Кризові явища в молочній галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кризові явища в молочній галузі

C.M. Еш,

старший викладач кафедри фінансів Навчальнонаукового інституту економіки і управління Національного університету харчових технологій

Б.І. Пюро,

студентка 4го курсу спеціальності«Фінанси і кредит» Навчальнонаукового інституту економіки і управління Національного університету харчових технологій

У статті проаналізовано сучасний стан розвитку молочної галузі України на основі офіційних статистичних даних, визначено її сильні та слабкі сторони. У результаті проведених досліджень ідентифіковано чинники, які стримують розвиток галузі, і на цій підставі розроблено заходи щодо їх нейтралізації, визначено та обґрунтовано перспективи розвитку галузі.

Ключові слова: молочна галузь, криза, кризові явища, молокопереробні підприємства, ринок молока, скотарство.

В статье проведен анализ современного состояния развития молочной отрасли Украины на основании официальных статистических данных, определены ее сильные и слабые стороны.?

В итоге проведенных исследований идентифицировано факторы, которые сдерживают развитие отрасли и, исходя из этого, разработаны мероприятия относительно их нейтрализации, определено и обоснованно перспективы развития отрасли.

Ключевые слова: молочная отрасль, кризис, кризисные явления, молокоперерабатывающие предприятия, рынок молока, скотоводство.

In article the analysis of a current state of development of suckling industry of Ukraine on the basis of the official statistical data is carried out, are defined its strong and weaknesses. As a result of the spent researches it is identified factors which constrain industry development, and proceeding from it is developed actions concerning their neutralisation, it is defined and reasonably prospects of development of industry.

Keywords: suckling industry, crisis, crisis phenomena, an enterprise is on processing of milk, the milk market, cattle breeding.

Постановка проблеми. Для забезпечення нормальної життєдіяльності людині потрібні корисні продукти харчування, якими є молоко та молочна продукція. Нині в молочної галузі України спостерігаються кризові явища, які супроводжуються падінням обсягів виробництва молока та молокопродуктів, низьким рівнем прибутковості підприємств, скороченням дійного стада. Незважаючи на те, що вітчизняні товаровиробники останніми роками здобули можливість виходу на європейські ринки збуту, вони зіштовхнулись з великою кількістю проблем всередині галузі, що не дають змогу забезпечити достатню конкурентоспроможність. При цьому однією з ключових проблем розвитку вітчизняних молокопереробних підприємств залишається низький рівень якості молокасировини для подальшої обробки, адже його джерелами переважно є господарства населення. При такому способі закупівлі молочної сировини майже неможливо проконтролювати, а тим більше забезпечити високий рівень якості, що значно впливає на характеристики готової молочної продукції. Все зазначене визначає актуальність піднятої проблематики дослідження стану та перспектив розвитку молочної галузі України на сучасному етапі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню розвитку молочної галузі України присвячено багато робіт вітчизняних вченихекономістів, серед яких слід назвати праці таких дослідників, як О.Є ДанилевськоїЖугунісової, О.А. Окопного, П.Т. Саблука, О.В. Шкільової, В.В. Антощенкова, В.І. Ємцева, Т.Л. Керанчук, О.Г. Семененко та інших. Протягом останніх років проводяться ґрунтовні аналітичні огляди, пов'язані з ринком молока та молочних продуктів в Україні [4; 6]. Проте кризові явища в молочній галузі України на сьогодні потребують більш ґрунтовних досліджень, із урахувань нових викликів і чинників як внутрішньогалузевого характеру, так і в макросередовищі.

Метою статті є здійснення аналізу сучасного стану та перспектив розвитку молочної галузі України, визначення стану та місця молокопереробних підприємств на продовольчому ринку, обґрунтування перспектив їх подальшого розвитку в кризових умовах господарювання.

Викладення основного матеріалу. Молочна промисловість галузь харчової промисловості, що об'єднує підприємства з виробництва молока і різних молочних продуктів. До складу промисловості входять підприємства з виробництва тваринного масла, суцільномолочної продукції, молочних консервів, сухого молока, сиру, бринзи, морозива, казеїну й іншої молочної продукції. молочний галузь статистичний кризовий

За період здобуття Україною незалежності чисельність корів постійно скорочувалася. Значні зміни в структурі господарювання почалися в кінці 90х років. Тоді чисельність корів у господарствах населення почала перевищувати утримання в сільгосппідприємствах. З 2010 року такі зміни фактично призупинилися і наступні шість років мало стабільну динаміку.

