні можливості використовуються недостатньо внаслідок недопоставок сировини.

Вирішення потребують такі завдання, як формування та розміщування державних замовлень і державних контрактів, координування діяльності підприємств, використання нових видів сировини.

В період становлення України як країни з ринковими умовами господарювання в економіці спостерігався спад економічної діяльності й недолік інвестицій на підтримку діючих підприємств текстильної промисловості.

В роботі текстильної промисловості допускаються істотні недоліки. Міністерство легкої промисловості України, його галузеві виробничі об'єднання, керівники підприємств не забезпечують повного використання наявних потужностей. На ряді заводів, фабрик і комбінатів слабо розгорнута організаторська робота.

Рівень завантаження виробничих потужностей зростає дуже повільно. Багато підприємств працює з значно нижчою змінністю ніж передбачено нормативами.

За останні роки зросли простої технологічного устаткування. Введенні в дію виробничі потужності освоюються повільно. Переоснащення промисловості ведеться низькими темпами. В той же час нова техніка в ряді випадків використовується не повністю.

Проте Україна за сучасних ринкових умов розпочала новий етап розвитку промисловості, в тому числі текстильної галузі.

Не зважаючи на помітне покращення виробничих процесів (автоматизація виробництва, вдосконалення технології обробки сировини тощо), у загальному профілі текстильна промисловість України й далі важливу роль відіграє виробництва матеріалів, які експортуються поза межі держави.

Легка промисловість є стратегічно важливим сектором економіки для країн, що розвиваються та на які припадає до 70% експорту одягу. Для цієї категорії країн розвиток легкої промисловості розглядається як одне з основних джерел економічного зростання, що надає кілька можливостей для інтенсифікації розвитку. Перевагами цього виду діяльності є: низькі бар'єри входу; виробничий процес на багатьох стадіях є технологічно простим та інтенсивним стосовно трудового процесу, що дозволяє активно використовувати відносно надлишковий для бідних країн світу фактор - низько кваліфіковану працю. Технологія виробництва гнучка, що дає можливість розбивати виробничий процес на окремі етапи і створює умови для інтернаціоналізації та фрагментації виробництва, приводячи до формування глобальних виробничих ланцюгів. По мірі розвитку, країни можуть просуватися вздовж цих ланцюгів, переходячи на більш капіталомісткі стадії, що вимагають високого рівня кваліфікації, що, в свою чергу, пов'язано з ростом заробітної плати та економічним розвитком в цілому.

Швейні підприємства, в основному, розміщені у районах споживання, у великих і середніх, і навіть малих населених пунктах, оскільки привезти сировину для них, зокрема, нитки, тканини, неткані матеріали, хутра, штучні та натуральні шкіри, економніше, ніж готові вироби. У галузі зайнята майже половина працівників легкої промисловості. Фактор трудових ресурсів у розміщенні підприємств відіграє провідну роль. В Україні швейні виробничі об'єднання і фірми розташовані в таких містах, як Київ, Львів, Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Дрогобич, Артемівськ, Чернівці, Умань. Останнім часом з'явилось чимало приватних дрібних та спільних підприємств.

Найбільшим гігантом з пошиття одягу у Україні є фабрика Voronin - це провідне підприємство з пошиття високоякісного одягу. Вона входить до числа світових лідерів швацької промисловості. Торгівельна мережа представлена більше ніж 80 фірмовими магазинами в різних країнах - на Україні, в Америці, Європі, Росії, СНД. Фабрика отримала світове визнання завдяки винаходу унікального макетно-жилетного методу пошиття костюма без примірок! Гідність, респектабельність і стримана елегантність костюмів від Voroninа викликає прихильність успішних і впевнених ділових людей з високою репутацією. В костюмі від Voroninа поєднуються класичні традиції, висока якість, модні тренди і динаміка сучасного способу життя.

У даній курсовій представлено розрахунки по одному із елементів чоловічого строгого костюму по моделі від фабрики Voronin, а саме - чоловічого жилета. Жилет входить до складу костюму, і носиться майже щоденно, він повинен - створити атмосферу фізичного і душевного комфорту для людини, яка його носить, посилити його зовнішню привабливість, підкреслити його індивідуальність, відповідати стилю його життя і поведінки, та відповідати фінансовим можливостям покупців, тому важливо правильно усі економічні аспекти при виробництві того чи іншого одягу.

1. Організаційний розділ

1.1 Режим робочого дня

Спільна праця вимагає єдності при розподілі праці за часом - за годинами доби, днями тижня і більш тривалими відрізками часу.

У процесі праці працездатність, тобто здатність людини до трудової діяльності певного роду, а відповідно, і функціональний стан організму зазнають змін. Підтримка працездатності на оптимальному рівні - основна мета раціонального режиму праці та відпочинку.

Режим праці та відпочинку - це встановлювані для кожного виду робіт порядок чергування періодів роботи і відпочинку та їх тривалість. Раціональний режим - таке співвідношення і зміст періодів роботи і відпочинку, при яких висока продуктивність праці сполучається з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірного втоми протягом тривалого часу. Таке чергування періодів праці та відпочинку дотримується в різні відрізки часу: протягом робочої зміни, доби, тижня, року відповідно до режиму роботи підприємства.

Встановлення суспільно необхідної тривалості робочого часу і розподіл його по календарних періодах на підприємстві досягаються при розробці правил, в яких передбачається порядок чергування і тривалість періоду роботи і відпочинку. Цей порядок прийнято називати режимом праці та відпочинку.

