Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.439.5:633.1(477)

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ КОН'ЮНКТУРИ РИНКУ ЗЕРНА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ АГРОБІЗНЕСУ

ДАНИЛЬЧЕНКО РОСТИСЛАВ

ВОЛОДИМИРОВИЧ

Миколаїв - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському національному аграрному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор,

Шебанін В'ячеслав Сергійович,

Миколаївський національний аграрний університет ректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Погріщук Борис Васильович,

Вінницький інститут економіки Тернопільського національного економічного університету, директор;

доктор економічних наук, професор, Яценко Ольга Миколаївна,

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", професор кафедри міжнародної торгівлі.

Захист відбудеться "27" березня 2015 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському національному аграрному університеті за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського національного аграрного університету за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий "25" лютого 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої радиА. В. Ключник

АНОТАЦІЯ

Данильченко Р.В. Формування кон'юнктури ринку зерна України в умовах глобалізації агробізнесу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв, 2015.

У дисертаційній роботі узагальнено результати дослідження теоретичних та методичних основ механізму формування кон'юнктури ринку зерна України в умовах глобалізації агробізнесу. Розглянуто сутність поняття кон'юнктури ринку та глобалізації агробізнесу, основні фактори її впливу на формування кон'юнктури зернового ринку, узагальнено основні підходи та методи аналізу кон'юнктури ринку зерна. Проведено моніторинг кон'юнктури сучасного ринку зерна в України, визначено основні важелі державного регулювання зернового ринку, надано аналітичний огляд світового ринку зерна та визначено місце України в його формуванні. Дано прогноз формування кон'юнктури ринку зерна, доведено необхідність формування дієвих механізмів її регулювання та обґрунтовано основні аспекти їх застосування.

Запропоновано створення в області регіонального продовольчого фонду, основним завданням якого є забезпечення продовольчої безпеки області та сприяння розвитку аграрного сектору в цілому. Основними складовими даного фонду стануть регіональний резервний зерновий фонд, що включає стратегічний запас та страховий фонд, а також фонд регулювання зернового ринку. Також дієвою частиною продовольчого фонду стане асоціація експортерів зерна. Визначення розмірів резервного фонду пропонується проводити з урахуванням стохастичної природи урожайності зернових культур на підставі використання апарату теорії ймовірностей.

Для визначення справедливої ціни на зерно запропоновано до використання методику індексування цін на зернові, за якою враховуються витрати, що несуть аграрії на матеріально-технічні ресурси та послуги стороннім організаціям, а також індекси цін на ресурси.

Ключові слова: ринок зерна, кон'юнктура ринку, глобалізація агробізнесу, державні важелі регулювання, цінова політика, регіональний продовольчий фонд, резервний фонд, інформаційно-торгівельна система, імітаційне моделювання.

кон'юнктура ринок урожайність продовольчий

АННОТАЦИЯ

Данильченко Р.В. Формирование рынка зерна Украины в условиях глобализации агробизнеса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Николаевский национальный аграрный университет, Николаев, 2015.

В диссертационной работе обобщены результаты исследования теоретических и методических основ механизма формирования рынка зерна Украины в условиях глобализации агробизнеса. Рассмотрены сущность конъюнктуры рынка и глобализации агробизнеса, основные факторы ее влияния на формирование конъюнктуры зернового рынка, обобщены основные подходы и методы анализа рынка зерна. Проведен мониторинг конъюнктуры современного рынка зерна в Украине, определены основные рычаги государственного регулирования зернового рынка, предоставлен аналитический обзор мирового рынка зерна и определено место Украины в его формировании. Дан прогноз формирования рынка зерна, доказана необходимость формирования действенных механизмов ее регулирования и обоснованы основные аспекты их применения.

Проанализирована ситуация на мировом рынке зерна и определено место нашего государства на нем, определено, что в современных глобализационных условиях развития зернового рынка, позиции Украины как потенциального игрока достаточно сильны. Отмечено, что на сегодняшний день наше государство занимает четвертое место в мире по экспорту кукурузы, шестое - по пшенице, пятое - по ячменю (в 2008-2010гг. - первое) и первое в мире по экспорту подсолнечника и подсолнечного масла.

Определено, что реализация Украиной своего аграрного потенциала повысит мировой экспорт зерна на 15-20%, тем самым существенно обострив глобальную конкуренцию. Это связано с замедлением роста экономик в развивающихся странах. Кроме того, прогнозируемое увеличение урожая зерна в мире приведет к уменьшению поступлений для украинских аграриев. Также интенсификация в зернопроизводстве и сельском хозяйстве в целом обусловит возникновение ряда социально-экономических проблем. Ситуация сведется к тому, что село не потребует такого количества работников, как это есть сегодня, поэтому будут происходить значительные миграционные процессы - выбытие населения в крупные города. Тем самым, станут ощутимыми последствия безработицы, ведь промышленность почти не работает и не сможет обеспечить такое количество населения работой.

С целью повышения эффективности зернопроизводства предложено определение наиболее благоприятных зон для выращивания определенных видов зерновых культур проводить с применением имитационной модели при многовариантной и многокритериальной постановке, в которой учитывается стохастический и циклический характер природно-климатических условий.

Для повышения классности зерна и соответственно его востребованности на внешних рынках, предложено на территории Николаевской области создать зерновой кластер выращивания органического зерна твердых сортов пшеницы.

С целью усовершенствования отношений между участниками зернового рынка, повышения эффективности использования бюджетных средств, обеспечения государственного регулирования зернового рынка, обеспечения комплексности и системности в решении вопросов развития рынка предложено создание в области регионального продовольственного фонда, основной задачей которого является обеспечение продовольственной безопасности области и содействие развитию аграрного сектора в целом. Основными составляющими данного фонда станут региональный резервный зерновой фонд, включающий стратегический запас и страховой фонд, а также фонд регулирования зернового рынка. Также действенной частью продовольственного фонда станет ассоциация экспортеров зерна.

