Інноваційний розвиток сфери виробництва продуктів харчування в умовах імперативу продовольчої безпеки

Фактор 1 специфічно виявляється у центральних та північних регіонах (рис. 8) і характеризується подібними рисами із територіальним розподілом роздрібного товарообороту, прямих іноземних інвестицій та, загалом, індексу інноваційного розвитку. Отже, у рамках цього фактора виділяються інвестиційно привабливі регіони із високим роздрібним товарооборотом та активним веденням інноваційної діяльності у сфері виробництва продуктів харчування. Звідси, перший фактор можна інтерпретувати як інноваційний.



Рисунок 8 - Навантаження фактора 1 за результатами факторного аналізу показників виробництва основних груп товарів у регіонах України

Фактор 2 у територіальному розрізі демонструє майже обернену картину (рис. 9). Найбільше виділяються центральні та окремі східні і західні регіони. Водночас, на фоні Київської області помітною є диспропорція у факторних навантаженнях із м. Києвом. Ця особливість, поряд із подібністю основних рис територіального розподілу фактора із регіональною структурою фінансового результату малих підприємств у сільському господарстві, дає можливість інтерпретувати другий фактор як аграрний (сировинний), тобто пов'язаний із сировинним забезпеченням сфери виробництва продуктів харчування.



Рисунок 9 - Навантаження фактора 2 за результатами факторного аналізу показників виробництва основних груп товарів у регіонах України

Виділені фактори, загалом, відповідають актуальним тенденціям розвитку сфери виробництва продуктів харчування, оскільки представляють дві її складові, що з одного боку, виражають традиційний і сучасний підходи до управління розвитком цієї сфери, а з іншого - є невід'ємними у функціонуванні будь-яких сучасних систем продовольчої безпеки.

Харчова промисловість України у 2003-2012 рр. характеризується тенденцією до скорочення кількості великих підприємств і зростання - малих і середніх. Така динаміка пояснюється тим, що великі підприємства часто у процесі зміни владних еліт залишаються без планово-адміністративного режиму господарювання, за якого державні органи чітко визначали кому, скільки, коли виробити і якої продукції. Внаслідок цього за декілька років такого режиму значна кількість великих підприємств через втрату цільової аудиторії зменшила обсяги виробництва продукції, перейшовши при цьому з великих у розряд середніх і малих.

В сучасних умовах, незважаючи на низку недоліків, малі підприємства є тією необхідною ланкою, яка робить систему забезпечення населення продуктами харчування більш ефективною (швидко реагують на зміну попиту, менші витрати сировини, більш ефективно доводять до споживача). Підвищення загальної ефективності виробництва продуктів харчування можливе також на основі поглиблення спеціалізації та кооперування з великими і середніми підприємствами. Однак результативність роботи малих підприємств у виробництві продуктів харчування буде досягнута тільки тоді, коли вони займуть належне місце і становище в системі переробних підприємств. А цього досягти досить складно.

Встановлено, що важливими позитивними наслідками для агропродовольчого сектору від набуття Україною членства в СОТ є стимулювання технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів внаслідок суттєвого збільшення іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України; розширення доступу українських товарів до ринків країн-членів СОТ; пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях економіки, у т.ч. й АПК. Структурні пріоритети в сучасних умовах визначаються потенціалом конкурентоспроможності галузей і підприємств на зовнішніх ринках, а спрощення процедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни; розширення асортименту та якості пропонованих на ринку продовольчих товарів, зниження їх ціни, що є позитивним для споживачів.

Основною проблемою сучасного інвестиційного розвитку в Україні більшість фахівців вважають відсутність інвестицій у реальний сектор економіки. Однак ця проблема не може бути трактована однозначно. Головну роль у сучасних умовах господарювання відіграють інтелектуально-інформаційні, особливо внутрішні інвестиції.

Як свідчать останні тенденції розвитку інвестиційної кон'юнктури в Україні, зокрема, у сфері виробництва продуктів харчування обсяги прямих іноземних інвестицій постійно зростають і у 2012 році досягли майже 3 млрд. дол. США. Аналізуючи розподіл прямих іноземних інвестицій між сільським господарством і харчовою промисловістю, можна помітити суттєву диспропорцію, яка полягає у майже потрійному переважанні інвестицій у харчову промисловість у порівнянні із сільським господарством. Така ситуація, безумовно, не сприяє оновленню виробничих фондів агропромислового комплексу і зумовлена низькою рентабельністю сільськогосподарського виробництва в Україні, слабким розвитком великого бізнесу як найбільш інвестиційно привабливого у цій сфері.

Територіальна структура інвестицій у сферу виробництва продуктів харчування демонструє чітку регіональну диференціацію. Найбільш інвестиційно привабливими є регіони як із достатньою природно-ресурсною базою, так і з розвинутою інфраструктурою, у тому числі торговельною. Також певне значення для інвестиційної привабливості регіонів має також їх соціально-демографічний потенціал.

З метою виявлення статистичних взаємозв'язків між динамікою споживання основних груп продуктів харчування та динамікою захворюваності населення України із використанням наявної інформаційної бази було проведено кореляційний аналіз відповідних рядів даних (табл. 3).

