Концептуальні основи становлення креативної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні основи становлення креативної економіки

ВСТУП

креативний економіка знання

Беззаперечно, що основним ресурсом нової економіки виступають знання як специфічний ресурс, а їх доступність в умовах прискорення темпів розвитку технологій є найважливішою умовою успіху економіки у глобальній світовій конкуренції. Вплив використання нових технологій на економіку країн, незалежно від рівня економічного розвитку, є позитивним, створення ефективних освітніх систем дозволяє у короткі терміни винаходити сегменти інформаційних технологій та бути конкурентоспроможними на світовому ринку [10]. Отож, у постіндустріальному суспільстві досягнення конкурентоспроможності у прямій залежності від швидкості адаптації креативного потенціалу країни до потреб світової економіки, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Постановка проблеми. Питання генезису теорії креативної економіки як постіндустріальної стадії розвитку суспільства в науковій літературі висвітлюється вкрай обмежено, хоча концептуальне розуміння її методологічної конструкції є дуже важливим для адекватного використання в сучасних умовах. Отже, виникають питання загальної характеристики техніко-економічної парадигми, нових підходів до ефективності організації виробництва та побудови інноваційних моделей управління, зниження трудомісткості продукції, що супроводжується зміною кваліфікаційної структури зайнятих.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасними дослідниками багато уваги приділено механізмам взаємодії технологічних змін та соціально- економічних збурень. Виникнення, розвиток та поширення технологічної новації зумовлюється розвитком дотичних технологічних систем [20]. Технологічний уклад є системою взаємопов'язаних парадигм у різних галузях, а технологічна парадигма креативної економіки є узагальнюючою симбіотичною моделлю інноваційності та конкретних технологічних завдань [17]. Розроблення новітніх технологій зумовлює майбутню технологічну траєкторію розвитку економіки [18]. Зрушення в інноваційній активності на користь нововведень ключового фактору нової хвилі викликає нові міжгалузеві структури інвестицій, пріоритет надається галузям, пов'язаним з ключовим фактором [20].

Дослідники виділяють певні домінанти в динаміці ресурсного забезпечення потоку нововведень. Перша пов'язана з інвестиціями, що живляться сформованими виробництвами поточної хвилі, але направляються на перспективні технології та продукти. Друга визначається можливостями удосконалення технологій і продуктів поточної хвилі у фазі зрілості, які, натомість, розробляються в процесі становлення і за технологіями наступної хвилі. Третя пов' язана з розвитком кластеру базових нововведень нової хвилі [25].

Процесиформуваннякреативного технологічного укладу охоплюють феномен кластеризації інновацій в понижувальній та підвищувальній стадіях,взаємопов' язаність технологічних проривів в провідних галузях, новітніх конструктивних матеріалах та інфраструктурному розвитку [23]. Разом з тим, недостатньо вивченими залишаються концептуальні питання становлення й розвитку економічної креативності, яка доповнює інноваційну теорію введенням у процеси утворення контурів такого конструктивного елементу, як продуктивні сили.

Мета статті (постановка завдання). Мета статті - дослідити теоретичні та методологічні напрацювання сучасної економічної школи щодо концепції становленнякреативноїекономіки, доповнити їх власними зауваженнями щодо ролі інтелектуальної та знаннєвої складових людської праці, формування креативної інфраструктури.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Процеси техніко-економічного розвитку мають місце під час становлення нових технологічних ланцюгів на основі поєднання дотичних технологічних сукупностей, утворюючи при цьому новий технологічний уклад. Підґрунтям становлення нового технологічного укладує певнийнауково-технологічний прорив та суттєві зміни продуктивних сил, що уможливлює запровадження базисних інновацій у фазі домінування попереднього укладу та призводить до суттєвих зсувів у міжнародному поділі праці [20].

Домінування нового технологічного укладу наступає після втрати поточним укладом ефективності щодо збільшення норми прибутку. Актуалізація потреб суспільно-економічногозростаннязумовлює концентрацію технологічних досліджень в заданих межах невеликої кількості обраних універсальних моделей. Особливістю цього етапу є стрімке зниження виробничих витрат, ефект якого посилюється з завершенням формування інноваційного контуру. Технологічні ланцюги перебудовуються, новостворена інфраструктура забезпечує підґрунтя для зміни технологічного укладу.

