Методика оцінювання ефективності регіональної промислової політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика оцінювання ефективності регіональної промислової політики

Промисловий комплекс є основою соціально-економічного розвитку країни та її окремих регіонів. Разом із тим децентралізація управління соціально-економічним розвитком регіонів, у т. ч. розвитком регіональних промислових комплексів, обґрунтовує необхідність проведення наукових досліджень із розроблення стратегії розвитку регіонів. Підвищення рівня ефективності регіональної промислової політики та розроблення методики її оцінки стають важливими інструментами управління розвитком регіонів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема якісної та ефективної регіональної політики є предметом дослідження таких відомих вітчизняних науковців та практиків, як: О.В. Берданова, В.Г. Бодров, З.С. Варналій, Т.В. Голикова, О.В. Головач, М.І. Долішній, Л.М. Зайцева, В.Ю. Керецман, В.С. Куйбіда, О.Ю. Лебединська, С.А. Мельник, О.М. Петроє, Д.М. Стеченко, О.Г. Топчієв, В.П. Трощинський, Ю.П. Шаров та ін.

Питаннями оцінки економічного та виробничого потенціалу регіонів займаються такі вчені, як: О.Ф. Балацький, А.Ю. Жулавський, Є.В. Лапін, І.Н. Ткаченко, С.О. Лукін, К.В. Давискіба, Л.Л. Ковальська, В.І. Захарченко, А.Н. Тищенко та ін. Недослідженим залишається питання розроблення методики оцінювання ефективності регіональної промислової політики.

Метою статті є уточнення методики оцінки ефективності регіональної промислової політики.

Методика оцінювання ефективності регіональної промислової політики включає: аналіз початкових передумов та оцінювання поточного стану розвитку промислового комплексу регіону; обґрунтування чітких стратегічних орієнтирів, завдань, цілей та параметрів розвитку промислового комплексу регіону; обґрунтування обсягу ресурсів і механізму реалізації заходів регіональної промислової політики; реалізацію запланованих заходів; оцінку результативності заходів промислової політики з позицій поліпшення обсягів випуску та динаміки основних показників розвитку промислового комплексу регіону; оцінку ефективності впроваджених заходів шляхом зіставлення понесених затрат економічних ресурсів та отриманого результату; оцінку соціально-економічних наслідків реалізації основних напрямів регіональної промислової політики в соціальній та економічній сферах регіону.

Аналіз початкових передумов та оцінювання поточного стану промислового комплексу регіону

Оцінювання поточного стану має ґрунтуватися на узагальненій оцінці ефективність діяльності цілісної системи промислового комплексу регіону, дослідженні ефективності за окремими його елементами та визначенні впливу окремих чинників на оціночні показники. Застосування комплексного підходу до оцінювання дає змогу не тільки визначити кількісні параметри розвитку промислового комплексу, а й запропонувати заходи, спрямовані на підвищення рівня його ефективності.

Необхідно зазначити, що головним завданням оцінювання поточного стану промислового комплексу регіону є визначення індикаторів дестабілізації ситуації та попередження негативних явищ у промисловості регіону; отримання достовірної та систематизованої інформації, яка в подальшому стане основою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Отримані результати повинні сформувати основу для прогнозування тенденцій функціонування та попередження негативних процесів у промисловому комплексі регіону, обґрунтування потенційних резервів розвитку, оптимізації заходів управління.

У сучасній економічній літературі немає єдиної методики аналізу стану промислового комплексу та критеріїв для його оцінювання. Серед загальної їх сукупності можна виділити такі методики дослідження, які дають змогу оцінити економічні параметри розвитку промислового комплексу регіону: системна економічна діагностика; багатофакторна модель соціо-еколого-економічних індикаторів (модель ІНСЕРД); методика кластерного аналізу; методи експертних оцінок; методика застосування інформаційної моделі для ідентифікації, прогнозування, аналізу; методика побудови ієрархічної схеми управління.

Узагальнюючими принципами цих методик є органічне поєднання економіко-математичних методів дослідження економічних процесів із методами експертних оцінок, які дають змогу визначити не тільки кількісні параметри пропорцій та динаміки змін у промисловому комплексі, а й визначити причинно - наслідкові зв'язки в межах цих змін з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних чинників впливу.

