Проблеми нормативного регулювання малого підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

П.Т. Колісніченко,

к. е. н., науковий співробітник Уманського державного педагогічного університету

Проблеми нормативного регулювання малого підприємництва в Україні

Досліджено особливості функціонування малого та середнього бізнесу в Україні. Визначені особливості застосування принципів стратегічного управління на малих і середніх підприємствах. Обгрунтовані стратегічні заходи по підвищенню економічної ефективності виробництва на підприємствах малого і середнього бізнесу.

Ключові слова: малий бізнес, середній бізнес, стратегічне управління, управління, стратегія, ефективність.

П.Т. КОЛЕСНИЧЕНКО,

к. з. н., научный сотрудник Уманского государственного педагогического университета

Проблемы нормативного регулирования малого предпринимательства в Украине

Исследованы особенности функционирования малого и среднего бизнеса в Украине. Определены особенности применения принципов стратегического управления на малых и средних предприятиях. Обоснованы стратегические мероприятия по повышению зкономической зффективности производства на предприятиях малого и среднего бизнеса.

Ключевые слова: малый бизнес, средний бизнес, стратегическое управление, управление, стратегия, зффективность.

P. KOLISNICHENKO, PhD in Economics, Fellow Uman State Pedagogical University

Problems of low regulation of small business in Ukraine

Features of operation of small and medium business in Ukraine. Defined especially the use principles of strategic management in small and medium-sized enterprises. Reasonable strategic measures to increase economic efficiency for small and medium businesses.

Key words: small business, medium business, strategic management, strategy, efficiency.

Постановка проблеми. В умовах складних соціально-економічних проблем України, що безпосередньо пов'язані з девальвацією національної грошової одиниці та нових військово-політичних викликів, особливо важливе значення має сфера підприємництва малого і середнього бізнесу. Малий та середній бізнес в Україні в теперішній час розвивається в складних умовах, що стримує їх подальший розвиток. Малий бізнес більш пристосований для впровадження у виробництво нових виробів, швидше і дешевше переозброюється технічно, вимагає менше капіталовкладень та забезпечує його прискорену окупність.

В розвинених країнах світу приділяється значна увага розвитку малих підприємств, здійснюється політика його підтримки, основною метою якої є збалансування державних інтересів та інтересів бізнесу. В Україні, підтримка становлення та розвитку малого бізнесу є одним з визначальних пріоритетів державної політики.

Актуальність дослідження обумовлена тим, що процес становлення і успішний розвиток малого підприємництва неможливий без відповідного організаційно-правового забезпечення, а створення правової бази його функціонування та забезпечення належним чином юридичного закріплення прав та постійне правове забезпечення з боку держави, гарантує захист законного функціонування малого бізнесу, сприяє його розвитку в довгостроковій перспективі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

В сучасній науковій літературі проблемам управління підприємствами малого і середнього бізнесу уваги приділено недостатньо. Проте, заслуговують уваги праці провідних вчених України: О.І. Амо- ші, Б.В. Буркинського, В.М. Геєця, В.М. Гриньової, Л.М. Драгуна, В.А. Ткаченка, Р.Б. Тяна, Б.І. Холода, М.Г. Чумаченка; а також зарубіжних вчених: І. Ан- соффа, Г. Бірмана, Ю. Блеха, Н. Ільїна, Я. Мелку- мова, В. Шахназарова та інших. Незначна кількість досліджень серед науковців свідчить про невирішеність даного питання, що потребує подальшого дослідження та вдосконалення.

Метою даного дослідження є аналіз проблем та визначення перспективних напрямків нормативно-правового регулювання розвитку й підтримки суб'єктів малого підприємництва в Україні.

Виклад основного матеріалу. Підприємництво є основою розвитку та ефективного функціонування економіки будь-якої країни, оскільки, ряд функцій, як економічного, так і соціального характеру. Економічна роль полягає в тому, що підприємництва мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, сприяє розвитку конкуренції, є двигуном науково-технічного прогресу, забезпечує поповнення державного і місцевого бюджету за рахунок надходжень від податків та зборів тощо. У соціальному значенні підприємництво сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує ринок потрібними товарами та послугами, намагаючись найповніше задовольнити потреби населення.

Важливим структурним елементом ДІЯЛЬНОСТІ середніх І великих підприємств, а також корпорацій є мале підприємництво.

