Шляхи підвищення прибутковості машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи підвищення прибутковості машинобудівних підприємств

Важливе місце у підвищенні ефективності виробництва належить прибутку, який відіграє одну з головних ролей у системі економічних показників і є головною метою діяльності підприємства. Для підприємств машинобудівної галузі України, які забезпечують усі інші сфери засобами виробництва, прибуток виступає життєво важливим поштовхом до нового витка розвитку й утримання конкурентоспроможності в умовах сьогодення. Зростання прибутку створює фінансову основу для успішної діяльності машинобудівних підприємств, виступає засобом стимулювання працівників, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, іншими контрагентами для їх інвестиційного та інноваційного розвитку, характеризує ступінь фінансової стійкості та ділової активності підприємств.

У Запорізькій області машинобудування - третій за вагомістю вид діяльності в промисловості після металургії та електроенергетики. Розглядаючи машинобудування як провідний складник промисловості Запорізького регіону, необхідно відзначити, що на машинобудівну галузь припадає більше 20% загального обсягу реалізованої продукції промислового комплексу регіону. Особливо вагомий внесок у розвиток машинобудування області й України у цілому роблять такі підприємства, як АТ «Мотор- Січ», КП «НВК «Іскра», ТОВ «Південний завод гідравлічних машин» та ін. При цьому більшість машинобудівних підприємств сьогодні не має гарантовано стабільного зростання прибутку. Як свідчать статистичні дані, на підприємствах машинобудування у 2016 р. відбулося скорочення виробництва на 1,3% проти 2015 р. [1]. Причинами такої статистики можна назвати складність економічної та політичної обстановки, необхідність проведення реформ на рівні держави, а також неефективність виявлення резервів і застосування методів підвищення прибутковості на рівні менеджменту підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, що вивчали проблеми вітчизняного машинобудівного комплексу, слід відзначити Б. Афанасьєва, В. Волобуєва, В. Іванишина, Н. Карачину, Д. Костюка, В. Ситай, М. Юдіна, В. Яковенка. Теоретичні та практичні аспекти аналізу фінансових результатів підприємства, а також питання щодо визначення резервів підвищення прибутковості розглядаються у роботах В. Меца, М. Болюха, Н. Власової, Г Савицької та ін. Ними зроблено значний внесок у розроблення теоретико-методичних основ визначення сутності прибутку, процесів його формування та використання, класифікації факторів, методики проведення факторного аналізу. Але сучасна економічна дійсність потребує подальшого вдосконалення цих питань з урахуванням особливостей різних галузей.

Постановка завдання. Головною метою роботи є дослідження основних тенденцій прибутковості вітчизняних підприємств машинобудівної галузі в сучасних умовах та розроблення заходів щодо її підвищення.

Виклад основних результатів. Фінансовим результатом господарської діяльності будь-якого підприємства виступає його прибутковість, яка характеризується абсолютними (сума прибутку) та відносними (рівень рентабельності) показниками. [2, с. 92]. У сучасній економічній теорії існує безліч різних точок зору щодо економічної сутності прибутку.

Прибуток оцінює ступень досягнення кінцевої мети діяльності підприємства, на який впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. Прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників (зовнішніх та внутрішніх).

До зовнішніх (незалежних від діяльності підприємств) чинників належать:

- природні умови;

- транспортні умови;

- соціально-економічні умови;

- рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

- ціни на виробничі ресурси тощо.

До внутрішніх чинників зміни прибутку належать:

- основні фактори (обсяг реалізації, собівартість, ціна продукції, структура продукції і витрат тощо);

- непрямі фактори, пов'язані з порушенням господарської дисципліни (порушення умов праці і вимог до якості продукції, які ведуть до штрафів і економічних санкцій).

Окрім того, на прибуток впливають специфічні фактори:

- леверидж, незначна зміна якого може призвести до суттєвих наслідків. Він може розглядатися як потенційна можливість впливати на прибуток шляхом відповідних змін певних важелів;

- облікова політика підприємства, що включає використання методу прискореної амортизації для прискореного оновлення основних фондів, використання різних методів оцінки виробничих запасів [3, с. 122-123].

Прибуток як підсумковий показник відображається через виконання таких важливих якісних показників, як ефективне використання виробничих фондів, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості та підвищення якості продукції. Прибуток є основним джерелом розширення виробничих фондів (основних та оборотних), дієвим фактором, який стимулює шляхом створення та використання фондів економічного розвитку до досягнення найвищих показників виробництва.

Проте для оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства абсолютної суми прибутку недостатньо. Необхідно прибутковість підприємства розглядати не просто як статистичний, розрахунковий параметр, а як якісний вартісний показник, складний соціально-економічний критерій. Отже, доцільно аналізувати прибутковість (рентабельність) підприємства шляхом розрахунку рентабельності активів, власного капіталу підприємства та його продукції.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень окупності (прибутковості) відповідних складників процесу виробництва або сукупних витрат підприємства [4; 5]. На відміну від прибутку він характеризує ефективність фінансової діяльності будь-якого конкретного економічного суб'єкта щодо всіх інших.

