Моделі сучасного розвитку вітчизняних торговельно-посередницьких підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ „Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана”

Моделі сучасного розвитку вітчизняних торговельно-посередницьких підприємств

О.В. Окунєва

аспірантка кафедри маркетингу

Постановка проблеми. У сучасних умовах господарювання роздрібна торгівля є сферою підприємницької діяльності суб'єктів господарювання [1; 2], формою організації товарного ринку [3, с. 187], посередницькою структурою розподілу [4, с. 562] та місцем прийняття рішень про купівлю споживчих товарів. Реалізація завдань її функціонування в рамках вищепредставленої позиції потребує врахування наукових надбань у сфері інфраструктури товарного ринку, маркетингової політики розподілу і теорії споживчої поведінки.

Огляд галузі на макроекономічному рівні дозволяє обґрунтувати характер та особливості структурних процесів у ній, визначити місце кожного окремого суб'єкта діяльності та перспективу його розвитку. Орієнтуючись на загальносвітові перспективи ведення бізнесу, сучасні торговельні підприємства змінюють наголос у власних функціях, намагаючись адаптувати проекцію актуального стану ринку до споживача у формі асортиментної політики. Це, відповідно, вимагає від торговельних підприємств швидкої реакції на ринкові зміни, утримання активної ролі у взаємовідносинах із постачальниками та постійного розширення спектру послуг. Ключові фактори розвитку мережі роздрібної торгівлі логічно впливають на якість життя населення у цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку роздрібної торговельної мережі в Україні активно вивчаються такими вітчизняними науковцями, як Азарян О., Віремко В., Голошубова Н., Данніков О.В., Ковальчук С.М., Мазаракі А.А., Масленніков О.Ю., Міценко Н.Г., Пилипчук В.М. Учені зосереджують свою увагу на трансформаційних процесах у галузі та її соціально-економічному аспекті. Поступово актуальності набуває дослідження розвитку роздрібної торгівлі в регіонах.

Метою статті є визначення та дослідження основних факторів впливу на роздрібну торговельну мережу в Україні, обґрунтування характеру їх впливу; кореляційно-регресійний аналіз взаємодії цих факторів із показниками розвитку галузі; виявлення особливостей роздрібної мережі, які в перспективі потребуватимуть найбільшої уваги.

Основні результати дослідження. В останні роки сфера транспорту і зв'язку та галузь торгівлі й обслуговування вийшли в лідери за показниками темпу росту галузі та її питомої ваги у формуванні ВВП. Торгівля є другою в загальному рейтингу галузей: частка її валової доданої вартості у ВВП становить 16,4% із середнім темпом зростання 22,2% у 2005-2010 рр. Водночас, переробна промисловість - поточний лідер рейтингу та галузь із найбільшим обсягом видатків - складає 17,94% ВВП і має значно нижчі темпи розвитку (14%). Це є передумовою для перетворення сфери торгівлі та сервісу на пріоритетне джерело формування ресурсного потенціалу національної економіки.

Окреслена перспектива розвитку галузі - результат позитивного впливу відповідних макроекономічних факторів. Аналіз ряду показників у динаміці може визначити процес дії цих факторів. За результатами проведених розрахунків (табл. 1) видно, що роздрібний товарооборот стрімко зростає в період 2002-2008 рр. і має від'ємний темп приросту лише у 2009 р. (-6,5%). Ця регресія є адекватним відображенням світової фінансової кризи. Загалом, за останні дев'ять років обсяг роздрібної торгівлі через торговельну мережу в Україні збільшився майже у 6 разів при середньорічному темпі зростання на рівні 27,3%. Експерти пояснюють таку ситуацію відновленням платоспроможного попиту населення, зростанням рівня реальної заробітної плати, а також пожвавленням виробничої діяльності галузей промисловості України, орієнтованих на внутрішній ринок (харчова промисловість, легка промисловість, целюлозно-паперове виробництво) [5, с. 24].