Таблиця 3 Кореляційна матриця взаємозв'язку між споживанням основних категорій продуктів харчування та захворюваністю (за групами захворювань) за 1999-2012 рр. в Україні

Категорії продуктів	Групи захворювань
	Новоутворення	Хвороби нервової системи	Хвороби системи кровообігу	Хвороби органів дихання	Хвороби шкіри та підшкірної клітковини	Хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини	Хвороби сечостатевої системи	Уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення	Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин
М'ясо і м'ясопродукти	0,83*	0,13	0,32	-0,03	-0,71	-0,50	0,63	-0,82	-0,41
Молоко і мол. продукти	0,51	0,43	0,43	-0,56	-0,49	0,22	0,70	-0,78	-0,03
Яйця	0,62	0,25	0,07	0,18	-0,42	-0,43	0,44	-0,58	-0,22
Риба і рибопродукти	0,77	0,11	0,57	-0,27	-0,66	-0,11	0,80	-0,88	-0,41
Цукор	0,12	-0,30	0,72	-0,29	-0,23	0,54	0,45	-0,15	-0,15
Олія та ін. рослинні жири	-0,05	-0,67	0,61	-0,25	-0,29	0,34	0,32	-0,11	-0,49
Картопля	-0,81	0,01	-0,27	-0,12	0,71	0,64	-0,54	0,74	0,54
Овочі та баштанні	0,02	0,12	-0,52	0,47	-0,07	-0,70	-0,36	0,22	-0,21
Фрукти, ягоди, горіхи	0,82	-0,20	0,52	0,06	-0,74	-0,49	0,68	-0,81	-0,63
Хліб і хлібні продукти	-0,51	-0,37	0,33	-0,34	0,28	0,75	-0,10	0,39	0,18

- виділені коефіцієнти кореляції >0,70

За результатами кореляційного аналізу можна виділити декілька важливих закономірностей:

- суттєвий прямий взаємозв'язок між споживанням м'яса, м'ясопродуктів і риби та зростанням захворюваності на онкологічні хвороби і хвороби сечовивідної системи;

- пряма залежність між споживанням цукру та захворюваністю системи кровообігу;

- часткові прямі залежності між споживанням картоплі і вродженими аномаліями розвитку, а також між вживанням хліба і хворобами кістково-м'язової і сполучної тканин.

Як свідчать результати порівняння виробництва і споживання окремих груп харчових продуктів в Україні, роль самозабезпечення, зокрема, та господарств населення, загалом, у забезпеченні продовольчої безпеки України все ще є дуже суттєвою.

За результатами порівняння даних щодо виробництва і споживання молока і молокопродуктів та хлібобулочних виробів виявлено великі диспропорції, які впродовж досліджуваного періоду лише зростають. Забезпечення споживання населення молоком і молочними продуктами з боку вітчизняної сфери виробництва продуктів харчування становить всього 17-20%. Очевидно, що основний попит у цій групі продуктів забезпечується за рахунок самозабезпечення, а також дрібних сільгоспвиробників і, частково, імпорту.

Дещо меншою є диспропорція у між виробництвом та споживанням м'яса і м'ясопродуктів. У цьому випадку більш вагому роль у задоволенні попиту населення відіграє імпорт.

У той же час, суттєві коливання обсягів виробництва цукру, пов'язані із змінами врожайності, зумовлюють також у деякі роки необхідність у задоволенні споживчого попиту за рахунок імпорту. Власне, приклад із цукром, свідчить про важливість зовнішніх зв'язків національної системи продовольчого забезпечення населення для ефективного її функціонування.

Практично єдиною групою продуктів харчування, якою національна сфера виробництва продовольства забезпечує внутрішній ринок з надлишком, є олія та інші рослинні жири. Не враховуючи суттєвого спаду виробництва у 2008 році, загалом, пропозиція національних товаровиробників олійно-жирової галузі в останні 3 роки стабільно перевищує попит більш, ніж у 3 рази.

Однак слід зауважити, що описана ситуація зовсім не свідчить про ефективність інноваційного розвитку саме олійно-жирової промисловості, а скоріше пов'язана із фактором сировинного забезпечення. Отже, певним чином у цьому контексті можна провести паралелі із провідним становищем чорної металургії у промисловості нашої держави.

Загалом ситуація із задоволенням попиту населення на основні групи продуктів харчування не є надто сприятливою і, очевидно, самозабезпечення продовольством наразі є єдиним шляхом формування повноцінного стану харчування населення України. Водночас, регулювання інноваційного розвитку у цьому секторі є надзвичайно складним завданням і потребує посилення ролі соціальних інститутів та цілеспрямованої інформаційної політики.

У п'ятому розділі «Стратегічні підходи до формування та розвитку інноваційних процесів в сфері виробництва продуктів харчування для забезпечення продовольчої безпеки України» обґрунтовано положення концепції активізації інноваційних процесів у сфері виробництва продуктів харчування в умовах імперативу продовольчої безпеки, окреслено перспективні напрямки розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва та харчової промисловості, розроблено рекомендації щодо удосконалення нормативно-правового поля, зокрема, державного регулювання інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування в Україні, виділено перспективні напрямки міжнародної співпраці в галузі.

На основі здійсненого аналізу інноваційного розвитку національної сфери виробництва продуктів харчування можна виділити низку положень, що повинні лягти в основу концепції активізації інноваційних процесів у цій сфері економіки України:

- інтегральний підхід до організації та управління сферою виробництва продуктів харчування;

- дотримання і впровадження принципів інноваційного розвитку сфери;

- врахування зарубіжного досвіду у трактуванні проблем розвитку сфери виробництва продуктів харчування;

- дотримання балансу між забезпеченням продовольчої безпеки держави і людини;

- оптимальний баланс між іноземними та внутрішніми інвестиціями;

- інтенсифікація інформаційно-інтелектуального інвестування;

- розширення сфери та збільшення обсягів наукових розробок;

- зміна місця сфери виробництва продуктів харчування у національній економіці;

- трансформація внутрішньої структури;

- раціональне і ефективне регіональне планування та управління;

- стимулювання підприємницької активності;

- формування гнучкої інфраструктури збуту.

