Спадщина Д. Рікардо у ХХІ столітті: теорія порівняльних переваг крізь призму історико-інституціонального аналізу

Такий процес інформував би його лише про те, чи збільшилася грошова вартість його капіталу: це може його задовольнити, але це не той спосіб, яким політичний економіст повинен судити про збільшення вартості капіталу. Під час девальвації нашої валюти (банківських нот) багато людей вважали, що вартість їхнього капіталу зросла, лише з тієї причини, що він вартував більшу кількість фунтів стерлінгів, коли вона, насправді, зменшилась. Гроші, чи то металеві, чи то паперові, можуть завжди впасти в ціні, і тому не можуть правильно виміряти вартість інших товарів протягом шести місяців поспіль. Зростання капіталу повинно встановлюватися лише через його здатність залучати більше робочої сили та примножувати продукт землі та праці країни» [51, с. 247-249].

Д. Рікардо не формулює експліцитно принцип межі виробничих можливостей (production possibility frontier), але вся його система політичної економії - теорія цінності, розподілу та капіталізації - формуються саме на засадах загальної динамічної економічної рівноваги. Ефективність рівноважного стану, за Д. Рікардо, відбивається спроможністю розширеного відтворення праці, яка функціонально заснована на розширенні виробничо-технологічного потенціалу. Представлена динаміка заробітної плати (рис. 1, 3) підтверджує рікардіанську тезу про функціональний зв'язок між можливостями зайнятості праці та динамікою населення: ще до хвилі суттєвого піднесення рівня заробітної плати (внаслідок впровадження з середини ХІХ ст. фритредерської політичної програми) ми спостерігаємо майже двократне зростання населення Великої Британії.

У відмінності економічних законів ренти та прибутку, за Д. Рікардо, полягає різниця між землею та капіталом (аграрним і промисловим способами виробництва): при зростанні зайнятості землі як чинника виробництва, її доходність зменшується, в той час як для капіталу - збільшується. Проте, коли досягається гранична продуктивність капіталу, він починає поводити себе за законами ренти.

Висновки

Еволюційно-інституціональний аналіз «Принципів політичної економії та оподаткування», зокрема теорії порівняльних переваг, дозволяє переосмислити спадок Д. Рікардо як спробу вибудувати основи теорії загальної динамічної рівноваги та обґрунтувати модерний принцип економічного (виробничого) вибору за критеріями граничної продуктивності чинників виробництва та альтернативної вартості зайнятості ресурсів. У цьому контексті узагальнення принципів економічної динаміки дозволило Д. Рікардо започаткувати та розвинути напрями, що сьогодні є особливо актуальними, а саме:

• дослідження загальної економічної рівноваги та економічної самоорганізації на принципах управління витратами (економії), міжчасовими вподобаннями (дисконтування) та раціоналізації споживання (капіталізації та соціальної мобільності);

• начала теорії граничної продуктивності та індустріального проектування як внутрішнього стандарту (технології) виробництва;

• принципи грошово-кредитного регулювання економіки, грошової стабільності та інфляції, основи теорії валютного регулювання;

• інституційні дослідження заробітної плати як контрактної взаємодії всередині виробничого процесу;

• теоретичні основи системи децентралізації соціальної політики та її більшу ефективність на нижчих рівнях політичного управлінняДетальне розкриття цього аспекту досліджень Д. Рікардо не було метою статті. Характеристика основ децентралізації соціальної політики держави, що з'ясовуються Д. Рікардо у декількох розділах «Принципів», зокрема про заробітну плату, податки та безпосередньо у розділі «Збори для бідних» (Poor rates), має скласти самостійне окреме дослідження. Але його сучасність підтверджується гостротою дискусій, що існує сьогодні навколо питань фіскальної децентралізації як в Україні, так і в інших країнах світу.;

• принципи політичної обумовленості тарифної політики та її економічне обґрунтування, визначення загального принципу, за яким слід реалізовувати її унормування для досягнення цілей зростання багатства нації (принцип порівняльних переваг).

З'ясований у статті історико-інституційний контекст класичної ліберальної доктрини, адвокатом якої був, за загальноприйнятим розумінням, Д. Рікардо, дозволяє, на нашу думку, більш детально зрозуміти її доцільність, логічність, ефективність і справедливість. Слід зазначити, що в рамках цієї доктрини ринкові механізми не розглядаються як абсолютна панацея, як це часто демонструється критикою так званого ринкового фундаменталізму. Класичний лібералізм є доктриною не тільки вільних ринків, але, первинно, вільної економічної організації, яка є більш ефективною у досягненні внутрішніх організаційних цілей через гнучкість у створенні і модифікації нових норм, рутин та, що важливіше, нового знання, ніж будь-який централізований релігійно-політичний порядок, який був найбільш поширеною формою управління у до- модерній Європі та Англії.

