Економічні теорії добробуту як основа ефективності та справедливості суспільного розподілу земельних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 332.628

Економічні теорії добробуту як основа ефективності та справедливості суспільного розподілу земельних ресурсів

О.В. Камінецька,

аспірант, Національний університет біоресурсів і природокористування України

В статті досліджені теоретичні особливості економічної сутності та природи формування добробуту як основи ефективності та справедливості суспільного розподілу земельних ресурсів. Проаналізовані ролі держави, приватного сектору та громадськості у формуванні добробуту для зем-левласників та землекористувачів.

Ключові слова: економічна теорія, добробут, ефективність, суспільний розподіл, земельні ресурси.

В статье исследованы теоретические особенности экономической сущности и природы форми-рования благосостояния как основы эффективности и справедливости общественного разделения земельных ресурсов. Проанализированы роли государства, частного сектора и общественности в формировании благосостояния для землевладельцев и землепользователей.

Ключевые слова: экономическая теория, благосостояние, эффективность, общественное разделение, земельные ресурсы.

In the article the theoretical features of the economic essence and the nature of welfare formation as the basis for efficiency and equity of the social division of land resources are explored. The roles of the state, the private sector and the public in shaping welfare for landowners and land users are analyzed.

Keywords: economic theory, wellness, efficiency, social division, land resources.

Постановка проблеми. В умовах реалізації соціально-орієнтованої стратегії розвитку, коли од-нією з найважливіших цільових завдань є досяг-нення в Україні європейських та загальносвітових стандартів життя у всіх сферах, питання про не-обхідність вдосконалення підходів до оцінки соці-ально-економічного становища населення має особливу актуальність і значимість. Природною основною сільськогосподарського виробництва є земельні ресурси. Правильне 'їх використання до-зволяє вирішувати проблеми продовольчого по-стачання населення, підвищувати його добробут, забезпечувати соціальну стабільність в суспільстві.

Теорія добробуту в сучасному розумінні має багато інтерпретацій. Багато науковців-дослідників мали на меті вирішення проблеми добробуту як суспільного так і індивідуального в різних аспектах та під різним кутом зору.

Розподіл земельних ресурсів при різних еконо-мічних системах завжди має свої недоліки. «Іде-альним» певно має бути такий розподіл земельних ресурсів, при якому найкращим чином використані всі можливості цих ресурсів в інтересах добробуту суспільства. Це означає, що земельні ресурси по-винні бути, по-перше, розподілені ефективно, тобто так, щоб суспільство отримувало від них макси-мальну сумарну користь, і, по-друге, вони повинні бути справедливо розподілені між людьми.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. Питаннями економічних теорій добробуту присвячені праці багатьох провідних економістів світу такі як А. Аткінсон, Г. Далі, Дж. Кобб, С. Колм, В. Нордгауз, А. Пігу, П. Самуельсон, А. Сен, Дж. Тобін та інших. Вивченню суспільного та індивідуального добробуту, дослідженню якості та рівня життя населення присвятили свої на укові праці багато українських вчених. Серед них Т. Кір'ян, Е. Лібанова, В. Мандибура, Л. Ноздріна, А. Ревенко, С. Пирожков, Г. Филюк, М. Шаповал та інші. Однак, і досі науковцями не запропоновано достатньо ефективного алгоритму суспільного розподілу земельних ресурсів.

Метою статті є дослідження теоретичних осо-бливостей економічної сутності та природи фор-мування добробуту як основи ефективності та справедливості суспільного розподілу земельних ресурсів а також аналіз ролі держави, приватного сектору та громадськості у формуванні добробуту для землевласників та землекористувачів.

Виклад основного матеріалу.

Словник сучасної економічної теорії Макміллана пропонує наступне визначення теорії добробуту: «Економічна теорія добробуту це наука про те, як економічний устрій впливає на добробут членів суспільства». Центральне місце в теорії добробуту займають концепції розподілу доходів. В умовах досконалої конкуренції розподіл здійснюється таким чином, що граничний дохід, дістається власнику кожного фактора виробництва, дорівнює граничному продукту даного чинника. При наявності вад ринку це відповідність порушується. Кінцевий розподіл доходів, як правило, істотно відрізняється від первинного (рис. 1.).

Основна причина полягає в перерозподільчій діяльності держави. У ролі безпосередніх об'єктів пеперерозподілу можуть виступати: 1) доходи; 2) фізичний і грошовий капітал як фактор виробництва; 3) економічні можливості. В кінцевому рахунку, перерозподільча діяльність держави обертається перерозподілом доходів.

