Главная Коллекция "Revolution" Экономика и экономическая теория Алгоритм реалізації кластерної концепції в Одеському регіоні

Алгоритм реалізації кластерної концепції в Одеському регіоні

Розробка механізму реалізації кластерної концепції та апробація його використання на прикладі Одеського регіону. Аналіз рекреаційної кластерної моделі як форми територіальної організації туристичних підприємств, що стимулює економічне зростання регіону.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2018
Размер файла 440,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.48:303.722.43/477.74

АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ КЛАСТЕРНОЇ КОНЦЕПЦІЇ В ОДЕСЬКОМУ РЕГІОНІ

Н.Г. Гребенник, к.е.н., доцент, доцент кафедри «Підприємництво»

Ю.О. Наврозова, к.е.н., доцент, доцент кафедри «Підприємництво»

В.С. Бондаренко, магістр Одеський національний морський університет, Одеса, Україна

Анотація

В статті запропонований алгоритм створення туристичного кластера та виконана його апробація для визначення пріоритетних видів туризму та перспектив формування туристичного кластера в Одеському регіоні.

Ключові слова: туризм, туристичний кластер, Одеський регіон, туристичні ресурси.

В статье предложен алгоритм создания туристического кластера и выполнена ее апробация для определения приоритетных видов туризма и перспектив формирования туристического кластера в Одесском регионе.

Ключевые слова: туризм, туристический кластер, Одесский регион, туристические ресурсы.

In paper the estimation of an opportunity of creation and development of tourist cluster in the Odessa region under the author's algorithm which describes a sequence of actions for decision-making has been executed.

Keywords: tourism, tourist cluster, Odessa region, tourist resources.

Вступ

Постановка проблеми. Україна має вигідне геополітичне положення, сприятливі природні умови, значну кількість об'єктів культурного призначення та історичні пам'ятники світового значення, що обумовлює її значний туристичний потенціал.

Прямий внесок туристичної галузі в ВВП України склав 34,8 млрд. грн. (1,4 млрд. дол. США), 1,5 % від загального обсягу ВВП в 2016 році і, згідно з прогнозами, і буде зростати на 2,8 % щорічно з 2016 по 2027 рік, до 47,9 млрд. грн. (1,9 млрд. дол. США), 1,7 % від загального обсягу ВВП в 2027 році [1].

Різні регіони України мають відмінні за кількістю та складом туристичні ресурси, що обумовлює різні напрямки розвитку туристичної діяльності в різних областях країни.

Туристична галузь в Одеському регіоні набуває дедалі більшого значення для економіки області. У структурі імпорту послуг регіону послуги, пов'язані з подорожами, займають 5 % у 2016 р. Рівень рентабельності діяльності з тимчасового розміщування й організація харчування в Одеській області в цьому ж році склав 36,2 %, в той час як по Україні цей показник був від'ємним - -0,8 % [11]. Розвиток в'їзного та внутрішнього туризму може стати джерелом створення додаткових робочих місць за рахунок розвитку туристичного бізнес-середовища.

Туристична галузь регіону пов'язана з діяльністю більш ніж 50 галузей економіки. Вона здійснює значний вплив на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, готельне господарство, харчування, будівництво, сільське господарство, індустрія розваг, виробництво сувенірів, видавничо-рекламна діяльність, санаторно-курортний сектор, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки регіону.

Підвищити рівень реалізації туристичного потенціалу Одеського регіону може впровадження сучасних форм організації підприємницької діяльності, до складу яких відносяться кластерні структури, які добре зарекомендували себе в туристичних сферах в економічно-розвинених країнах світу та в інших регіонах України.

Сьогодні ефективність кластерних структур в туристичній сфері не підлягає сумніву. При цьому, як і інші види підприємницької активності, створення та розвиток будь якого туристичного кластера має бути науково обґрунтованим та економічно доцільним. Це вимагає розробки особливого механізму, який дозволить визначити найбільш перспективні види туризму для Одеського регіону, окреслити перспективних учасників кластера та оцінити майбутні ефекти від його створення.

Огляд останніх досліджень і публікацій. Кабінетом Міністрів України 16.03.2017 року схвалена Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року [2], в якій в числі стратегічних цілей розвитку сфери туризму вказано системне підвищення якості інфраструктури курортів та рекреаційних територій шляхом використання можливостей кластерних моделей.