Світова економіка зараз перебуває на початковому етапі зародження шостого технологічного укладу, ядром якого є наукові розробки у галузях наноелектроніки,генноїінженеріїта системоутворюючий прорив з використанням глобальних інформаційних систем. Потенціал цього розвитку дозволяє очікувати радикальних змін у характері праці та структурі промисловості, вагомих зрушень у розподілі повноважень на світовому ринку. Це надзвичайно підвищує значення креативної складової людського капіталу, яка стає системоутворюючою категорією конкурентоспроможності економіки.

Креативна економіка визначає новітній, інформаційний тип економічного зростання, ключовим фактором якого є знання, що і забезпечує зростання економіки розвинених країн на піку зростання життєвого циклу технологічного укладу. Вартість людських ресурсів збільшується із посиленням інтелектуальної складової, творчим характером праці [11]. Домінування креативних вмінь стає визначальною умовою економічного зростання, необхідність у критично великій кількості спеціалістів з різноспрямованими інтелектуальними можливостями призводить до виникнення зворотної реакції, коли економіка безпосередньо впливає на створення наукових розробок, розвиток когнітивних та креативних здібностей людини [18]. Якісна трансформація використання та дискретність наукових, спрямування ментальних змін населення на безперервне підвищення професіоналізму стають найефективнішим ресурсом конкурентоспроможності економіки.

Концептуальні основи креативної економіки узагальнюються в літературі переважно шляхом емпіричного аналізу рушійних сил економічного розвитку. Категоріальна термінологія концепції описує категорію «знання» (рис. 1) як вирішальний фактор економічного зростання.

Концепція прогресу знань, як джерела економічного зростання, ґрунтується на постулаті Е. Денісона про те, що накопичення знань у галузі виробництва призводить до збільшення обсягів продукції, отриманої в результаті їх застосування та призводить до якісних змін у них [16]. Отож, сутність концепції креативної економіки зводиться до використаннязнаньдлястворення

конкурентоспроможних нових технологій та видів продукції [1]. Вважається, що вона є результатом трансформації моделі інноваційного розвитку (табл. 1), оскільки інноваційність виявляється у здатності генерувати та трансформувати знання в нові продукти, технології, процеси та послуги [15].

У визначенні поняття креативної економіки можна виділити чотири основні підходи. Згідно першого - це комплекс наукомістких галузей, зайнятих виробництвом і обслуговуванням інформаційно- комунікаційного обладнання та мереж. Другий підхідвключає організаційні та інституційні новації в різних як фінансову модель господарювання, що базується на галузях економіки. Третій підхід акцентує увагу на використанні інструментарію інформаційно- фінансовій складовій і визначає креативну економіку технологічних інновацій [21].

Рис. 1. Основні функції знання в системі креативної економіки [9]

Четвертий підхід, на наш погляд, найбільшматеріальними елементами. Технологічна реалізація повною мірою розкриває сутність поняття креативноїзнань відіграє вирішальну роль, а виробництво знань є економіки як сукупності галузей, що характеризуються основним джерелом економічного зростання. перевагою частки людського капіталу над інновації; високоінтелектуальний людський капітал; високотехнологічне виробництво; інформаційні технології.

Таблиця 1 Визначення креативної економіки вченими-економістами (авторський аналіз)

Спостерігається конвергенція цих компонент, оскільки дифузія інформаційних технологій в інші сфери вимагає відповідної професійної підготовки, а для створення нових прикладних можливостей інформаційних технологій необхідні нові наукові знання і механізми їх комерціалізації [15].

ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Креативна економіка є новим еволюційним форматом процесу становлення та розвитку світового господарства, за якого економічне зростання та соціальний прогрес досягаються за рахунок інтелектуальної складової людської праці та постійно поновлюваних знань. Нелінійний характер економічних взаємозв'язків сприяє формуванню відповідної інфраструктури, якою визначаються подальші зміни у процесах матеріального виробництва. Особлива роль в умовах становлення креативної економіки належить системі формування, вдосконалення та реалізації творчих здібностей людини. Власне креативна економіка, як еволюційний формат розвитку світового господарства, здатна забезпечити економічне зростання за рахунок використання постійно поновлюваних знань та інтелектуальної складової людської праці, що й окреслює перспективи подальших досліджень щодо ролі, місця й значення інтелектуального капіталу та ключових аспекти розвитку конкурентних стратегій у постіндустріальному суспільстві

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бажал, Ю. М. Знаннєва економіка: теорії і державна політика / Ю. М. Бажал // Економіка і прогнозування. - 2003. - № 3. - С. 71-76.