Малий і середній бізнес відіграє важливу роль у розвитку як окремих регіонів, так і країни в цілому. Даний сектор веде країну до інноваційного розвитку, оскільки саме малий і середній бізнес є середовищем формування та розвитку великої кількості інновацій.

Малі та середні підприємства (МСП) відігравали важливу роль в процесі перетворень в Україні починаючи з 1990 року. Проте, протягом десятиліть сектор МСП отримував недостатньо уваги з боку українських державних органів. Економічні та правові умови діяльності малого і середнього бізнесу значно нижче середнього міжнародного рівня, а послідовна державна політика розвитку МСП відсутня. Державна політика в сфері МСП обмежувалась лише запровадженням стимулів та пільг для мікропідприємств. Але така політика не бере до уваги потреби, проблеми та перешкоди, з якими стикаються орієнтовані на зростання компанії.

Нині у світі спостерігається підвищений інтерес до проблеми подальшого розвитку малого і середнього бізнесу. Це пояснюється тим, що мале та середнє підприємництво виступає одним із найважливіших елементів ринкової економіки: він надає їй належну гнучкість, мобілізує значні фінансові і виробничі ресурси, безпосередньо пов'язаний з темпами зростання ВВП і його якісними характеристиками, несе в собі потужний монопольний потенціал, вирішує проблему зайнятості населення та інші соціальні проблеми суспільства.

Так у США підприємства малого бізнесу виробляють близько 40% валового внутрішнього продукту і забезпечують зайнятість майже половини працездатного населення, здійснюють освоєння вдвічі більше нововведень, аніж великі фірми. Вони є основними генераторами інноваційних процесів у промисловості, динамічно реагуючи на зміни структури споживання. У Великобританії, Канаді, Німеччині частка малого бізнесу у виробництві складає 60-70 %. Показовим явищем також є участь малого бізнесу в експорті продукції провідних країн. За оцінкою експертів, частка малих і середніх фірм у промисловому експорті низки розвинених країн складає: Німеччини і Нідерландів - приблизно 40 %, Італії - 20-25 %, США і Японії - 15 % [1].

Досконала політика у сфері малого та середнього підприємництва є фактично політикою розвитку конкуренції. Сучасна політика надає підтримку компаніям у подоланні вад, властивих новоство- реним та невеликим бізнесам, а також допомагає їм пройти етап незрілості та досягти розміру, в якому вони можуть бути життєздатними.

На шляху до європейської інтеграції України в теперішній час залишається немало болючих моментів, що гальмують розвиток країни в заданому напрямі. Одним із таких моментів вважається занепад сфери малого та середнього підприємництва, що не сприяє інтеграції Української держави в європейське співтовариство, а навпаки - ставить щораз нові перепони для поступу та прогресивного розвитку.

У науковій літературі виділяють основні фактори, що стримують розвиток малого та середнього підприємництва в Україні, до яких можна віднести:

- негнучке та недосконале законодавство, що ускладнює формування та розвиток успішного підприємництва;

- високий рівень корумпованості чиновників, що перешкоджає діяльності підприємства та гальмує його розвиток;

- нестача або повна відсутність фінансування малого бізнесу зі сторони держави;

- високий рівень оподаткування, що обтяжує доходи підприємців і підвищує вірогідність банкрутства їхніх підприємств;

- відсутність ефективної політики в галузі банківського кредитування та страхування суб'єктів малого підприємництва;

- політична та економічна нестабільність в країні, а також суперечливість та ускладненість законодавства;

- недоступність бізнес-освіти для персоналу малих підприємств, відсутність соціальних гарантій [2].

Крім зазначених факторів, ще однією причиною стримання розвитку малого підприємництва є те, що нині сегмент малого і середнього бізнесу України зіштовхується із вкрай серйозною проблемою доступу до фінансово-кредитних ресурсів. Серед джерел фінансових ресурсів малого і середнього підприємництва банківські кредити за статистикою займають лише третє місце після доходів від діяльності суб'єктів підприємництва та особистих коштів засновників.

За статистичними даними стану малого і середнього підприємництва в розвинених країнах з найбільшою часткою та даними за ступенем фінансової підтримки, найбільш популярним заходом державної підтримки малого і середнього підприємництва, практично у всіх країнах, виступає надання державних гарантій за кредитами малому і середньому бізнесу (див. таблицю).

Аналізуючи таблицю 1 ми бачимо, що практично всі країни (за винятком Ірландії і Нової Зеландії) мають свої державні гарантійні програми.