Реалізація кожного з положень передбачає досягнення конкретних цілей, представлених в таблиці 4.

Таблиця 4 Цілі та напрямки реалізації концептуальних положень інтенсифікації інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування в Україні

Ключові положення концепції	Цілі
1	2
Інтегральний підхід до організації і управління сферою виробництва продуктів харчування	- формування цілісної та ефективної сфери виробництва продуктів харчування у національній економіці; - організація інтегрованої системи управління (регулювання) розвитком сфери
Дотримання і впровадження принципів інноваційного розвитку сфери	- розробка і модифікація стратегічної документації у відповідності до виділених принципів; - розробка програм заходів щодо впровадження принципів у практику управління інноваційним розвитком сфери виробництва продуктів харчування
Врахування зарубіжного досвіду у трактуванні проблем розвитку сфери виробництва продуктів харчування	- імплементація міжнародно-правових норм щодо продовольчої безпеки населення у національне законодавство; - інтеграція національної науки у світову систему наукових досліджень в галузі виробництва продуктів харчування
Дотримання балансу між забезпеченням продовольчої безпеки держави і людини	- формування збалансованої системи забезпечення продовольчої безпеки, з урахуванням інтересів як держави, так і суспільства (людини); - дотримання оптимального експортно-імпортного балансу
Оптимальний баланс між іноземними та внутрішніми інвестиціями	- збереження продовольчої незалежності держави шляхом обмеження монополії іноземного капіталу у харчовій промисловості; - формування збалансованого земельного ринку; - інтенсифікація іноземних інвестицій у сільське господарство
Інтенсифікація інформаційно-інтелектуального інвестування	- формування ефективної національної інноваційної системи з метою скорочення терміну впровадження інновацій та стимулювання їх розробки внутрішніми суб'єктами інноваційної діяльності; - обмеження зовнішнього трансферу застарілих технологій у сфері виробництва продуктів харчування
Розширення сфери та збільшення обсягів наукових розробок	- збільшення державного фінансування науково-дослідної та інноваційної діяльності у сфері виробництва продуктів харчування; - подолання диспропорцій у розвитку науково-інноваційної діяльності між сільським господарством і харчовою промисловістю
Зміна місця сфери виробництва продуктів харчування у національній економіці	- зменшення диспропорцій у розвитку аграрного виробництва як на макроекономічному, так і на регіональному рівнях
Трансформація внутрішньої структури	- інтенсифікація розвитку високопродуктивного тваринництва, екологічного аграрного виробництва, а також інших перспективних сучасних галузей сфери виробництва продуктів харчування
Раціональне і ефективне регіональне планування та управління	- формування ефективної регіональної агропродовольчої політики, спрямованої на використання регіональних переваг і зменшення територіальних диспропорцій
Стимулювання підприємницької активності	- врахування орієнтирів розвитку підприємництва у сфері виробництва продуктів харчування при формуванні бюджетної, фіскальної, митної та податкової політики держави
Формування гнучкої інфраструктури збуту	- проектування мережі центрів оптової торгівлі та заготівельних центрів з метою ефективного розподілу та реалізації сільськогосподарської продукції, насамеперед, малих та середніх виробників

Виділено екологічне аграрне виробництво та модернізацію сільського господарства як перспективні напрямки інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування.

Розвиток екологічного аграрного виробництва в Україні неможливий без належної державної підтримки, яка повинна здійснюватися шляхом стимулювання органічного сільського господарства через сприятливу цінову, податкову, кредитну політику країни. Адже саме виробництво екологічно чистої продукції зможе забезпечити продовольчу безпеку як на національному, так і на світовому рівнях.

Для забезпечення екологічного виробництва в Україні та виходу на світовий ринок продовольства необхідно:

- оцінювання, районування й регламентація придатності ґрунтового покриву України для ведення екологічного землеробства;

- розробка агротехнічних способів підтримки родючості ґрунтів при тривалому застосуванні екологічного виробництва;

- моделювання та прогноз за різних сценаріїв екологічного землеробства;

- науково обґрунтувати і розробити систему моніторингу стану сільських територій на державному, регіональному та місцевому рівнях за екологічними, економічними та соціальними показниками розвитку екологічного виробництва;

- створити мережу репрезентативних об'єктів у різних регіонах України з урахуванням екологічних, економічних і соціальних показників зростання;

- розробити відповідні законодавчі акти щодо впровадження та розвитку екологічного аграрного виробництва;

- проводити відповідні дослідження щодо якості виробленої продукції на екологічних підприємствах та її відповідність світовим стандартам якості.

Модернізація села і сільського господарства, зокрема, є складною проблемою, що формує основу сучасних ризиків продовольчої безпеки в Україні, однак може бути вирішена за умови:

- створення організаційно-правових та соціально-економічних умов для комплексного розвитку сільських територій, наближення та вирівнювання умов життєдіяльності міського та сільського населення;

- підвищення рівня ефективної зайнятості, посилення мотивації сільського населення до розвитку підприємництва у сільській місцевості як основної умови підвищення рівня життя населення;

- техніко-технологічного оновлення матеріальної бази сільськогосподарських підприємств;

- залучення інвестицій в аграрний сектор економіки, удосконалення інвестиційного клімату;

- державної підтримки конкурентоспроможності аграрного сектору в умовах інтеграції України у світовий економічний простір;

- подолання стихійності та тінізації аграрного ринку;

- створення екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, збереження навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, особливо земель сільськогосподарського призначення та ін. заходів.