2. Візіренко, С. В. Генезис поняття «Економіка знань» / С. В. Візіренко // Сталий розвиток економіки. - 2012. - № 2(12). - С. 44-49.

3. Воронкова, А. Е. Дослідження підходів до визначення поняття «Економіка знань» / А. Е. Воронкова, М. К. Бабенко // Економіка, менеджмент, підприємництво. - 2011. - № 23(11). - С. 66-74.

4. Дорошенко, О. С. Економіка знань - базис економічного зростання та економічного розвитку країн / О. С. Дорошенко // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2016. - Вип. 17. - Ч. 1, № 18. - С. 2731.

5. Друкер, П. Ф. Эпоха разрыва: ориентиры для нашего меняющегося общества / П. Ф. Друкер; пер. з англ. - М: Вильямс И. Д., 2007. - 336 с.

6. Економіка знань - модернізаційний проект України / За ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. Є. Кваснюка. - К.: Фенікс, 2007. - 544 с.

7. Жарінова, А. Г. Теоретико-економічні підходи до визначення феномену інтелектуального капіталу / А. Г. Жарінова // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 1. - С. 5-15.

8. Клейнер, Г. Б. Системная модернизация отечественных предприятий: теоретическое обоснование, мотивы, принципы / Г. Б. Клейнер // Экономика региона. - 2017. - Т. 13, № 1. - С. 13-24.

9. Макаров, В. Л. Микроэкономика знаний / В. Л. Макаров, Г. Б. Клейнер. - Москва: ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. - 204 с.

10. Національна парадигма сталого розвитку України / за ред. Б. Є. Патона. - К.: Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», 2012. - 72 с.

11. Салихова, Е. В. Воздействие новых технологических укладов на развитие человеческого капитала: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук: спец 08.00.01 «Экономическая теория» / Е. В. Салихова. - Саратов, 2012. - 21 с.

12. Сахненко, О. І. Економіка знань та заходи державної підтримки / О. І. Сахненко, М. М. Максимова // Молодий вчений. - 2014. - № 6(2). - С. 28-31.

13. Серенок, А. О. ІКТ та економіка знань в умовах переходу до інформаційного суспільства / А. О. Серенок // Теорія та практика державного управління. - 2012. - Вип. 3. - С. 130-138.

14. Федулова, Л. І. Концептуальні засади формування інноваційної системи підприємств / Л. І. Федулова // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 10. - С. 195-205.

15. Федулова, Л. І. Особливості економіки знань на сучасній фазі розвитку суспільства: теорія і практика розбудови в Україні / Л.І. Федулова, Т.М. Корнєєва // Економіка та управління національним господарством. - 2010. - № 4 (106). - С. 73-86.

16. Denison, E. F. The Sources of economic growth in the united states and the alternatives before us. / E. F. Denison. - New York: Committee for Economic Development, 1962. - 297 p.

17. Dosi, G. Technological paradigms and technological trajectories. A suggested interpretation of the determinants and directions of technical change / G. Dosi // Research Policy. - 1982. - Vol. 11(3). - P. 147-162.

18. Dosi, G. Statistical regularities in the evolution of industries: a guide through some evidence and challenges for the theory / G. Dosi // LEM working paper series. - 2005. - № 17. - 34 р.

19. Gokhberg, L. Science, Technology and Innovation Policy for the Future - Potentials and Limits of Foresight Studies / L. Gokhberg, D. Meissner, A. Sokolov. - Heidelberg - New York - Dordrecht - London: Springer, 2013. - 292

р.

20. Hyoung-joo, L. Technology clustering based on evolutionary patterns: The case of information and communications technologies / L. Hyoung-joo, L. Sungjoo, Y. Byungun // Technological Forecasting and Social Change.

- 2011. - Vol. 78(6). - P. 953-967.

21. Machlup, F. The production and distribution of knowledge in the United States. / F. Machlup. - New Jersey (USA): Princeton university press, 1973. - 436 p.