Іншими заходами підтримки сектору малого і середнього бізнесу в наведених країнах є цільові кредити (до прикладу, на розвиток інновацій) з пільговими умовами (Росія, Швейцарія тощо), мікрофінансування, гарантії за експортними операціями, податкові пільги. Так, розвитку підприємництва в Канаді сприяє спрощена дозвільна система, а також низька вартість електроенергії, одна із найнижчих у світі на теперішній час.

Отже, аналіз міжнародної практики державної підтримки та регулювання малого і середнього бізнесу в розвинених країнах дозволяє окреслити наступні тенденції [4].

Уряди більшості країн світу розглядають сприяння розвитку сегменту малого і середнього бізнесу як основу державної економічної політики.

Ключовими інструментами підтримки виступають фінансова та інфраструктурна, консалтингова, інформаційна підтримка, сприяння експорту.

Пріоритетними цілями програм підтримки малого і середнього бізнесу виступають створення

нових підприємств, підтримка інновацій і використання нових технологій, підвищення конку- рентоздатності продукції, особливо на світових ринках, створення нових робочих місць, розвиток окремих регіонів і галузей.

Законодавство у більшості країн спрямоване на зниження адміністративних перешкод, правове регулювання здійснюється переважно через норми прямої дії, які встановлені в законах, а не підзаконних актах, проводиться активна антимо- нопольна політика, вживаються заходи щодо обмеження недобросовісної конкуренції стосовно до малих підприємств.

У країнах культивується принцип кооперування великих, малих і середніх підприємств, причому останні взаємно доповнюють один одного, особливо у сфері спеціалізації окремих виробництв і в інноваційних розробках.

У більшості країн підтримка малих і середніх підприємств спрямована насамперед не на пряме субсидування або забезпечення фінансовими ресурсами, а на створення сприятливих умов для оптимального функціонування суб'єктів малого і середнього підприємництва, а також полегшення доступу підприємств малого і середнього бізнесу до залучених ресурсів (насамперед за допомогою реалізації гарантійних програм).

У країнах з найбільш розвиненим сегментом малого і середнього підприємництва (до прикпаду, в Швейцарії) регулятивні практики зводяться до мінімуму.

Державна політика підтримки малого і середнього бізнесу, яка стосується підвищення доступності фінансування [3]

Загалом успішна практика зарубіжних країн щодо організації програм і процесів державно-приватної інфраструктурної, фінансової, інформаційно-консультаційної підтримки і прискореної комерціалізації нових розробок малих і середніх підприємств наполегливо свідчить про необхідність формалізації і запровадження в Україні системного державного підходу у всіх процесах, що стосуються стимулювання діяльності малих і середніх підприємств.

Отже, на сьогоднішній день, становлення, функціонування та розвиток малого підприємництва в Україні неможливі без відповідного нормативно-правового забезпечення.

Нормативна база підприємництва в Україні є багаторівневою. Найвищим рівнем виступають конституційні норми (ст. 41, 42 Конституції України), які проголошують право приватної власності та право на зайняття підприємницькою діяльністю. Ці положення покладено в основу другого рівня нормативної бази -- кодексів, законів України , постанов Верховної Ради України та указів Президента України. Третім рівнем є постанови Кабінету Міністрів України, четвертим -- нормативні акти міністерств та відомств (інструкції, положення, накази тощо).

Нормативно-правове забезпечення малого підприємництва в Україні поєднує нормативно- правові документи спеціального та комплексного характеру. Спеціальне законодавство - це сукупність нормативно-правових актів, які мають характер прямої дії. Комплексне - це закони і акти, які мають широку сферу застосування, і, разом з тим, стосуються діяльності суб'єктів малого підприємництва.

Аналізуючи досвід країн ЄС, передусім слід відмітити чіткість та ясність концепції підтримки ма- ло-го та середнього підприємництва як на рівні окремої країни та її регіонів, так і на рівні ЄС у цілому. Для більшості зарубіжних країн властиве різнобічне та де- тальне правове регулювання державної підтримки малого підприємництва. Один або декілька законів, що носять базовий характер, доповнюються та розвиваються в комплексі нормативно-правовими актами.

Сфера малого та середнього бізнесу України вимагає на сьогоднішній день значних зусиль з боку держави в напрямі ефективного державного регулювання, що координується Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22 березня 2012 р. [5]. У ньому зазначено мету та основні напрями державної підтримки.

