Макроструктурне інституційне табло економіки України

Аналіз результатів моніторингу ключових параметрів інституційних секторів економіки України, об'єднаних у макроструктурне інституційне табло. Визначення ризиків можливої економічної дестабілізації, та чинників, що вплинули на макроструктурні зсуви.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2018
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

МАКРОСТРУКТУРНЕ ІНСТИТУЦІЙНЕ ТАБЛО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Крючкова І.В.,

д-р екон. наук головний науковий

співробітник Інституту економіки та

прогнозування НАН України

Наведено результати моніторингу ключових параметрів інституційних секторів економіки України, об'єднаних автором у макроструктурне інституційне табло, яке дозволяє зафіксувати основні макроструктурні зсуви в розподілі валового наявного доходу між основними учасниками українського ринку і секторні дисбаланси, що сигналізують про ризики можливої економічної дестабілізації. Табло також дозволяє з'ясувати чинники, що вплинули на виявлені зміни, включаючи політичні, і, відповідно встановити напрями корекції економічної політики.

Ключові слова: макроструктурне інституційне табло, секторна структура, валовий наявний дохід, секторні дисбаланси, чисте кредитування, чисте запозичення, зовнішній борг, кредитування секторів економіки, сектор загального державного управління, нефінансові корпорації, сектор домашніх господарств, фінансові корпорації, структурна політика, тарифна політика, соціальні стандарти.

інституційний економіка ризик дестабілізація

У документах, присвячених структурній політиці "Великої двадцятки" [1], а також у стратегічних документах ЄС робиться акцент на тому, що структурна політика та інституції можуть відігравати ключову роль для сталого стійкого зростання, що "дизайн податкової політики та соціальної безпеки може зменшити втрати довгострокового зростання і зробити його більш інклюзивним", а також окреслюються рамкові умови розвитку в країнах ЄС на макрорівні [2].

Для виявлення таких втрат та своєчасної корекції економічної політики у країнах ЄС проводиться моніторинг так званих "політичних" індикаторів, де окремим блоком розглядаються індикатори макроекономічних дисбалансів (Macroeconomic imbalances procedure indicators - MIP). Перелік індикаторів відповідного табло MIP (MIP scoreboard indicators) поетапно розширювався. Нині МІР-табло включає 14 показників, а разом із допоміжними - понад 111 [3]. Мета моніторингу - виявити ознаки потенційної дестабілізації, а також завчасно визначити основні напрями корекції економічної політики для виведення (повернення) економіки на фундамент збалансованого розвитку.

У табло є показники, що характеризують результати діяльності інституційних секторів економіки та їх взаємовідносин з іншим світом, а саме: сальдо поточного рахунку, кредитні потоки у приватний сектор, борг приватного сектора, борг сектора загального державного управління, рівень валового нагромадження основного капіталу, чисте кредитування / чисте запозичення в цілому та кожного з інституційних секторів економіки тощо.

Автором статті розроблено макроструктурне інституційне табло (МІТ), моніторинг якого дозволяє своєчасно виявити секторні дисбаланси і встановити основні їх причини, включаючи політичні. МІТ містить ключові показники інституційних секторів економіки (ІСЕ) України, фіксує основні макроструктурні зрушення, що відбулися між основними учасниками українського ринку, а також чинники, що вплинули на формування доходів і витрат у кожному з інституційних секторів економіки.

Логіка моніторингу індикаторів МІТ побудована таким чином, щоб спочатку виявити зміни у ступені збалансованості (дефіцитності/профіцитності) кожного з ІСЕ, а саме - структурні зрушення у чистому кредитування (+), чистому запозиченні (-) (табл. 1), а також зміни в розмірах зовнішніх боргів по кожному з них і по економіці загалом (табл. 2, 3), фінансовий рахунок, що деталізує чисте кредитування (+), чисте запозичення (-) (табл. 4), зміни у кредитуванні секторів економіки (табл. 5). Далі табло показує зміни в розподіленні валового наявного доходу (ВНД) (табл. 6), валового заощадження (ВЗ) та валового нагромадження основного капіталу (ВНОК) між секторами (табл. 7), що дозволяє оцінити структурні зрушення (на користь одних секторів за рахунок інших) і безпечність рівнів ВНД кожного із секторів для виявлення загроз макроекономічної дестабілізації, а також інвестиційну спроможність секторів та економіки в цілому.

І, врешті-решт, представлені в табло показники складових ВНД кожного сектора (табл. 8-13) розкривають, за рахунок яких чинників відбулося підвищення/падіння рівня секторного ВНД відносно загального ВНД, що дозволяє з'ясувати, котрий саме політичний чинник вплинув на макроструктурні зміни й оцінити характер такого впливу.

Крім показників національних рахунків інституційних секторів економіки, в моніторингу використовуються важливі індикатори, які дозволяють виявити цінові впливи на перерозподіл доходів між секторами, наприклад, індекс споживчих цін, базовий індекс споживчих цін, деякі їх складові, цінові умови торгівлі, кредитування інституційних секторів економіки тощо. Отже, під контроль підпадають як макроекономічні структури, так і процеси в окремих інституційних секторах економіки, що можуть сигналізувати про небезпеку прояву кризових подій.

