Інноваційна діяльність: аналіз чинників впливу на макро-, мезо-, мікроекономічних рівнях

Узагальнення та подальший розвиток теоретичних положень щодо класифікації чинників впливу на інноваційну діяльність на рівнях національної економіки у сучасних умовах підприємництва. Розгляд думок вітчизняних науковців щодо визначеної проблематики.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.07.2018
Размер файла 34,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.341.12

Інноваційна діяльність: аналіз чинників впливу на макро-, мезо-, мікроекономічних рівнях

Тельнов А.С.,

д.е.н., професор кафедри маркетингу,

Попель С.А.,

аспірант Науковий керівник: Тельнов А.С. - д.е.н., професор, Хмельницький національний університет

Вступ

Постановка проблеми. Трансформаційні зрушення, які відбуваються в національній економіці обумовлюють необхідність створення сприятливих умов для інноваційного розвитку. Утвердження інноваційної стратегії потребує вивчення та обґрунтування не тільки ролі та значення інноваційної діяльності в теорії економічного зростання, а й вирішення проблеми забезпечення її ефективності на основі врахування всієї сукупності чинників впливу. Саме тому питанням аналізу чинників впливу на розвиток інноваційної діяльності має бути приділено значно більше уваги, оскільки прогресивний економічний розвиток буде визначатися рівнем інноваційної активності підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням питань, пов'язаних з класифікацією чинників впливу на інноваційну діяльність на різних економічних рівнях присвячено чимало праць українських і зарубіжних вчених, серед яких: В. Александрова, О. Амоша, Ю. Бажал, Л. Беновська, Н. Бондаренко, Б. Буркинський, А. Власова, Л. Водачек, О. Водачкова, В. Геєць, Н. Гончарова, А. Гречан, І. Грузнов, С. Ілляшенко, С. Ільєнкова, О. Князь, М. Кондратьєв, С. Коваленко, О. Кузьмін, О. Лапко, А. Полянська, Б. Санто, В. Семиноженко, Б. Твісс, М. Туган-Барановський, А. Тріфілова, Л. Федулова, А. Шпітгофф, Й. Шумпетер, А. Яковлєв та інші.

Проте потребують подальшого вирішення і уточнення питання щодо визначення чинників впливу на інноваційну діяльність, оскільки поки що не розроблено єдиної системи їх класифікації, що породжує необхідність проведення подальших досліджень у даному напрямку.

Постановка завдання. Метою дослідження є узагальнення та подальший розвиток теоретичних положень щодо класифікації чинників впливу на інноваційну діяльність на макро-, мезо- та мікроекономічних рівнях.

Виклад основного матеріалу дослідження

В сучасних умовах інноваційного підприємництва активізація інноваційної діяльності стає першочерговим завданням, яке висувається перед промисловістю України, а тому виникає потреба у проведені ґрунтовного аналізу чинників впливу на розвиток інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.

В економічній літературі чинники впливу на розвиток інноваційної діяльності класифікують за такими ознаками:

- за характером результативності впливу (позитивні і негативні);

- за силою впливу (фактори слабкого, середнього і сильного впливу);

- за рівнем економічного впливу (фактори макро-, мезо- та мікроекономічного рівня).

Розглянемо чинники впливу на розвиток інноваційної діяльності на основі класифікації за рівнем економічного впливу, яка передбачай поділ всіх факторів на три рівні - макро, мезо і мікрорівень (табл. 1). На кожному з економічних рівнів господарювання існує набір притаманних їм чинників, які впливають на формування та ефективність інноваційної діяльності, тому необхідним є їхнє визначення і дослідження. Як видно з табл. 1, чинники макро- та мезорівня залежать від політики держави та регіональних органів влади, економічних циклів в країні, рівня технологічних укладів та відображають вплив макросередовища на інноваційну активність підприємств. Ці чинники є досить важливими, оскільки вони впливають на загальний стан інноваційного розвитку країни.