Таблиця 1. Динаміка роздрібного товарообороту підприємств та факторів його розвитку, 2002-2010 рр. ( у фактичних цінах)

Джерело: Складено за даними державної статистичної звітності [6; 7; 8]

Індекс споживчих цін має подвійний характер впливу на роздрібний товарооборот підприємств продовольчими товарами. З одного боку, зростання інфляції логічно призводить до збільшення грошових витрат на стандартний набір товарів та послуг. Але з другого боку, саме гіпертрофована зміна індексу споживчих цін стимулює споживачів час від часу переглядати склад власного споживчого кошика й обмежувати витрати в рамках певних категорій товарів, що, перш за все, негативно відбивається на продажі продуктів харчування. Наприклад, у 2008 році відбулося загострення інфляційних процесів унаслідок кризових явищ, коли індекс споживчих цін складав 125,2% та перевищував середнє значення за попередні роки (2002-2007 рр.) на 16,8%. Це прямо вплинуло на роздрібний товарооборот у 2009 році, приріст якого мав від'ємне значення (-11,71 млрд. грн.). Загалом, індекс інфляції в останні сім років значно перевищує допустиму норму для країн Єврозони (2%) і має загальну тенденцію до зростання [6].

Стрімкість розвитку сфери торгівлі привертає увагу з боку державної влади та інших авторитетних громадських організацій, де особливого інтересу набуває роздрібна торгова мережа. Підтвердженням вищезазначеної політики є прийнята у 2009 році чинна Програма розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року, яка безпосередньо спрямована на регулювання і вдосконалення ринкових відносин суб'єктів роздрібної торгівлі та ресторанного господарства [10]. Американська торговельна палата в Україні представляє проект «Співробітництво з метою підвищення конкурентоспроможності економіки України», в оновленій версії ринок товарів широкого вжитку і роздрібна торгівля розглядаються як один із ключових секторів економіки [11, с. 7]. Міністерство економіки та торгівлі України звітує про ряд розроблених протягом 2010 року наказів і нормативно-правових актів, які мають за мету створення сприятливих економічних умов у сфері внутрішньої торгівлі [5, с. 24].

Реалізація продовольчих товарів через роздрібну торгову мережу на кінець 2010 року склала 36,9% загального роздрібного товарообороту, або 101375 млн. грн. у грошовому виразі. Водночас, незважаючи на безперервне збільшення обсягу цієї категорії (+25,7% за дев'ять років), її частка поступово скорочується.

Пояснити це можна випереджаючими темпами розвитку роздрібної торговельної мережі у цілому та збільшенням попиту населення на певні групи непродовольчих товарів тривалого користування (побутова техніка, телефонні апарати, легкові автомобілі тощо). Загалом, структура роздрібного товарообороту в Україні має високу чутливість до макроекономічної ситуації (за період кризи коливання частки продовольчих товарів становила +5,4%, непродовольчих товарів - -5,5%). Для порівняння: за 2008-2009 рр. частка продажу продовольчих товарів в Угорщині зросла на 1,5% [12], Польщі - на 1,6% [13], Словенії - на 3,9% [14]).

Позитивна динаміка роздрібного товарообороту продовольчих товарів є результатом кількісних та якісних змін торгової мережі за спеціалізацією (табл. 2). На кінець 2010 р. вітчизняна роздрібна торговельна мережа налічувала 24192 продовольчих магазини, і їх кількість скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2000 р. Ця негативна тенденція є загальною для роздрібної торгової мережі внаслідок «відмирання» об'єктів торгівлі пострадянського періоду та консолідації ринку завдяки великим іноземним і національним операторам.

Проявом якісних структурних змін у торгівлі є поява магазинів сучасного формату (супермаркетів, гіпермаркетів) та стрімке набуття ними особливої ваги. Гіпермаркети і супермаркети починають поглинати традиційні магазини і споживчі ринки з їх торговими площами та, водночас, якісно оновлювати останніх. Великі торговельні структури зміцнюють позиції через універсалізацію асортименту, оскільки більшість категорій непродовольчих споживчих товарів отримують додатковий канал реалізації завдяки продовольчому рітейлу. На противагу цьому, кіоски втрачають свою привабливість серед населення та задовольняють лише його поточні потреби. У майбутньому, із розвитком мережевого рітейлу, дрібні об'єкти торгівлі можуть повністю зникнути в містах і залишитися лише в сільських поселеннях.