Определение размеров резервного фонда предлагается проводить с учетом стохастической природы урожайности зерновых культур на основе использования аппарата теории вероятностей, в частности понятия надежного интервала, который с заданной вероятностью покрывает неизвестное среднее.

Для активизации зернового рынка предложено создать Региональную отраслевую информационно-торговую систему (РГИТС). Данная система - это система электронной коммерции, основной задачей которой является проведение торговых операций на зерновом рынке между предприятиями средствами Всемирной паутины.

Для определения справедливой цены на зерно предложено к использованию методику индексации цен на зерновые, по которой учитываются расходы, что несут аграрии на материально-технические ресурсы и услуги сторонним организациям, а также индексы цен на ресурсы.

Для содействия стабильному получению доходов сельхозпроизводителям от производства зерна предложено ежегодно устанавливать базовый уровень цен на зерно, в расчет которого ввести не только показатель полных затрат, но и показатель качества почвы, а также показатели оборачиваемости основных и оборотных фондов, затраченных на единицу продукции.

Ключевые слова: рынок зерна, конъюнктура рынка, глобализация агробизнеса, государственные рычаги регулирования, ценовая политика, региональный продовольственный фонд, резервный фонд, информационно-торговая система.

SUMMARY

Danil'chenko RV Formation of the grain market of Ukraine in the context of globalization of agribusiness. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.03 - economics and management of national economy.- Mykolayiv State Agrarian University, Mykolaiv, 2015.

The dissertation summarizes the results of the study of theoretical and methodological foundations of mechanism of formation of grain Ukraine market conditions in a globalized agribusiness. The essence of the concept of market conditions and globalization agribusiness main factors of influence on the formation conditions of the grain market, summarizes the main approaches and methods of analysis of market conditions grain. A monitoring conditions of modern grain market in Ukraine, the main levers of state regulation of grain market, provided analytical review of world grain market and the place Ukraine in its formation. Given the weather conditions of formation of the grain market, the necessity of forming effective mechanisms of regulation and reasonably basic aspects of their application.

A creation in regional food fund whose primary purpose is to ensure the food security of the region and promote the agricultural sector as a whole. The main components of the regional fund will reserve grain fund, including the strategic reserve and insurance fund and fund regulation of the grain market. Also effective form of association will fund food grain exporters. Determining the size of the reserve fund is proposed to considering the stochastic nature of the yield of grain crops on the basis of using probability theory.

To determine the fair price of grain proposed indexing method to use grain price at which costs are taken into account, bearing farmers to inputs and services to third parties, as well as price indices for resources.

Keywords: grain market, market conditions, globalization of agribusiness, government regulation levers, pricing, regional food fund, reserve fund, information and trade system simulation.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ століття світове господарство все більше перетворюється в єдине ціле, в якому постійно формуються і протікають різнопланові процеси. Свідченням зростання взаємозалежності національних економік є їх надзвичайна чутливість до процесів, що відбуваються в інших регіонах планети.

Глобалізація - це всеохоплюючий процес, який стосується економіки кожної окремої країни у її безпосередньому зв'язку зі світовим господарством. У сучасному світі сформувалася міжнародна агропродовольча система або міжнародна система агробізнесу, яка є багатогалузевим та багатофункціональним глобальним комплексом.

Зерновий ринок - основа, ядро розвитку аграрної економіки та агропродовольчого ринку. Саме тому стан ринку зерна є індикатором економічних реформ, що проводяться в країні та один із найважливіших показників їх якості. Ринок зерна найбільш чітко відображає загальні закономірності розвитку товарного аграрного ринку, він увібрав в себе всі елементи ринкових відносин, тому його можна розглядати як модель ринків іншої сільськогосподарської продукції.

Аграрні реформи, що відбуваються в нашій країні, проходять в досить складних соціально-економічних умовах. Безумовно, це не могло не відобразитися на зерновиробництві. Період ринкових перетворень вніс суттєві як якісні, так і кількісні зміни як у зернове господарювання, так і у формування та функціонування зернового ринку.

Суттєвий методологічний внесок в дослідження проблем формування та функціонування ринку, вивчення його кон'юнктури, організаційно-економічних відносин при становленні та функціонуванні ринку зерна зробили сучасні вчені В.Г. Андрійчук, В.Я. Амбросов, В.І. Бойко, О.Д. Гудзинський, С.І. Дем'яненко, М.Ю. Єрмаков, С.М. Кваша, І.Т. Кіщак, М.Г. Лобас, Ю.Я. Лузан, С.В. Майстро, М.Й. Малік, П.М. Макаренко, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяк, Л.В. Молдаван, Б.Й. Пасхавер, Б.В. Погріщук, П.Т. Саблук, І.І. Червен, В.С. Шебанін, О.Г. Шпикуляк, О.М. Шпичак, В.М. Яценко, О.М. Яценко та ін.

Однак, не дивлячись на широту питань, яких торкнулися в своїх дослідженнях сучасні вчені та глибину вивчення ними проблеми, низка аспектів потребують подальшого дослідження, зокрема питання формування кон'юнктури ринку зерна в умовах глобалізації, удосконалення організаційно-економічного механізму та інфраструктури зернового ринку на рівні регіонів, дискусійними залишаються питання, пов'язані із формами та методами державного регулювання ринкових відносин.

Необхідність поглиблення досліджень у цьому напрямку дозволило сформулювати мету, об'єкт, предмет та задачі дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Миколаївського національного аграрного університету "Економічне зростання підприємств аграрного сектору в умовах зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків України" (номер державної реєстрації 0113U002421). У її межах автором здійснено теоретичне обґрунтування та розроблено практичні рекомендації щодо прогнозування кон'юнктури ринку та розвитку регіонального зерновиробництва, а також обґрунтовано обсяги наповнення обласного резервного зернового фонду з урахуванням стохастичного характеру природних умов.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково-методичних положень щодо формування та розвитку кон'юнктури зернового ринку в умовах глобалізації агробізнесу.

