Статистична звітність у професійно-технічній освіті: огляд та шляхи удосконалення

М.В. Лєснікова, кандидат економічних наук,

Анотація

статистика професійний технічний освіта

Розглянуто статистичну звітність у професійно-технічній освіті (ПТО), охарактеризовано теперішню ситуацію в системі ПТО, показано актуальність запровадження широкого кола статистичних показників, у першу чергу - відомостей про стан ринку праці. Використовуючи технологію, засновану на статистиці нечислових даних, згруповано основні чинники, що перешкоджають користувачам та упорядникам системи ПТО України отримувати якісні статистичні дані. Окреслено шляхи удосконалення існуючої статистичної звітності у сфері ПТО.

Ключові слова: статистика професійно-технічної освіти, ринок праці, безробіття, роботодавці, сателітний рахунок освіти, функціонування системи професійно-технічної освіти, Туринський процес, типологія.

Аннотация

M. В. Лесникова, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, начальник отдела статистики и аналитики профессионально-технического образования, Институт образовательной аналитики МОН Украины

Рассмотрена статистическая отчетность в профессионально-техническом образовании (ПТО), охарактеризована нынешняя ситуация в системе ПТО, показана актуальность внедрения широкого круга статистических показателей, в первую очередь - сведений о состоянии рынка труда. Используя технологию, основанную на статистике нечисловых данных, сгруппированы основные факторы, препятствующие пользователям и составителям системы ПТО Украины в получении качественных статистических данных. Определены пути совершенствования существующей статистической отчетности в ПТО.

Ключевые слова: статистика профессионально-технического образования, рынок труда, безработица, работодатели, сателлитный счет образования, функционирование системы профессионально-технического образования, Туринский процесс, типология.

Annotation

Key words: statistics of vocational education, labour market, unemployment, employers, satellite education account, operation o f vocational education system, Turin process, typology.

Виклад основного матеріалу

Формування трудового потенціалу для сучасної економіки України неможливе без професійної підготовки кваліфікованих робітників. У багатьох країнах професійно-технічну освіту (ПТО) вважають важливим чинником покращання ефективності виробництва, стимулювання розвитку та зростання конкурентоспроможності економіки, зниження безробіття, а також інструментом для поліпшення становища малозабезпечених верств населення. З позиції Європейського Союзу та більшості міжнародних донорів, ПТО і навчання є не самоціллю, а лише важливою частиною широкої комплексної системи, що охоплює наукові дослідження, інновації та навчання впродовж життя, скеровує суспільний прогрес та створює можливості для економічного зростання. За даними Євростату, у 2013 році майже половина усіх учнів другого етапу середньої освіти у країнах ЄС навчалася за професійно-освітніми програмами, а для Чехії, Хорватії, Австрії та Фінляндії ця частка становила 70% та вище [3, с, 8].

Система ПТО України складається з професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) незалежно від форм власності та підпорядкування, які провадять діяльність у галузі ПТО, а також інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників [15]. Складником системи ПТО також є професійне навчання робітничих кадрів безпосередньо на виробництві. Підготовка кадрів у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за 400-ми робітничими професіями.

Питання розвитку системи ПТО в Україні досліджували М. Вайнтрауб [9], Н. Величко [10], Л. Сергеева [16], І. Сидор [17]. Дослідження вчених та міжнародних експертів доводять, що наразі мережа професійно-технічної освіти є неефективною, відірваною від потреб економіки регіонів у сенсі як її демографічних проблем, так і потреб ринку праці [3, с, 47]. Теперішню ситуацію в системі ПТО України можна охарактеризувати так [14, с, 15]:

1. Скорочення за роки незалежності мережі ПТНЗ та контингенту учнів, зменшення обсягу підготовки кваліфікованих робітників у державних ПТНЗ.

2. Суттєвий дисбаланс у підготовці фахівців із вищою освітою та кваліфікованих робітників відповідно до потреб ринку праці. За останні роки випуск останніх в Україні скоротився на 46,3%, при цьому випуск перших збільшився в 1,7 раза. Така структура підготовки призводить до того, що після закінчення вищого навчального закладу випускники ВНЗ не мають можливості працевлаштування за фахом, водночас підприємства відчувають гостру нестачу кваліфікованих робітничих кадрів.

3. Неврегульованість попиту та пропозиції робочої сили в Україні. Проблема безробіття.

4. Незадовільний стан справ із фінансовим забезпеченням закладів ПТО.

5. Проблема закріплення працевлаштованих випускників на першому робочому місці (невисокий рівень оплати праці, відсутність можливості підвищення кваліфікації та кар'єрного зростання, відсутність соціального пакета тощо).

6. Формування офіційної вартості підготовки кваліфікованого робітника залежно не від потреби а від наявності бюджетних коштів. У середньому вартість підготовки кваліфікованого робітника по Україні складає близько 115 тис, грн, разом з тим державне фінансування у вказаних обсягах покриває потреби в основному лише за захищеними статтями: заробітна плата, стипендія та частина комунальних послуг.

7. Проблема оплати праці учнів ПТНЗ під час проходження виробничої практики.

8. Роботодавці у більшості своїй не беруть участі у фінансовій та матеріально-технічній підтримці ПТНЗ, не виявляють особливої зацікавленості у переданні для навчальних цілей обладнання, техніки, інструменту, матеріалів, нових технологій, а також у багатьох випадках відмовляються укладати договори з ПТНЗ за умови оплати праці учнів за фактично виконаний обсяг робіт під час проходження виробничої практики.

Безумовно, прийняття дієвих управлінських рішень щодо вирішення перелічених вище проблем може забезпечити лише якісна та повна статистична інформація. Питаннями дослідження освітньої статистики присвячено праці Л. Паращенко [12], Л. Гриневич [2], В. Ковтунця [4], Г. Красильникової [5]. У своїх працях учені наголошують на необхідності запровадження визначення широкого кола статистичних показників, насамперед відомостей про стан ринку праці, які мають вирішальне значення для планування освітньої діяльності на рівні ПТО [4, с, 4].

Тому метою статті є аналіз існуючої статистичної звітності у ПТО та розробка шляхів її удосконалення.

Проведений автором аналіз показав, що сьогодні існує чотири джерела статистичних даних щодо діяльності системи ПТО в Україні:

I. Статистична звітність, що збирається Міністерством освіти і науки України (МОН України).

II. Статистична інформація, що публікується у виданнях Державної служби статистики України.

III. Статистичні індикатори за результатами Туринського процесу

IV. Статистична інформація Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Зупинимось докладніше на кожному з них.

І. Статистична звітність, що збирається МОН України. ПТНЗ незалежно від підпорядкування та форм власності подають МОН України, а також управлінням освіти обласних та Київської міської держаної адміністрації статистичну звітність за дев'ятьма статистичними формами:

1. форма № 1 (профтех) - зведена “Зведений звіт про підсумки роботи професійно-технічних навчальних закладів” (річна). Містить: показники руху контингенту учнів, слухачів протягом навчального року; показники кількості учнів, слухачів, які взяли участь у державних кваліфікаційних іспитах, захисті дипломних проектів; показники рівня працевлаштування, випуску за професіями, спеціальностями, спеціалізаціями; характеристики навчально-матеріальної бази, а також кількість педагогічних працівників залежно від посади на початок та кінець навчального року;

2. форма № 2 (профтех) “Звіт професійно-технічного навчального закладу про приймання учнів та слухачів на 1 вересня року” (річна). Складається з трьох розділів та містить кількісні показники прийнятих випускників шкіл, незайнятого населення, працівників;

3. форма № 3 (профтех) “Звіт професійно- технічного навчального закладу про контингент учнів та слухачів за календарний рік” (річна).

Містить кількісні показники руху контингенту учнів, слухачів протягом календарного року Зазначаються дані про кількість учнів, слухачів - випускників шкіл із зазначенням їх відповідного рівня середньої освіти, які проходили первинну професійну підготовку у ПТНЗ, що звітують, за галузями промисловості, статтю, соціальним станом, наявністю фізичних та розумових вад;

4. форма № 4 (профтех) “Звіт професійно-технічного навчального закладу сільськогосподарського та меліоративного профілів про виробничу діяльність учбових господарств за рік” (річна).