Елегантність принципу порівняльних переваг зумовлена ще й тим, що, як істинно класичний принцип, від водночас є прагматичним (економічно ефективним) та пізнавальним (формує приріст знання за умов використання на практиці). У цьому контексті, він має потенціал організації як комерційних (економічно ефективних), так і некомерційних (соціально справедливих) відносин, оскільки забезпечує еквівалентність обміну.

Логіка принципу порівняння комплексів виробничих витрат в руслі теорії Д. Рікардо є нормативною і позитивною одночасно (і в цьому сенсі вона перекликається із деонтологічною філософією кантіанства) та паралельно із поширеним трактуванням як принципу виробничої оптимізації «ринковими силами» конкуренції є також і принципом кооперації, що вимагає від суб'єкта активної інтенції та дії, тобто виходу у простір невизначеності та ризику. Тому сприйняття цієї логіки є важливою, але вимогливою нормою. Це особливо стосується посттоталітарних та постколоніа- льних суспільств, у яких істотним є вплив ефектів «колії» та надмірного патерналізму. Проте, саме для таких суспільств перехід до цієї логіки має найбільший позитивний потенціал внаслідок наявності значного розриву у продуктивності та технологічності праці, а отже і простору для його скорочення.

Перспективи подальшого дослідження. Сучасний розвиток теорій індустріальної організації та контрактів дозволяє з'ясувати вплив інституційної комплементарності у балансуванні економічної динаміки і розвитку як механізм структурування економічних відносин в руслі логіки порівняльних переваг. Проектування міжнародних виробництв у формі глобальних ланцюгів вартості та цифрових інструментів фасилітації обміну (blockchain) також зумовлено цією логікою. Але вітчизняні дослідження цих модифікацій принципу порівняльних переваг є майже відсутніми, що зумовлює перспективність подальшого дослідження зазначеної проблематики.

Перспективним також є обґрунтування економічної політики переходу від реалізації абсолютних переваг у міжнародному обміні до системи порівняльних інституційних переваг, основою яких є високопродуктивний та творчий інтелектуальний капітал в частині його найважливіших компонентів: людського (практичних якостей, кваліфікацій та етичних норм праці) та організаційного (якості виробничих процесів, специфікованих моделей управлінської практики та стандартів організації праці), які у поєднанні створюють синергетичний ефект переходу до якісної кооперації як основи знаннєвої економіки та демократичного суспільства.

Література

1. Atack J., Neal L. (Eds.). The Origins and Development of Financial Markets and Institutions: From the Seventeenth Century to the Present. New York: Cambridge University Press, 2009, 472 p.

2. Bining A.C. British Regulation of the Colonial Iron Trade. Philadelphia: Univ. of Philadelphia Press, 1933. 163 p.

3. Briggs A. The Age of Improvement, 1783-1867. Second Ed. New York: Routledge, 2014. 496 p.

4. Brown E. A. R. The Tyranny of a Construct: Feudalism and Historians of Medieval Europe. The American Historical Review. 1974. №79 (4):1063.

5. Churchman N. David Ricardo on Public Debt. New York: Palgrave, 2001. 186 р.

6. Clark G. The Condition of the Working Class in England, 12092004. Journal of Political Economy. 2005. № 113(6). P. 13071340.

7. Cohn S. After the Black Death: Labour Legislation and Attitudes towards Labour in Late-Medieval Western Europe. Economic History Review. 2007. № 60(3). P. 457-485.

8. Eaton J., Kortum S. Technology, Geography, and Trade. Econo- metrica. 2002. №70 (5). P. 1741-79.

9. Eucken W. The Foundations of Economics. History and Theory in the Analysis of Economic Reality. Translated by T. W. Hutchison. Heidelberg, Berlin: Springer-Verlag, 1992, 358 р.

10. Evans Ch., Ryden G. Baltic Iron in the Atlantic World in the Eighteenth Century. Leiden: Brill, 2007. 360 p.

11. Floud R., Johnson P. (Eds.). The Cambridge Economic History of Modern Britain, Volume 1: Industrialisation, 1700-1860. New York: Cambridge University Press, 2004. 536 p.

12. Fouquet R., Pearson P. J. G. The Long Run Demand for Lighting: Elasticities and Rebound Effects in Different Phases of Economic Development. Economics of Energy & Environmental Policy. 2012. № 1(1). P. 83-100.

13. Francis A. D. John Methuen and the Anglo-Portuguese Treaties of 1703. The Historical Journal. 1960. № 3(2). P. 103-124.

14. Fujimoto T., Shiozawa Y. Inter and intra company competition in the age of global competition: a micro and macro interpretation of Ricardian trade theory. Evolutionary and institutional economics review. 2011. № 8 (1). P. 1-37.

15. Gibbins H. de B. The Industrial History of England. London: Methuen & Co, 1897. 258 p.

16. Heertje A. Life and Work of David Ricardo (1772-1823). Handbook of the History of Economic Thought. The European Heritage in Economics and the Social Sciences, vol 11. New York: Springer, 2012. P. 173-177.

