Підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств шляхом розвитку органічного виробництва на засадах диверсифікації діяльності та соціальної відповідальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.439

Підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств шляхом розвитку органічного виробництва на засадах диверсифікації діяльності та соціальної відповідальності

Н. П. Новак,

Ю. М. Кривець,

А. А. Постол

Анотація

конкурентоспроможність органічний сільський

У статті розглядаються важливі питання удосконалення структури й підвищення ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств шляхом розвитку органічного виробництва. При цьому його впровадження обґрунтовується на засадах диверсифікації діяльності та соціальної відповідальності. Отже, в такому розумінні йдеться не тільки про його виробничо-економічну та екологічну спрямованість і конкурентоспроможність, але й про соціальну спрямованість у плані забезпечення якісного харчування як основи здорового способу життя. Також важливим є вирішення на основі органічного виробництва питань диверсифікації діяльності аграрних підприємств й розширення маркетингових каналів збуту готової продукції, збільшення можливостей зайнятості сільських жителів, покращення організації та розвитку сільських територій.

Summary

The article deals with important issues of improving the structure and increasing the efficiency and competitiveness of agrarian enterprises through the development of organic production. At the same time, its implementation is grounded on the principles of diversification of activities and social responsibility. Consequently, in this sense, it is not only about its production-economic and environmental orientation and competitiveness, but also about social orientation in terms of providing a good nutrition as a basis for a healthy lifestyle. Also important is the decision on the basis of organic production issues of diversification of activities of agrarian enterprises and expansion of marketing channels for the sale of finished products; increase of employment opportunities of rural inhabitants; improving the organization and development of rural areas.

Key words: agrarian enterprises, organic production, activity, implementation, diversification, social responsibility, ecology, efficiency, competitiveness, development, management.

Постановка проблеми. Необхідно зазначити, що останніми десятиріччями в агроформуваннях країни, особливо малих і середніх, досить інтенсивно почало розвиватися органічне виробництво. Його розвиток характеризується як важливий самостійний вид діяльності у багатьох наукових дослідженнях. Насамперед, йдеться про здорове харчування населення, пріоритети здорового способу життя. Також органічне виробництво має великі екологічні переваги та перспективи у плані збереження природної родючості ґрунтів, раціонального використання інших умов і ресурсів, застосування органічних добрив та енергоощадних агротехнологій, зменшення антропогенного навантаження на довкілля. Нарешті, це прибутковий вид діяльності та господарювання, який має, по суті, необмежений ринок реалізації органічної продовольчої продукції. Він також значно розширює сферу зайнятості сільського населення.

Проте в останньому періоді розвитку вітчизняних аграрних підприємств великих розмірів із застосуванням ними автоматизації виробничих, транспортно-логістичних та інших бізнес-проце- сів господарське і соціально-економічне значення органічного виробництва зростає як важливий засіб і напрям диверсифікації аграрної діяльності та сільської економіки загалом. Проте у вказаному контексті його зміст, особливості використання, потенціал та можливості, залежно від специфіки, розміщення та інших чинників, вимагають поглиблених досліджень.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На актуальність проблем розвитку органічного виробництва вказують численні теоретичні дослідження й узагальнення як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема праці В. Гармашова, В. Гейця, М. Ігнатенка, Т Кальної-Дубенюк, М. Капштик, С. Кваші, С. Корчинської, О. Локутової, Л. Мармуль, Т Осташко, Б. Пасхавера, В. Точиліна, М. Федорова, О. Ходаківської, Г. Черевка, Р. Штайнера, О. Шпичака, В. Юрчишина та інших вчених-економістів.

Метою статті є всебічний аналіз стану та розвитку органічного виробництва в аграрних підприємствах країни не лише як прибуткового виду діяльності, але й засобу та напряму їх диверсифікації й диверсифікації сільської економіки загалом, джерела вирішення соціальних проблем сільських жителів (насамперед їх зайнятості), покращення екології сільських територій на засадах соціальної відповідальності.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Термін «диверсифікація» означає процес розвитку діяльності підприємств, пов'язаний з розширенням існуючих або створенням їх нових видів, проникненням у нові сфери виробництва, розширенням номенклатури продукції або послуг, фінансових активів з метою уникнення або зменшення ризиків господарювання [1]. У розумінні диверсифікації органічне виробництво має всі ознаки цього явища. Так, воно зменшує господарське навантаження на довкілля й дозволяє вирішувати екологічні проблеми сільських територій розміщення, сприяє збільшенню зайнятості в агроформуваннях, забезпечує підвищення їх рентабельності й доходності, зменшує фінансові й маркетингові ризики діяльності, формує кращий імідж та престиж товаровиробників як соціально відповідальних, а також брендів їх продукції як якісної та безпечної.

