Економіко-теоретичні основи обґрунтування сутності соціального капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.341.1

Економіко-теоретичні основи обґрунтування сутності соціального капіталу

Нафус І.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

У даній статті явище соціального капіталу розглядається з економічного погляду як таке, що у майбутньому зможе замінити менш ефективні соціальні відносини. Визначено низку економічних теорій і концепцій, які стали теоретико-методологічною основою обґрунтування сутності, місця і ролі соціального капіталу в економічних відносинах та економічному розвитку. Це теорії людського капіталу, соціального простору, мереж; концепції соціального інституціоналізму, етатизму, економіки знань, корпоративної соціальної відповідальності, корпоративної соціальної сумлінності, корпоративного егоїзму, соціального партнерства, «розумного егоїзму», зацікавлених сторін, корпоративного громадянства, корпоративного альтруїзму. На нано-, мікро-, мезо-, макро- та мега- рівнях визначено складові соціального капіталу, особливості його формування, нагромадження та використання. Наведено характеристики рівня довіри українців до суспільних інститутів.

Ключові слова: соціалізація економіки; соціальний капітал; концепції соціального капіталу; рівні формування соціального капіталу; довіра; соціальні мережі.

Нафус И.И.

Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича

ЭКОНОМИКО-ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОБОСНОВАНИЯ СУЩНОСТИ СОЦИАЛЬНОГО КАПИТАЛА

Аннотация

В данной статье явление социального капитала рассматривается с экономической точки зрения как такое, что в будущем сможет заменить менее эффективные социальные отношения. Определен ряд экономических теорий и концепций, которые стали теоретико-методологической основой обоснования сущности, места и роли социального капитала в экономических отношениях и в экономическом развитии. Это теории человеческого капитала, социального пространства, сетей; концепции социального институционализма, этатизма, экономики знаний, корпоративной социальной ответственности, корпоративной социальной добросовестности, корпоративного эгоизма, социального партнерства, «разумного эгоизма», заинтересованных сторон, корпоративного гражданства, корпоративного альтруизма. На нано-, микро-, мезо-, макро- и мега- уровнях определены составляющие социального капитала, особенности его формирования, накопления и использования. Приведены характеристики уровня доверия к украинским общественным институтам.

Ключевые слова: социализация экономики; социальный капитал; концепции социального капитала; уровне формирования социального капитала; доверие; социальные сети.

Nafus I.I.

Yuri Fedkovych National University of Chernivtsi

ECONOMIC AND THEORETICAL BASIS OF JUSTIFICATION OF SOCIAL CAPITAL ESSENCE

Summary

This article examined the phenomenon of social capital in economic terms as being in the future able to replace less effective social relations. The number of economic theories and concepts that have become theoretical and methodological basis study the nature, place and role of social capital in economic relations and economic development were examined. This are the theories of human capital, social space systems; the concept of social institutionalism, statism, knowledge economy, corporate social responsibility, corporate social integrity, corporate selfishness, social partnership «rational egoism», stakeholders, corporate citizenship, corporate altruism. At the nano-, micro-, meso-, macro- and mega- levels the components of social capital, especially its formation, accumulation and use are defined. Characteristics of Ukrainian level of trust in public institutions are shown.

Keywords: socialization of the economy; social capital; the concept of social capital; level of social capital formation; trust; social networks.

Соціальний капітал має такі специфічні характеристики: 1) є продуктом організованої взаємодії, -- має громадську, а не індивідуальну природу; 2) для володіння соціальним капіталом людина повинна бути зв'язана з іншими людьми, які й виступають фактичним джерелом його переваг; 3) є елементом функціонування організованої суспільної системи і не може знаходитися у приватній власності, -- виступає суспільним благом і належить усім членам громадянського суспільства разом; 4) не будучи власністю окремої фірми, він входить у структуру активів фірми. З економічного погляду явище соціального капіталу ще недостатньо досліджене, але актуалізується як таке, що у майбутньому зможе замінити менш ефективні соціальні відносини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття соціального капіталу сформувалося у соціології. Одним із перших його дослідників вважається французький соціолог П. Бурдьє, який у 1983 році у статті «Форми капіталу», уперше виділив соціальний капітал поряд із економічним і культурним капіталом, визначивши його як «...сукупність реальних чи потенційних ресурсів, які пов'язані з володінням стійкою мережею більш -- менш інститу- ційних взаємин знайомств та визнання -- іншими словами, з членством у групі» [2, с. 66].

