Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.439:631.11

свинарство економічний кооперація

Розглянуто стан та проблеми підвищення ефективності розвитку галузі свинарства. Охарактеризовано структурні елементи організаційно-економічного механізму розвитку галузі. Обґрунтовано доцільність подальшого розвитку свинарства шляхом кооперації та інтеграції виробництва, переробки і реалізації продукції

Ключові слова: управління, свинарство, економічний потенціал, кооперація, інтеграція

Аннотация

Рассмотрено состояние и проблемы повышения эффективности развития отрасли свиноводства. Охарактеризованы структурные элементы организационно-экономического механизма развития отрасли. Обоснована целесообразность дальнейшего развития свиноводства путем кооперации и интеграции производства, переработки и реализации продукции

Ключевые слова: управления, свиноводство, экономический потенциал, кооперация, интеграция

Annotation

Luhova O.I.

assistant lecturer

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок в дослідження питань вдосконалення управління економічним потенціалом підприємств галузі свинарства зробили відомі вітчизняні та зарубіжні вчені В.Г. Андрійчук, О.В. Мазуренко, В.Я. Месель-Веселяк, І.В. Свиноус, В.П. Рибалко, А.В. Зембахтин, М.С. Гегамян та ін.

Постановка задачі. Зазначені аспекти диктують необхідність розробки теоретичних пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічних аспектів управління економічним потенціалом підприємств галузі свинарства.

Виклад основного матеріалу. Розвиток науки і удосконалення практики управління підприємствами галузі свинарства обумовлюється необхідністю значного підвищення ефективності виробництва, усунення недоліків у організації управління, які призводять до того, що на практиці не завжди покращення забезпеченості господарств засобами механізації, удосконалення технології, використання перспективних порід тварин супроводжується відповідним зростанням економічних показників.

Науковість, уміння правильно визначати перспективу і черговість виконання задач, орієнтація на впровадження досягнень науки і техніки, на передовий досвід, гнучкість, здатність швидко і чітко реагувати на мінливі умови - у цьому сутність сучасних вимог до управління. На нашу думку, розвиток галузі свинарства перш за все пов'язаний зі створенням ефективної системи управління.

Ефективність функціонування системи управління галуззю свинарства може бути виражена системою показників, отриманих у результаті співставлення обсягу опрацьованої інформації, кількості прийнятих рішень з витратами на управління.

Результат впливу управляючої системи найбільш повно і точно характеризується кінцевими результатами діяльності підприємства.

Проблема ефективності управління галуззю свинарства передбачає комплексність її вирішення при обов'язковій участі двох складових:

_ ефективності системи управління, вираженій її економічністю, продуктивністю і раціональністю побудови;

_ ефективності системи управління, вираженій ефективністю виробництва [2].

Основний шлях розвитку свинарства на даному етапі _ інтенсифікація. Головною умовою цього є подальша спеціалізація і концентрація виробництва на базі міжгосподарської кооперації, всебічна і повна механізація і автоматизація працемістких процесів у свинарстві у поєднанні з новою технологією виробництва, покращення породних і продуктивних якостей тварин, а також реконструкція існуючих приміщень і обладнання. Важлива умова подальшого підвищення ефективності свинарства _ забезпечення галузі необхідними кваліфікованими кадрами. Сучасне свинарство висуває особливі вимоги до спеціалістів. Воно вимагає максимального використання досягнень як зоотехнічної і ветеринарної наук, так і застосування передових форм, методів, техніки і технології управління.

Вивчення сутності організаційних та економічних елементів функціонування свинарства викликало необхідність визначення їх ролі в структурі організаційно-економічного механізму розвитку галузі.

Організаційно-економічний механізм розвитку свинарства представляє собою сукупність організаційних, економічних і правових складових елементів функціонування галузі. Він покликаний вирішити дві проблеми: по-перше, забезпечити виробництво і реалізацію продукції свинарства у визначених обсягах і, по-друге, створити умови прибуткової діяльності для господарюючих суб'єктів. Дотримуючись таких методичних підходів, можна розглянути сутність, властивості та функції організаційно економічного механізму функціонування свинарства в сучасних умовах господарювання (табл. 1).

