Ефективність антиінфляційної політики в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність антиінфляційної політики в Україні та колишніх республіках Радянського Союзу

ВСТУП

Постановка проблеми. Сучасне тлумачення поняття інфляції визначає її як складне, неоднорідне за причинами та наслідками соціально-економічне явище. Процеси глобалізації, зміни у структурі організаційно- економічних та техніко-економічних відносин, нестабільна динаміка цін на енергетичні ресурси протягом останніх років обумовлюють появу нових причин, форм та наслідків інфляції.

Актуальними та дискусійними є питання щодо рівня інфляції та величини «інфляційного якоря», ступеня державного впливу та частки адміністративних методів державного втручання. В умовах реформування податкової системи України та системи адміністрування податків потребує уваги дослідження впливу на зростання цін податкового чинника.

Для Росії, як і для України, відсутність позитивних тенденцій у розвитку інфляційних процесів засвідчує недостатню ефективність заходів антиінфляційного регулювання.

Більшість економістів погоджуються, що регулювання динаміки інфляційних процесів є важливим для відносної стабілізації ці, зниження майнової нерівності та стримування нераціонального перерозподілу капіталу та людських ресурсів між галузями та сферами діяльності [1].

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Дослідження причин та наслідків розвитку інфляційних процесів досить ґрунтовно висвітлено у фундаментальних закордонних дослідженнях. Питання глибини та структури державного антиінфляційного регулювання висвітлено у працях Дж. М. Кейнса (досліджував інфляцію як явище яке пов'язане з величиною сукупного попиту), М. Фридмана (доводив вагомість монетарних чинників розвитку інфляційних процесів), Б. Бернанке, Ф. Мишкин (досліджували проблеми інфляційного таргетування та «номінального якоря» інфляції), Дж. Хикса (обґрунтовував психологічні аспекти розвитку інфляційних процесів та концепцію інфляційних очікувань).

Серед сучасних російських економістів, праці яких присвячені проблемі інфляції, інфляційних очікувань та антиінфляційної політики, необхідно виділити Є. Т. Гайдара, А. М. Ілларіонова, В. О. Мау, В. В. Новожилова та інших.

Важливість дослідження проблеми інфляції та розробки відповідних та оптимальних заходів антиінфляційного регулювання підкреслюється і в працях вітчизняних науковців-економістів. Зокрема ці питання піднімаються у працях A. Гальчинського, А. Гриценко, С. Корабліна та М. Павлишенко, А. Сменковського, В. Федоренко та ін.

Мета статті (постановка завдання). Метою статті є формування рекомендацій щодо підвищення рівня ефективності антиінфляційної політики в Україні на основі аналізу її механізму у колишніх республіках Радянського Союзу.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Країни колишнього Радянського Союзу найбільш глибоко відчули наслідки інфляційного варіанту економічного розвитку. У колишньому СРСР державна політика була визначально інфляційною, причому за найбільш складним варіантом - у вигляді «прихованої» інфляції.

В умовах планово-бюджетної економіки і переважання неринкових методів державного регулювання та стимулювання, жорсткої політики ціноутворення та контролю за рівнем цін, розвиток інфляційних процесів спостерігався не у зростанні рівня цін, а у виникненні проблеми товарного дефіциту, а також зниження якості товарів і послуг.

Це триєдина проблема (ціна-дефіцит-якість) ставить перед суспільством завдання переведення інфляції із придушеної у відкриту форму, при цьому відбувається різке стрибкоподібне зростання значного масиву цін. На думку багатьох економістів, саме процес лібералізації цін та відхід держави від контролю за їх рівнем став основною причиною прискорення інтенсивності інфляційних процесів. Проте лібералізація цін сама по собі не породжує

інфляцію. Вона лише здійснює перехід інфляції з прихованої до відкритої її форми.

Для групи країн колишнього Радянського Союзу можна виділити такі групи чинників розвитку інфляційних процесів:

- грошові: емісія, прискорення швидкості обертання грошей, незадовільний стан фінансової та кредитної систем, ситуація на валютному ринку;

- виробничі: монополізація промислових об'єктів та повна відсутність конкурентних механізмів; високий рівень витрат виробництва, застарілі основні засоби, зорієнтованість на витратні методи виробництва;

- структурні:перекоси у структурі національної економіки.