Через те, що в більшості випадків непродумані та нашвидкуруч прийняті закони ставлять підприємців не «на ноги», а «на вуха», законодавство у галузі підприємництва, зокрема малого, зможе стати ефективним лише за умови, що воно набуде систематизованої форми. Під систематизацією законодавства про підприємницьку діяльність розуміють упорядкування чинних нормативно-правових актів, що регулюють підприємницькі відносини, зведення 'їх до певної, внутрішньої узгодженої системи [6].

Відмінність у рівні та якості законодавчого забезпечення малого підприємництва в Україні й розвинених країнах об'єктивно зумовлена історією формування й розвитку ринкової економіки, різним досвідом розробки й реалізації нормативно-правової бази підтримки підприємництва, відношенням суспільства до цього явища. Не викликає сумніву те, що закони в зарубіжних країнах не можуть бути взяті як аналоги прямо, без істотної адаптації до законодавчого простору України.

Метою державної підтримки малого підприємництва є розширення ринку зайнятості; сприяння становленню малого підприємництва для забезпечення позитивних економічних процесів; створення умов для покращання рівня економіки України; підтримка вітчизняних виробників.

Основними напрямами державної підтримки малого підприємництва можна визначити: формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організацію державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва; встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва; запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності; фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва; залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних і регіональних потреб.

Проте, в умовах, коли вітчизняна економіка увійшла в економічну депресію, Україна потребує реформ, що базуються на глибинній системній трансформації економіки та суспільства. Україні життєво необхідний якісний стрибок від монополізованої, олігархізованої, низькотехнологічної та низькопродуктивної економіки до відкритої економіки підприємницької ініціативи, ринкової конкуренції, генерації інвестиційних можливостей та випуску продукції з високою доданою вартістю.

Сьогодні цілком очевидно, що протекціонізм олігархічних інтересів, який призвів до необхідності політики затягування пасків, жорстка фіскальна консолідація, а також надміру обмежувальна кредитно-грошова політика Національного банку України та неефективна економічна політика уряду не тільки не виправдали себе, а й зумовили глибоку економічну та суспільну кризу. Усе це не лише зменшило «фінансову глибину» економіки і зробило Україну невиправдано залежною від міжнародної фінансової допомоги, а й законсервувало економічну модель, за якою Україна експортує переважно сировину та низькотехнологічну продукцію з низькою доданою вартістю, талановитих людей та зароблені тут прибутки.

Пріоритетне значення малого і середнього підприємництва для економічного зростання в Україні визначено Актом про малий бізнес для Європи і першочерговими пріоритетами реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» [7]. стратегічний управління бізнес

Сучасний стан розвитку малого і середнього підприємництва потребує оновлення стратегічних підходів до реалізації державної політики і має ґрунтуватись на принципах Акта про малий бізнес для Європи:

Створювати умови для розвитку і процвітання малого і середнього підприємництва.

Забезпечувати можливість другого шансу для чесних підприємців, що опинилися в стані банкрутства.

Розробляти регулювання за принципом «спочатку думай про мале».

Зорієнтовувати органи державної влади на потреби МСП.

Адаптовувати умови доступу МСП до публічних закупівель та можливостей отримання державної підтримки.

Полегшувати доступ МСП до фінансування та підтримувати створення правових та бізнес систем своєчасних розрахунків у комерційній сфері.

Допомагати МСП скористатися можливостями доступу до європейського ринку.

Підтримувати розвиток навичок та здатності МСП до інновацій.

Підтримувати МСП у перетворенні екологічних викликів в економічні можливості.

Заохочувати та підтримувати доступ МСП до зростання на зовнішніх ринках.

З цією метою розроблено Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року (далі - Стратегія). Водночас передбачається, що на рівні регіонів будуть створені регіональні програми розвитку МСП із застосовуванням кпастерно-орієнтованого підходу, що дозволить врахувати регіональні особливості та пріоритети розвитку.

Стратегія спрямована на розв'язання проблем, що стримують розвиток сектора МСП, а також створення умов найбільш повного розкриття його потенціалу.