Складається з п'яти розділів та містить показники виробництва і реалізації продукції рослинництва, продукції тваринництва, наявності сільськогосподарських будівель, економічні показники діяльності учбового господарства (за його наявності), зокрема розміри доходу, чистого прибутку, рентабельності;

5. форма № 5 (профтех) “Зведений звіт про наявність тракторів, автомобілів, сільськогосподарських та меліоративних машин у професійно- технічних навчальних закладах сільськогосподарського та меліоративного профілів станом на 1 січня року” (річна). Містить інформацію про кількість тракторів, машин та обладнання, які використовуються в рослинництві та тваринництві, транспорту, машин для меліоративних робіт (наявність на звітну дату, а також вибуття);

6. форма № 6-В (профтех) “Оперативний звіт про прийом до професійно-технічних навчальних закладів МОН на навчальний рік” (річна).

Охоплює статистичні показники обсягів державного замовлення (з урахуванням молодших спеціалістів), а також інформацію щодо їх фактичного виконання;

7. форма № 7-В (профтех) “Оперативний звіт про підготовку професійно-технічних навчальних закладів МОН до навчального року” (піврічна). Подано обсяги державного замовлення (з урахуванням молодших спеціалістів) відповідно до показників, визначених постановою Кабінету Міністрів України та наказом Міністерства освіти і науки України та інформацію щодо фактичного виконання цих обсягів;

8. форма № 8В (профтех) “Звіт професійно- технічного навчального закладу МОН України про професійне навчання незайнятого населення за направленням служби зайнятості за півріччя _ року” (піврічна). Відомості цієї форми охоплюють кількість випускників за назвами професій та обсяги надходження коштів від служби зайнятості за професійне навчання незайнятого населення;

9. форма № 9 (профтех) “Звіт про навчально- виробниче обладнання і техніку професійно-технічних навчальних закладів МОН України за _ рік” (річна). Містить дані щодо кількості одиниць обладнання за найменуваннями на кінець року, яке було отримано та вибуло за рік, у тому числі за термінами експлуатації.

II. Статистична інформація, що публікується у виданнях Державної служби статистики України. Держстат, починаючи з 1990 року, публікує узагальнену статистичну інформацію про функціонування національної системи ПТО у вигляді динамічних рядів щодо кількості: навчальних закладів; учнів; прийнятих учнів; підготовлених (випущених) кваліфікованих робітників. У Методологічних положеннях зі статистики освіти [7] зазначається, що для підготовки узагальненої інформації щодо функціонування національної системи освіти, відповідно до Закону України “Про освіту” та статті 1 Закону України “Про державну статистику”, в інформаційно-публікаційній роботі використовуються адміністративні дані МОН України. В частині інформації щодо діяльності ПТНЗ використовуються такі форми звітності: форма № 1 (профтех) - зведена “Зведений звіт про підсумки роботи професійно-технічних навчальних закладів”; форма № 2 (профтех) “Звіт професійно-технічного навчального закладу про приймання учнів та слухачів на 1 вересня року” (річна); форма форма № 3 (профтех) “Звіт професійно-технічного навчального закладу про контингент учнів та слухачів за календарний рік” (річна); форма № 1-ЗСО “Звіт про продовження навчання для здобуття повної загальної середньої освіти випускниками 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів”. Терміни надання адміністративних даних до Державної служби статистики визначаються щорічними планами державних статистичних спостережень, що затверджуються нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Основними статистичними публікаціями, в яких містяться статистичні показники з ПТО, є:

• статистичний бюлетень “Загальноосвітні навчальні заклади України”;

• статистичний бюлетень “Продовження навчання та здобуття професії”;

• статистичний збірник “Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства”.