Для досягнення мети в процесі дослідження були поставленні відповідні задачі:

- систематизувати дослідження щодо феномену "кон'юнктура ринку зерна";

- дослідити теоретичні аспекти щодо сутності глобалізації агробізнесу та факторів його впливу на формування кон'юнктури ринку зерна;

- узагальнити підходи та методи аналізу кон'юнктури ринку;

- провести моніторинг ринку зерна України;

- визначити основні важелі державного регулювання зернового ринку України;

- провести аналітичний огляд світового ринку зерна із визначенням місця України в його формуванні;

- узагальнити зарубіжний досвід функціонування і регулювання зернового ринку;

- спрогнозувати розвиток кон'юнктури зернового ринку;

- розробити рекомендації щодо формування дієвих механізмів регулювання кон'юнктури ринку зерна.

Об'єктом дослідження є процеси формування кон'юнктури ринку зерна України в умовах глобалізації агробізнесу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань формування кон'юнктури зернового ринку в умовах глобалізації агробізнесу.

Методи дослідження. Методичною і теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів щодо питань зерновиробництва, формування, функціонування та розвитку ринку зерна, а також державного регулювання ринкових відносин в аграрному секторі.

Дослідження проводилося із використанням наступних методів: монографічного (для всебічного та глибокого вивчення процесу формування кон'юнктури зернового ринку, виявлення причинно-наслідкових зв'язків), економіко-статистичного (для аналізу тенденцій формування кон'юнктури ринку), економіко-математичного та імітаційного моделювання (для прогнозування кон'юнктури ринку та розвитку регіонального зерновиробництва), абстрактно-логічного (для вивчення та формулювання свого бачення понять "глобалізація", "кон'юнктура", "ринок зерна" тощо), аналізу та синтезу (для формулювання висновків на підставі отриманих результатів), розрахунково-конструктивного (для визначення прогнозних вхідних показників за різних початкових умов), методу групування (для визначення загальних ознак і формулювання висновків по сукупності досліджуваних об'єктів) та кореляційно-регресійного аналізу (для побудови прогнозної моделі з урахуванням стохастичного та циклічного характеру природно-кліматичних явищ).

Проведене дослідження базувалося на законодавчих та нормативно-правових актах, що регулюють розвиток ринкових відносин в агропромисловому комплексі. Інформаційною базою дослідження слугували офіційні матеріали Державної служби статистики України, Головного управління статистики в Миколаївській області, річні звіти сільськогосподарських підприємств області тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, які характеризують наукову новизну дисертаційної роботи і виносяться на захист, належать такі:

вперше:

- запропоновано методику прогнозування кон'юнктури зернового ринку та регіонального зерновиробництва, що базується на розв'язанні імітаційної задачі при багатоваріантній постановці із застосуванням еколого-економічних критеріїв оптимізації при врахуванні стохастичного та циклічного характеру природно-кліматичних умов (с.10);

удосконалено:

- методику розрахунку обсягу обласного резервного зернового фонду із застосуванням апарату теорії ймовірностей в частині побудови довірчих інтервалів покриття невідомого математичного сподівання із заданою надійністю (с.12-13);

- методику індексації цін на зернову продукцію, яка передбачає застосування інтегрованого показника цінового міжгалузевого співвідношення та врахування рівня диспаритету цін (с.15-16);

дістали подальшого розвитку:

- визначення кон'юнктури ринку як сукупності конкретних умов суспільно-економічного, соціального, політичного, глобалізаційного характеру, що діють у певний час і суттєво впливають або можуть впливати на співвідношення попиту і пропозиції у процесі руху зерна зі сфери виробництва у сферу торгівлі і сферу споживання (с.6);

- обґрунтування необхідності створення регіонального продовольчого фонду, як елементу формування кон'юнктури зернового ринку, що об'єднує в собі функції зернової біржі та державного агента із закупівлі зерна, складовими частинами якого є резервний зерновий фонд, кооперація зерновиробників та асоціація експортерів зерна, що також сприятиме розширенню системи методів стимулювання попиту на регіональному ринку зерна (с.10)

- обґрунтування необхідності створення на території Миколаївської області зернового кластеру вирощування органічного зерна твердих сортів пшениці, до складу якого мають увійти дослідницькі станції, науково-дослідні установи, навчальні аграрні заклади, установи логістичної системи тощо. Функціонування кластеру має підтримуватися державними цільовими програмами (с.14);

- методика розрахунку базової ціни на зерно, яка визначається на підставі заданої норми прибутковості, показнику повних витрат та показнику якості ґрунту (с.16);

- вирішення проблеми інформатизації аграрного виробництва в цілому та зернового ринку, зокрема через створення регіональної галузевої інформаційно-торгівельної системи, яка поєднує в собі біржові елементи, систему електронної комерції, систему комунікації між покупцями, продавцями та кредитно-банківськими закладами, здатна надавати послуги щодо моніторингу та аналізу ринку, логістиці, правовому забезпеченню тощо (с.15).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені автором пропозиції щодо:удосконалення територіально-галузевої структури зерновиробництва на підставі розв'язання економіко-математичної імітаційної задачі при багатоваріантній постановці та застосуванням кількох критеріїв оптимізації з урахуванням різних можливих станів природно-кліматичних умов; методики розрахунку обсягу обласного резервного зернового фонду на підставі застосування апарату теорії ймовірностей в частині побудови довірчих інтервалів покриття із заданою надійністю невідомого математичного сподівання; методики розрахунку базової ціни на зерно, яка визначається на підставі заданої норми прибутковості, показнику повних витрат та показнику якості ґрунту прийнято до впровадження Миколаївською обласною радою (довідка № 753-15/05-14 від 3.10.2014 р.). Основні положення щодо раціональної галузевої структури зерновиробництва, системи методів стимулювання попиту на регіональному ринку, створення регіонального продовольчого фонду прийнято до впровадження департаментом агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 303/02/08-29/14 від 7.10.2014 р.). Теоретико-методичні та практичні положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі факультету менеджменту Миколаївського національного аграрного університету, зокрема при викладанні дисциплін "Організація аграрного ринку", "Міжнародний бізнес"(довідка №1674/1 від 3.10.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій викладено авторські розробки щодо удосконалення формування ринкової кон'юнктури зернового ринку в умовах глобалізації агробізнесу. Усі відображені в дисертації положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок у розвиток економічної науки.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні узагальнення дисертаційного дослідження та практичні пропозиції й рекомендації обговорювалися на наступних конференціях: Всеукраїнській інтернет-конференції молодих вчених і студентів "Стратегічний розвиток аграрних підприємств в контексті активізації співробітництва з країнами ЄС" (м. Миколаїв, 23 січня 2014р.); Всеукраїнській інтернет-конференції молодих вчених і студентів "Екологічні та соціально-економічні аспекти розвитку економіки" (м. Миколаїв, 17-19 квітня 2014р.)