Реалізація зазначеної Стратегії має сприяти досягненню таких цілей [7]:

Створення найкращих умов для ведення бізнесу:

- позиціонування підприємництва, як основи економічного розвитку українського суспільства; проведення реформи дерегуляції;

- створення конкурентного середовища, в якому забезпечено рівні можливості для всіх учасників ринку;

- забезпечення доступу суб'єктів МСП до фінансових, майнових, природних ресурсів;

ліквідація бар'єрів виходу МСП на зовнішні ринки;

Побудова інституційної спроможності держави ефективно формувати та реалізовувати політику розвитку підприємництва:

- створення інфраструктури підтримки МСП;

- можливості навчання підприємництву відкриті протягом всього життя, компетенція «підприємливість» інтегрована в освітні програми;

- забезпечення конструктивного діалогу органів державної влади з МСП;

- забезпечення широкого доступу МСП до участі в державних закупівлях;

- підвищення рівня статистичної та аналітичної обізнаності органів державної влади щодо сектору МСП

Розвиток сектора МСП:

- підвищення конкурентоздатності українських МСП;

- зростання рівня доданої вартості, що генерують МСП.

Очікуваними результатами реалізації Стратегії є: ефективне регулювання бізнес-серед- овища на всіх етапах діяльності МСП; зростання рівня конкуренції на внутрішньому ринку; широкий доступ МСП до необхідних фінансових, майнових, природних ресурсів; збільшення кількості МСП, що успішно конкурують на глобальних ринках; широкий доступ МСП до будь-якої необхідної інфраструктури для власного розвитку; розширення участі МСП у формуванні ефективної державної політики; зростання рівня доданої вартості, що генерує МСП; збільшення кількості офіційно зайнятих у МСП.

На основі вищенаведеного можна зробити висновок, що нормативно-правова база України потребує вдосконалення через систематизацію законодавства про підприємництво, яка має здійснюватися на засадах єдиного розуміння суті та змісту офіційно схваленої стратегії державної політики розвитку підприємництва в Україні та забезпечення розгляду та прийняття в першочерговому порядку законопроектів, що спрямовані на подальше формування національного законодавства щодо сприятливих умов розвитку малого та середнього підприємництва з урахуванням вимог ЄС.

Висновки

Необхідність налагодження ефективної системи фінансової підтримки малого підприємництва та вдосконалення існуючої законодавчої бази, що регулює підприємницьку діяльність, зумовлена роллю цього сектора економіки в забезпеченні соціально-економічного розвитку країни. Мале підприємництво є одним з невід'ємних чинників формування конкурентного середовища, яке виступає своєрідним двигуном економічного розвитку, що оперативно реагує на зміни в кон'юнктурі ринку, малі підприємства підвищують рівень гнучкості економічної системи; вони здійснюють вагомий внесок у вирішення проблеми зайнятості через високу здатність створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу, особливо під час циклічних спадів та структурних зрушень в економіці.

Список використаних джерел

1. Малахова, О. Л. Напрями активізації банківського кредитування суб'єктів підприємництва в Україні [Текст] / Олена Леонідівна Малахова // Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: В. А. Дерій (голов. ред.) та ін. - Тернопіль : Видавничо- поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2016. - Том 24. - № 2. - С. 22-30. - ISSN 1993-0259

2. Гордієнко Є. С. Державна підтримка розвитку малого підприємництва в Україні / Є. С. Гордієнко, А. О. Гордієнко, І. М. Сидоренко ; ДонНУЕТ // Dokument HTML. - Режим доступу : www.pdaa.com.ua/np/pdf3/13.pdf .

3. Заболоцкая, В. В. Сравнительный анализ мер государственной поддержки малого и среднего бизнеса в России и за рубежом [Електронний ресурс] / В. В. Заболоцкая, Н. А. Хут. - Режим доступу: http:// teoria-practica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2015/

4. Малахова О.Л. Напрями активізації банківського кредитування суб'єктів підприємництва в Україні [Електронний ресурс] / О.Л. Малахова. - Режим доступу: https://www.econa.org.ua/index.php/econa/ article/viewFile/1130/pdf

5. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні : Закон України від 22 берез. 2012 р. № 4618-VI : [чинний] // ВВР України. - 2012. - № 22. - (Бібліотека офіційних видань). - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/4618-17 .

6. Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020»: Указ Президента України від 22 січня 2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015

7. Селиванов В.М., Устименко С.В. Систематизація законодавства про підприємництво -- важливий напрям удосконалення правового регулювання підприємницьких відносин в Україні // Закон і підприємець (проблеми правового регулювання підприємницьких відносин та систематизації законодавства України про підприємництво).--К.,--2001.--184с.

Размещено на Allbest.ru