Взаємозв'язок між економічною доступністю до продуктів харчування та рівнем продуктивності праці в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок між економічною доступністю до продуктів харчування та рівнем продуктивності праці в сільському господарстві

Бабич М.М. кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри економіки підприємств Миколаївського національного аграрного університету

Крилова І.Г. кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємств Миколаївського національного аграрного університету

Савенко О. С. студент Миколаївського національного аграрного університету

Анотація

У статті проведено оцінку рівня продуктивності праці з погляду економічної доступності до продовольства (через рівень заробітної плати). Здійснено рейтингову оцінку та встановлено відхилення індексів від найвищого рівня районів Миколаївської області за такими показниками, як: середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства (в розрахунку на одного штатного працівника); продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах районів; виробництво основних видів продукції рослинництва та тваринництва на одного працюючого в галузі. Визначено міру впливу та взаємозв'язок показників продуктивності праці в сільському господарстві та рівня продовольчого забезпечення населення (за індикатором виробництва основних видів продукції на одну особу та рівнем заробітної плати).

Ключові слова: продуктивність праці, продовольча безпека, заробітна плата, витрати, чистий дохід, валова продукція, сільськогосподарські підприємства, Миколаївська область.

Аннотация

В статье проведена оценка уровня производительности труда с точки зрения экономической доступности продовольствия (через уровень заработной платы). Осуществлена рейтинговая оценка и установлено отклонение индексов от высокого уровня районов Николаевской области по следующим показателям: среднемесячная заработная плата работников сельского хозяйства (в расчете на одного штатного работника), производительность труда в сельскохозяйственных предприятиях районов; производство основных видов продукции растениеводства и животноводства на одного работающего в отрасли. Определены степень влияния и взаимосвязь показателей производительности труда в сельском хозяйстве и уровня продовольственного обеспечения населения (по индикатору производства основных видов продукции на душу населения и уровнем заработной платы).

Ключевые слова: производительность труда, продовольственная безопасность, заработная плата, расходы, чистый доход, валовая продукция, сельскохозяйственные предприятия, Николаевская область.

продуктивність праця індекс заробітний

Summary

The article assesses the level of productivity in terms of economic availability to food (through the level of wages). Ratings were made and deviations of the indexes from the highest level of districts of Mykolaiv oblast were determined by the following indicators: average monthly salary of agricultural workers (per one full-time employee); Labor productivity in agricultural enterprises of districts; Production of the main types of crop and livestock products for 1 working in the industry. As a result of the study, the extent of influence and interconnection of indicators of labor productivity in agriculture and the level of food supply of the population (according to the indicator of production of the main types of products per person and the level of wages) was determined.

Key words: labor productivity, food safety, wages, expenses, net income, gross output, agricultural enterprises, Mykolaiv region.

Постановка проблеми. Забезпечення продовольчої безпеки є проблемою світового масштабу, але вирішення її можливе лише з урахуванням регіональних особливостей та специфіки розвитку місцевого населення (соціальний фактор) та сільськогосподарського виробництва (економічний фактор).

Своєю чергою, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції залежать від продуктивності землі, капіталу та трудових ресурсів. Оскільки трудові ресурси на селі переважно складаються з місцевого населення, встановлюється залежність між продуктивністю праці в сільському господарстві та рівнем продовольчого забезпечення селян і з погляду кількості та якості виробленої продукції, і з погляду їх купівельної спроможності [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і практичні аспекти проблеми продовольчої безпеки розглядаються у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених, серед них: В. Власов, Л. Глубіш, В. Битов, В. Немченко, Р. Мудрак та ін.

Значний внесок у вивчення стану та розроблення напрямів підвищення продуктивності праці в сільському господарстві зробили такі економісти, як: С. Бабенко, O. Васильєва, Л. Мармуль, О. Польова, М. Черкашина, P. Чорна, Л. Шелудько та ін.

Разом із тим у сучасних умовах вирішення проблеми підвищення продуктивності праці потребує її розгляду в контексті продовольчого забезпечення населення.

Мета статті полягає в аналізі рівня продуктивності праці з погляду продовольчого забезпечення населення для визначення рівня впливу та взаємозв'язку показників.

Виклад основного матеріалу дослідження. Продуктивність праці є одним із загальновизнаних показників, який характеризує ефективність функціонування будь-якого господарюючого суб'єкта. В ньому акумулюється в тісному поєднанні ефективність використання робочої сили, земельних, матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Заробітна плата виступає в ролі домінуючого чинника зацікавленості працівників у результатах своєї праці та її продуктивності й є статтею витрат на виробництво продукції. Ці економічні категорії взаємозумовлені, їх взаємозв'язок характеризує рівень відповідності темпів зростання заробітної плати і продуктивності праці: чим вищі темпи підвищення продуктивності праці, тим ширші можливості на підприємстві для зростання оплати трудового внеску працівників, зайнятих у виробництві, й навпаки. За таких умов підприємства мають змогу вести розширене відтворення, виробляти достатню кількість продукції з найменшими витратами, водночас підвищуючи розміри матеріального стимулювання. Вивчення їх стану загалом і тенденцій кожного зокрема, а також співвідношення зазначених показників, особливо в динаміці, є важливим завданням економічної науки на макрорівні, де відбувається їх формування [2].

