Сутність конкурентоздатності як соціально-економічного явища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність конкурентоздатності як соціально-економічного явища

Технологічні зміни та переоснащення сучасного виробництва, орієнтація на європейський ринок збуту сьогодні змушують професійні навчальні заклади до пошуку шляхів підвищення якості підготовки, формування фахівців нового типу, які здатні реально бути конкурентоздатними на ринку праці. Система професійної освіти, орієнтована лише на засвоєння знань, яка була традиційною і виправданою ще декілька десятиріч тому, уже не відповідає сучасному соціальному замовленню. Сьогодні роботодавець розглядає фахівця не лише як освітній продукт професійного навчального закладу, а як різнопланову особистість, яка має певні складові, необхідні для роботи в умовах виробництва, та може досягти високих результатів у своїй діяльності. Відтак, буденна дійсність змушує все активніше звертатися до суті й значення понять «конкурентоздатність» та «конкурентоздатність фахівця».

У сучасних наукових дослідженнях проблема конкурентоздатності найчастіше розглядається у педагогічному аспекті, пов'язаному з формуванням та управлінням процесом становлення особистості під час професійного навчання (І. Дармацкая, О. Романовський, Л. Сергеева, B. Суворов, С. Чегрінцева та ін.), виявленням сутності конкурентоспроможності майбутніх фахівців (С. Рачин, Є. Холодцев, Д. Чернилевський, С. Широкобоков, Р. Файхутдинов), структурою та характеристикою конкурентоспроможних якостей особистості (В. Андреєв, Н. Борисов, Є. Климов, А. Марков, Л. Мітіна), особливостей розвитку конкурентоспроможності майбутніх фахівців різних спеціальностей у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі (А. Ангеловський, С. Борисенко, Т. Ващило, І. Саратцева та ін.). Однак аналіз наукової літератури засвідчує, що проблемі конкурентоздатності випускника професійного навчального закладу приділено не досить достатньо уваги, хоча це поняття і зустрічається в багатьох психологічних та економічних розробках, зокрема у дисертаційних дослідженнях.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та проведенні порівняльного аналізу понять «конкурентоздатність» і «конкурентоспроможність»; формулюванні поняття «конкурентоздатність випускника професійного навчального закладу».

Найбільш докладно проблема конкурентоздатності розробляється в парадигмі сучасного менеджменту, де вона виступає одним із ключових понять при розгляді проблем організаційних змін.

Перші дослідження конкуренції належать шотландському економісту Адаму Сміту, який ще у XVIII ст. зробив крок до розуміння конкуренції як ефективного засобу цінового регулювання: на основі теорії конкурентної ціни сформулював поняття конкуренції як суперництва, що підвищує ціни і зменшує ціни; визначив основні умови ефективної конкуренції, що включають наявність великої кількості продавців, вичерпну інформацію про них, мобільність використовуваних ресурсів; вперше показав, яким чином конкуренція, зрівнюючи норми прибутку, призводить до оптимального розподілу праці й капіталу між галузями; розробив елементи моделі досконалої конкуренції і теоретично довів, що в її умовах можливе максимальне задоволення потреб [8].

Конкуренція - у найширшому розумінні цього слова означає суперництво у будь-якій сфері між окремими юридичними або фізичними особами (які зацікавлені у досягненні однакової мети

- переваги над своїми суперниками) - конкурентами. Конкуренція

- процес управління суб'єктом власними конкурентними перевагами для досягнення своїх цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у межах законодавства або в природних умовах [6]. Конкуренція - психологічна взаємодія суб'єктів (особистість, група, організація тощо) за обмежений ресурс (досягнення однаково / одночасно значущої для них мети/задоволенні власних потреб тощо) з використанням різних психологічних стратегій.

Конкурентоспроможність - можливості підприємства в досягненні переваги над іншими підприємствами.