Таблиця 1. Класифікація чинників впливу на інноваційну діяльність

Автор

Класифікація чинників впливу на інноваційну діяльність

На макрорівні

Безгін К.С. [1, с. 186-187]

Раціональне використання ресурсів в транзитивній економіці; досконала система фінансових преференцій, що спрямовані на стимулювання інноваційного розвитку процесів створення цінності вищих технологічних укладів; досконалість та впорядкованість нормативно-правової бази; досконала інституційна архітектоніка, що означає формування гармонійної сукупності інституційних структур та адекватна вимогам кожного етапу розвитку системи суспільного господарства; орієнтація закордонних інвестицій на вищі ланки технологічних укладів вітчизняної економіки; досконалість технологій, що використовуються на ІІІ-ІV технологічному укладі; висока ефективність національних структур підтримки інноваційної діяльності; досконала система освітніх програм; наявність соціогуманітарних передумов в рамках національної інноваційної системи; урегульованість питань, пов'язаних з охороною інтелектуальної власності.

Беновська Л.Я. [2, с. 6]

1. Рівень розвитку технологічних укладів в країні.

2. Інноваційна політика держави.

3. Розвиток інноваційної інфраструктури.

4. Розвиненість інститутів трансферу та комерціалізації технологій.

5. Рівень інноваційної активності підприємств.

6. Розвиток у країні науково-дослідних інститутів, здатних розробляти складні інноваційні проекти.

Бондаренко Н.М. [3, с. 1]

1. Політичні.

2. Правові.

3. Загальноекономічні фактори, тенденції інноваційної діяльності в державі.

4. Розвиток інноваційної інфраструктури.

Городиський Т.І. [5, с. 276-284]

1. Нормативно-правові.

2. Фінансово-економічні.

3. Організаційні.

Денисюк В.А., Марков А.В. [7, с. 20-25]

1. Рівень науково-технічного потенціалу країни.

2. Рівень стимулювання інноваційної діяльності з боку суспільства.

3. Масштаби внутрішнього ринку.

4. Можливості завоювання позицій на зовнішніх ринках.

Захарченко В.І., Корсікова Н.М., Меркулов М.М. [9, с. 63-71]

1. Рівень вилучення первинних доходів.

2. Ринкова інфраструктура.

3. Законодавство.

4. Інтеграція науки і виробництва.

5. Конкурентоспроможність технологій.

6. Рівень економічного розвитку.

Князь О.В. [13, с. 1]

Законодавчі акти, органи державної влади, система економічних відносин у державі, інфраструктура ринку, стан економіки, особливості економічних відносин, стан техніки і технології, соціально-культурні обставини, політичні обставини, міжнародне оточення, науково-технічний прогрес, міжнародні події, рівень інформованості суспільства, профспілки, партії та інших громадські організації, постачальники, споживачі, конкуренти.

Кузнєцова А.Я. [15, с. 13]

1. Створення спеціальних фінансових механізмів державної підтримки інноваційної діяльності у напрямі фінансування через систему державних науково-технічних програм різного рівня та фінансування через спеціально створені фонди.

2. Формування інноваційної інфраструктури.

3. Використання непрямих методів регулювання.

Маслак О.О., Жежуха В.Й. [17, с. 204]

1. Економічна політика - економічні, політичні, правові.

2. Екологічні.

3. Інфраструктура ринку.

4. Суспільство - суспільні, культурні.

Пантелейчук Д.Ю. [19]

1. Інвестиційна активність вітчизняних, зарубіжних інвесторів.

2. Рівень державного фінансування інноваційного розвитку та недостатність власних коштів підприємств.

3. Взаємозв'язки науки та виробництва.

4. Досконалість податкового законодавства.

Соменкова Н.С. [21, с. 160-162]

1. Висока вартість нововведень.

2. Низький рівень науково-технічного й технологічного потенціалу.

3. Низький рівень взаємодії і кооперації під час розроблення технологічних інновацій.

4. Недостатня фінансова підтримка держави

5. Брак власних коштів.

6. Дефіцит кваліфікованих кадрів

На мезорівні

Беновська Л.Я. [2]

Ототожнює з чинниками макрорівня

Бондаренко Н.М. [3, с. 1]

Частка регіону в інноваційної діяльності держави, обсяг та структура інноваційних інвестицій в регіоні, інноваційна інфраструктура регіону, підтримка інноваційної діяльності з боку регіональних органів державної влади, інвестиційна привабливість регіону тощо.

Казмірчук С. В. [11, с. 25-35]

1. Законодавчі.