22. New measures for developmentoriented governance and implementation - evaluation of the European Structural and Investment Funds and ensuing recommendations EESC. - Brussel (Belgique): Opinion of the European Economic and Social Committee on 2016. - 99 p.

23. Pei-Chun, L.Quantitative mapping of patented technology - The case of electrical conducting polymer nanocomposite / L. Pei-Chun, S. Hsin-Ning, W. Feng-Shang // Technological Forecasting and Social Change. - 2010. - Vol. 77(3). - P. 466-478.

24. Sakaiya, T. Knowledge-Value Revolution, or A History of the Future / T. Sakaiya. - N.-Y.: Kodansha America Ltd, 1991. - 379 p.

25. Schumpeter, J. A. Theorie der wirtschaftlichen Entwicklung / J. A. Schumpeter. - Berlin: Duncker & Humblot GmbH, 2006. - 548 p.

REFERENCES

1. Bazhal, Yu. M. (2003). Knowledge Economy: Theory and State Politics. Ekonomika i prohnozuvannia, 3, 7176.

2. Vizirenko, S. V. (2012). Genesis of the notion «Knowledge Economy». Stalyy rozvytok ekonomiky, 2(12), 4449.

3. Voronkova, A. E., Babenko, M. K. (2011). Research of approaches to the definition of «Knowledge economy». Ekonomika, menedzhment, pidpryyemnytstvo, 23(11), 66-74.

4. Doroshenko, O. S. (2016). Knowledge Economy - a Basis for Economic Growth and Economic Development of the Countries. Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu, 18, 27-31.

5. Druker, P. F. (2007). The Age of Discontinuity: Guidelines to Our Changing Society. Moscow: Williams Publishing House (In Russian).

6. Geitsa, V. M., Seminozhenka, V. P., Kvasnyuk, B. E. (2007). Economics of knowledge - modernization project of Ukraine. Kyi'v: Feniks.

7. Zharinova, A. H. (2011). Theoretical and economic approaches to the definition of the phenomenon of intellectual capital. Aktualni problemy ekonomiky, 1, 5-15.

8. Kleyner, G. B. (2017). System modernization of domestic enterprises: theoretical justification, motives, principles. Ekonomika regiona, 13 (1), 13-24.

9. Makarov, V. L., Kleyner, G. B. (2007). Microeconomics of knowledge. Moskva: ZAO «Izdatelstvo «Ekonomika» (In Russian).

10. National Paradigm of Sustainable Development of Ukraine (2012). Kyiv: Derzhavna ustanova «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannya ta staloho rozvytku Natsionalnoyi akademiyi nauk Ukrayiny».

11. Salikhova, Ye. V. (2012). Influence of new technological ways on the development of human capital (Unpublished doctoral dissertation). Saratov.

12. Sakhnenko, O. I., Maksymova, M. M. (2014). Economics of knowledge and measures of state support. Molodyy vchenyy, 6(2), 28-31.

13. Serenok, A. O. (2012). ICT and knowledge economy in the transition to the information society. Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnya, 3, 130-138.

14. Fedulova, L. I. (2014).Conceptual principles of forming an innovation system of enterprises. Aktualni problemy ekonomiky, 10, 195-205.

15. Fedulova, L. I., Kornieieva, T. M. (2010). Features of the knowledge economy at the modern stage of society development: the theory and practice of building in Ukraine. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom, 4 (106), 73-86.

16. Denison, E. F. (1962). The Sources of economic growth in the united states and the alternatives before us. New York: Committee for Economic Development.

17. Dosi, G. (1982). Technological paradigms and technological trajectories. A suggested interpretation of the determinants and directions of technical change. Research Policy, 11(3), 147-162.

18. Dosi, G. (2005). Statistical regularities in the evolution of industries: a guide through some evidence and challenges for the theory. LEM working paper series, 17, 34.

19. Gokhberg, L., Meissner, D., Sokolov A. (2013). Science, Technology and Innovation Policy for the Future - Potentials and Limits of Foresight Studies. - Heidelberg - New York - Dordrecht - London: Springer.

20. Hyoung-joo, L., Sungjoo, L., Byungun, Y. (2011). Technology clustering based on evolutionary patterns: The case of information and communications technologies. Technological Forecasting and Social Change, 78(6), 953-967.

21. Machlup, F. (1973). The production and distribution of knowledge in the United States. New Jersey (USA): Princeton university press.

Размещено на Allbest.ru