Еколого-економічні аспекти природоохоронної діяльності в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Безп'ята І.В.

Миколаївський державний аграрний університет

В даній статті висвітлені основи природоохоронної діяльності сільськогосподарських підприємств. Охарактеризовано комплекс природоохоронних заходів, що повинен забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є економічний, екологічний і соціально-економічний результати.

Ключові слова: природні ресурси, охорона навколишнього середовища, природоохоронна діяльність підприємства, економічний результат природоохоронних заходів.

природоохоронний сільськогосподарський економічний

Чим повніше використовуються природні ресурси, тим ощадливіше і по-господарськи слід ставитися до їх експлуатації, особливо якщо йдеться про невідновлювані природні ресурси.

Ніяка інша галузь суспільного виробництва не пов'язана так з використанням природних ресурсів, як сільське господарство, яке необхідно розглядати як величезний, постійно діючий механізм охорони, культивування живих природних багатств. Підходити до нього треба ще під одним кутом зору - охорони навколишнього середовища. Тому в умовах аграрного виробництва використання природних ресурсів і, перш за все, землі, повинно поєднуватися з заходами щодо охорони навколишнього середовища.

Актуальність проблеми охорони навколишнього середовища в сільському господарстві посилюється в сучасних умовах у зв'язку з процесами забруднення природних ресурсів, що використовуються в аграрному виробництві. Ці забруднення ведуть до зниження родючості ґрунтів і їх продуктивності, погіршення якості вод, атмосфери, завдають шкоди рослинництву і тваринництву, що тягне недоотримання сільськогосподарської продукції та погіршення її якості. Екологічні проблеми сьогодні є одними з найбільш глобальних і важливих, що є актуальним на даний час.

У сільському господарстві система природокористування має передбачити формування високопродуктивних і екологічно стійких агроланшафтів, забезпечення розширеного відтворення родючих ґрунтів внаслідок формування та реалізації системи ґрунтозахисних природоохоронних заходів.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будівництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій, охорона та відтворення флори і фауни, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підприємств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог.

Аналіз природоохоронної діяльності сільськогосподарських підприємств можна здійснити за двома напрямками:

- по-перше - виявлення масштабів, елементів і результатів природоохоронної діяльності;

- по-друге - визначення її впливу на формування та оцінку кінцевих показників роботи сільськогосподарського підприємства.

Завданнями аналізу першого напряму є: аналіз наявності та використання природних ресурсів; аналіз поточних і капітальних витрат на природоохоронну діяльність; аналіз результатів діяльності з поліпшення використання природних ресурсів та якості навколишнього середовища, в ході якого дається оцінка ефективності природоохоронної діяльності, з'ясовується чи виправдано вкладення засобів в неї і чи достатньо їх.

Для безконфліктного ведення природоохоронної діяльності в сільськогосподарських підприємствах особливо важливий аналіз за другим напрямом - виявлення впливу результатів природоохоронної діяльності на формування кінцевих результатів виробничої діяльності підприємства. Цей вплив може бути значним і не тільки негативним, але і позитивним, особливо якщо будуть вжиті заходи до підвищення зацікавленості сільськогосподарського підприємства у проведенні екологічних заходів за рахунок його участі у відшкодуванні збитків, принесеного забрудненням навколишнього середовища.

При вирішенні завдань пов'язаних з охороною довкілля пріоритет віддається тому комплексу заходів, який забезпечує найбільше обмеження або повне припинення надходження в навколишнє середовище несприятливого чинника (хімічного, фізичного, біологічного).

Витрати, пов'язані з природоохоронною діяльністю в сільськогосподарських підприємствах включають:

- екологічні збори і платежі;

- капітальні витрати на охорону навколишнього середовища;

- поточні витрати на охорону навколишнього середовища.

Витрати природоохоронного характеру можуть бути як капітальні (витрати на створення, реконструкцію та технічне переоснащення), так і поточні (витрати на обслуговування та управління природоохоронною діяльністю) [1].

