Ефективне використання трудового потенціалу в умовах нестабільної економічної ситуації в країні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНІ

С.М. Хмелевський, к.е.н., доцент, А.А. Бондарчук, студент

Анотація. Визначено необхідність підвищення ефективності використання трудового потенціалу в умовах нестабільної економічної ситуації в країні. Проаналізовано вплив нестабільної економічної ситуації на ефективність використання трудового потенціалу. Визначено перспективи розвитку використання трудового потенціалу України в сучасних умовах.

Ключові слова: трудовий потенціал; трудові ресурси; зайнятість; безробіття; ефективність.

Эффективное использование трудового потенциала в условиях нестабильной экономической ситуации в стране. С.М. Хмелевский, к.э.н., доцент, А.А. Бондарчук, студент

Аннотация. Определена необходимость повышения эффективности использования трудового потенциала в условиях нестабильной экономической ситуации в стране. Проанализировано влияние нестабильной экономиской ситуации на эффективность использования трудового потенциала. Определены перспективы развития использования трудового потенциала Украины в современных условиях.

Ключевые слова: трудовой потенциал; трудовые ресурсы; занятость; безработица; эффективность.

Effective use of labor potential in conditions of insufficient economic situation in the country. S.M. Khmelevsky, Oandidate of Bconomic Sciences, Associate Professor, A.A. Bondarchuk, Student

Abstract. The necessity to increase the efficiency of employment of labor potential in the conditions of unstable economic situation in the country is determined. The influence of unstable economic situation on the efficiency of labor potential usage is analyzed. The prospects of development of employment potential of Ukraine in the modern conditions are determined.

Keywords: labor potential; labor resources; employment; unemployment; efficiency.

Актуальність теми дослідження. Проблемою сучасного етапу розвитку України є швидкий відтік трудового потенціалу з країни. Економічна криза, занепад виробництва, безробіття у поєднанні з активізацією міграційних процесів внаслідок анексії Криму та військових дій Росії на Сході, суттєве зниження рівня та якості життя, негативно відобразилися на його відтворенні та ефективності використання.

Постановка проблеми. Найважливішою умовою, що забезпечує перехід України до соціа- льно-орієнтованої ринкової економіки, є ефективне управління трудовим потенціалом. Це можливе за умов розвитку цивілізованого ринку праці з дотриманням соціальних прав, наданням працівникам гарантій щодо умов і оплати праці, зменшення безробіття, наявністю розвиненого комплексу соціальних послуг для підготовки людини до трудової діяльності тощо. При вирішенні проблем стану і перспектив економічного зростання особливого значення набуває всебічне дослідження трудового потенціалу у напрямках його формування, розподілу та використання. трудовий потенціал нестабільний економічний

Стан трудового потенціалу населення має велике значення та впливає на конкурентні переваги національної економіки, що сприяє виходу країни з економічної кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню сутності, характеристик та ефективності використання трудового потенціалу в умовах нестабільної економічної ситуації в країні присвятили свої роботи такі науковці, як О. І. Амоша, Є. М. Ахромкін, Д. М. Богиня, М. П. Бутко, Б. М. Гєнкін, С. С. Гринкевич, О. А. Грішнова, Л. С. Дегтяр, І. О. Джаін, Б. М. Данилишин, В. І. Захарченко, Ю. М. Забродін, В. М. Ковальов, Р. П. Колосова, О.М. Левченко, Е. М. Лібанова, Л. С. Лісогор, І. С. Маслова, Г. Ю. Міщук, О. Ф. Новікова, В. В. Онікієнко, І. Л. Петрова, С. І. Пирожков, В. І. Приймак, У. Я. Садова, М. В. Семикіна, М. І. Скаржинський, В. П. Удовиченко, А. В. Холодницька, Л. Г. Чернюк, Л. В. Шаульська та ін.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження ефективності використання трудового потенціалу в умовах нестабільної економічної ситуації в країні.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі трансформаційних процесів в економіці України з'являються перші ознаки фінансової стабілізації. Це, безперечно, є позитивною умовою для поступового покращення інвестиційної діяльності в країні. Позитивні тенденції якісних зрушень в економіці не можуть відбуватись без якісних перетворень і в використанні трудового потенціалу. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність проведення системного аналізу сутності і компонентної структури трудового потенціалу, чинників, що впливають на нього з нових теоре- тико- методологічних позицій, що враховують сучасні тенденції його відтворення, глибоке вивчення механізмів його формування.

Люди, їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності є найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки, особливо в період економічної нестабільності в країні. Якість трудового потенціалу та ефективність його використання значно впливає на конкурентоспроможності економіки та рівень добробуту населення.

Трудовий потенціал розглядається як на мікро-, так і на мезо- та макрорівні. Трудовий потенціал на мікрорівні розкривається науковцями як трудовий потенціал підприємства. Трудовий потенціал на макрорівні визначається як сукупна чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров'я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір провадити трудову діяльність. Однак, єдиного визначення цього поняття досі не існує [6, с. 22].

Так, П. Ю. Буряк визначає трудовий потенціал як самостійну, динамічну соціально-економічну категорію, яка характеризує трудову здатність людини, колективу, регіону, країни до продуктивної праці і служить інтегральною оцінкою участі людини у суспільно - корисній праці [1, с. 440]. О.А. Грішнова розуміє трудовий потенціал як інтегральну оцінку кількісних та якісних характеристик, здібностей і можливостей економічно активного населення, які реалізуються в межах і під впливом системи відносин [3, с.156].

О.В. Перепелюкова вважає, що трудовий потенціал - це сукупність працездатного населення, що має відповідну професійно-кваліфікаційну підготовку, застосовує працю в суспільному виробництві з урахуванням його технічної оснащеності. О. О. Решетняк відстоює політекономічні погляди на трудовий потенціал, розуміючи його як сукупного працівника в його єдності з продуктивними силами [9, с. 23].

В.В. Козар під трудовим потенціалом розуміє сукупність в даному суспільстві демографічних, соціальних, духовних характеристик і якостей трудоактивного населення, які реалізовані чи можуть бути реалізовані в рамках і завдяки існуючій в суспільстві системі відносин в процесі праці і суспільної діяльності [6, с. 22].

М.П. Мартіянова вважає, що “трудовий потенціал, будучи конкретною формою матеріалізації особистого фактора є персоніфікованою робочою силою, взятою в сукупності кількісних і якісних характеристик, як реалізованих, так ще не реалізованих у визначених соціально-економічних, організаційно-технічних, природно-біологічних та інших умовах виробництва” [7, с. 112].

Рис. 1. Фактори формування трудового потенціалу [3, с. 134]

Трудовий потенціал країни проходить стадії формування, розподілу (перерозподілу) і використання. Слід зазначити, що на формування трудового потенціалу впливають певні фактори, які поділяються на кількісні і якісні (Рис. 1).

Трудовий потенціал країни проходить стадії формування, розподілу (перерозподілу) і використання. Слід зазначити, що на формування трудового потенціалу впливають певні фактори, які поділяються на кількісні і якісні (Рис. 1).

Т.М. Кір'ян вважає, що трудовий потенціал - це потенціал робочого часу населення, яке володіє сукупністю кількісних і якісних суспільно-корисних характеристик, що визначаються рівнем розвитку певного регіону і його господарськими, демографічними, історичними особливостями, роблячи це населення потенційно придатним для використання [5, с. 11].

Таким чином, трудовий потенціал- це категорія населення, яка під впливом соціально- економічних чинників здатна продуктивно реалізувати свої здібності і принести користь суспільству.

Формування трудового потенціалу країни здійснюється за рахунок молоді працездатного віку. Аналізуючи кількісні фактори формування трудового потенціалу з 2002р. по 2017 р., можна зробити висновок, що за ці роки населення України зменшилося більше ніж на 5800 тис. осіб, тобто на 12,1%, а міське населення - на 3092 тис. осіб (9,5%). У багатьох містах України, спостерігаються процеси руйнування трудового потенціалу, які проявляються в негативних змінах у демографічній ситуації, деформації соціального середовища, накопичуванні економічних проблем [10].

Реалізація та використання трудового потенціалу відбувається лише за умов зайнятості, підприємницької активності людини. За даними Державної служби статистики України протягом останніх п'ять років рівень зайнятості зменшувався, і в 2016 р. становив 56,3% (порівняно з 59,7% у 2012 р.) (Табл. 1).

Таблиця 1

Рівень зайнятості та безробіття населення в Україні за методологією МОП у 2012-2016 рр.,% [10]

Наведені дані свідчать, що в Україні сучасна демографічна ситуація характеризується довготривалою кризою. В Україні протягом 2012-2016 років рівень безробіття за методологією МОП мав значне зростання з 7,5% до 9,3%. Така динаміка рівня безробіття свідчить про недостатню ефективність використання трудового потенціалу.

Серед причин нереалізованості трудового потенціалу найбільш поширеними (за даними Державного комітету статистики України у 2016 р.) були: [10]

- звільнення з економічних причин (22,4 %);

- звільнення за власним бажанням, за угодо сторін (33 %);

- звільнення у зв'язку з закінченням терміну контракту (9,4 %);

- непрацевлаштування після закінчення загальноосвітніх і вищих навчальних закладів (15,6 %);

- робота має сезонний характер (9,7%);

- не зайняті через виконання домашніх (сімейних) обов'язків тощо (3,2%);

- звільнені за станом здоров'я, або через оформлення пенсії за віком, інвалідністю (1,8 %);

- демобілізовані з військової строкової служби (0,7 %);

- безробіття з інших причин (4,2 %);

Аналізуючи дані таблиці 1, можна дійти висновку, що рівень безробіття в Україні зростає. Якщо порівняти 2012 рік з 2016р., то за методологією МОП безробіття зросло на 1,8 пунктів. Для працездатного населення цей показник зріс на 1,6 пунктів. Слід зазначити, що протягом аналізованого періоду, рівень безробіття перевищує нормативні значення, що здійснює негативний вплив на соціально-економічні процеси в країні: сприяє поширенню бідності внаслідок неналежного рівня оплати праці; система професійного навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації фахівців залишається неефективною, відбувається відтік високоваліфікованих кадрів за кордон, якість трудового потенціалу країни погіршується.

Негативно впливають на ефективність використання трудового потенціалу в країні також такі фактори, як незадовільний рівень медичного обслуговування населення, відсутність або низька ефективність заходів щодо охорони здоров'я та праці, наявність на виробництвах несприятливих умов праці, низький рівень оплати праці, що є найбільш складними проблемами ринку праці в Україні.

Непривабливі умови праці та низький рівень її оплати зумовлюють наявність значної кількості вільних робочих місць та вакантних посад, які тривалий час не заповнюються працівниками.

Явно характеризує використання трудового потенціалу рівень економічної активності населення (Табл. 2.).

Таблиця 2

Економічна активність населення України за Методологією МОП у 2012-2016 рр. [10]