Публікації результатів дослідження. Основні результати за темою дисертаційного дослідження опубліковано у 11 наукових працях загальним обсягом 4,4 автор. арк., з них 7 статей у наукових фахових виданнях України (у тому числі 4 одноосібних), 1 - у виданні іноземної держави; 2 - у матеріалах конференцій, 1 - препринт.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 180 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація містить 40 таблиць,27 рисунків (на 35 сторінках). Список використаних джерел із 185 найменувань викладено на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його місце у структурі науково-дослідної теми провідної кафедри, окреслено об'єкт, предмет та методи дослідження, зазначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Наукові засади дослідження формування кон'юнктури ринку зерна в умовах глобалізації агробізнесу" проведено систематизацію досліджень щодо феномену "кон'юнктура ринку зерна", визначено сутність глобалізації агробізнесу та фактори, що впливають на формування кон'юнктури ринку зерна, також узагальнено підходи та методи щодо аналізу кон'юнктури зернового ринку.

Ринок зерна - це унікальна складна економічна система, яка охоплює сукупність економічних відносин між суб'єктами ринку. Згідно об'єктивних закономірностей, економічний механізм ринку підтримує обертання капіталу, в свою чергу організаційний - здійснює регулювання виробництва.

Об'єктами зернового ринку є товарні, грошові та інформаційні потоки, які пов'язують суб'єктів ринку через ринкову інфраструктуру. Взаємодія суб'єктів зернового ринку між собою та із суб'єктами інших аграрних ринків, утворюють циклічне кругове обертання ринку та забезпечують виробництво зернової продукції. Основними суб'єктами зернового ринку є виробники та споживачі зернових ресурсів.

Основним принципом формування та розвитку зернового ринку є адаптація змісту, форми та структури системи ринку зерна, засобів і механізмів ринкового та державного регулювання до умов глобального середовища. Порушення та ігнорування зв'язків як функціональних, так і організаційних, нівелювання закономірностей розвитку системи приведе до кризового стану галузі, а в подальшому до краху всього аграрного сектору.

Найважливішими протиріччями зернового ринку є: вимоги ринку та можливості зерновиробництва, структура товарної пропозиції зерна та асортимент попиту на зернову продукцію, собівартість зернової продукції та ціна реалізації зерна тощо.

Кон'юнктура ринку зерна - це сукупність конкретних умов суспільно-економічного, соціального, політичного, глобалізаційного характеру, що діють у певний час і суттєво впливають або можуть впливати на співвідношення попиту і пропозиції у процесі руху зерна зі сфери виробництва у сферу торгівлі і сферу споживання.

Глобалізація - це всеохоплюючий процес, який стосується економіки кожної окремої країни у її безпосередньому зв'язку зі світовим господарством. У сучасному світі сформувалася міжнародна агропродовольча система або міжнародна система агробізнесу, яка являє собою багатогалузевий та багатофункціональний глобальний комплекс, в якому поєднується виробництво, зберігання, транспортування та реалізація продовольчої продукції у світовому масштабі. Економічні відносини в цьому комплексі формуються на основі міжнародного розподілу праці та глобалізації регіональних агропродовольчих ринків.

Основними глобалізаційними факторами, що формують кон'юнктуру зернового ринку є:

- рушійні фактори глобалізації: природно-кліматичні і економічно-географічні відмінності, що зумовлюють спеціалізацію країн і викликають розвиток і поглиблення взаємозв'язків між ними; розвиток логістичних систем; наростання відкритості ринків і міжнародних відносин; прискорення темпів технологічних нововведень і виведення винаходів на ринок;

- гальмуючі фактори глобалізації: втручання держав в економіку і політика протекціонізму; коливання обмінних валютних курсів; політичні конфлікти; релігійні обмеження; ключові фактори глобалізації: інтернаціоналізація; етика; підприємництво; ділові комунікації.

Комплексне дослідження зернового ринку передбачає збір, аналіз, оцінку та інтерпретацію даних про стан, тенденції і перспективи розвитку ринку в цілому та окремих його елементів зокрема, у тому числі й про стан його кон'юнктури. Кон'юнктурний аналіз ринку дає загальну якісну характеристику його стану і визначає кількісні параметри його попиту і пропозиції. Окрім цього, комплексне дослідження включає аналіз конкурентного середовища, ринкової інфраструктури та інституціональної структури ринку, оцінку оптимального територіального розміщення суб'єктів ринку, міжгалузевих і міжтериторіальних обмінів, а також оцінку ефективності управлінських рішень повноважних органів відносно розвитку цього ринку.