Основні питання економіки природокористування пов'язані з вибором раціонального співвідношення природоохоронних витрат й завданого економічного збитку та визначення ефективності природоохоронних заходів. Це пошук суспільного компромісу між економічним розвитком та природоохоронною діяльністю.

Комплекс природоохоронних заходів повинен забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є економічний, екологічний і соціально-економічний результати [3].

Економічний результат природоохоронних заходів включає:

- відвернені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища;

- приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів в результаті збереження чи поліпшення їх завдяки реалізації природоохоронних заходів;

- приріст виручки від реалізації продукції, отриманої завдяки повній утилізації сировинних та інших матеріальних ресурсів унаслідок здійснення природоохоронних заходів [3].

Екологічний рівень природоохоронних заходів зумовлений зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище і виявляється в обмеженні надходження забруднювальних речовин у біосферу, збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових, водних та інших природних ресурсів.

Екологічний результат природоохоронної діяльності зумовлений зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище і виявляється у зменшенні обсягів забруднювальних речовин, що потрапляють у біосферу, збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових, водних, біологічних та інших природних ресурсів [3].

Соціально-економічні результати ґрунтуються на економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання і передбачають:

- підвищення екологічного комфорту проживання, умов життєдіяльності та добробуту населення;

- поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя;

- задоволення нематеріальних (культурних, естетичних, освітніх) потреб людини;

- підтримання екологічної рівноваги;

- створення сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості, підвищення рівня її свідомості [3].

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає підходу, який передбачає обов'язкове врахування зовнішніх ефектів:

а) повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства - як найближчим часом, так і в перспективі;

б) повне охоплення усіх витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

в) урахування чинника часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

г) міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії витрат забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі території, що розглядається, особливо сільськогосподарського підприємства.

Об'єктивна необхідність екологічної спрямованості діяльності сільськогосподарського підприємства в системі ринкових відносин обумовлена формуванням показників результативності досягнення сталого екологічного розвитку. Спроби оцінки розвитку за допомогою показників, які б забезпечили тісний зв'язок економічних і екологічних факторів, перебувають поки що на початковому етапі свого становлення [2].

Переведення сільськогосподарського виробництва на принципово нову економіко-технологічну основу, структурна перебудова його з урахуванням екологічних факторів, законів, вимог і нормативів є обов'язковою та вирішальною умовою успішного подолання екологічної кризи, яка в Україні охопила практично всі сфери та складові її природного середовища. Щорічні втрати України від неефективного, нераціонального природокористування становлять до 20% її національного доходу. Це є наслідком нехтування екологічними законами, факторами, критеріями і вимогами в господарюванні та надмірної експлуатації природних ресурсів.

Україна потребує принципово нової екологічної політики, в основу якої повинна бути покладена вимога обов'язкового дотримання екологічної безпеки життєдіяльності людини. Головною метою такої політики має стати забезпечення якнайсприятливіших природних умов життя, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення максимальних доходів підприємців, але не будь-якою ціною [2].

В зв'язку з цим раціональне використання і відтворення природних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів має яскраво виражений регіональний характер і відіграє особливу роль в інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на основі прискорення науково-технічного прогресу.

Така постановка проблеми вимагає поліпшення розробки питань управління, пов'язаних насамперед з діалектикою взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Стосовно природокористування це означає послідовний розвиток наукових засад охорони навколишнього середовища і раціонального використання його ресурсів на основі таких принципів, як планомірність, пропорційність, оптимальність.

Література

1. Андрусяк Л.В. Облік природоохоронних витрат в сільськогосподарському виробництві [Електронний ресурс] / Л.В. Андрусяк // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. - 2010. - №15. - Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvlnau/Ekon/2010... /Andrusyak.pdf

2. Безверхня Ю.В. Інформаційне забезпечення управлінського обліку та аналізу витрат екологічної діяльності [Електронний ресурс] / Ю.В. Безверхня // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. - 2009. - №4. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/econ/2009_4/23.pdf

3. Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A. та ін.; За ред. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - К.: Каравела, 2009. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru