Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 331+658.562

Тельнов А.С.

Зміст статті

В умовах переходу до нової стадії економічного розвитку в Україні особливого значення набуває прояв інтелектуальних здібностей людей, що виражаються в практичному інтелекті, творчості, винахідництві. Тенденцією останніх років є збільшення частки розумової праці, яка стає одним з основних джерел економічного зростання країни та власного розвитку людини. Зважаючи на це одним з основних пріоритетів розвитку підприємств стає збільшення прибутку і забезпечення якості продукції на основі підвищення якості інтелектуальної праці.

Сучасні підприємства все більше усвідомлюють роль інтелектуального капіталу у підвищенні якісних показників праці, намагаються накопичувати його та ефективно використовувати. Інтелектуальна складова трудового потенціалу набуває великого значення у процесі формуванні якості праці.

Актуальність проблеми формування інтелектуального капіталу обумовлена тим, що в сучасних умовах спостерігається зниження його національної частки. В Україні після набуття незалежності питома вага витрат на науку в складі валового внутрішнього продукту була стійко меншою одного відсотка. Більш того, склалась тенденція до зниження величини даної частки в динаміці. З огляду на це, в Україні особливого теоретико-методологічного значення набувають питання формування якості праці на основі розвитку інтелектуального капіталу, виявлення його сутності, структури, напрямів розвитку.

Дослідженню цієї проблеми присвячена досить велика кількість праць вітчизняних вчених, серед яких слід відзначити В. Врублевського, В. Гойло, Б. Данилишина, В. Куценка Ж. Поплавської, В. Поплавського, А. Чухно [1-6]. Так, В.К. Врублевський порушує питання інтелектуалiзацiї соцiуму та формування у ньому інформаційного середовища [1]. В. Гойло та А. Чухно пропонують своє бачення та розуміння сутності, форм і закономірностей розвитку інтелектуального капіталу [2, 5]. Б. Данилишин та В. Куценко пропонують шляхи поліпшення та використання інтелектуальних ресурсів в економічному зростанні [3]. Ж. Поплавська та В. Поплавський наголошують на провідній ролі інтелектуального капіталу в економіці знань, що є актуальним у трансформаційних умовах розвитку [4].

При виявленні структури інтелектуального капіталу автори наголошують на неоднорідності його складу. До нього включають, перш за все, знання, які має людина і використовує в процесі праці, а також об'єктивні умови застосування цих знань для підвищення ефективності діяльності. Як відмічає академік А.А. Чухно, нова електронна технологія змінює структуру зайнятості за рахунок зростання нових, більш складних професій. Сучасні галузі потребують ініціативних, винахідливих, освічених і навіть індивідуалістичних робітників. У таких країнах як США, Японія, ФРН мінімальний термін освіти кваліфікованих робітників досягає 15 років. А в країнах, які входили до колишнього Союзу, він становить в середньому 8-10 років. інтелектуальний капітал якість праця

Тобто, розвинуті країни забезпечують більш високий освітній і кваліфікаційний рівень робочої сили, що забезпечує вищу продуктивність праці, кращу якість продукції, а отже, її конкурентоспроможність [6, с. 11-12]. Проте, не дивлячись на численні праці з проблеми, що розглядається, вивчення питань взаємодії інтелектуальної праці з розвитком технологічного капіталу, оволодіння працівниками науково-технічними знаннями як основного елемента інтелектуального капіталу та їх втілення у якості праці не знайшли достатнього обґрунтування у вітчизняній літературі.

Метою роботи є визначення впливу інтелектуального капіталу спеціалістів на показники якості праці шляхом застосування методу когнітивної структуризації, а саме - побудови когнітивної карти взаємодії досліджуваних показників, формування логістичної моделі динаміки показників та оцінки адекватності отриманої моделі.

Враховуючи складність проблеми накопичення інтелектуального капіталу для промислових підприємств, автором розроблено модель прогнозування збільшення обсягів виробництва за умови залучення трудового потенціалу з високим інтелектуальним капіталом. На сьогодні існує небагато моделей, за допомогою яких визначається вплив інтелектуального капіталу спеціалістів, який підвищується внаслідок інвестицій, на випуск продукції якісної продукції.