Криза молочного ринку призвела до того, що темпи скорочення поголів'я корів в Україні почали зрос тати як в промисловому секторі, так і в домогосподарствах. Станом на 31 грудня 2017 року в Україні налічувалося 4 млн. 248 тис. корів, що на 3,9 % менше, ніж у 2013 році. Протягом 20152016 рр. скорочення поголів'я корів продовжувалося. Так, у 2015 році воно зменшилося на 2,7 %, а у 2016 році на 2 %. Станом на 1 січня 2017 року поголів'я корів в Україні (без урахування тимчасово окупованої території АРК та зони проведення АТО) нараховувало 3 млн. 675 тис. голів [6].

Ситуація з виробництвом у галузі має подібні тенденції (див. таблицю).

Отже, у 2016 році в Україні було вироблено 1 млн. 630,1 тис. тон молочних продуктів, що на 52,1 тис. т. менше, ніж у 2015 та на 278,6 тис. т., ніж два роки тому. В порівнянні з докризовим 2014 роком найбільше впало виробництво молока (17,1 %), твердого сиру (13 %), масла (11,4 %) та кисломолочної продукції (11,2 %). Загалом за останні десять років молочна галузь показала коливаючий тренд. Досягнувши піку у 2014 р. при виробництві майже 2 млн. т. молочних продуктів, у наступні два роки галузь тільки стагнувала. Це було зумовлено передусім втратою основного ринку збуту Росії; до того ж це співпало зі світовою кризою молочного ринку. Таку непросту ситуацію ускладнили ще й зміни у податковому законодавстві, пов'язані із скасуванням пільг на податок на додану вартість.

За даними Державної служби статистики, ціни на молочні продукти в Україні протягом 2016 року зросли від 11 до 33 % [2]. Цьому слугував ряд факторів: девальвація гривні, збільшення цін на дизпаливо, падіння виробництва молока, скорочення поголів'я ВРХ в Україні.

За підсумками грудня, середня ціна на молоко рідке оброблене становила 11,5 тис. грн / т. Сухе молоко продавали по 46,7 тис. грн / т. Найбільше зростання ціни показало масло вершкове протягом 2016 року тонна продукту додала в ціні майже на 33 % (до 88,7 тис. грн / т). Тон на твердого сиру коштувала 87,7 тис. грн. Кефір продавали по 13,4 тис. грн / т. У цілому грудень 2016 року був рекордним щодо підвищення цін на молочні продукти [4].

Слід відзначити, що УМІ (індекс прибутковості виробництва молока відношення закупівельної ціни на молоко до вартості стандартного раціону концентрованих кормів по фактичних цінах пропозиції на ринку України) у 2016 році підвищився на 8,4 %. Однак, якщо брати середній показник УМІ за останні чотири роки, то прибутковість 2016 року була на 20,3 % нижчою.

За експертними оцінками очікується, що рівень УМІ у 2017 році може зрости приблизно на 1012 %, за умови подальшого відновлення цін на світовому ринку, враховуючи ситуацію на ринку кормів та прогнози подальшого скорочення внутрішньої пропозиції молока, й обсягів експорту [4]. Але в значній мірі це зростання, якщо воно буде, піде у вигляді додаткового податкового навантаження до бюджету.

Основним ринком збуту молока і молочних продуктів в Україні традиційно є внутрішній продовольчий ринок та експорт. Україна в 2015 році вперше стала неттоекспортером по всіх групах молокопродуктів, хоча до цього ввозила вершкового масла та кисломолочної продукції більше, ніж вивозила. Сир експортувався у найбільших обсягах до 2014 року коли різко знизилися, а потім і припинилися поставки до Росії. Ця країна була головним покупцем українського сиру впродовж 20102013 років (8085 %) всього експорту даного продукту. Більша частина сиру, який виробляється в Україні, розрахована на невибагливого споживача, звичного до традиційних для пострадянського простору смаків. Тому майже весь експорт сиру здійснювався, окрім Росії, до інших країн СНД. Невеличкі обсяги (до 1 тис. тон на рік) постачались у деякі країни далекого зарубіжжя, де присутні українські або російські діаспори. Традиційно ходовими молочними продуктами в міжнародній торгівлі є сухе молоко і сироватка. Україна експортує по 2535 тис. тон цих товарів щорічно, успішно диверсифікуючи напрямки з СНД до країн Азії й Африки. Важливим товаром в експорті є також згущене молоко, однак воно популярне, головним чином, в Середній Азії та інших країнах СНД [6].