Зміни у ступені збалансованості доходів і витрат інституційних секторів економіки

Як видно з даних, наведених на рис. 1 і табл. 1, упродовж 2009-2016 рр. в економіці України формувалися дисбаланси в доходах і витратах інституційних секторів економіки (особливо в 2010-2013 рр.). При цьому в секторі домашніх господарств (СДГ), з урахуванням факторних доходів, отриманих за кордоном, до 2015 р. був включно статистичний профіцит, а в секторі загального державного управління (СЗДУ) - хронічний дефіцит. Але, як буде показано нижче, якщо виключити з валового наявного доходу СДГ доходи, отримані за межами України, то сектор мав дефіцитний баланс уже з 2014 р.

Таблиця 1

Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-) в розрізі інституційних секторів економіки, % до ВНД

Показник

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-)

0,1

-0,1

-4,6

-5,9

-6,3

-1,5

1,4

-2,1

Нефінансові корпорації

-4,2

-9,0

-11,0

-11,7

-10,3

-1,5

1,2

1,8

Фінансові корпорації

2,7

2,7

-0,2

-0,3

-0,1

0,6

-0,3

-0,1

Сектор загального державного управління

-6,1

-6,7

-2,9

-4,0

-3,1

-2,3

-0,3

-2,5

Домашні господарства

7,6

12,8

9,4

10,1

7,2

1,7

0,7

-1,5

Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

0,0

0,1

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,2

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1. Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-), млн грн

Джерело: за даними ДССУ [4, 5].

У 2015 р. на тлі значного падіння ВВП (-9,8%) відбулося зменшення амплітуди розбіжностей між доходами і витратами секторів економіки, а також - вперше за багато років - формування чистого кредитування по економіці в цілому за рахунок переходу від чистого запозичення до чистого кредитування в секторі нефінансових корпорацій (СНК) та скорочення рівня чистого запозичення в секторі загального державного управління (табл. 1).

На противагу 2015 р., коли баланси секторів було зведено з позитивним показником чистого кредитування в обсязі 27,8 млрд грн, у 2016 р. чисте запозичення становило 50,4 млрд грн, або 2,1% ВНД. Причиною стало збільшення рівня чистого запозичення в секторі ЗДУ (до 2,5% ) і перехід сектора домашніх господарств зі статусу кредитора у статус позичальника (табл. 1).

Зміна зовнішнього боргу секторів економіки У 2016 р. зовнішній борг СЗДУ збільшився на 380 млн дол. США, або на 0,4% ВВП, що було найменшим приростом за посткризовий період (табл. 2). Так, за період 2009-2015 рр. середньорічний приріст зовнішнього боргу в СЗДУ становив 3,4 млрд дол. США.

Зовнішній борг інших депозитних корпорацій (сектор фінансових корпорацій без ЦБ) знизився за 2016 р. на 3,9 млрд дол. США, а інших секторів (нефінансових корпорацій) - на 1,4 млрд дол. США, що сумарно значно менше за відплив капіталу за каналом повернення боргів у попередні два роки. Як видно з даних, наведених у табл. 2, у 2014 р. "Іншими депозитними корпораціями" було зменшено зовнішні борги на суму 3803 млн дол., а в 2015 р - на 5929 млн дол. США; іншими секторами економіки (нефінансовими корпораціями) - відповідно на 13403 та 8562 млн дол. США (табл. 2).

Таблиця 2

Збільшення (+), зменшення (-) зовнішнього боргу, млн дол. США

Структура

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Сектор загального державного управління

75

5847

7176

892

2351

2589

2962

3075

380

Центральний банк

4263

1486

1301

-20

-2647

-3090

401

4532

-466

Інші депозитні корпорації

8522

-8611

-2744

-2923

-6575

1014

-3803

-5929

-3857

Інші сектори

7674

2186

7402

8514

19598

6201

-13403

-8562

-1355

Джерело: розраховано автором на базі даних НБУ [6].

При цьому левову частку скорочення боргу реального сектора економіки становили короткострокові борги за торговими кредитами та авансами (9,4 млрд дол. США), що свідчить про використання найбільш легкого каналу для виведення капіталу з країни [6].

Тобто у важкі для економіки України роки, коли падіння ВВП становило відповідно 6,6 та 9,8%, з країни за каналом повернення боргів відбувся масштабний відплив ресурсів, які в перерахунку на національну валюту за середньорічним курсом становили левову частку ВВП (відповідних років), а саме - за сектором інших депозитних корпорацій: 2,8% у 2014 р., 6,5% у 2015 р., щодо інших секторів - відповідно 10 та 9,4% (табл. 3).

У 2014 р. попит на іноземну валюту підвищувало повернення приватних боргів, що навіть в умовах надходження траншів від МВФ (3,19 та 1,39 млрд дол. США) негативно вплинуло на стрімке зменшення резервів у іноземній валюті (з 18,8 млрд дол. США на кінець грудня 2013 р. до 7,5 млрд дол. США на кінець грудня 2014 р.), а також значне знецінення національної валюти із відповідним негативним впливом на інфляцію, фінансовий стан суб'єктів ринку (особливо позичальників в іноземній валюті). Ситуацію в 2015 р., коли у лютому резерви в іноземній валюті (РІВ) дійшли найнижчої точки (4,7 млрд дол. США) врятував МВФ, надавши Україні 5 млрд дол. США у березні, 1,7 млрд дол. США у серпні, що дозволило продовжити відплив коштів за каналом погашення приватних боргів [7].

Таблиця 3

Сектор

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Сектор загального державного управління

3,9

4,7

0,6

1,3

1,3

2,2

3,4

0,4

Центральний банк (ЦБ)

2,0

1,0

0,9

0,0

-1,4

-1,6

0,3

5,0

-0,5

Інші депозитні корпорації (ІДК)

4,0

-5,7

-1,8

-1,8

-3,5

0,5

-2,8

-6,5

-4,1

ЦБ+ІДК

5,9

-4,8

-0,9

-1,8

-5,0

-1,1

-2,5

-1,5

-4,6

Інші сектори

3,6

1,5

4,9

5,3

10,5

3,2

-10,0

-9,4

-1,5

ЦБ+ІДК+інші сектори

9,5

-3,3

3,9

3,5

5,6

2,1

-12,6

-10,9

-6,1

Джерело: розрахунки автора на базі даних ДССУ [4, 5] і НБУ [6].

Однак, якщо розглянути ресурсну базу для фінансового забезпечення повернення боргів з масштабним відпливом капіталу з України, виникає багато запитань. Так, за даними СНР України 2014 р., валове заощадження (ВЗ) нефінансових корпорацій становило 120,8 млрд грн, а разом із капітальними трансфертами - 136 млрд грн. Витрати на капіталоутворення (валове нагромадження основного капіталу та зміну запасів оборотних коштів), "придбання за виключенням вибуття цінностей", а також "придбання за виключенням вибуття невироблених нефінансових активів" перевищили наявне валове заощадження, тому нефінансові корпорації вдалися до запозичень (чисте запозичення становило 24,8 млрд грн). А отже, відповідно до СНР нефінансові корпорацій не тільки не мали надлишку поточних заощаджень для повернення боргів у сумі 159 млрд грн (за середньорічним курсом), але й вдалися до нових запозичень у інших секторів економіки, включаючи зовнішній [4].

Згідно з даними фінансового рахунку 2014 р., у нефінансових корпорацій чисте прийняття фінансових зобов'язань (ЧПФЗ) було вищим за чисте придбання фінансових активів (ЧПФА), що і вплинуло на приріст запозичень. Головною складовою ЧПФЗ стала інша кредиторська заборгованість - 510132 млн грн, яка перевищила іншу дебіторську заборгованість - 457253 млн грн. Кредити та позики зменшилися на 84853 млн грн (табл. 4).

У 2015 р. ситуація змінилась і нефінансові корпорацій вперше за багато років перейшли від постійного чистого запозичення до чистого кредитування в обсязі 45,4 млрд грн, що відповідало рівню 1,2% ВНД (табл. 1).

Тобто, якщо у 2014 р. нефінансові корпорації були "в мінусі" і не мали поточних ресурсів на повернення боргів, то в 2015 р. такий ресурс з'явився, але лише на рівні 1,2% ВНД, тоді як, відповідно до даних НБУ, інші сектори спромоглися зменшити зовнішні борги (в перерахунку по середньорічному курсу долара США) в обсягах, що в 2014 р. становили 10%, а в 2015р. - 9,4% ВВП (табл. 3).

Щодо фінансових корпорацій, то в 2014 р. вони мали поточний ресурс на рівні 0,6% ВНД, а в 2015 р. стали чистими позичальниками на рівні мінус 0,3% ВНД (табл. 1), попри це спроміглися виплатили борги в обсязі, відповідно, 2,5 та 1,5% ВВП (табл. 3).

У 2016 р. баланс у нефінансових корпорацій вирівнявся, оскільки ресурс становив 1,8% ВНД (табл. 1), а борг було зменшено на рівні 1,1% ВВП (табл. 3). Однак у секторі фінансових корпорацій річний ресурс був відсутнім - чисті запозичення становили 0,1% ВВП, тим не менше борг було зменшено на рівні 5,5% ВВП.

Таблиця 4

Фінансовий рахунок, у фактичних цінах 2014 р., млн грн.

Показник

Нефінансові корпорації

Фінансові корпорації

Сектор загального державного управління

Домашні господарства

Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

Уся економіка

Зміни в зобов'язаннях і чистому багатстві

Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-)

-24823

9316

-37053

27868

381

-24311

Статистична розбіжність

22922

7121

-4555

0

80

25568

Чисте прийняття фінансових зобов'язань

668127

-116688

231572

-41211

-44

741756

Готівкові гроші та депозити

-190430

-190430

Цінні папери, крім акцій

11991

9736

162702

184429

Кредити та позики

-84853

41644

57471

-40115

-43

-25896

Акції та інші види участі в капіталі

230857

19505

250362

Страхові технічні резерви

226

226

Інша кредиторська заборгованість

510132

2631

11399

-1096

-1

523065

Зміни в активах

Чисте придбання фінансових активів

620382

-114493

199074

-13343

257

691877

Монетарне золото та спеціальні права запозичення

-842

-842

Готівкові гроші та депозити

-12051

-125232

4451

-88189

249

-220772

Цінні папери, крім акцій

68166

73338

-

-3704

137800

Кредити та позики

57

-111714

31197

-1265

-81725

Акції та інші види участі в капіталі

107132

10638

123327

1927

243024

Страхові технічні резерви

-175

-31

475

269

Інша дебіторська заборгованість

457253

39350

40099

77413

8

614123

Джерело: за даними ДССУ [4].

Дисбаланс наявних ресурсів (чистого кредитування) та обсягів погашення боргів, особливо в 2014 та 2015 рр. (а щодо фінансових корпорацій - і в 2016 р.), лише частково можна пояснити тим, що СЗДУ узяв на себе підтримку розрахунків НАК "Нафтогаз України", пов'язаних з погашенням та обслуговуванням державного боргу, номінованого в іноземній валюті. Масштаб розбіжності між ресурсною базою та обсягами погашення приватних боргів свідчить про необхідність ретельного дослідження офшорних схем вивезення капіталу, особливо з огляду на макроекономічну дестабілізацію в 2014-2015 рр.

Кредитування резидентів у розрізі секторів економіки Уваги потребує також пов'язана з девальвацією національної валюти амплітуда коливань в обсягах кредитів, що надаються депозитними корпораціями (крім Національного банку України) інституційним секторам економіки. Впродовж 2014-2015 рр. синхронно зі стрибками курсу іноземної валюти спостерігалися масштабні "сплески" зростання заборгованості за кредитами, наданими резидентам в Україні, що мало шлейф негативних наслідків як для кредиторів, так і для позичальників.

Як видно з даних табл. 5, у лютому 2014 р. залишки коштів за кредитами, наданими іншим нефінансовим корпораціям, зросли на 72,6 млрд грн, що майже удвічі перевищило середньомісячні доходи консолідованого бюджету України відповідного року. При цьому приріст кредитів у іноземній валюті, наданих нефінансовим корпораціям, дійсно мав місце, але становив лише 1,8%. Увесь інший приріст пов'язаний з курсовими різницями через перерахунок кредитів у ВКВ за курсом гривні, що знизився на 19% впродовж лютого. Слід зазначити, що внаслідок девальвації постраждали переважно недержавні нефінансові корпорації, у яких через зміну курсу перераховані залишки за кредитами збільшилися на 51,2 млрд грн, а в секторі домашніх господарств - фізичні особи (крім фізичних осіб - підприємців), відповідно на 15 млрд грн [8].

Ще більшим став перерахований на курсову різницю приріст кредитів у іноземній валюті в лютому 2015 р., коли за місяць гривня знецінилася проти долара США на 71,8%. Відповідно приріст зобов'язань за кредитами в іноземній валюті у секторі нефінансових корпорацій і секторі домашніх господарств становив 247,2 і 70,3 млрд грн., що, для порівняння, перевищило середньомісячні доходи консолідованого бюджету в 4,5 та в 1,3 раза.

Так чи інакше девальвація гривні на тлі масштабного відпливу капіталу з країни зчинила шоковий вплив на зростання зобов'язань резидентів перед банківською системою і стала чинником значного погіршення якості кредитного портфеля у ній самій, оскільки призвела не лише до номінального перерахунку обсягів валютних, у т.ч. проблемних, кредитів, а й до погіршення фінансового стану більшості позичальників, чия генерація доходів значно відстає від потреб у коштах для погашення кредитів.

Загалом упродовж 2014 р. залишки за кредитами у національній валюті скоротилися на 53,8 млрд грн (на 9,0%), в іноземній - на 8,6 млрд дол. США (на 22,2%). За даними Ради НБУ, у 2014 р. шляхом рефінансування в обіг було випущено 222,3 млрд грн, обсяг повернення банками раніше наданих кредитів становив 189,4 млрд грн, а безпрецедентні обсяги мобілізаційних операцій поряд зі значними оборотами рефінансування свідчать про непослідовність дій з монетарного регулювання, перебирання Національним банком на себе функцій міжбанківського ринку та штучне викривлення ринкового механізму перерозподілу ліквідності. Фрагментація міжбанківського ринку з одночасним існуванням у банківській системі структурного прфіциту і дефіциту ліквідності свідчить також про недостатньо ефективні дії у сфері банківського регулювання [9].

У 2015 р. не вдалося уникнути подальшого зростання структурного профіциту ліквідності внаслідок значних відсоткових виплат на користь банків, що негативно вплинуло на забезпечення економіки грошима.

Таблиця 5

Приріст кредитів, наданих резидентам у розрізі секторів економіки за місяць, млн грн.

Усього

В іно- земн. валюті

Інші ФК

СЗДУ

СНК

сдг

усього

в іноз. вал.

усього

в іноз. вал.

усього

іпотечні

в іноз. вал.

2014

січ.

-7323

-5890

1482

159

-47

-7709

-4798

-1050

-1123

-1249

лют.

72626

82265

727

747

-147

55900

66374

16134

7330

15134

бер.

25463

32189

-162

394

-135

21404

25662

4352

1973

6125

квіт.

9689

11907

1041

665

85

8133

9560

414

698

1688

трав.

-2368

7121

262

39

340

-1418

5427

-1551

40

1654

черв.

-27193

-12595

128

416

-1

-20639

-8198

-6674

-4680

-4813

лип.

374

4938

362

424

-26

541

3756

-502

400

758

серп.

44690

44222

-577

-511

-4

34816

34071

10457

5181

10663

вер.

-34906

-32517

-1181

53

-303

-26074

-25965

-7310

-3288

-6571

жовт.

-8043

-8802

-309

-119

-350

-4403

-7120

-2981

2438

-1563

лист.

24440

32844

1072

10

-396

16958

23153

6803

5612

9677

груд.

12437

8993

3413

908

1

9427

6293

-406

1305

1790

2015

січ.