Огляд вітчизняних і зарубіжних джерел свідчить про те, що на сьогоднішній день немає єдиного підходу до формування системи показників кон'юнктури. Варто зауважити й те, що аналіз і прогнозування значно ускладнюється тим, що показники, які відображають стан кон'юнктури, є дещо умовними і відносними при визначенні сили дії окремих кон'юнктуро утворюючих чинників на розвиток кон'юнктури ринку. Вважаємо за доцільне виділити такі групи об'ємних економічних показників, що характеризують кон'юнктуру ринку зерна: ринкова пропозиція; ринковий попит; пропорційність ринку; динаміка розвитку ринку; ділова активність; комерційний ризик. Пропонована система включає основні найбільш використовувані показники, які можуть бути застосовані при кон'юнктурному аналізі і є необхідними для визначення перспектив розвитку й моментів перелому кон'юнктури, тобто для складання прогнозу її змін.

У другому розділі "Сучасні тенденції формування кон'юнктури українського та світового ринку зерна" проведено моніторинг кон'юнктури ринку зерна в Україні, визначено основні важелі державного регулювання вітчизняного ринку зерна, а також проаналізовано стан світового ринку зерна та визначено місце України в його формуванні.

Одне із ключових місць серед продуктових ринків країни займає ринок зерна. Оскільки це - ринок стратегічної, соціальної та економічної значимості. Його стан визначає розвиток не тільки внутрішнього чи галузевого характеру, а й продовольчого ринку в цілому.

Для сучасної світової економіки характерним є розвиток глобалізаційних процесів і основною соціально-економічною та політичною проблемою людства в цьому ракурсі є забезпечення продовольчої безпеки. На сьогодні спостерігається розбалансування зерновиробництва та неузгодженість попиту та пропозиції в різних країнах та регіонах.

Протягом останніх років в Україні було зібрано рекордний урожай зернових 63051,3 тис т (2013р.). Зазначимо, що Україна виробляє зерна у 2,2 рази більше, від власних потреб, тобто наша країна має значний потенціал щодо експорту зерна. У перерахунку на одну особу населення в області було вироблено зерна 1386 кг, що на 1009 кг більше, ніж у середньому по Україні.

Економічний та аграрний потенціал, сприятливі природно-кліматичні умови України дають можливість не тільки забезпечити внутрішній ринок продукцією вітчизняного виробництва, але й слугують пропуском на зовнішній ринок.

В умовах подолання кризи посилюється роль державного регулювання ринку. Держава виступає одночасно у двох формах: як елемент ринкового устрою і як стабілізуючий фактор його розвитку. Тобто з одного боку, держава здатна підтримувати і захищати ринкову систему, з іншого - компенсувати обмежені можливості ринку в певних сферах (рис.1). Основна мета державного регулювання ринку - захист інтересів виробників та споживачів зерна.

Держава має можливість регулювати зерновий ринок через економічні (ціноутворення, кредитування, субсидування виробництва тощо) та організаційні (стандартизацію та сертифікацію зернової продукції, контроль за її якістю, квотування та ліцензування експортно-імпортних операцій, антимонопольний контроль тощо) важелі. Зрозуміло, що ці заходи тісно пов'язані та переплітаються між собою, а також доповнюють одне одного.

Рисунок1 - Задачі та функції державного регулювання зернового ринку*

Сучасний світовий зерновий ринок характеризується тим, що в цілому ситуація на ньому визначається трьома основними культурами: пшеницею, кукурудзою та ячменем. Питома вага світового виробництва цих культур становить 60%, а 52% приходиться на світову торгівлю зерном.

На сьогодні Україна займає четверте місце у світі по експорту кукурудзи, шосте - з пшениці, п'яте - з ячменю (у 2008-2010рр. - перше) та перше у світі з експорту соняшнику та соняшникової олії (табл. 1).

Таблиця 1 Обсяги експорту зернової продукції країнами світу, млн т

Країни	Маркетингові роки
	2007/08	2008/09	2009/10	2010/11	2011/12	2012/13	2013/14
Кукурудза
США	61,9	47	50,3	46,6	39,2	19,1	33
Аргентина	14,8	10,3	16,5	13,3	17,1	19	18,5
Бразилія	7,8	7,1	11,6	8,4	24,3	21,5	18
Україна	2,1	5,5	5,1	5	15,2	13,5	16,5
Пшениця
США	34,4	27,6	23,9	35,1	28,6	27,9	25,2
Канада	16,1	18,9	19	16,6	17,4	18,5	18,5
Росія	12,2	18,4	18,6	4	21,6	10,7	18
ЄС-27	12,3	25,4	22,1	23	16,6	21,5	17
Австралія	7,5	14,7	14,8	18,6	24,7	18	17
Україна	1,2	13	9,3	4,3	5,4	7	9,5
Ячмінь
Австралія	3,4	3,2	3,9	4,7	5,4	3,8	4,1
Росія	1	3,4	2,7	0,3	3,5	2,3	3,8
ЄС-27	3,8	3,6	1,1	4,9	3	4,5	3,8
Аргентина	0,9	1	0,5	1,6	3,6	4	2,4
Україна	1	6,4	6,2	2,8	2,5	2,2	2

* за даними Держкомстату України

Для сучасного етапу розвитку аграрного бізнесу характерними є риси глобалізації, коли транснаціональні компанії значно посилюють свої позиції в цій галузі. Протягом останніх двадцяти років значно посилився вплив великих транснаціональних компаній на насіннєвому ринку, 10 яких контролюють половину всього ринку насіння. Багато з цих компаній є одночасно і виробниками пестицидів та генномодифікованої продукції. Наприклад, у США 90% ринку насіння сої контролюється ТНК Monsanto.

Нині експерти прогнозують значне зростання урожаю зернових в Україні. Більше того, потенціал країни у виробництві зерна величезний - 100-120 млн т зерна. Проте це є можливим за умови інвестування в агробізнес додатково 20-25 млрд. дол. Зрозуміло, що освоєння таких коштів за короткий період є неможливим.

Однак, зі збільшенням обсягу експорту на 60 млн т зерна виникає проблема реалізації таких обсягів продукції, оскільки інші країни також нарощуватимуть виробництво.