Більшість сучасних науковців у поняття соціального капіталу вкладають сукупність психологічних, фізіологічних, моральних, етичних, економічних та інших особистих якостей та можливостей кожної людини, які є її основним ресурсом і перевагою, порівняно з іншими людьми, в процесі її адаптації та ефективної реалізації в певному соціумі (соціальному середовищі) на макро- та мікрорівнях [2, с. 61; 3, с. 148; 4, с. 7; 5, с. 123; 6, с. 38; 7, с. 84; 8, с. 12].

В Україні сутність, структуру та значення соціального капіталу в економічного розвитку досліджують вітчизняні науковці, серед яких: У. Алейнікова, О. Амосов, А. Бова, Б. Буркин- ський, Н. Гавкалова, З. Галушка, В. Геєць, М. Герман, О. Демків, В. Єлагін, Ю. Зайцев, І. Костюк, Е. Лібанова, М. Лесечко, О. Міночкіна, О. Новіко- ва, Н. Пачева, О. Петроє та ін. Проблеми формування та нагромадження соціального капіталу все частіше актуалізуються у дослідженнях фахівців Інституту економіки та прогнозування НАН України; Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України; Інституті соціології НАН України, Центру перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України, аналітичного Центру Разумкова.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасне розуміння соціального капіталу сформувалося на основі соціологічних досліджень та розвитку низки економічних теорій і концепцій, які стали теоретико-методологічною основою обґрунтування його сутності, місця і ролі в економічних відносинах та економічному розвитку. Це теорії людського капіталу, соціального простору, мереж; концепції соціального інституціоналізму, етатизму, економіки знань, корпоративної соціальної відповідальності, корпоративної соціальної сумлінності, корпоративного егоїзму, соціального партнерства, «розумного егоїзму», зацікавлених сторін, корпоративного громадянства, корпоративного альтруїзму. Разом вони утворюють системне уявлення про розвиток соціального капіталу та пояснюють причини його виникнення та різні сторони його функціонування.

Так, представники теорії людського капіталу (Г. Беккер, Дж. Мінцер, Т. Шульц) визначили людський капітал як запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, які капіталізуються, а систему освіти як таку сфера діяльності, де фінансовий капітал перетворюється в людський. Уперше вони почали говорити про людські здібності як про капітал.

Автори концепцій соціального простору, мереж (Т. Лукман, П. Бергер, Дж. Морено, Д. Коулман, Р. Пантем, Ф. Фукуяма) показали, що соціальні мережі як концепт інформаційно-комунікативного суспільства сприяють розвитку соціального капіталу, що є фундаментальною складовою демократичного суспільства та ринкової економіки. Представники соціального напряму інституціоналізму (Т. Веблен, Дж. Коммонс, А. Берлі, Д. Бернхем) почали досліджувати психологічні чинники -- звички, поведінку, традиції, уявлення, прагнення -- як основу розвитку суспільства й економіки. Вони показали можливості врегулювання конфліктів за допомогою встановлення процедурних правил, діяльності регулюючих органів, прийняття законодавчих актів. Представники концепції етатизму (Л. Гумплович) показали необхідність максимального втручання держави в життя суспільства і кожної конкретної особи, пояснюючи, що життя сучасного суспільства постійно ускладнюється, виникають і розвиваються нові взаємозв'язки як між його складовими, так і між окремими громадянами. економічний суспільний капітал

Представники теорії зацікавлених сторін (Дж. Барні, Р. Грант, Т. Джонс, А. Уікс, Л. Престон, Т. Дональдсон) розглядають підприємства як певний організаційний об'єкт, через який численні і різноманітні учасники вирішують свої численні завдання. Представники концепції корпоративного громадянства (КГ) показали, що інструмент корпоративного громадянства розвиває процеси економічної соціалізації. Компанія реалізує широкі «громадянські» цілі: участь у проектуванні економічного розвитку територій, ініціювання антикорупційних заходів, системне здійснення соціальних інвестицій (на противагу спорадичній благодійності) тощо. П. Керролл визначив основні принципи концепції КГ: а) бізнес не чекає, поки попросять, а шукає сам, куди і як спрямувати свої соціальні інвестиції, б) бізнес знаходить найактуальніші для суспільства теми і вирішує проблеми, що хвилюють більшість населення; в) бізнес домагається від соціальних інвестицій економічної віддачі і вигоди для себе; г) бізнес приваблює самих людей до вирішення соціальних проблем; д) бізнес не боїться вступати в суперечність із державою, відстоюючи інтереси суспільства [9].

Узагальнення сучасних підходів до визначення причин виникнення соціального капіталу виділяють такі джерела його формування та нагромадження: різноманітні соціальні мережі та відповідні ресурси соціальних агентів (П. Бурдьє, Д. Коулман); 2) ціннісні орієнтації та культурні традиції як передумови формування ефективної політичної системи (Ф. Фукуяма); 3) функціонування інститутів громадянського суспільства (Р. Патнем); 4) галузеві підходи у вивченні концепції соціального капіталу (М. Грей- біл): антропологічний -- пояснює ефективність людської взаємодії природною здатністю до об'єднання і встановлення соціального порядку; соціологічний -- описує такі поняття, як соціальні норми, мотиви людської поведінки, довіра і взаємна відповідальність; економічний -- акцентує увагу на використанні соціального капіталу з метою максимізації індивідуальної корисності при здійсненні стратегічних інвестицій; політологічний -- відображає ідею про роль інститутів, політичних і соціальних норм у створенні соціальної єдності, необхідної для економічного процвітання та сталого розвитку; 5) структурно-інституцій- ний тип систематизації теорії соціального капіталу, відповідно до якого структурна основа соціального капіталу передбачає наявність мереж соціальних зв'язків та приналежність до певного соціального кола або членство в групі, а інститу- ційна структура базується на довірчих відносинах між агентами соціальної взаємодії та вимірюється взаємним виконанням взятих зобов'язань.

У сучасній економічній літературі сутність соціального капіталу та форми його нагромадження визначають на різних економічних рівнях. Його складові, особливості формування, нагромадження та використання узагальнено у таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні й особливості формування та нагромадження соціального капіталу

Примітка. Складено автором на основі [11-16]

Наведені у таблиці 1 характеристики соціального капіталу та умови їх нагромадження потребують додаткового дослідження, але важливо зазначити, що з-поміж усіх його характеристик найголовніше місце займає довіра. «Рівень довіри в суспільстві є важливою характеристикою його стану; вона забезпечує саму можливість існування суспільства як організованої спільноти, можливість існування суспільного порядку та взаємодії. Довіра в суспільстві -- довіра між індивідами, між соціальними групами, довіра до соціальних інститутів -- забезпечує певний рівень резистентності суспільства до несприятливих чинників -- як з боку оточуючого середовища, так і дії внутрішніх чинників, що перешкоджають функціонуванню соціального організму» [17. с. 4]. Для нагромадження соціального капіталу найбільше значення має довіра до суспільних інститутів. В Україні серед соціальних інститутів найбільшу довіру українців мають Збройні Сили (70% повністю або певною мірою їм довіряють), Церква (66%), гуманітарні та доброчинні організації (64%), університети (52%). Також 40% і більше опитаних довіряють жіночим організаціям (48%), екологічним організаціям (45%), телебаченню (43%) та пресі (40%). Найменше українці довіряють політичним партіям (9%), Парламенту (10%), судам (12%), Уряду (13%), банкам (15%) [17. с. 4]. Ці характеристики свідчать перш за все про недостатній ступінь зрілості соціального капіталу на макрорівні.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Поняття соціального капіталу в економічній теорії вже знайшло своє визнання й обґрунтування як важливе соціальне явище та як чинник соціально-економічного розвитку. Визначення соціального капіталу здійснюється з різних точок зору -- залежно від мети його дослідження. Отже, існує досить широка різноманітність підходів до розуміння його сутності, складових, особливостей формування, умов відтворення та нагромадження, цільового використання. Подальше дослідження цього явища вимагає розробки системного підходу до аналізу.