Кожна з цих груп вимагала застосування специфічних інструментів державного впливу. А абсолютне вирішення проблеми впливу інфляційних процесів на динаміку та характер економічних і соціальних реформ потребувало комплексного підходу та сприйняття інфляції як макроекономічної проблеми, що має системний характер.

Недивлячись на те, що вихідні умови формування заходів антиінфляційного регулювання для всіх країн сукупності були практично однаковими, результати потребують більш поглибленого вивчення.

Для української економіки ці результати є, на жаль, невтішними. На рис. 1 запропоновано інформацію про рівень інфляції в окремих країнах колишнього Радянського Союзу. Слід відмітити, що серед досліджуваних країн у динаміці інфляційних процесів Україна зберігає лідерство.

Джерело: Державна служба статистики України [2], офіційні сайти статистики зазначених країн

Для більшості з зазначених країн характерними є помірні темпи інфляції на рівні 2-7% в рік, що практично не спричиняє вплив на розвиток реального сектору та величину споживчого попиту. Зрозуміло, що наведені дані є вищими, ніж у розвинених країнах, або навіть у країнах Центральної та Східної Європи (країни колишнього соціалістичного табору). Поясненням може бути значний рівень інтеграції та кооперування економік країн Радянського Союзу. Розрив сформованих та усталених господарських зв'язків призвів до погіршення ситуації на товарних ринках країн та прискорення динаміки інфляційних процесів.

Для української економіки додатковим чинником можуть слугувати події на сході країни. Досвід Грузії, яка свого часу також опинилась під впливом Росії, як політичного та економічного агресора, доводить, що погіршення соціально- економічної ситуації в країні під впливом зовнішньої агресії є вагомим чинником розвитку інфляційних процесів, проте не домінантним.

При поглибленому дослідженні динаміки споживчих цін на товари та послуги в Україні (рис. 2) житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива можна зробити висновок, що за період січень-вересень (на 32,8%); на алкогольні напої, тютюнові вироби (на 2016 до січень-вересня 2017 найбільше зросли ціни на 27,4%); на послуги транспорту (на 13,8%).

Відпочинок і культура

Загалом, за опублікованими статистичними даними [3], споживчі ціни в Україні на переважну більшість основних продуктів харчування залишаються найнижчими порівняно з країнами колишнього Радянського Союзу та окремими країнами Центральної та Східної Європи (табл. 1).

Таблиця 1. місячна заробітна плата, осінь 2017 року, євро [3]

Так, загальна вартість набору із 19 продуктів харчування, на які здійснюється моніторинг, в Україні була нижчою майже на третину ніж у Польщі та Білорусі, в 1,6-1,8 рази ніж в Росії, Угорщині та Іспанії та у 2,6 рази порівняно з Францією [3].

Разом з тим за окремими товарними позиціями, ціни в Україні перевищують їх закордонний рівень. Так, наприклад, у порівнянні з Польщею, українці сплачували більше за молоко (на 13,9%), 1 кг курячої тушки (на 13,1%), яблука (більше ніж у 2 рази). Порівняно з Іспанією, дорожчою в Україні є соняшникова олія (майже на 10%). Споживачі у Білорусі могли придбати літр молока на 7%, а 1 кг курячої тушки - на 12% дешевше, ніж в Україні.

Проте на фоні 19 позицій продуктів харчування, які приймали участь у дослідженні, розбіжності є незначними, і можна з впевненістю стверджувати, що рівень цін на продукти харчування у зазначених країнах суттєво не відрізняється.

Другим показником, який приймав участь у дослідженні, став розмір середньомісячної заробітної плати. Запропоновані у табл. 1 показники доводять, що її розмір є суттєво меншим, ніж у інших країнах сукупності. Величина середньомісячної заробітної плати в Україні є величиною у 10 разів меншою, ніж у Франції, у 9 разів меншою, ніж у Іспанії, майже у 5 разів меншою, ніж у Польщі та Угорщині. Навіть у порівнянні з Росією та Білоруссю співвідношення не на користь України (величина середньомісячної заробітної плати в Україні у 2,4 та 1,6 рази менше відповідно).