На нашу думку, дослідження рівня продуктивності праці у сільському господарстві через призму рівня оплати праці важливе ще й із погляду забезпечення рівня доступності до продовольства. З одного боку, кількість виробленої продукції одним працівником забезпечує йому відповідний рівень оплати праці, а з іншого - можливість фізичного (чим більша кількість, тим більші можливі обсяги споживання товару, достатня їх наявність) та економічного (чим вищій рівень оплати праці, тим більші можливості споживати якісну та в достатній кількості продукцію) доступу до продовольства.

За даними табл. 1, середньомісячна заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств та рівень продуктивності їх праці під час виробництва продукції сільського господарства значно коливаються в розрізі адміністративно-територіальних одиниць Миколаївської області: найвищий показник середньомісячної оплати праці встановлено у Вітовському районі (4 951 грн.), а найменший - у Врадіївському районі (1 425 грн.); при цьому найвищий показник продуктивності праці встановлено у Веселинівському районі (1 822 тис. грн.), а найменший - у Новобузькому (446 тис. грн.) районах.

Під час порівняння індексів середньомісячної заробітної плати та продуктивності праці (щодо найвищих показників у рядах) під час виробництва продукції сільського господарства в районах Миколаївської області було встановлено від'ємні значення відхилень у Снігурівському, Миколаєвському, Єланецькому, Врадіївському, Вознесенському та Веселинівському районах.

Таблиця 1. Витрати на оплату праці під час виробництва продукції сільського господарства та продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області в 2016 р.

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики в Миколаївській області

Отримані дані свідчать про те, що в указаних територіально-адміністративних одиницях Миколаївської області середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства значно відстає від рівня продуктивності праці порівняно з іншими районами Миколаївської області. Тобто за більшого виробітку працівники отримали меншу заробітну плату.

Дослідження показали, що середньомісячна заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств галузі рослинництва та рівень продуктивності їх праці під час виробництва продукції рослинництва значно коливається у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Миколаївської області: найвищий показник середньомісячної оплати праці встановлено у Вітовському районі (5 283 грн.), а найменший - у Врадіївському районі (1 809 грн.); при цьому найвищий показник продуктивності праці встановлено у Веселинівському районі (1 807 тис. грн.), а найменший - у Новобузькому районі (492 тис. грн.).

Під час порівняння індексів середньомісячної заробітної плати та продуктивності праці (щодо найвищих показників у рядах) під час виробництва продукції рослинництва в районах Миколаївської області було встановлено від'ємні значення відхилень у Снігурівському, Миколаївському, Єланецькому, Доманівському, Врадіївському, Вознесенському та Веселинівському районах.

Встановлено, що середньомісячна заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств галузі тваринництва та рівень продуктивності їх праці під час виробництва продукції тваринництва значно коливається у розрізі адміністративно-територіальних одиниць

Миколаївської області: найвищий показник середньомісячної оплати праці встановлено у Кривоозерському районі (4 237 грн.), а найменший - у Єланецькому районі (1 429 грн.); при цьому найвищий показник продуктивності праці встановлено у Кривоозерському районі (700,3 тис. грн.), а найменший - у Вознесенському районі (14 тис. грн.).

Під час порівняння індексів середньомісячної заробітної плати та продуктивності праці (щодо найвищих показників у рядах) під час виробництва продукції тваринництва у районах Миколаївської області не було встановлено від'ємних значень відхилень, а у Кривоозерському районі таке відхилення становило 0,0.

За методикою визначення продовольчої безпеки наявність зернових запасів є одним із ключових індикаторів рівня достатності продуктів харчування.

Коливання показнику виходу отриманого зерна в розрахунку на одного працівника галузі рослинництва в досліджуваному регіоні значне: різниця між найвищим та найнижчим рівнями показника сягає 572 т. Так, за даними табл. 2, найвищий показник кількості вироблених зернових у розрахунку на одного працівника встановлено у Врадіївському районі (639 т), а найменший у Новобузькому районі (67 т); так само найвищий обсяг кількості вироблених зернових в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі встановлено у Врадіївському районі (10 т), а найменший - у Новобузькому районі (0,7 т).

Під час порівнянні індексів співвідношення кількості виробленої пшениці в розрахунку на одного працівника та на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі до найвищих показників по області було встановлено, що лише у Вітовоському та Очаківському районах індекси співвідношення кількості виробленого соняшнику в розрахунку на одного працівника нижчі від індексів співвідношення кількості виробленого соняшнику в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі.

Таблиця 2. Витрати на оплату праці та продуктивність праці під час виробництва зернових культур у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області в 2016 р.

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Таблиця 3. Витрати на оплату праці та продуктивність праці під час виробництва соняшнику в сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області в 2016 р.

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Таблиця 4. Витрати на оплату праці та продуктивність праці під час виробництва м'яса великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області в 2016 р.