Рішенням Одеської обласної ради від 23.12.2016 року затверджена Програма розвитку туризму та курортів в Одеській області на 20172020 роки [3], яка визначає основні напрямки становлення і ефективного функціонування туристичної галузі в області та шляхи розвитку пріоритетних видів туризму.

Рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 року затверджена Програма розвитку туризму в м. Одесі на 2016-2020 роки [3], в якій значна увага також приділяється синергії зусиль міської влади, туристичного бізнесу та громадськості, що є типовою ознакою кластерного принципу роботи.

Рекреаційна кластерна модель, як форма територіальної організації туристичних підприємств, що стимулює економічне зростання регіону, досліджується авторами Семеновим В.Ф., Мозгальовою В.М., Давиденко І.В. [5]. Гонтаржевська Л.І. [6] розглядає саме туристичний кластер, обґрунтовуючи науково-практичні засади його створення як форми організації туристичної діяльності українських підприємств та організацій. Колесник О.О. пропонує 4 моделі туристичного кластера, які передбачають різні економічні механізми взаємозв'язку учасників кластера [7].

В роботі [8] проаналізовано зовнішнє і внутрішнє середовище Одеського регіону з метою виявлення передумов створення туристичного кластера, в результаті чого запропоновано основні стратегічні напрямки кластеризації. Михайлюк О.в роботі [9] наводить приклади ситуаційних кластерних утворень в туристичній сфері Одеської області. Акцент на розвиток круїзного потенціалу Одеського регіону досліджений в роботах [10; 12].

Роль кластерів у підвищенні активності в туристській діяльності розглядається й закордонними вченими [16-17]. Так, в роботі [16] автори виділили широкі та вузькі цілі, загальні та особливі характеристики кластерів, відмітили різноманітність існуючих кластерних моделей, відзначили, що зосереджувати увагу можна й на одному чи декількох туристичних ресурсах (спа, культурний, агротуристичний кластер). Вивченню досвіду створення туристичних кластерів у 15 країнах ЄС, а також Великобританії та США присвячена робота Capone F. (2016).

В наведених роботах вказується на необхідність розвитку туристичного потенціалу регіонів зокрема та країн взагалі та описуються різні види кластерних моделей. При цьому недостатньо уваги приділено висвітленню механізму реалізації кластерної концепції в Одеському регіоні, який має свої особливості в якості туристичного центру країни.

Завдання дослідження. Метою дослідження є розробка механізма реалізації кластерної концепції та апробації його використання на прикладі Одеського регіону. Для цього в роботі поставлені та вирішені завдання: розробка алгоритму створення туристичного кластера, визначення кроків для реалізації кожного етапу, апробація дієвості механізму на прикладі Одеського регіону.

Основний матеріал дослідження

туристичний кластерний регіон економічний

Відмінністю кластерних структур від інших форм об'єднань суб'єктів господарювання в туристичній діяльності є взаємодія його учасників з метою створення, покращення та удосконалення туристичних послуг, спільна розробка та реалізація маркетингової політики, залучення інвестицій, участь у державних програмах розвитку туризму на певній території та ін. Характерною ознакою кластера є об'єднання окремих елементів в єдине ціле для виконання у взаємодії певної функції, або реалізації певної мети. Зав-дяки таким властивостям кластерна модель має можливості позитивно впливати на комплексне формування туристичного сектора регіону за умови правильної організації процесу створення та розвитку кластеру.

Аналіз наукових робіт та вивчення світового та українського досвіду кластеризації в туристичній галузі дозволили розробити алгоритм створення туристичного кластера, який описує послідовність дій для прийняття рішення (рис. 1).

Розглянемо можливість створення та розвитку туристичного кластера в Одеському регіоні за наведеною схемою.

Проведення аналізу туристичних ресурсів регіону спрямовано на виявлення конкурентоспроможних ресурсів в порівнянні як з іншими регіонами країни, так і з іншими країнами світу. Це дозволить зробити висновок відносно туристично привабливих місць, основних проблем регіону, і, як слід, які види туризму необхідно розвивати в перспективі.

Перевага географічного розташування Одеського регіону - його приморське і прикордонне положення: вихід Чорноморського басейну і до великих річкових магістралей - Дуная, Дністра - визначають його значний туристичний потенціал.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Алгоритм створення туристичного кластера

Основними природними рекреаційними ресурсами регіону є піщані пляжі, мінеральні води, лікувальні грязі та ропа лиманів.