Суспільні явища звичайно містять різні тенденції, які визначаються декількома факторів, при чому кожний з них, у свою чергу, впливає на деяку кількість інших факторів. Утворюються мережі причинних відносин, які мають системний характер. Причинна обумовленість породжує модель соціальних явищ. Найбільш доцільним методом виявлення уявлень у вигляді наявних схем, аналіз яких сприяє поглибленню розуміння проблем, виявленню протиріч, якісного аналізу можливих змін є напрям системного аналізу - когнітивна структуризація. Мета когнітивної структуризації полягає у формуванні та уточненні гіпотези про функціонування об'єкта, що досліджується, який розглядається як складна система, яка складається з окремих підсистем та змінних елементів. Також важливою проблемою, яка розробляється в когнітології, є визначення знань, прихованих механізмів творчості, постулатів або стереотипів, на яких базуються судження експертів, які приймають рішення. Для того, щоб зрозуміти та проаналізувати поведінку складної системи, побудуємо структурну схему причинно-наслідкових зв'язків.

Для постановки задачі спроектовано когнітивну карту взаємодії двох провідних сфер промислового підприємства м. Хмельницького - виробництва сільськогосподарської техніки та товарів широкого вжитку, яка відповідає стандартам з якості згідно ISO 9001. Як спеціалісти з високим інтелектуальним капіталом взято чисельність працівників, які мають високий професійно-освітній рівень, стаж роботи на даному підприємстві більше 10 років, приймають участь у винахідництві та раціоналізаторстві. Когнітивну карту побудовано з шести постулатів, які наведені нижче (рис. 1) [7]:

Рис. 1. Когнітивна карта взаємодії показників

N₁, N₂ - кількість спеціалістів з високим інтелектуальним капіталом;

D₁,D₂ - витрати на випуск продукції; І₁, І₂ - кількість якісної продукції, яку випускає підприємство згідно вимог ISO 9001;

Е - інвестиції у зростання інтелектуального капіталу.

1) кількість якісної продукції, яку випускає підприємство (І), пропорційна числу творчих спеціалістів, які працюють у даних сферах виробництва - дуги (N₁, І₁) та (N₂, І₂);

2) виробництво продукції (І) пропорційне інвестиціям в інтелектуальний капітал спеціалістів - шляхи (Е, N₁); (N₁, І₁) і (Е, N₂), (N₂, І₂) та обернено пропорційне витратам на отримання одиниці продукції (D);

3) кількість спеціалістів з високим інтелектуальним капіталом (N) збільшується пропорційно інвестиціям (Е), які виділяються на підвищення інтелектуального капіталу - дуги (Е, N₁) та (Е, N₂) та зменшується пропорційно збільшенню витрат (D) на отримання одиниці продукції внаслідок звільнення спеціалістів або переходу їх у більш перспективні сфери - дуги (D₁,N₁), (D₁,N₂);

4) чим більше спеціалістів з високим інтелектуальним капіталом (N) працює в даних сферах, тим більше виникає раціоналізаторських ідей, що в свою чергу приводить до підвищення ефекту від реалізації особистих творчих планів та задоволення попиту, що сприяє підвищенню (D), зменшенню випуску продукції і, як наслідок, переходу спеціалістів з високими якісними характеристиками в інші сфери (пояснення негативного циклу (N, I, D,N). Міграції між двома областями, які розглядаються, немає (її можна не враховувати);

5) між областями існує позитивний обернений зв'язок. Зростання випуску якісної продукції (I) (внаслідок інвестиційної підтримки інтелектуального капіталу спеціалістів, що в свою чергу призводить до появи ідей та підвищення ефекту від реалізації особистих творчих планів) в одній сфері стимулює розвиток іншої сфери та зменшує витрати - D (цикли - І₂, D_1, N₁, N₂, І₂ та І₁, D₂, N₂,N₁,І₁;

6) загальна кількість інвестицій у зростання інтелектуального капіталу спеціалістів (Е) в розвинутих країнах з метою розвитку даних сфер виробництва має тенденцію до зростання.

Когнітивну карту, подану на рис. 1, описано системою диференціальних рівнянь:

dІ₁ / dt= K₁* N₁ N₂ - K₂ N₁

dІ₂ / dt= K₃* N₁ N₂ - K₄ N₂, (1)

де dІ₁ / dt, dІ₂ / dt - динаміка зміни випуску продукції;

K₁, K₂, K₃, K₄ - коефіцієнти, які залежать від початкових умов.