Загалом Україна в 2016 році поставила на зовнішні ринки 109,2 тис. т молочних продуктів, що на 9 % менше, ніж в 2015 році. У грошовому еквіваленті обсяг експорту дорівнює $158 млн. (на 11 % менше показника 2015 року) [2].

Динаміка експорту молочних продуктів відображена на рисунку.

Щодо імпорту, то у зв'язку зі знеціненням гривні і зниженням купівельної спроможності, він різко впав у 20142016 роках. Так, у 2016 році було імпортовано лише біля 10 тис. т молокопродуктів (для порівняння, у 2013 році обсяг імпорту становив 63 тис. т). До цього Україна імпортувала значні обсяги сиру, вершкового масла, йогуртів та десертів. Сир імпортувався переважно з ЄС і Російської Федерації, але наразі поставки з Росії майже відсутні. Вершкове масло надходило з Нової Зеландії, Білорусі, ЄС, США. Кисломолочна продукція постачалася, головним чином, з Росії («Данон»), тоді як сьогодні вона у невеликих обсягах надходить з Європи [4].

Відмітимо, що пожвавлення експортної торгівлі на фоні сезонного та циклічного скорочення виробництва молока призвело до того, що закупівельні ціни почали активно зростати. До того ж, стримування росту цін в попередні роки підсилило 'їх темпи ще більше. Середня ціна на молоко екстра ґатунку за 2016 рік порівняно із попереднім зросла на 50 % і склала 9,07 грн / кг (з ПДВ). Середня ціна на молоко вищого ґатунку за грудень 2016 року склала 8,40 грн / кг; за перший ґатунок переробники в середньому платили 8,02 грн / кг.

Середньодушове споживання населенням молока і молокопродуктів на 2 кг відстає від 2015 року та, за підсумками 2016 року, становило 197 кг у розрахунку на особу [2].

Зауважимо, що переробкою молока в Україні займається більше 300 підприємств, проте 80 % ринку контролює 50 заводів, значна частина яких входить до складу великих холдингів. Лідерами галузі є ТОВ «Люстдорф» (Вінницька обл.), ПАТ «Дубномолоко» (ТД «Українська сирна компанія»), ПАТ «Баштанський сирзавод» (ГК «Молочний Альянс», Миколаївська обл.), ПАТ «Бершадьмолоко» (Roshen, Вінницька обл.), ПрАТ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія»), ПрАТ «Галичина» (Львівська область), а також ПАТ «Житомирський маслозавод» (ТМ «Рудь») [4].

Експерти вважають, що криза посилить вплив холдингів, оскільки дрібні та середні виробники будуть вимушені покинути ринок. У той же час, частки ринку провідних виробників не перевищують 69 %. У цілому фактично одинадцять компаній утримують 60,3 % ринку. Решту ринку розподіляють між собою дрібні компанії й одиничні молокопереробні заводи [5, с. 51].

Основні проблеми, які стримують поступальний розвиток молочної галузі, безпосередньо пов'язані зі скороченням сировинної бази та низькою якістю продукції, що постачається на переробку. Причина полягає у незабезпеченні умов утримання корів, що призводить до виникнення захворювань тварин, а також відсутності первинної обробки (охолодження) молока в більшості приватних селянських господарствах і багатьох сільськогосподарських підприємствах. Крім того, кризові явища у галузі безпосередньо пов'язані із девальвацією гривні, падінням цін на молокопродукти на зовнішніх ринках, складною політичною ситуацією в країні, яка відобразилася на суттєвому скороченні експорту молочної продукції через втрату ринку збуту в окремих країнах СНД (передусім у Росію), що зумовило зниження потужностей молокопереробних підприємств. Ціна на молоко залишається чи не єдиним важелем впливу на розвиток або, навпаки, згортання цього виду бізнесу. Однак, якщо великі підприємства можуть конкурувати навіть при низьких закупівельних цінах за рахунок масштабу виробництва і диверсифікованого характеру господарської діяльності, то дрібні селянські господарства населення найбільше потерпають від її коливання.