Туристичні культурні ресурси (об'єкти туристичного інтересу) включають: більше 350 об'єктів історії, культури й дозвілля, у тому числі 13 музеїв, 9 театрів, 201 пам'ятник історії й культури, 700 пам'ятників архітектури, 148 пам'ятників історії і монументального мистецтва, установи культури і дозвілля; спортивні спорудження та ін. [11].

За підсумками 2016 року в Одеській області функціонувало 583 колективних засоби розміщування, які представлені юридичними та фізичними особами-підприємцями (таблиця 1), з яких 232 готелі та аналогічні засоби розміщування і 351 спеціалізований засіб розміщування.

Більша частина представлена базами відпочинку та туристичними базами (313 і 78 одиниць відповідно). Також в регіоні є 20 санаторіїв, 143 готелі, 5 хостелів, 6 гуртожитків для приїжджих тощо [11].

Значна кількість та різноманітність колективних засобів розміщування також свідчить про високий туристичний потенціал регіону. Але експерти відзначають недостатню кількість готелів економ-класу та хостелів, що певним чином стримує зростання туристичних потоків до регіону і показує напрямки розвитку готельного бізнесу.

Одеса входить до списку найбільших транспортних вузлів України за рахунок розгалуженої та багатопрофільної транспортної системи. В Одеському порту є морський пасажирський комплекс, який може прийняти одночасно до 5 суден. Міжнародний аеропорт пов'язаний з повітряними лініями багатьох міст України, країн СНД, а також Західної Європи, Азії і Африки. Розвинуто залізничне та автомобільне сполучення.

Згідно з даними Державної служби статистики України спостерігається покращення показників стану туристичного бізнес-середовища. За підсумками 2016 року в Одеській області функціонувало 268 суб'єктів туристичної діяльності (таблиця 2), які надають різноманітні туристичні послуги.

В 2016 році в Одеському регіоні надання туристичних послуг здійснювало 157 юридичних осіб - суб'єктів туристичної діяльності, з яких 30 мали статус туроператора, 120 - турагента і 7 суб'єктів функціонувало в секторі екскурсійної діяльності. Кількість їх працівників складала 571 особу. За 2016 рік ними було отримано доходів 219,5 млн. грн. Разом з цим на ринку туристичних послуг функціонували фізичні особи-підприємці, кількість яких за період з 2014 року по 2016 рік зросла на 34 одиниці і склала 111 одиниць. Вони забезпечили працевлаштуванням 309 осіб і ними було отримано доходів близько 16,7 млн. грн. Виходячи з результатів можна зробити висновок про те, що з кожним роком загальна кількість суб'єктів туристичної діяльності в Одеському регіоні зростає.

Підвищити рівень ефективності використання туристичних ресурсів регіону можна за рахунок використання кластерної концепції, яка є новим напрямком розвитку регіональної економіки, способом вирішення питання підвищення конкурентоспроможності туристичного сектора, а також покращення привабливості території для потенційних туристів.

Таблиця 1 Показники роботи колективних засобів розміщування

Показники

2014 рік

2015 рік

2016 рік

Кількість колективних засобів розміщування

629

647

583

у тому складі:

- юридичні особи

281

289

251

- фізичні особи-підприємці

348

358

332

Частка Одеської області в загальній кількості колективних засобів розміщування, %

13,8

14,9

13,7

Доходи від наданих послуг, тис. грн.

578898,5

691208,8

940003,1

у тому складі:

юридичні особи

493661,4

529198,8

744409,2

- фізичні особи-підприємці

85237,1

162010

195593,9

Частка Одеської області в доходах від наданих послуг, %

8,80

8,58

9,30

* складено за даними Державної служби статистики України [11]

Таблиця 2 Показники роботи суб'єктів туристичної діяльності в Одеському регіоні*

Показники

2014 рік

2015 рік

2016 рік

1. Кількість суб'єктів туристичної діяльності в Одеському регіоні, од.

249

245

268

1) юридичні особи

172

164

157

- туроператори

40

24

30

- турагенти

118

128

120

- суб'єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність

14

12

7

2) фізичні особи-підприємці

77

81

111

- турагенти

69

72

102

- суб'єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність

8

9

9

2. Кількість працівників, які працюють в суб'єктах туристичної діяльності в регіоні, осіб

785

749

880

- юридичні особи

639

593

571

- фізичні особи-підприємці

146

156

309

3. Частка Одеського регіону в загальній кількості працівників, які працюють в суб'єктах туристичної діяльності в Україні, %

6,34

7,28

7,76

4. Дохід від надання туристичних послуг, тис. грн.