Розмір витрат на ПТО з урахуванням міжнародних порівнянь надається у сателітному рахунку освіти. Сателітний рахунок освіти - порівняний на міжнародному рівні статистичний індикатор з освіти для актуалізації основного джерела даних - “Запитальника по освіті” (UOE), підготовленого Інститутом статистики ЮНЕСКО, Організацією економічного співробітництва та розвитку та Євростатом (UNESCO Institute for Statistics, OECD, Eurostat). Складання допоміжних (сателітних) рахунків освіти в Україні здійснюється згідно з методологічними положеннями [8]. Джерелом даних для побудови рахунку є адміністративні дані Міністерства освіти і науки за формою № 3 (профтех). Фінансуючими організаціями або фінансовими посередниками щодо послуг освіти є приватні фірми та корпорації і домашні господарства, що кодуються, відповідно, як ЕЕ2.1 та ЕЕ2.2. Порядок визначення розподілу коштів, спрямованих на ПТО (післясередня, не вища освіта), за постачальниками (провайдерами) послуг освіти є таким: звіт про виконання державного та місцевих бюджетів за функціональною класифікацією, код 0930 (Професійно-технічні заклади освіти; професійно-технічні училища соціальної реабілітації) + % (експертно) витрат бюджетів за кодом 0970 + кошти роботодавців (відповідно до ЕЕ2.1 лише за видом економічної діяльності 80.22.2 (КВЕД)) + кошти домашніх господарств (відповідно до ЕЕ2.2 лише за видом економічної діяльності 80.22.0 (КВЕД)) + кошти домашніх господарств на супутню продукцію для отримання освіти відповідного ступеня.

III Статистичні індикатори за результатами Туринського процесу Туринський процес Європейського фонду освіти - це аналіз політики у сфері професійної освіти і навчання, що реалізується у 29 державах - партнерах фонду Мета процесу подвійна: 1) отримати актуальну інформацію про програмні засади функціонування системи ПТО в країні з огляду на їх наслідки; 2) підготувати фактичні дані, що сприятимуть розробці відповідальної результативної політики в системі ПТО.

Україна бере участь у Туринському процесі від його започаткування у 2010 р., нею підготовлено національні звіти “Туринський процес. Україна” за 2010, 2012, 2014 роки. У 2016 р. у контексті децентралізації в Україні підготовку звіту щодо Туринського процесу реалізовано на двох рівнях - національному та регіональному Систему ПТО кожного регіону проаналізовано з таких позицій: бачення її стану і перспектив розвитку; результативності реагування на потреби економіки та ринку праці; ефективності врахування демографічних, соціальних та інклюзивних потреб; якості системи ПТО; аспектів управління і фінансування. Окрему увагу приділено розрахунку кількісних показників діяльності професійної освіти та навчання. Система кількісних статистичних показників містить 21 індикатор, запропонований Європейським фондом освіти, Міжнародною організацією праці, ЮНЕСКО для оцінки професійної освіти та навчання, а також здійснення міжнародних порівнянь. Докладно перелік статистичних індикаторів надано в [18]. Однак слід зазначити, що основна складність порівняння даних професійної освіти та навчання на міжнародному рівні полягає у використанні кожною країною власних специфічних класифікацій та визначень у сфері ПТО, які відповідають економічному становищу в конкретній країні. Тому основним пріоритетом розвитку Туринського процесу є покращення якості статистичних даних, які використовуються при розрахунку індикаторів.

IV. Статистична інформація ЄДЕБО. Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система накопичення, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо закладів, які надають освітні послуги в Україні. ЄДЕБО є інформаційним джерелом для рейтинговых систем конкурсного відбору, отримання статистичних звітів, виготовлення документів про освіту. На сьогодні до ЄДЕБО підключено близько 3000 ВНЗ та ПТНЗ (з відокремленими структурними підрозділами), освітніх установ та організацій, у тому числі центральні органи управління освітою, а також усі обласні департаменти (управління) освіти і науки, більше 50 районних та міських відділів освіти. В ЄДЕБО реалізовано автоматизоване формування статистичного звіту за формою № 2 (профтех). З 2015 року ПТНЗ здійснюють формування замовлень на виготовлення документів про професійно-технічну (вищу) освіту з використанням ЄДЕБО на виконання вимог Порядку замовлення, видачі та обліку документів про професійно-технічну освіту державного зразка [13]. У цій системі здійснюється облік та контроль руху бланків документів про ПТО (отримання, переміщення, видача)

Розглянуті вище джерела статистичної інформації щодо ПТО можуть бути згруповані у вигляді схеми (рис, 1).

Отже, система ПТ О в Україні описується трьома блоками взаємопов'язаних статистичних показників, які містять кількісну інформацію щодо діяльності професійно-технічних закладів, зокрема про мережу, контингент, педагогічних працівників, матеріально-технічне та методичне забезпечення ПТНЗ, фінансування ПТО.

Постає логічне запитання: чи задовольняє користувачів існуюча статистична інформація? Скористуємося для відповіді на це запитання даними

Рис. 1 Статистичні показники ПТО

опитування користувачів та упорядників системи ПТО, передусім керівників ПТНЗ, представників департаментів ПТО облдержадміністрацій, представників обласних управлінь статистики, роботодавців, представників обласних центрів зайнятості, яке відбувалося під час Туринського процесу у 2016 році [18]. Респондентам було поставлено таке запитання: “Які існують проблеми зі збиранням даних про ринок праці та їх використанням у цілях планування професійної освіти і навчання? Спробуйте розставити чинники, що перешкоджають такій роботі, у порядку пріоритетності. Наприклад, чи є доступною інформація про вакансії, які важко заповнити, та якщо так, чи використовується ця інформація для розроблення кваліфікацій та у процесах планування підготовки кадрів?”

Відповіді членів робочих груп з 25 регіонів України на це запитання згруповано з використанням багатокрокової типізації та технології, заснованої на статистиці нечислових даних [11]. Рішення задачі типізації значень ознаки, виділеної у відкритому (неструктурованому) питанні, описано в роботах [1; 6]. У процесі типізації було виділено 35 відповідей, які об'єднано в чотири групи: 1) загальноекономічні чинники; 2) проблеми з отриманням та використанням існуючої статистичної звітності щодо діяльності у сфері професійної освіти; 3) співпраця закладів професійної освіти з роботодавцями; 4) взаємовідносини на ринку праці (табл. 1). У результаті типізації відповідей отримано складену ознаку в номінальній шкалі вимірювання.

Таблиця 1

Результати виконання процедури типізації

Узагальнена форма запису складеної ознаки в числовій формі наведена у табл. 2.

Таблиця 2

Числова форма представлення складеної ознаки

Рис. 2 Розподіл частот висловлень за групами

Рис. 3 Частотний розподіл відповідей за значеннями складеної ознаки

праці (100%), а респонденти Київської та Рівненської областей вважають, що наявних перешкод в отриманні та використанні статистичної інформації про ринок праці взагалі немає (по 100%).

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновки, що існуюча статистична звітність у ПТО не задовольняє потреб її користувачів, інформаційно не забезпечує потреби ринку праці в якісних статистичних даних, на підставі яких можна роби За даними табл. 2 побудовано частотні ряди за формулою:

де г - кількість типових висловлень (елементів) ¦/-го регіону, віднесених до групи відповідей з номером); і = 1, 2, 3,.... п, п - кількість регіонів;) = 1, 2, k; к - кількість груп відповідей; Р - частота подібних типових висловлень в)-й групі.

Дані частотних рядів надають уявлення про відсоткове співвідношення між групами (рис. 2).

Більшість представників системи ПТ О в Україні (40%) вважають основною перешкодою отриманню та збиранню статистичних даних про ринок праці та їх використанню у цілях планування ПТ О нестабільну економічну ситуацію в країні, через що у регіонах відсутні середньострокові прогнозні показники потреби в робітничих кадрах. Суттєва частка типових висловлювань представників ти аналітичні судження та розробляти управлінські рішення.

Шляхи удосконалення існуючої статистичної звітності у сфері ПТО є такими:

* запровадження анкетного опитування роботодавців, з метою розрахунку показника закріплення випускників на робочому місці (з урахуванням спеціальностей);

Запровадження цих шляхів дозволить отримати якісні статистичні дані, що уможливлюватимуть ефективні дослідження динаміки ринку праці та перспективне прогнозування. Напрямом подальших досліджень є розробка методичних рекомендацій щодо визначення відповідності обсягів підготовки кадрів у ПТНЗ (за кваліфікаційною структурою) потребам регіонального ринку праці.

ПТНЗ та сфери ПТО (27%) припадає на відсутність єдиної структури, яка опікується збиранням статистичних даних, її неактуальність, брак сучасних методологічних підходів та методик обліку робочих місць. Слушними проблемами є невра- хування статистикою ринку праці рівня тіньового працевлаштування, а також небажання більшості роботодавців ділитися планами розвитку своїх підприємств. Частотний розподіл висловлень представників регіонів за сформованими групами представлено на рис. 3.

Список використаних джерел

1. Гетер А. Э. Использование метода “открытых вопросов” при измерении ценностных ориентаций // Научная электронная библиотека “Гражданское общество в России”. URL: http://www.civisbook.ru/ files/File/Geger.pdf.

2. Гриневич Л. М. Освітні індикатори для міжнародного оцінювання // Офіційний сайт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ ttinuo/2011 7/3.pdf.

3. Децентралізація професійно-технічної освіти (ПТО) в Україні - поштовх до дій. Зелена книга для спрямування обговорень щодо реформ та здібностей, необхідних для побудови досконалої та привабливої системи ПТО в Україні (січень 2017 року). URL: http://education-ua.org/ua/component/cck/? task=download&collection=blog_files_x&xi=0&file=blog_files&id=1854

4. Ковтунець В. В. Освітня статистика в Україні: стан і шляхи розвитку. Київ: Нора-друк, 2015. 32 с.

5. Красильникова Г. В. Стан вітчизняної системи моніторингу якості освіти та перспективи її реформування // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2014. Вип. 42 (1). С. 11-18.

6. Мартышенко Н. С, Мартышенко С. Н. Методы обработки нечисловых данных в социальноэкономических исследованиях // Вестник Тихоокеанского государственного экономического университета. 2006. № 4. С. 48-57.

7. Методологічні положення зі статистики освіти: затверджені Наказом Державного комітету статистики України від 09.11.2011 р. № 288 // Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2011/288/288.pdf.

8. Методологічні положення щодо складання допоміжних (сателітних) рахунків освіти в Україні: затверджені Наказом Державного комітету статистики України від 15.02.2010 р. № 57 // Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/ sp/sp 06.pdf.

9. Модернізація змісту професійної освіти і навчання: теорія і практика: монографія / авт. кол. М. А. Вайнтрауб та ін., за наук. ред. М. А. Вайнтрауба. Київ: ТОВ “НВП Поліграфсервіс”, 2015. 328 с,

10. Моніторинг розвитку професійно-технічної освіти: метод, рекомендації / Н. О. Величко та ін., за ред. Т. В. Волковой Київ: Інститут ПТО НАПНУ, 2011. 196 с.

11. Орлов А. И. Нечисловая статистика. Москва: МЗ-Пресс, 2004. 513 с.

12. Паращенко Л. Наукове обгрунтування критеріїв і показників для національної системи моніторингу якості освіти // Освіта і управління. 2009. Т. 12. № 3-4. С. 110-117.

13. Порядок замовлення, видачі та обліку документів про професійно-технічну освіту державного зразка: затверджений Наказом МОН від 02.04.2015 р. № 387 // База даних “Законодавство України”. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0426-15.

14. Практика застосування закону України “Про професійно-технічну освіту”: фінансове забезпечення навчальних закладів та установ: матеріали виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 12 лютого 2014 року / редкол. Л. М. Гриневич (голова) та ін. Київ: Парламентське видавництво, 2015. 552 с.

15. Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР станом на 05.03.2017 р. //База даних “Законодавство України”. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98- %D0%B2%D1%80.

16. Сергеева Л. Прогнозування розвитку ринку праці як інструмент діалогу професійних навчальних закладів із соціальними партнерами // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. № 6. С. 235-342.

17. Сидор І. П. Організація діяльності та фінансове забезпечення закладів професійно-технічної освіти в Україні // Науковий вісник: Фінанси. Банки. Інвестиції. 2011. № 3. С. 156-168.

18. Туринський процес 2016. Україна. Регіональний рівень. Резюме регіональних звітів. Проект Європейського фонду освіти “Туринський процес 2016. Україна. Регіональний рівень” // Міністерство освіти і науки України, Європейський фонд освіти. Київ: Вік принт. 2016. 32 с.

Размещено на Allbest.ru