За умови реалізації Україною свого аграрного потенціалу, світовий експорт зерна підвищиться на 15-20%, тим самим суттєво загостривши глобальну конкуренцію. Ми можемо отримати зворотній ефект, оскільки економіки, що розвиваються вже не будуть розвиватися так стрімко, крім того, прогнозується збільшення врожаю зерна у світі, і надходження від його продажу для українських аграріїв можуть виявитися значно меншими, ніж очікувалося. Тому Україна потребує стратегічних покупців для свого урожаю та укладення довготривалих контрактів на постачання продукції.

У третьому розділі "Вектори формування кон'юнктури ринку зерна України в умовах глобалізації агробізнесу" вивчено зарубіжний досвід функціонування та регулювання зернового ринку, зроблено прогноз розвитку кон'юнктури вітчизняного ринку зерна та запропоновано вектори формування дієвих механізмів регулювання кон'юнктури зернового ринку.

У країнах з розвинутою ринковою економікою пріоритетним є високий рівень державної підтримки виробництва зерна, яка надається як за рахунок бюджету, так і фінансових внесків від недержавних суспільних та інших організацій. При цьому державна підтримка спрямовується як на допомогу галузі в цілому, так і окремим виробникам зерна, зокрема фермерам.

Питома вага підтримки галузі у загальних видатках коливаються в межах від 8,5% (в країнах Європейського союзу) до 33% (у Сполучених Штатах Америки). В Україні на сьогодні ця цифра складає 1,8% всіх видатків держбюджету.

Основними важелями економічного механізму державної підтримки та регулювання виробництва зерна зарубіжних країн, які можуть бути застосовані в Україні є:ціноутворення (встановлюються цільові, залогові, порогові ціни); підтримуються ринкові ціни та відбувається цінове регулювання, що дозволяє стабілізувати рівень доходів фермерів та згладжує диспаритет цін у сільському господарстві; прямі субсидії та дотації фермерам; пільгове кредитування виробництва зерна; захист внутрішнього зернового ринку через цінову політику, мито, квоти та регулювання попиту і пропозиції на зерно; субсидування експорту зерна; пільгове оподаткування фермерських господарств; страхування врожаїв зернових культур; стимулювання науково-технічного прогресу в галузі розробки технологій вирощування зернових культур; розвиток аграрної освіти та підготовка кваліфікованих кадрів.

Також в цих країнах є досить розвиненою система непрямої державної підтримки виробництва зерна:стимулювання за державний рахунок системи комунально-побутового обслуговування фермерів та вирівнювання їх доходів з доходами міського населення; розташування промислового виробництва в районах вирощування зернових з метою забезпечення фермерів роботою у поза сезонний період сільськогосподарських робіт.

З метою прогнозування кон'юнктури зернового ринку та регіонального зерновиробництва було розв'язано імітаційну задачу при багатоваріантній постановці та застосуванням еколого-економічних критеріїв оптимізації з урахуванням стохастичного та циклічного характеру природно-кліматичних умов для трьох варіантів розвитку: песимістичного, очікуваного та оптимістичного.

Прогнозування урожайності сільськогосподарських культур проводилося на основі розкладу рівня ряду:

(1)

y_t - розрахункова урожайність в період t;

- доданок, що враховує варіацію урожайності за роками за рахунок інтенсифікації сільськогосподарського виробництва;

- циклічна складова коливань урожайності через природно-кліматичні умови;

- випадкова складова.

Велике значення для розвитку і функціонування зернового ринку в області має безпосередньо наповненість ринку продукцією, тобто розвиток зерновиробництва. Займаючи близько 4,1% території всієї держави, Миколаївська область виробляє в середньому за досліджуваний період 4,4% всіх зернових, при цьому частка пшениці становить 5,2%, а частка ячменю - 6,6% (в середньому). Найбільша концентрація виробництва зернових у Миколаївській області спостерігається у північній природно-кліматичній зоні (табл. 2, 3).

З метою удосконалення відносин між учасниками зернового ринку, підвищення ефективності використання бюджетних засобів, забезпечення державного регулювання зернового ринку, комплексності та системності у вирішенні питань розвитку ринку за допомогою програмно-цільового методу та шляхом розробки і реалізації цільових зернових програм різного рівня, нами пропонується створити в області регіональний продовольчий фонд. Його основним завданням є забезпечення продовольчої безпеки області, задоволення потреб населення області у продовольстві та сприяння розвитку аграрного сектору в цілому. Регіональний продовольчий фонд має об'єднати сільгоспвиробників, переробну промисловість та торгівлю. Його складовими повинні стати регіональний зерновий фонд, корпорація зерновиробників та асоціація експортерів зерна.

Дослідження кон'юнктури ринку, організаційно-економічних взаємовідносин, що склалися між товаровиробниками та зернопереробними підприємствами показали, що значні затрати нинішньої економіки обумовлюються перш за все відсутністю у господарчому механізмі зворотного зв'язку між кінцевим споживачем та товаровиробником, між попитом та пропозицією.

Таблиця 2 Концентрація виробництва зерна за природно-кліматичними зонами Миколаївської області*

Показники	Північна	Центральна	Південна
	2011p.	2012p.	2013p.	2011p.	2012p.	2013p.	2011p.	2012p.	2013p.
Посівні площі зернових, тис га	461	412,5	476,5	221,4	184,4	225	242,8	187,9	250,8
у % до загального по області	49,8	52,6	50,0	23,9	23,5	23,6	26,2	23,9	26,3
Валовий збір, тис т	1421	791	1711	594,3	227	547,2	612,8	260,2	545,6
у % до загального по області	54,1	61,9	61,0	22,6	17,8	19,5	23,3	20,4	19,5
Урожайність зернових, ц з 1 га	30,8	19,2	35,9	26,8	12,3	24,3	25,2	13,8	21,8
у % до загального по області	108,5	117,7	122,0	94,5	75,6	82,6	88,9	85,0	73,9
Кількість сільськогосподарських підприємств, од.	233	219	211	117	118	116	105	134	122
у % до загального по області	51,2	46,5	47,0	25,7	25,1	25,8	23,1	28,5	27,2
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільгоспвиробництві, осіб	7569	7111	6853	3387	3244	3046	5624	7441	6835
у % до загального по області	45,7	40,0	41,0	20,4	18,2	18,2	33,9	41,8	40,8