Конкурентоспроможність товару - це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечує задоволення конкурентної потреби споживача. Успіх фірми в конкуренції визначається рівнем її конкурентоспроможності. Поняття «конкурентоспроможність» має різні інтерпретації залежно від об'єкта, до якого воно застосовується. Конкурентоспроможність є синтезом багатьох економічних категорій. У широкому розумінні конкурентоспроможність - це зумовлена економічними, соціальними, політичними чинниками позиція країни або товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках. За умов відкритої економіки вона може визначатися і як здатність країни (підприємства) протистояти міжнародній конкуренції на власному ринку і ринках інших країн. Проблема підвищення конкурентоспроможності стосується практично всіх сторін суспільного життя.

Серед засновників теорії конкурентоспроможності - відомі вчені-економісти Й. Шумпетер, М. Портер, Д Робінсон, Р. Фатхутдинов, Ф. фон Гаєк, Г. Хамел, Сер Дж.Р. Хікс, Е. Чемберлін та інші, чиї наукові роботи присвячені виявленню джерел конкурентних переваг фірми, а також розробці методів їх утримання. На думку Й. Шумпетера, відомого австрійського, пізніше американського економіста, історика економічної думки і соціолога, досконала конкуренція для суспільства - це стимул для мінімізації витрат і максимального наближення оплати праці до її граничної продуктивності. Ефективна конкуренція - це конкуренція нового типу, побудована на новаторстві. Конкуренція, на його думку, стимулюється тяжінням підприємця-новатора до отримання надприбутків за рахунок переваг, придбаних не зменшенням витрат, а внаслідок повного усунення конкурента з ринку. Відомий американський економіст М. Портер наголошує, що конкурентоспроможність підприємства - це порівняльна перевага відносно до інших фірм, здатність суб'єкта ринкових відносин бути на ринку на одному рівні з наявними там аналогічними конкуруючими суб'єктами. Британська економіст і громадська діячка Дж. Робінсон акцентувала увагу на негативних і згубних для суспільства ефектах монополізації (недосконалої конкуренції) -

зростання безробіття, обмеження виробництва, підвищення цін, гальмування науково-технічного прогресу. Вчений-економіст Р. Фатхутдінов розглядає конкурентоспроможність як властивість об'єкта, що характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потреби порівняно з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Австрійський економіст і філософ, прихильник ліберальної економіки і вільного ринку, лауреат Нобелівської премії з економіки Ф.А. фон Гаєк вважає, що конкуренція - це своєрідний інформаційний механізм, який забезпечує отримання систематичних і повноцінних знань про економіку, без яких неможлива ефективна господарська діяльність. Ринковий процес як процес розповсюдження і консолідації «розпорошеного» знання невіддільний від процесу конкуренції. Остання трактується не як ринковий стан досконалої конкуренції, а як процес руху, процедура «відкриття» нових потреб та способів їх задоволення, нових ресурсів і можливостей виробництва. Сер Дж.Р. Хікс, англійський економіст, лауреат Нобелівської премії в області економічної науки за внесок в розробку теорії загальної рівноваги і економіки добробуту, досліджував функціонування ринку праці та механізму встановлення заробітної плати в умовах недосконалої конкуренції. Американський економіст, професор, засновник теорії монополістичної конкуренції Ед. Г. Чемберлін увів термін «індивідуалізації продукції» (реальні або ілюзорні

відмінності між конкуруючими товарами) та нові поняття: «монополістична конкуренція» і «монополістичний конкурент».

Теоретичним дослідженням природи конкурентоздатності присвятили наукові розвідки вітчизняні вчені Л. Антонюк, Д. Богиня, О. Гош, Л. Калініченко, М. Кизим, М. Лапа, А. Піддубна, П. Пуцентейло, С. Цимбалюк, К. Чуніхіна, О. Шнипко та ін., досліджуючи поняття «конкурентоспроможність робочої сили», механізми формування конкурентоспроможності фахівця, фактори впливу на рівень конкурентоспроможності.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» містить таке трактування конкуренції: «Економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибрати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обігу товарів на ринку» [4].