17. Hollander S. Ricardo. The `New View': Collected Essays. New York: Routledge, 1995. 369 p.

18. Horwitz S. Inequality, Mobility, and Being Poor in America. Social Philosophy and Policy. 2015, № 31 (2). Р. 70-91.

19. Jones D. K. The Educational Legacy of the Anti-Corn Law League. History of Education. 1974. № 3(1). P. 18-35.

20. Kadens E. The Medieval Law Merchant: The Tyranny of a Construct. Journal of Legal Analysis. 2015, № 7(2). P. 251-289.

21. Kurz H. D., Salvadori N., Gehrke Ch., Freni G., Gozzi F. Interpreting Classical Economics: Studies in long-period analysis. NewY- ork: Routledge, 2007. 284 р.

22. McEvedy C., Richard J. Atlas of World Population History. Middlesex: Penguin, 1978. 368 p.

23. Miller H. Popular Petitioning and the Corn Laws, 1833-46. The English Historical Review. 2012. № 127(527). P. 882-919.

24. Morishima M. Ricardo's Economics: A General Equilibrium Theory of Distribution and Growth. New York: Cambridge University Press, 1989. 254 p.

25. North, D.C., Wallis J.J., Weingast B.R. Violence and Social Orders: A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History. New York: Cambridge University Press, 2009. 308 р.

26. Online Etymology Dictionary. URL: http://www.etymonline.com

27. Pareto V. Traites de commerce. Mythes et ideologies. Textes reunis. Geneve: Librairie Droz, 1966, 341 p.

28. Pasinetti L.L. A Mathematical Formulation of the Ricardian System The Review of Economic Studies. 1960. № 27(2). P. 78-98.

29. Quigley W.P. Five Hundred Years of English Poor Laws, 13491834: Regulating the Working and Nonworking Poor. Akron Law Review. 1996. № 30(1), P. 73-128.

30. Robinson J. Aspects of Development and Underdevelopment. New York: Cambridge University Press, 1979, 146 p.

31. Rogers J. S. The Early History of the Law of Bills and Notes: A Study of the Origins of Anglo-American Commercial Law. New York: Cambridge University Press, 1995. 267 p.

32. Samuelson P. A. Presidential Address The Way of an Economist. International Economic Relations. London: Palgrave Macmillan, 1969. P. 1-11.

33. Schumpeter J. History of Economic Analysis. Oxon: Routledge, 1994. 1260 p.

34. Senga Sh., Masatomi F., Tabuchi T. (Eds.). Ricardo and International Trade. Oxon: Routledge, 2017. 276 p.

35. Shiozawa Y. The revival of classical theory of values. The Rejuvenation of Political Economy. Oxon: Routledge, 2016. P. 151-172.

36. Sraffa P. Production of Commodities by Means of Commodities: Prelude to a Critique of Economic Theory. Cambridge: Cambridge University Press, 1960. 112 p.

37. Sraffa P. Introduction to The Principles of Political Economy. The Works and Correspondence of David Ricardo, Vol. I. Indianapolis: Liberty Fund, 2005. P. xiii-lx.

38. Steelman A. Anti-Corn Law League. The Encyclopedia of Libertarianism. Thousand Oaks: SAGE; Cato Institute, 2008. pp. 14-15. doi:10.4135/ 9781412965811.n9

39. Steinfeld R. J. Coercion, Contract, and Free Labor in the Nineteenth Century. New York: Cambridge University Press, 2001. 329 р.

40. Thornely P. E. W. The history of the law merchant and negotiability. London: E. Pouteau, 1904. URL: https://archive.org/details/ history- lawmerch00thorgoog

41. Tracy J. D. (Ed.). The Political Economy of Merchant Empires State Power and World Trade, 1350-1750. New York: Cambridge University Press, 1997. 519 р.

42. Ukraine historical demographical data of the whole country. URL: http://www.populstat.info/Europe/ukrainec.htm

43. Viner J. Studies in the Theory of International Trade. New York: Harper and Brothers, 1965. URL: http://oll.libertyfund.org/titles/ 1414.

44. Walras L. Elements of Pure Economics, translated by W. Jaffe. London: George Allen and Unwin, [1874] 1954. 620 p.

45. Watson M. Historicising Ricardo's comparative advantage theory, challenging the normative foundations of liberal International Political Economy. New Political Economy. 2017. № 22(3). P. 257-272.

46. Woodward D. The Background to the Statute of Artificers: The Genesis of Labour Policy, 1558-63. The Economic History Review, 1980. № (33) 1. P. 32-44.

Анотація

Ключові слова: Давид Рікардо, порівняльні переваги, теорія виробництва, ринкові інститути, економічний порядок, альтернативна вартість, вибір.