Таким чином, якщо порівнювати розмір середньомісячної заробітної плати у досліджуваних країнах та ціни на продукти харчування, то можливо зробити висновок, що споживчі ціни на продукти харчування в Україні є завищеними.

Слід зазначити, що на початку 2017 року, за результатами активної державної політики спрямованої на детінізацію економіки України та підвищення рівня мінімальної заробітної плати, спостерігалась короткострокова тенденція випереджувального зростання темпів реальної заробітної плати порівняно із темпами інфляції. Дана позитивна тенденція погіршилась уже у другій половині року, оскільки прискорення темпів інфляції погіршило рівень купівельної спроможності працюючого населення в Україні (рис. 3).

Зазначена проблема, нівелювання результатів соціальної політики держави прискоренням динаміки інфляційних процесів, не є новою для України та країн колишнього Радянського Союзу. Ще у 1989 р. російський економіст Є. Т. Гайдар у праці «Приватна власність - нові стереотипи» наголошував, що «...найбільш гостра на сьогодні соціально-економічна проблема - різке прискорення інфляції - відображає неспроможність суспільства прийти до згоди щодо питання розподілу створеного доходу. Врегулювати ці конфлікти, привести зростаючи потреби у відповідність з реальними можливостями, домогтися суспільної консолідації навколо політики глибоких соціально-економічних перетворень куди складніше, ніж перевісити портрети і поміняти плакати» [4].

Зростання динаміки інфляційних процесів негативно впливає на величину реальних доходів населення країни та, відповідно, на їх купівельну спроможність. Величина цього впливу в економічній літературі визначається як інфляційний податок.

Інфляційний податок - це втрати економічних суб'єктів (суб'єктів господарювання та населення) від зниження за наслідками інфляції купівельної спроможності грошових засобів, які знаходяться у їх розпорядженні (як готівкових, так і у вигляді банківських депозитів).

На відміну від звичайних податків, розмір і процедура адміністрування яких визначається відповідними нормативними документами та враховується економічними суб'єктами як заплановані витрати, інфляційний податок є прихованим і таким, який важко спрогнозувати. Для української економіки ще одним негативним моментом формування інфляційного податку є те, що величина цього податку є значно більшою для економічних суб'єктів які здійснюють свої операції у національній валюті. Перехід на формування заощаджень та у грошових розрахунках на валюту, яка менше підпадає під дію інфляційних процесів (долар США або євро) дозволяє економічним суб'єктам зменшити величину інфляційного податку.

Використання мобілізованих фінансових ресурсів. Якщо ресурси закумульовані за допомогою звичайних податків, спрямовуються органами державного управління назад в реальний сектор економіки (у вигляді державних закупівель, дотацій, субсидій, прямих державних інвестицій тощо), то ресурси, отримані від інфляційного податку, використовуються виключно органами монетарного управління.

У таблиці 2 апропоновано розміри інфляційного податку, які фактично сплачуються українськими громадянами та українським бізнесом за період 1999-2016 рр.

Табл.2 Інфляційний податок в Україні, 1999-2016 рр. [6]

Протягом аналізованого періоди лише один раз власники заощаджень у вітчизняній валюті та економічні суб' єкти, які надають перевагу здійсненню розрахунків у національній валюті, отримали економічні переваги - у 2013 році (значення інфляційного податку має від'ємне значення). Найбільше значення величини інфляційного податку відповідає 2008 року та 2015 року. Амплітуда зростання величини даного податку є найвищою у 2015 році - протягом року його величина зросла у 2 рази та досягла рівня 16,4 % від ВВП.

ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати проведеного дослідження доводять необхідність комплексного та системного підходу до формування інструментів та механізму антиінфляційного регулювання в Україні.

Протягом років незалежності центральними органами державного управління застосовувалися різноманітні та, інколи, суперечливі методи та інструменти антиінфляційного регулювання. Проте їх ефективність, на фоні покращення ситуації в інших країнах колишнього Радянського Союзу, є невтішними.

Протягом останніх років негативний вплив прискорення динаміки інфляційних процесів все більше проявляється у соціальній сфері та призводить до суттєвого зменшення рівня реальних доходів економічних суб'єктів. Ще одним негативним проявом зазначених процесів є зростання величини інфляційного податку, який сплачується економічними суб'єктами за наслідками зменшення величини їх купівельної спроможності в умовах прискорення динаміки інфляції.