З позиції розроблення за результатами аналізу стану промислового комплексу заходів управлінського характеру доцільним є застосування всіх зазначених вище методик та оцінювання тенденцій із позицій визначення наявних диспропорцій, впливу стану розвитку промислового комплексу на основні соціо-еколого-економічні індикатори розвитку регіону, пріоритетності кластерної моделі соціально-економічного розвитку та наявних принципів ієрархічності системи управління на рівні регіону.

Обґрунтування чітких стратегічних орієнтирів, завдань, цілей та параметрів розвитку промислового комплексу регіону.

За результатами оцінювання поточного стану промислового комплексу регіону вагомим є виділення стратегічних пріоритетів, цілей та параметрів його розвитку. В основу цього етапу закладається оцінювання потенціалу промислового комплексу регіону, який ґрунтується на тенденціях та пропорціях розвитку промисловості регіону загалом та окремих її галузей, визначених пріоритетах соціально-економічного розвитку регіону та моделі державного регуляторного впливу.

Визначені можливості розвитку промислового комплексу повинні узагальнювати стратегію розвитку за такими складниками потенціалу:

1. Сировинно-ресурсний потенціал регіону - відображає оцінювання та прогнозування тенденцій зміни щодо наявної та можливої до залучення сировинної бази. Параметри сировинно-ресурсного потенціалу визначаються галузевою структурою промислового комплексу регіону та прогнозованими структурними змінами в ній. Окрім того, важливим є оцінювання можливості залучення необхідної сировини та ресурсів із зовнішнього середовища регіону на основі розвитку інтеграційних процесів.

2. Трудовий потенціал промислового комплексу регіону - відображає динамічні зміни якісних та кількісних характеристик людських ресурсів регіону. Визначення трудового потенціалу передбачає не тільки прогнозування ймовірних змін, а й розроблення чіткого комплексу заходів, спрямованих на узгодження попиту та пропозиції на ринку праці регіону шляхом розвитку відповідної освітньої інфраструктури та створення сприятливого середовища щодо поліпшення якості трудових ресурсів.

3. Інвестиційний потенціал промислового комплексу регіону формується під впливом значної сукупності заходів, які належать як до внутрішніх характеристик розвитку регіону, так і до тенденцій розвитку та процесів, які відбуваються у межах метарегіону (країни, сукупності територій тощо). Саме тому визначення інвестиційного потенціалу промислового комплексу регіону повинно відбуватися шляхом оцінювання якості інвестиційних процесів на рівні не тільки регіону, а й більш системного утворення, до якого належить цей регіон. Вагомим є чітке визначення заходів, спроможних позитивно вплинути на інвестиційний клімат у промисловості регіону. Визначення інвестиційного потенціалу повинно включати не тільки обґрунтування ймовірних змін у структурі та обсягах виробничих потужностей промислового комплексу регіону, а й змін інфраструктури комплексу.

4. Науково-технічний потенціал визначається ступенем зорієнтованості промислового комплексу регіону загалом та окремих його складників на впровадження сучасних технологічних процесів у суспільне виробництво. У сучасній економічній літературі науково-технічний потенціал визначається як системне утворення, яке включає науку, освіту і технічний потенціал виробництва, іншими словами, це сукупність фінансово-матеріальних та інтелектуальних чинників, які визначають рівень, терміни і масштаби поширення нових технологічних систем у промисловому комплексі регіону [2].

Отже, загальною метою аналізу й оцінки на цьому етапі є пізнання потенційних можливостей розвитку промислового комплексу регіону та визначення напрямів впливу на поліпшення параметрів цього потенціалу.

З позиції визначення параметрів розвитку, об'єктів впливу та завдань, обґрунтування стратегії розвитку промислового комплексу доцільно розмежовувати за рівнями його поділу як системного утворення (рис. 1): на рівні промислового комплексу регіону; на рівні галузей промислового комплексу регіону; на рівні кластерів промисловості регіону; на рівні окремих елементів промислового комплексу регіону.