2. Організаційно-управлінські.

3. Фінансово-економічні.

4. Техніко-технологічні.

5. Соціальні.

6. Екологічні.

7. Гуманітарні.

8. Інформаційні.

Коваленко С. М. [14, с. 6]

1. Рівень соціально-економічного розвитку.

2. Стан науково-технічного потенціалу та ефективність його використання.

3. Стан виробничої сфери та рівня її інтелектуалізації.

4. Інформаційно-комунікаційне забезпечення інноваційної інфраструктури.

5. Інноваційне підприємництво та сприятливий інноваційний клімат.

6. Інноваційні ресурси.

7. Трансферний ринок.

8. Рівень конкуренції.

9. Ефективний організаційного механізму регулювання інноваційної діяльності.

10. Інноваційна культура, рівень управління та соціальної відповідальності.

Павлюк А.П., [18, с. 93-97]

1. Наявність в регіоні промислових підприємств, виробнича база та технологічний рівень яких дозволяє запроваджувати інновації й виробляти в достатніх обсягах інноваційну продукцію.

2. Наявність сучасної науково-дослідницької бази, здатної забезпечити процес створення інновацій та підготовки до їх запровадження у виробництво.

3. Наявність висококваліфікованих трудових ресурсів, здатних створювати інновації і їх розповсюджувати для подальшої активізації інноваційних процесів.

Полянська А.С., І.В. Миронова [20, с. 29]

1. Можливості до інновацій.

2. Якість науково-дослідницьких закладів.

3. Витрати підприємств на науково-дослідницькі роботи.

4. Співпраця між бізнесом і університетами у дослідницькій діяльності.

5. Державні закупівлі високотехнологічної продукції.

6. Наявність наукових і інженерних кадрів.

7. Патенти та винаходи

Трофимова В.В. [23, с. 101]

1. Політичні.

2. Економічні.

3. Науково-технологічні.

4. Екологічні.

На мікрорівні

Безгін К.С., [1, с. 186-187]

Наявність зв'язків між практичними завданнями, що стоять перед конкретними галузями та дослідженнями, що здійснюються науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами та окремими винахідниками; створення творчого середовища для реалізації пропозицій інноваційно-активного персоналу; ефективний механізм стимулювання і мотивації робітників до творчої ініціативи та інноваційної діяльності; наявність структурних підрозділів, що займаються дослідженнями та розробками; наявність у керівників синтетичної управлінської компетентності; впровадження на підприємствах процесного підходу до управління процесами діяльності, систем менеджменту якості, сертифікованих за міжнародними стандартами та інших організаційно-управлінських інновацій; досконала система діагностики вимог зовнішніх споживачів відносно кінцевої цінності, що створюється суб'єктом господарювання.

Беновська Л.Я., [2, с. 6]

Обсяги та умови фінансування інноваційних проектів; наявність кваліфікованих фахівців, менеджерів, що задіяні в реалізації інноваційного проекту; розвиненість ринку збуту інноваційних продуктів.

Бондаренко Н.М. [3, с. 1]

Специфічні характеристики галузевої приналежності підприємства, наявність пільг та державної підтримки, наявність матеріальних, фінансових, інформаційних та трудових ресурсів, економічна політика та її інноваційна орієнтація, фінансовий стан та фінансові результати діяльності підприємства тощо.

Вовчок С.В., [4, с. 14]

1. Інноваційні ресурси (техніко-технологічні, інформаційні, інтелектуальні, фінансово-економічні, кадрові, маркетингові).

2. Інноваційні мережі (взаємодія з ринком, з місцевими та державними органами влади, партнерами по бізнесу, навчальними закладами та науковими установами).

3. Результативність використання інноваційного потенціалу (новизна інновацій, фінансові показники від впровадження інновацій).

Гречан А.П., [6, с. 34-37].

1. Зовнішні.

2. Внутрішні.

Дерманська Л.В. [8, с. 171-175]

1. Фінансовий потенціал.

2. Інтелектуальний потенціал.

3. Організаційно-управлінський потенціал.

4. Маркетинговий потенціал.

5. Інформаційно-методичний потенціал.

Ігнатенко О.Я. [10]

1. Економічні.

2. Виробничі.

