Організаційно-економічний механізм сталого розвитку сільських територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 322.2:322.33

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм сталого розвитку сільських територій

08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Мороз Тетяна Олегівна

Миколаїв - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському національному аграрному університеті

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ГОНЧАРЕНКО Ірина Василівна,

Миколаївський національний аграрний університет

професор кафедри світового сільського господарства і зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ВАРЧЕНКО Ольга Миронівна,

Білоцерківський національний аграрний університет

завідувач кафедри фінансів

доктор економічних наук, професор

ЄРМАКОВ Олександр Юхимович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

професор кафедри економіки праці та розвитку сільських територій

Захист відбудеться «29» квітня 2015 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському національному аграрному університеті за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського національного аграрного університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенко, 73, Навчальний корпус №1.

Автореферат розісланий «28» березня 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Ключник

АНОТАЦІЯ

Мороз Т.О. Організаційно-економічний механізм сталого розвитку сільських територій. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв, 2015.

Дисертація присвячена системному обґрунтуванню теоретико-методичних та практичних рекомендацій щодо формування та реалізації організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій. У роботі узагальнено та систематизовано теоретичні погляди трактування понять «сільські території», «сталий розвиток»; з'ясовано суть, структуру, функціональну значимість та особливості організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій.

Удосконалено методичні підходи до оцінки рівня розвитку сільських територій; оцінено соціально-економічні та екологічні передумови забезпечення сталого розвитку сільських територій Миколаївської області; удосконалено систему моніторингу та управління розвитком сільських територій; визначено основні напрямки та додаткові заходи для підвищення ефективності програм та проектів, що реалізуються в межах сільських територій; розроблено модель балансування екологічних, економічних та соціальних факторів розвитку підприємництва на сільських територіях.

Ключові слова: сільські території, сталий розвиток, організаційно-економічний механізм, оцінка рівня розвитку сільських територій, соціальний розвиток, економічний розвиток, екологічний стан, програми і стратегії розвитку сільських територій, моніторинг сталого розвитку сільських територій, управління розвитком.

АННОТАЦИЯ

Мороз Т.О. Организационно-экономический механизм устойчивого развития сельских территорий. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Николаевский национальный аграрный университет, Николаев, 2015.

Диссертационная работа посвящена системному обоснованию теоретико-методических и практических рекомендаций для формирования и реализации организационно-экономического механизма устойчивого развития сельских территорий.

Обобщены и систематизированы теоретические подходы к определению понятий «сельские территории», «устойчивое развитие», выявлена сущность, структура, функциональная значимость и особенности организационно-экономического механизма устойчивого развития сельских территорий.

Сельская территория в современном понимании - сложное и многофункциональное территориальное образование со специфической совокупностью объектов, функционирующих, реализующих свой потенциал, давая возможность характеризовать ее как социально-экономическую, природно-климатическую и производственно-хозяйственную систему.

Доказано, что необходимо устойчивое развитие сельских территорий - совокупность действий направленных на равномерное улучшение социальных показателей сбалансированных с экономическим развитием и экологическим состоянием.

Предложено авторское толкование понятия организационно-экономического механизма устойчивого развития сельских территорий как сознательной, соответственно к стратегии устойчивого развития структурно-функциональной системы, которая представляет собой взаимоувязанную совокупность функций, принципов, методов, рычагов и инструментов функционирования сельских территорий которые дают возможность организовывать, регулировать и координировать процесс рационализации для достижения и поддержки оптимально необходимого уровня развития. Действенность отмеченного механизма обеспечена скоординированным функционированием правового, организационного, экономико-инновационного, финансового, социального, экологического и информационного блоков. Основными принципами его функционирования является комплексность, динамизм, непрерывность, гибкость, последовательность и экономичность.

Методическое обеспечение оценки устойчивого развития предусматривает использование аддитивной модели и расчета комплексного интегрального индекса как общего показателя по каждому району в разрезе экономичной, социальной и экологической составляющих. В работе усовершенствована система показателей, которые характеризируют каждое звено развития села и используются в процессе оценки.

Проанализированы особенности социального и экономического развития сельских территорий Николаевской области, их поселенческая сеть, экологические проблемы.

В итоге проведенного исследования сформирована действенная система мониторинга и управления устойчивым развитием сельских территорий; определены основные направления и дополнительные мероприятия для повышения эффективности программ и проектов, которые реализуются в пределах сельских территорий; разработана модель балансирования экологических, экономических и социальных факторов развития предпринимательства в пределах сельских территорий.

Ключевые слова: сельские территории, устойчивое развитие, организационно-экономический механизм, оценка уровня развития сельских территорий, социальное развитие, экономическое развитие, экологическое состояние, программы и стратегии развития сельских территорий, мониторинг устойчивого развития сельских территорий, управление развитием.

ABSTRACT

Moroz T. Organizational and economic mechanism of rural areas' sustainable development. - Manuscript.

The Dissertation for the degree of Candidate of Economic Sciences, specialty 08.00.03 - National economics and management. - Mykolayiv National Agrarian University, Mykolayiv, 2015.

The Thesis is devoted to the grounding theoretical, methodological and practical recommendations as for the formulation and implementation of organizational and economic mechanism of sustainable development of rural areas. The Dissertation had generalized and systematized theoretical interpretation of "rural development” and "sustainable development" concepts; the essence, structure, functional significance and characteristics of organizational and economic mechanism of rural areas' sustainable development had been discussed.