Забезпечення конкурентоспроможності - це філософія управління всією системою в умовах ринку, що орієнтується на вирішення певних задач. Сьогодні поняття конкурентоспроможності вживається досить широко, в науковій літературі не існує його загальноприйнятого визначення й не сформовано загальний підхід щодо дослідження конкурентоспроможності різних об'єктів. Конкуренцію розглядають (від лат. сопсшепііа - стикатися, змагатися) як суперництво між товаровиробниками за найбільш сприятливі, економічно вигідні умови виробництва та реалізації продукції [10], або трактують як наявність на ринку більшої кількості незалежних покупців і продавців та можливість для них вільно входити на ринок і залишати його [5]. За визначенням Ю. Юданова, конкурентоздатність характеризується з точки зору системного підходу та враховує ключові ознаки цього терміну: наявність стратегії, тривалий період, переважні (конкурентні) позиції [11]. Значна увага приділяється розвитку психологічного напряму досліджень проблеми конкуренції. Соціально-психологічні відносини і відносини соціальних груп були предметом аналізу в роботах В. Андрєєва (положення науки «конкурентології»), О. Журавльова, В. Познякова (психологічне ставлення до конкуренції та партнерства), І. Корошко (психологічна готовність до конкуренції), Л. Карамушки (психологічна основа, стратегії конкуренції), О. Романовської (види та типи поведінки в конкуренції) та ін.

На сьогодні існує безліч трактувань сутності поняття «конкурентоздатність», однак, як правило, з поняттям «конкурентоздатність» вживається тотожний термін «конкурентоспроможність». Певним чином означене доводить академік В. Бондар, який говорить, що поняття «конкурентоспроможний» і «конкурентоздатний» взаємопов'язані, і коли мова йде про «кваліфікаційну готовність за необхідності вступати в конкурентну боротьбу на ринку праці», то він радить використовувати поняття «конкурентоспроможний», разом з тим вчений визначає «конкурентоздатність» як «стійку особистісну властивість свідомо і творчо реалізувати професійну компетентність за достатнього рівня володіння необхідними суспільно - комунікативними знаннями, вміннями та особистісними характеристиками» [2].

Однак проведений аналіз довідкової літератури щодо визначення понять «конкурентоспроможність» та «конкурентоздатність» засвідчив, що терміни тільки етимологічно мають один корінь, похідний від слова «конкуренція», що означає суперництво, змагання, зіткнення [3]. Проте друга частина терміна має певні розбіжності: «спроможність» походить від слова «спроможний», тобто який має здатність виконувати, здійснювати що-небудь або який може, має можливості здійснити що-небудь [3, с. 1378]; «здатність» - від слова «здатний», тобто який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином [3, с. 453]. Розбіжність виникає в тому, що «спроможність» це «можливість реалізувати уміння», а здатність, притаманна об'єктові, - це «уміння здійснити задумане».

У дослідженнях Л. Сергеєвої поняття конкурентоздатності формулюється, виходячи з переліку особистісних компетенцій і визначається як узагальнений показник, що характеризує рівень професійної, соціальної та особистісної компетенції випускника, який дає йому впевненість у своїх силах і здатність витримувати конкуренцію на ринку праці порівняно з випускниками аналогічних навчальних закладів [7].

Відповідно до визначень науковців у різних площинах, ми можемо трактувати поняття конкурентоспроможність фахівця - як наявність у фахівця можливостей конкурувати на ринку праці, а конкурентоздатність фахівця - як здатність фахівця конкурувати, тобто наявність у нього відповідних компетентностей та особистісних переваг, які дозволяють виграти конкурентну боротьбу. Конкурентоспроможність - це складна економічна категорія, що характеризує можливість досягати власних цілей, в тому числі отримання доходу, через задоволення потреб споживача в умовах конкурентного ринку у певний проміжок часу.