3. Правові.

Касьян З.Е., Воронкова Т.Є. [12]

1. Фінансовий потенціал.

2. Кадровий потенціал.

3. Виробничий потенціал.

4. Інвестиційний потенціал.

5. Інформаційний потенціал.

6. Технологічний потенціал.

7. Економічний потенціал.

8. Науковий потенціал.

Князь О.В., [13, с. 1]

Ресурси; організаційна структура управління підприємством; стиль керівництва; цілі підприємства; види діяльності підприємства; використовувані технології; морально-етичний рівень працівників і соціально-психологічний клімат в організації.

Кузьмін О., Кужда Т. [16]

1. Законодавчі.

2. Організаційно-управлінські.

3. Фінансово-економічні.

4. Техніко-технологічні.

5. Соціальні.

6. Екологічні.

7. Гуманітарні.

8. Інформаційні.

Маслак О.О., Жежуха В.Й., [17, с. 204]

1. Суспільні - індивідуальні та групові.

2. Матеріальні.

3. Правові.

4. Організаційні.

5. Стратегічні.

Тріфілова А.О. [22, c. 55-57]

1. Інноваційно-орієнтовані підрозділи.

2. Професійний кадровий склад.

3. Фінансові ресурси.

4. Матеріально-технічне оснащення.

5. Інтелектуальна власність.

6. Додаткові джерела підвищення результатів інноваційної діяльності.

Федулова Л.І., [24, с. 48]

1. Внутрішні фактори інноваційної діяльності.

2. Зовнішні фактори.

3. Можливості, які має підприємство для здійснення інноваційної діяльності.

Шаміна Л.К., [25, с. 58-60]

1. Інновативність або інноваційна сприйнятливість.

2. Науковий потенціал.

3. Ринковий потенціал.

Так, більшість авторів виділяють серед них: політичні, правові, фінансово-економічні, організаційні, екологічні, суспільні. Т.І. Городиський до групи фінансово-економічних відносить систему фінансування інноваційної діяльності, систему формування сприятливого економічного середовища в інноваційній сфері; до організаційних - механізм здійснення інноваційної діяльності; формування та реалізацію інноваційної політики [5, с. 276-284]. чинник вплив інноваційна діяльність

Серед виділених класифікацій чинників інноваційної діяльності на рівні держави заслуговує на увагу макроекономічний підхід, представлений у працях Н.С. Соменкової, яка обґрунтовує чинники, які перешкоджають або обмежують інноваційну діяльність. Інноваційним підходом до групування чинників, на наш погляд, є класифікація К.С. Безгіна. Запропонований ним підхід дозволить побудувати адекватну систему управління, яка б враховувала виділені автором чинники. При цьому автор наголошує на важливості таких макроекономічних чинників, як стимулювання розвитку продукції вищих технологічних укладів, що є особливо актуальним для вітчизняної економіки на сучасному етапі її економічного розвитку, технологічна структура якої представлена ІІІ-ІV технологічним укладом, частка продукції високих технологій у структурі експорту промислових товарів складає лише 5 %. До того ж, прямі іноземні інвестиції надходять переважно у виробництво, де використовуються технології другого, третього та четвертого технологічних укладів. Наслідком цього може стати формування малоперспективної моделі міжнародної спеціалізації національної економіки України [1].

Що стосується чинників інноваційного розвитку на мезоекономічному рівні, то в економічній літературі поки що відсутня загальна класифікація, адже кожен з науковців, який досліджував інноваційний потенціал регіону наводить свою класифікацію чинників впливу на інноваційну діяльність.

Аналізуючи думки науковців щодо чинників інноваційного потенціалу регіону слід відзначити, що вони є дещо подібними до класифікації макрорівня. Так, Л.Я. Беновська ототожнює чинники впливу на макро- і мезорівнях, вважаючи, що вони мають однакову природу.