Сучасні трансформації у сфері виробництва продуктів харчування здійснюються у двох аспектах (структурному і територіальному) на чотирьох основних рівнях - макроекономічному, галузевому, регіональному та локальному. Причому, регіональні трансформації можемо віднести як до структурних, так і до територіальних. Саме на регіональному рівні відбувається складна взаємодія процесів диференціації та інтеграції сфери виробництва продуктів харчування.

З урахуванням результатів здійсненого компонентного аналізу сфери виробництва продуктів харчування, її основних тенденцій розвитку та факторів активізації інноваційних процесів, розроблено схему моделювання розвитку сфери виробництва продуктів харчування (рис. 10).



Рисунок 10 - Моделі розвитку сфери виробництва продуктів харчування

На основі аналізу сучасної нормативно-правової бази забезпечення продовольчої безпеки населення України виявлено її досить розрізнений та суперечливий характер. Відповідно, два головні завдання управління продовольчою безпекою в державі забезпечення продовольчої безпеки населення та сприяння зростанню виробництва у галузі вирішуються далеко не повністю.

Організаційний механізм управління продовольчою безпекою в Україні є недосконалим, а тому потребує кардинальної трансформації, яка повинна полягати у розмежуванні функцій сертифікації та стандартизації і контролю у сфері виробництва продуктів харчування. В умовах описаного нами напрямку реформування організаційної структури управління продовольчою безпекою вагомою передумовою мало б стати оновлення матеріально-технічного забезпечення контролюючих органів. Зокрема, потребує вирішення проблема нестачі обладнання необхідного для виявлення низки небезпечних домішок як у продуктах харчування, так і в сировині. Водночас, з урахуванням сучасних тенденцій у світовій продовольчій галузі, підвищення кваліфікації потребує також персонал відповідних установ.

Окреслено пріоритетні напрямки і види економічної діяльності, в яких необхідно активізувати інноваційні процеси:

- створення й впровадження у виробництво ресурсо- та енергозберігальних, екобезпечних технологій глибокої переробки аграрної сировини;

- впровадження сучасних систем сертифікації продукції, методик експрес-аналізу, лабораторного обладнання для контролю за якістю і безпекою аграрної сировини та продовольчих товарів;

- розроблення необхідного технологічного обладнання для запровадження сучасних наукомістких технологій переробки аграрної сировини та організації його випуску на вітчизняних підприємствах продовольчого машинобудування;

- збільшення випуску продуктів дитячого харчування, продовольчих товарів лікувально-профілактичного призначення шляхом організації спеціальних сировинних зон і розширення виробництва екологічно чистої аграрної сировини.

Трансфер технологій у сфері виробництва продуктів харчування на сучасному етапі має низку специфічних рис. Держави, що знаходяться на вищому рівні соціально-економічного розвитку та з вищою технологічною готовністю стикаються із проблемою реалізації застарілих технологій виробництва продуктів харчування, яка, у зв'язку із законодавчими змінами у цих країнах, може бути вирішеною лише за рахунок експорту таких інновацій. Відповідно, країни, що знаходяться на нижчих щаблях економічного розвитку, особливо, ті, законодавство яких у цьому контексті більш ліберальне, можуть бути об'єктами збуту застарілих засобів виробництва і, відповідно, стикатимуться із уже відомими у світовій практиці ризиками, пов'язаними із використанням низки технологій виробництва продуктів харчування.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі сформовано теоретико-методологічні основи дослідження сфери виробництва продуктів харчування та обґрунтовано напрямки її перспективного розвитку в Україні. Результати дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки і пропозиції:

1. Обґрунтовано введення у науковий вжиток поняття сфери виробництва продуктів харчування - сукупності видів економічної діяльності, об'єднаних у комплекс галузей економіки, основною функцією яких є організація виробництва продовольчих товарів і забезпечення ними населення. Наголошено, що пропонована для розгляду сфера економіки концентрує увагу не стільки на виробничих процесах та міжгалузевих зв'язках, як на гарантуванні продовольчої безпеки населення, держави, регіону.

2. Виділено ключові принципи інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування - пріоритетність, збалансованість, диференційованість та гуманоцентричність. На їх основі розроблено модель системи інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування.

3. Окреслено два основні підходи до трактування категорії продовольчої безпеки у вітчизняній науці - економікоцентричний і гуманоцентричний. На основі узагальнення зарубіжного теоретичного досвіду досліджень сфери виробництва продуктів харчування та продовольчої безпеки виявлено, що у зарубіжній науці питання продовольчої безпеки розглядаються у двох аспектах - як власне продовольча безпека, а також як забезпеченість продовольством населення.

4. Введено у науковий обіг поняття інноваційного самозабезпечення, яке слід розуміти як оптимальний стан системи продовольчої безпеки держави, при якому формується оптимальний зовнішній торговельний баланс з акцентом на забезпечення населення основними групами продуктів харчування за рахунок внутрішнього виробництва із активним впровадженням інноваційних технологій.

5. Розглянуто питання концепції факторів інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування, зокрема виділено галузеві (макроекономічні, структурні, правові, управлінські, працересурсні, технологічні) і територіальні фактори інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування.

6. За результатами аналізу чинних міжнародних стандартів у сфері якості продуктів харчування зроблено висновок про детальну розробленість і багатоваріантність таких стандартів у розвинутих країнах світу. Загалом, європейське законодавство з питань безпеки та якості харчових продуктів регулюється близько 160 директивами, які необхідно запровадити в законодавство України для створення аналогічної системи. Саме це завдання і має бути пріоритетним у подальшому реформуванні національного законодавства у досліджуваній сфері.