Конкурентоздатність особистості (економічного суб'єкта) розглядається як здатність до успішної конкурентної взаємодії, яка визначається психологічними характеристиками особистості, характеризується відносністю, динамічністю, індивідуальністю і активним саморозвитком. Найкращим результатом діяльності фахівця в умовах конкуренції є його конкурентоздатність [9].

Проведений О. Алєксєєвою аналіз дав можливість дійти висновку, що однією із професійно важливих якостей сучасного фахівця є конкурентоздатність як свідчення його високого рівня підготовленості до професійної діяльності та здатності до постійного й неперервного навчання і самонавчання [1]. Конкурентоздатність фахівця визначається його здібностями до соціалізації. Розвиток конкурентоздатності особистості має бути метою системи професійної підготовки фахівця.

Конкурентоздатний фахівець - це професіонал, здатний знайти оптимальний спосіб досягнення професійної мети і метод виконання професійного завдання в умовах, що змінюються.

Конкурентоздатність людини в професійній діяльності залежить не тільки від наявності глибоких професійних знань, умінь і компетенцій, а також від наявності мотивів і ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності. Критерієм конкурентоздатності виступає вміння визначити та швидко і ефективно використати в конкурентній боротьбі свої переваги, особисті та професійні якості. Конкурентоздатність випускника професійного навчального закладу - це здатність фахівця відповідати вимогам роботодавця в даний період, через конкурентні (професійні та особистісні) переваги по відношенню до інших фахівців у певній галузі.

Отже, розвиток конкурентоздатності має системний характер та потребує створення певних організаційно-педагогічних умов, освітньо-інформаційного середовища, в яких відбувається освітній процес, навчально-виробнича діяльність, що створює умови для особистісно-професійного становлення особистості. Розвиток конкурентоздатності майбутнього фахівця - це складний, поетапний, багатоаспектний процес, який має враховувати набуття особистістю досвіду творчої професійної діяльності та досвіду конструктивного професійного спілкування, тобто моделюється конкурентоформуюче освітнє середовище, що є гарантом якості професійної освіти. Перспективами подальших досліджень є вивчення сукупності ключових компетенцій та ціннісних орієнтацій, які дозволяють особистості успішно функціонувати в соціумі й цивілізовано вирішувати проблеми професійного зростання.

Список використаних джерел

конкурентоспроможність випускник професійний роботодавець

1. Алєксєєва О.І. Психологічне забезпечення розвитку конкурентоздатності управлінського персоналу освітніх організацій державної форми власності: дцс…. канд. психол. наук: 19.00.10 /Алєксєєва Олена Іванівна. - К., 2016. - 327 с.

2. Бондар В. І. Конкурентоздатність педагога як складова його професійної компетентності / В. І. Бондар // Початкова школа. - 2008. - №7. - С. 22 - 23.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад, і гол. ред. В.Т. Бусел]. - К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

4. Закон України «Про захист економічної конкуренції» / Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2001. - №5. - С. 64.

5. Макконнел К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. / К.Р. Макконнел, С.Л. Брю. - М.: Республика, 1992. - 799 с.

6. Международный маркетинг: учеб. пособ. / под ред. Н.И. Перцовского. - М.: Высшая школа, 2001. - 239 с.

7. Сергеева Л.М. Конкурентоздатність фахівця як соціально-педагогічна категорія /Л.М. Сергеєва // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. зб. наук. пр. /[редкол. Л.Б. Лук'янова (голова) та ін.]; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих НАПН України. - К., 2015. - Вип. 1 (10). - 265 с. - С. 72-80

8. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М.: Соцэкгиз, 1962. - 432 с.

9. Філь О.А. Психологічні особливості конкурентоздатності безробітних - майбутніх підприємців / О.А. Філь, Л.В. Галаган // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. / Ін-т психології імені Г.С. Костюка НАПН України. - К., 2011. - Т. 1: Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія, вип. 32. - С. 340 - 353.

10. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник / Шершньова З. Є. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.

11. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: учебно-практ. пособ. / А.Ю. Юданов. - М.: ГНОМ и Д, 2001. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru