Типологія адміністративно-територіальних одиниць України за рівнем розвитку залізничого транспорту до 2014 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.3

ТИПОЛОГІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНИ ЗА РІВНЕМ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧОГО ТРАНСПОРТУ ДО 2014 РОКУ

Зоя БОЙКО

У статті запропоновано спосіб інтегральної оцінки рівня розвитку залізничного транспорту за значеннями обчисленого зведеного індексу; проведено типізацію регіонів України за рівнем розвитку залізничного транспорту. Зазначено, що компактність території, сприятливі природно-географічні умови, значний потенціал транзитності, висока транспортна доступність всіх регіонів, наявність міжнародних транспортних коридорів -- головні чинники, що обумовлюють успішний розвиток залізничного транспорту в Україні. Доведено, що практично всі регіони України, за виключенням Волинської, Рівненської, Чернігівської та Миколаївської областей, характеризуються достатньо розвиненою залізничною мережею, середніми та високими показниками обсягів перевезення вантажів та пасажирів, значною рухливістю мешканців, що вказує на максимальне використання транспортного (в тому числі транзитного) потенціалу кожного з регіонів країни.

Ключові слова: транспорт, залізничний транспорт, щільність залізничних колій, коефіцієнт рухливості населення, ранжування, інтегральна оцінка, зведений індекс.

залізничний транспорт потенціал

Аннотация

Бойко З.В. ТИПОЛОГИЯ АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ЕДИНИЦ УКРАИНЫ ПО УРОВНЮ РАЗВИТИЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА ДО 2014 ГОДА.

В статье предложен способ интегральной оценки уровня развития железнодорожного транспорта Украины до 2014 года по значениям сводного индекса. Проведено типизацию регионов Украины по уровню развития железнодорожного транспорта. Отмечено, что компактность территории, благоприятные природно-географические условия, значительный потенциал транзитности, высокая транспортная доступность всех регионов, наличие международных транспортных коридоров - главные факторы, обуславливающие развитие железнодорожного транспорта в Украине. Высокий уровень развития железнодорожного транспорта объясняется специализацией областей на внутреннем обслуживании потребностей промышленного производства. Киевская область занимает ведущие позиции в Украине по объемам перевозок пассажиров и подвижностью населения, что объясняется значительной рабочей миграцией жителей в области, большим транзитом населения и тяготением к посещению Киева как столицы Украины из соседних регионов. Запорожье характеризуется высокими значениями по всем исследуемым показателям, в частности по объемам перевозки грузов и пассажиров. Высокий пассажирооборот здесь связан с активными летними миграциями рекреантов на побережье Азовского моря.

Тринадцать областей Украины определяются как регионы со средне интенсивным развитием железнодорожного транспорта. Это преимущественно регионы центральной, юго-западной, южной и северо-восточной Украины. Среди них наиболее обеспеченными транспортной сетью выступают Житомирская, Черновицкая, Тернопольская, Закарпатская и Винницкая области. Значительная плотность железных дорог позволяет этим регионам максимально полно использовать свой транзитный потенциал. Доказано, что практически все регионы Украины, исключая Волынскую, Ровенскую, Черниговскую и Николаевскую области, характеризовались до 2014 года достаточно развитой железнодорожной сетью, средними и высокими показателями объемов перевозки грузов и пассажиров, в значительной подвижности жителей, указывает на максимальное использование транспортного (в том числе транзитного) потенциала каждого из регионов страны.

Ключевые слова: транспорт, железнодорожный транспорт, плотность железнодорожных путей, коэффициент подвижности населения, ранжирование, интегральная оценка, сводный индекс.

Abstract

Zoe V. Boiko. TYPOLOGY OF THE ADMINISTRATIVE-TERRITORIAL UNITS OF UKRAINE ON THE LEVEL OF RAILWAY DEVELOPMENT UP TO 2014.

The article suggests a method of integral estimation of the level of development of railway transport by the values of the composite index. A typification of the regions of Ukraine according to the level of development of the railway transport has been carried out. It was noted that compactness of the territory, favorable natural and geographical conditions, significant transit potential, high transport accessibility of all regions, availability of international transport corridors are the main factors causing the development of rail transport in Ukraine. The high level of development of rail transport here is due to the specialization of the regions in the domestic servicing of industrial production needs. The Kyiv region occupies leading positions in Ukraine in terms of passenger traffic and mobility of the population, which is explained by the considerable labor migration of residents in the region, by the large transit of the population and by the attraction for visiting Kiev as the capital of Ukraine from neighboring regions. Zaporozhye is characterized by high values for all studied indicators, in particular for the volume of transportation of goods and passengers. High passenger turnover here is associated with active summer migrations of recreants on the coast of the Azov Sea.