-1129

2423

-991

2

-76

-687

1146

627

620

1275

лют.

312556

321610

4058

4085

-262

239397

247224

69348

37691

70283

бер.

-151471

-136736

-2616

-1603

1

-117042

-104338

-31808

-17022

-30788

квіт.

-77691

-74883

-2562

-1405

-599

-58569

-57734

-15900

-8550

-15712

трав.

-59946

-36668

-984

-590

-2

-29623

-10840

-29325

-7730

-25237

черв.

-4009

-2035

-2272

-1280

0

-857

-338

-879

-402

-418

лип.

7267

11159

-2770

-1302

-253

10250

10902

45

303

1559

серп.

-11317

-16123

-94

-71

-8

-8227

-13241

-2989

-2035

-2811

вер.

-48176

-19472

279

-231

-6

-21636

-10793

-26814

-5882

-8448

жовт.

28461

28234

-792

78

-306

25529

23747

4028

2782

4409

лист.

23503

23711

-116

178

-11

18651

18712

4979

2397

4823

груд.

-57087

-26100

-1152

333

-39

-48231

-21176

-7658

-14112

-5257

2016

січ.

23371

24759

-309

175

-304

20413

20777

3571

11005

3808

лют.

40124

36654

346

375

-4

33765

30448

6018

3023

5832

бер.

-27603

-24907

229

-227

0

-20250

-17409

-7579

-10301

-7271

квіт.

-27574

-23085

-1204

-651

-385

-19708

-17269

-6280

1303

-5166

трав.

-3434

-4430

51

-329

-81

-2532

-2987

-886

-716

-1114

черв.

-24432

-21558

-116

-758

-78

-20122

-17766

-4101

-2071

-3033

лип.

-1709

-5305

-1772

-25

-122

4630

-2662

-4447

-2707

-2618

серп.

25357

4181

-888

-17

-340

23610

2535

2973

866

1663

вер.

4228

-1836

81

57

-343

4479

-1720

-162

-347

-231

жовт.

-5583

-28500

-528

-38

-123

-1962

-25894

-2979

-1480

-2566

лист.

174

-30459

-281

166

-78

1022

-29665

-495

-383

-959

груд.

14135

20367

409

-217

-75

10974

17121

2831

1858

3461

2017

січ.

-13994

-11586

-751

9

-46

-13521

-10758

325

-6529

-834

лют.

-10054

-11080

-159

-63

2

-8177

-8618

-1721

-2110

-2396

бер.

-8084

-11549

87

517

7

-7372

-9549

-790

200

-2516

квіт.

-5966

-7988

59

12

-55

-4695

-6030

-1281

-3127

-1967

Джерело: розрахунки автора на базі даних НБУ [8].

Посилення монетарного регулювання з боку НБУ шляхом підвищення облікової ставки та продовження активних мобілізаційних операцій хоч і зменшило тиск гривні на валютний ринок, проте стало потужним антистимулом для підвищення кредитування економіки. Впродовж року кредити у гривні скоротилися на 114 млрд грн.

У 2016 р. на тлі падіння курсу гривні (на 17%) мало місце скорочення доларового кредитування економіки в цілому і нарощення залишків за кредитами у гривні на 71,1 млрд грн, головним чином - за рахунок недержавних НК.

За січень-квітень 2017 р. в умовах стабілізації курсоутворення залишки за кредитами зменшилися на 38,1 млрд грн (за рахунок продовження скорочення доларового кредитування), у СНК - на 33,8 млрд грн, у СДГ - на 3,5 млрд грн, що засвідчує: банківська система, перебуваючи в стані стягнення заборгованості, залишається далекою від активізації своєї кредитної діяльності.

Структурні зрушення в секторному розподілі ВНД

У 2009-2014 рр. відбулися значні порушення гармонізованого розподілу ВНД між секторами економіки, та, відповідно, - відхилення рівнів секторних ВНД від економічно обґрунтованих параметрів, що призвело до накопичення секторних дисбалансів [10, 11]. Так, частка сектора нефінансових корпорацій у валовому наявному доході коливалася в межах 1,2-7,5% від загального ВНД, тоді як для підтримки його кредитоспроможності та здатності до само- інвестування такий рівень має бути не меншим за 9%, а для бажаного "перезапуску" ВНОК - відповідно 11-13%.

Як видно з даних, наведених на рис. 2, серед європейських країн лише в Італії та Франції цей рівень знизився у посткризовий період, - відповідно, до 8 та 8,8%, тоді як в інших країнах він вищий за 10%, а в таких країнах, як Японія та Китай, наближається до 20%. Максимізація ВНД у секторі нефінансових корпорацій не може бути метою, оскільки це впливає на недостатність ВНД у інших секторах економіки і порушує баланс інтересів учасників ринку. Тому наша рекомендація для нинішнього етапу розвитку України - підтримка цього параметра в Україні на рівні 11-13%.

Рис. 2. ВНД сектора нефінансових корпорацій, % до загального ВНД у середньорічному обчисленні за 2009-2014 рр.

Джерело: розраховано автором на базі даних ОЕСР [12].

У свою чергу сектор ЗДУ для фінансування індивідуальних та колективних послуг, а також державних інвестицій повинен обіймати близько 23 -24% ВНД. Однак у період 2009-2016 рр., попри всі намагання уряду зменшити тиск державних нефінансових корпорацій на бюджет, цей рівень зміг пі д- вищитися лише до 19,6% (табл. 6). Щоправда, у 2017 р., за нашими очікуваннями, він має ще трохи підвищитися.