Таблиця 2. Структура роздрібної мережі в кількісному виразі у 2002-му, 2008-2010 рр.

Джерело: Складено за даними державної статистичної звітності [7; 8]

Споживачі вважають канали сучасної торгівлі надзвичайно важливими майже для всіх продуктових категорій. За результатами дослідження GFK, покупці купують у магазинах сучасного формату більше половини товарів у таких категоріях: соки (79%), свіжа риба і морепродукти (75%), газовані безалкогольні напої та мінеральна вода (73%), свіже м'ясо, птиця (71%), свіжі фрукти й овочі (59%), пиво (55%) [9]. За коментарями експертів, відбувається укрупнення «бізнесу» в роздрібній торгівлі, формування великоформатних об'єктів роздрібної торгівлі, торговельних мереж [15, с. 6]. Таким чином, сьогодні продовольчий рітейл перебуває у процесі реструктуризації, наслідком чого стане набуття торгівлею організованої форми переважно сучасного формату.

Проте, як свідчить практика, будь-які прогнози і рекомендації експертів не мають реального значення для галузі без відповідної фінансової підтримки. Популярна стратегія екстенсивного розвитку шляхом відкриття нових супермаркетів та гіпермаркетів цілковито залежить від можливостей рітейлера щодо купівлі й капітального ремонту торгових приміщень. Отже, для активного розвитку компаніям потрібен власний і залучений капітал, що підтверджується даними Державної служби статистики України.

За результатами аналізу прямих іноземних інвестицій та інвестицій в основний капітал у сфері роздрібної торгівлі у 2002-2010 рр. можна зробити ряд висновків. По-перше, від 2002 року відбувається значна капіталізація галузі, але до 2007 року кошти до основних фондів надходили переважно із внутрішніх джерел країни. По-друге, лише у 2008-2009 рр. галузь стає привабливою для іноземних інвесторів і, що справді цікаво, ця тенденція зберігається під час кризи. По-третє, темпи розвитку прямих іноземних інвестицій у 2008-2009 рр. перевищують середній темп їх зростання за останні вісім років та темпи розвитку інвестицій в основний капітал за відповідний період. Власне, саме вчасна підтримка іноземних партнерів і міжнародних фондів дала змогу покрити невідкладні боргові зобов'язання та утриматися від банкрутства більшості операторів. Таким чином, кризові явища хоч і стримали плани більшості рітейлерів щодо стрімкого розвитку та призупинили активну експансію в регіони, бар'єри для виходу на ринок іноземних гравців значно знижені.

Діяльність підприємств роздрібної торгівлі характеризується багатоманітністю схем фінансування, що обумовлює високу ліквідність бізнесу і сприяє налагодженню партнерських відносин із постачальниками. До можливих джерел фінансування експерти відносять власні кошти, реінвестований прибуток, банківські кредити, корпоративні облігації та продаж акцій [16]. Серед залученого капіталу кредитування користувалось особливим попитом, однак кредитна політика депозитних корпорацій значно погіршилася під впливом глобальних негативних тенденцій.

Роздрібна торгівля як сфера підприємницької діяльності знаходиться в процесі активного розвитку: роздрібна торгівельна мережа реструктуризується - в умовах переходу до ринкової економіки тут відбуваються кількісні та якісні структурні зміни, торговельні підприємства впроваджують новий формат, стихійна торгівля набуває форми малих і середніх підприємницьких організацій. Результатом таких трансформацій є підвищення ділової активності ринку: за 2001-2010 рр. було оголошено про 150 корпоративних фінансових угод у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами [17].

Незважаючи на тимчасову втрату українським рітейлом привабливості для прямих інвестицій у 2010-2011 рр. (Україна не ввійшла до ТОП-30 за рейтингом A.T. Kearney), ринок поступово набуває інтересу для експансії іноземних гравців. За даними CB Richard Ellis, міжнародні рітейлери віднесли Україну на 18 позицію для розвитку бізнесу та розглядають її на одному рівні з Туреччиною та Португалією [18]. Водночас, за оцінкою національних аналітиків, ризики інвестицій у рітейл були найбільшими у 2009-2010 рр. та сьогодні поступово скорочуються [19]. Таким чином, можна очікувати майбутній підйом галузі за участю міжнародних гравців, тоді як національні гравці мають шукати нові автономні шляхи для фінансування.

Вагомим аспектом дослідження галузі роздрібної торгівлі є аналіз її соціально-економічного значення для населення України. За кількістю зайнятого населення сфера торгівлі знаходиться на першому місці (24,3%) серед усіх галузей та має сталу позитивну тенденцію розвитку. В цілому, на підприємствах роздрібної торгівлі у 2009 році було зайнято 426,8 тис. осіб, але, оскільки структура рітейлу має тенденцію до реструктуризації, цей показник проявляє відносну сталість за аналізований період (середній темп росту 1%). Водночас, його пік припадає на 2006-2007 рр., коли темп росту сучасного формату торгівлі був найбільшим. За офіційними статистичними даними, середньомісячна зарплата в галузі зросла за вісім років приблизно у 5 разів. Попри те, що темп росту щороку перевищує темп росту середньомісячної заробітної плати по галузях, її рівень все ж таки значно нижчий і становить лише близько 64% обсягу останньої у 2009 р.

Проаналізуємо зв'язок між розвитком торговельної мережі та макроекономічними факторами впливу на неї у 2002-2010 рр. Для цього серед представлених вище даних були відібрані й проаналізовані такі показники: індекси споживчих цін і росту ВВП (х1), наявний доход у розрахунку на одну особу (х2), середньомісячна заробітна плата в торгівлі (х3), кількість найманих працівників за видами економічної діяльності (х4), прямі іноземні інвестиції (х5), інвестиції в основний капітал у сфері роздрібної торгівлі (х6), обсяг реалізованих промислових товарів та послуг галузями, що орієнтовані на внутрішній ринок (х7), рентабельність операційної діяльності в роздрібній торгівлі (х8). Результати співвідношення вхідних даних між собою представлені в табл. 3.

Таблиця 3. Кореляційно-регресійний аналіз ключових показників для ринку роздрібної торгівлі продуктами харчування

Джерело: Побудовано автором на основі власних досліджень

За результатами кореляційно-регресійного аналізу найбільший вплив у 2002-2010 рр. на економічний розвиток сфери торгівлі мали такі регресори: х₁ - індекс споживчих цін, х₃ - середньомісячна заробітна плата в торгівлі, х₄ - кількість найманих працівників за видами економічної діяльності та х₅ - обсяги прямих іноземних інвестицій у країну.

На основі зазначених регресорів нами побудовано дві моделі багатофакторної регресії. Для першої моделі (М1) результуючою ознакою було відібрано обсяги торгових одиниць. У випадку іншої моделі (М2) регресантом слугують обсяги торгової площі. У ході роботи обидві моделі протестовані на статистичну значущість за допомогою F-критерію Фішера, коефіцієнта детермінації, t-статистики Стьюдента, алгоритму Фаррара-Глобера, рангової кореляції Спірмена, тесту Парка та показника Дарбіна-Уотсона.

Модель оцінки М1 кількості торгових одиниць (1) має такий вигляд:

(1)

Відповідно до отриманих характерних коефіцієнтів при регресорах найбільшу питому вагу має індекс споживчих цін (близько 70%). Натомість середньомісячна заробітна плата у сфері торгівлі впливає на регресант моделі М1 лише на 17,5%. Решта регресорів справляють відносно незначний вплив на кількість торгових одиниць. Згідно з цією моделлю всі фактори, окрім х₄, мають прямий пропорційний вплив на регресант. Усі вони призводять до збільшення кількості торгових точок. На відміну від решти регресор х₅ має обернено-пропорційний вплив. Відтак прямі іноземні інвестиції у країну спричинюють зменшення кількості торгових одиниць. Це викликано відкриттям спеціалізованих дилерських агенцій та компаній, з якими не можуть конкурувати вітчизняні торгові одиниці.

Друга модель оцінки М2 (2) обсягу торгової площі виглядає таким чином:

(2)

На відміну від попередньої моделі М1 до зменшення торгової площі призводить не лише зменшення обсягів іноземних інвестицій у країну, а й коливання індексу споживчих цін (х₁). Саме зростання останнього збільшує вартість оренди та використання торгової площі. Кожен квадратний метр унаслідок зростання індексу споживчих цін також збільшує свою вартість. Водночас, цей індекс і надалі має найбільшу питому вагу. Тому можна стверджувати про аналогічну факторну структуру до попередньої моделі. Відповідні співвідношення в обох моделях є свідченням взаємозв'язку між останніми.

Актуальна оцінка реального потенціалу торговельної сфери для населення сприятиме додатковому фінансуванню з боку держави й може сприяти оптимістичному прогнозу розвитку. В результаті макроекономічного огляду показників діяльності роздрібної торговельної мережі на основі державної статистичної звітності та інформації НБУ були визначені ключові факторами впливу. Зміни вищезазначених показників, як наслідок дії відповідних суб'єктів економічної діяльності, набувають видимого (позитивного і негативного) відображення на кінцевих показниках розвитку роздрібної торгівлі - кількості торговельних об'єктів та обсягу торговельної площі. Своєю чергою, нівелювання державним апаратом управління актуальних питань торгівлі може значно обмежити її розвиток у майбутньому.

Література

торговельний мережа макроекономічний інвестиційний

1. Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства (Інструкція, розд. 2): Наказ № 327 від 24.10.2005 р. [Електронний ресурс] // Державна служба статистики України. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

2. Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення: Лист № 15-03/29-192 від 17.03.98 р., м. Київ [Електронний ресурс] // Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. Професійна юридична система Мега-НАУ. - Режим доступу: www.zakon.nau.ua.

3. Савощенко А.С. Інфраструктура товарного ринку: навч. посіб. / А.С. Савощенко. - К.: КНЕУ, 2005. - 336 с.

4. Павленко А.Ф. Маркетинг: підручник / [А.Ф. Павленко, І.Л. Решетнікова, А.В. Войчак та ін.]. - К.: КНЕУ, 2008. - 600 с.

5. Звіт про результати діяльності Міністерства економіки України (жовтень 2010) [Електронний ресурс] // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Звіти Міністерства. - Режим доступу: www.me.gov.ua.

6. Статистичний бюлетень [Електронний ресурс] // Національний банк України. - Режим доступу: www.bank.gov.ua.

7. Статистичний щорічник України за 2010 рік // Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Август Трейд, 2011. - 560 с.

8. Статистичний щорічник України за 2005 рік // Держкомстат України ; за ред. О.Г. Осауленка. - К.: Консультант, 2006. - 576 с.

9. Забарило М. Розничная торговля глазами потребителей (на основе данных Потребительской панели домашних хозяйств GFK Ukraine) // П'ятий щорічний Retail Industry Forum, 29 квітня 2010 р. [Електронний ресурс] / М. Забарило // Публічні презентації. - Режим доступу: www.gfk.ua.

10. Про затвердження Програми розвитку внутрішньої торгівлі на період до 2012 року [Електронний ресурс] // Кабінет Міністрів України; Постанова, Програма від 24.06.2009 р. № 632. - Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua.

11. Співробітництво з метою підвищення конкурентоспроможності економіки України. - Американська торговельна палата в Україні, червень 2010. - с. 81.

12. Hungurian Central Statistics Office [Electronic resource]. - Access mode : http://portal.ksh.hu.

13. Central Statistical Office of Poland [Electronic resource]. - Access mode : http://www.stat.gov.pl.

14. Statistical Office of the Republic of Slovenia [Electronic resource]. - Access mode: http://www.stat.si.

15. Стан торгової мережі підприємств (юридичних осіб) у 2009 році [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

16. Мусаева С. Украинская «продажность» растет [Электронный ресурс] / Севгиль Мусаева // Розничный портал RetailStudio.org, 23.11.2008. - Режим доступа: http://retailstudio.org.

17. База даних M&A. Zephyr / Bureau van Dijk [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zephyr2.bvdep.com.

18. Говдя Д. Ритейл сказал Украине «да» [Электронный ресурс] / Дмитрий Говдя // Информационное агентство ЛигаБизнесИнформ, 17.01.2011. - Режим доступа: http://biz.liga.net.

19. Рейтинги // Спеціалізоване агентство МРР Consulting. - Режим доступу: www.mppconsulting.com.ua.

Размещено на Allbest.ru