* за даними Головного управління статистики в Миколаївській області

Таблиця 3 Економічні результати виробництва зернових культур за природно-кліматичними зонами області*

Природно-кліматичні зони області	Собівартість 1 ц, грн	Ціна реалізації 1 ц, грн	Рівень рентабельності (збитковості), %
	2011p.	2012p.	2013p.	2011p.	2012p.	2013p.	2011p.	2012p.	2013p.
Північна	105,9	142,4	114,5	132,0	160,1	127,8	24,7	12,5	11,6
Центральна	108,6	165,1	138,5	133,2	156,8	137,7	22,7	-5,0	-0,6
Південна	53,6	152,7	137,6	132,9	162,7	138,0	148,0	6,5	0,3
В цілому по області	86,8	149,8	126,0	132,7	159,9	134,5	53,0	6,7	6,8

* за даними Головного управління статистики в Миколаївській області

Основним важелем, стимулом, що спонукає до визначення структури виробництва, якості та обсягів виробництва зерна і зерно продуктів повинні стати інтереси господарств. Першочерговим завданням держави повинно стати підтримання рівня цін та доходів виробників зерна, які гарантують їм можливість ведення розширеного виробництва. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення обласних (або регіональних) фондів зерна. У структурі фонду обов'язково має бути резервна складова, що дасть можливість забезпечити прийнятні ціни на хлібобулочні вироби, крупи, комбікорми і т.д. Складовими частинами резервного фонду є стратегічний запас та страховий фонд на випадок екстремальних погодних умов і форс-мажорних обставин, а також фонд регулювання зернового ринку.

Стимулом для продажу зерна в обласний резервний фонд може стати застосування податкових пільг за умови реалізації зерна державі, гарантований аванс за певну частину законтрактованого зерна, надання матеріально-технічних засобів за пільговими цінами, бартерні угоди по обміну зерна на іншу продукцію, наприклад, комбікорми, державні дотації в розрахунку на кожен гектар посівів дефіцитних зернових, звісно, при дотриманні умов контракту тощо.

Визначення розміру обласного резервного фонду повинно відбуватися на підставі реальних виробничих можливостей місцевого зерновиробництва із метою забезпечення задоволення внутрішніх потреб у зерні за будь-яких умов. Однак коливання в обсягах врожаю можуть бути значними і залежать перш від усього від коливання урожайності. Розрахунки були проведені для Миколаївської області, однак дана методика може бути застосованою до будь-якого регіону країни. Зважаючи на те, що Миколаївська область знаходиться в зоні ризикованого землеробства, вважаємо за доцільне при визначенні обсягів резервного фонду врахувати стохастичний характер урожайності зернових.

Таблиця 4 Розрахункові граничні розміри обласного резервного зернового фонду у 2013 р. за різних рівнів значущості*

Показники	Рівень значущості б
	0,2	0,05	0,01	0,001
Зернові
в розрахунку на 1 га посіву, ц	1,89	2,97	4,05	5,44
на всю площу посіву, тис т	158,4	248,4	338,4	454,8
у % до загального валового збору	8,2	12,8	17,4	23,4
Озима пшениця
в розрахунку на 1 га посіву, ц	2,06	3,23	4,41	5,92
на всю площу посіву, тис т	52,2	81,9	111,6	150,0
у % до загального валового збору	7,9	12,5	17,0	22,8

* за власними розрахунками

Для адекватного визначення обсягів резервного фонду нами використані основні методологічні положення теорії ймовірностей. Використовуючи поняття надійного інтервалу, що із заданою ймовірністю покриває невідоме середнє, нами було визначено граничні розміри обласного резервного зернового фонду за різних рівнів надійності. Визначено, що за рівня надійності 0,999, резервний фонд має складати 22,8% валового збору врожаю зернових по області (табл. 4).

Досліджуючи сучасний стан інфраструктури вітчизняного ринку зерна, нами визначено, що ефективному функціонуванню зернового ринку в Україні в цілому та в Миколаївській області зокрема, перешкоджає низка факторів. Зокрема, для забезпечення збереження запасів зерна та насіння олійних культур, інтенсивного формування партій товарного зерна не вистачає достатньої кількості та потужності зерносховищ (рис. 2).

Рисунок 2 - Сертифіковані зерносховища за регіонами України*

* за даними Держкомстату України

Спостерігається значне зростання обсягів експортних операцій пов'язаних із зерновими. Основну роль у забезпеченні інфраструктури в цьому випадку відіграють портові термінали, через які було відправлено у 2012 р. 91% експортних вантажів. Номінальна потужність діючих портів країни становить 39,0 млн. т. У середньому завантаженість портів на 67-70%. Найбільш завантаженими є порти Одеси та Миколаєва, у пікові періоди завантаженість перевищує 100 відсотків. Обсяг одночасного зберігання в портах та терміналах країни становить 3 млн. т, чого недостатньо для задоволення експортного потенціалу країни.

Ситуація, що складається на зерновому ринку України свідчить про те, що буде збільшене навантаження на портові термінали Одеси і Миколаєва, які і так не справляються із навантаженням у пікові періоди. Загальні втрати потужностей становитимуть 9,6 млн. т. Тому, на нашу думку, доцільним є розвинення інфраструктури терміналів інших регіонів, зокрема у Херсонській області та на Дунаї.

Важливим аспектом підвищення конкурентоспроможності вітчизняного зерна є підвищення його класності. На жаль, зараз зерно вивозиться за межі держави за найнижчими класами, в основному як фуражне. Проте Миколаївська область та Україна в цілому мають потенціал для конкурування з провідними країнами-експортерами за якістю зерна.