Однією з найбільш ґрунтовних класифікацій видається нам групування, здійснене С.В. Казмірчук, яке широко охоплює усю сукупність чинників впливу на інноваційну діяльність регіону. Серед них автор виділяє: законодавчі (формування правової основи інноваційного розвитку регіону на основі системи законів та підзаконних актів); організаційно-управлінські (здійснюють вплив через інституційно-управлінські та інституційно-організаційні зміни в інноваційній сфері); фінансово-економічні (визначають особливості здійснення інноваційної діяльності регіону з позицій грошово-кредитних, бюджетно-податкових, амортизаційних важелів інноваційного розвитку; техніко-технологічні (здійснюють вплив на технічні та технологічні сторони інноваційної діяльності промислових підприємств; соціальні (відділяють вплив соціальних наслідків інноваційного розвитку від впливу багатьох інших чинників); екологічні (визначають вплив нових технологій, нових матеріалів, нових видів енергії на довкілля в процесі інноваційної діяльності підприємств); гуманітарні (впливають на інноваційний розвиток через ступінь освіченості населення, рівень знань і науки в регіоні); інформаційні (визначають особливості інноваційного розвитку регіону на основі використання інформаційних ресурсів [11, с. 25-35].

Також слід відмітити роботу В.В. Трофимової, яка до групи політичних чинників відносить несприятливі для суб'єкта рішення міжнародних організацій, прийняття іншими державами законів, що ускладнюють процес імпортування до них високотехнологічних товарів, ініціювання ембарго, антидемпінгових процесів, підвищення стандартів у сфері інтелектуальної власності; до економічних - функціонування світових інвестиційного, валютного, фондового ринків; рівень розвитку зв'язку, комунікацій, транспорту, умови міжнародної торгівлі, у т.ч. високотехнологічною продукцією; науково-технологічних - рівень витрат на НДДКР, пріоритетні напрями досліджень, міжнародні та міждержавні програми співробітництва, стан досліджень у різних галузях та напрямах; екологічних - постійне зростання рівнів стандартів щодо екологічної безпеки продукції, яка виготовляється, а також високі вимоги щодо екологічності виробництва, розташованого на території РІК, екологічних ризиків, пов'язаних з порушенням вимог РІК, можливими змінами, забороною або встановленням жорсткіших вимог щодо виробництва певних видів продукції, необхідністю збільшення витрат на охорону навколишнього середовища та інші екологічні потреби [23, с. 101].

Інші автори не здійснюють групування, а наводять перелік чинників впливу на інноваційну діяльність (Л.Я. Беновська, Н.М. Бондаренко, С.М. Коваленко, А.П. Павлюк, А.С. Полянська, І.В. Миронова). Разом з тим всі вони наголошують на важливості розвитку технологічних укладів в країні, дієвості інноваційної політики держави та її інфраструктури, ролі інноваційних інвестицій в регіоні, стану науково-технічного потенціалу та ефективності його використання, якості науково-дослідницьких закладів, витрат підприємств на науково-дослідницькі роботи, співпраці між бізнесом та університетами у дослідницькій діяльності тощо.

Слід зазначити, що не всі дослідники приділяють належну увагу ролі людських ресурсів у формуванні потужного інноваційного потенціалу регіону. З огляду на це слід відмітити класифікацію А.П. Павлюка, який обґрунтовує важливість наявності висококваліфікованих трудових ресурсів, здатних створювати інновації та розповсюджувати їх для подальшої активізації інноваційних процесів [18, с. 93-97]. У цьому контексті необхідно відмітити дослідження С.М. Коваленка, який серед сукупності інших чинників окремо виділяє інноваційну культуру, рівень управління та соціальної відповідальності [14, с. 6].

Більш ґрунтовніше зупинимося на дослідженні чинників інноваційної діяльності на рівні підприємств. Чинники мікрорівня проявляються через реалізацію конкретного інноваційного проекту.

Ознайомлення з працями вітчизняних і зарубіжних науковців, а також власні дослідження показали, що сукупність чинників, які впливають на здійснення інноваційної діяльності підприємства, слід класифікувати на внутрішні і зовнішні, позитивні і негативні, прямі та непрямі, постійно діючі та тимчасово діючі, чинники, які можна регулювати, та чинники, які регулюванню не підлягають.

Досить поширеною класифікацією чинників впливу на інноваційну діяльність на рівні підприємств є їх поділ на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх чинників впливу на інноваційну активність підприємств можна віднести усі ті внутрішні змінні, які мотивують працівників підприємств до створення інновацій. Такі чинники залежать від особливостей підприємств, працівників, індивідуальних умов праці та структури підприємства. Зовнішні так чи інакше обумовлені дією чинників макросередовища.