Добробут, будучи категорією складною, включає в себе результати різних залежностей в соціально-економічному житті суспільства. Його корисність для суспільства і конкретних індивідів не може визначатися одним якимось показником (наприклад, доходи на душу населення, обчислені від ВВП) [1]. соціальний економічний добробут землевласник

З переходом до ринкових умов господарювання і структурної перебудови економіки в країнах колишнього соціалістичного табору відбулись суттєві зміни в різних сферах життєдіяльності людини. Зокрема, змінилися рівень економічного виробництва, мотивація праці, величина доходів населення, методи розподілу і перерозподілу суспільних благ тощо.

Деякі з цих та інших змін підсилювались чи були окремо спричинені кризами, які накотились на ці країни. Вказані чинники вплинули на добробут домогосподарств цих країн, диференціацію доходів 'їхнього населення, їх економічне зростання тощо. Однак, незважаючи на глобалізацію, яка притаманна сучасному світу, в кожній країні ці процеси відбувалися по своєму.

Причинами цих відмінностей були різні стартові умови кожної держави, її регулятивна політика, менталітет населення та ін. В результаті, на сьо-годнішній день рівень добробуту населення в одній країні відрізняється від цього рівня в іншій країні [2].

У вітчизняній економічній літературі найчастіше розглядаються окремі концепції теорії добробуту без 'їх системним викладу і логічної взаємодії та зв'язку. Це обумовлено тим, що дана галузь еко-номічного знання не є монотеорію, а складається з безлічі різнорідних них гіпотез, концепцій, теорій: маржіналістської теорії індивідуального добробуту, маршалліанской теорії добробуту, теорії еко-номічної оптимальності Парето, теорії «провалів» ринку Пігу, концепції «функції суспільного добро-буту» Бергсона і Самуельсона, теорії суспільного вибору Б'юкенена, теорії провалів держави тощо.

Вони створювалися в різні історичні періоди, різними вченими і висвітлюють різні аспекти формування індивідуального і суспільного до-бробуту. Не можна не відзначити величезний пізнавальний та науковий потенціал цієї теорії. Більшість відкриттів в останні десятиліття зроблені саме в даній галузі економічної науки [3].

Людство, як і окрема людина, завжди прагнуло до досягнення добробуту. Уже в ідеях раннього утопічного соціалізму знищення приватної влас-ності, зрівняльний розподіл і повна регламентація суспільного життя розглядалися як умова досягнення загального щастя. На думку пред-ставників даного вчення, людина нещаслива тому, що відчуває заздрість до більш щасливого сусіда. А знищити заздрість можна тільки одним шляхом зробити всіх однаковими [4].

Західна теорія добробуту індивіда і суспільства пройшла ряд етапів. На першому етапі А. Сміт сформулював залежність суспільного добробуту від: 1) кількості річного продукту праці і числа споживачів; 2) досягнутого в суспільстві відпо-відності споживання річного продукту потребам споживачів. У загальному вигляді можна сказати, що А. Сміт поставив добробут в залежність від продуктивності суспільної праці і його пропорцій-ності потребам.

Витоки сучасних теорій добробуту слід шукати в утилітаризмі етичної теорії, яка визнає корисність вчинку критерієм його моральності. Засновником цієї теорії з'явився англійський філософ І. Бентам (1748 1832), який вважав, що у філософії немає більш достойного заняття, аніж надавати підтримку економіці повсякденному житті. Метою будь-якої людської дії Бентам проголосив добробут. Отже, на думку Бентама, єдиною універсальною громадською наукою повинна стати «евдемоніка» наука досягнення добробуту.

За своїм економічним поглядам В. Парето (1848 1923) можна віднести до представників Лозанської економічної школи. Як і Вальрас, Парето вважав політичну економію своєрідною механікою, яка розкриває процеси економічних взаємодій на основі теорії рівноваги. На його думку, дана наука повинна досліджувати механізм, який встановлює рівновагу між потребами людей і обмеженими засобами їх задоволення.

Проблемам дослідження добробуту була присвя-чена робота іншого видного англійського еконо-міста, представника кембріджської школи А.Пигу (1877 1959), книга якого «Економічна теорія добробуту» вийшла в світ в 1924 р. Метою свого дослідження Пігу поставив розробку практичного інструментарію для забезпечення добробуту на основі елементів неокласичної теорії: теорії спадної граничної корисності, суб'єктивно-психологічного підходу в оцінці благ і принципу утилітаризму. Можна з повним правом сказати, що Пігу завершив створення неокласичної теорії добробуту.

Відомий англійський інституціоналіст Дж.А. Гоб-сон на перше місце ставив індивідуальний добро-бут, визначаючи його критерії з точки зору інди-відуального здоров'я, який передбачає гармонію фізичної і розумової діяльності. Забезпечення громадського добробуту він покладав на державу.