Ми згодні з думкою сучасних економістів, таких як І.О. Бланк, А.Д. Шеремет, і вважаємо, що для підприємств машинобудівної галузі показник прибутковості виконує низку функцій, з яких найбільш актуальними є:

- оцінка ефективності використання ресурсів та узагальнена оцінка роботи підприємства у цілому;

- відображення приросту вартості всього капіталу;

- стимулювання працівників до ефективної праці;

- регулювання темпів розширеного відтворення основних засобів [2, с. 100].

Залежно від сфери діяльності підприємства, галузі господарства, форми власності, розвиненості ринкових відносин існують певні особливості у формуванні прибутку підприємств.

При цьому аналіз ефективності діяльності підприємства включає такі етапи: надається оцінка динаміки прибутку в цілому та в розрізі окремих видів діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової); виконується факторний аналіз прибутку за видами діяльності: факторний аналіз прибутку від операційної діяльності, у тому числі факторний аналіз валового прибутку; факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг); надається оцінка внутрішніх і зовнішніх резервів.

Для досконалого вивчення загальної суми прибутку на підприємстві застосовується модель економічного аналізу, що ґрунтується на даних фінансової звітності форми № 2 «Консолідований звіт про фінансові результати» за період, що аналізується.

Узагальнюючу характеристику показників прибутку за 2015-2016 рр. подано в табл. 1.

Чистий прибуток у 2016 р. становив 1 946 443 тис. грн., що на 1 365 207 тис. грн. менше, ніж у попередньому році (у 1,7 рази). Валовий прибуток у 2016 р. становив 6 329 964 тис. грн. і порівняно з 2015 р. він зменшився на 2 561 968 тис. грн., або на 29%. Це свідчить про зменшення у 2016 р. обсягу продажів.

прибутковість машинобудівний економічний

Таблиця 1. Аналіз динаміки показників фінансових результатів діяльності АТ «Мотор Січ» за 2015-2016 рр., тис. грн.

Головним джерелом формування валового прибутку є основна діяльність підприємства, для здійснення якої воно створене. Саме показники основної діяльності підприємства використовуються для оцінки виконання програми виробництва і розрахунку завантаження виробничих потужностей.

Важливішою метою аналізу валового прибутку є виявлення резервів його збільшення, що здійснюється за допомогою факторного аналізу [3, с. 124]. Вплив чинників на зміну валового прибутку досліджуваного підприємства наведено в табл. 2.

На відхилення суми валового прибутку (табл. 2, ряд. 9) впливає низка факторів, основними з яких є:

- зміна обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг). Збільшення обсягу реалізації рентабельної продукції призводить до збільшення валового прибутку і поліпшення фінансового стану підприємства, і навпаки;

- зміна структури реалізованої продукції. Збільшення частки рентабельніших видів продукції в загальному обсязі реалізації призводить до збільшення суми валового прибутку, але збільшення питомої ваги низькорентабельної продукції впливає на зменшення валового прибутку;

- зміна рівня витрат на 1 грн. реалізованої продукції. Зниження витрат на 1 грн. реалізованої продукції призводить до зростання валового прибутку, і навпаки, їх зростання призводить до зниження валового прибутку.

Така залежність існує відносно витрат на збут і адміністративних витрат. У 2016 р. підприємство отримало прибуток від операційної діяльності у сумі 3 471 445 тис. грн., що на 2 377 685 тис. грн. менше, ніж у 2015 р. Це сталося за рахунок того, що валовий прибуток у звітному році у цілому знизився на

2 561 968 тис. грн. Таке явище пов'язано зі зменшенням обсягу реалізації продукції у 2016 р. порівняно

3 2015 р., що призвело до зниження валового прибутку. Зміна витрат на 1 грн. реалізованої продукції зменшила валовий прибуток на 453 908 тис. грн., зміна структури реалізованої продукції також негативно вплинула на валовий прибуток (зменшення на 817 965 тис. грн.). Зростання у 2016 р. адміністративних витрат на 44 391 тис. грн., а також зменшення витрат на збут на 24 685 тис. грн. зменшили прибуток від операційної діяльності. Значно знизилися операційні доходи (на 570 758 тис. грн.), що негативно вплинуло на фінансові результати від операційної діяльності. За цей час зменшилися витрати від операційної діяльності на 774 747 тис. грн., що є позитивним, але суттєво не вплинуло на фінансові результати від операційної діяльності.

Для керівництва підприємства важливим є проведення аналізу валового прибутку, що дасть змогу вирішити низку питань, пов'язаних зі збільшенням прибутку підприємства. Основним показником, що характеризує валовий прибуток, є коефіцієнт валового прибутку, який визначає рівень, до якого підприємства можуть збільшити прибуток, знижуючи накладні витрати. Він розраховується відношенням валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації.

Ефективність формування та використання прибутку характеризує коефіцієнт операційного прибутку, який розраховується відношенням операційного прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації. Він надає можливість визначити прибуток після вирахування собівартості реалізованих товарів та операційних витрат, який припадає на 1 грн. чистого доходу. Цей коефіцієнт показує, чи успішно працювали менеджери підприємства для підвищення доходів від усіх операцій.