Список літератури

1. Кузьменко В.П. Соціальний капітал суспільства Френсіса Фукуями у створенні та розвитку НІС / В.П. Кузьменко // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://iee.org.ua/ru/publication/77/

2. Бурдье П. Формы капитала / П. Бурдье // Экономическая социология. - 2002. - Т. 3. - № 5. - С. 60-74.

3. Бузгалин А.В. Клей, обеспечивающий устойчивость позднего капитализма, или гексоген в его основании? / А.В. Бузгалин // Общественные науки и современность. - 2011. - № 3. - С. 147-161.

4. Горожанкина М.Е. Социальный капитал: политэкономический аспект / М.Е. Горожанкина. - Донецк: ДонГУ- ЭТ, 2006. - 289 с.

5. Коулман Д. Капитал социальный и человеческий / Д. Коулман // Общественные науки и современность. - 2001. - № 3. - С. 122-139.

6. Курбатова М.В. Структура социального капитала как фактор институционального развития региона / М.В. Курбатова, С.Н. Левина, Е.С. Каган // Общественные науки и современность. - 2010. - № 6. - С. 37-49.

7. Мишенин Е.В. Социальный капитал: теоретические подходы к формированию сущности и содержания / Е.В. Мишенин, Н.В. Олейник // Механізм регулювання економіки. Суми, 2008. - Т. 2. - № 3 - С. 84-91.

8. Фукуяма Ф. Що таке соціальний капітал? / Ф. Фукуяма // День. - 2006. - № 177. - С. 11-12.

9. Сиченко О. Концепція корпоративного громадянства в контексті державної соціальної політики / О. Сичен- ко // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-02 (6)/11soodsp.pdf

10. Галушка З.І. Соціалізація трансформаційної економіки: закономірності та суперечності / З.І. Галушка // автореф. дис. ... д.е.н., спец.: 08.00.01 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011.

11. Грішнова О.А. Соціальний капітал: сутність, значення, взаємозв'язок з іншими формами капіталу // Україна: аспекти праці. Науково-економічний та суспільно-політичний журнал. - № 3. - 2009. - С. 19-24.

12. Коломієць Г. Глобальний соціальний капітал: поліконтентність розвитку / Г. Коломієць, Е. Алієва // Економічна теорія та право. - 2016. - № 4(27). - С. 11-20.

13. Петров О.М. Передумови формування та оцінка перспектив реалізації соціального капіталу як чинника економічного розвитку / О. Петров // Український соціум. - 2014. - № 1(48). - С. 90-102.

14. Єрмакова О.А. Соціальний капітал як важливий фактор економічного розвитку України та її регіонів / О.А. Єрмакова // lviv polytechnic national university institutional repository - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua

15. Пачева Н.О. Соціальний капітал як основа розвитку ефективного менеджменту / Н.О. Пачева // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sworld.education/conference/year-conference-sw/the-content-of- conferences/archives-of-individual-conferences/dec-2016

16. Міночкіна О.М. Механізми формування соціального капіталу в системі власності / О.М. Міночкіна // Економічний вісник Донбасу. - 2016. - № 3(45). - С. 57-73.

17. Основні засади та шляхи формування спільної ідентичності громадян України. Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу 12 квітня 2017 р. Центр Разумкова. Проект «Формування спільної ідентичності громадян України в нових умовах: особливості, перспективи і виклики» реалізується за підтримки програми MATRA МЗС Нідерландів та Фонду Конрада Аденауера. Київ, 2017. - 94 с.

Размещено на Allbest.ru