У ще більшій мірі вплив держави на індивіду-альний і суспільний добробут підкреслює теорія Дж. М. Кейнса. Держава, впливаючи своєю макроекономічною політикою на рівень зайнятості ресурсів і національного доходу, визначає тим самим і рівень добробуту. Кейнсіанство в певному сенсі повернулося до аналізу добробуту з громад-ських позицій, що було характерно для А. Сміта. Це висунуло на авансцену проблему співвідношення індивідуального та суспільного добробуту, яка розроблялася провідними західними економістами А. Бергсоном, лауреатами Нобелівської премії К. Ерроу, П. Самуельсоном і ін.

На думку К. Ерроу, прийняття громадського рі-шення вимагає сталості системи переваг, перед-бачає вибір між відомими суспільству альтер-нативами. Одне з цих умов завжди порушується (наприклад, при вирішенні питання голосуванням). Ерроу зазначив, що оскільки в суспільстві існує зі-ткнення інтересів, вирішення питань теорії еконо-мічного добробуту можна шукати за допомогою теорії ігор. Інший підхід до теорії добробуту це під-хід П. Самуельсона, а також Бергсона і Ланге.

Теореми загального добробуту П. Самуельсона засновані на роботі А. Бергсона. На думку Саму-ельсона, з функції корисності можна вивести індекс цін на споживчі товари, так як однакова еластич-ність попиту від доходів малоймовірна. Функція до-бробуту не вказувала на обов'язковість вибору одного з можливих станів суспільства, але показувала перевагу одній ситуації з декількох. Добробут роз-глядалося як максимізація співвідношень «витрати випуск». Так як функція добробуту Самуельсона показувала можливість порівняння корисності благ для різних споживачів, вона суперечила думкам ін-ших теоретиків, які вважають, що потрібно вироби-ти тільки критерій зміни добробуту. Прикладами за-стосування теорії добробуту Самуельсона служать проблеми державних витрат і міжнародної торгівлі. Тут виходять з принципу, що більше завжди краще меншого. Відносно виробництва це дає виробничу функцію витрат і випуску, щодо індивідуального пропозиції і попиту це дозволяє прирівняти відно-шення граничних корисностей (або граничну норму замінності) відповідного нормативного коефіцієнту перетворення у виробничій функції.

В результаті отримуємо систему рівнянь з 'їх числом, меншим, ніж число змінних, на к -- 1 (де к число індивідів).

Самуельсон прагнув знайти функцію добробуту суспільства, що представляє вектор k функцій індивідуальної корисності

W = W{UbU2,....,Uk) (1)

де W порядкова функція подібно всіх функцій індивідуальної корисності U (і = 1,2, 3,.., к), що встановлює послідовний спільний громадський порядок всіх можливих ситуацій.

Самуельсон характеризує функцію W як етичне переконання всіх доброзичливих людей. Кожна Ui залежить від індивідуального споживання і про-позиції їм послуг. Відсутнє (к -- 1) рівнянь склада-ються, виходячи з умов максимізації W за умови підпорядкування обмеженням, що накладаються іншими рівняннями системи. Для оптимуму в теорії економічного добробуту потрібно тільки те, щоб W була заданою функцією (хоча б і порядковою) визначеної з точністю до зростаючого монотонного перетворення. Не обов'язково рівність або співвідношення окремих Ui, а також 'їх підсумок (укрупнення) у форму типу.

Таким чином, у всіх нових тенденціях західної науки визнається, що в результаті розширення індивідуальних можливостей в кінці XX ст. основним і головним джерелом суспільних перетворень стає індивід, а індивідуальний добробут висувається в якості фундаментальної проблеми соціально-економічного розвитку.

Оскільки індивід активно впливає на життя, ви-являючи напрямки суспільного прогресу, головним обов'язком суспільства стає винагороду ін-дивідуальної ініціативи, контроль за мірою праці і мірою споживання.

Аналітичний напрям в західній економічній науці економіка добробуту локалізує економічні, суспільні та політичні детермінанти досягнень цивілізації. Точний, модельний тип мислення, за-гальний для авторів більшості аналізованих робіт, поки що не ввійшов в практику вітчизняних економістів-теоретиків, що визначає відсутність практичної націленості, функціональних залеж-ностей, рекомендацій.