Подальші дослідження будуть спрямовані на поглиблення аналізу негативного впливу інфляції на величину якісних та кількісних показників у соціальній сфері економіки України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

антиінфляційний політика економічний радянський

1. Гредасов, А. М. Антиинфляционная политика в России и за рубежом: сравнительный анализ / А. М. Гредасов, С. Ю. Андреев // Молодой ученый. - 2016. - №8.8. - С. 5-8.

2. Індекси цін. Експрес-випуск [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Споживчі ціни на основні види продуктів харчування в Україні та окремих країнах світу. Осінь 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://edclub.com.ua/analityka/spozhyvchi-ciny-na-osnovni-vydy- produktiv-harchuvannya-v-ukrayini-ta-okremyh-krayinah-0.

4. Гайдар, Е. Т. Частная собственность - новый стереотип [Електронний ресурс] / Е. Т. Гайдар. - Режим доступу: https://aillarionov.livejournal.com/276579.html.

5. Індекси споживчих цін в Україні та окремих країнах світу у вересні 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://edclub.com.ua/analityka/indeksy-spozhyvchyh-cin-v-ukrayini-ta-okremyh-krayinah-svitu-u- veresni-2017-roku.

6. Илларионов, А. Инфляционный налог в Украине, 1999-2016 гг. [Електронний ресурс] / А. Илларионов. - Режим доступу: https://aillarionov.livejournal.com/1021692.html.

7. Кораблин, С. Монетарное подавление инфляции и усиление гривни неизбежно ведут к потере экономической динамики / С. Кораблин // Зеркало недели. - №11. - 2005. - С. 8.

8. Черничко Т. В. Заходи економічної політики та економічне зростання в Україні / Т. В. Черничко, С. Ф. Черничко // Вісник національного університету «Львівська політехніка» «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку», № 466. - Львів, 2002. - С. 350-356.

REFERENCES

1. Gredasov, A. M. (2016). Antyynfljacyonnaja polytyka v Rossyy y za rubezhom: sravnytel'nyj analyz. Molodoj uchenyj, 8.8, 5-8.

2. Indeksycin.Ekspres-vypusk. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrai'ny. Retrieved from

http://www.ukrstat.gov.ua.

3. Spozhyvchi ciny na osnovni vydy produktiv harchuvannja v Ukrai'ni ta okremyh krai'nah svitu. Osin' 2017

roku.Retrievedfromhttp://edclub.com.ua/analityka/spozhyvchi-ciny-na-osnovni-vydy-produktiv-harchuvannya-v-

ukrayini-ta-okremyh-krayinah-0.

4. Gajdar,Je.T. (1989). Pryvatna vlasnist' - novi steriotypy Retrieved from

https://aillarionov.livejournal.com/276579.html.

5. Indeksy spozhyvchyh cin v Ukrai'ni ta okremyh krai'nah svitu u veresni 2017 roku. Retrieved from http://edclub. com.ua/analityka/indeksy-spozhyvchyh-cin-v-ukrayini-ta-okremyh-krayinah-svitu-u-veresni-2017-roku.

6. Illarionov, A. (2016). Infljacijnyj podatok v Ukrai'ni, 1999-2016 rr. Retrieved from https://aillarionov.livejournal.com/1021692.html.

7. Korablin, S. (2005). Monetarne podalannja infljacii' i posylennja gryvni pryzvedut' do vtraty ekonomichnoi' dynamiky. Zerkalo nedely, 11, 8.

8. Chernychko T. V., Chernychko, S. F. ( 2002). Zahody ekonomichnoi' polityky ta ekonomichne zrostannja v Ukrai'ni. Visnyk nacional'nogo universytetu «L'vivs'ka politehnika» «Menedzhment ta pidpryjemnyctvo v Ukrai'ni: etapy stanovlennja i problemy rozvytku», 466, 350-356.

9. Chernychko S. F. (2005). Rozvytok infljacijnyh procesiv ta i'h vplyv na ekonomichni reformy v postsocialistychnyh krai'nah. Naukovyj visnyk: Zbirnyk naukovo-tehnichnyh prac' UkrDLTU, 15.2, 211-216.

Размещено на Allbest.ru