Універсальні компетентності людини в умовах інклюзивного розвитку світового господарства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Глобальні зміни в умовах інклюзивного розвитку світового господарства, зокрема у сфері зайнятості, які знаходять свої відображення в аналітичних висновках провідних HR-агенцій усього світу, свідчать про ймовірне зникнення близько 66% традиційних професій упродовж найближчих років. Велику кількість людей, які сьогодні працюють, замінять технології, машини, які упродовж останнього часу набувають стрімкого поширення. Це означає, що для успішної діяльності лише вузькопрофесійних характеристик стає недостатньо. Сучасна економіка ставить абсолютно нові вимоги власне не до виконання поставлених цілей, а до того, як виконуються завдання, як вирішуються проблеми, як швидко орієнтується та адаптується людина до мінливих умов сьогодення. Вона повинна володіти цілим спектром особистих, психофізіологічних, морально-естетичних, емоційних, вольових якостей, необхідних для успішного розвитку власного потенціалу, усвідомлювати розуміння вектору спрямування власної пізнавальної діяльності, ефективної співпраці й комунікації, формувати критичне, системне творче мислення, міждисциплінарність та вміння прогнозувати наслідки своїх дій. Людина повинна бути універсально компетентною для досягнення успіху.

Вивченню зазначеної проблеми присвячено низку наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме Р Бояциса, Д. Макконела, Е. Лейфа, А. Маркової, В. Сластьоніна, І. Зимньої, А. Кібанова, О. Грішнової, Л. Балабанової та інших вчених.

Незважаючи на багатогранність наукових досліджень, присвячених проблематиці професійної компетентності, поза увагою залишаються процеси формування універсальних (особистих) якостей. Нині існує суперечність між теоретичним обґрунтуванням професійної компетентності та реальними запитами сьогодення, що ставить універсальні компетентності людини на перше місце. Тому усвідомлення абсолютно нових вимог до людини породжує необхідність дослідження універсальних компетентностей та переосмислення вузькоспеціальних професійних навичок на користь м'яких, міжпрофесійних, що дають змогу швидко адаптуватись до нових умов, змінювати сферу зайнятості та вирішувати нестандартні питання.

Поняття формування компетентності в економічній науці з'явилось відносно недавно, хоча використовується вже декілька десятків років, а саме з праць Р. Бояциса, який запропонував визначення саме поняття «компетентність». Автор розглядав компетентність як «здатність людини вести себе у такий спосіб, який задовольняє вимоги роботи в певному організаційному просторі, що, в свою чергу, є причиною досягнення бажаних результатів» [1].

Після цього з'явилося багато визначень компетентності, які конкретизували термінологію у вищезгаданій сфері. Найчастіше компетентність розглядають як властивість, що притаманна людині, яка має знання і досвід, авторитет у якійсь галузі, добре поінформована, здатна ефективно та якісно розв'язувати професійні завдання. Отже, компетентність, як і будь-яка інша якість особистості, завжди формується і виявляється тільки у процесі відповідної діяльності, а також за умов глибокої особистісної зацікавленості людини у цьому виді діяльності.

За визначенням психолога Дж. Равена, компетентність це специфічна здібність, необхідна для ефективного виконання конкретної дії у конкретній предметній галузі, а також включає вузькоспеціальні знання, особливого роду предметні навички, способи мислення, розуміння відповідальності за власні дії. Бути компетентним це означає мати набір специфічних компетентностей різного рівня (глибоко розумітися у предметі, самостійно ставити запитання, писати ділові папери, спостерігати, доводити власну правоту, вирішувати міжособистісні конфлікти тощо). Крім того, на думку Дж. Равена, існують і «вищі компетентності», які, незалежно від того, в якій конкретній галузі вони виявляються, передбачають наявність у людини високого рівня ініціативи, здатності організовувати інших людей для досягнення поставлених цілей, готовності оцінювати та аналізувати соціальні наслідки власних дій тощо [5, с. 449-564].

О. Грішнова стверджує, що «компетентність (професіоналізм) це рівень загальної та професійної підготовки, а також широта професійного світогляду, що дає змогу адекватно реагувати на вимоги конкретного робочого місця чи виконуваної роботи, які постійно змінюються». Компетентність людини залежить від її ставлення до своєї роботи, досвіду, старання та вміння поповнювати знання [2].

Л. Семів вважає, що компетентність це спроможність кваліфіковано виконувати діяльність, завдання або роботу. Це поняття містить набір знань, навичок і ставлень, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів [6].

Досить актуальним сьогодні, на нашу думку, є визначення компетентності, надане І. Петровою. «Компетентність це інтегрована поведінкова модель, що охоплює знання, навички, ставлення, особистісні риси та мотивацію, необхідні для найкращого виконання певних трудових завдань, функцій, обов'язків» [4].

Це визначення бере до уваги такі складові, як, зокрема, міжособистісне спілкування, робота в команді, зацікавленість у праці та самовдосконаленні, лояльність, емоційна привабливість, але саме вони в сучасних умовах та новій парадигмі світового господарства впливають на покращення результатів діяльності. Однак автор не виділяє їх як окремі універсальні компетентності. Загальну компетентність працівників підрозділяють на такі складові, визначаючи модель компетентності:

- професійна компетентність (теоретичні знання, практичне застосування), соціальна компетентність (здатність до ефективної взаємодії і конструктивного спілкування);

- методична компетентність (здатність самостійно розв'язувати проблеми, здатність організувати свою роботу);

- особистісна компетентність (реальна самооцінка, відповідальність, культура праці, здатність до соціальної та професійної адаптації, саморозвиток, самонавчання) [3].

Проте в загальну модель не включені універсальні компетентності, якими повинна володіти сучасна людина, а саме психофізіологічні особливості індивіда, інтелектуальні, особистісні, емоційно-вольові, організаційні, громадські, життєві якості, успішне поєднання яких забезпечує високу ефективність діяльності та швидку адаптивність до зміни середовища.

Універсальні компетентності людини це складне особистісне утворення, яке має інтегративну природу, оскільки має багато складових. Крім спеціальних знань та умінь, вони включають аналітичні, комунікативні, прогностичні та інші розумові процеси, вимагають значного інтелектуального розвитку, дають змогу найбільш ефективно здійснювати діяльність і забезпечують процес професійного розвитку та саморозвитку особистості. Власне, універсальні компетентності є козирем сучасної людини в можливості бути конкурентоспроможною на ринку праці, а також є запорукою успіху її діяльності.

Слід також відзначити, що донедавна головним критерієм, на який компанія звертала увагу під час пошуку працівника, була наявність диплома з вузькопрофесійною компетентністю. Програміст мав створювати програми, журналіст писати репортажі, а бухгалтер вести облік. Усе інше вважалося позитивним, але необов'язковим. Сьогодні в умовах інклюзивного розвитку світового господарства картина кардинально змінилася. Роботодавцям потрібні різнопланові універсальні фахівці. Тому наявності суто професійної компетентності уже далеко не достатньо. Сучасні компанії розраховують на те, що кандидат матиме десятки різноманітних вмінь. Здатність до креативного мислення й управління часом, притаманність належних комунікаційних навичок, навичок командоутворення тощо. Тобто спостерігається тенденція, що сучасна економіка витісняє «вузьколобих фахівців» з жорсткими вузькопрофесійними навичками (hard skills) на користь економічного агента з універсальними компетентностями (м'якими навичками soft skills) та гнучкими вміннями пристосування до екстремальних умов. Щоб бути професійно реалізованим, необхідно володіти універсальними компетентностями, що вважається універсальною нормою або функціональною грамотністю (functional literacy).

ЮНЕСКО та Європейська комісія навіть встановили мінімальний рівень такої грамотності, необхідний кожному європейцю для того, аби «вписатися» в суспільство й не бути «соціальним інвалідом», не кажучи вже про професійну самореалізацію.

Нині не існує єдиного переліку універсальних компетентностей.

Так, провідні фахівці компанії “Microsoft” провели дослідження, де на вершині списку для ТОП-60 найбільш оплачуваних професій опинились ораторські та комунікативні здібності, володіння офісними програмами, створення презентацій, менеджмент проектів та високий рівень самоорганізації.

Спеціалістами Британської платформи інтернет-навчання “Skills You Need” виділено персональні навички (тайм-менеджмент, саморозвиток, управління емоціями та навіть організація харчування, догляду за тілом, спортивних тренувань, ефективного сну), інтерперсональні (комунікація, робота у команді, ведення переговорів, конфлікт-менеджмент), лідерські здібності, проведення презентацій, а також письменницьку майстерність і базові математичні знання [8].

Автори Р. Вуд і Т. Пейн наводять список найбільш поширених компетенцій фахівців сучасних організацій, до якого входять орієнтація на досягнення результату, розуміння бізнесу, орієнтація на клієнта, вирішення проблем, планування і організація, лідерство, вміння працювати в команді, комунікації і встановлення взаємовідносин, аналітичний підхід [7].

Питання необхідності формування універсальної компетентності людини піднімалося і на Світовому Економічному Форумі в Давосі, де було зазначено, що внаслідок стрімких змін та розвитку нових технологій змінилися і цінності людей. Найшвидшим змінам в умовах інклюзивного розвитку світового господарства піддається ринок праці. І сьогодні вимоги до людини на ринку праці зовсім інші. Роботодавці прогнозують, що найближчими роками основна увага приділятиметься власне універсальним компетентностям, а професійні відійдуть на другий план. Провідними особистостями в сфері бізнесу, політики, журналістики, підприємництва було зазначено, що людина повинна фокусуватися і розвивати універсальні (особистісні) навички, або soft skills. Всю технічну роботу можна виконати за допомогою технологій. Також на Форумі було визначено топ-10 умінь та навичок, які актуалізуються в умовах інклюзивного розвитку світового господарства і в яких будуть зацікавлені компанії найближчими роками.

Перше місце посідають прийняття рішень та вирішення складних проблем. У рейтингу Давосу переважають навички, які підвищують ефективність. Тому обидві ці навички високо цінуються в повсякденній роботі. Фокусуючись на них, компанії прагнуть зменшити стрес, підвищити продуктивність праці і, до речі, зменшити навантаження на співробітників, щоб вони могли зосередитися на тих завданнях, які справді важливі для досягнення цілей. економічний універсальний інклюзивний компетентність

На другому місці критичне мислення. Бути спроможним використовувати логіку і міркування, щоб виявити сильні і слабкі сторони різних рішень і підходів, це навик, який буде в потребі.

Третє місце посідає креативність. З появою нових технологій творчі люди будуть користуватися попитом, щоб з'ясувати способи застосування нових технології і створювати нові продукти.

Четверту позицію відведено управлінню талантами. Управління людьми тягне за собою можливість мотивувати людей, розвивати співробітників, а також визначати кращих людей для роботи.

На п'ятому місці координація з іншими. Ця навичка передбачає здатність людини коригувати дії по відношенню до інших.

Шосту позицію посідає емоційне сприйняття. Більш важливо для співробітників в 2020 році буде мати вищий рівень емоційного інтелекту. Це здатність бути в курсі реакції інших співробітників і розуміти, чому вони реагують певним чином, а також вміти контролювати власні емоції.

На сьомому місці орієнтація на послуги. Орієнтація на послуги визначається як навичка, за допомогою якої можна ефективно знайти способи, щоб допомогти іншим. Це комплекс навичок, які будуть користуватися попитом.

Восьме місце посідає ведення переговорів. До 2020 року навичка ведення переговорів буде користуватися особливо високим попитом в роботах, пов'язаних з комп'ютерами та математикою. Це можуть бути такі посади, як аналітик даних і розробник комп'ютерного забезпечення.

І останню позицію посідає когнітивна гнучкість. Когнітивна гнучкість це здатність бути в змозі думати про декілька концепцій одночасно. Ця навичка стане більш важливою наступними роками.

На нашу думку, універсальні компетентності людини повинні включати організаційні (тайм-менеджмент, управління особистими фінансами, організація простору); технічні (медіаграмотність, письменницькі навички, веброзробка, компютерна графіка, фотота відеомонтаж); підприємницькі (навички продажів, інтелектуальна власність, інвестиційна грамотність, проведення переговорів, інвентменеджмент); когнітивні та інформаційні (креативність, логіка, швидке читання, менеджмент знань та інформації); громадські (основи права, екологічна грамотність, громадська активність, основи міжнародних відносин); життєві (стресостійкість, емоційний інтелект, емпатія, спортивний розвиток, ефективний відпочинок); комунікативні (селфбрендінг, проведення презентацій, командоутворення, управління конфліктами, нетворкінг).

Отже, в умовах сьогодення, коли світ стрімко змінюється, технології не стоять на місці, цінності людей стають дедалі іншими. Найшвидшим змі-нам в умовах інклюзивного розвитку господарства піддається ринок праці. Роботодавцям потрібні різнопланові універсальні фахівці. Тому наявності суто професійної компетентності уже далеко не достатньо. Сучасні компанії роз-раховують на те, що кандидат матиме десятки різноманітних вмінь, а саме здатність до креативного мислення й управління часом, притаманність належних комунікаційних здібностей, навичок командоутворення тощо. Власне, наявність добре сформованих універсальних компетентностей людини і є запорукою успішної діяльності в умовах інклюзивного розвитку світового господарства.

Література

1. Баяцис Р Компетентный менеджер. Модель эффективной работы / Р Баяцис; пер. с англ. М. : ГИППО, 2008. 352 с.

2. Грішнова О. Економіка праці та соціально-трудові відносини / О. Грішнова. К.: Знання, 2006. 559 с.

3. Ковальчук Г. Активізація навчання в економічній освіті: [навч. посіб.] / Г. Ковальчук. 2-ге вид., доп. К.: КНЕУ, 2003. 298 с.

4. Петрова І. Інтеграційна роль компетенцій у стратегічному управлінні людськими ресурсами / І. Петрова // Україна: аспекти праці. 2008. № 8. С. 23-28.

5. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / Дж. Равен; пер. с англ. М. : Когито-Центр, 2002. 396 с.

6. Семів Л. Управління персоналом в умовах економіки знань: [моногр.] / Л. Семів. К.: УБС НБУ, 2011. 406 с.

7. Wood R. Competency-Based Recruitment and Selection / R. Wood, T. Payne, ISBN: 978-0-471-97473-4 Paperbac. 214 p., April 1998.

Размещено на Allbest.ru