Таким чином, метою організаційно-економічного механізму є ефективний розвиток свинарства, реалізація якого повинна здійснюватися на основі вирішення наступних завдань:

_ задоволення попиту населення на свинину, а промисловості _ сировиною та сприяння сталому розвитку сільських територій;

_ скорочення залежності від імпорту;

_ забезпечення продовольчої безпеки країни;

_ проведення протекціонізму вітчизняного товаровиробника;

_ створення великотоварного механізованого та інтегрованого виробництва;

_ підвищення конкурентоспроможності української продукції та товаровиробників;

_ формування ефективно функціонуючого ринку сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, що забезпечує підвищення прибутковості сільськогосподарських товаровиробників та розвиток його інфраструктури;

_ встановлення паритетних економічних відносин між учасниками ринку в середньостроковому періоді;

_ створення умов для вільного доступу сільськогосподарських товаровиробників та їх продукції до продовольчих ринків.

Таблиця 1 _ Сутність, властивості та функції організаційно-економічного механізму функціонування свинарства

Джерело: [1, С. 43]

Одним з важливих і стабілізуючих чинників ефективного функціонування свинарства є економічні взаємовідносини між сільськогосподарськими та переробними підприємствами, торгівлею і галузями промисловості, що постачають засоби виробництва для сільського господарства [1].

Галузь свинарства сьогодні є зажатою між постачальниками засобів виробництва, кормів, які диктують монопольно високі ціни і посередниками та переробними підприємствами, які не допускають в повному обсязі до підприємств-виробників фінансові потоки від реалізації м'яса та м'ясних продуктів.

Сільськогосподарські товаровиробники реально працюють в умовах досконалої конкуренції, чого не можна сказати про енергетику, промисловість та деякі інші галузі економіки.

У класичному аналізі прийнято виділяти трьох ключових гравців на ринку: виробники, споживачі, держава (влада).

По основних продовольчих товарах (м'ясо, молоко) частка всіляких націнок у структурі собівартості кінцевого продукту досягає 60-80%, чого немає в розвинутих в аграрному відношенні країнах.

Цей перекіс створив в економіці України феномен - посередника. Натомість у всьому світі посередник відіграє другорядну роль, виконуючи допоміжну по відношенню до виробництва функцію. Фактично зараз на ринку України діють не три основних гравців, які утворюють стійкий трикутник, як в інших країнах, а чотири.

Та різниця в цінах, яка складається на агропродовольчому ринку пояснюється відсутністю його реальної інфраструктури. У розвинених країнах більшість питань вирішується за допомогою кооперації.

Заготівельно-збутові кооперативи здатні прокласти шлях до прилавку, що не під силу окремим сільськогосподарським товаровиробникам, і зайняти частину місцевого ринку, витісняючи імпортну продукцію.

Основні ланки організаційного механізму, які здійснюють найбільший вплив на розвиток підприємств галузі свинарства в цілому, включають:

- відносини власності (в тому силі земельні відносини);

- організаційні форми сільськогосподарського виробництва у складі багатоукладної аграрної економіки (сільськогосподарська кооперація, інтегровані агропромислові структури)

- стимулювання інвестиційної діяльності;

- механізми державного регулювання (ціноутворення, кредитування, оподаткування, страхування) і підтримки (субсидії, дотації, компенсації);

- систему реалізації продукції свинарства і розвиток інфраструктури ринку;

- забезпечення фінансово-економічної стійкості товаровиробників;

- забезпечення інноваційного розвитку галузі свинарства.

Система управління економічним потенціалом підприємств галузі свинарства повинна охоплювати всі сфери відтворення: виробництво, обіг і регулювання (табл. 2) з метою найбільш повного задоволення споживчого попиту, конкурентоспроможності підприємств, усебічного розвитку соціального сервісу, підтримки населення сільських територій.

Таблиця 2 - Складові системи управління економічним потенціалом підприємств галузі свинарства

Джерело: побудовано автором з використанням [3]

В умовах дешевого імпорту вітчизняна свинина повинна характеризуватися не лише високими якісними показниками, але ще і бути конкурентною по ціні. Такого результату можна досягти тільки при організації виробництва екологічно чистої продукції із застосуванням ресурсозберігаючих технологій [3].

Світовий і вітчизняний досвід показує високу ефективність свинарства в умовах кооперації і інтеграції переробних та сільськогосподарських підприємств і торгівлі.