На рис. 1 виокремлено найбільш вагомі завдання розвитку промислового комплексу регіону:

- виокремлення, обґрунтування та вивчення особливостей та проблем розвитку на кожному рівні промислового комплексу регіону. Застосування комплексного, системного підходу під час вирішення цього завдання забезпечує виявлення глибинних проблем та чітке окреслення їх сутності, а не поверхневий огляд проблеми;

- пошук резервів, шляхів та напрямів поліпшення стану промислового комплексу регіону загалом та окремих його складників. Поширеною є ситуація коли поліпшення якісних та кількісних характеристик промислового комплексу регіону не вимагає радикальних та витратних управлінських заходів. За цих умов вирішення проблеми на рівні цього завдання дає змогу вплинути на об'єкт у короткостроковому або довгостроковому періоді без постановки та вирішення подальших завдань;

- прогнозування та моделювання шляхів розвитку об'єкту пов'язані із застосуванням економіко-математичних моделей, експертних та інших методів визначення шляхів поліпшення стану промислового комплексу регіону. Постановці даного завдання передує збір необхідної інформації про стан об'єкту, сукупність внутрішніх та зовнішніх чинників, які спричиняють вплив на нього, тощо;

- пошук та обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на поліпшення стану об'єкту, ґрунтуються на результатах вирішення попереднього завдання та залежать від рівня професіоналізації управлінської діяльності на загальнонаціональному та регіональному рівнях;

- оцінка ефективності впливу управлінських рішень на стан об'єкту здійснюється шляхом зіставлення вартісних, якісних та соціальних характеристик отриманих результатів із витратами ресурсів (фінансових, трудових та ін.), які забезпечили їх отримання.

Дослідження наукових та інформаційних джерел доводить наявність значної кількості методичних підходів до оцінювання поточного стану та моделювання стратегії розвитку промислового комплексу регіону. До сукупності основних показників, які дають змогу оцінити поточний стан розвитку промислового комплексу регіону та за якими здійснюється моделювання ймовірних тенденцій його розвитку, можна віднести: валовий регіональний продукт; обсяг промислової продукції; обсяг інвестицій в основний капітал; обсяг (структуру) промислового виробництва; чисельність (структуру) працівників промислових підприємств; обсяг експорту промислової продукції. Проаналізуємо наявну методику розрахунку визначених показників.

Для врахування особливостей розвитку окремих регіонів у запропонованій методиці застосовуються проміжкові показники: коефіцієнт рівня купівельної спроможності та валовий регіональний продукт.

Розрахункові показники визначено на душу населення, що дає змогу уточнити та зіставити тенденції розвитку регіонів, які суттєво відрізняються за чисельністю населення.

Визначення динаміки валового регіонального продукту на душу населення дає змогу оцінити тенденції економічного розвитку регіону. Якщо показники, які характеризують тенденції розвитку промислового комплексу регіону, відображають негативну динаміку на тлі зростання валового регіонального продукту, то це засвідчує погіршення ситуації саме в промисловому комплексі та потребує додаткового поглибленого дослідження.

Запропоновані показники, за економічним змістом, можна розподілити на дві групи:

- показники, які характеризують кількісні параметри розвитку промислового комплексу: обсяг промислової продукції, обсяг промислового виробництва, частка працівників промислових підприємств;

- показники, які характеризують якісні параметри розвитку промислового комплексу: обсяг інвестицій в основний капітал, частка експорту промислової продукції тощо.

З позицій визначення стратегічних пріоритетів показники другої групи мають найбільш пріоритетне значення.

Обґрунтування обсягу ресурсів і механізму реалізації заходів регіональної промислової політики. Реалізація запланованих заходів.

Оскільки промислова політика повинна виступати каталізатором розвитку не тільки промислового комплексу, а й регіону загалом, її заходи повинні бути спрямовані на забезпечення:

а) збалансованості розвитку регіональної економіки;

б) стимулюючого впливу на діяльність усіх промислових підприємств незалежно від їхньої галузевої та інституційної приналежності.

У процесі розроблення заходів промислової політики питання визначення джерел ресурсного забезпечення є пріоритетними. З позицій організації ефективної управлінської діяльності ресурсне забезпечення визначається не тільки обсягом спожитих фінансових ресурсів, а й наявністю та характеристиками управлінських кадрів. У цьому аспекті важливим є комплексний підхід до розроблення стратегії розвитку регіону з позицій поєднання промислового, соціального, освітнього та інвестиційного її складників.