Methodical approaches to the assessment of rural development were developed; social, economic and environmental prerequisites for sustainable rural development of Mykolayiv region was assessed; monitoring and management of the rural areas' development was improved; the main directions and additional measures to improve the effectiveness of programs and projects implemented within rural areas were defined; the model of environmental balancing, economic and social factors in the development of entrepreneurship in rural areas was developed.

Keywords: rural development, sustainable development, organizational and economic mechanism, assessment of rural development, social development, economic development, environmental condition, programs and strategies of rural areas' development and monitoring of sustainable rural development, management development.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший успіх трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні, значною мірою залежить від розвитку сільських територій, де проживає третина всього населення країни, та формується продовольча безпека держави.

Великої актуальності набуває питання формування та впровадження дієвого організаційно-економічного механізму, який забезпечить збалансований, стабільний, комплексний економічний, соціальний та екологічний розвиток сільських територій. Вирішення вказаної проблеми передбачає, в першу чергу, розробку системи економічних важелів і стимулів, адміністративних заходів, організаційних структур регулювання і розвитку.

Окремі аспекти розвитку територій розкрито у працях вітчизняних і закордонних науковців таких як: Варченко О.М., Вишневська О.М., Гоголь Т.В., Гончаренко І.В., Горшков В.Г., Єрмаков О.Ю., Єрмоленко О.Л., Ключник А.В., Кузик С.П., Кульман А., Лексин В.Н., Малік М.Й., Мамонова В.В., Павлов М.Й., Прокопа В. П., Саблук П.Т., Славов І.В., Третяк А.М. Уркевич В.Ю., Червен І.І., Шаблій О.І., Шебанін В.С., Шебаніна О.В., Шубравська О.В.

Питанням оцінки розвитку сільських територій присвячені роботи Балабанової В.І., Барановського М., Бурдуна А.В., Гладкого Ю.Н., Долішнього М.І., Карпова Г.В., Маренкова І.М., Побурка Я.О.

Пріоритетним в науковому дослідженні залишається необхідність формування теоретико-методичних основ сталого розвитку сільських територій, важливою є також розробка системи заходів для його забезпечення. Актуальність вказаних проблем обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила його мету, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Миколаївського національного аграрного університету за темою «Організаційно-економічні засоби формування та розвитку потенціалу суб'єктів господарювання сільських територій України» (номер державної реєстрації 0113U002422) (автором проведено оцінку розвитку сільських територій за районами Миколаївської області); науково-дослідної теми «Формування механізму ефективного регулювання та управління економічною діяльністю підприємств» (номер державної реєстрації 0113U007514) наукового журналу «Економіка і фінанси», м. Дніпропетровськ (автором узагальнено та уточнено систему показників, для оцінки сталого розвитку сільських територій з використанням загального інтегрального індексу).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних і практичних засад формування та реалізації організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій.

Досягнення поставленої мети обумовило постановку та вирішення наступних задач:

- узагальнити та систематизувати сутність теоретичних поглядів на трактування понять «сільські території», «сталий розвиток»;

- уточнити зміст поняття «сталий розвиток сільських територій»;

- з'ясувати суть, структуру, функціональну значимість та особливості організаційно-економічного механізму розвитку сільських територій;

- обґрунтувати методичні основи оцінки рівня розвитку сільських територій;

- проаналізувати соціально-економічні та екологічні передумови забезпечення сталого розвитку сільських територій Миколаївської області;

- удосконалити систему моніторингу та управління сталим розвитком сільських територій;

- визначити основні напрями та заходи для підвищення ефективності програм що реалізуються в межах сільських територій;

- розробити модель збалансованого екологічного, економічного та соціального розвитку підприємництва в межах сільських територіях.

Об'єкт дослідження - процеси сталого розвитку сільських територій Миколаївської області.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні засади формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є концепція сталого розвитку, прикладні і фундаментальні положення досліджень у галузі економічної теорії, соціології, географії, філософії та ін.

Дослідження базується на використанні широкого спектру загальнонаукових і спеціальних методів, серед яких: теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу і порівняння (при визначенні особливостей і зв'язків об'єкта, при обґрунтуванні основних понять, при дослідженні динаміки характеристик); моделювання (при розробці моделі збалансованого розвитку), статистично-математичні методи (для оцінки сучасного соціального, економічного та екологічного стану сільських територій); бібліографічний (при вивченні і опрацюванні наукової літератури стосовно розвитку, оцінки та управління розвитком сільських територій); групування (при визначенні основних показників для оцінки розвитку села); герменевтичний (аналіз правових питань функціонування сіл).