Шляхом створення інтегрованих формувань, в яких особисті селянські і фермерські господарства будуть виконувати частину виробничого процесу, можна буде вирішити проблеми зайнятості сільського населення і збільшити виробництво продукції свинарства. В агропромислових формуваннях при виробництві м'яса ОСГ доцільно займатися відгодівлею тварин, а сільськогосподарським та іншим підприємствам - племінною роботою, вирощуванням молодняку, заготівлею і переробкою продукції, а такою виробництвом кормів.

Виробничо-економічні відносини між інтегратором і особистими селянськими господарствами повинні бути побудовані на підставі договору підряду. Головне підприємство при цьому буде виступати в якості замовника і візьме на себе такі зобов'язання:

- постачання в ОСГ тварин для вирощування і відгодівлі;

- постачати комбікорми в обсягах, необхідних для вирощування тварин;

- надавати ветеринарні послуги і забезпечувати ветеринарну службу необхідними медикаментами;

- надавати консультаційні послуги і проводити контроль за дотриманням технологій

- приймати і вивозити вирощене поголів'я;

- сплачувати за послуги ОСГ за вирощування і відгодівлю тварин за цінами, установленими залежно від приросту живої маси.

Особисті селянські і фермерські господарства при цьому беруть на себе такі зобов'язання:

- підготовка приміщення і необхідного обладнання для годівлі тварин;

- забезпечення під'їзду до ферми;

- забезпечувати збереженість поголів'я і належний догляд за тваринами;

- при виявленні ознак захворювання тварин негайно повідомляти про це ветеринарній службі замовника.

Об'єднання сільськогосподарського виробництва з переробною промисловістю створює умови для більш ефективного розвитку галузі. У свою чергу, підприємства переробки сільськогосподарської продукції захистять себе від нестабільності поставки сировини, за винятком форс-мажорних ситуацій, а держава зможе зміцнити продовольчу безпеку і стабілізувати наповнюваність бюджету різних рівнів.

Важливим напрямом удосконалення організаційно-економічного механізму господарювання на регіональному рівні на перспективу є формування агропромислових кластерів.

Слід зазначити, що кластер - поняття економічне, не є організаційно-правовою формою, тобто не виступає в якості юридичної особи. Його учасники взаємодіють між собою на основі стійких і довгострокових договірних відносинах.

Підприємства кластера свинарства у системі вертикальної і горизонтальної кооперації можуть забезпечити кращу координацію своєї діяльності і реалізацію спільних інтересів.

У рамках кластера передбачається проведення таких заходів, як

_ пріоритетне і більш вигідне кредитування підприємств;

_ впровадження пільгових систем страхування підприємницького ризику;

_ створення спільного науково-навчального центру, який поєднує технічну і економічну підготовку;

_ формування замовлень на науково-дослідні роботи у місцевих наукових організаціях в інтересах всіх або значної частини учасників;

_ спільний маркетинг шляхом проведення торгово-промислових ярмарок, рекламної і виставкової діяльності;

_ створення спільних торговельних організацій та ін.

Все це дозволить допомогти підприємствам-учасникам кластеру підвищити ефективність виробництва і конкурентоспроможність продукції, що виробляться [4].

Концентрація виробництва при раціональній спеціалізації, правильному поєднанні галузей забезпечує отримання максимальної кількості продукції, сприяє росту продуктивності праці, зниженню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва.

Фактори інтенсифікації, спеціалізація і концентрація взаємопов'язані і взаємно обумовлюють один одного: спеціалізація дозволяє вести виробництво більш концентровано, а концентрація сприяє росту інтенсифікації.

Основна перевага інтеграції виробництва, переробки і реалізації продукції _ покращення управління, посилення позицій на ринку збуту, можливість впровадження сучасних технологій, своєчасне гарантоване забезпечення сировиною, зменшення ризику виробництва, покращення використання виробничого потенціалу. В умовах жорсткої ринкової конкуренції великі інтегровані об'єднання здатні забезпечити переваги за ціною і витратами при збереженні високої якості і різноманіття виробленої продукції.

Замкнутий технологічний цикл дозволяє реалізувати без посередників значний обсяг продукції, отримувати додаткові доходи, забезпечувати рентабельність виробництва.

