Соціальне підприємництво як перспективний інструмент вирішення проблем сучасного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальне підприємництво як перспективний інструмент вирішення проблем сучасного суспільства

На сучасному етапі соціальне підприємництво в нашій країні не набуло широкого розвитку. Отже, існує необхідність розгляду практичного функціонування небагаточисленних діючих соціальних підприємств, визначення переваг соціального підприємництва та перспектив його подальшого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепції соціальної ролі бізнесу поступово почали складатися в 50-х рр. XX ст. Саме тоді вийшла книга Хоуарда Боуена «Соціальна відповідальність бізнесмена», де автор поширював концепцію соціальної відповідальності на бізнес та говорив про те, що усвідомлення більш широких соціальних цілей при прийнятті ділових рішень може принести соціальні й економічні вигоди суспільству [1].

Саме ж поняття «соціальне підприємництво» з'явилось вперше у Сполучених Штатах в 1970-х роках у процесі діяльності неприбуткових організацій. Кілька організацій розпочали свій бізнес, щоб створити робочі місця для соціально не - захищених категорій населення. Основна ідея полягала в тому, що соціальне підприємництво може виконувати дві функції: мати позитивний соціальний вплив і бути фінансово незалежним та прибутковим [4]. На жаль, серед вітчизняних науковців дане поняття не набуло розвитку, окрім деяких поодиноких досліджень окремих авторів [3].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Про соціальне підприємництво в Україні заговорили ще на початку 2000-х років, однак досі більшість представників бізнесу погано розуміють механізм його дії. Вони не розгледіли у ньому потенціал для себе та дієвий інструмент розв'язання суспільних проблем. Тим паче не усвідомлюють переваг соціального бізнесу влада та суспільство. Саме тому популяризація соціального підприємництва, дослідження його теоретичних та практичних аспектів набуває особливої актуальності на сучасному етапі розвитку нашої країни.

Мета статті. Метою дослідження є оцінка теоретичного і практичного стану соціального підприємництва в Україні, характерних особливостей його функціонування в сучасних умовах та перспектив подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу. Існує безліч визначень соціального підприємництва. З одного боку, соціальне підприємництво - це бізнес із передусім соціальними цілями, чий надлишок радше реінвестується на досягнення цих цілей або безпосередньо в громаду, а не здобувається задля максимізації прибутку акціонерів або власників [7]. З іншого - соціальні підприємства є своєрідними гібридами, що поєднують соціальні цінності із комерційною практикою. Ще один погляд зводиться до розуміння соціального підприємництва як системи господарювання, складовими якої є соціальні підприємства, де соціальні підприємства - це соціально орієнтовані суб'єкти підприємництва, діяльність яких спрямована на досягнення добробуту територіальних громад (соціальні, екологічні та етичні цілі) шляхом використання системного взаємозв'язку розвитку соціального підприємництва і розвитку місцевої економіки [4].

Найбільш поширене визначення соціального підприємництва належить Грегорі Дізу, який виділив п'ять факторів, що його визначають: 1) прийняття на себе місії створення і підтримки соціальних цінностей (блага); 2) виявлення і використання нових можливостей для реалізації обраної місії; 3) здійснення безперервного процесу інновацій, адаптації і навчання; 4) рішучість дій, яка не обмежена ресурсами; 5) висока відповідальність підприємця за результати своєї діяльності - як перед безпосередніми клієнтами, так і перед суспільством [5].

З досвіду функціонування і розвитку соціального підприємництва в Україні провідні спеціалісти в даній галузі формують і виділяють такі основні характерні риси [10]:

1. Це бізнес. Не важливо, який бізнес, традиційний чи інноваційний, виробництво чи послуги, сільське господарство чи освіта, головне, щоб він був рентабельним.

2. Чітко визначені соціальні цілі. Соціальні цілі повинні бути прописані у статуті організації або в інших документах, які приймаються засновниками і є обов'язковими до виконання.

3. Прибуток реінвестується в розширення діяльності та/або спрямовується на досягнення соціальних цілей.

4. Демократичне управління. Ідеальним варіантом демократичного управління є залучення до процесу прийняття рішень усіх зацікавлених сторін, що забезпечує відкритість та прозорість роботи соціального підприємства.

Соціальне підприємництво перебуває на межі традиційного підприємництва та благодійності, бере від благодійності соціальну спрямованість діяльності, а від бізнесу - підприємницький підхід (табл. 1).

Можна виділити такі критерії соціального підприємництва:

• Соціальний вплив (спрямованість на вирішення чи пом'якшення конкретної відчутної соціальної проблеми).

• Інноваційність (застосування нових підходів, нових способів розв'язання як давньої, так і нової соціальної проблеми).

• Самоокупність і фінансова стійкість (незалежність від зовнішнього фінансування).

• Тиражованість (відтворюваність моделі соціального підприємства в інших географічних і соціальних умовах).