115246,2

187717,1

236127,9

- юридичні особи

108267,9

176891,8

219425,5

- фізичні особи-підприємці

6978,3

10825,3

16702,4

5. Частка Одеського регіону в доходах від надання туристичних послуг в Україні, %

2,07

3,74

1,98

* складено за даними Державної служби статистики України [11]

Результатом реалізації кластерної концепції буде створення в Одеському регіоні розвиненої туристичної інфраструктури, підприємства якої надавали б послуги високої якості широкого діапазону. До числа найбільш перспективних для Одеського регіону відносять наступні види туризму: пляжний, зелений, діловий та круїзний.

Головні природні туристичні ресурси Одеського регіону зосереджені в прибережній смузі: морська вода, природні пляжі, наявність мілководної зони, сприятливі для пляжного відпочинку кліматичні умови, в тому числі поєднання морського і степового клімату. Майже 180 км піщаних пляжів Одеського регіону представляють величезний потенціал для розвитку пляжного туризму.

Для розвитку екотуризму в Українському Придунав'ї є достатній потенціал. Цей вид рекреаційно- туристичної діяльності, поряд з використанням ресурсів очерету, ліцензійною риболовлею і полюванням, а також наукового туризму, має стати важливим джерелом самофінансування Дунайського біосферного заповідника, як ядра пропонованого кластера. Туристичний бізнес в даному випадку розглядається як альтернатива традиційним видам господарської діяльності, в першу чергу, тим, які негативно впливають на навколишнє середовище [13].

Наявність багатьох історичних пам'ятників, відомих культурних об'єктів, розвиненої мережі розважальних закладів та готельних комплексів відкриває широкі можливості для розвитку ділового туризму. Для Одеського регіону діловий туризм є стратегічно важливим сектором економіки, на розвиток якого необхідно спрямувати максимум зусиль.

Розвиток круїзного туризму зараз обмежений політичними чинниками і не пов'язаний з Одеським регіоном. На світовому круїзному ринку спостерігається тимчасове зниження привабливості Чорноморського регіону для великих круїзних компаній. Слід підкреслити тимчасовий характер цих факторів, тому Одеський регіон повинний бути готовим до повернення круїзних компаній в Чорноморський басейн взагалі, та в Одеський порт зокрема.

В Програмі розвитку туризму та курортів в Одеській області наведений SWOT-аналіз туристичного потенціалу Одеської області. В якості висновку вказано, що раціональне і ефективне використання усіх ресурсів регіону потребує довгострокових програмних заходів, зважених управлінських рішень і ефективних практичних дій [3].

Потенційний склад учасників туристичного кластера може бути сформований з представників певних сфер туристичного та пов'язаного з ним бізнесів. В структурі туристичного кластера виділяють наступні основні групи учасників, які є представниками:

1) бізнесу:

- основний сектор - виробництво туристичних послуг (тур- агенти, туроператори), установи індустрії гостинності (колективні засоби розміщування, харчування), заклади з організації дозвілля (театри, музеї, заклади розваг, природні парки);

- сервісний сектор (рекламні, страхові компанії тощо);

- допоміжний сектор (транспорт, зв'язок, медіа, виробництво товарів туристичного призначення) [14];

2) науки та освіти - профільні навчальні та наукові заклади;

3) влади - органи державної влади та регіональні установи туризму.

В межах наведеної блок-схеми створення туристичного кластера передбачається розробка його моделі. Економічний механізм взаємозв'язку учасників кластера запропоновано здійснювати за варіантами, зміст яких наведений на рис. 2.

Модель 1. Територіальна

* Типова модель туристичного кластера передбачає участь багатьох підприємств та організацій різних сфер господарювання, які функціонують на однієї території

Модель 2. Галузева

* Модель туристичного кластера як відокремленої структури, яка створена учасниками лише туристичного бізнесу

Рис. 2. Моделі механізму створення та взаємодії учасників в межах кластера

Зазначимо, що в сучасних умовах в Одеській області найбільш доцільною є перша модель. Факторами створення такої моделі туристичного кластера, окрім територіального, є фактор економічної єдності та спільного використання ресурсів, фактор локальності, конкуренції та кооперації.