Так, найбільш повною та обґрунтованою є класифікація, яку запропонувала Л.І. Федулова [24, с. 48]. До внутрішніх чинників авторка відносить внутрішні ресурси, що формують інноваційний потенціал, а саме: кваліфікацію робітників, підготовленість у галузях маркетингу і комерційної діяльності, психологічний клімат на підприємстві, організацію навчання спеціалістів, мотивацію персоналу, підготовленість в галузі спеціальних науково-технічних знань, зовнішньоекономічні зв'язки, патентно-правові питання. Серед зовнішніх чинників виділяє: попит на продукцію внутрішнім ринком, податки, відносини з великими фірмами і замовниками, поставки матеріалів і комплектуючих, фінансування, кредит, стандартизацію і сертифікацію, наявність державного замовлення, авторське супроводження проектів, потребу закордонного ринку, захист інтелектуальної власності, ринок патентів і послуг, діяльність інноваційної інфраструктури за межами підприємства, страхування ризиків. Поряд з цим автор вважає необхідним виділити в окрему групу можливості, які має підприємство для здійснення інноваційної діяльності, а саме: технічний стан обладнання, започаткування науково-технічних розробок, організація виробництва, випуск дослідної партії, участь у виставках, реалізацію продукції, пошук можливостей постановки продукції на виробництво, відповідність структури організації потребам її інноваційної діяльності, враховуючи інформаційне забезпечення, сертифікацію продукції, вивчення ринку, пошук інвесторів, інформаційне забезпечення інноваційних розробок, експертизу проектів, вирішення питань щодо захисту інтелектуальної власності в Україні, патентний пошук і патентування за кордоном.

Дещо подібний підхід пропонує А.П. Гречан, яка здійснює поділ чинників на зовнішні (можливості для виробництва нових або поліпшених видів продукції або послуг; можливості для зміни соціальних відносин на підприємстві (кадрові інновації); можливості для розробки нових методів управління (управлінські інновації); можливості для створення нових механізмів просування продукції на ринок (ринкові інновації); можливості придбання ноу-хау, патентів; законодавча база, низька ставка рефінансування, пільгове оподатковування; взаємодія влади й бізнесу; практика комерціалізації технологій тощо) та внутрішні (міра сприйнятливості організації до нововведень, досвід впровадження нових проектів, політика менеджменту в області інновацій, відношення персоналу до інновацій) [6, с. 34-37].

Останнім часом намітилась тенденція до групування чинників інноваційної діяльності на основі виділення потенціалів, які має підприємство.

Так, Л.В. Дерманська виділяє такі види потенціалів, як: фінансовий (наявність фінансових коштів); інтелектуальний (наявність висококваліфікованих кадрів, наявність діючого механізму мотивації праці, наявність корпоративної культури підприємства); організаційно-управлінський (ефективна оргструктура, налагоджені зв'язки між підрозділами, контроль управляючої підсистеми організації над її підсистемою); маркетинговий (наявність маркетингового інструментарію); інформаційно-методичний (наявність комплексної автоматизованої системи управління) [8, с. 171-175].

З.Е. Касьян та Т.Є. Воронкова надають більш розширену класифікацію, доповнюючи вище згадане групування кадровим, виробничим, інвестиційним, технологічним, економічним та науковим потенціалами [12]. Л.К. Шаміна вводить поняття інновативності, яке відображає здатність підприємства реалізовувати і застосовувати інновації та виділяє ринковий потенціал, який відображає зв'язок з ринком, попит на новацію на ринку [25, с. 58-60].

Ряд авторів здійснюють класифікацію чинників впливу на інноваційну діяльність за сферою їх дії, при цьому виділяють такі групи чинників, як: економічні (недостатня фінансова підтримка держави; нестача власних коштів; великі витрати на нововведення; тривалий термін окупності нововведень; нерозвиненість фінансового ринку і неготовність капіталу до широкого інвестування в інноваційну сферу; складність залучення сторонніх фінансових ресурсів через низьку привабливість української промисловості для інвестування; невизначеність термінів інноваційного процесу; високий економічний ризик; низький платоспроможний попит на продукцію); виробничі (брак інформації про ринки збуту, нові технології; несприйнятливість підприємств до нововведень; відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами та науковими організаціями; відсутність кваліфікованого управління інноваційними процесами, спрямованого на отримання конкурентних переваг; правові (недосконалість інструментів правового регулювання інноваційної діяльності; відсутність оптимального рівня оподаткування) [10]. О.О. Маслак та В.Й. Жежуха пропонують поділ чинників на суспільні - індивідуальні та групові, матеріальні, правові, організаційні, стратегічні [17, с. 204].

Більш розширену класифікацію наводять О. Кузьмін та Т. Кужда, доповнюючи їх техніко-технологічними, соціальними, екологічними, гуманітарними, інформаційними [16]. З точки зору забезпечення ефективності інноваційної діяльності ця класифікація видається нам більш об'ємною і такою, що враховує максимальну кількість чинників. Таке системне врахування чинників інноваційної діяльності є дуже важливим в умовах невизначеності ринкового середовища та нестабільної економічної ситуації в країні. Сьогодні склались такі соціально-економічні та техніко-технологічні умови, за яких необхідно враховувати усі складові інноваційного розвитку, особливо ті, що пов'язані з роллю людини в інноваційному процесі, можливістю її активної участі при створенні інновацій. Зазначені обставини обумовлюють необхідність врахування соціогуманітарних, інформаційних, екологічних чинників. До цього слід додати важливість створення творчого середовища для реалізації пропозицій інноваційно-активного персоналу, впровадження ефективного механізму стимулювання і мотивації робітників до творчої ініціативи та інноваційної діяльності, наявності у керівників синтетичної управлінської компетентності [1, с. 187]. Невід'ємним елементом успішної інноваційної діяльності є запровадження на підприємствах процесного підходу до управління процесами діяльності, систем менеджменту якості, сертифікованих за міжнародними стандартами, врахування екологічних вимог тощо.

Отже, розглянувши думки провідних вітчизняних науковців щодо чинників впливу на інноваційну діяльність на трьох рівнях економіки, можна зробити висновок, що сьогодні не існує спільної точки зору щодо їх класифікації.

Висновки з даного дослідження

Інноваційна модель економічного розвитку забезпечує якісне економічне зростання та сприяє підвищенню конкурентоспроможності країни. В сучасних умовах основою конкурентних переваг країни є розвиток факторів виробництва, інвестицій, реалізація інноваційного потенціалу країни.

Створення інноваційної продукції є одним з головних критеріїв конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, тому стратегічним напрямом має стати ефективна інноваційна діяльність. Важливою передумовою для цього є врахування сукупності чинників, які впливають на розвиток інноваційної діяльності на макро-, мезо- та макрорівнях.

Як засвідчив проведений аналіз, сьогодні в економічній літературі не склалось єдиної думки щодо групування та виділення системи чинників цього впливу. Дослідники по-різному підходять до визначення чинників впливу на розвиток інноваційної діяльності. Разом з тим спостерігається спільність поглядів у розрізі впливу інноваційних чинників на макро- та мезорівнях. Більш різнопланові дослідження здійснюються на мікрорівні, про що свідчать більш розширені класифікації науковців.

Сьогодні намітився підхід, згідно якого інновації визнаються як конкурентні переваг країни, що обумовлює зміни і нововведення у системі створення цінностей на мікрорівні, створення конкурентоспроможного виробництва й управління на мезорівні, формування і реалізацію стратегій соціально-економічного розвитку країни на макрорівні шляхом формування інноваційного потенціалу. Такий підхід дозволить прискорити структурні зрушення в економіці та підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції.

Література

1. Безгін К.С. Врахування чинників опору інноваційному розвитку створення цінності на підприємстві / К.С. Безгін // Економічний Вісник Донбасу. - 2011. - №2 (24). - С. 185-187.

2. Беновська Л.Я. Інноваційний потенціал регіону та умови його реалізації / Л.Я. Беновська // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vldfa/2010_18/Benovska.pdf.

3. Бондаренко Н.М. Напрямки підвищення інноваційної активності промислових підприємств / Н.М. Бондаренко // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/ 4031/1/s8_48_bondarenko.pdf.