Соціальне підприємництво безпосередньо пов'язується із соціальною місією організацій - інвестиціями в особистісний розвиток персоналу, представників цільових груп як учасників або бенефіціарів, так і в сприянні залученню нових ресурсів для реалізації соціальної місії бізнесу.

За свій недовгий час існування соціальний бізнес вже чітко поділився на три моделі (американська, європейська та модель «соціальний підприємець-інноватор»), які відрізняються характерними рисами одна від одної.

В Україні здебільшого популяризована європейська модель. Відповідно до неї, соціальне підприємництво має чотири чіткі критерії. По-перше, це бізнес. По-друге, соціальна мета - те, для чого працює цей бізнес. Третє - розподіл прибутку, де чітко визначено, скільки відсотків буде йти на соціальну мету. Четвертий критерій - демократичне управління.

Щодо інших моделей, вони так само можуть бути представлені в Україні. Наприклад, у США громадські організації можуть мати комерційну складову - тоді всі зароблені кошти йдуть на їхню статутну діяльність. Ця ж комерційна складова і є соціальним підприємництвом, що є суттю американської моделі.

Ще однією моделлю, яка у світі широко пропагується, є так звана модель соціальних інноваторів. Йдеться про інноваторів-підприємців - конкретних особистостей, які придумують щось таке, що змінює життя людей на краще. Наприклад, Мохаммад Юнус, який створив Грамін Банк у Бангладеші, що дозволило бідним сім'ям отримати мікрокредитування [6].

В Україні не існує законодавчо затверджених понять «соціальне підприємництво», «соціальне підприємство», «підприємства соціальної економіки». Таким чином можна зробити висновок, що офіційно соціальних підприємств і соціального підприємництва в Україні немає. Однак у різних нормативно-правових джерелах існують положення, що дозволяють створювати підприємства, які за міжнародними стандартами можуть бути класифіковані як соціальні. Отже, більшість соціальних підприємств зареєстровані як ФОП - 16, як громадська організація - 14, приватне підприємство та підприємство громадського об'єднання - по 8, ТзОВ - 4, організація громадського об'єднання та благодійна організація - по 2, і громадська спілка - 1 [12].

Позитивним моментом розвитку соціального підприємництва в Україні варто відмітити підвищення попиту на культуру споживання. Сьогодні, перш, ніж купувати товар, споживачі детально вивчають не тільки цінову політику товару, а й країну-виробника, якісні характеристики та наявність соціальної складової. А це стає вагомим аргументом щодо поширення соціального підприємництва в Україні. Так як соціальних підприємств в Україні не так багато, то соціальні підприємці можуть легко зайняти відповідну нішу і своїх безпосередніх клієнтів, вирішуючи при цьому фінансову складову підприємства і налагоджуючи контакт із громадськістю. В останні роки в Україні соціальне підприємництво набуває все більшої популярності серед громадських організацій, як ефективний механізм вирішення локальних соціальних та економічних проблем територіальних громад (табл. 2).

Аналізуючи соціальні підприємства за територіальним розміщенням в Україні слід зазначити, що найбільше їх знаходиться у Києві - 15, Львові - 5, Черкасах - 4. Така ситуація пояснюється економічною привабливістю столиці та великим соціальним розвитком громади міста Львова [3].

економічний соціальний бізнес підприємництво

Територія, на яку поширюється діяльність соціальних підприємств, 2016

Соціальні підприємства, за кілька років існування на ринку збільшують кордони свого бізнесу шляхом стійкого економічного розвитку та продажу франшиз на ведення бізнесу.

Є два типи соціальних підприємств, де перший тип - соціальні підприємства, які створюються спеціально для того, щоб працевлаштувати людей із вразливих груп населення (30 підприємств). А другий - створення власного бізнесу з метою генерування прибутку, який витрачатиметься на статутні цілі громадських організацій: 81 підприємство, в тому числі на підтримку діяльності організацій - 34, підтримку послуг для окремих груп населення - 27, фінансування окремих видів послуг - 20 [3].

Також важливо зауважити, що процес створення і функціонування соціального підприємства неможливий без фінансової складової. На сьогодні в Україні серед підприємств існують такі джерела фінансування: 1) отримування грантів від міжнародних організацій; 2) створення соціальних підприємств на основі громадської організації; 3) кредитування за зменшеними ставками; 4) власні інвестиції; 5) краудфандингові платформи (рис. 2).

економічний соціальний бізнес підприємництво

Соціальні підприємства України станом на кінець 2016 р.