Для цього пропонуємо на території Миколаївської області сформувати зерновий кластер виробництва екологічно чистої продукції, а саме якісної продовольчої сильної пшениці, що є затребуваною на світовому ринку. Щорічно попит на продукцію органічного землеробства в країнах Заходу зростає на 20 відсотків. Україна в цілому та Миколаївська область зокрема мають всі необхідні для вирощування екологічної продукції умови. До кластеру повинні ввійти дослідницькі станції, які займаються виведенням районованих сортів зернових, науково-дослідні установи, зокрема навчальні аграрні заклади, що ведуть дослідницьку роботу з підвищення ефективності зерновиробництва. Безумовно, потребує розвитку логістична система, що буде поєднувати виробників, споживачів та підприємства переробної промисловості. Беззаперечно, формування екологічного кластеру неможливе без запровадження державних цільових програм.

В епоху інформатизації суспільства, інформаційне забезпечення аграрного сектору нашої країни залишається на досить низькому рівні. Одним із шляхів вирішення проблеми інформатизації аграрного виробництва в цілому та зернового ринку зокрема, є створення Регіональної галузевої інформаційно-торгівельної системи (РГІТС), основним завданням якої є проведення торгівельних операцій на зерновому ринку між підприємствами через засоби Всесвітньої павутини. Система забезпечує електронні комунікації між покупцями, продавцями та кредитно-банківськими закладами, що їх обслуговують. Дана система прямо пов'язує служби збуту постачальників та служби постачання споживачів, автоматизує процес взаємодії підприємств на етапі пошуку необхідного товару, узгодження умов замовлення та укладення угоди, виставлення та оплати рахунків, а також виконує функції пошуку нових покупців та постачальників, аналіз пропозицій та цін. Завдяки функціонуванню Регіональної ГІТС реалізуються основні задачі - стандартизація, уніфікація та автоматизація процесів постачання та збуту (рис. 3).

Електронна система також бере на себе моніторингові, аналітичні, логістичні функції, додатковою послугою ресурсу може слугувати допомога у пошуку кваліфікованих кадрів.

Економічні інтереси суб'єктів ринку зерна реалізуються на фоні функціонування зернового ринку та проявляються через формування попиту та пропозиції, конкуренції та цін - основних елементів економічного ринкового механізму. Зниження ефективності механізму функціонування ринку зерна відбувається через протиріччя та незбалансованість між його окремими елементами, тільки відповідність та узгодженість сприяє подальшому розвитку всієї системи.

Рисунок 3 - Структура Регіональної галузевої інформаційно-торгівельної системи*

* власна розробка автора

Основними економічними факторами державного впливу є ціноутворення, кредитування, страхування та бюджетування. Внутрішнє середовище зернового ринку обумовлюється ринковим механізмом через попит, пропозицію, конкуренцію та ціни. Економічний механізм зернового ринку підпорядковується дії основних об'єктивних законів: вартості, попиту та пропозиції.

Нині ціна на зерно не може забезпечити навіть простого відтворення, що ставить зерновиробників у невигідне положення відносно до інших учасників ринку. Сьогодні виробники зерна, виробляючи продукцію, фактично не можуть впливати на її ціну і змушені приймати будь-яку ціну. Значну частину матеріально-технічних ресурсів зерновиробники мають купувати у монополістів, які стабільно завищують ціни, в той час, як ціни на зерно і, відповідно, доходи сільгоспвиробників зменшуються, а ціни на ресурси значно підвищуються. Саме тому вітчизняні аграрії опинилися у тисках цін та витрат.

Для визначення реальної ціни на зерно, з урахуванням підвищення (зниження) цін на ресурси та послуги, доцільним є проведення індексації цін на аграрну продукцію. Вихідними даними для розрахунків є витрати, що несуть аграрії на матеріально-технічні ресурси та послуги стороннім організаціям, а також індекси цін на ресурси. Це дозволить визначити невідповідність цін реалізації зерна як в цілому по країні, області чи регіоні, так і в розрізі адміністративних районів чи окремих підприємств.

Співвідношення цін можна визначити наступним чином:

де

і_з - індекс цін на зерно (або іншу продукцію рослинництва);

і_р - сукупний індекс цін на ресурси.

- індекс l-го ресурсу;

- вартість l-го ресурсу, грн.

Сприяти стабільному отриманню доходів сільгоспвиробниками від виробництва зерна можна шляхом щорічного встановлення базового рівня цін на зерно. Вважаємо за доцільне ввести у розрахунок базової ціни не тільки показник повних витрат, а й показник якості ґрунту. Також доцільно використовувати у визначенні базової чи нормативної ціни показники оборотності основних і оборотних фондів, затрачених на одиницю продукції. Даний спосіб обчислення дозволить також розрахувати нормативну ціну при заданому рівні прибутковості. Застосування її дасть можливість аграріям вести розширене виробництво.

Визначена запропонованими методами базова ціна може слугувати основною для розрахунку державної ресурсної підтримки зерно виробників. У випадку, коли базова ціна перевищує рівноважну, зерно виробникові повинна надаватися державна підтримка, що обчислюється як різниця даних цін, в протилежному випадку виробник не потребує надання допомоги.

ВИСНОВКИ

Провівши системний аналіз проблематики формування кон'юнктури вітчизняного зернового ринку в умовах глобалізації агробізнесу, в дисертаційному дослідженні отримано наступні результати:

1. Ринок зерна - це унікальна складна економічна система, яка охоплює сукупність економічних відносин між суб'єктами ринку. Сучасному зерновому ринку, що діє в умовах глобалізації економіки притаманні ряд особливостей і протиріч, які викликають об'єктивну необхідність у їх державному регулюванні. Кон'юнктура ринку зерна -- сукупність конкретних умов суспільно-економічного, соціального, політичного, глобалізаційного характеру, що діють у певний час і суттєво впливають або можуть впливати на співвідношення попиту і пропозиції у процесі руху зерна зі сфери виробництва у сферу торгівлі і сферу споживання.

...