Механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва

У статті розглянуто принципи та шляхи реалізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів, розроблено структурну схему механізму за допомогою економічних методів, інструментів, принципів, завдань, важелів, функцій, яка спрямована на прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо підтримання високого рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва.

Постанова проблеми. Сучасні особливості функціонування, складне економічне та політичне становище держави зумовлюють зростання ролі захищеності економічних інтересів для кожної вітчизняної галузі. Це питання є складним з огляду на можливість виникнення несприятливих ситуацій на декількох рівнях (макро-, мезо-, та мікрорівні) як окремо, так і комплексно. При цьому, особливістю захисту економічних інтересів є те, що ухвалення управлінських рішень часто здійснюється в умовах зниження загального рівня управління виробництвом.

Однією з головних проблем сучасного аграрного виробництва, яка потребує вирішення, є відсутність ефективного механізму захисту його економічних інтересів, який дозволятиме здійснювати протидію загрозам, використовувати наявний потенціал та в цілому підтримувати належний стан продовольчої безпеки в Україні.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженню проблем захисту економічних інтересів аграрного виробництва присвячені праці економістів-аграрників В. Амбросова, В. Андрійчука, П. Гайдуцького, Ю. Лупенка, Ю. Лузана, О. Митяй, П. Саблука, С. Стоянової- Коваль, В. Савченка, В. Юрчишина, В. Замлинського, О. Галицького, I. Гришової, М. Забаштанського, О. Наумова, Т. Шестаковської, Т. Шабатури та ін. Відзначаючи наукову та практичну значущість напрацювань цих авторів, питанню формування механізму забезпечення захисту економічних інтересів аграрного виробництва присвячено недостатньо уваги. Більшість досліджень стосується економічної безпеки аграрного сектору задля попередження кризових явищ та зменшення їх наслідків. Актуальним є вирішення проблем захисту економічних інтересів аграрного виробництва як важливої складової забезпечення продовольчої безпеки національної економіки України.

Метою статті є дослідження принципів формування та реалізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва.

Виклад основного матеріалу. Механізм захисту економічних інтересів аграрного виробництва є однією ізключових підсистем загальної системи управління, що включаєсукупність економічних методів, принципів, функцій, завдань, важелів таінструментів впливу на стан та розвиток суб'єкта господарювання. Елементи механізму мають складну, багаторівневу та ієрархічну організацію, виявляючи себе у вигляді певних підсистем: підсистема управлінської діяльності, підсистема цілей та завдань, функціональна структура та організаційна структура, узгодження яких пропонується здійснювати на основі комплементарного підходу.

Враховуючи стратегічну необхідність розвитку аграрного виробництва, його ролі у функціонуванні національної економіки, вважаємо, що об'єктивним і доцільним є врахування комплементарності при створенні механізму захисту економічних інтересів, що обумовлено взаємодоповнюваністю між різними секторами економічної захищеності аграрного виробництва.

Варто виділити два підходи до розгляду явища:

1) лінійний підхід - за яким елементи в системі мають однаковий вплив один на одного і при їх функціонуванні виникає комплементарність;

2) ієрархічний підхід - за яким один з елементів системи виконує провідну роль, а інші його доповнюють, що призводить до зростання ефективності їх функціонування та досліджуваної системи загалом [1].

Процес функціонування механізму завжди передбачає наявність об'єкта та суб'єкта. Тому, розглядаючи механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, необхідно визначити відповідні суб'єкт та об'єкт.

Головною ознакою суб'єкта механізму є наявність у нього певних повноважень або компетенцій, що дають змогу втілювати свою волю у формі управлінських рішень, керівних команд, обов'язкових до виконання.

У вітчизняній практиці господарювання найчастіше суб'єктами механізму захисту економічних інтересів є суб'єкти аграрного виробництва та органи державної влади. Об'єктом механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва виступають економічні процеси аграрного виробництва в цілому, його окремі елементи (прибуток, джерела формування фінансових ресурсів, структура капіталу, обсяги та інтенсивність грошових потоків, інвестиції, інновації тощо) та сукупність фінансових ризиків, що впливають на функціонування аграрного виробництва. В межах системи захисту економічних інтересів об'єкт визначається та коригується залежно від завдань.

Основною метою механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва є забезпечення економічної стійкості аграрного виробництва та захист його економічних інтересів від дії зовнішніх і внутрішніх загроз та економічних ризиків для забезпечення ефективного розвитку в поточному та довгостроковому періоді.

У процесі реалізації головної мети, механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва спрямований на вирішення основних завдань виробництва аграрної продукції.

Загалом, в процесі реалізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, окремі завдання мають корелюватися та бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації головної мети механізму.

Ефективність реалізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва потребує окреслення принципів захисту економічних інтересів, що дасть можливість обґрунтовано приймати управлінські рішення, оптимізувати структуру, удосконалити організаційні процеси на виробництві. На основі аналізу фахової економічної літератури було визначено основні принципи механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва (Табл. 1). Дані принципи між собою взаємопов'язані, тому недотримання хоча б якогось із них негативно вплине на ефективність функціонування механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва. Проте, можливе уточнення їх переліку, враховуючи складні умови діяльності суб'єктів господарювання та постійні економічні перетворення.

Таблиця 1. Принципи механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва

Узагальнюючи результати аналізу поглядів вчених на перелік функцій механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, пропонуємо виділити:

- організаційну функцію, що полягає у формуванні ефективного механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва;

- діагностичну функцію, що передбачає збір і аналіз інформації стосовно рівня захисту економічних інтересів, оцінку та прогнозування її стану;

- регулюючу функцію, що полягає у посиленні взаємозв'язку економічної політики та основних напрямів розвитку аграрного виробництва, забезпеченні ліквідності, платоспроможності та рентабельності, посиленні фінансової стійкості тощо;

- захисну функцію, що зводиться до гарантування економічної захищеності, включаючи контроль за дотриманням законодавчих норм, а також полягає у здатності механізму захищати економічні інтереси аграрного виробництва від дії внутрішніх та зовнішніх загроз і ризиків. Захисна функція є основною у кризовому стані економіки, в якому фінансово-економічна ситуація веде до дисбалансів у діяльності та розвитку аграрного виробництва, тобто супроводжується виникненням значних фінансових проблем;

- контролюючу функцію, що передбачає здійснення безперервного контролю за ходом реалізації управлінських рішень у сфері реалізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, і полягає у встановленні граничних розмірів індикаторів рівня економічного захисту та узгодженні з плановими завданнями, створенні системи інформації, виявленні відхилень між поточним рівнем захисту економічних інтересів та плановим, здійсненні необхідноговпливу на персонал, що здійснює прийняття відповідних рішень.

Враховуючи вищевикладене, нами запропоновано визначення сутності та змісту механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, як сукупності дій, процесів щодо складання комплексу різнобічних заходів, які здійснюються суб'єктами механізму для створення сприятливих умов активізації ресурсно-інноваційного потенціалу аграрного виробництва, та який формується з урахуванням ієрархічного підходу комплементарності, що полягає в ефективному поєднанні сукупності специфічних економічних методів, принципів, функцій, завдань, важелів та інструментів впливу на рівень захисту економічних інтересів аграрного виробництва.

Функції механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва представлені в агрегованому вигляді та можуть бути деталізовані з урахуванням економічних відносин, структури капіталу, форм фінансування та фінансових інтересів.

Механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва містить також підсистеми методів, інструментів та важелів, що формують ядро механізму.

В структурі запропонованого механізму ми виділяємо наступні групи методів: управлінські, економічні та методи управління економічними ризиками.

Методи управління полягають у тому, щоб створити умови для чіткої організації механізму, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці з метою забезпечення максимальної ефективності управління захистом економічних інтересів аграрного виробництва. Основою класифікації методів управління є внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі своєї діяльності. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього, розрізняють такі методи управління захистом економічних інтересів аграрного виробництва: економічні, соціально-психологічні та організаційні [2].

Економічні методи характеризуються впливом на суб'єкт управління через його економічні інтереси шляхом матеріального стимулювання, тобто створюють матеріальну зацікавленість у відповідальних осіб за стан (рівень) захисту економічних інтересів аграрного виробництва.

За допомогою організаційних методів формується організаційна структура управління захистом економічних інтересів, визначаються повноваження та відповідальність посадових осіб, розпорядок роботи, порядок дій у тій чи іншійситуації.

Використання соціально-психологічних методів в управлінні захистом економічних інтересів спрямоване на підвищення рівня мотивації персоналу в системі безпеки виробництва.

Обов'язковим елементом у структурі механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва є фінансові методи, які охоплюють планування і прогнозування, моніторинг, економічний аналіз та економічне регулювання.

Метод прогнозування використовується з метою передбачення майбутнього стану внутрішнього і зовнішнього середовища,можливих загроз економічним інтересам виробництва. Він базується на вивченні закономірностей розвитку різних економічних явищ і процесів, виявляє найбільш імовірні та альтернативні шляхи їх розвитку і дає базу для вибору стратегії на перспективу. Тобто це процес обґрунтування кількісних та якісних змін стану економічної захищеності аграрного виробництва в майбутньому. Прогнозування, з одного боку, має передувати плануванню, а з другого боку, має бути його складовою частиною, оскільки використовується на різних стадіях планової роботи [3].

Планування є одним із найважливіших етапів у процесі формування механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, оскільки є методом, що створює основу для прийняття всіх управлінських рішень в процесі забезпечення економічних інтересів. Головним завданням планування є постановка цілей та завдань, для досягнення яких має здійснюватися увесь подальший управлінський процес.

Моніторинг використовується з метою постійного спостереження за станом економічного захисту інтересів та передбачає виявлення змін та відхилень від планових показників, відстеження можливих ризиків та загроз, що можуть призвести до зниження економічної захищеності, контроль за дотриманням принципів забезпечення захисту економічних інтересів. Використання методу моніторингу в реалізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва дає змогу в короткі строки діагностувати кризові явища у аграрному виробництві та вчасно реагувати на них. Ефективна організація моніторингу повинна передбачати контроль за станом не лише внутрішнього середовища, але і зовнішнього, в якому акумулюється основна маса небезпекта загроз.

Метод аналізу дає змогу, шляхом розрахунку основних економічних показників, говорити про конкурентоспроможність, ліквідність, прибутковість, відповідність обсягів продажу запланованим значенням та ін. Без постійного аналізу діяльності неможливе існування та прогресивний розвиток аграрного виробництва.

Регулювання, як метод забезпечення захисту економічних інтересів, передбачає оптимізацію рівня захисту економічних інтересів, на основі даних про його стан, стан зовнішнього та внутрішнього середовищ, наявність ризиків та загроз, що були отримані на попередніх етапах методологічного процесу, та порівняння їх із плановими та прогнозними показниками. Регулювання включає постійний вплив управлінського персоналу на перебіг фінансових процесів та стан захисту економічних інтересів аграрного виробництва з метою досягнення стану відповідності заплановани мцілям. Процес регулювання має здійснюватися у трьох напрямках: попередження негативних впливів на економічні інтереси аграрного виробництва, засобами якого є забезпечення та постійна підтримка високого рівня кваліфікації працівників, забезпечення прогресивного розвитку техніко-технологічних можливостей та потужностей виробництва [4]; послаблення впливу загроз на рівень захисту економічних інтересів, що здійснюється шляхом резервування коштів на покриття непередбачених витрат, відмови від ненадійних партнерів, страхування, гарантування, збільшення кількості використовуваних технологій виробництвата діяльності одночасно на декількох ринках із великою кількістю споживачів [5].

До основних інструментів, за допомогою яких можна здійснювати реалізацію механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, відносимо: капітал, залучені і позикові ресурси, інвестиції, прибуток, податки, лізинг, факторинг, форфейтинг, страхові поліси, цінні папери та ін.

У механізмі забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва важливу роль відіграють наступні важелі: відсоткові ставки, дивіденди, ставки податків, дисконт, інвестиційний дохід, лізингові, факторингові, форфейтингові платежі, пайові внески, страхові тарифи, курси цінних паперів, фінансові стимули і санкції тощо.

Кожен фінансово-економічний важіль має свою характеристику і виконує визначену функцію. У сукупності ці важелі взаємозалежні і являють собою цілісну систему понять і показників, за допомогою яких організуються і регулюються відносини в аграрному виробництві. Наскільки виважено важелі та інструменти будуть використані у процесі захисту економічних інтересів аграрного виробництва, настільки механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів буде ефективним.

Механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва ґрунтується на розробці відповідної наукової теорії, концепції, стратегії і тактики, проведенні адекватної економічної політики, систематизації загроз та економічних ризиків, застосуванні засобів, способів і методів забезпечення захисту економічних інтересів аграрного виробництва та його розвитку. Механізм включає наступні етапи: оцінка економічних відносин у сфері аграрного виробництва; ідентифікація та структуризація економічних ризиків та загроз, що впливають на процес виробництва; оцінка та аналіз рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва; розробка заходів, націлених на підвищення рівня захищеності економічних інтересів аграрного виробництва; вибір заходів зниження рівня економічних ризиків, з урахуванням стратегічних інтересів і можливостей учасників аграрного виробництва; контроль реалізації заходів щодо забезпечення захисту економічних інтересів аграрного виробництва в сучасних глобалізаційних умовах.

Однією із складових механізму комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва є система його забезпечення. На основі аналізу фахової економічної літератури, пропонуємо виділяти наступні підсистеми забезпечення механізму: ресурсне забезпечення (зовнішні та внутрішні джерела формування ресурсів для задоволення потреб суб'єкта господарювання); нормативно-правове забезпечення (сукупність нормативно- правових актів, що регулюють фінансово-господарську та інноваційну спрямованість); інформаційне забезпечення (сукупність зовнішніх та внутрішніх інформаційних потоків, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень); методичне забезпечення (система аналітичних прийомів та способів оцінки рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва, з урахуванням внутрішніх взаємозв'язків та взаємозалежностей між складовими захисту економічних інтересів); кадрове забезпечення (персонал, необхідний для забезпечення захисту економічних інтересів аграрного виробництва); технічне забезпечення (комплекс програмно-технічних засобів, що сприяють захисту економічних інтересів виробництва).

Ресурсне забезпечення механізму передбачає формування й використання ресурсів для задоволення потреб суб'єкта господарювання. Ресурсне забезпечення реалізується на основі зовнішньої та внутрішньої системи формування ресурсів.

Внутрішнє ресурсне забезпечення здійснюється за рахунок власних доходів підприємства і передбачає використання таких джерел як нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування та надходження від реалізації майна підприємства.

До зовнішніх джерел відноситься позиковий капітал, до якого належать: кредиторська заборгованість, короткострокові та довгострокові кредити банків, небанківські залучені кошти (державний кредит, кредити міжнародних фінансово-кредитних інститутів, лізинг, комерційний кредит). Використання позикового капіталу дозволяє істотно розширити обсяг виробництва, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових коштів, а в кінцевому результаті - розширити обсяги виробництва.

Інформаційне забезпечення - процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень за складовими захисту економічних інтересів аграрного виробництва.

Основу інформаційного забезпечення механізму комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва становить: фінансова, податкова, статистична звітність, дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку, експертні оцінки, публікації з відповідних питань, статистичні збірники та довідники. Також для забезпечення захисту економічних інтересів аграрного виробництва досить важливими є дані інвестиційної інформації, зокрема результати порівняльної оцінки варіантів інвестиційних проектів за всіма видами інвестицій (прямих або портфельних). Носіями такої інформації можуть бути довідки або прогнозні моделі трастових та інвестиційних компаній (у тому числі і банків) щодо управління портфелем цінних паперів, робочі розрахунки підприємства з питань планування та оцінювання ефективності інвестицій.

Нормативно-правове забезпечення включає закони та підзаконні акти, які регулюють фінансово-господарську та інноваційну діяльність суб'єктів аграрного виробництва, норми, накази, вимоги тощо.

Основою методичного забезпечення механізму виступають: інструкції, статутні положення, методики оцінки, що включають систему аналітичних прийомів та способів, які дозволяють комплексно охарактеризувати рівень захисту економічних інтересів аграрного виробництва, з урахуванням внутрішніх взаємозв'язків та взаємозалежностій між складовими захисту економічних інтересів аграрного виробництва.

Кадрове забезпечення - забезпеченість аграрного виробництва необхідними кадровими ресурсами, формування ефективної системи управління персоналом та комунікативної політики.

Процес формування кадрового забезпечення механізму комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва охоплює такі етапи:

- визначення потреби в персоналі за чисельністю та складом, підбір персоналу з урахуванням специфіки аграрного виробництва;

- раціональна розстановка кадрів і розподіл завдань, прав та відповідальності в системі захисту економічних інтересів аграрного виробництва;

- делегування повноважень;

- навчання, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу, що бере участь в управлінні захистом економічних інтересів аграрного виробництва;

- планування ділової кар'єри, службово-професійного просування та своєчасного переміщення персоналу, що дозволить оптимізувати персонал, задіяний в забезпеченні захисту економічних інтересів, та мінімізувати витрати виробництва. Обґрунтований підбір кадрів сприятиме прийняттю ефективних управлінських рішень [6].

Під технічним забезпеченням механізму комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва розуміють комплекс технічних засобів - сукупність технічних засобів збору, реєстрації, накопичення, передачі, обробки, виводу й подання інформації. Комплекс технічних засобів сприяє пришвидшенню вирішення аналітичних завдань та управлінських процесів.

Під час визначення та аналізу механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, як «фундаменту» його функціонування, варто звернути увагу на те, що всі підсистеми постійно розвиваються відповідно до динамічного розвитку ринкових відносин та конкурентного середовища.

Реалізація запропонованого механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва в значній мірі посилить результативність аграрного виробництва та дозволить поліпшити його стійкість та конкурентоспроможність.

Сучасні умови господарювання породжують необхідність побудови комплексного механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, який включає управління економічними ризиками та загрозами, має певну чітку послідовність етапів та процедур, що дасть змогу підвищити швидкість та якість прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також дозволить скоротити економічні витрати виробництва.

З метою побудови ефективної системи управління захистом економічних інтересів аграрного виробництва, нами було розроблено алгоритм запровадження механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, в основу якого покладено авторський підхід до оцінки рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва та визначення рівня досягнення мети механізму, що забезпечує його адаптивність до змін внутрішнього та зовнішнього середовища.

На першому етапі відбувається визначення економічних операцій та аналіз його економічних відносин з різними контрагентами. Економічні відносини формуються в межах окремих господарюючих суб'єктів та залежать від форм власності та організаційно-правової форми функціонування суб'єкта аграрного виробництва, його галузевої належності, складу майна та капіталу, структури фінансових ресурсів тощо.

На наступному етапі відбувається структуризація економічних відносин за складовими захисту економічних інтересів аграрного виробництва (ресурсний, соціальний, ринковий, інноваційний захист), що сприятиме визначенню рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва та побудові ефективної системи управління ним.

Одним із найважливіших завдань механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва є аналіз економічних ризиків. Ідентифікація економічних ризиків є необхідною передумовою оцінки рівня їх впливу на функціонування аграрного виробництва. Ідентифікація економічних ризиків полягає у виявленні можливих ризиків, пов'язаних з кожною конкретною економічною операцією, та визначенні причин виникнення того чи іншого виду ризику.

При цьому, важливо у складі портфеля економічних ризиків виділити внутрішні ризики, які залежать від самого виробництва, зовнішні ризики, які визначаються макроекономічною діяльністю, та змішані ризики - які залежать як від функціонування аграрного виробництва, так і від впливу зовнішнього середовища.

Далі оцінюємо ймовірність прояву загроз та економічних ризиків, тобто визначаємо можливі наслідки від дії тих чи інших економічних ризиків та загроз на функціонування аграрного виробництва.

Наслідки прояву економічних ризиків можуть характеризуватися негативними, позитивними та нульовими показниками результативності аграрного виробництва.

Ефективне управління захистом економічних інтересів аграрного виробництва можливе лише за умови об'єктивної та своєчасної оцінки його рівня.

Саме тому, наступним етапом є оцінка рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва. Аналіз захисту економічних інтересів виробництва необхідний не лише власникам виробництва (своєчасна оцінка рівня захисту економічних інтересів дозволяє вчасно виявити загрози в економічному стані та нейтралізувати їх без втрати фінансової стійкості та платоспроможності), він також дає можливість інвесторам і кредиторам оцінити суб'єкта аграрного виробництва з точки зору його привабливості щодо впровадження проектів інвестування та кредитування. На основі проведеного аналізу фахової економічної літератури нами було визначено, що на сьогоднішній день не існує єдиної методики оцінки рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва. А запропоновані підходи мають ряд неточностей та суперечностей. Саме тому, комплексний підхід до оцінки рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва має включати три складові, а саме: оцінку рівня ресурсної, ринкової, соціальної та інноваційної захищеності.

На основі проведеного аналізу приймається рішення про відповідність фактичного рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва допустимому. Якщо фактичний рівень відповідає допустимому, то відбувається перехід до останнього етапу, а саме до контролю за дотриманням належного рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва. Якщо ж фактичний рівень не відповідає допустимому, то слід підібрати заходи підвищення рівня захисту економічних інтересів та оцінити їх економічну ефективність, з розрахунку витрат на їх проведення та вигод від мінімізації ризиків виробництва, що дозволяє врахувати доцільність проведених заходів. Розроблений системний набір заходів для формування механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва наведено на.

Механізм забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва повинен відповідати основним функціональним цілям економічного захисту, які притаманні аграріям, що випускають агропромислову продукцію. За таких умов необхідно забезпечувати високу фінансову ефективність роботи, економічну стабільність та незалежність, а також технологічну незалежність та високу конкурентоспроможність за оптимальної та ефективної організаційної структури управління [7].

Наступним етапом реалізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва є визначення рівня досягнення поставленої мети.

Якщо мета не була досягнута, то відбувається повернення до початкового етапу алгоритму. Повне досягнення мети свідчить про підвищення рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва. Часткове досягнення поставленої мети свідчить хоч і про підвищення рівня захисту економічних інтересів, однак, все ж, недосягнення бажаного результату, що вказує на необхідність подальшого управління захистом економічних інтересів шляхом розробки нових заходів підвищення її рівня або застосування інших варіантів уже розроблених напрямів.

Заходи підвищення рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва мають бути узгодженими між собою, оскільки застосування одного методу може призвести до зниження або підвищення рівня економічних ризиків за іншими напрямами аграрного виробництва. Тому, найбільш ефективним буде механізм реалізації комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва, який забезпечить комплексне використання заходів підвищення їх рівня.

Запропоновані заходи підвищення рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва, за функціональними складовими, подані у загальному вигляді, оскільки для кожного конкретного суб'єкта такі заходи є індивідуальними і потребують врахування різних аспектів діяльності та специфіки його економічних відносин з різними контрагентами.

Після вибору оптимальних заходів підвищення захисту економічних інтересів аграрного виробництва відбувається їх реалізація, координація та поточний контроль за виконанням цільових показників. Своєчасне виявлення помилок та прорахунків дає змогу мінімізувати витрати виробництва для досягнення поставленої мети. Моніторинг застосовується з метою системного спостереження за змінами показників та визначення ефективності реалізованих заходів. Реалізація запропонованого алгоритму сприятиме оптимізації механізму забезпечення комплементарності захисту економічних інтересів аграрного виробництва.

праця економічний аграрний

Висновки

Таким чином, основним завданням у підвищенні рівня ефективності аграрного виробництва є створення дієвого механізму реалізації комплементарності захисту економічних інтересів, який забезпечує стійкість виробництва аграрної продукції в сучасних умовах. Розроблена нами структурна схема механізму, за допомогою економічних методів, інструментів, принципів, завдань, важелів, функцій, спрямована на прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо підтримання високого рівня захисту економічних інтересів аграрного виробництва. Запропонований механізм передбачає, окрім побудови системи управління захистом економічних інтересів аграрного виробництва, визначення рівня економічних ризиків, що посилює його значення та роль у забезпеченні ефективності аграрного виробництва і національної економіки.

Список використаних джерел

1.Наумов О. Б. Механізм державно-приватного партнерства як інструмент стабілізації інвестиційного процесу / О. Б. Наумов, С. С. Стоянова-Коваль // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2016. - № 6. - С. 98-105.

Размещено на Allbest.ru