Інформаційною базою є законодавчо-нормативні акти, програми і концепції соціально-економічного розвитку, статистичні дані, науково-аналітичні статті та монографії зарубіжних і вітчизняних вчених, Internet ресурси, власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці практичних, методичних та теоретичних засад щодо формування і реалізації організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій. Основними результатами дисертаційного дослідження, які визначають його наукову новизну, є:

вперше:

- розроблено організаційно-економічний механізм сталого розвитку сільських територій, в основу якого покладено збалансування правового, організаційного, фінансового, економіко-інноваційного, соціального, екологічного та інформаційного блоків, визначено його особливості і функціональну значимість (С.5, 10, 12);

удосконалено:

- систему моніторингу розвитку сільських територій, в якій виділено основні складові, етапи проведення та запропоновано схему структурно-функціональних зв'язків (С. 11);

- методичні підходи до оцінки сталого розвитку сільських територій та уточнено систему показників-індикаторів в розрізі економічної, екологічної та соціальної складової (С. 6);

- механізм розробки та прийняття програм сталого розвитку сільських територій (С. 12);

дістали подальшого розвитку:

- організаційні основи управління розвитком сільських територій, запропоновано створення Департаментів розвитку сільських територій районного та обласного рівнів що забезпечить співпрацю сільської громади, підприємців та органів державної влади (С. 12);

- наукові положення щодо розвитку сільських громад, як самодостатніх та фінансово забезпечених органів місцевого самоврядування на основі консолідації бюджетних та позабюджетних ресурсів (С. 12);

- розроблено модель збалансованого економічного, екологічного та соціального розвитку підприємництва в межах сільських територій, що передбачає максимізацію прибутку з урахуванням екологічних обмежень та забезпечення соціальної відповідальності (С. 14).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що пропозиції, висновки та результати дисертаційного дослідження доведено до рівня рекомендацій, що знайшли впровадження у практичну діяльність: Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка від 07.06.2013 р. №152/06/08-29/13) (використано розробки автора щодо підтримки підприємницької діяльності населення сільських територій, розвитку сільського зеленого туризму); Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (довідка від 22.02.2013 р. №120/02/13) (розробки з формування стратегій соціально-економічного розвитку сільських територій, стимулювання підприємництва); Єланецької селищної ради (довідка від 28.07.2014 р. №146/07/14) (пропозиції щодо удосконалення системи місцевого самофінансування); Єланецької районної ради (довідка від 08.09.2014 р. №54/09/14) (рекомендації щодо методики стимулювання самоорганізації територіальних громад).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та рекомендації винесені на захист отримані автором самостійно. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення та ідеї, які є результатом особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні практично-теоретичні положення і результати наукових досліджень апробовано на конференціях різних рівнів, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Трансформаційні та інтеграційні процеси в економіці України» (м. Миколаїв, 10-11 жовтня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки: проблеми, пріоритети, перспективи» (м. Дніпропетровськ, 30-31 жовтня 2012 р.); Всеукраїнській інтернет - конференції молодих вчених і студентів «Формування ефективних стратегій розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України» (м. Миколаїв, 21 січня 2013 р.); Міжнародній науковій конференції «Економіка в умовах сталого розвитку: контекст підприємств, регіонів, країн» (м. Дніпропетровськ, 20 листопада 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умов глобалізації економіки» (м. Луцьк, 27 червня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Теоретико-методологічні засади ефективного розвитку аграрного виробництва» (м. Харків, 24-25 квітня 2014 р.); Причорноморській регіональній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Миколаївського національного аграрного університету (м. Миколаїв, 2012-2013 рр.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, з яких: 1 монографія у співавторстві, 5 статей у наукових фахових виданнях України (з яких 2 одноосібних), 1 стаття у виданні іноземних держав, включено до міжнародної науково метричної бази РИНЦ, 1 - у інших виданнях, 1 - препринт, 7 - матеріали і тези конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,86 авт. арк., з яких 3,73 авт. арк. належать автору.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи викладено на 231 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі 35 таблиць (на 16 сторінках), 23 рисунки (на 12 сторінках), 6 додатків (на 33 сторінках). Список використаних джерел складає 220 найменувань, складених на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет і об'єкт дисертаційного дослідження, відображено наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів, наведено дані про апробацію основних положень, визначено особистий внесок автора.

У першому розділі «Теоретичні основи формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій» розкрито економічну сутність сільських територій, складові та особливості організаційно-економічного механізму та розглянуто методи дослідження і оцінки розвитку сільських територій.

Обґрунтовано що сільська територія - складне і багатофункціональне територіальне утворення зі специфічною сукупністю об'єктів, що на ній розміщені, функціонують, проявляють свій потенціал і характеризують її як соціально-економічну, природно-кліматичну й виробничо-господарську систему.

Необхідним є сталий розвиток сільських територій, тобто рівномірне поліпшення соціальних показників (життєвого рівня сільського населення, якості освіти та охорони здоров'я) у збалансуванні з економічним та екологічним рівнем сільських територій.

Актуальним залишається питання формування дієвого організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій - як цілеспрямованої відповідно до стратегії сталого розвитку структурно-функціональної системи, що являє собою взаємопов'язану сукупність, функцій, принципів, методів, важелів та інструментів функціонування сільських територій, які дозволяють організовувати, регулювати і координувати процес раціоналізації для досягнення та підтримки оптимально необхідного рівня розвитку. Визначено, що дієвість зазначеного механізму забезпечена скоординованим функціонуванням правового, організаційного, економіко-інноваційного, фінансового, соціального, екологічного та інформаційного блоків (рис 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Структура організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій

Така структура організаційно-економічного механізму має сприяти підвищенню ефективності і раціоналізації функціонування сільських територій, як результат їх збалансованого розвитку. Враховуючи широке різноманіття соціальних, економічних, екологічних важелів та інструментів, які впливають на подальший стан та тенденції розвитку сільських територій і реалізують організаційного-економічний механізм дають змогу виділити його рівні, а саме: зовнішній (основні системо утворюючі елементи - сукупність сільських територій регіонального та загальнодержавного рівня), внутрішній (сукупність первинних і районних сільських територій).

