Перспективні форми розвитку міжнародних зв’язків українських вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективні форми розвитку міжнародних зв'язків українських вищих навчальних закладів

У контексті глобалізації світових відносин проходять процеси інтернаціоналізації вищої освіти, які потребують систематичної інтеграції міжнародної складової в освітню, наукову та громадську діяльність вищих навчальних закладів. Розвиток міжнародних зв'язків відіграє істотну роль не лише як інструмент інтеграції українських вузів в міжнародний освітній простір, але і як чинник, що сприяє формуванню якісно нових трудових ресурсів, здатних зайняти гідне місце на вітчизняному та світовому ринках праці.

Питання щодо проблем міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти, підвищення її ефективності та якості порушувалися в працях В. Андрущенка, М. Згуровського, Л. Барановської, М. Барановського, М. Бондаренка, ГШубартовського, Л. Жулевої, Д. Мацкевіча, Т. Антонюк та інших. Зазначені автори висвітлювали та аналізували освітні модернізаційні процеси в умовах входження України в світовий освітній простір, вказували на необхідність тісної міжнародної співпраці в галузі вищої освіти. Мета статті - висвітити тенденції інтернаціоналізації вищої освіти, дати характеристику перспективних форм розвитку міжнародних зв'язків у сфері освіти, показати необхідність мобільності освітніх послуг в умовах реформування системи вищої освіти в Україні.

Розбудова міжнародної співпраці ВНЗ України відбувається на тлі зростаючої загальної активності в цій сфері. Провідні українські виші підтримують зв'язки із посольствами іноземних держав, міжнародними установами, фірмами та фондами. Одним з лідерів серед вітчизняних ВНЗ в царині міжнародної співпраці є Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», який активно співпрацював з посольствами США, Канади, Бразилії, Аргентини, Німеччини, Франції, Польщі, Росії, Японії, Китаю та ін. Лише на рівні університету з цими країнами було здійснено 118 переговорів, зустрічей, заходів. У 2013 році, порівняно з 1999 роком, кількість міжнародних заходів збільшилась у 8 разів. КПІ представляв Україну в 38 країнах, а в університеті побували делегації з 43 країн світу. Провідну роль у західному регіоні України відіграє Львівський національний університет, який у рамках двосторонніх партнерських угод із зарубіжними освітніми та науковими закладами співпрацює з 98 партнерами з 34 країн світу [1].

Для більшості розвинених країн міжнародна мобільність вчених, студентів, висококваліфікованих фахівців залишається важливим питанням освітньої та науково-технічної політики. Важливою формою міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти є участь студентів і співробітників університетів в програмах академічної мобільності. Це обумовлено нестачею кадрів у пріоритетних сферах діяльності. У 2004 р. ЄС започаткував освітню програму Еразмус Мундус (Erasmus Mundus), спрямовану на активізацію міжнародної співпраці та підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців європейських університетів та вищих навчальних закладів третіх країн на всіх континентах. У рамках цієї програми студенти старших курсів і науковці з України, Молдови та Білорусі можуть отримувати стипендії від Європейського Союзу для продовження свого навчання або проведення наукових досліджень у країнах ЄС.

Актуальною для українських університетів є участь у проекті в рамках програми ЄС Еразмус Мундус EMINENCE, яка передбачає інтеграцію сусідніх східноєвропейських регіонів через співробітництво у вищій освіті.

Країни ЄС, з якими найбільше співпрацює Україна, мають намір і далі підтримувати академічну мобільність через програми Еразмус Мундус і планують, що до 2020 року 20% європейських студентів будуть проходити частину навчання або стажування за кордоном. У 2013 р. в Україні для навчання за магістерськими програмами Еразмус Мундус було відібрано 87 студентів. З шести країн Східного сусідства українські студенти отримали більше 50% стипендій. Ще 7 чоловік навчатимуться за докторськими програмами (PhD). У 2013 р. у результаті конкурсу програми Еразмус Мундус студенти Національного університету «Києво-Моги - лянська академія», Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Київського, Львівського та Дніпропетровського національних університетів та інших навчальних закладів України отримали можливість навчатися в Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Франції, Великобританії та інших країнах ЄС [2]. Європейська програма інтернаціоналізації вищої освіти знайшла своє продовження в програмі «Еразмус для всіх», яка стартувала в 2014 р.

Українські ВНЗ беруть участь у Трансєвропейській програмі мобільності для навчання в університетах ТЕМПУ С (TEMPU S), спрямованій на вдосконалення вищої освіти, поглиблення взаємозв'язку освіти та науки. Цією програмою встигло скористатися чимало українських закладів вищої освіти. Насамперед, це Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київський, Одеський і Харківський національні університети, Тернопільська академія народного господарства та інші ВНЗ. У контексті виконання програми ТЕМПУС окремим ВНЗ вдалося налагодити продуктивні науково - освітні контакти з колегами з європейських університетів, навчатися сучасному менеджменту дослідницькими та освітніми проектами, перейняти вкрай потрібний досвід управлінської діяльності у сфері освіти і науки [3]. Так, у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» після реалізації (через перші проекти ТЕМПУС) інституціональних змін на рівні університету, процеси модернізації сфокусовано на змісті навчального процесу Це завдання вирішується факультетами, інститутами, які відчули потребу в проектах ТЕМПУС (серед 29 заявок, поданих від університету в 2013 р., більшість складали заявки за фаховими напрямами від підрозділів, причому 6 з них виграли). У 2014 р. університет є учасником 10 проектів за програмою ТЕМПУС, що є найкращим результатом серед університетів України, та трьох проектів за програмою EURASlA [4].

Активним учасником європейських проектів за програмою ТЕМПУС є Київський міжнародний університет, який отримав фінансування Європейської комісії на виконання 6 проектів [5].

У контексті європейської інтеграції України велике значення в системі міжнародних зв'язків вітчизняних ВНЗ та політичних і освітніх структур Європи відіграє програма «Жан Моне» - Розуміння Європейської Інтеграції (Jean Monnet Programme - Understanding European Integration). Основними цілями діяльності «Жан Моне» є такі: поширення знань про євроінтеграційні процеси, підвищення рівня поінформованості суспільства через заохочення університетів, кафедр, викладачів до викладання дисциплін з європейської інтеграції та проведення досліджень; активізація науково-теоретичних дискусій та громадських обговорень актуальних тем і проблем, осмислення сучасних феноменів європейської інтеграції, інтерпретація її минулого та пошук майбутнього шляхом організації науково-практичних конференцій, публічних дискусій і дебатів; підтримка навчальних та науково-дослідних закладів, асоціацій, мереж, що спеціалізуються на європейських студіях. Активну участь в діяльності Програми імені Жана Моне бере Національний університет «Києво-Могилянська академія». З 2010 року, за результатами міжнародного конкурсу, в університеті було відкрито першу в Україні кафедру ім. Жана Моне з права Європейського Союзу З 2011 року було започатковано Центр ім. Жана Моне з європейських студій [6].

У конкурсі 2013 року за Програмою Жана Моне серед 199 обраних для фінансування проектів - п'ять проектів за участі українських університетів та організацій: Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова; Міжнародної асоціації інституційних студій, підтримки інформаційної та дослідницької діяльності. Проект «Кафедра Жана Моне» буде реалізований у Національній академії державного управління при Президентові України та Київському національному університеті імені ТШевченка [7].

На фінансування програми обміну вченими «Marie Curie», якою скористалися упродовж 2007-2012 рр. 63 українські інституції і 99 учених, виділено з бюджету Європейського Союзу 4 млн. євро. Основними складовими програми «Marie Curie» є ITN - початкове навчання науковців (44 українські вчені), IIF - міжнародна внутрішня стипендія та COFUND - співфінансування регіональних, національних і міжнародних програм (41 вітчизняний науковець) та ін.

В Україні діє програма навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних закордонних вищих навчальних закладах. Проте, за цією програмою у 2012 році за кордон направлено лише 353 особи, з них: 180 студентів, 73 аспіранта та 100 науково-педагогічних працівників [8]. Водночас, за стипендіальною програмою Бразилії «Наука без кордонів», започаткованою у 2011 році, планується до 2014 р. відправити 7 5 тис. студентів у кращі університети світу [9].

Крім запровадження програм мобільності студентів, аспірантів та викладачів треба вживати заходів для спрощення системи нострифікації, яка успадкована від радянських часів і не стимулює бажання української молоді отримати диплом іноземного вишу. Це сприятиме поступовій інтеграції вітчизняної освітньої та наукової системи до світової. У Європі існує спектр угод про взаємне визнання дипломів. В України тільки близько 30 угод із різними країнами, тоді як вона могла б мати 100 [10].

Для підвищення рейтингу вітчизняних ВНЗ, і відповідно, розширення міжнародних зв'язків, велике значення має об'єктивна оцінка якості вищої освіти. Для запровадження міжнародної експертизи і акредитації спеціальностей передові українські університети розпочали контакти з європейськими агенціями гарантування якості вищої освіти: з Європейською асоціацією гарантій якості вищої освіти ENQA, з Мережею агентств гарантій якості вищої освіти Центральної та Східної Європи CEENQA, з Міжнародною організацією інженерної педагогіки IGIP. Міжнародна експертиза спеціальностей вітчизняних ВНЗ і їхня подальша акредитація - це складний і достатньо витратний процес, досвіду якого університетам України ще бракує. Але розпочинати цей процес дуже важливо.

Перед університетами стоїть завдання підготувати випускника, здатного працювати в умовах професійної мобільності та міграції трудових ресурсів. Наприклад, Європейський Союз розглядає питання про стандартні мінімальні вимоги до освіти у зв'язку з мобільністю робочої сили. Відповідно до цього багато вузів переглядають свої навчальні плани. Велике значення в контексті міжнародних відносин у сфері вищої освіти має практика отримання спільних дипломів. Можливість отримання подвійних дипломів відкриває для студентів нові можливості майбутнього працевлаштування, розширює коло отриманої у процесі навчання інформації, сприяє мовному стажуванню.

Європейський проект INTERUV сфокусований на підтримці створення програм спільних дипломів серед ВНЗ ЄС та регіонів - сусідів ЄС. Потрібно налагодити та розвивати пряму співпрацю українських та закордонних університетів, зокрема у напрямі пропагування навчання іноземців в Україні за сумісними навчальними програмами, які передбачають видачу подвійних дипломів. Т ак, програма подвійних дипломів діє в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» з провідними німецькими, французькими, американським та турецькими ВНЗ. Зазначена програма стала показником рівня підготовки студентів університету, які добре зарекомендували себе, навчаючись у європейських вишах [11]. У 2013 році за 11 програмами типу «Подвійний диплом» з університетами Німеччини, Франції, Кореї, Болгарії, Бразилії, Чехії, Греції, Словаччини 67 студентів КПІ виїжджали на навчання. Львівський національний університет імені Івана Франка має 9 угод, укладених з зарубіжними університетами на навчання студентів за програмою «Подвійний диплом» [12]. Активно працюють у цьому напрямі й інші університети.

В українській освітній системі треба задіяти інструменти, завдяки яким Європа забезпечує гармонізацію своєї освіти, тобто слід повністю ввести провідник трансферу кредитів, кожен студент має отримати європейський додаток до диплома. З 2012 року такі інструменти гармонізації національної вищої освіти відповідно до європейської, як Національна рамка кваліфікацій та додаток до диплома європейського зразка, Україна почала активно впроваджувати [13].

Розвиток економіки, отримання значних коштів є основною мотивацією інтернаціоналізації освіти. Наприклад, внесок експорту освітніх послуг в економіку Австралії у 2010 р. становив 19,1 млрд. доларів США на рік [14]. Міжнародна освіта сприяє підготовці конкурентоспроможної робочої сили, «циркуляції мізків», допомагає залучити іноземні інвестиції.

У європейських країнах створено спеціалізовані служби сприяння експорту освітніх послуг та академічному обміну викладачів та студентів, такі як французькі «EduFrance», «Egide» чи німецька DAAD (Deutscher Akademischer Austausch Dienst). Так, DAAD планує запрошувати ще більше студентів з-за кордону. До 2020 року понад 350-ти тисячам молодих іноземців запропонують можливість навчатися в Німеччині. У 1998 році укладено Меморандум про співпрацю між Міністерством освіти і науки України і Німецькою службою академічних обмінів, що передбачав створення представництва DAAD у м. Києві. Україна бере активну участь у програмах DAAD, однієї з найбільших у світі організацій у галузі освіти, що забезпечує мобільність студентів, аспірантів і викладачів, і надає можливість талановитій молоді усього світу пройти наукове стажування або підвищити кваліфікацію у Німеччині. Значну увагу DAAD приділяє підтримці міжвузівського партнерства: якщо між українським та німецьким ВНЗ існує офіційна угода про партнерство, то вона може бути фінансово підтримана з боку DAAD. На кошти DAAD ВНЗ можуть фінансувати, наприклад, обмін науковцями та студентами або спільні проекти [15].

В українських ВНЗ є достатній потенціал для боротьби за частку ринку освітніх послуг За даними міністерства освіти і науки України (МОНУ), у вишах України здобувають освіту 60 тисяч студентів з 146 країн світу. Нині освітній потенціал України дав їй змогу увійти у топ-10 країн-лідерів у галузі міжнародної освіти, а за ступенем інтернаціоналізації ВНЗ - до 5 країн-лідерів у світовій системі міжнародної освіти. Фінансові надходження від іноземних студентів, які сприяють розвиткові української економіки, склали у 2012/2013 рр. до 4,3 млрд. грн. [16]. Українські виші могли б пропонувати іноземцям, в тому числі і європейській молоді (в Україні навчається 4 тисячі студентів з Європейського союзу), вивчення фундаментальних дисциплін, оскільки наші фізико-математична та хімічна школи визнані у всьому світі. Крім стаціонарної освіти провідні українські ВНЗ можуть надавати послуги дистанційної вищої освіти. Однак, є певні проблеми щодо створення спільного розуміння суті дистанційного навчання між українськими та зарубіжними університетами.

Міжнародні експерти зазначають, що одним з недоліків інтернаціоналізації вищої освіти в Україні є незначна кількість курсів, які викладаються англійською мовою. Одним з лідерів в Україні щодо впровадження англомовності є НаУКМА. Керівництво ВНЗ продовжує стратегію щодо двомовності НаУКМА у викладанні та визначення тих пріоритетних спеціальностей, на яких буде передбачено 20-30% викладання англійською мовою серед загального обсягу курсів. Англомовне викладання у НаУКМА є основним компонентом забезпечення функціонування двосторонніх академічних обмінів з іноземними університетами, а отже й залучення іноземних студентів до навчання у НаУКМА. Навчання іноземних студентів сприяє досягненню визнання світовою спільнотою через існування міжнародного алумні і утримання певного необхідного статусу «міжнародності», а також є підставою для міжнародного співробітництва в перспективі [17].

Таким чином, перспективними формами розвитку міжнародних зав'язків у сфері вищої освіти є: співпраця з міжнародними організаціями та навчальними закладами, дипломатичними представництвами; участь студентів і співробітників в програмах академічної мобільності; реалізація програм подвійних дипломів; надання освітніх послуг іноземним громадянам; запровадження курсів, які викладаються англійською мовою; міжнародний обмін лекторів і викладачів.

Отже, міжнародний вектор залишається важливим напрямом освітньої та наукової діяльності українських вишів. Участь вітчизняних вищих навчальних закладів у освітньо-наукових програмах, інтернаціоналізація освіти, є позитивним явищем, оскільки сприяє побудові конкурентоспроможної освітньої та наукової системи в Україні.

Список використаних джерел і літератури

міжнародний співробітництво інтеграція

1. Зі звіту проректора С.І. Сидоренка на Вченій раді НТУУ «КПІ» 10.02.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://icd.kpi.ua/? p=535; Міжнародна співпраця. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/intrels/index.php? lang= ua&id=collaboration.

2. Українці були обрані для навчання в Європі за програмою Еразмус Мундус [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tempus.org.ua/uk/osvitni-programy - es-dlja-universytetiv-ta-studentiv/erazmus-mundus-2009-2013/975-94-ukrajinci-buli-obrani - dla-navchanna-v-jevropi-za-programoju-jerazmus-mundus.html.

3. Звіт Ректора Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Андрущенка Віктора Петровича за 2003-2010 роки. - К., 2010. - 184 с.

4. Зі звіту проректора С.І. Сидоренка на Вченій раді НТУУ «КПІ» 10.02.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://icd.kpi.ua/? page_id=76.

5. Міжнародна діяльність Київського міжнародного Університету [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kymu.edu.ua/international-activities.html.

6. Центр ім. Жана Моне з європейських студій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://jmce.ukma.kiev.ua/uk/about.

7. Виступ Міністра освіти і науки України Табачника Дмитра Володимировича на загальних зборах НАПН України 4 квітня 2013 року [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www.mon.gov. ua/img/zstored/…/vystup_Ministra_NAPN_04042013.doc.

8. Иностранные студенты меняют свои предпочтения [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://eduabroad.ru/journal/universityworldnews/1

9. Портрет студента // Статті з питань освіти // Освітній портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/articles/1256.html.

10. Міжнародна співпраця [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lnu. edu.ua/intrels/index.php? lang=ua&id=collaboration

11. Історія успіху // Освіта України. - 2012. - №25, 18 червня; Табачник, Д. Цього року вперше видано наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, за яким усі ВНЗ зобов'язані видати додаток до диплома європейського зразка / Д. Та - бачник // Освіта України. - 2012. - №23, 4 червня.

12. Пасько, Н.А. Історія, сьогодення та перспективи міжнародної освіти Австралії в контексті світового освітнього ринку [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www.archive.nbuv.gov. ua/portal/soc…3/140.pdfэ

13. Співпраця з Німецькою службою академічних обмінів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/ua/activity/71_/v_galuzi_osviti1/spivpr_nimeck_sl11/

14. Дмитро Табачник: Майже на кожному засіданні уряд розглядає питання освіти та науки. Інтерв'ю Міністра освіти і науки для спеціального випуску газети «Урядовий кур'єр» від 29 серпня 2013 року №155 (5041).

15. Грант випускників «За кращий англомовний курс» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://alumni.ukma.kiev.ua/Grant.html.

Размещено на Allbest.ru