Таблиця 2. Факторний аналіз зміни прибутку (збитків) АТ «Мотор Січ» від операційної діяльності в 2015-2016 рр., тис. грн.

Дослідження чистого прибутку передбачає розрахунок коефіцієнта чистого прибутку, який характеризує ефективність управління підприємства своїми ресурсами. Зростання цього коефіцієнту свідчить про інвестиційну привабливість підприємства, яке аналізується. Розрахунок цих коефіцієнтів дає змогу охарактеризувати ефективність управління ресурсами підприємства (табл. 3).

За даними табл. 3 слід можна зробити висновок, що підприємство в 2016 р. недостатньо ефективно розпоряджалося своїми ресурсами порівняно з попереднім роком, оскільки спостерігається зниження коефіцієнтів операційного та чистого прибутку. Коефіцієнт валового прибутку показує, до якого рівня підприємство може збільшити валовий прибуток, знижуючи накладні витрати.

Таблиця 3. Аналіз ефективності використання прибутку АТ «Мотор Січ» за 2015-2016 рр. (коефіцієнти валового, операційного, чистого прибутку)

Таким чином, проведене дослідження свідчить про фінансові проблеми в діяльності АТ «Мотор Січ».

Нагальними постають проблема подолання негативних тенденцій та розроблення реальних заходів щодо підвищення рівня прибутковості підприємства в сучасних умовах.

Для підвищення рівня прибутковості на підприємстві доцільно проводити заходи в такій послідовності:

- організаційні (вдосконалення виробничої та організаційної структур управління, диверсифікація, реструктуризація виробництва тощо);

- технічні (оновлення техніко-технологічної бази, переозброєння виробництва, вдосконалення виробів, що виробляються);

- економічні важелі та стимули (вдосконалення тарифної системи, форми і системи оплати праці, прискорення обігу оборотних коштів тощо).

Якщо почати проводити зміни не в такому порядку, то позитивні зрушення в ефективності діяльності будуть малопомітними або відсутніми взагалі [6].

Шляхом поліпшення діяльності машинобудівного підприємства можна визначити процес прогнозування та планування прибутку з урахуванням змін ринкового середовища, розроблення гнучкої фінансової політики і заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.

Одним із чинників зростання прибутку є зниження собівартості продукції. Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних засобів. Технічне переозброєння виробництва оптимі- зує економічні показники діяльності підприємства. Однак інноваційні заходи здебільшого призводять до підвищення собівартості продукції.

На думку багатьох науковців, для підвищення показника прибутковості необхідно: зменшити транспортні витрати; налагодити систему збуту; підвищити продуктивність праці; підвищити конкурентоспроможності власної продукції за рахунок зменшення частки пасивних фондів у загальній вартості основних фондів та зменшення адміністративно-управлінських витрат тощо [7, с. 125].

Незважаючи на всі складнощі, з якими сьогодні стикаються машинобудівні підприємства, існує нагальна необхідність щодо вдосконалення виробництва та підвищення конкурентоспроможності власної продукції. Це сприятиме зростанню прибутку та рентабельності підприємств машинобудівної галузі. Для того щоб підприємства стабільно працювали та отримували прибуток, можна запропонувати такі основні чинники його збільшення: нарощення обсягів виробництва і реалізації продукції; зменшення витрат на виробництво продукції; вдосконалення процесу ціноутворення; налагодження системи збуту. Отже, саме такі заходи сприятимуть зростанню прибутку як основного джерела матеріального заохочення працівників підприємств, власників акцій, підприємців і менеджерів.

Список літератури

1. Соціально-економічне становище Запорізької області за 2016 рік / Повідомлення Головного управління статистики в Запорізькій області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zp.ukrstat.gov.ua/images/stories/Publ_ svod_2016-12_veb.pdf.

2. Петренко М.В. Шляхи підвищення прибутковості підприємств машинобудівної галузі України / М.В. Петренко, А.С. Кратченко // Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ». - 2011. - № 15. - С. 92-101.

3. Кошельок Г.В. Факторний аналіз прибутку м'ясопереробного підприємства / Г.В. Кошельок, В.О. Янковий // Вісник ЖДТУ Економічні науки. - 2010. - № 3 (53). - С. 122-127.

4. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: [навч. посіб. для студентів економічних спеціальностей вищих навч. закладів] / В.О. Мец. - К.: Вища школа, 2003. - 278 с.

5. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О.С. Філімоненков; вид. 2-е, перероб. та доп. - Київ: Кондор, 2007. - 400 с.

6. Лойко В.В. Шляхи збільшення обсягу прибутку та підвищення дієвості управління прибутком промислового підприємства в сучасних умовах господарювання / В.В. Лойко, Є. С. Несенюк // Міжнародний науковий вісник (International Scientific Journal). - 2015. - № 7. - С. 29-35.

7. Мелень О.В. Актуальні питання прибутковості підприємства та шляхи її збільшення / О.В. Мелень, Ю.Ю. Холондач // Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПі». Темат. вип. «Технічний прогрес і ефективність виробництва». - 2015. - № 25 (1134). - С. 123-126.

Размещено на Allbest.ru