Методичне забезпечення оцінки сталого розвитку сільських територій передбачає використання адитивної моделі та розрахунку комплексного інтегрального індексу як загального показника по кожному з районів області окремих складових (економічної, соціальної та екологічної) сільських територій.

Інтенсивність та кількість змін можливо визначити за умови диференціації системи показників та критеріїв за основними сферами розвитку сільських територій (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2 - Складові оцінка рівня розвитку сільських територій

Результати розрахунків за поданою методикою дають можливість всебічно охарактеризувати ту чи іншу складову розвитку та визначити місце сільських територій кожного району в загальному рейтингу розвитку сільських територій області.

У другому розділі «Характеристика сільських територій Миколаївської області та оцінка їх соціально-економічного розвитку» проаналізовано особливості соціального та економічного розвитку сільських територій Миколаївської області, їх поселенську мережу, екологічні проблеми.

На сільські території припадає 90% всієї площі України. За період 2009-2013 рр. перестало існувати 93 сільських населених пункти, в тому числі 5 в Миколаївській області (табл.1).

Таблиця 1 Характеристика поселенської мережі Миколаївської області

Показники	Роки	2013 р. у % до 2009 р.
	2009	2010	2011	2012	2013
Кількість сільських населених пунктів,од.: - Україна	28490	28471	28457	28441	28397	99,7
- Миколаївська область	894	894	894	894	889	99,4
Питома вага області від кількості сільських населених пунктів України, %	3,1	3,1	3,1	3,1	3,1	100,0
Кількість сільських рад в області, од.	287	287	287	287	287	100,0
Кількість адміністративних районів	19	19	19	19	19	100,0
Кількість постійного сільського населення, тис. осіб	387,0	384,7	382,3	379,6	376,8	95,0
Число мешканців на один населений пункт, осіб	433	430	428	425	421	97,2
Число мешканців на одну сільську раду, осіб	1348	1341	1332	1323	1313	97,4
Число мешканців на один район, осіб	20368	20248	20123	19979	19832	97,4
Число сіл на один район	47,1	47,1	47,1	47,1	47,1	100,0

Негативні тенденції тут простежуються і у чисельності сільського населення. За період 2009-2013 рр. в Миколаївській області зафіксовано його скорочення на 10,2 тис. осіб. Зростає кількість районів, де щільність сільських мешканців становить менше 15 чол/км². На Миколаївщині в 2013 р. визначеного рівня не досягли 11 районів. Найгірші результати зафіксовані в Казанківському, Березнегуватському, Єланецькому та Очаківському районах. Одним з основних чинників депопуляції в області у 2013 р. є природне скорочення на 2,8 тис. осіб, частка якого у загальному скороченні становила 46,4 відсотків. Спостерігається високий рівень смертності сільського населення який перевищує рівень народжуваності в усіх районах. Відповідно поступово скорочується трудовий потенціал, відбувається постійне старіння населення, збільшується демографічне навантаження на працюючих осіб.

Поряд з цим щороку збільшується від'ємне сальдо внутрішньорегіональної та міжрегіональної міграції. В 2013 р. частка зменшення кількості сільського населення за рахунок міграційного скорочення становила 53,6 % тоді як в 2009 р. 4,5 відсотки. Серед мігрантів більше половини (52,4 %) особи віком 15-29 років, серед яких 58,5% жінки та особи, які мають вищу та середню освіту. Тобто поступово українське село втрачає найбільш продуктивні (у репродуктивному, інтелектуальному та економічному відношенні) групи населення. Вагомою причиною значних міграційних процесів на сільських територіях є відсутність робочих місць. За даними Державної служби зайнятості в сільській місцевості Миколаївської області кількість осіб, які залишилися без роботи неухильно зростає, що становило в 2013 р. порівняно з 2009 р. на 1,8 в. пункти. Серед безробітних найбільша частка припадає на працездатних селян віком 30-34 років. Такі тенденції викликають занепокоєння, оскільки саме ці сільські жителі вже мають певний досвід роботи, освіту, але не мають можливості для самореалізації. Водночас, в області спостерігається позитивна динаміка зайнятості сільського населення, яка має певні особливості. За даними Головного управління статистики у Миколаївській області в 2009-20013 рр. її рівень підвищився на 0,3 в. п., тоді як рівень зайнятості міського населення - збільшився на 2,3 в. пункти. Визначені структурні зміни зайнятості досягаються, переважно, за рахунок самозайнятості селян в особистому низькопродуктивному господарстві, що стало вимушеним засобом виживання і порятунком від безробіття.

Основною передумовою зазначених процесів є погіршення економічного стану та зменшення кількості суб'єктів господарювання які забезпечують основну частину доходів місцевих бюджетів.

Внаслідок багатьох об'єктивних причин сільські території України та Миколаївщини, зокрема, характеризуються монофункціональністю, яка концентрується навколо сільського господарства, як основного виду діяльності та джерела доходів більшої частки сільського населення. Типовим прикладом ситуації, що склалася в галузевій структурі економіки сільських територій Миколаївської області, є склад підприємств Єланецького району (табл. 2).

Таблиця 2 Кількість та питома вага підприємств сільських територій Єланецького району Миколаївської області

Галузі	Кількість підприємств за роками, одиниць	Питома вага, %
	2009 р.	2013 р.	2009 р.	2013 р.
Сільське господарство	278	265	37,5	38,1
Промисловість	1	-	0,1	0,0
Освіта	39	37	5,3	5,3
Охорона здоров'я	22	18	3,0	2,6
Культура	46	41	6,2	5,9
Побутове обслуговування	92	88	12,4	12,7
Торгівля	263	246	35,5	35,4
Всього	741	695	100,0	100,0

Аналізуючи галузеву структуру складу підприємств, що функціонують на сільських територіях, варто зазначити що близько 40% займають підприємства сільського господарства. Протягом 2009-2013 рр. в Миколаївській області їх загальна кількість зменшилась на 14,5%, або на 776 одиниць, в Єланецькому районі - на 13 одиниць.

За результатами дослідження в 2009-2013 рр. у структурі економіки Миколаївської області сільськогосподарське виробництво поступово нарощує обсяги валового виробництва продукції рослинництва на 36,6% та тваринництва на 0,9 відсотки. Разом з тим, в 2013 р. порівняно з 2009 р. рівень збитковості виробництва продукції тваринництва збільшився на 8,5 в.п. і склав (-14,7%). Зменшився і рівень рентабельності галузі рослинництва за відповідний період на 1,5 в.п. Як результат 23% підприємств сільського господарства в 2013р. спрацювали зі збитком.

Погіршення економічного стану сільськогосподарських підприємств, які надавали підтримку соціальній сфері сільських територій, через брак або повну відсутність коштів стало основою занепаду та скорочення соціальної інфраструктури села (рис. 3).

Рисунок 3 - Наявність закладів соціальної інфраструктури на сільських територіях Миколаївської області в 2009-2013 роках

Тенденції змін в цілому та соціальні проблеми сільських територій Миколаївської області відповідають загальнодержавним: зменшення площі сільського житлового фону (в 2013 р. на 69 тис. м² проти 2009 р.) та низький рівень його комфортабельності і побутового облаштування; скорочення мережі сільських загальноосвітніх навчальних закладів (на 32 од.), бібліотек (на 3 од.), сільських клубів (на 5 од.); нестача профільного кадрового забезпечення сільських лікарень та шкіл. Існуюча кількість закладів соціальної сфери на селі не в змозі забезпечити навіть мінімальні потреби у лікуванні, вихованні, освіті та культурному розвитку сільських жителів.

Одним з показників сталого розвитку сільських територій є їх екологічний стан. Найбільш проблемними є питання раціонального використання землі, як основного засобу виробництва в сільському господарстві. В розрізі районів Миколаївської області рівень розораності коливається від 60 до 87 %, що перевищує допустимі межі та вказує на високий рівень сільськогосподарського освоєння земель. В 2013 р. порівняно з 2009 р. кількість порушених земель збільшилась на 92 гектара, тоді як роботи з рекультивації взагалі не проводились. Зменшення антропогенного навантаження можливе лише за умови впровадження заходів раціонального природокористування та екоінновацій. Актуальними залишаються проблеми забруднення водних ресурсів. Відсутність якісної очистки виробничих та господарсько-побутових стоків через ряд не вирішених питань розвитку каналізаційного господарства призвели до скорочення у всіх районах області обсягу споживання свіжої води в 2013 р. в порівняно з 2009 р. на 30 млн. м³. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів Миколаївської області для питних потреб користуються підземними водами. Не вирішеними є питання утилізації твердих побутових відходів яких щороку у 988 сільських населених пунктах області утворюється майже 900 тис. куб. м. Значну частину сміттєзвалищ, що формуються, як правило, в приватному житловому секторі, у природних рельєфних утвореннях - балках, ярах, долинах річок, зонах відпочинку можливо класифікувати як стихійні.

Розраховані значення інтегрального індексу по кожному з районів області з урахуванням економічної, соціальної та екологічної складових розвитку сільських територій в 2009 р. та 2013 р. представлено в формі пелюсткової діаграми (рис. 4). Чим далі район знаходиться від значення «0» або центру орбіти, тим краще його становище, і навпаки, чим ближче - тим гірше.

Рисунок 4 - Загальні інтегральні індекси оцінки сталого розвитку сільських територій Миколаївської області в 2009 р. та 2013 р.

У групу з достатньо високим рівнем розвитку (значення індексу вище середнього) у 2013 р. віднесено сільські території Жовтневого, Березанського, Новоодеського та Арбузинського районів. Поступово втрачають свої позиції в загальному рейтингу сільські території Первомайського, Врадіївського, Баштанського, Снігурівського районів.

Результати сформованої типології визначають, що переважну більшість сільських територій області варто віднести до відсталих та мало розвинутих. За 2009-2013 рр. в жодному районі області не визначено розвинених сільських територій.

Існуюча ситуація потребує реалізації інноваційно-інвестиційних, високотехнологічних, ресурсозберігаючих та екологобезпечних проектів, що забезпечать надійні передумови для подальшого сталого розвитку сільських територій.

У третьому розділі «Формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій» удосконалено систему моніторингу та управління сталим розвитком сільських територій, визначено основні напрямки та додаткові заходи для підвищення ефективності програм розвитку сільських територій, розроблено модель балансування економічних, екологічних та соціальних факторів розвитку підприємництва в межах сільських територіях.