1 Дані вилучено з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику», щодо конфіденційності інформації Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Під час порівняння індексів співвідношення кількості виробленого соняшнику в розрахунку на одного працівника та на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі до найвищих показників по області було встановлено, що по Березанському, Вітовському та Очаківському районах індекси співвідношення кількості виробленого соняшнику в розрахунку на одного працівника менші від індексів співвідношення кількості виробленої пшениці в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі. Показники продуктивності під час виробництва соняшнику в натуральних величинах значно менші, ніж під час виробництва зернових, але вартість реалізованої продукції по соняшнику значно переважає ціну реалізації зернових культур.

В Україні протягом останніх 20 років незадовільними залишаються обсяги споживання м'яса та м'ясних продуктів, а також молока та молочних продуктів, які не відповідають раціональним нормам [3]. При цьому виробництво цих продуктів у розрахунку на душу населення також не відповідає раціональним нормам споживання, що дає змогу зробити висновок як про фізичну, так і про економічну недоступність даного продовольства для переважної більшості населення країни.

За даними табл. 4, найвищий показник кількості виробленого м'яса в розрахунку на одного працівника тваринництва встановлено у Очаківському районі і становить лише 21 ц, а найменший - у Березнєгуватському районі - 2 ц; найвищий показник кількості виробленого м'яса в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці у галузі встановлено у Арбузинському районі (1 ц), а найменший - у Снігурівському районі (0,1 ц). Це притому, що у Веселинівському, Доманівському та Казанківському районах виробництвом м'яса великої рогатої худоби взагалі не займається жодне сільськогосподарське підприємство.

Під час порівняння індексів співвідношення кількості виробленого м'яса в розрахунку на одного працівника та на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі до найвищих показників по області було встановлено, що по Арбузин- ському, Баштанському та Первомайсьому районах індекси співвідношення кількості виробленого м'яса в розрахунку на одного працівника менші від індексів співвідношення кількості виробленого м'яса в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі.

По Очаківському та Доманівському районах різниця між індексами співвідношення кількості виробленого м'яса в розрахунку на одного працівника та індексами співвідношення кількості виробленого м'яса в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі дуже значна.

За даними табл. 5, продуктивність праці під час виробництва молока значно коливається у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Миколаївської області: найвищий показник кількості виробленого молока в розрахунку на одного працівника встановлено в Очаківському районі (59 т), а найменший - у Березнегуватському районі (4 т); найвищий показник кількості виробленого молока в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці у галузі встановлено у Первомайському районі (0,4 т), а найменший - у Березнегуватському районі (0,1 т).

При цьому у Веселинівському, Доманівському та Кривоозерському та Снігурівському районах виробництвом молока взагалі не займається жодне сільськогосподарське підприємство.

Таблиця 5. Витрати на оплату праці та продуктивність праці під час виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області в 2016 р.

1 Дані вилучено з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику», щодо конфіденційності інформації Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Під час порівняння індексів співвідношення кількості виробленого молока в розрахунку на одного працівника та на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі до найвищих показників по області було встановлено, що по всіх 19-ти районах індекси співвідношення кількості виробленого молока в розрахунку на одного працівника вищі за індекси співвідношення кількості виробленого молока в розрахунку на 100 грн. витрат на оплату праці в галузі. По Арбузинському та Єланецькому районах різниця між індексами в галузі дуже значна.

За допомогою методу групування встановимо рівень впливу оплати праці на рівень продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області (табл. 6).

Найвищий рівень оплати праці встановлено у п'ятій групі - 4 950,78 грн., а найвищий рівень продуктивності та окупності витрат на оплату праці чистим доходом - у третій: відповідно 1 822,1 тис. грн. та 43,5 грн. Таким чином, можемо відзначити, що зростання рівня оплати праці лише до певної міри позитивно впливає на рівень продуктивності праці: зростання рівня оплати праці у третій групі на 56,1% порівняно з першою групою призвело до збільшення продуктивності на 127,1%; збільшення рівня оплати праці у п'ятій групі на 121,6% порівняно з першою групою призвело до зменшення продуктивності на 19,3%.

Висновки

Оцінка рівня продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області підтвердила гіпотезу про вплив та взаємозв'язок показника продуктивності праці в сільському господарстві та фізичної й економічної доступності до продовольства (за індикатором рівня оплати праці).

Список використаних джерел

1. Бабич М.М. Продуктивність праці в сільському господарстві як фактор забезпечення продовольчої безпеки / М.М. Бабич, Ю.Ю. Загребаленко // Агросвіт. - 2016. - № 13-14. - С. 24-29.

2. Лопотан Л.В. Продуктивність праці та її оплата в сільськогосподарських підприємствах Одеської області: стан, тенденції та співвідношення / Л.В. Лопотан // Аграрний вісник Причорномор'я. Економічні науки. - 2014. - Вип. 75. - С. 162-169.

3. Котикова О.І. Індикація економічного стану сільськогосподарського землекористування в Україні / О.І. Котикова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2015. - Вип. 2(83). - Т. 1. - С. 25-34.

Размещено на Allbest.ur