Thirteen regions of Ukraine are defined as regions with medium intensive development of railway transport. These are mainly regions of central, south-western, southern and north-eastern Ukraine. Among them, Zhytomyr, Chernivtsi, Ternopil, Zakarpattia and Vinnytsia regions are the most prosperous transport network. Significant density of railways allows these regions to make full use of their transit potential. It has been proved that practically all regions of Ukraine, excluding Volyn, Rivne, Chernigov and Nikolaev regions, were characterized until 2014 by a fairly developed railway network, medium and high rates of transportation of goods and passengers, and considerable mobility of residents, indicates maximum use of transport number of transit) potential of each of the regions of the country.

Key words: transport, railway transport, density of railway tracks, population mobility coefficient, ranking, integral estimation, composite index.

Актуальність теми дослідження

Залізничний транспорт України відіграє провідну роль у здійсненні економічних зв'язків. Тож розвиваючи саме цю транспортну галузь, держава забезпечить собі міжнародне державно-приватне партнерство, що в свою чергу стимулюватиме розвиток економіки і модернізації виробничо-технічної бази залізничного транспорту. Таким чином, з перспективою розвитку українських залізниць як сектору економіки, відбуватиметься пропорційний розвиток її інших галузей.

Сучасні наукові дослідження в галузі географії транспорту України є глибокими й багатобічними. Втім, нинішні зміни транспортно- географічного положення нашої держави, які обумовлюються змінами транспортної інфраструктури й трансформацією зовнішньої політики держави, спонукають до поновленого аналізу ефективності розвитку транспорту, зокрема залізничного. Саме з перелічених причин глибоке й багатобічне дослідження залізничного транспорту та окремих його складових, виступає актуальним напрямком сучасних економіко-географічних досліджень.

Одне з провідних місць в практиці еконо- міко-географічних досліджень має наукова систематизація об'єктів. Адже вона дозволяє виявити в досліджуваних об'єктах певний порядок, підсумовувати знання про їхню подібність та відмінність, й одночасно полегшати процес вивчення складних явищ, швидше виявити їх внутрішні закономірності. Основними видами систематизації є групування, класифікація й типологія [3].

Огляд попередніх результатів наукових досліджень. Сучасний вступ України до міжнародних транспортних організацій і структур, ратифікація ряду міжнародних угод, конвенцій та інших документів з питань транспортних систем і перевезень стали першими кроками, з яких почалася інтеграція українського транспортно-дорожнього комплексу в Європейську транспортну систему. Тому зростає потреба у суспільно-географічному вивченні проблем здійснення залізничних перевезень в межах України.

Отже, в умовах нових економічних відносин визначаються сфери раціонального використання кожного виду транспорту України, формуються транспортні пріоритети. Серед яких найбільшого значення набуває залізничний транспорт.

Теоретичні основи з тематики статті закладені у працях Дрогунцова С.І. [7], Кова- левського В.В [9], Качана Є.П. [8], Шаблія О.І. [13], Зінь Е.А [5] та Семенова В.Ф. [10]. Окреме місце у вивченні транспорту України посідають роботи Гойхмана І.М. [2] та Яновського П.О. [14]

Як показує аналіз наукової літератури з даної проблеми недостатньо уваги приділяється проблемам розвитку транспортної інфраструктури. Так, Іксарова Н.О. [6] звертає увагу на необхідність дослідження транспортної інфраструктури як компоненту економічної безпеки України. Втім, практично не розробленими залишаються теоретичні аспекти транспортної галузі як інфраструктури оборонного сектору, виробничого процесу, міжнародного туризму тощо.

Наведене вище визначило актуальність обраної теми і необхідність подальшого поглиблення досліджень цього питання.

Постановка мети наукового дослідження. Розрахувати інтегральну оцінку рівня розвитку залізничного транспорту за значеннями обчисленого зведеного індексу та провести типізацію регіонів України за рівнем розвитку залізничного транспорту до 2014 року.

Виклад основного матеріалу

Залізничний транспорт є складовою єдиної транспортної системи України й відповідає вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, має розгалужену інфраструктуру для надання відповідного комплексу транспортних послуг. Даний транспорт є однією з базових галузей економіки. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень. Даний транспорт є частиною логістичних ланцюгів, які сприяють міжнародній торгівлі і економічному зростанню. Залізничний транспорт відіграє провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних і значну - у зовнішньодержавних економічних зв'язках України. На нього припадає основна частина вантажообігу і перевезень пасажирів [1].

Залізничний транспорт є значно безпечнішим у порівнянні з авіаційним, автомобільним і морським транспортами. Він поєднує у собі важливі техніко-економічні показники: регулярність руху і високу швидкість перевезень, велику пропускну і провізну спроможність. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення рівня життя населення. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори. Україна належить до регіонів із значним розвитком залізничного транспорту. На нього припадає основна частина вантажообігу і перевезень пасажирів. За загальною довжиною колій він посідає друге місце в Україні після автомобільного; здійснює основні обсяги вантажних перевезень (І місце в країні за вантажообігом) та перевезення пасажирів (ІІ місце в країні за пасажирообігом) [12].

Виходячи з мети роботи, найбільший інтерес для дослідження представляє типологія. При цьому під типологією слід розуміти вид наукової систематизації, класифікації чогось за спільними ознаками за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), у яких фіксуються найважливіші структурні або функціональні особливості досліджуваних об'єктів. Типологія ґрунтується на понятті типу як одиниці розчленовування досліджуваної реальності, конкретної ідеальної моделі об'єктів, що історично розвиваються [3].

В основу типологізації адмінодиниць України за особливостями розвитку залізничного транспорту можуть бути покладені безліч показників. Втім, в роботі доцільно обмежитися раніше досліджуваними п'ятьма показниками [1]:

— експлуатаційна довжина залізничних колій;

— щільність залізничних колій;

— обсяги перевезення пасажирів;

— обсяги перевезень пасажирів;

— коефіцієнт рухливості населення.

Оскільки порівнювальні показники з

одного боку є і абсолютними і відносними, а з іншого - вимірюються в різних одиницях, їх співставлення та порівняння доцільно здійснювати через таку методику розрахунку як ран- жування. Воно передбачає упорядкування регіонів України за кожним з показників відповідно до значень останніх. Отже, кожній адміністративній одиниці України привласнювався відповідний рейтинг - від 1 до 25 - в залежності від значення проаналізованого показника. Наступним етапом в дослідженні було визначення зведеного індексу оцінки функціонування залізничного визначення зведеного індексу оцінки функціонування залізничного транспорту, який розраховувався як середнє арифметичне між значенням рангів, присвоєних адмінодиницям за п'ятьма показниками (табл. 1, табл.2).

За отриманими значеннями інтегрального індексу оцінки у межах України виділено три типи територій за рівнем розвитку залізничного транспорту:

— регіони з високо інтенсивним розвитком залізничного транспорту (1 - 9 балів);

— регіони з середньо інтенсивним розвитком залізничного транспорту (9,1 - 18 балів);

— регіони з низько інтенсивним розвитком залізничного транспорту (18,1 - 25 балів);

З наведеного вище бачимо, що чим меншими є значення розрахованого зведеного індексу оцінки, тим ліпші умови склалися на цій території й тим інтенсивнішою тут є діяльність залізничного транспорту.

Таблиця 1

Основні показники діяльності залізничного транспорту України, 2014 р., [4;11

Таблиця 2

Ранжування областей України за показниками розвитку залізничного транспорту в Україні, [4; 11]

Рис.1. Типологія адміністративних одиниць України за особливостями розвитку залізничного транспорту, 2014 р.

Висновки

За отриманими результатами була складена картосхема “Типологія адміністративних одиниць України за особливостями розвитку залізничного транспорту” (рис.1). Аналіз даної картосхеми показав, що сім областей України - Львівська, Київська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька та Луганська характеризуються як території із високо інтенсивним розвитком залізничного транспорту. При чому Дніпропетровська, Донецька, Харківська та Луганська області займають лідируючі позиції в Україні як за забезпеченістю залізничними шляхами, так і за обсягами пасажирських та вантажних перевезень. Високий рівень розвитку тут залізничного транспорту пояснюється спеціалізацією областей на внутрішньому обслуговуванні потреб промислового виробництва. Київська область займає провідні позиції в Україні за обсягами перевезень пасажирів та рухливістю населення, що пояснюється значною робочою міграцією жителів в області, великим транзи-том населення та тяжінням до відвідування Києва як столиці України з сусідніх регіонів. Запоріжжя характеризується високими значеннями за всіма досліджуваними показниками, зокрема за обсягами перевезення вантажів та пасажирів. Високий пасажи- рооборот тут пов'язаний із активними літніми міграціями рекреантів на узбережжя Азовського моря.

Залізничний транспорт Львівської області отримав високий розвиток, насамперед, завдяки наявності розгалуженої мережі залізниць, що створює сприятливі умови для інтенсивних пасажиро- та вантажоперевезень.

Тринадцять областей України та АР Крим визначаються як регіони із середньо інтенсивним розвитком залізничного транспорту. Це переважно регіони центральної, південно-західної, південної та північно-східної України. Серед них найбільш забезпеченими транспортною мережею виступають Житомирська, Чернівецька, Тернопільська, Закарпатська та Вінницька області. Значна щільність залізниць дозволяє цим регіонам максимально повно використовувати свій транзитний потенціал. Решта областей характеризуються середніми по Україні показниками забезпеченості залізницями, й відповідно невисокими значеннями вантажо- й пасажирообороту.

АР Крим та Одеська області при достатній забезпеченості залізничними коліями, мають дещо вищі, ніж середні по Україні показники обсягів вантажо- та пасажирообороту. Адже в областях відбувається перерозподіл експортно-імпортних товарів, що постачаються через морські порти, а висока активність населення пов'язана із переїздами до морських узбережь - рекреаційних зон відпочинку.

Чотири периферійні області України - Волинська, Рівненська, Чернігівська та Миколаївська визначаються як регіони із низьким розвитком залізничного транспорту. На цих територіях відсутня потужна промисловість (мають переважно індустріально-аграрною спеціалізацією), характерні низька концентрація населення та ускладнені природні умови (заболоченість території, залісеність, посушливість тощо). Наведені чинники обумовлюють недостатній розвиток мережі залізниць цих регіонів. А їх господарська спеціалізація визначає низький оборот як товарів так і пасажирів. Виявлено, що Чернігівська область виступає найбільш несприятливою територією України в плані розвитку залізничного транспорту.

Таким чином, практично всі регіони України, за виключенням Волинської, Рівненської, Чернігівської та Миколаївської областей до 2014 року, характеризуються достатньо розвиненою залізничною мережею, середніми та високими показниками обсягів перевезення вантажів та пасажирів, значною рухливістю мешканців, що вказує на максимальне використання транспортного (в тому числі транзитного) потенціалу кожного з регіонів країни.

Література

Бойко З.В. Територіальна структура та регіональні особливості залізничного транспорту України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія. - Тернопіль: СМП "Тайп". - №1 (випуск 42). - 2017. - С. 91-99

Гойхман І.М. Статистика залізничного транспорту: Ч. ІІ: Статистика перевезень вантажів і пасажирів: Навчальний посібник / Гойхман І.М. - К.: ДЕТУТ, 2007. - 206 с.

Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / Голиков А. П. -- К.: Либідь, 1997. -- С. 199 - 206.

Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Зінь Е.А. Регіональна економіка / Е.А. Зінь - Л.: Львівсвіт, 2007. - 245 с.

Іксарова Н.О. Транспортна інфраструктура як компонент економічної безпеки України / Н.О. Іксарова //Економічний простір. - 2010. - №36. - С.55-61

Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник /С. І. Дорогунцов, Ю. І. Пітюренко, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. -- 364 с.

Розміщення продуктивних сил України: Підручник /За ред. Є. П. Качан, М. О. Петрига, М. О. Ковтонюк та ін.; За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища шк., 2008. - 375с.

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підручник /За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - К.: Либідь, 2005. -- 306 с.

Семенов В.Ф. Регіональна економіка / В.Ф. Семенов - К.: Знання, 2008. - С. 344 - 354.

Статистичний збірник “Регіони України” 2013. Частина ІІ. //За ред. Осауленка О.Г. - К.: Державна служба статистики України, 2014. - 775 с.

Транспортна стратегія України на період до 2020 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mintrans.gov.ua.

Шаблій О.І. Основи суспільної географії / О.І. Шаблій - К.: Либидь, 2003. - 412 с.

Яновський П.О. Пасажирські перевезення / П.О. Яновський - К: НАУ, 2008.- 469 с.

Размещено на Allbest.ru