7. Встановлено, що нормативно-правове забезпечення інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування в Україні, загалом, є досить розрізненим та нестабільним. Стратегічні документи, що визначають основні цілі розвитку відповідної сфери, переважно, не виконуються, а нереалізовані завдання механічно переносяться у стратегії на наступні періоди. Загалом, положення, що пов'язані з інноваційним розвитком сфери виробництва продуктів харчування, якщо і присутні у нормативно-правових актах, то мають декларативний характер. У той же час, у державі функціонує розгалужена система регулювання розвитком агропромислового виробництва, яка націлена, насамперед, на створення зовнішньоекономічного ефекту та забезпечення економічної безпеки держави.

8. Виявлено, що для структури управління інноваційною діяльністю в Україні характерне суттєве дублювання функцій різними центральними органами влади у інноваційній сфері. Наявний організаційний механізм управління продовольчою безпекою в Україні також є недосконалим, а тому потребує кардинальної трансформації. Така трансформація повинна полягати у розмежуванні функцій сертифікації та стандартизації і контролю у сфері виробництва продуктів харчування. Для виконання контролюючої функції варто створити окремий орган, об'єднавши в ньому повноваження санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служб.

9. Обґрунтовано переваги і недоліки різних форм господарювання у аграрному виробництві. Сільське господарство є основною сировинною базою сфери виробництва продуктів харчування, тому саме на його рівні відбувається розробка та впровадження базових для функціонування сучасного агропромислового комплексу інновацій. Виділено та охарактеризовано управлінські, технологічні та маркетингові інновації у сфері аграрного виробництва.

10. З метою аналізу регіональних відмінностей інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування в Україні розраховано індекси низки показників інноваційного розвитку, а також загальний індекс інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування. Отримані показники дають змогу оцінити сучасну регіональну диференціацію інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування в Україні.

За результатами факторного аналізу показників виробництва основних груп харчових продуктів підприємствами сфери виділено два ключові фактори - інноваційний та сировинний, які в сучасних умовах зумовлюють специфіку розвитку сфери виробництва продуктів харчування та системи продовольчої безпеки України.

11. Виявлено, що харчова промисловість України в актуальний період розвитку характеризується тенденцією до скорочення кількості великих підприємств і зростання малих і середніх. Водночас обсяги прямих іноземних інвестицій постійно зростають. Помітною є суттєва диспропорція, що полягає у переважанні інвестицій у харчову промисловість у порівнянні із сільським господарством. Така ситуація, безумовно, не сприяє оновленню виробничих фондів агропромислового комплексу і зумовлена низькою рентабельністю сільськогосподарського виробництва в Україні, слабким розвитком великого бізнесу як найбільш інвестиційно привабливого у цій сфері.

12. Запропоновано низку положень, що повинні лягти в основу концепції активізації інноваційних процесів у цій сфері економіки України. Охарактеризовано сучасні трансформації у сфері виробництва продуктів харчування у двох аспектах (структурному і територіальному) та на чотирьох основних рівнях - макроекономічному, галузевому, регіональному та локальному.

13. З урахуванням результатів здійсненого компонентного аналізу сфери виробництва продуктів харчування, її основних тенденцій розвитку та факторів активізації інноваційних процесів, запропоновано та охарактеризовано дві прогнозні моделі розвитку сфери виробництва продуктів харчування - прогресивну і регресивну.

14. Окреслено пріоритетні напрямки і види економічної діяльності, в яких необхідно активізувати інноваційні процеси: створення й впровадження у виробництво ресурсо- та енергозберігальних, екологобезпечних технологій глибокої переробки аграрної сировини; впровадження сучасних систем сертифікації продукції, методик експрес-аналізу, лабораторного обладнання для контролю за якістю і безпекою аграрної сировини та продовольчих товарів; розроблення необхідного технологічного обладнання для запровадження сучасних наукомістких технологій переробки аграрної сировини та організації його випуску на вітчизняних підприємствах продовольчого машинобудування; збільшення випуску продуктів дитячого харчування, продовольчих товарів лікувально-профілактичного призначення шляхом організації спеціальних сировинних зон і розширення виробництва екологічно чистої аграрної сировини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Чорна Н. П. Інноваційний розвиток сфери виробництва продуктів харчування та ризики продовольчої безпеки: монографія / Н. П. Чорна. - Львів: Ліга-Прес, 2012. - 296с.

Статті у наукових фахових виданнях України:

1. Вандяк Н. П. Удосконалення інвестиційного забезпечення харчової промисловості - запорука успішного її функціонування / Н. П. Вандяк // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - Випуск 10. - С. 71 - 79.

2. Вандяк Н. П. Перспективи розвитку підприємств харчової промисловості в Тернопільській області / Н. П. Вандяк, Р. С. Чорний // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - Тернопіль: ТДПУ, 2005. - №18. - С. 209 - 211. (Особистий внесок автора - пропозиції щодо подальшого розвитку харчової промисловості).

3. Вандяк Н. П. Регіональні особливості розвитку агропромислової інтеграції в харчовій промисловості як важлива умова її економічної ефективності / Н. П. Вандяк // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільського державного економічного університету. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - №10. - С. 74 - 77.

4. Вандяк Н. П. Особливості формування конкурентних переваг в агропромисловій сфері / Н. П. Вандяк // Інноваційна економіка. - 2006. - №2. - С. 67 - 74.

5. Вандяк Н. П. Інноваційний шлях розвитку підприємств харчової промисловості / Н. П. Вандяк // Галицький економічний вісник. Науковий журнал. - 2007. - №1. - С. 49 - 54.

6. Вандяк Н. П. Аналіз економічного стану підприємств харчової промисловості України / Н. П. Вандяк // Інноваційна економіка. - 2007. - №3. - С. 90 - 94.

7. Вандяк Н. П. Харчова промисловість України в умовах розвитку світової економіки / Н. П. Вандяк // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - 2007. - Випуск 15. - С. 453 - 457.

8. Вандяк Н. П. Обґрунтування стратегічних пріоритетів розвитку харчової промисловості / Н. П. Вандяк // Економіка промисловості України: збірник наукових праць РВПС НАН України. - К.: РВПС НАН України, 2007. - С. 174 - 179.

9. Вандяк Н. П. Механізм забезпечення високої якості продукції в системі менеджменту харчових підприємств/ Н. П. Вандяк // Економічний аналіз. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - Випуск 2(18). - С. 192 - 196.

10. Чорна Н. П. Реформування відносин власності в галузях харчової промисловості та формування системи ефективних власників / Н. П. Чорна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - Тернопіль: ТНПУ, 2008. - №22. - С. 212 - 217.

11. Чорна Н. П. Оцінка тенденцій і наслідків вступу України в СОТ для агропродовольчого сектору / Н. П. Чорна // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - Випуск 2. - С. 117 -125.

12. Чорна Н. П. Сучасні трансформаційні процеси в харчовій промисловості в контексті їх впливу на продовольчу безпеку країни / Н. П. Чорна // Продуктивні сили і регіональна економіка: збірник наукових праць РВПС НАН України. - К.: РВПС НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 207 - 214.

13. Чорна Н. П. Розвиток аграрного бізнесу в Україні в контексті впливу світової фінансово-економічної кризи / Н. П. Чорна // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 11. С. 40 - 48.

14. Чорна Н. П. Основні переваги розвитку великих підприємств в агробізнесі / Н. П. Чорна // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - Ужгород, 2009. - Спецвипуск 28. Частина ІІ. - С. 195 - 200.

15. Чорна Н. П. Потреби людини і продовольча безпека / Н. П. Чорна // Наука молода. Збірник наукових праць молодих вчених Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль: Економічна думка, 2010. - Випуск 13. - С. 207 - 212.

16. Чорна Н. П. Модернізація і реконструкція сільського господарства та села / Н. П. Чорна // Інноваційна економіка. - 2010. - №4. - С. 163 - 168.

17. Чорна Н. П. Шляхи удосконалення інноваційно-інвестиційного забезпечення аграрного бізнесу в Україні / Н. П. Чорна // Наука молода. Збірник наукових праць молодих вчених Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль: Економічна думка, 2011. - Випуск 15 - 16. - С. 95 - 100.

18. Чорна Н. П. Розвиток інтеграційних процесів як необхідна умова підвищення ефективності агробізнесу / Н. П. Чорна // Економічний аналіз. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу і статистики. - Тернопіль: Економічна думка, 2011. - Випуск 9. - С. 379 - 382.

19. Чорна Н. П. Екологічне аграрне виробництво в Україні: проблеми та перспективи розвитку / Н. П. Чорна // Інноваційна економіка. - 2012. - №1(27). - С. 116 - 119.

20. Пабат О. В. Інноваційний розвиток виробництва продуктів харчування / О. В. Пабат, Н. П. Чорна // Економіка АПК. - 2012. - №12. - С. 24 - 28. (Особистий внесок автора: сформовано принципи інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування).

21. Чорна Н. П. Підходи до розуміння проблем продовольчої безпеки у зарубіжних наукових дослідженнях / Н. П. Чорна // Часопис економічних реформ. - 2012. - №4. -С. 155 -159.

22. Чорна Н. П. Галузеві фактори інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування / Н. П. Чорна // Економічний часопис - ХХІ. - 2012. - №11 - 12. - С. 40 - 42.

23. Чорна Н. П. Пріоритетні напрямки інноваційного розвитку харчової промисловості у контексті забезпечення продовольчої безпеки держави / Н. П. Чорна // Вісник економічної науки України. - 2012. - № 2 (22). - С. 177 - 179.

24. Чорна Н. П. Екологічні ризики продовольчої безпеки в Карпатському регіоні: суть і шляхи мінімізації / Н. П. Чорна // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Актуальні проблеми регіонального розвитку: [зб. наук. праць] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. - Львів, 2012. - Вип. 6 (98). - С. 274 - 279.

25. Чорна Н. П. Інноваційний розвиток сфери виробництва продуктів харчування та проблеми продовольчої безпеки: теоретичні аспекти / Н. П. Чорна // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2013. - Випуск 33. - С. 108 - 111.

26. Чорна Н. П. Стан харчування населення як базовий індикатор продовольчої безпеки України / Н. П. Чорна // Інвестиції: практика та досвід. - 2013. - № 5. - С. 55 - 59.

27. Шевчук Л. Т. Продовольча безпека держави: проблеми та суперечності інноваційного розвитку / Л. Т. Шевчук, Н. П. Чорна // Схід - 2013. - №5(125) - С. 107 - 112. (Особистий внесок автора: окреслено і проаналізовано проблеми інноваційного розвитку виробництва продуктів харчування в контексті продовольчої безпеки).

28. Чорна Н. П. Передумови та фактори інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування / Н. П. Чорна // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Збірник наукових праць. - Рівне, 2013. - Випуск ХІХ №2. - С. 119 - 125.

Статті у виданнях іноземних держав:

1. Чорна Н. П. Развитие аграрного бизнеса в Украине / Н. П. Чорна // Управление и образование. Университет «Проф. д-р Асен Златаров». - Бургас, Болгария, 2010. - Книга 2. Том 6. - С. 98 - 104.

2. Чорна Н. П. Подходы к обоснованию концепции инновационного производства продуктов питания / Н. П. Чорна // В мире научных открытий. - Красноярск: Научно-инновационный центр, 2013. - № 8.1 (44) (Экономика и инновационное образование). - С. 332 - 350.

3. Chorna N. Transformation of innovation development of the food production sphere in Ukraine: the role of government regulation / N. Chorna // Устойчивое развитие. - Варна, Болгария, 2013. - № 11. С. 45 - 50.

4. Chorna N. The problem of investment resources scarcity in the context of food production innovation development in Ukraine / N. Chorna // Economy and Sociology: theoretical and scientifical journal. Chisinau: Akademy of Sciences of Moldova - 2013. - Nr. 3. - Р. 67 -70.

Публікації, які додатково відображають результати дисертації:

Препринт:

1. Чорна Н. П. Удосконалення державного регулювання інноваційних процесів у сфері виробництва продуктів харчування для забезпечення продовольчої безпеки / Н. П. Чорна. - Нововолинськ, 2013. - 46с. - (Препринт/ Нововолинськ).

Матеріали науково-практичних конференцій:

1. Вандяк Н. П. Значення підвищення якості продукції на підприємствах харчової промисловості / Н. П. Вандяк // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство : тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. (18 травня 2007р., Тернопіль).

Частина 2. - Тернопіль : Тернопільський національний економічний університет, 2007. - С. 38 - 40.

2. Вандяк Н. П. Об'єктивна необхідність застосування інновацій в харчовій промисловості / Н. П. Вандяк // Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (21 - 22 листопада 2007р., Тернопіль). - Тернопіль : Економічна думка, 2007. - С. 134 - 137.

3. Чорна Н. П. Передумови забезпечення ефективного розвитку підприємств харчової промисловості в післяприватизаційний період / Н. П. Чорна // Стратегія забезпечення сталого розвитку України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (20 травня 2008р., Київ).

Частина 3. - К. : РВПС НАН України, 2008. - С. 53 - 55.

4. Чорна Н. П. Проблеми та перспективи розвитку АПК після вступу України в СОТ / Н. П. Чорна // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : збірник тез доповідей шостої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (26 - 27 лютого 2009 р., Тернопіль).

Частина 1. - Тернопіль : Економічна думка, 2009. - С. 112 - 113.

5. Чорна Н. П. Зарубіжний досвід підтримки агропродовольчого сектору економіки на шляху України до євроінтеграції / Н. П. Чорна // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20 березня 2009р.).

Частина 3. - К. : РВПС НАН України, 2009. - С. 210 - 212.

6. Чорна Н. П. Розвиток агропродовольчих кластерів в Україні / Н. П. Чорна // Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах світової економічної кризи : збірник тез доповідей наук. конф. професорсько-викладацького складу Тернопільського національного економічного університету (15 квітня 2009 р., Тернопіль). - С. 68 - 70.

7. Чорна Н. П. Забезпечення продовольчої безпеки в Україні / Н. П. Чорна // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : збірник тез доповідей сьомої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (25 - 26 лютого 2010 р., Тернопіль).

Частина 2. - Тернопіль : Економічна думка, 2010. - С. 404 - 405.

8. Чорна Н. П. Агрегати аграрного бізнесу: складові і особливості / Н. П. Чорна // Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах економічної нестабільності : збірник тез доповідей наук. конф. професорсько-викладацького складу Тернопільського національного економічного університету (14 квітня 2010р., Тернопіль). - С. 71 - 73.

9. Чорна Н. П. Глобалізаційні процеси в аграрному бізнесі України / Н. П. Чорна // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : збірник тез доповідей восьмої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (24 - 25 лютого 2011 р., Тернопіль).

Частина 1. - Тернопіль : Економічна думка, 2010. - С. 111 - 112.

10. Чорна Н. П. Розвиток аграрного бізнесу України в умовах євро інтеграції / Н. П. Чорна // Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах проведення системних реформ : збірник тез доповідей наук. конф. професорсько-викладацького складу Тернопільського національного економічного університету (14 квітня 2011р., Тернопіль). - С. 66 - 67.

11. Чорна Н. П. Концентрація та диверсифікація виробництва як шлях формування конкурентоспроможності аграрних підприємств / Н. П. Чорна // Роль науки у підвищенні технологічного рівня і ефективності АПК України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (18 - 20 травня 2011р., Тернопіль) - Тернопіль : Крок, 2011. - С. 231 - 233.

12. Чорна Н. П. Інноваційний розвиток аграрного бізнесу України / Н. П. Чорна // Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах проведення системних реформ : збірник тез доповідей наук. конф. професорсько-викладацького складу Тернопільського національного економічного університету (11 квітня 2012р., Тернопіль). - С. 65 - 67.

13. Чорна Н. П. Інноваційний розвиток сільського господарства / Н. П. Чорна // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : збірник тез доповідей десятої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (21 - 23 лютого 2013 р., Тернопіль).

Частина 2.- Тернопіль : Економічна думка, 2013. - С. 266 - 267.

14. Чорна Н. П. Ризики продовольчої безпеки / Н. П. Чорна // Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах проведення системних реформ : збірник тез доповідей наук. конф. професорсько-викладацького складу Тернопільського національного економічного університету (10 квітня 2013р.,Тернопіль) - С. 50 - 52.

15. Чорна Н. П. Напрями інтенсифікації інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування України / Н. П. Чорна // Проблеми ринку продовольчих ресурсів України : зб. наук. праць за матеріалами першої наук.-практ. конф. Інституту продовольчих ресурсів НААН (10 квітня 2013р., Київ) - К. : ННЦ ІАЕ, 2013. - С. 89 - 91.

16. Чорна Н. П. Подходы к формированию системы эффективного менеджмента качества продуктов питания / Н. П. Чорна // Проблемы и перспективы развития менеджмента и предпринимательства в России : сборник докладов V междунар. Науч.-практ. конф. (30 ноября 2012 г., Ростов-на-Дону).

Часть II. - Ростов-на-Дону: Изд-во ЮРФ РАНХиГС, 2013. - С. 302 - 305.

АНОТАЦІЇ

Чорна Н. П. Інноваційний розвиток сфери виробництва продуктів харчування в умовах імперативу продовольчої безпеки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв, 2014.

У роботі обґрунтовано теоретико-методологічні основи дослідження інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави.

Обґрунтовано теоретичну сутність сфери виробництва продуктів харчування та інших понять, що використовуються у дослідженні, охарактеризовано суть та обґрунтовано принципи інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування.

Запропоновано підходи до класифікації напрямів інноваційного розвитку у сфері виробництва продуктів харчування та здійснено їх характеристику.

Проаналізовано нормативно-правове забезпечення якості продуктів харчування в Україні та інноваційного розвитку сфери виробництва продуктів харчування. Здійснено статистичний та картографічний аналіз перебігу сучасних процесів розвитку сфери виробництва продуктів харчування на державному та регіональному рівнях в Україні.

Запропоновано шляхи активізації інноваційного розвитку сільського господарства та харчової промисловості у контексті забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Обґрунтовано положення концепції активізації інноваційних процесів у сфері виробництва продуктів харчування в умовах імперативу продовольчої безпеки, окреслено шляхи інтенсифікації розвитку екологічного аграрного виробництва та модернізації сільського господарства у сфері виробництва продуктів харчування України.

Ключові слова: сфера виробництва продуктів харчування, продовольча безпека, інноваційний розвиток, концепція, якість.

Чорна Н.П. Инновационное развитие сферы производства продуктов питания в условиях императива продовольственной безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Николаевский национальный аграрный университет, Николаев, 2014.

В работе обоснованы теоретико-методологические основы исследования инновационного развития сферы производства продуктов питания в контексте обеспечения продовольственной безопасности государства и разработаны положения концепции активизации инновационных процессов в сфере производства продуктов питания в Украине.

Обоснована теоретическая сущность сферы производства продуктов питания и других понятий, которые используются в исследовании, охарактеризованы и обоснованы принципы инновационного развития сферы производства продуктов питания. Проанализированы современные подходы к трактовке категории продовольственной безопасности в контексте исследования сферы производства продуктов питания, определены функции и очерчены основные противоречия системы продовольственной безопасности в процессе инновационного развития сферы производства продуктов питания. Изучена структура и особенности проявления факторов инновационного развития сферы производства продуктов питания.

На основе анализа отечественного и зарубежного опыта изучения инновационного развития сферы производства продуктов питания и продовольственной безопасности обоснованы методологические основы исследования, а также предложены пути использования рискологического подхода в исследованиях продовольственной безопасности. Охарактеризованы проблемы международной и отечественной стандартизации и сертификации в сфере производства продуктов питания. Предложены подходы к классификации направлений инновационного развития в сфере производства продуктов питания и осуществлена их характеристика.

Проанализировано нормативно-правовое обеспечение качества продуктов питания в Украине и инновационного развития сферы производства продуктов питания. Охарактеризована проблема качества и безопасности продуктов питания, предложены организационно-экономические инструменты ее решения. Осуществлена оценка преимуществ и недостатков разных организационно-правовых форм ведения хозяйства в сфере производства продуктов питания. Осуществлен статистический и картографический анализ хода современных процессов развития сферы производства продуктов питания на государственном и региональном уровнях в Украине.

Предложены пути активизации инновационного развития сельского хозяйства и пищевой промышленности в контексте обеспечения продовольственной безопасности в Украине. Проанализированы особенности функционирования сферы производства продуктов питания в Украине в условиях глобализации и международной интеграции. Предложены пути снижения инвестиционного дефицита в сфере производства продуктов питания и ее перехода на инновационное самообеспечение в условиях угроз продовольственной безопасности.

Обоснованы положения концепции активизации инновационных процессов в сфере производства продуктов питания в условиях императива продовольственной безопасности, очерчены пути интенсификации развития экологического аграрного производства и модернизации сельского хозяйства в сфере производства продуктов питания Украины. Предложены ключевые направления государственного регулирования инновационного развития сферы производства продуктов питания в Украине и пути совершенствования нормативно-правового поля инновационного развития сферы производства продуктов питания. Очерчены стратегические ориентиры международного сотрудничества в сфере инновационного развития производства продуктов питания.

Ключевые слова: сфера производства продуктов питания, продовольственная безопасность, инновационное развитие, концепция, качество.

Chorna N.P. An innovative development of the sphere of food production in terms of the imperative of food security. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of Economics, specialty 08.00.03 - Economics and Management of National Economy. - Mykolaiv National Agrarian University, Mykolaiv, 2014.

In the dissertation, the researcher motivated the theoretical and methodological foundations of research of innovative development of the sphere of food production in the context of providing food security of the state.

The author motivated the theoretical nature of the sphere of food production and other concepts, used in the study of the essence, characterized the sense and motivated the principles of innovative development of the sphere of food production.

The dissertation proposes approaches to classify the directions of innovative development of the sphere of food production and their characteristic was made.

Regulatory support of the food quality in Ukraine and innovative development of the sphere of food production were analyzed. The author carried out the statistical and cartographic analysis of the course of current processes of the development of the sphere of food production at national and local levels in Ukraine.

...