При виборі оптимального режиму праці та відпочинку потрібний комплексний соціально-економічний підхід. Метою подібного підходу є повна й всебічна оцінка його оптимізації з погляду обліку особистих і суспільних інтересів, інтересів виробництва й фізіологічних можливостей людини.

На проектуємому підприємстві впроваджується пятиденний, восьми годинний робочий день.

У процесі роботи передбачено три організаційні перерви по 5 хвилин, обідня перерва триватиме 30 хвилин.

Повний графік робочого дня представлено у таблиці 1.

Таблиця 1 - Графік робочого дня

Робота і перерви	І зміна
Початок роботи	8.00
Робота	8.00-09.30
Організаційна перерва	9.30-9.35
Робота	9.35-11.30
Перерва на обід	11.30-12.00
Робота	12.00-13.30
Організаційна перерва	13.30-13.35
Робота	13.35-15.30
Організаційна перерва	15.30-15.35
Робота	15.35-16.30
Закінчення зміни	16.30
Всього	510 хв

1.2 Організація управління підприємством

Організаційна структура управління - це сукупність певним чином пов'язаних між собою управлінських ланок. Вона характеризується кількістю органів управління, порядком їхньої взаємодії та функціями, які вони виконують.

Головне призначення організаційної структури - забезпечити ефективну діяльність управлінського персоналу. Вона безпосередньо пов'язана з виробничою структурою підприємства. Принцип формування структури управління - організація та закріплення тих або інших функцій управління за підрозділами (службами) апарату управління.

Організаційна структура апарату управління характеризується різною кількістю ланок, частіше за все використовується система "трьох": директор (президент, менеджер) - начальник цеху - майстер. Кожний з них несе особисту відповідальність за доручену йому ділянку роботи.

На проектуємому підприємстві впроваджується лінійно-функціональна структура управління.

Рис. 1. Структура управління підприємством.

Кожний із управлінців виконує свої функціональні обов'язки.

Директор - керує діяльністю підприємства, який може бути як власником майна, так і найманим працівником (в останньому випадку з ним підписується контракт). Для забезпечення стратегічного, поточного й оперативного керівництва підприємством використовується функціональний апарат управління, безпосередньо підлеглий директору і його заступникам. Кожний з них керує певною частиною роботи з управління виробничим процесом і має в розпорядженні відповідні функціональні служби.

Апарат управління складається з таких основних служб: оперативного керівництва підприємством; управління персоналом;економічної й фінансової діяльності;перероблення інформації; адміністративного управління; маркетингу; зовнішніх економічних зв'язків; технічного розвитку тощо.

Кожну службу очолює начальник і вона підпорядковується безпосередньо директору й одному з його заступників.

Начальник цеху - відповідає за всі сторони роботи цеху і виконує всі функції з технологічного і господарського керівництва цехом за допомогою підлеглого йому апарату управління. Функціональними органами управління великих цехів є планово-диспетчерське, технологічне бюро, бюро праці і заробітної плати тощо. Начальник цеху підпорядковується безпосередньо директору.

Бухгалтер - відповідає за дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності, організацію контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

Великі дільниці цеху (відділення, прольоти) очолюють начальники ділянок (старші майстри), яким підлеглі змінні майстри.

Майстер - є керівником і організатором виробництва та праці на дільниці. Він підпорядковується безпосередньо начальнику цеху, а там, де є начальники дільниць або змін, - відповідно начальнику дільниці або зміни. Групою робітників, об'єднаних у бригаду, керує бригадир, який є старшим робітником і не звільняється від виробничої роботи, одержуючи доплату до тарифної ставки за виконання своїх обов'язків.

Структура апарату управління залежить від багатьох факторів (типу виробництва, спеціалізації, обсягу виробництва, конструктивної складності продукції, що виготовляється тощо), тому структура заводоуправління (управління фірмою) на підприємствах різна.

1.3 Виробнича структура підприємства

Виробнича структура підприємства - є формою організації виробничого процесу вона виражається в розмірі підприємства, кількості й складі цехів та служб, їх плануванні, а також у кількості планування виробничих ділянок та робочих місць усередині цехів.

Розрізняють такі види цехів і ділянок: основні, допоміжні, обслуговувальні, побічні.

В основних цехах виконується певна стадія виробничого процесу з перетворення сировини й матеріалів на готову продукцію або ряд стадій виробничого процесу з виготовлення якого-небудь виробу чи його частини. Основні цехи поділяються на: заготівельні, оброблювальні, випускаючі.

Завдання допоміжних цехів - забезпечувати нормальну, безперебійну роботу цехів основного виробництва.

На проектуємому підприємстві передбачується тільки швейний цех для серійного виробництва одягу, тому використано цехову виробничу структуру, тобто основною виробничою одиницею є цех.

Цехова організація - це тип організації де напівфабрикати можуть оброблятися на робочих місцях розташованих по всьому цеху і передаються за допомогою транспортних візків,підвісної лінії.

Цех - є основною виробничою одиницею, відокремленою ланкою, у якій реалізуються виробничі процеси.

Процес виробництва включає технологічні операції, що здійснюються робітниками на окремих робочих місцях згідно технологічної послідовності.

Виробнича ділянка яка об'єднана за тими або іншими ознаками група робочих місць становить структурну одиницю цеху, що виокремлюється в окрему адміністративну одиницю й очолюється майстром за наявності не менше 25 робітників в одну зміну.

В проектуємому цеху діє потокова структура виробництва. До її складу належать: підготовчий, розкрійний і швейні цех, що розміщені на першому поверсі.

У підготовчому цеху приймають матеріали за кількістю і якістю;готують матеріали до розкрою - розраховують шматки для використання їх з мінімальними залишками, передають в розкрійних цех, оформлюють документально. Тут здійснюється викроювання деталей, підготовка їх до шиття, комплектування деталей і подача їх у швейний цех.

У швейному цеху виконують попередню обробку деталей і вузлів виробу і проводиться їх складання з наступною обробкою готового виробу. Матеріали, деталі, напівфабрикати для обробки по цехам передаються за допомогою візків.

Експериментальний цех - самостійна ділянка швейного виробництва. В експериментальному цеху вирішується питання перевірки і уточнення конструкції моделі, конструювання і моделювання, виготовляються зразки нових моделей, лекал, нормується витрата тканини, випробовується нове обладнання.

Залежно від ступеня завантаження робочих місць, який обумовлюється масштабом та трудомісткістю виробництва, розрізняють такі типи виробництва: одиничне, масове, серійне, змішане

В даній курсовій роботі я використовую такий тип виробництва як серійний.

Він характеризується виготовленням окремих видів продукції у великій кількості на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.

Головною ознакою масового типу виробництва є виготовлення великого обсягу однорідної продукції. Для цього тину виробництва характерна незмінна номенклатура продукції, що виготовляється, спеціалізація робочих місць на виконанні однієї постійно закріпленої операції, застосування спеціального обладнання та незначна довжина виробничого циклу, висока механізація та автоматизація виробничих процесів.

У проектуємому цеху на базі досвіду роботи на ПАТ ШФ «Воронін», де пошиваються жилети чоловічі застосовується масовий тип виробництва, що характеризується виготовленням окремих видів продукції у великій кількості на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого часу.

1.4 Система організації виробництва на підприємстві

У даному цеху використовується потоковий метод організації виробничого процесу - це один з найбільш високоефективних методів. Він здійснюється в максимальній відповідності до принципів раціональної організації виробництва.

Потоковий виробничий процес характеризується такими ознаками:

- за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів;

- робочі місця розміщуються послідовно відповідно до протікання технологічного процесу;

- технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці можуть виконуватись одна або кілька схожих операцій;

- предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності процесу.

При потоковому методі організації виробничого процесу застосовується переважно спеціальний міжопераційний транспортний конвеєр, який виконує функції переміщення предметів праці і регулює ритм роботи виробничого циклу. Потокові методи дають можливість виготовляти продукцію в великих обсягах і протягом тривалого часу, тобто застосовувати великосерійне виробництво.

При обробці чоловічих жилетів найбільш доцільним є конвеєрний потік із підвісною транспортною лінією. У даному типу потоку усі деталі та напівфабрикати переміщуються по цеху у підвішеному стані.

Переміщення напівфабрикатів в швейному цеху в підвішеному стані або переміщення деталей крою, вкладених в підвісні тележки, дозволяють зекономити виробничу площу, покращити якість напівфабрикатів, котрі в хоч і малій долі, але піддаються деформації та зминанню, і в зв'язку з цим зменшити час на прасування напівфабрикатів.

Так як було вибрано конвеєрний потік із підвісною транспортною лінією, для такого потоку характерно регламентований ритм потоку. Рух конвеєра узгоджено з тривалістю виконання операцій, таким чином конвеєр задає ритм в роботі.

1.5 Організація праці на підприємстві

Організація праці на рівні підприємства -- це є приведення трудової діяльності людей до системи, що забезпечує досягнення максимально можливого корисного ефекту з урахуванням конкретних умов цієї діяльності та рівня відповідальності.

Основними напрямами організації праці на рівні підприємства є: удосконалення розподілу і кооперації праці в колективі, організації та обслуговування робочих місць, вивчення і впровадження передових прийомів і методів праці, удосконалення підбору, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, раціоналізація режиму праці та відпочинку, виховання сумлінного ставлення до праці.

Організація робочого місця тісно пов'язана з формами і методами організованої праці. Цей взаємозв'язок виражений в організації трудового процесу, бо виконуючи раціоналізацію прийомів праці, можна ліквідувати надмірне фізичне навантаження працівника, досягти скорочення і уповільнення рухів, а також визначити потребу в оснащенні робочого місця пристроями і пристосуваннями, що сприяють економії робочого часу.

Правильно організувати робоче місце - це означає забезпечити його згідно з спеціалізацією і технологічним призначенням, а також з урахуванням існуючого рівня технічного прогресу -обладнання, створити сприятливі умови для виконання трудових процесів.

Освітлення є важливим фактором, що впливає на продуктивність праці робітника. Добре освітлення дає змогу виконувати роботу, не напружуючи зір, створює відчуття бадьорості, посилює зорове сприймання. І навпаки, при поганому освітленні розвивається стан пригніченості, з'являється роздратованість і знижується увага.

Температурний режим за інших однакових умов також впливає на продуктивність праці. При низькій температурі у людини, що працює сидячи, німіють кінцівки, зменшується швидкість рухів. Теплий одяг, хоч і знижує втрату внутрішнього тепла, створює незручність і загальмовує рухи, прискорює стомлення.

Підвищена температура також негативно позначається на продуктивності праці - прискорюється дихання, збільшується потовиділення, що призводить до втрати солі в організмі, з'являється відчуття слабості і кволості.

2. Економічний розділ

2.1 Продукція та послуги виробництва

У процесі виробничої діяльності людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага - продукцію.

Продукція (в широкому розумінні цього поняття) - це матеріальний або духовний результат цілеспрямованої діяльності людини.

Виріб - одиниця промислової продукції, кількість якої визначається в штуках або екземплярах.

Готовий виріб - закінчений у процесі виробництва виріб, який повністю укомплектований, відповідає діючим стандартам, відправлений на склад готової продукції й оформлений відповідними документами.

Виріб має властивості товару і може виступати його різновидом.

Послуга - це результат взаємодії виконавця і споживача чи результат власної діяльності виконавця, спрямованої на задоволення потреб споживача (наприклад, виконання окремих робіт).

Якщо послуга має певну ціну і може бути реалізована, то така послуга є різновидом товару.

Номенклатура продукції - це перелік найменувань виробів, обсяги випуску яких передбачені планом виробництва продукції.

Асортимент - це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться відповідними техніко-економічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю тощо).

Попит - це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Вивчивши ринок товарів можна стверджувати що чоловічі жилети мають не великий попит, але шляхом постановлення правильної ціни на виріб і підвищують зацікавленість до того чи іншого асортименту.

Розрахунок випуску продукції у натуральних одиницях.

Зрозуміло, що асортимент випускаємої продукції може змінюватись в залежності від держзамовлень та держконтракту, попиту на продукцію, можливостей підприємства, тому ефективніше планувати випуск на короткі строки, тобто в даному випадку на квартал.

Кількість робочих днів за розрахунковий період D роб (квартал, рік) визначається таким чином:

Д роб = Д к - Д св - Д вих - Д відп =92-3-27-6= 56(днів),

де Д к - кількість календарних днів за розрахунковий період; Д св - кількість святкових днів; Д вих - кількість вихідних днів; Д від - тривалість відпустки.

Кількість основних робітників та норму часу виготовлення одного виробу було взято з курсовогопроекту з дисципліни “Технологія виробів”

Розрахунок випуску продукції в день (Вдн)

Вдн = Взм х Nзм= 213 х 1=213(од/зм),

де:

Nзм -кількість змін.

Розрахунок випуску продукції в (кв)

В кв. = Взм х Др. = 213 х 56= 11 928 (од)

Др.(кв.) - кількість робочих днів в кварталі.

Розрахунок об'єму продукції в нормогодинах (Внорм.год)

Внор.год = В(кв.) х Нод= 11 928 х 28 800= 95,42(год),

де:

Нод - норма (виготовлення) часу на виготовлення одного виробу.

Розрахунки зведено в таблицю 2.

Таблиця 2

Найменування виробу	Тип. потік	Кількість робітників	Кількість змін	Витр Час на 1 вир.	Випуск виробів, Од.	Об'єм прод.в Норм.год.
					В зм	В день	В кВ.
Жилет чоловічий	Конвеєрний з підвісною транспортною лінією	30	1	4041с	213	213	11928	95,42

2.2 Розрахунок чисельності робітників

Чисельність основних (відрядних) робітників взято з технологічного розділу курсового проекту з дисципліни «Технологія виробів», тому необхідно ще розрахувати чисельність погодинних (допоміжних) робітників.

Допоміжні робітники - це робочі підприємства, що виконують роботи по обслуговуванню основного виробництва і сприяючі його ефективному здійсненню. До них відносяться робітники допоміжних цехів і служб підприємства, а також робітники основних цехів, зайняті допоміжними роботами.

Виділяється декілька основних груп допоміжних робітників:

· робітники по наладці устаткування;

· контролю якості і випробуванню продукції;

· ремонту і черговому обслуговуванню устаткування;

· ремонту і обслуговуванню енергосилового господарства;

· прийманню, зберіганню, видачі матеріальних цінностей на складах і в коморах;

· прибиранню приміщень;

На крупних підприємствах важливими передумовами успішного виконання допоміжних робіт, зростання їх ролі є централізація і спеціалізація обслуговування.

Оплата праці на нормованих роботах виробляється на основі відрядних розцінок, на ненормованих роботах -- згідно із змінним нормо-завданням, по годинних тарифних ставках.

В даному разі до погодинних (допоміжних) робітників відносять механіків-ремонтників, контролерів, прибиральників та електриків.

Чисельність механіків, ремонтників визначається по формулі:

О - загальний обсяг робіт в умовних одиницях;

Nзм - кількість змін;

Нобсл - зона обслуговування для механіків-ремонтників.

Розрахунок чисельності контролерів якості продукції:

Взм - випуск продукції в зміну;

Nзм - кількість змін;

НВк - норма виробітку для одного контролера.

Розрахунок чисельності прибиральників:

,

де:

Снорм 30

Cпл - площа потоку,цеху;

Nзм - кількість змін;

Снорм - норма прибирання площі для 1-го прибиральника.

Чисельність основних та допоміжних робітників зведено у таблицю 4

Таблиця 4

Найменування робітників	Кількість робітників
	В зміну	в день
Основні виробничі робітники Погодинні робітники: Контролери Механіки - ремонтники Електрики	30 1 1 1	30 1 1 1
Всього	33	33

2.3 Розрахунок фонду оплати праці працюючих

виробничий економічний собівартість

Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб'єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Оплата праці -- це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.