Основною подальшої успішної реалізації принципів сталого розвитку сільських територій та запорукою генерування якісних управлінських рішень є забезпечення ефективного функціонування інформаційного блоку організаційно-економічного механізму, що можливо лише за умови взаємоузгодженої діяльності його елементів на зовнішньому та внутрішньому рівнях. Важливим є формування системи спостереження, оцінки і прогнозу їх економічного, соціального та екологічного стану, яка надає можливість характеризувати особливості розвитку певної сільської території відповідного району, з урахуванням негативних та позитивних економіко-соціальних та екологічних трансформацій, пов'язаних із переходом з одного стану до іншого безпосередньо самого сільського населеного пункту. Мета, цілі, завдання, функції та основні етапи моніторингу розвитку сільських територій подані на рисунку 5.



Рисунок 5 - Структурно-функціональна схема моніторингу розвитку сільських територій

Вказана система дає можливість ідентифікувати проблеми, визначити шляхи їх вирішення та сприятиме в подальшому формуванню конкретних цілей, плануванню чітких заходів та інструментів, розробки науково-обгрунтованих програм для поліпшення рівня розвитку сіл в межах визначеної сільської і селищної ради. Для забезпечення її функціонування на локальному рівні, в межах визначеного району доцільно на базі управлінь сільського господарства і продовольства, створити аналітично-інформаційні центри.

Департаменти розвитку сільських територій, у складі представників від фермерів; сільських підприємців; керівників політичних партій і громадських організацій, що функціонують в межах сільських територій; представників профспілкових організацій; експертів-консультантів різних напрямків діяльності; начальників галузевих управлінь; голів сільських, селищних та районних рад повинні забезпечити залучення до підтримки та створення позитивних взаємовідносин сільської громади, підприємців, управлінців та органів влади для підвищення рівня розвитку сільських територій.

Необхідною є розробка програм сталого розвитку сільських територій державними адміністраціями районного та обласного рівня, з обов'язковим подальшим обговоренням змісту і основних положень громадами сільських та селищних рад. сільський економічний розвиток

У системі оцінки ефективності та результативності програм розвитку сільських територій на усіх рівнях державного управління первинною ланкою варто визнати районні управління сільського господарства і продовольства, на які слід покласти функції моніторингу та координації, оцінки ефективності програм розвитку сільських територій.

Проведена оцінка цільової регіональної програми «Власний дім» на 2012-2017 рр. за 2013 р. в Миколаївській області, виявила низку проблем у її реалізації, серед яких одна з головних - недофінансування.

Необхідним є забезпечення публічності фінансування сільських територій в розрізі програм, стратегій, грантів, цільових кредитів, відомств і міністерств; активізація державного інвестування; посилення контролю за використанням коштів державного бюджету.

Для акумуляції коштів, що надходять від меценатів, інвесторів, громадських організацій та держави на вирішення проблем сільських територій доцільним є створення на базі управлінь сільського господарства і продовольства районного рівня Єдиного фонду сталого розвитку сільських територій. Видатки на розвиток сільських територій мають стати захищеною статтею в бюджетах всіх рівнів. Враховуючи не достатній рівень інвестування сільських територій, досить актуальним є активізація діяльності місцевої влади, спрямованої на формування сприятливих умов співпраці з потенційними інвесторами. Більш широке запровадження маркетингу сільських територій повинне сформувати сприятливий імідж села як для населення, так і для інвесторів.

Розроблена Концепція сталого розвитку сільських територій Миколаївської області, яка розрахована на період до 2020 року, передбачає основні заходи, реалізація яких надалі дасть змогу активізувати економіко-інноваційний, організаційний, інформаційний, екологічний, соціальний, правовий, фінансовий блоки організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій (рис. 6)

В контексті розробленої Концепції необхідне формування конкретних програм та проектів вирішення пріоритетних проблем сільських територій. Наприклад «Створення Клубу молодих батьків», який передбачає створення соціальних умов для гармонійного та різнобічного розвитку сім'ї, формування навичок відповідального батьківства та материнства.



Рисунок 6 - Напрямки реалізації Концепції сталого розвитку сільських територій Миколаївської області до 2020 р.

Альтернативним методом вирішення широко кола проблемних питань соціально-економічного розвитку сільських територій, районів, областей і держави в цілому є соціальне партнерство. Воно дає можливість сільському населенню активізувати свою позицію, шляхом безпосередньої участі у формуванні і реалізації економічної, соціальної та екологічної державної політики на території сільських населених пунктів.

На рівні сільських і селищних рад необхідним є створення соціальних комітетів, основна мета функціонування яких є розробка та фінансове забезпечення заходів, що передбачають соціальну підтримку селян визначеної сільської території.

З метою залучення до роботи сільської молоді доцільним є організація та проведення прикладних та теоретичних тренінгів, що забезпечує отримання знань, вмінь і навичок з ініціювання та підтримки економічного розвитку сільських територій. Це сприятиме запровадженню моделей оптимізації структури виробництва, переробки і реалізації продукції, що забезпечують бездефіцитний баланс гумусу та соціальну відповідальність в процесі роботи господарюючих суб'єктів в межах сільських територій. Проведені розрахунки визначили, що розмір отриманого прибутку підприємствами сільських територій Миколаївської області потенційно збільшиться на 387936597,7 тис. грн.

Вирішення основних проблем поточного і перспективного характеру, дадуть поштовх динамічному розвитку сільських територій, прискорять прогрес на шляху до реалізації принципів сталого розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення важливих і актуальних теоретико- методичних питань та розроблено практичні рекомендації з формування та реалізації організаційно-економічного механізму сталого розвитку сільських територій.

1. Результати проведеного дослідження дають можливість визначити, що сільська територія в сучасному розумінні - це складне і багатофункціональне територіальне утворення з специфічною сукупністю об'єктів, що на ній розміщені, функціонують, проявляють свій потенціал і характеризують його як соціально-економічну, природно-кліматичну й виробничо-господарську систему. Основними складовими таких територій є: просторові, демографічні, природно-ресурсні, виробничо-господарські, соціальні, еколого-економічні, адміністративно-управлінські, культурно-історичні.

2. Обґрунтовано, що найбільш доцільним способом ефективного функціонування і відновлення сільських територій є їх сталий розвиток, який можна трактувати як сукупність дій, які спрямовані на рівномірне поліпшення соціальних показників (життєвого рівня сільського населення, якості освіти та охорони здоров'я) у відповідності і збалансуванням з економічним розвитком і екологічним станом сільських територій.

3. Визначено сутність організаційно-економічний механізм сталого розвитку сільських територій як цілеспрямованої, відповідно до стратегії сталого розвитку структурно-функціональної системи, що являє собою взаємопов'язану сукупність, функцій, принципів, методів, важелів та інструментів функціонування сільських територій, які дозволяють організовувати, регулювати і координувати процес раціоналізації для досягнення та підтримки оптимально необхідного рівня розвитку. Дієвість зазначеного механізму забезпечена скоординованим функціонуванням правового, організаційного, економіко-інноваційного, фінансового, соціального, екологічного та інформаційного блоків. Основними принципами його функціонування є: комплексність, динамізм, безперервність, гнучкість, послідовність та економічність.

4. Методичне забезпечення оцінки розвитку сільських територій передбачає використання адитивної моделі та розрахунку комплексного інтегрального індексу як загального показника по кожному з районів області окремих складових (економічної, соціальної та екологічної) сільських територій. Узагальнено і уточнено систему показників, які характеризують кожну ланку розвитку сіл та використовуються в процесі оцінки. На основі проведеної оцінки сформовано типологію, за результатами якої визначено, що більшість сільських територій Миколаївської області варто віднести до відсталих та мало розвинутих. За період 2009-2013 рр. в області перестало існувати 5 сільських населених пункти, чисельність сільського населення зменшилась на 10,2 тис. осіб., природне скорочення склало 2,8 тис. осіб.

5. Моніторинг розвитку сільських територій слід розглядати, як систему спостереження, оцінки і прогнозу їх економічного, соціального та екологічного стану, яка надає можливість характеризувати всі особливості розвитку певної сільської території відповідного району, з урахуванням негативних та позитивних економіко-соціальних та екологічних трансформацій, пов'язаних із переходом з одного стану до іншого безпосередньо самого сільського населеного пункту. Запропоновано на базі управлінь сільського господарства і продовольства, організувати аналітично-інформаційні центри, які безпосередньо будуть проводити моніторинг сільських територій в межах визначеного району.

6. Для розв'язання проблем системного управління розвитком сільських територій запропоновано створення на базі управлінь сільського господарства та продовольства Департаментів розвитку сільських територій (Департамент сільських територій району та Департамент розвитку сільських територій області), з залученням до складу представників сільської громади, підприємців,управлінців та органів влади для підвищення рівня розвитку сільських територій.

7. Обґрунтовано, що доцільною є розробка програм сталого розвитку сільських територій державними адміністраціями районного та обласного рівня, з обов'язковим подальшим їх обговоренням на рівнях сільських, селищних рад, району, області та держави. За таких умов буде врахована думка селян та їх реальні проблеми, включені конкретні заходи спрямовані на покращення рівня життя сільського населення, соціального та екологічного стану сільських територій кожного рівня.

8. Для акумуляції коштів, що надходять від меценатів, інвесторів, громадських організацій та відомств і міністерств на вирішення проблем сільських територій доцільним є створення на базі управлінь сільського господарства і продовольства районного рівня Єдиного фонду сталого розвитку сільських територій. Видатки на розвиток сільських територій мають стати захищеною статтею в бюджетах всіх рівнів і враховуючи нагальність сільських проблем розбиватись за областями, районами, селищними і сільськими радами.

9. Розроблена Концепція сталого розвитку сільських територій Миколаївської області на період до 2017 року для створення сприятливих економічно-соціальних умов та забезпечення ефективного функціонування сільської економіки (та її диверсифікація), поліпшення якості життя селян та підтримання екологічної рівноваги (раціональне використання та відродження природно-ресурсного потенціалу). Визначено основні напрями, реалізація яких сприятимуть розвитку економіко-інноваційного, організаційного, інформаційного, екологічного, соціального, правового, фінансового блоків.

10. Запропоновано запровадження оптимальної структури обсягів виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції враховуючи різні канали збуту і співвідношення галузей в господарстві, які будуть забезпечувати бездефіцитний баланс гумусу у ґрунті і соціальну відповідальність в процесі роботи господарюючих суб'єктів на сільських територіях. За результатами проведених розрахунків визначено, що розмір отриманого прибутку підприємствами сільських територій Миколаївської області потенційно збільшиться на 387936597,7 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Мороз Т. О. Приоритетные направления региональной политики развития сельских территорий / И. В. Гончаренко, Т. О. Мороз // Развитие аграрной сферы : монография / [И. В. Гончаренко и др.]. - Воронеж : ИНЦ «Научная книга», 2011. - С. 3-24. Особистий внесок автора - визначено конкретні пріоритети розвитку сільських територій (0,98 авт. арк.).