В умовах постійно зростаючого дефіциту державних фінансових ресурсів, які спрямовуються на підтримку та забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності, децентралізації фінансових відносин питання пошуку джерел фінансового забезпечення заходів промислової політики набуває вагомого значення.

Одним із можливих варіантів вирішення проблеми є перенесення центру тяжіння на внутрішні можливості великих корпоративних структур регіону. У цьому разі заходи промислової політики повинні формуватися з позицій організації індикативного планування та створення сприятливого середовища для інвестиційно - інноваційної діяльності саме корпоративних структур.

Для успішної реалізації перспектив участі корпоративних структур у ресурсному забезпеченні заходів промислової політики та їх практичній реалізації необхідно розробити комплексний механізм взаємодії органів регіональної влади з корпоративним сектором регіональної економіки.

Поряд із чітко окресленими правовими аспектами даний механізм повинен включати організаційні, інституційні, фінансові та соціально-економічні важелі, спрямовані на стимулювання інвестиційно - інноваційних процесів як на регіональному, так і на рівні корпоративної структури.

Окремим елементом регіональної промислової політики повинно стати стимулювання інтеграції промислового та наукового потенціалу регіону. Подолання наявного практично в усіх регіонах розриву між сировинними та наукомісткими секторами промислового комплексу забезпечить формування інноваційних ініціатив, у впровадженні яких буде зацікавлений саме корпоративний промисловий сектор.

Участь держави на цьому етапі визначається створенням відповідних правових умов концентрації фінансових ресурсів дрібних суб'єктів для реалізації масштабних проектів у промисловому секторі регіону.

Оцінка результативності заходів промислової політики з позицій поліпшення обсягів випуску та динаміки основних показників розвитку промислового комплексу регіону.

В умовах кризового періоду розвитку економіки України та її регіонів основною метою промислової політики повинно стати збільшення обсягів випуску та позитивна динаміка основних показників, які характеризують розвиток промислового комплексу регіону.

Відповідно до методичних рекомендацій. розроблених Міністерством промислової політики України [3], повинно відбуватися базове, повторне та періодичне відстеження результативності.

Базове відстеження результативності заходів промислової політики здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом, який регламентує ці заходи або більшості його положень. У цьому дослідженні воно асоціюється з аналізом початкових передумов та оцінюванням поточного стану промислового комплексу регіону.

Для його проведення використовуються статистичні дані, дані соціологічних опитувань (цільових груп) та наукових досліджень. Відстеження здійснюється на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу заходів. У процесі базового відстеження встановлюються кількісне та якісне значення для кожного показника.

Повторне відстеження результативності здійснюється через рік після запровадження відповідних заходів, але не пізніше ніж через два роки, для оцінки ступеня досягнення сформульованих цілей [3].

Періодичне обстеження здійснюється раз на три роки починаючи зі дня виконання заходів із повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності порівнюються зі значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Під час повторного і періодичного відстеження застосовуються ті самі підходи до визначення складу цільової групи та вибіркової сукупності (частина цільової групи, яка відбирається для участі в опитуванні за допомогою спеціальних методів для достовірного відображення структури та основних характеристик цієї групи), що й для базового відстеження [3].

Оцінка ефективності впроваджених заходів шляхом зіставлення понесених затрат економічних ресурсів та отриманого результату.

Для оцінки ефективності заходів регіональної промислової політики важливо враховувати такі критерії оцінки, як економічність, продуктивність та результативність.

Зазначені критерії оцінки тісно взаємопов'язані та відтворюють різні сторони ефективності заходів регіональної промислової політики:

- з погляду економічності необхідно знати склад ресурсів, їх кількість, якість та період використання. Зазначені ресурси формують величину загальних витрат на впровадження заходів регуляторної діяльності;

- для оцінки продуктивності потрібно зіставляти кількісні (вартісні) характеристики результатів упровадження заходів регуляторної діяльності та порівняльну ресурсоємність реалізації кожного з них;

- для оцінки результативності необхідне розроблення спеціальних індикаторів досягнення цілей.

Результати порівняння є джерелом підготовки обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності реалізації відповідних регіональних програм. При цьому слід визначити: компоненти витрат; основні економічні показники, що дають змогу оцінювати різноманітні елементи витрат та результатів в єдиній системі цінностей; чисту віддачу (різницю між результатами й витратами, у т. ч. між суспільними вигодами й суспільними витратами).