За умов розвитку підприємництва та існування різних форм власності заробіток працівника вже не визначається розміром якогось гарантованого фонду оплати праці, а все більше залежить від кінцевих результатів і доходів від діяльності підприємства. Треба враховувати, що й сам працівник усе частіше стає більш-менш реальним співвласником підприємства. Відтак винагороду працівникові-власнику треба нараховувати не тільки за працю, а й за вкладений у підприємство капітал. Ось чому, ураховуючи зміни в природі та механізмі формування заробітку працівника, замість поняття «заробітна плата» усе частіше використовують терміни «трудовий дохід», «винагорода», «оплата праці», «заробіток», «дохід». Але в будь-якому разі повна компенсація (грошова або негрошова) за витрачені зусилля, включаючи заробітну плату, повинна відбивати внесок кожного працівника, ефективність його праці.

Політика оплати праці підприємств, організацій та інших первинних суб'єктів господарювання формується й реалізується в межах чинного законодавства, передусім закону України «Про оплату праці» (1995 р.). Вона має враховувати стратегічні та тактичні цілі діяльності конкретних суб'єктів господарювання, їхню галузеву специфіку, абсолютні розміри, географічне розміщення, ступінь міжнародної інтеграції, рівень соціального розвитку трудового колективу тощо.

Розрахунок основної заробітної плати робітників.

Основна заробітна плата -- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм пращ (часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників та посадових окладів для службовців.

До основної заробітної плати належать такі виплати виробничому персоналу основної діяльності, безпосередньо зайнятого випуском (реалізацією) продукції, робіт, послуг;

Основна заробітна плата робітника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством.

Для визначення основного відрядного фонду основних робітників-відрядників було використано розрахунок сумарної розцінки на виріб, який виконується в технологічному розділі курсового проекту з дисципліни «Технологія виробів».

Визначення основного відрядного фонду основних робітників-відрядників:

Ф відр. осн. = Р х В нат. кв= 16,36 х 11 928= 195 142,08 (грн),

де

Р - розцінка на виріб;

В нат.кв - випуск продукції за квартал в штуках.

Таблиця 5

Випуск продукції за кв. од.	Відрядна розцінка грн/од.	Відрядний фонд грн
11 928	16,36	195 142,08

Розрахунок основного тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників-погодинників

Чисельність робітників-погодинників було визначено за даними з підприємства де було проходження перед курсової практики.

Чисельність та розрахунки тарифного фонду заробітної плати погодинникам приведено у таблиці 6.

Таблиця 6

№	Найменування професії	Тарифний розряд	Проектна кількість Робітників-погодинників	Тарифна Ставка Т ст	Сума зарплати за день	Тарифний фонд зарплати за квартал
			1 зміна	2 зміна	Всього	За год	За день
1	Механік- ремонтник	6	1	-	1	25	200	200	11 200
2	Електрик	6	1	-	1	23	184	184	10 304
3	Контролер	6	1	-	1	25	200	200	11 200
Всього	32 704

Зарплата за день розраховується за формулою:

Здн = Т ст.дн * К роб, або гр.9 = гр.8 * гр.6 , де

Здн(мех.) = 200*1=200 (грн)

Здн (ел.) = 184*1=184 (грн)

Здн (кон.) = 200*1=200 (грн)

Кроб - кількість всіх робітників за дві зміни по кожній категорії робітників розраховується за формулою:

Ф тар.кв.пог = Здн * D роб, або гр.10 = гр.9 * D роб, де

D роб - кількість робочих днів;

Ф тар.кв.пог(мех.) = 200*56= 11 200 (грн)

Ф тар.кв.пог(ел.) = 184*56=10 304 (грн)

Ф тар.кв.пог(кон.) = 200*56= 11 200 (грн)

Зарплата погодинних робітників визначається по кожній категорії робітників, які заплановані по даному цеху чи потоку по формулі:

ЗПроб = Тст.год х К роб х Т зм х Д кВ , де:

ЗПроб - заробітна плата робітників певної професії (грн.);

Тст.год - годинна ставка робітника певної професії;

Тзм - тривалість зміни (год);

Дкв- кількість в квартал

К роб - кількість робітників певної професії.

ЗПроб(мех.) = 25*1*8*56= 11 200 (грн)

ЗПроб(ел.) = 23*1*8*56= 10 304 (грн)

ЗПроб(кон.) = 25*1*8*56= 11 200 (грн)

Зарплата робітників, праця яких оплачується за посадовими окладами визначається за формулою:

Розрахунок ЗП прибиральника

ЗП кв. = Ок х К роб х К міс= 1500 х 1х 3= 4500(грн),

де: Ок - місячний оклад;

Кроб - кількість робітників;

Кміс - кількість місяців (кв.).

Штати на фонд зарплати робітників, праця яких оплачується за посадовими окладами , представлена в таблиці 7.

Таблиця 7

№	Найменування категорії	Кількість робітників	Місячний оклад Ок	Зарплата за місяць З міс	Зарплата за квартал З кв
		В 1 зміну	В 2 зміну
1	Прибиральник	1	-	1500	4500	4500
Всього:	1500	4500	4500

Зарплата за місяць визначається добутком між місячним окладом за кількістю робітників даної категорії:

Зміс = Ок * К роб= 1500 * 1= 1500 (грн)

Зарплата за квартал визначається за формулою:

Зкв.окл = Зміс * К міс = 1500* 3= 4500 (грн) , де

К міс - кількість місяців у кварталі.

Основний тарифний фонд погодинних робітників буде дорівнювати сумі заробітної плати: механіків - ремонтників, чергуючи електриків, контролерів, прибиральників та ін.

Ф осн.пог= Ф тар.кв.пог+ Зкв.окл= 32 704+4500=37 204 (грн)

Основний фонд оплати праці робітників дорівнює:

Фосн.роб =Ф від.осн + Ф осн.пог= 195 142,08+37 204= 232 346,08 (грн)

Розрахунок додаткової заробітньої плати робітників.

Додаткова заробітна плата -- це винагорода за понаднормативну працю, трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії та компенсації, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

До складу додаткової заробітної плати належать:

1. Доплати та надбавки до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством: кваліфікованим працівникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премію за економію окремих видів матеріальних ресурсів.

3. Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання одноразових робіт.

4. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів, скерованих без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників, керівництва виробничою практикою студентів.

5. Оплата праці студентів, що проходять виробничу практику на підприємствах, а також оплата праці учнів профтехучилищ на профорієнтаційній практиці.

6. Оплата щорічних основних та додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства.

7. Оплата пільгового часу роботи підлітків.

8. Оплата робочого часу працівників, що виконують державні або громадські обов'язки.

9. Оплата навчальних відпусток, які надаються робітникам, що навчаються у вечірніх та заочних вищих та середньо-спеціальних навчальних закладах, аспірантурі.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати -- це виплати у формі винагороди за підсумки роботи за рік (13 зарплата), премії за спеціальними системами, положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбаченні актами чинного законодавства.

Оплата пільгових годин підлітків:

Оплата пільгових годин матерів - годувальниць:

Доплата за навчання учнів:

Днав.уч. = Фосн.роб / 100 = 604,09 (грн)

Оплата за відпустку по навчанню:

Овід.нав. = Фосн.роб /100 -= 1394, 08 (грн)

Доплата за виконання громадських обов'язків:

Дгр.об. = - Фосн.роб / 100 = 464,69 (грн)

Оплата профспілкових відпусток розраховується виходячи з тривалості відпустки за даний розрахунковий період та середньоденної заробітної плати.

Для розрахунку середньої заробітної плати підсумовано основний фонд оплати праці робітників та всі доплати до основної зарплати, що встановлені трудовим законодавством:

Фосн.з допл. = Фосн.роб+Оматер+ Оп.г.підл+Днав.уч+Овід.нав+Дгр.об

Фосн.з допл.=232346,08+534,39+697,04+604,09+1394,08+464,69= 236 040,37(грн)

Зср.ден = Фосн.доп / (Др.кв х Кроб) = 140,5 (грн)

Оплата профспілкових відпусток розраховується по формулі:

Опр.від = Зср.дн х Кроб х Двідп= 140,5 х 30 х 6 = 25 290 ,де

Двідп. - кількість днів відпустки за розрахунковий період.

Розраховуємо фонд доплат до основної зарплати:

Фдопл. = Опідл + Оматер.+ Днав.уч.+ Овід.нав. + Дгр.об. + Опр.від

Фдопл. = 697,04+534,39+604,09+1394,08+464,69+25 290= 28 984,29 (грн)

Премія робітникам за підсумками роботи:

П= Фосн. роб / 100 = 116 173,04(грн)

Розрахунок фонду додаткової оплати праці робітників.

Фдод.роб=Ф допл+П= 28 984,29+116 173,04= 145 157,33 (грн)

Фонд оплати праці робітників дорівнює фонду основної (Фосн) і фонду додаткової заробітної плати (Фдод):

Фопл.роб. = Фосн.роб + Фдод.роб= 232 346,08 +145 157,33= 377 503,41(грн)

Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів.

Оплата праці керівників, спеціалістів і службовців конкретних суб'єктів господарювання (колективної діяльності) здійснюється за встановленими державою посадовими окладами з урахуванням застосовуваної системи стимулювання високоефективної роботи чи за контрактною (договірною) системою роздержавлених підприємств (організацій) та інших підприємницько-комерційних структур. Штати керівників, службовців та спеціалістів та їх посадові оклади було взято за даними підприємств з урахуванням проектуємої структури управління та посадових окладів, які встановлюються за штатним розписом. Розрахунок фонду оплати праці керівникам, спеціалістам проводиться в таблиці 8.

Таблиця 8 - Розрахунок фонду оплати праці керівникам, спеціалістам

№ п/п	Посада	Чисельність працівників	Місячний оклад	Основна зарплата	Додаткова зарплата	Фонд оплати праці службовців за квартал
		1зм.	2зм.		В міс. (грн..)	В кв.
							% премії	Сума грн. (кв.)
1	Директор	1	-	6000	6000	18000	50	9000	27000
2	Начальник цеху	1	-	5000	5000	15000	50	7500	22500
3	Майстер	1	-	4500	4500	13500	50	6750	20250
4	Бухгалтер	1	-	4000	4000	12000	50	6000	18000
5	Технолог	1	-	3500	3500	10500	50	5250	15750
Всього:	1	-	23 000	23000	69 000	50	34 500	103 500

Ф опл.служб = Ф осн.служб + Ф дод.служб= 69 000+34 500= 103 500 (грн)

Фонд оплати праці всіх працюючих по цеху дорівнює сумі фонду оплати праці робітників та фонду оплати керівників, службовців:

Ф опл.прац =Ф опл.робіт. + Ф опл.служб= 377 503, 41 + 103 500= 481 003,41(грн)

Розрахунок середньої заробітної плати робітників та працюючих:

Чисельність робітників:

К роб =К осн + К пог = 30+4=34 (чол.)

Косн.- основні робітники;

К пог. - допоміжні робітники

Чисельність керівників, спеціалістів, службовців - К служб.

Всього:

К прац. = К роб. + К служб. = 34+5=39 (чол)

Середня заробітна плата одного працюючого за розрахунковий період (квартал, день):

З прац.квартал = (Ф опл.роб + Ф опл.служб) /К прац.

З прац.квартал = 481 003,41/39= 12 333,42 (грн)

З прац.міс. = Ф опл.прац / (К прац. * К міс.)

З прац.міс. = 481 003,41 / 117= 4111,14

Середня заробітна плата одного робітника за розрахунковий період (квартал, день)

З роб. кварт = Ф опл. роб /К роб= 377 503,32 / 34= 11 103,04 (грн)

З роб. міс = Ф опл. роб / К роб х К міс= 377 503,32 / 102 = 3701,01(грн)

Розрахунок показників продуктивності праці робітників та працюючих в натуральних одиницях:

ПТ роб.кварт. = В квар/К роб= 11 928 / 34= 350,82 (од)

ПТ роб.день = В квар/(К роб.* К днів) = 11 928/ 1904= 6,26 (од)

ПТ прац.кварт. = В кварт/К прац.= 11 928/ 39= 305,85 (од)

ПТ прац.день = В квар/ (К прац.* К днів) = 11 928/ 2184= 5,46 (од)

2.4 Розрахунок показників собівартості, прибутку та цін на продукцію

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут.

Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівартість промислової продукції. Перелік включених до собівартості поточних витрат визначено ст. 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у планованому періоді для виробництва і збуту кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості.

Планування собівартості продукції є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і представляє собою систему техніко-економічних розрахунків, які відображають величину (зміну величини) поточних витрат чи витрат; що склалися протягом усього промислового циклу.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально-виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та

основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Прибуток -- це грошове вираження між вартістю реалізованої продукції і витратамина її виробництво. В умовах ринкової економіки він є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Обліковий (бухгалтерський) прибуток -- це різниця між ціною реалізованої продукції і витратами на її виробництво Нормальний прибуток -- це винагорода за підприємницьку діяльність, складова витрат виробництва. Економічний прибуток -- це різниця між обліковим і нормальним прибутком.

Отже, економічний прибуток виникає тоді, коли загальна виручка перевищує всі зовнішні та внутрішні витрати. До складу останніх входить нормальний прибуток на капітал у вигляді відсотка. Прагнення отримати якомога більший прибуток стимулює підприємців ефективніше використовувати економічні ресурси, знижувати витрати, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, освоювати нові виробництва.

Певна частина прибутку витрачається на створення благодійних та інших фондів. Підприємства, які віддають частину своїх прибутків на благодійну діяльність, як правило, користуються податковими та іншими пільгами. Чистий прибуток -- це кошти, що залишаються у розпорядженні підприємства після сплати податків і відрахувань. Його витрачають на розширення виробництва, збільшення фондів невиробничого призначення, здійснення заходів з охорони навколишнього середовища, підготовку кадрів, створення соціальних фондів.

Рентабельність характеризує прибутковість, дохідність підприємства. Цей показник дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва. Однак слід ураховувати, що собівартість має відповідати витратам виробництва на основі рівноважних цін.

Зростання рентабельності виробництва відповідає інтересам як окремого підприємства, так і суспільства загалом.

Ціна -- це грошова сума, що сплачується за конкретний товар.

Ціна і ціноутворення посідають провідне місце у ринковій економіці. Вони зумовлюють форми економічного зв'язку товаровиробників між собою та зі споживачами. Ціна має велике значення для споживача.

Так, надмірна ціна може стати перешкодою для придбання товарів, а отже, й для реалізації інтересів споживачів.

Ціни є одними із найдієвіших економічних важелів на рівні суспільства, підприємств, споживачів. Вони забезпечують поєднання економічних інтересів, сприяють підвищенню ефективності господарювання, прогресивному розвитку економіки.

Калькуляція (від лат. calculatio -- обчислення) -- це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат.

У поняття калькуляції входить сукупність способів, що використовуються для числення собівартості всього випуску і одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг) по встановленій номенклатурі витрат, місцю їх виникнення.

Методи калькуляції -- це методи розрахунку витрат підприємства, собівартості продукції, об'єму незавершеного виробництва, які базуються на калькуляції витрат. Розрізняють простий, нормативний, позаказний методи калькуляції.

Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням.

Таблиця 9 - Вартість основних та допоміжних матеріалів

Найменування матеріалу	Вид матеріалу	Норма витрат	Ціна	Сума (грн)
Тканина верху Підкладка Прокладка Нитки Гудзики Еластична тасьма	Костюмна тканина Віскозна Віскозна Поліефірні Пластмасові Еластан	1 м 2 м 1 м 1 катушка 5 шт 0,5 м	60 грн/м 40грн/м 30 грн/м 10 грн/шт 3 грн/шт 20 грн/м	60 80 30 10 15 10
Всього	205

2. Паливо і енергія на технологічні цілі розраховується за нормами витрат, за тарифами і цінами, які встановлені на підприємстві.