Статті у наукових фахових виданнях України:

2. Мороз Т. О. Соціально-економічний стан сільського населення Миколаївської області / І. В. Гончаренко, Т. О. Мороз // Економіст: науковий журнал. - Київ, 2012. - №2. - С. 52-54. Особистий внесок автора - проаналізовано роль господарств населення в соціально-економічному розвитку села (0,06 авт. арк.).

3. Мороз Т. О. Розвиток соціально орієнтованого середовища сільських територій» / Т. О. Мороз // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв : МДАУ, 2012. - Випуск 2(66). - С.121-125.

4. Мороз Т. О. Визначення підходів до трактування сутності економічного механізму сталого розвитку сільських територій / І. В. Гончаренко, Т. О. Мороз // Сталий розвиток економіки: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - Хмельницький, 2012. - №4. - С. 146-148. Особистий внесок автора - визначено поняття «сталий розвиток сільських територій» та структурні елементи і особливості економічного механізму сталого розвитку сільських територій (0,11 авт. арк.).

5. Мороз Т. О. Інвестиційне забезпечення сталого розвитку сільських територій / Т. О. Мороз // Інноваційна економіка: Всеукраїнський фаховий науково-виробничий журнал. - Тернопіль, 2013. - №6. - С. 56-61.

6. Мороз Т. О. Теоретичні засади формування механізму забезпечення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій / І. В. Гончаренко, Т. О. Мороз // Збірник наукових праць Таврійського державного агроекологічного університету (економічні науки). - Мелітополь, 2013. - Випуск 1(21). - С. 136-141. Особистий внесок автора - визначено поняття «сільська територія» та структура механізму сталого соціально-економічного розвитку сільських територій (0,25 авт. арк.).

Статті у виданнях іноземних держав:

7. Moroz T. O. Overall integrated assessment of rural areas sustainable development / Т. О. Moroz // Глобальный научный потенциал: научно-практический журнал. - Санкт-Петербург, 2014. - № 3(36). - С. 115-118 (включено до міжнародної наковометричної бази даних РИНЦ).

Праці, які додатково відображають результати дисертації:

Статті у інших виданнях:

8. Мороз Т. О. Методика оцінки сталого розвитку сільських територій / Т. О. Мороз // Економіка і Фінанси: науковий журнал. - Дніпропетровськ, 2014. - №3. - С. 28-33 (включено до міжнародної наковометричної бази даних РИНЦ).

9. Мороз Т. О. Моніторинг та управління сталим розвитком сільських територій / Т. О. Мороз. - Миколаїв : МНАУ, 2014. - 20 с. - (препринт / МНАУ).

Матеріали конференцій:

10. Мороз Т. О. «Проблеми розвитку сільських територій України в контексті євроінтеграції» / Т. О. Мороз // Трансформаційні та інтеграційні процеси в економіці України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 10-11 жовтня 2012 р. - Миколаїв: МДАУ, 2012. - С. 10-11.

11. Мороз Т. О. Удосконалення регулювання розвитку підприємств сільських територій / Т. О. Мороз // Забезпечення сталого розвитку аграрного сектору економіки : проблеми, пріоритети, перспективи : тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції 30-31 жовтня 2012 р. - Дніпропетровськ : ТОВ «Квітка», 2012. - С. 127-129.

12. Мороз Т. О. Інвестиційне забезпечення сталого розвитку сільських територій / Т. О. Мороз // Формування ефективних стратегій розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України : тези доповідей Всеукраїнської інтернет - конференції молодих вчених і студентів 21 січня 2013 р. - Миколаїв: МНАУ, 2013. - С. 137-139.

13. Мороз Т. О. Нормативно-правові аспекти забезпечення сталого соціального розвитку сільських територій / Т. О. Мороз // Економіка в умовах сталого розвитку: контекст підприємств, регіонів, країн : матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20 листопада 2013р. - Дніпропетровськ: НГУ, 2013. - С. 140-143.

14. Мороз Т. О. Развитие сельского зеленого туризма как одно из направлений решения социально-экономических проблем сельских территорий Украины / Т. О. Мороз // Инновационные подходы в управлении агропромышленным комплексом : материалы ХII международной научно-практической конференции - Барнаул: Алтайский отдел ГНУ СибНИИЭСХ Россельхозакадемии, 2013. - С. 253-255.

15. Мороз Т. О. Теоретичні аспекти організації моніторингу економіко-соціально-екологічного стану сільських територій / Т. О. Мороз // Теоретико-методологічні засади ефективного розвитку аграрного виробництва : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених, аспірантів, студентів, 24-25 квітня 2014р. У 2 ч. Ч. 1. - Харків: ХНАУ, 2014. - С. 209-211.

16. Мороз Т. О. Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій / І. В. Гончаренко, Т. О. Мороз // Сучасні кризові явища в економіці і проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (27 червня 2014р.). - Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2014. - С.189-191. Особистий внесок автора - визначено мету забезпечення раціонального використання природно ресурсного потенціалу сільських територій з урахуванням вимог сталого розвитку (0,06 авт. арк.).

...