Розширення виробництва дозволяє поряд з свинарством розвивати кормовиробництво і в меншій мірі залежати від ринкової кон'юнктури на зерно, знизити собівартість приросту свиней і забезпечувати стійке рентабельне виробництво [5].

Висновки

Суттєве збільшення поголів'я свиней, обсягів виробництва продукції свинарства, зниження її собівартості і, на цій основі, зростання рівня рентабельності даної галузі може бути досягнуто шляхом: використання кращих високопродуктивних порід свиней; підвищення технічного рівня і комплексної механізації виробництва; впровадження передових технологій вирощування і відгодівлі свиней; покращення якості виробничих ресурсів; зміцнення кормової бази свинарства; застосування прогресивних форм організації виробництва, праці та її оплати та ін. При цьому, на думку автора, модернізації підлягає не тільки ресурсний потенціал, але і система організації виробництва і управління господарюючих суб'єктів галузі свинарства.

Підґрунтям для результативного виробництва свинини виступає науково обґрунтоване і збалансоване використання матеріального, біологічного, технічного, трудового потенціалу, ефективна політика у сфері кормового і матеріально-технічного забезпечення галузі і реалізації виробленої продукції.

Більш високі темпи нарощування виробництва свинини можуть бути забезпечені фермерськими господарствами шляхом розвитку кооперації з аналогічними суб'єктами господарювання та великими підприємствами.

Подальше зміцнення потенціалу галузі свинарства ми вбачаємо у поглибленні спеціалізації різних форм інтеграції з відгодівлі свиней між свинарськими підприємствами та особистими селянськими і фермерськими господарствами.

Література

1. Козаев И.С. Организационно-экономический механизм развития регионального скотоводства: теория, методология, практика: Монография / И.С. Козаев, В.И. Дементьев. Мичуринск-наукоград РФ. - 2007. - 336 с.

2. Шумкова Т. Н. Организационно-экономические механизмы управления производством продукции свиноводства : автореф. дис. на соиск. ученой степ. канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / Т. Н.Шумкова. -- Ижевск, 2006. -- 23, [1] с.

3. Ворочай С. В. Концепция экономического развития организационных моделей и систем управления АПК в новых условиях хозяйствования // Вестник ФГОУ ВПО Брянская ГСХА. 2010. №1.

4. Самоделкин А.Г. Основне направления развития интеграционных связей в мясном подкомплексе Нижегородской области / А.Г. Самоделкин М.В. Грибков, О.В. Шамина, Л.Д. Капранова // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий 2012. _ № 5. -С. 61-63

5. Зембахтин А.В. Управление экономической адаптацией свиноводческих организаций к условиям конкурентной среды : на примере сельскохозяйственных организаций Удмуртской Республики : дисс. ... кандидата экон наук : 08.00.05 / Зембахтин Анатолий Васильевич.- Ижевск, 2007.- 147 с.

List of references:

1. Kozaev I.S. Organizational-economic mechanism of development of regional cattle: theory, methodology, practice: Monograph / I.S. Kozaev, VI Dement'ev. Michurinsk science city of Russia. - 2007. - 336 p.

2. Shumkova TN Organizational-economic management mechanisms producing pork products: Author. dis. on soisk. scientific step. Candidate. ehkon. Sciences: special. 08.00.05 "Economics and Management of the National Economy" / T. N.Shumkova. - Izhevsk, 2006. - 23 [1] p.

3. Vorochay S.V. Concept of economic development of organizational models and management systems at agriindastrial complex for new economic conditions // Herald FSEIHPE Bryansk State Agricultural Academy. 2010. №1.

4. Samodelkin A.G Main directions of development of integration in meat subcomplex Nizhny Novgorod Region / A.G. Samodelkin M.V. Hribkov, O.V. Shamina, L.D. Kapranova // Economics of agricultural and processing enterprises in 2012. №5. -C. 61-63

5. Zembahtin A.V. Management of economic adaptation to the conditions of pig organizations competitive environment: the case of the agricultural organizations of the Udmurt Republic: diss. ... candidate ehkon sciences: 08.00.05 / Zembahtin Anatoly. - Izhevsk, 2007. - 147 pp.

Размещено на Allbest.ru