Впс= (Вом*4) / 100= (205*4) /100= 8,2 (грн)

3. Основна заробітна плата виробничих робітників:

Зосн.= Фосн.роб / Вкв = 19,48 (грн)

4. Додаткова заробітна плата виробничих робітників:

Здод.= Фдод.роб / Вкв = 12,17 (грн)

5. Відрахування на соціальні заходи розраховують % від основної та додаткової зарплати (37,1%):

х% 31,65* 37,1

Всоц. стр.= (Зосн. + Здод.) / 100 = 11,74 (грн)

6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання та устаткування (30-40%):

Вобл.= Зосн / 100 = 7,79 (грн)

7. Виробнича собівартість - це сума всіх витрат по статтям калькуляції.

Свир = Вом+Впс+Зосн+Здод+Всоц.стр.+Вобл.+Ввир.+Вадм.+Він.

Свир = 205+8,2+19,48+12,17+7,79+15,58+35,06+0,97= 304,25 (грн)

Розрахунок оптової ціни:

Цо= Сп+П(грн.)= 319,46+79,86=399,32 (грн)

П - прибуток на 1 виріб

Сп - Повна собівартість одиниці виробу

Цо - Оптова ціна виробу

Розрахунок відпускної ціни

Відпускна ціна включає оптову ціну і податок на додану вартість(ПДВ).

Розрахунок випуску продукції в вартісних одиницях.

Таблиця 10

Найменування виробу	Випуск в натуральних одиницях	Ціна	Вартість продукції в Грошових одиницях
		оптова	відпускна	Товарна продукція	Реалізована продукція
Жилет чоловічий	213	399,32	479,18	4 763 088,96	5 715 659,04

Товарна продукція:

ТП = Цопт. * В кВ.нат.= 399,32*11 928= 4 763 088,96 (грн)

Реалізована продукція:

РП = Ц відп. * В кв.нат.= 479,18*11 928= 5 715 659,04 (грн)

Таблиця 12 - Зведена таблиця техніко-економічних показників

№	Найменування показників	Одиниці виміру	В проектному цеху або підприємстві
1	Випуск продукції в натуральному виразі В зміну В квартал		213 11 928
2	Відрядна розцінка	гривень	16,36
3	Витрати часу на одиницю виробу	сек	4041
4	Чисельність працюючих	чол.	39
5	Чисельність робітників	чол.	34
6	Продуктивність праці 1 працюючого в натуральному вираженні	од	5,46
7	Продуктивність праці 1 робітника в день натуральному вираженні	од	6,26
8	Заробітна плата 1 працюючого за місяць	гривень	4111,14
9	Заробітна плата 1 робітника за місяць	гривень	3701,01
10	Собівартість одиниці виробу	гривень	304,25
11	Рентабельність продукції	%	25
12	Витрати на 1 гривню товарної продукції	коп	80
13	Оптова ціна 1 вироба	гривень	399,32
14	Вільно відпускна ціна 1 вироба	гривень	479,18
15	Випуск продукції в грошовому виразі Товарна продукція Реалізована продукція	гривень	4 763 088,96 5 715 659,04

Висновок

У даній курсовій представлено розрахунки по одному із елементів чоловічого строгого костюму по моделі від фабрики Voronin, а саме - чоловічого жилета. Жилет входить до складу костюму, і носиться майже щоденно, він повинен - створити атмосферу фізичного і душевного комфорту для людини, яка його носить, посилити його зовнішню привабливість, підкреслити його індивідуальність, відповідати стилю його життя і поведінки, та відповідати фінансовим можливостям покупців, тому важливо правильно усі економічні аспекти при виробництві того чи іншого одягу.

В першому розділі даної курсової було визначенно режим робочого дня, організацію управління цехом, виробничу структуру цеху , систему організації виробництва в цеху.

Для виготовлення жилета та реалізації його на ринку продукції було проведено усі необхідні розрахунки у економічному розділі даної курсової роботи, а саме розрахунок випуску продукції у натуральних одиницях, чисельності робітників, фонду оплати праці працюючих, основної заробітної плати робітників, розрахунок основного та додаткового тарифного фонду заробітної плати.

На заключному етапі шляхом розрахунку було визначено собівартість жилета, прибуток від реалізації.

Ціни є одними із найдієвіших економічних важелів на рівні суспільства, підприємств, споживачів. Вони забезпечують поєднання економічних інтересів, сприяють підвищенню ефективності господарювання, прогресивному розвитку економіки. Тому також важливим було розрахувати оптову і відпускну ціну виробу.

Усі розрахунки представлено у зведенні таблиці техніко-економічних показників.

Література

1 С.Ф. Покропивного Економіка підприємства КНЕУ 2006р

2 Економіка підприємства: Підручник. / Під ред. Сафронова Н.А. -М.: видавництво Юрист 2001 р

3 Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. -- Житомир: ЖДТУ, 2003. -- 580 с.

4 Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. -- К.; КНЕУ, 2000 р.

5 Економіка підприємства: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення, дисципліни / Г.О. Швиданенко, С.Ф. Покропивний. С.М. Клименко та ін. -- К.: КНЕУ, 2000.

6 Шваб Л.І. Економіка підприємства. К.: Каравела, 2007р

Размещено на Allbest.ru

...