4. Вовчок С.В. Теоретико-методичні основи формування та оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)" / С.В. Вовчок. - Київ, 2009. - 20 с.

5. Городиський Т.І. Інноваційний потенціал: фактори впливу // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: зб. наук. - техн. праць / Т.І. Городиський. - Львів, 2007. - Вип. 17.2. - С. 276-284.

6. Гречан А.П. Теоретичні засади визначення інноваційного потенціалу підприємства / А.П. Гречан // Економіка та держава. - 2005. - №7. - С. 34-37.

7. Денисюк В.А. Фактори та модель інноваційно-орієнтованого економічного розвитку / В.А. Денисюк, А.В. Марков // Економіст. - 2009. - №4. - С. 20-25.

8. Дерманська Л.В. Теоретичні засади формування концепції інноваційного розвитку підприємств / Л.В. Дерманська // Інноваційна економіка. - 2011. - С. 171-175.

9. Захарченко В.І. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки: [навч. посіб.]/ В.І. Захарченко, Н.М. Корсікова, М.М. Меркулов. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 448 с.

10. Ігнатенко О.Я. Стимулювання інноваційного розвитку промислових підприємств / О.Я. Ігнатенко // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.masters.donntu.edu. ua/2008 / fem / ignatenko/library/st1.htm.

11. Казмірчук С. Інноваційний розвиток регіону: наявний потенціал, проблеми та перспективи / С. Казмірчук // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 1(26). - С. 25-35.

12. Касьян З.Е. Сутність інноваційного потенціалу підприємства / З.Е. Касьян, Т.Є. Воронкова // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/ 2010_1/37.pdf.

13. Князь О.В. Аналіз та оцінювання факторів, які впливають на рівень інноваційного розвитку підприємств / О.В. Князь // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://194.44.242.245:8080/dspace/bitstream/handle/ 123456789/2925/St_34_18.pdf.

14. Коваленко О.М. Інноваційні та мотиваційні чинники економічної політики регіонального розвитку / О.М. Коваленко // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpen/ 2011_7/26IMC.pdf.

15. Кузнєцова А.Я. Інвестиційно-інноваційна діяльність та система її фінансового забезпечення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.04.01 "Фінанси, грошовий обіг і кредит" / А.Я. Кузнецова. - Київ, 2005. - 36 с.

16. Кузьмін О. Фактори інноваційного розвитку підприємств / О. Кузьмін, Т. Кужда // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11391.

17. Маслак О.О. Чинники впливу на інноваційну активність підприємств // Науковий Вісник Національного лісотехнічного університету України: зб-к наук. пр. / О.О. Маслак, В.Й. Жежуха. - Львів, - 2008. - Вип. 18.8. - С. 203-207.

18. Павлюк А.П. Передумови та перспективи інноваційного розвитку українських регіонів / А.П. Павлюк // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - №5, Т. 1. - С. 93-97.

19. Пантелейчук Д.Ю. Інноваційна діяльність машинобудівних підприємств / Д.Ю. Пантелейчук // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vstu.vinnica.ua/ua/archive/conf/7/2/ pantelejchuk.doc.

20. Полянська А.С. Формування інноваційного потенціалу регіону як необхідна умова його конкурентного розвитку/ А.С. Полянська, І.В. Миронова // Інноваційна економіка. - 2011. - №5(24). - С. 28-34.

21. Соменкова Н.С. Формирование стратегии инновационного развития промышленного предприятия / Н.С. Соменкова // Экономика и финансы. - 2008. - № 1. - С. 160-162.

22. Трифилова А.А. Управление инновационным развитием предприятия / А.А. Трифилова. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 176 с.

23. Трофимова В.В. Регіональні інноваційні комплекси в глобальній економіці: [монографія]/ В.В. Трофимова. - Сімферополь: ВіТроПрінт, 2009. - 260 с.

24. Федулова Л.І. Інноваційний потенціал підприємства як фактор забезпечення результативності реструктуризації / Л.І. Федулова, М.О. Колош // Наукові праці МАУП. - К.: МАУП, 2007. - Вип. 3. - С. 48.

25. Шамина Л.К. Инновационный потенциал предприятия / Л.К. Шамина // Инновации. - № 9 (107). 2007. - С. 58-60.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.