У такому розумінні його слід розглядати не тільки як нішевий вид діяльності для малих і середніх аграрних підприємств, але й важливу галузь спеціалізації для великих. Це підтверджується значними темпами росту площ під органічним землеробством, а також кількості підприємств, які їм займаються та є сертифікованими як органічні [2, с. 8]. Станом на початок 2015 р. 74,6 % органічних сільськогосподарських угідь були під ріллею, більшість якої використовується для вирощування зернових (рис. 1).

З усіх підприємств, які представляють сегмент органічного агровиробництва, більшість є товариствами з обмеженою відповідальністю (54,9 %), крім того, 12,1 % -- це фермерські господарства, 11.0 % -- приватні підприємства та 9,8 % -- під- приємці-фізичні особи. Кількість особистих селянських господарств у їх структурі складає лише 4.0 %, або 7 одиниць. Організаційно-правові форми підприємств свідчать, крім особливостей організації та порядку ведення агробізнесу, про потенційні можливості суб'єктів господарювання у напрямах організації діяльності, пошуку та залучення фінансово-інвестиційних ресурсів, обсягів виробництва та іміджу. Це підтверджується і проведеними нами дослідженнями серед представників органічного ринку, а саме:

-- серед усіх 95 товариств з обмеженою відповідальністю 57 (60,0 %) -- займаються більше ніж одним видом діяльності, і з них 39 -- не є виробниками сертифікованої органічної продукції, засобів захисту рослин, добрив. Як правило, це суб'єкти господарювання, які займаються зберіганням та переробкою органічної продукції, надають консультативні послуги;

— 86,0 % фермерських господарств займаються одним видом діяльності, 72,0 % господарств займаються виключно виробництвом продукції рослинництва, а 19,0 % -- виробництвом продукції як рослинництва, так і тваринництва;

— усі особисті селянські господарства займаються одним видом діяльності, яка безпосередньо пов'язана з виробництвом органічної продукції, переважно рослинництвом -- ягідництвом, плодівництвом, городництвом.

Рис. 1. Величина та структура площ під органічними культурами в Україні, 2015р.(складено на

Частка сертифікованих органічних площ у структурі сільськогосподарських угідь України перевищує 0,8 %. Це вказує на значні резерви та ресурси їх зростання на перспективу [4, с. 34]. На початок 2015 р. в Україні функціонувало 182 сертифікованих органічних господарства, які обробляли понад 400,8 тис. га сільськогосподарських угідь (табл. 1).

У 2000-х роках органічним сільськогосподарським виробництвом займалися в основному великі та середні за розміром інтегровані агропромислові підприємства, середня площа яких становила 5,3 тис. га. Аналіз даних Organic-world та розробленого ними прогнозу свідчить, що кількість органічних господарств зросла. До них припідставі [3] єдналися також невеликі особисті селянські та фермерські господарства, що зумовило зменшення середнього розміру органічних господарств у 2013 р. до 1,5 тис. га.

Для розвитку виробництва і ринку органічної продукції в Україні у контексті диверсифікації та соціальної відповідальності аграрних підприємств необхідно здійснювати такі управлінські рішення: розвивати та підтримувати сільськогосподарську кооперацію; створювати спеціалізовані магазини, заклади громадського харчування, місця для цієї продукції на гуртових ринках; сприяти розвитку експорту органічної продукції; організовувати спеціалізовані ярмарки та виставки [5].

Визначено, що більш за все органічних підприємств з виробництва сільськогосподарської сировини та продовольчої продукції зосереджено в Київській (25,0 %), Вінницькій (11,1 %), Львівській (8,3 %) та Волинській (8,3 %) областях. Значно менша їх кількість функціонує у Житомирській, Полтавській, Тернопільській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій та Луганській областях (рис. 2).

Основними виробниками органічних продовольчих продуктів є як великі сільськогосподарські підприємства-лідери за показниками конкурентоспроможності, так і нішеві фермерські

Таблиця 1. Величина та динаміка показників, які характеризують розвиток аграрних підприємств з виробництва органічної продукції в Україні (складено автором за [3])