Сформуємо логістичну модель динаміки даних показників (2), припустивши, що

Іі = уі, Nі = хі,

Висновки

Аналіз проблеми інтелектуального капіталу показав, що технологічні зрушення в економіці України змінюють існуючі підходи до інтелектуальної праці, ролі і значення людини у виробництві. У формуванні високого рівня якості праці важливого значення на сьогоднішній день набувають науково-технічні знання та ступінь їх оновлення в умовах виробництв, які швидко змінюються. Рівень освіченості стає основою інтелектуального капіталу працівників, що має велике значення в умовах реформування економіки України.

Виключна складність розв'язання зазначеної проблеми пов'язана з тим, що впровадження нових технологій, машинних систем, комп'ютерної техніки викликає зміни в компонентній структурі інтелектуального капіталу, призводить до професійно-кваліфікаційної реструктуризації. Освітньо-професійні знання стають необхідною передумовою якісної праці в умовах технологічних змін, дозволяють швидше адаптуватись до нових технологій.

Основною якісною характеристикою інтелектуальної праці є наявність творчого підходу, ступінь новизни змісту індивідуальної і колективної трудової діяльності, застосовуваних методів і отриманих результатів. Новизна, як критерій творчості, дозволяє розглядати її як інтелектуальну трудову діяльність пошукового характеру, метою якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей (продуктів, матеріалів тощо).

Розвиток інтелектуальної праці є одним з напрямів більш загального завдання - підвищення якості трудового потенціалу, яке є більш складним поняттям і відбиває якісні характеристики праці людини.

В тексті представлено результати моделювання за допомогою когнітивізації, що відображає залежність обсягів виробництва якісної продукції підприємства від кількості залученого трудового потенціалу з високим інтелектуальним капіталом. На її підставі отриманий кількісний вираз взаємозв'язків та динаміки показників - між кількістю спеціалістів з високим інтелектуальним капіталом, витратами на випуск продукції, кількістю якісної продукції, яку випускає підприємство згідно вимог ISO 9001, інвестиціями у зростання інтелектуального капіталу. Статистично доведено, що залучення у сферу виробництва працівників з розвиненим інтелектуальним капіталом, професійно-освітнім рівнем призводить до підвищення якості продукції. Розроблену модель доцільно адаптувати до умов конкретного підприємства та застосовувати як методичну базу у ході вдосконалення процесу формування якості праці.

Таким чином, формування інтелектуальний капіталу сприяє зміні мотивів трудової поведінки в умовах забезпечення високої якості праці: готовності високопродуктивно і якісно працювати; визнання права власності на свій інтелектуальний капітал; здатності до адаптації, інновацій, перенавчання; дотримання високого рівня культури праці; орієнтації на задоволення потреб різного рівня та зростання професійного рівня; зацікавленості в успішній та прибутковій діяльності підприємства.

Література

1. Врублевський В.К. Iнтелектуалiзацiя соцiуму: формування iнформацiйного середовища // Український соцiум: iнтеграцiя iнтелектуального потенцiалу / За ред. проф. В.К. Врублевського. - К.: IС НАНУ, 2005. - С. 87-104.

2. Гойло В. Интеллектуальный капитал / В. Гойло // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 11. - С. 69-77.

3. Данилишин Б. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення та їх використання / Б. Данилишин, В. Куценко // Економіка України. - 2006. - № 1. - С. 71-72.

4. Поплавська Ж., Поплавський В. Інтелектуальний капітал економіки знань / Ж. Поплавська, В. Поплавський // Вісник НАН України. - 2007. - № 2. - С. 52-62.

5. Чухно А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку / А.А. Чухно // Економіка України. - 2002. - № 11. - С. 48-55.

6. Чухно А.А. Проблеми удосконалення оплати праці і підвищення доходів у світлі постіндустріальної стадії розвитку суспільства / А.А. Чухно // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. - № 2, ч. 2. - С. 10-12.

7. Плетинский Ю.М. Математическое моделирование динамики социальных процессов: учеб. пособие. - М.: МГУ, 1992. - 205 с.

Размещено на Allbest.ru