Таблиця 6

Валовий наявний дохід у розрізі інституційних секторів економіки України, % до ВНД по економіці цілому

Сектор

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Нефінансові корпорації

6,2

3,6

2,7

1,9

1,2

7,5

11,8

16,3

Фінансові корпорації

6,2

3,8

3,6

1,0

1,0

2,0

0,7

0,6

Сектор загального державного управління

15,1

15,4

17,7

17,2

16,7

16,5

19,9

19,6

Домашні господарства

71,8

76,5

75,1

79,2

80,4

73,2

66,8

62,7

Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

0,8

0,8

0,8

0,7

0,7

0,8

0,8

0,9

Джерело: розраховано автором на базі даних ДССУ [4, 5].

З даних табл. 6 видно, що за останні три роки впровадження непопулярної для населення тарифної політики уряду, спрямованої на консолідацію бюджету, відбулися суттєві структурні зрушення в розподілі загального валового наявного доходу між секторами економіки, але не на користь сектора ЗДУ, а на користь сектора нефінансових корпорацій, що відбулося головним чином за рахунок зменшення частки сектора домашніх господарств. Так, сектор нефінансових корпорацій стрімко наростив свою частку з 1,2% у 2013 р. до 16,3% у 2016 р., у той час як СДГ знизив свою частку з 80,4% у 2013 р. до 62,7% у 2016 р.

У результаті нефінансовим корпораціям за показником чистого заощадження вдалося зробити великий крок і перейти з мінус 7,7% у 2013 р. до плюс 7,7% у 2016 р., а сектору ДГ, навпаки, - з плюс 14,6% у 2010 р. до мінус 1,7 у 2016 р. (табл. 7).

Стрімке підвищення рівня валового та чистого заощадження у нефінансових корпораціях не ознаменувалося бажаним "перезавантаженням" секторного ВНОК, хоча і зумовило підвищення рівня валового нагромадження основного капіталу НК з 9,5% в 2015 р. до 10,7% у 2016 р. Однак, якщо порівняти з 2013 р., коли секторний ВНОК становив 12,8% ВНД, то рівень 2016 р. виявився нижчим.

Сектор домашніх господарств, хоч і продемонстрував різке скорочення рівня валового і чистого заощадження (фактично обнулив свою частку у валовому заощадженні у 2016 р.), знизив свій рівень ВНОК несуттєво - з 1,6% у 2015 р. до 1,4% у 2016 р. (див. табл. 3).

Тобто в результаті політики уряду відбулося "перетягування ковдри" сектором нефінансових корпорацій, а в ньому - підсектором державних нефінансових корпорацій.

Таблиця 7

Валові та чисті заощадження, валове нагромадження основного капіталу інституційних секторів економіки, % до ВНД по економіці в цілому

Показник

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Валове заощадження

16,4

17,8

15,8

13,4

9,8

11,4

16,4

17,9

Нефінансові корпорації

6,2

3,6

2,7

1,9

1,2

7,5

11,8

16,3

Фінансові корпорації

6,1

3,7

3,6

1,0

1,0

2,0

0,7

0,6

Сектор загального державного управління

-4,8

-4,4

-0,3

-1,4

-1,8

-1,8

1,5

0,8

Домашні господарства

8,9

14,8

9,6

11,8

9,5

3,7

2,4

-0,03

Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

0,1

0,1

0,1

0,1

0,0

0,0

0,0

0,2

Чисте заощадження

4,8

7,4

6,3

0,8

-3,1

-0,8

4,3

6,1

Нефінансові корпорації

-3,1

-4,6

-4,7

-6,8

-7,7

-1,0

3,2

7,7

Фінансові корпорації

5,7

3,4

3,3

0,7

0,7

1,7

0,4

0,4

Сектор загального державного управління

-6,4

-5,9

-1,6

-3,0

-3,5

-3,3

0,1

-0,4

Домашні господарства

8,7

14,6

9,3

9,9

7,5

1,9

0,6

-1,7

Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

-0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

Валове нагромадження основного капіталу

18,1

17,6

18,3

19,1

17,0

13,9

13,2

14,5

Нефінансові корпорації

14,5

13,2

14,2

14,8

12,8

10,7

9,5

10,7

Фінансові корпорації

0,4

0,4

0,4

0,4

0,3

0,3

0,3

0,3

Сектор загального державного управління

1,5

1,8

1,9

2,0

1,6

1,0

1,8

2,2

Домашні господарства

1,6

2,1

1,8

1,8

2,3

1,8

1,6

1,4

Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

0,1

0,1

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Джерело: розрахунки автора на базі даних ДССУ [4, 5].

Сектор нефінансових корпорацій - причини підвищення рівня ВНД Детальний аналіз позитивних та негативних складових валового наявного доходу сектора нефінансових корпорацій (табл. 8) показує, що головним чинником підвищення рівня секторного ВНД стало збільшення валового прибутку, що значним чином пояснюється адміністративним підвищенням тарифів на послуги державних НК. Протягом 2016 р. підвищилися тарифи: на електроенергію - на 60%; холодну воду - на 420%; каналізацію - на 28,3%; газ природний - на 42,0%; гарячу воду - на 82,9%; а в IV кв. - на опалення (на 89,3%) [13].

Разом із цим на підвищення частки валового прибутку в секторному валовому наявному доході вплинуло зменшення витрат підприємств на сплату соціальних внесків через зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) та, відповідно, - частки оплати праці у валовій доданій вартості (ВДВ).

Підвищення тарифів вплинуло на річну зміну дефлятора у таких видах економічної діяльності, як: "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря" - на 32,5%, "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" - на 24,7%; "Добувна промисловість і розроблення кар'єрів" - на 37,4% [14], що дозволило підвищити фінансові результати і рентабельність підприємств цих видів діяльності.

Таблиця 8

Показники сектора нефінансових корпорацій, млн грн

Показник

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Валовий наявний дохід

56899

39548

36259

27802

18998

120802

241375

400216

Валовий прибуток, змішаний дохід

208296

231610

266971

232061

236775

304134

468159

655553

Сальдо доходів від власності

-116311

-142349

-169783

-162743

-182938

-153578

-208190

-181526

Отримані

8354

9339

2598

18232

22429

43618

34847

50706

Сплачені

-124665

-151688

-172381

-180975

-205367

-197196

-243037

-232232

Сальдо поточних трансфертів

-8724

-12122

-11031

9584

15177

4270

16369

-19170

Поточні податки на доходи, майно тощо

-26362

-37591

-49898

-51100

-50016

-34024

-34963

-54641

Чистий наявний дохід

-28640

-51248

-62289

-101006

-119535

-16660

65029

188358

Чисті капітальні трансферти

23660

11367

31158

21488

8769

15289

22293

17310

Валове нагромадження основного капіталу

134082

146227

188186

219913

198187

172177

194479

261712

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів

-14544

4833

24826

3216

-11257

-10106

38551

112551

Придбання за виключенням вибуття невиробле- них нефінансових активів

-3527

-1414

-108

21

408

-1157

5601

-2144

Чисте кредитування(+), чисте запозичення (-)

-38765

-99752

-145487

-173860

-159571

-24823

25037

45407

Джерело: за даними ДССУ [4, 5].

На тлі адміністративного підвищення цін у монополістів цінова динаміка у експортерів була переважно несприятливою. Ціновий індекс умов зовнішньої торгівлі товарами в Україні в 2016 р. становив проти попереднього року 99,8%, індекс фізичного обсягу - 99,1% [15].

Водночас для СНК відбулося деяке зменшення втрат доходу за каналом "доходи від власності" через збільшення отриманих доходів від власності на тлі зменшення сплачених, що пояснюється зменшенням "тіла" боргу в попередні два роки.

Понижуючий вплив на формування ВНД СНК у 2016 р. справило збільшення поточних податків на доходи і майно (як результат, зростання бази для оподаткування) і негативне сальдо поточних трансфертів, яке сформувалось у результаті двократного скорочення отриманих соціальних трансфертів, а також деякого підвищення обсягів сплачених.

Сектор домашніх господарств - причини падіння рівня ВНД

Як уже зазначалося, сектор домашніх господарств став своєрідним донором для сектора нефінансових корпорацій, адже на тлі підвищення частки СНК частка СДГ у ВНД скоротилася з 80,4% у 2012 р. до 62,7% у 2016 р., відповідно частка валового заощадження - з 14,8% у 2010 р. до 0% у 2016 р., а чистого заощадження - з 14,6% до мінус 1,7%.

Як видно з даних табл. 9, у 2016 р., порівняно з 2013 р., негативний вплив на різке зниження частки ВНД сектора домашніх господарств (на 17,7 в.п. відносно ВНД по економіці загалом) в основному зчинило зниження: рівня оплати праці (на 12,7 в.п.); валового прибутку, змішаного доходу (на 1,9 в.п.), чистих доходів від власності (на 2 в.п.), соціальних трансфертів (на 2,3 в.п.). Крім того, відбулося підвищення поточних податків на доходи, майно тощо (на 1 в.п.). Незначний позитивний внесок відбувся за рахунок оплати праці, отриманої за кордоном. Водночас на тлі стриманої соціальної політики уряду соціальні трансферти в натурі скоротилися на 2,3 в.п., тому скоригований ВНД СДГ за три роки знизився відносно сумарного ВНД на 20 в.п.

Таблиця 9

Показники сектора ДГ, % до ВНД по економіці в цілому

Показник

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Валовий наявний дохід

71,8

76,5

75,1

79,2

80,4

73,2

66,8

62,7

Оплата праці найманих працівників

51,7

52,6

51,9

53,0

52,8

49,4

42,4

40,1

у т.ч. у секторі "інший світ"

2,9

4,0

3,7

3,5

3,6

3,8

4,4

4,5

Валовий прибуток, змішаний дохід

14,2

14,6

15,4

17,0

17,7

17,6

17,6

15,8

Сальдо доходів від власності

-0,3

3,5

2,9

4,2

4,3

3,8

3,0

2,3

Сальдо поточних трансфертів

11,1

10,3

9,4

9,6

10,2

7,1

8,7

10,1


Подобные документы

  • Аналіз міжгосподарських зв'язків різних секторів економіки України на прикладі аграрного та промислового. Розгляд економічних аспектів співпраці аграрних суб'єктів господарювання з промисловими, їх подальших перспектив конкурентоспроможного розвитку.

    статья [18,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Стабілізація фінансової політики уряду країни – стабілізація в Україні в цілому. Реалізація стабілізаційної програми реформування економіки України. Ринкова трансформація економіки України. Підсумки розвитку економіки України за останнє десятиріччя.

    контрольная работа [40,1 K], добавлен 20.03.2009

  • Конкурентоспроможність як макроекономічна категорія. Конкурентоспроможність національної економіки, вивчення системи її чинників і показників. Аналіз динаміки конкурентоспроможності економіки України, розробка пропозицій щодо подальшого її підвищення.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.01.2012

  • Основи ринкової економіки. Сутність економічного суверенітету та його структура. Характеристика елементів економічної безпеки України. Аналіз стану економічної безпеки України. Ефективність заходів держави щодо врегулювання стану економічної безпеки.

    курсовая работа [546,2 K], добавлен 13.09.2003

  • Тенденції розвитку високотехнологічного сектору економіки України. Класифікація видів економічної діяльності за рівнем наукомісткості та групами промисловості. Основні проблеми, що перешкоджають ефективному розвитку високотехнологічних ринків України.

    реферат [4,6 M], добавлен 13.11.2009

  • Економічний зміст категорії "ефективність національної економіки". Чинники ефективності функціонування економічної системи. Виробнича функція для національної економіки. Економічний розвиток і трансформації промислової політики у світі: уроки для України.

    курсовая работа [388,0 K], добавлен 30.09.2011

  • Сутність монополій, умови й особливості їх виникнення. Монополізація економіки України на сучасному етапі. Аналіз антимонопольного законодавства України. Заходи щодо обмеження монополізму та формування конкурентного середовища на товарних ринках.

    курсовая работа [52,4 K], добавлен 14.02.2017

  • Аналіз і доповнення існуючих в економічній науці уявлень про феномен доларизації, розмежування форм заміщення валют при здійсненні іноземною валютою функцій грошей. Визначення інструментів економічної політики, спрямованої на подолання доларизації.

    дипломная работа [167,1 K], добавлен 06.07.2011

  • Зміст і характеристика економіки та економічної політики держави. Складові економіки України. Показники сільського господарства. Індекси виробництва основних сільськогосподарських культур. Рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції.

    курсовая работа [666,6 K], добавлен 02.10.2014

  • Теоретичні та практичні аспекти ліберального реформування економіки країн. Роль та вплив економічних реформ на економічну систему. Аналітичний огляд проблем та сучасних тенденцій розвитку економіки України. Напрямки реформування національної економіки.

    курсовая работа [45,4 K], добавлен 04.08.2011

  • Зміст поняття та особливості аграрного сектора ринкової економіки. Визначення основних форм підприємництва в даній галузі. Дослідження тенденцій формування та розвитку підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України на сучасному етапі.

    курсовая работа [121,2 K], добавлен 28.09.2015

  • Сутнісні характеристики та структура тіньової економіки. Основні чинники тінізації економічної діяльності. Злочинність у паливно-енергетичному комплексі, землекористуванні та користуванні надрами. Детінізація економіки України та перешкоди на її шляху.

    курсовая работа [59,6 K], добавлен 23.09.2011

  • Макроекономіка як складова економічної теорії. Причини, що спонукають до участі економіки України в міжнародному поділі праці. Принципи формування відкритої економіки. Експорт як одна з форм торговельних зв’язків національної економіки зі світовою.

    реферат [23,8 K], добавлен 02.11.2009

  • Аналіз функціонування національної економіки в умовах радикальних трансформацій. Характеристика позитивних функцій у ринковій економіці. Вплив тіньової економіки на сучасне суспільство. Динаміка рівня тіньової економіки України, причини її виникнення.

    статья [89,1 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз сучасного стану державного сектора української економіки. Сутність і класифікація політичних ризиків, методи їх оцінки та вплив на національну економіку різних країн. Дослідження проблем України, що призводять до зростання загального рівня ризиків.

    научная работа [40,4 K], добавлен 13.03.2013

  • Сутність, причини та види тіньової економіки. Проблеми тіньової економіки в Україні. Напрямки зниження рівня тінізації економіки в Україні. Тіньова економіка - суттєва перешкода забезпеченню сталого розвитку економіки. Функціонування тіньової економіки.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 27.05.2007

  • Аналіз сучасного стану реального сектору економіки: промисловості, аграрного сектору і транспортної галузі. Виявлення проблем його розвитку у контексті економічної безпеки держави: погіршення інвестиційного клімату, відсутності стимулів для інновацій.

    статья [27,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Показники доходів і заощаджень домашніх господарств України. Дослідження тенденцій до зменшення заощаджень інших суб’єктів економіки. Можливості кредитування економіки домогосподарствами таким чином зростають. Аналіз інвестиційних їх можливостей.

    статья [16,6 K], добавлен 21.09.2017

  • Характеристика сучасного стану економіки України, її актуальні проблеми в контексті світової кризи. Аналіз пріоритетних шляхів здійснення соціальної політики. Напрямки економічного впливу державних органів, проведення роздержавлення та приватизації.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.07.2011

  • Дослідження становища української економіки на фоні економік розвинутих країн. Техніко-економічне обґрунтування і основна сутність аналізів інвестиційних проектів. Трансформація економіки України в напрямку ринкової, соціально спрямованої. Оцінка ризиків.

    контрольная работа [98,9 K], добавлен 22.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.