Головним питанням теорії добробуту в умовах ринкових земельних відносин є економічна оптимізація, яка розуміється як максимальна продук-тивність витрат праці, досяжна при раціональному використанні земельних ресурсів. У точці оптимуму продуктивні сили сполучаються з сумою потреб, виробничий потенціал відповідає споживчому потенціалу. Вичерпання всіх виробничих можливостей і насичення потреб всіх членів сус-пільства вважаються ознакою оптимуму. Резуль-татом оптимізації є ціни, так як оцінки це кошти визначення оптимального стану економіки. Економіко-математична теорія, розроблена західними і вітчизняними економістами-математиками (А. Курно, І. Госсен, Т. Тюнен, Л. Вальрас, Дж. Хікс, П. Самуельсон, А. Вальд, К. Ерроу, Ж. Дебре, Л. Мак-Кензі, Д. Гейл, А. Гранберг, Л. Канторович, В. Лівшиць, В. Полтерович і ін.), підтверджує необ-хідність ринку, децентралізації [5].

Зв'язок між відтворювальним підходом до ви-вчення економічних явищ і підходами до вивчення проблеми добробуту можна відобразити на рис. 2.

Ресурсний підхід до вивчення проблеми сус-пільного добробуту за думкою А.С. Брусової та М.Т. Ачілова опирається в основному на розгляд стадії виробництва в рамках відтворювального ци-клу, в зв'язку з чим в центрі уваги опиняються такі індикатори, як величина національного дивіденду (А. Лігу) або рівень ВВП на душу населення (рис. 2).

Комплексний підхід має на увазі вивчення добро-буту з точки зору взаємозв'язку всіх основних ета-пів циклу відтворення, як результат єдиного процесу створення, розподілу і споживання благ. Опосередковано на це ж вказує у своїй роботі Л. Ерхард: «Куди легше дати кожному по великому шматку від великого, все зростаючого в своїх розмірах, пирогу, ніж отримувати вигоду з суперечок про розподіл маленького пирога, ось чому я вважаю незрівнянно більш важливим домагатися множення добробуту шляхом експансії господарства, ніж розраховувати на те, що цей добробут може виникнути в результаті непотрібних суперечок про інший перерозподіл національного продукту [6].

Репрезентативні інститути добробуту пов'язують в динамічну систему громадянське суспільство, економіку, політику і індивідуальну свободу як еле-менти єдиного цілого, знижуючи витрати трансакцій за рахунок мирного вирішення соціальних конфліктів, впровадження контрактної парадигми, вкорінення норм толерантності і взаємності, ін-сталяції нового інституційного порядку (див. табл.).

Індикатором економічної ефективності соціально-економічної системи є зростання суспільного добробуту, подається як сума чистих виграшів всього населення (чистий виграш це одержувані вигоди господарюючим суб'єктом за мінусом витрат, що складають його неминучі «жертви»). Виграш, так само як і «жертви», припускають аб-солютну або відносну грошову оцінку [7].

Економічна основа зростання і розвитку добро-буту об'єктивна, але в цій об'єктивності присутня необхідність активної творчої діяльності людей, 'їх цілеспрямованості в досягненні кращих результатів. Людям в цілому притаманне прагнення краще жити матеріально і духовно. Така якість життя не придумується, а задається вимогами соціально-економічного життя. Однак, системна оцінка добробуту цим не закінчується. Надзвичайно важливо, що зростаючий добробут людей формує зростаючі потреби економічного розвитку. Тим са-мим утворюється відтворювальна основа добро-буту, тобто його стійкість і можливості зростання.

Таким чином, здійснення земельної політики пе-рерозподілу земельних ресурсів і соціальних гаран-тій, що не підривала б стимулів економічної актив-ності суб'єктів земельних відносин, але при цьому утримувала в прийнятному діапазоні рівень життя всього населення, залишається однією з ключових завдань сучасної економіки природокористування.

Список використаних джерел

1. Електронний ресурс. Режим доступу: file:///C:/ Users/HP/Downloads/blagosostoyanie-kaksotsialno-ekonomicheskaya-kategoriya.pdf.

2. Електронний ресурс. Режим доступу: http://economics. opu.ua/files/archive/2011/No1/149-158.pdf.

3. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www. lib.csu.ru/vch/264/003.pdf

4. Електронний ресурс. Режим доступу: http:// bukvi.ru/ekonomika/ekonomteoria/osnovnyeteoreticheskie-polozheniya-i-obshhaya-xarakteristikaekonomicheskoj-teorii-blagosostoyaniya.html

5. Електронний ресурс. Режим доступу: http:// bukvi.ru/ekonomika/ekonomteoria/osnovnyeteoreticheskie-polozheniya-i-obshhaya-xarakteristikaekonomicheskoj-teorii-blagosostoyaniya.html

6. Jerhard L. Blagosostojanie dlja vseh [Welfare for everybody]. Moscow: Business, 2001.336 p., С. 34

7. Лавров И.В. Институты благосостояния: теория, ме

тодология, проблематика [Електронный ресурс]. Режым доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/instituty-

blagosostoyaniya-teoriya-metodologiya-problematika

Размещено на Allbest.ru