Більшість експертів й аналітиків ринку висловлюють думку, що однією з причин збереження негативних тенденцій на ринку молока є значне коливання цін та 'їх невідповідність витратам, які товаровиробник витрачає на утримання дійного стада. Відтак, рентабельність галузі у подальшому визначатиметься ціновою ситуацією, яка буде формуватися на ринку, та вартістю кормової одиниці [4; 6].

Ринок молока та молокопродуктів у багатьох країнах світу є об'єктом особливої уваги і моніторингу різних державних інституцій, що зумовлено його соціальною значущістю для найбільш вразливих верств населення та важливістю для збереження традиційного укладу і зайнятості в сільській місцевості. Тому держава має постійно відстежувати рівень цін на молоко для формування цивілізованих відносин на ринку та захисту як споживачів, так і виробників цього вкрай важливого виду сільськогосподарської продукції.

На нашу думку, для встановлення перспектив розвитку молочної галузі України необхідно, перш за все, чітко окреслити її сильні та слабкі сторони. Отже, до сильних сторін розвитку досліджуваної галузі можемо віднести такі.

1. Історичні та географічні передумови розвитку молочної галузі в Україні. Молоко та молочні продукти завжди були невід'ємною частиною раціону українського народу. На відміну від більшості європейських народів, українці завжди мали схильність до споживання молока, що має під собою також і кліматичне та генетичне обґрунтування. Воно було присутнє в харчуванні жителів Трипілля, скіфів, ставши головним джерелом кальцію та тваринних жирів для людини того часу. Також, оскільки більша частина України знаходиться у лісовій та лісостеповій зонах, вона має всі передумови до розведення великої рогатої худоби, а отже, і розвитку молочної галузі.

2. Відкритість ринку. Аналізуючи останні тенденції розвитку молочного ринку, можемо відзначити, що рівень вхідних та вихідних бар'єрів є досить низьким. При цьому ринкова кон'юнктура є також досить сприятливою для ведення господарської діяльності, оскільки на ринку функціонує багато підприємств різних за розмірами і можливостями, кожне з яких здатне зайняти ту чи іншу нішу.

3. Достатнє кадрове забезпечення. Однією з основних переваг для вітчизняних товаровиробників є висока пропозиція кваліфікованого персоналу на ринку праці в Україні. Молокопереробні підприємства сьогодні здатні повною мірою забезпечити потребу в людських ресурсах.

4. Розвиток міжнародної співпраці. Останні роки в діяльності молокопереробної галузі характеризуються посиленням міжнародного співробітництва у зв'язку зі спрямованістю на євроінтеграцію України. Підтримка іноземних інвесторів дасть змогу вітчизняним підприємствам знайти дієві шляхи виходу з кризового стану.

5. Поширення кластерів та холдингів. З кожним роком все більше виробників молочної продукції прагнуть кооперуватись і створювати господарські об'єднання з метою покращення умов ведення господарської діяльності. Вплив цього фактору на розвиток молочного ринку ми вважаємо досить суперечливим. З одного боку, великі холдинги мають змогу розширеного відтворення діяльності та достатні ресурси для постійного впровадження інновацій, що сьогодні є просто необхідністю. З іншого ж боку, за останніми даними експерти вважають, що криза посилить вплив холдингів, оскільки дрібні та середні виробники будуть вимушені покинути ринок.

6. Галузь не належить до імпортозалежних. Майже вся сировина та матеріали, необхідні для переробки молока і виробництва молочних продуктів, є вітчизняними.

7. Екологічність виробництва. Практично все виробництво молочних продуктів є маловідходним або ж навіть безвідходним. Таке виробництво не шкодить довкіллю [3, с. 7980].

На жаль, слабких сторін у розвитку молочної галузі також дуже багато. До них варто віднести наступні.

1. Низький рівень державної підтримки підприємств галузі.

2. Високий коефіцієнт зносу основних засобів у галузі (майже 80 %).

3. Низька якість сировини.