У процесі порівняння необхідно враховувати, що результати управлінських заходів визначаються не лише з позицій економічної ефективності, а й соціальної, екологічної та інтеграційної ефективності.

Показники економічної ефективності характеризують фінансові та виробничі результати діяльності промислового комплексу регіону. Окремі заходи спрямовані на отримання результату у короткостроковому періоді, відповідно, їх оцінювання може відбуватися у період повторного обстеження результативності заходів промислової політики. Інша група заходів (особливо інвестиційно-інноваційного характеру) зорієнтована на досягнення економічного або іншого ефекту у довгостроковій перспективі. Методика оцінювання їх ефективності та терміни проведення оцінювання є різними.

Основним показником у короткостроковому періоді є рівень прибутковості під час здійснення економічної діяльності у промисловому секторі. Оскільки даний показник знаходиться під впливом значної сукупності внутрішніх та зовнішніх чинників, доцільним є визначення впливу на рівень прибутковості саме заходів промислової політики.

1. Попередній контроль (ex-ante - контроль), який забезпечується через процедуру обов'язкової попередньої експертизи заходів регіональної промислової політики, а також прогнозування та моделювання впливу цих заходів на основні сфери розвитку регіону. Оскільки в умовах ринкової економіки будь-яке державне втручання трактується як таке, що викривляє ринкові механізми та обмежує конкуренцію, у процесі попереднього контролю повинно враховуватися таке:

- заходи повинні спрямовуватися на розвиток регіонів, де рівень життя є особливо низьким або де є значне безробіття;

- стимулюючи заходи державного впливу є доцільними у період значних економічних спадів;

- регуляторні заходи повинні бути спрямовані в ті галузі та на ті види господарської діяльності, які не матимуть негативного впливу на торгівлю та задоволення товарного попиту на регіональному рівні;

- заходи повинні мати стимулюючий ефект, тобто сприяти позитивним змінам у діяльності підприємств промислового комплексу регіону, які не відбулися б або відбулися би в обмежений спосіб без цих заходів.

2. Остаточний контроль (еx-post-контроль) відбувається на національному та наднаціональному рівнях та передбачає оцінку ефективності та результативності заходів регіональної промислової політики.

За спрощеною схемою еx-post-контроль повинен засвідчити, що результатом застосованих і впроваджених заходів є: поліпшення конкурентоздатності промисловості; розвиток сильного єдиного ринку; регіональний розвиток; підвищення ресурсоефектив - ності, зокрема енергоефективності; кращий доступ до фінансування, особливо для малих суб'єктів підприємництва; інтернаціоналізація (підтримка промислового виробників на зовнішніх ринках); розвиток трудових ресурсів промислового сектору регіону.

Висновки. Ефективність регіональної промислової політики визначається сукупним впливом її заходів на функціонування економіки регіону в короткостроковому та довгостроковому періодах.

Зорієнтованість управлінських заходів держави лише на доповнення ринкових механізмів саморегуляції зумовлює зростання ролі суб'єктів господарювання промислового сектору в плануванні та впровадженні управлінських заходів. Із цих позицій зростає роль інституту державно-приватного партнерства як одного з головних пріоритетів державних стратегічних програм розвитку промислового комплексу регіону, індикатору успішної взаємодії бізнесу та структур державної влади, альтернативного способу відновлення та модернізації регіональної економіки.

Список літератури

промисловий стратегічний регіональний політика

1. Бородин А.И. Оценка эффективности региональных экологических программ / А.И. Бородин, Н.Н. Киселева, Н.Н. Шаш // Програмный бюджет. - 2011. - №4. - С. 50-62.

2. Дорофиенко В.В. Управление научно-техническим потенциалом региона (организационно-информационные аспекты) / В.В. Дорофиенко; ред. Ю.М. Каныгин; Украинская академия информатики. - К.: б. в., 1995. - 216 с.

3. Методичні рекомендації щодо проведення базового, повторного, періодичного відстеження результативності власних регуляторних актів та оприлюднення звітів про відстеження їх результативності у Міністерстві промислової політики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-info.biz/legal/basext/ua-dmtyfe.htm.

Размеено на Allbest.ru