Міжнародний досвід показує, що формування сучасного кластера припускає виділення кількох сценаріїв - своєрідної послідовності операцій, що забезпечують та визначають його побудову. При створенні кластера можна використовувати сценарії: техніко-реалізаційний, організаційно-виробничий, маркетинговий, інвестиційний, спеціально- кадровий та інституційно-організаційний [15].

Зазначимо, що створення туристичного кластера в Одеському регіоні може розвиватись поступово за кожним сценарієм або використовувати тільки окремі з них. Найбільш перспективним, на наш погляд, на сучасному етапі розвитку туристичної індустрії в Одеському регіоні є інвестиційний сценарій, який передбачає визначення перспективних видів туризму і розробку відповідних туристичних продуктів, аналіз альтернатив реалізації та організації кластера, оцінку ризиків кожного проекту та етапу реалізації окремого проекту, постійний аналіз спеціально створеною групою експертів - ядра кластера.

Відсутність нормативно-правового тлумачення кластерів має як негативні (неможливість державної реєстрації структури з організаційно-економічною формою «кластер»), так і позитивні (відсутність надлишкового регулювання з боку державних установ) наслідки.

Для туристичного кластера Одеського регіону при сучасному економічному становищі з врахуванням обраної моделі та сценарію побудови найбільш доцільною є найменш жорстка форма об'єднання - громадська спілка. Це обумовлено необхідністю залучення найбільш широкого кола учасників до туристичного кластера.

Оцінка необхідних ресурсів та очікуємих результатів передбачає, в першу чергу, відбір пріоритетних інвестиційних проектів, які необхідні для розвитку самого кластера, його інфраструктури, транспортної складової, системи взаємодії та комунікації між учасниками та просування регіону на туристичному ринку країни та за її межами. На цьому етапі чітко розмежовуються функції та обов'язки інвесторів та представників влади.

Зацікавленість суб'єктів підприємницької діяльності в ефективності створення і функціонування кластера підсилює необхідність оцінити за наявними даними перспективних показників роботи туристичного кластера в Одеському регіоні та ефективність для всіх його учасників. Ефективність виступає найважливішим фактором забезпечення безпеки кластера та його учасників, тобто його виживання в сучасних умовах господарювання і їх подальшого ефективного розвитку. Підходи до оцінки ефективності кластерів були запропоновані в роботах [18; 19]. На наш погляд, дискусійним є включення в комплексну оцінку специфічних показників діяльності окремих учасників кластера.

Загальну оцінку результативності функціонування кластера відображають показники, що характеризують виробничу структуру об'єднання, інноваційну діяльність, економічний та соціальний розвиток, екологічний стан в регіоні, що дає змогу виявити позитивні та негативні тенденції після формування кластера та є підґрунтям для прийняття управлінських рішень щодо організації та функціонування кластера.

Пропонуємо оцінку ефективності функціонування кластера за економічною, інноваційною, соціальною та екологічною складовими (рис. 3).

При такому підході можливо оцінити ефективність функціонування самого кластера як об'єднання, так і окремих його учасників, що характеризує його універсальність та комплексність.

Далі проводиться стандартизація наведених на рис. 4 показників та визначається інтегральний показник ефективності функціонування туристичного кластера.

Зведений індекс економічної (інноваційної, соціальної та екологічної) ефективності розраховується за формулою

де X. - розрахункове значення і-го

показника відповідної складової ефективності;

kt - вага кожного показника, який входить до зведеного індексу.

Рис. 3. Оцінка ефективності функціонування кластера за складовими туристичного кластера

За допомогою наведеної системи показників, можливо оцінювати ефективність функціонування кластера у часі. Ефективність туристичного кластера може вважатися високою, якщо темп зростання інтегрального показника функціонування кластерів порівняно з попереднім періодом перевищує 5 %, середньою - якщо темп зростання становить від 3 % до 5 %, низькою - якщо темп зростання не перевищує 3 %.

Висновки

Використання кластерного підходу в туристичній діяльності в Одеському регіоні спрямовано на формування сприятливих умов для розвитку підприємництва у сфері туризму, посилення позицій учасників кластера та забезпечення стійкості їх професійної діяльності, збільшення конкурентоспроможності туристичної сфери регіону.

Пошук ефективних способів організації та управління в туристичній галузі повинний бути спрямований на підвищення ефективності використання наявного потенціалу, оптимізацію використання туристичних ресурсів регіону, підвищення ефективності туристичної сфери і зростання її конкурентоспроможності.

Наведений механізм реалізації кластерної концепції дозволив оцінити туристичні ресурси регіону, визначити перспективні види туризму, обрати найбільш доцільну модель туристичного кластера, визначити сценарій побудови та запропонувати показники для оцінки ефективності туристичного кластера за окремими складовими.

Перевагою запропонованого підходу до аналізу ефективності функціонування туристичного кластера є облік всіх факторів стійкого розвитку регіону (економічна, інноваційна, соціальна та екологічна складова), наявність параметрів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища кластера.

В подальшому передбачається розробка механізмів розвитку туристичних кластерів для окремих пріоритетних видів туризму в Одеському регіоні та аналіз перспективних інвестиційних проектів в рамках запропонованих кластерів.

Список літератури

1. Travel & tourism economic impact 2017 Ukraine / Rochelle Turner. - London, 2016. - 24 p.

2. Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/ laws/show/168-2017- %D1 %80.

3. Програма розвитку туризму та курортів в Одеській області на 20172020 роки. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://drive. google.com/file/d/0B-RJ984m4n5HMGpRbG9UR3p4ZWc/view.

4. Програма розвитку туризму в м. Одесі на 2016-2020 роки. Режим доступу: http://omr.gov.ua/ru/acts/council/ 79914/.

5. Семенов В.Ф. Регіональний рекреаційний кластер у контексті структурної перебудови економіки регіону // Регіональна економіка / Ф. Семенов, В.М. Мозгальова, І.В. Давиденко. - 2006. - № 3. -78-89.

6. Колесник О.О. Кластерна модель розвитку туризму в Україні /

О.О. Колесник // Економіка. Управління. Інновації. - 2009. - № 1. - С. 22-25.

7. Наврозова Ю.О. Свот-аналіз передумов створення Туристичного кластеру в Одеському регіоні / Ю. О. Наврозова, В. Кацюк // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - Вип. 4(57). - Одеса: ОНМУ, 2016. - С. 57-72.

8. Давиденко І.В. Сучасний стан реалізації круїзного потенціалу міста Одеси / І.В. Давиденко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». - Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2017. - Вип. 14. - Ч. 1. - С. 79-83.

9. Офіційний сайт Державної служби статистики України. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

10. Гребенник Н.Г. Напрямки розвитку морського туризму в Одеському регіоні в межах морського кластеру / Н.Г. Гребенник, Г. С. Петіна // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. праць. - Вип. 2(47). - Одеса: ОНМУ, 2014. - С. 186-199.

11. Формирование кластеров в Одесском регионе. - [Электронный ресурс].-Режим доступа: http://ucluster. org/blog/2010/10/formirovanie-klasterov-v-odesskom- regione.

12. Ковальва Ю.М. Практичні приклади функціонування кластерів у світі / Ю.М. Ковальва, Н.В. Алишева // Механізм регулювання економіки. - 2008. - № 3 (2). - Т.1. - С. 92-100.

13. Кластери в економіці України: Монографія / За наук. ред. докт. екон. наук., проф. М.П. Войнаренка. - Хмельницький: ХНУ, ФОП Мельник А.А., 2014. - 1085 с.

14. Iordache C. Clusters-tourism activity increase competitiveness support / C. Iordache, I. Ciochina, M. Asandei // Theoretical and Applied Economics Volume XVII. - 2010. - № 5(546). - Р. 99-112.

15. Capone F. Tourist Clusters, Destinations and Competitiveness: Theoretical issues and empirical evidences (Routledge Advances in Regional Economics, Science and Policy) / F. Capone. - New York: Routledge, 2016. - 185 p.

16. Швец И.Ю. Критерии оценки эффективности деятельности туристского кластера / И.Ю. Швец // Механізм регулювання економіки. - 2005. - № 4. - С. 275-279.

1. Turner, R. (2016) Travel & tourism economic impact 2017 Ukraine, 24 [in English].

2. Stratehiia rozvytku turyzmu ta kurortiv na period do 2026 roku [The strategy of tourism development for those resorts for the period up to 2026]. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 168-2017- %D1%80 [in Ukraine].

