Європейський досвід розвитку сільського зеленого туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.43:379.851

Європейський досвід розвитку сільського зеленого туризму

А.В. Ключник

А.Ю. Гоцелюк

Миколаївський державний аграрний університет

Анотація

В статті досліджено і проаналізовано європейський досвід розвитку сільського зеленого туризму та подальші перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні на світовій туристичній арені.

Ключові слова: сільський зелений туризм, агротуризм, соціально-економічний розвиток села.

Abstract

In the article investigational and European experience of development of rural green tourism and subsequent prospects of development of rural green tourism is analysed in Ukraine on a world tourist arena.

Постановка проблеми

Різноманітний за своїми різновидами туризм став невід'ємним явищем сучасного життя. В усьому світі він є визнаним і вагомим чинником економічного розвитку країни. Внаслідок підвищення життєвих стандартів і збільшення часу для відпочинку працюючого населення, туристична активність має тенденцію до зростання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженнями розвитку сільського зеленого туризму займаються такі вчені як О. О. Бейдик, В. О. Вовк, В. І. Гетьман, П. В. Горішевський, В. К. Євдокименко та ін.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні туризм (зокрема, сільський зелений) - найбільш стрімко зростаюча галузь у світі. Приблизно 10 % світового валового продукту приносить міжнародна туристична індустрія. Близько 500 млрд. дол. США становлять щорічні надходження від світової туристичної галузі. У більшості країн саме сільський зелений туризм розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села та як один із засобів вирішення його проблем. На нашу думку, найбільш дієвим прикладом розвитку сільського зеленого туризму є Польща, Німеччина, Франція та Білорусія (табл. 1).

Таблиця 1. Характерні риси розвитку сільського зеленого туризму європейських країн світу

На підставі вивчення досвіду різних країн (Польщі, Німеччини, Франції, Білорусії) за допомогою методу бенчмаркетингу можна виділити напрямки та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні при вдосконаленні законодавчого регулювання сільського зеленого туризму (табл. 2).

Таблиця 2. Напрямки та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні та Миколаївській області з урахуванням світового досвіду

Європейський досвід свідчить про позитивні тенденції впливу сільського зеленого туризму на розвиток сільських територій. Слід зазначити, що Миколаївщина має свій потенціал для розвитку зеленого туризму. По-перше, це населені пункти Кінбурнської коси, село Парутино, що межує з Національним історико-археологічним заповідником «Ольвія», села в межах Врадіївського, Кривоозерського, Первомайського, Арбузинського, Вознесенського, Доманівського та Братського районів.

Село Софіївка Новобузького району славиться своїми знаменитими мальовничими куточками природи - невеликими схилами, водопадами, річками. Більшість населення району відпочиває саме тут. Однак досі в зазначеному селі немає об'єктів, де туристи могли б отримати послуги комфортного проживання.

Відкриття таких агроосель зацікавить інвесторів, одним з яких може бути Програма розвитку ООН. У межах проекту «Стійкі еко- та етносела», термін реалізації якого -5 років, а приблизний бюджет - 7 млн. євро.

Основною гордістю Новобузького району є Палагеївський монастир, який розташований біля ландшафтно-регіонального парку «Інгул» на березі річки. Інгул. Розвиткові туризму сприяє участь у різноманітних конкурсах. Так, разом із Новобузькою районною радою розроблено проект «Популяризація краси та неповторності малої батьківщини, перлини Новобужжя - Пелагеївки» для участі у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Реалізація проекту створить можливість для розвитку і розповсюдження зеленого туризму у Новобузькому районі, що сприятиме: розвитку регіону, де надаватимуться туристські послуги; зайнятості населення, створенню нових робочих місць; збільшенню доходів сімей за рахунок наданих послуг і реалізації продуктів, вироблених та вирощених у приватному господарстві; розвитку соціальної інфраструктури відповідної території; розвитку заповідних об'єктів, проведенню екологічної просвіти населення; відродженню народних звичаїв; наповнення місцевих бюджетів.

Обсяг коштів, необхідних для реалізації проекту, та джерела його фінансування такі: загальна сума коштів - 431 тис. 100 грн., від ради конкурсу - 200, місцевого бюджету - 150 тис., з інших джерел (меценати, спонсори) - 81 тис. 100 гривень.

У межах зазначеного проекту передбачено створення туристичного комплексу з використанням приміщення дитячого оздоровчого табору відпочинку «Пелагеївський» та облаштування на його території наметового містечка. З метою поширення екологічного туризму на Новобужжі доцільно створити якісний туристський продукт, що пропонується на прикладі регіонального ландшафтного парку «Приінгульський».

Для визначення оптимальної стратегії щодо побудови туристичного комплексу (його розміру) розробимо економіко-математичну модель задачі прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику.

До вхідної інформації для побудови моделі відноситься: щорічна кількість туристів, які відвідали місцеві історично-культурні пам'ятки та регіональний ландшафтний парк «Приінгульський»; прогнозний рівень зростання екологічного туризму на Новобужжі у зв'язку з рекламою та просуванням проекту; обсяг інвестицій для побудови туристичного комплексу при різних стратегіях; витрати праці та матеріально-грошових коштів на обслуговування одного туриста; прогнозні ціни на туристичний продукт.

Реалізаційна структура задачі прийняття рішення включає множину допустимих альтернатив або стратегій X, множину станів навколишнього середовища Y, множину результатів А та функцію реалізації F :

X ЧY A.

Для побудови моделі припустимо, що маємо для реалізації шість стратегій інвестування (x_i) - побудова комплексу на 40, 50, 60, 80, 100 або 130 місць, тобто : x_i{40, 50, 60, 80, 100, 130}.

При цьому зробимо такі припущення:

- ми маємо гру з природою, де ОПР представлена групою інвесторів, а природа П - сукупність можливих ситуацій з туристично-екскурсійними послугами на момент завершення будівництва. Із цієї сукупності нами сформовано дев'ять станів природи (Y_і), тобто: Y_i{0, 20, 30, 40, 50, 60, 80, 100, 130};

- тривалість роботи туристичного комплексу - 200 днів на рік;

- середня тривалість однієї туристичної путівки - 3 дні;

- відома наближена ймовірність q_i станів навколишнього середовища. Ймовірність спрогнозовано з мірою достовірності, виходячи зі статистичних показників кількості наданих туристичних послуг Новобужжя протягом останніх 5 років. Відомі ймовірності

q₁ = p(Y₁), …, q_n = p(Y_n),

повинні задовольняти такі умови:

,

де n = 9.

Інвестиційна привабливість проекту визначається як загальний прибуток від експлуатації з урахуванням суми капітальних вкладень, змінних і постійних витрат. Оцінка прибутку відома при кожній стратегії і кожному стані природи. Ці дані наведені в матриці виграшів (табл. 3).

Задача полягає у визначенні оптимальної стратегії спорудження туристично-екскурсійного комплексу для організації екологічного туризму на території Новобузького району, яка забезпечувала б максимально можливий прибуток за умов невизначеності навколишнього середовища та ризику з певною ймовірністю станів середовища. Поняття оптимальності стратегії може визначатися з різних міркувань, що становлять зміст відповідних критеріїв оптимальності.

Таблиця 3. Очікуваний прибуток залежно від стратегії (загальної кількості місць) та кількості туристів, які відвідали комплекс у середньому за один день, тис. грн.

Для розрахунку показників ефективності стратегій скористаємося широковідомими критеріями оптимальності в умовах невизначеності - критеріями Вальда, Севіджа, Лапласа, Гурвіца, максимаксним узагальненим критерієм Гурвіца, і в умовах ризику - критерії Байеса, Ходжа-Лемана, добутків, Гермеєра.

Підрахуємо показники ефективності розроблених стратегій за критеріями: Байеса, Гермеєра і критерію добутків за умови довіри (див. табл. 3) розподілу ймовірності станів навколишнього середовища; Лапласа, якщо не надавати переваги жодному з розглянутих станів природи і прийняти всі стани як імовірні; Ходжа-Лемана з коефіцієнтом довіри до ймовірності станів природи л = 0,4; Вальда, максимаксним критерієм, критерієм песимізму-оптимізму Гурвіца з показником оптимізму л = 0,1; жалю Севіджа; Гурвіца з коефіцієнтами, наприклад, л₁ = 0,18; л₂ = 0,16; л₃ = 0,15; л₄ = 0,13; л₅ = 0,11; л₆ = 0,09; л₇ = 0,08; л₈ = 0,05; л₉=0,05.

Результати підрахунку показників ефективності та оптимальні стратегії надано нижче (табл. 4).

Критерій Вальда оптимізує корисність за припущенням, що середовище перебуває в найбільш невигідному для спостерігача стані. Тобто критерій Вальда є критерієм крайнього песимізму гравця А.

Критерій Севіджа вважає, що ризик припустимий і мінімізує «жалі», тобто втрачений прибуток при даній стратегії по відношенню до найкращої стратегії.

За критерієм Ходжа-Лемана, показник довіри групи інвесторів А розподілу ймовірності станів, указаних в останньому рядку (див. табл. 4), дорівнює л = 0,4, а показник песимізму 1-л = 0,6.

У критерії Гурвіца показник оптимізму :л = 0,1, отже, показник песимізму досить високий : 1-л = 0,9.

У результаті очевидно, що як оптимальна стратегія х₂ виступає сім разів, х₅ - один і х₆ - два рази. Тому пропонуємо як оптимальну розглядати стратегію х₂, тобто побудувати туристичний комплекс на 50 місць.

зелений сільський туризм економічний

Таблиця 4. Показники ефективності та оптимальних стратегій

Висновки

Загалом для розвитку зеленого туризму на півдні регіону слід здійснити уніфіковану категоризацію відпочинкових осель ураховуючи особливості півдня України, розробити заходи щодо поліпшення іміджу Миколаївської області як місця відпочинку, оздоровлення й духовного екозбагачення, зокрема такі, як публікація рекламних проспектів, виступи у засобах масової інформації, проведення рекламних акцій, тренінгів для потенційних господарів агроосель та сільських працівників, задіяних в агротуристичному сервісі, пілотажні проекти, які дадуть змогу продемонструвати користь від еко- та етносіл для сільських громад та накопичити досвід, створити веб-сторінку кожного регіону півдня як терену сільського зеленого туризму та інформаційні центри, які б займалися збором інформації про власників агроосель, атракційні місця, стан наповненості агроосель, кон'юнктуру цін та ін. Менші за масштабом виконуваних функцій - інформаційні центри - слід запропонувати для районних центрів або місцях з великою привабливістю для туристів.

Список використаних джерел

1. Ключник А.В. Європейський досвід розвитку сільських територій / А.В. Ключник // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток менеджменту виробничої сфери в умовах глобалізації». - Вісник НУК. ? 2011. ? № 3. - С. 20-25.

2. Сидоренко О. Через терни - до ЄС / О. Сидоренко // Пропозиція. - 2010. - № 11. - С. 88-92

Размещено на Allbest.ru