Чинники сприяння розвитку соціального підприємництва в Україні

У процесі становлення соціального підприємництва виникають також чинники, що стримують його розвиток. Серед таких проблем - низька мотивація (соціальне підприємництво пов'язане з більшими ризиками, ніж отримання грантів і державних субсидій); низький зв'язок із соціальною місією (серед керівників неурядових організацій, державних органів і громадськості поширене сприйняття бізнес-підходів і підприємницької діяльності як несумісного з соціальною місією, неприбутковим статусом або використанням ресурсів на потреби основної діяльності); низька фінансова стабільність (більшість неурядових організацій не можуть систематично діяти без додаткових інвестицій); обмежений доступ до кваліфікованих спеціалізованих послуг (юридичних, фінансових, маркетингових, рекламних тощо) [8, 9].

Сприяння розвитку соціального підприємництва на даному етапі можна поділити на зовнішні та внутрішні чинники (табл. 3).

Слід виділити характерні особливості соціального підприємництва на сучасному етапі в нашій державі:

1. Відсутність закону, який би регулював соціальне підприємництво. Це дає змогу працювати їм так, як це не забороняє чинне законодавство України.

2. Наявність ресурсів, які не задіяні традиційним бізнесом: люди з обмеженими можливостями; біженці (внутрішньо-переміщені особи); національні меншини; люди похилого віку; майно, що перебуває у власності громади.

3. Великий бізнес завжди зацікавлений в аутсорсингу, що дає змогу отримати соціальним підприємствам контракти, які забезпечать життєздатність бізнесу.

4. Зростання лояльності споживачів до продукції соціальних підприємств. Це дає змогу бути більш конкурентоспроможними виробниками.

5. Соціальне підприємництво підтримується міжнародними фондами і організаціями, що дає можливість отримати додаткові джерела доходів.

Висновки і пропозиції. Перспективи розвитку соціального підприємництва в Україні можна охарактеризувати в цілому як цілком оптимістичні. По-перше, соціальне підприємництво потрібне державі, бо дає можливість економити бюджетні кошти на соціальну сферу, підтвердженням чого є стрімкий розвиток таких організацій у Європі, де держава усіляко підтримує різні ініціативи соціальних підприємців; по-друге, соціальне підприємництво потрібне громадським організаціям, оскільки може стати серйозним джерелом доходу на фоні зменшення обсягів грантових програм; по-третє, у соціальному підприємництві зацікавлені вразливі верстви населення, які є досить цікавим ресурсом для інноваційних, ініціативних і далекоглядних підприємців, що можуть створити реальну конкуренцію традиційному бізнесу.

Список літератури

економічний соціальний бізнес підприємництво

1. Бігняк О.В. Юридична та соціальна відповідальність суб'єктів підприємництва / О.В. Бігняк // Університет. наук. зап. - 2006. - №1 (17). - С. 150-154.

2. Боднар Ю. Власними силами: найкращі проекти соціального бізнесу в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zeitgeist.platfor.ma/social-business-in-ukraine/

3. Гусак Н. Кращий досвід та сучасні тренди розвитку соціального підприємництва: Україна (результати дослідження) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://platformamsb.org/wpcontent/uploads/2016/11/ Gusak_forum_SE_16.11.2016.pdf

4. Доброва Н.В. Соціальне підприємництво [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/ jspui/bitstream/123456789/4298/1/.pdf

5. Dees J.G. The meaning of social entrepreneurship. Center for the Advancement of Social Entrepreneurship, Duke University's Fuqua School of Business, 2001 (revised vers.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.caseatduke.org/documents/dees_sedef.pdf

6. Загакайло О. Соціальне підприємництво - неоцінена необхідність [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/economics_of_regions/socialne-pidpriyemnictvo-neocinena-neobhidnist-_.html

7. Кірєєва О.Б. Соціальне підприємництво як засіб соціального розвитку / О.Б. Кірєєва // Проблеми управління соціальним та гуманістичним розвитком: матеріали ІІІ регіон. наук.-практ. конф. / за заг. ред. В.Г. Вікторова. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. - С. 79-82.

8. Кузнєцов Д. Перспективи розвитку соціального підприємництва в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://odesinform.com/перспективи-розвитку-соціального-пі/ Назарчук В. Поки соціальні підприємці в Україні не можуть конкурувати за ресурси з бізнесом [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mhp.org.ua/dymka-eksperta/vasil-nazaryk-poki-socialni-pidpri % D1% 94mci - v-ykrajni-ne-mojyt-konkyryvati-za-resyrsi-z-biznesom

9. Назарчук В. Про соціальне підприємництво та його роль в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://diyaua.wordpress.com/2014/08/21/sp/

10. Сіренко Н.М. Соціальне підприємництво в Україні: основні аспекти / Н.М. Сіренко, Т. І. Лункіна / / Міжнародний науково-виробничий журнал, №1' 2016 (30) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.mnau.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1904/1/_1_2016% 20 сиренко % 20 рус. pdf

11. Социальное предпринимательство в Украине: Европейское исследование. Обмен опытом [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sesp.org.ua

12. Що таке соціальне підприємництво? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ufb.org.ua/sektor - blagodijnosti/filantropija-u-sviti/trendi/trend-2.htm

Размещено на Allbest.ru