4. У зв'язку з технічною недосконалістю рівня виробництва молочної продукції вітчизняними товаровиробниками та низьким рівнем якості українські підприємства не спроможні повною мірою конкурувати на зовнішніх ринках, де рівень розвитку молочної галузі значно вищий.

5. Необхідність пошуку нових ринків збуту. У зв'язку з останніми подіями в країні і світі відбувся значний перерозподіл ринків збуту. Насамперед це пов'язано з введенням санкцій проти Російської Федерації та відповідними обмеженнями з її боку. Саме тому вітчизняні товаровиробники особливу увагу звертають на пошук нових альтернативних ринків збуту. Найбільшою проблемою виявилась низька конкурентоспроможність українських підприємств порівняно з європейськими конкурентами [7, с. 166167].

Отже, основні перспективи розвитку молочної галузі пов'язуємо із реалізацією державних програм розвитку галузі, здійсненням значних інвестиційних вливань, передусім у реконструкцію приміщень ферм та якісне покращення породного складу молочного стада, а також модернізацію й оновлення доїльних систем та обладнання для оптимізованої годівлі тварин. Крім того необхідно спрямувати зусилля на підвищення якості молока шляхом придбання і використання сучасного доїльного та холодильного обладнання [1, с. 94]. Перспективи галузі багато в чому залежатимуть від того, наскільки реально сьогодні можна вибудувати партнерські відносини між усіма учасниками ринку, що дозволить через механізм еквівалентного ціноутворення створити необхідні економічні умови для збільшення поголів'я молочних корів за рахунок власного відтворення стада та закупівлі племінних телиць, нетелей і корів, а також зростання обсягів виробництва молока завдяки збільшенню продуктивності дійного стада. Важливо й усвідомити, що побудувати в Україні конкурентоспроможну модель можна лише за умов формування оптимального співвідношення частки приватних господарств населення, сімейних ферм і спеціалізованих великотоварних господарств, що забезпечить зниження собівартості молока та підвищення ціни за рахунок вищої якості продукції.

Молочна галузь України сьогодні потребує негайних реанімаційних заходів, що допоможуть вивести її з кризового стану. На жаль, передусім виникають значні проблеми з фінансуванням необхідних заходів, що пов'язано з тривалою економікополітичною кризою всередині країни. Окрім того, стримують розвиток галузі й інші несприятливі фактори: застарілі виробничі потужності, низька закупівельна ціна сировину та одночасно висока роздрібна ціна молочної продукції, скорочення поголів'я корів, втрата традиційних ринків збуту, низька конкурентоспроможність у порівнянні з європейськими виробниками. Але незважаючи на це, галузь має перспективи подальшого розвитку, якщо отримає всебічну підтримку з боку держави у плані проведення прогресивної науковотехнічної й інноваційної політики, упровадження сучасних технологій виробництва та управління підприємствами. Ринок молочної продукції має реальні можливості стати досить прибутковим бізнесом і потужним експортером молока та молокопродуктів вітчизняного виробництва на європейські ринки і ринки інших країн світу.

Список використаних джерел

1. Антощенкова В. В. Стан та перспективи розвитку молочного скотарства України / В. В. Антощенкова // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаева. Серія : Економічні науки. 2015. № 1. С. 9096.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua.

3. Ємцев В. І. Напрямки реформування молочного підкомплексу АПК України в умовах його адаптації до вимог конкурентоформуючого середовища ринку ЄС / В. І. Ємцев, І. В. Ємцева // Наукові праці НУХТ. 2015. Т. 21, № 3. С. 7282.

4. Информационноаналитический бюллетень

«Рынок молока» [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://infagro.com.ua/informatsionno

analiticheskiybyulletenryinokmoloka.

5. Керанчук Т. Л. Актуальні проблеми підприємств молочної галузі України / Т. Л. Керанчук // Наукові праці НУХТ. 2015. Т. 21, № 6. С. 51.

6. Наукововиробниче видання «Молочна промисловість»: інтернетверсія [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://molprom.com.ua.

7. Семененко О. Г. Національні тенденції та стратегії розвитку молочного виробництва / О. Г. Семененко // Екон. вісн. унту ПереяславХмельниц. держ. пед. унт ім. Г. Сковороди. 2016. № 29/1. С. 160168.

Размещено на Allbest.ru