3. Prohrama rozvytku turyzmu ta kurortiv v Odeskii oblasti na 2017-2020 roky [The program for the development of tourism and resorts in the Odessa region for 2017-2020.]. Retrieved from https://drive. google.com/file/d/0B- RJ984m4n5HMGpRbG9UR3p4ZWc/view [in Ukraine].

4. Prohrama rozvytku turyzmu v m. Odesi na 2016-2020 roky [The program for the development of tourism in Odessa for 2016-2020.]. Retrieved from http://omr.gov.ua/ru/acts/council/ 79914/[in Ukraine].

5. Semenov V.F., Mozghalova V.M. & Davydenko I.V. Rehionalnyi rekrea- tsiinyi klaster u konteksti strukturnoi perebudovy ekonomiky rehionu [Regional recreational cluster in the context of structural reorganization of the region's economy]. Rehionalna ekonomika - Regional economic 3, 78-89 [in Ukraine].

6. Kolesnyk, O. O. Klasterna model rozvytku turyzmu v Ukraini [Cluster model of tourism development in Ukraine]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii - Economy. Management. Innovations, 1, 22-25 [in Ukraine].

7. Navrozova, Yu.O. & Katsiuk V. Svot-analiz peredumov stvorennia Turys- tychnoho klasteru v Odeskomu rehioni [SWOT-analysis of premise of an tourism cluster creation in odessa region]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti - Development of administration and economic management methods on transport, 4(57), 57-72 [in Ukraine].

8. Mykhailiuk, O. Turystychni klastery v ozdorovchomu turyzmi Odeskoi oblasti [Tourist clusters in the health tourism of the Odessa region]. Retrieved from http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/ Turystychni klastery v ozdorovchomu turyzmi Odeskoi oblasti.pdf [in Ukraine].

9. Davydenko, I.V. Suchasnyi stan realizatsii kruiznoho potentsialu mista Odesy [The current state of realization of the cruise potential of the Odessa city]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo» - Uzhorod national university herald. Series International economic relations and world economy, 14, 79-83 [in Ukraine].

10. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Official site of the State Statistics Service of Ukraine]. Retrieved from www.ukrstat.gov.ua [in Ukraine].Hrebennyk, N.H. & Petina, H.S. Napriamky rozvytku morskoho turyzmu v Odeskomu rehioni v mezhakh morskoho klasteru [Directions of development of sea tourism in the Odessa region within the marine cluster]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti - Development of administration and economic management methods on transport, 2(47), 186-199[in Ukraine].

11. Sokolenko, S. Formirovanie klasterov v Odesskom regione [Formation of clusters in the Odessa region] Retrieved from http://ucluster.org/blog/ 2010/10/formirovanie-klasterov-v-odesskom-regione [in Rissian].

12. Kovalva, Yu. M. & Alysheva N. V. Praktychni pryklady funktsionuvannia klasteriv u sviti [Practical examples of the functioning of clusters in the world] Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky - Mechanism of Economic Regulation, 3 (2), T.1, 92-100 [in Ukraine].

13. Voinarenko, M.P. (2014). Klastery v ekonomitsi Ukrainy [Clusters in the economy of Ukraine]. Khmelnytskyi: Khnu, FOP Melnyk A.A., 1085 [in Ukraine].

14. Iordache, C., Ciochina I. & Asandei M. Clusters - tourism activity increase competitiveness support. Theoretical and Applied Economics Volume XVII, № 5(546), 99-112 [in English].

15. Capone, F. (2016) Tourist Clusters, Destinations and Competitiveness: Theoretical issues and empirical evidences (Routledge Advances in Regional Economics, Science and Policy). New York: Routledge, 185 [in English].

16. Shvets, I.Yu. Kriterii otsenki effektivnosti deyatelnosti turistskogo klastera [Criteria for assessing the effectiveness of the tourist cluster]. Mehanizm regulyuvannya ekonomiki - Mechanism of Economic Regulation, 4, 275-279. [in Russian].

17. Ivanchenko, H. V. Otsinka ochikuvanoi efektyvnosti klastera yak osnova dlia pryiniattia rishen shchodo klasteroutvorennia [Estimating the expected effectiveness of the cluster as the basis for making decisions on clustering]. Uzhorod national university herald. Series International economic relations and world economy, 6, chastyna 1, 136-139 [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены