Вплив банківського кредиту на розвиток національної економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив банківського кредиту на розвиток національної економіки України

І.Д. Давидович

У статті досліджено взаємозв'язок між кредитуванням суб'єктів господарювання та розвитком національної економіки України. Здійснено оцінку впливу на ВВП сукупності показників банківського кредиту. Розроблено методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення кредитного процесу в Україні, що дозволить сприяти відновленню зростання національної економіки.

Ключові слова: кредит, кредитоспроможність, ВВП, національна економіка

В статье исследована взаимосвязь между кредитованием субъектов хозяйствования и развитием национальной экономики Украины. Осуществлена оценка влияния на ВВП совокупности показателей банковского кредита. Разработаны методические и практические рекомендации по совершенствованию кредитного процесса в Украине, что позволит содействовать восстановлению росту национальной экономики.

Ключевые слова: кредит, кредитоспособность, ВВП, национальная экономика

On a regular basis, the development of the national economy is characterized by an unsettled and unaccounted for. Experts, analysts, scientists are looking for the best

ways to restore the stability of the domestic economy and create the preconditions for sustainable economic growth and welfare of the population.

One of the main instruments of socio-economic development is the credit, through which economic entities receive funds to finance current and promising economic activity. However, today the lending process is limited, because it is characterized by high requirements for a potential borrower, high cost of attracting and servicing loans, high transaction costs. At the same time, a significant proportion of economic entities- potential borrowers is characterized by low levels of liquidity, financial stability, profitability, and poor creditworthiness.

The article examines the relationship between loans and the national economy. Among this was found the relationship between lending to some sectors of the economy and GDP Methodical and practical recommendations have been developed to improve creditworthiness in order to overcome the economic crisis in the country.

Key words: credit, creditworthiness, GDP, national economy.

Постановка проблеми у загальному вигляді. На сучасному етапі розвитку національна економіка характеризується нестабільністю та невизначеністю. Фахівці, аналітики, науковці шукають найкращі варіанти відновлення стабільності вітчизняної економіки та створення передумов для забезпечення стійкого економічного зростання та добробуту населення.

Одним із основних інструментів соціально-економічного розвитку є кредит, завдяки якому економічні суб'єкти отримують кошти для фінансування поточної та перспективної господарської діяльності. Втім, на сьогодні процес кредитування обмежений, оскільки характеризується високими вимогами до потенційного позичальника, високою вартістю залучення та обслуговування кредитів, високими транзакційними витратами. При цьому значна частка суб'єктів господарювання - потенційних позичальників характеризується низьким рівнем ліквідності, фінансової стійкості, прибутковості, має незадовільний рівень кредитоспроможності й ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різним аспектам розвитку кредиту та кредитних інструментів приділяють увагу в своїх дослідженнях такі відомі вітчизняні економісти, як В. Базилевич, О. Ба- рановський, О. Вовчак, В. Галасюк, А. Гідулян, Ж. Довгань, Т. Дорошенко, В. Лагутін, М. Савлук, В. Стельмах й інші. У своїх роботах вони розглядають різноманітні аспекти економічної ролі кредиту та його впливу на структуру і динаміку економічного розвитку. Але, окремі питання потребують подальшого дослідження, зокрема аналіз галузевої структури кредитування та її впливу на розвиток економіки України.

Постановка завдання. Головною метою цієї роботи є дослідження ролі кредиту у розвитку національної економіки України на основі економіко-математичного моделювання та обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності процесу кредитування.

Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогодні банківська система України не виконує роль прискорювача розвитку національної економіки. Недостатніми є власні кошти комерційних банків, нестабільні пасивні операції, що відповідно обмежує пропозицію кредитних ресурсів. Банківські установи майже не залучають ресурси на довгостроковій основі. Негативний вплив на кредитні операції банківського сектору має й соціально-політична та економічна нестабільність, волантильність валютного ринку, дефіцит державного бюджету і зростання державного боргу, накопичені проблемні кредити, різке зниження кредитоспроможності суб'єктів господарювання й ін. Тривалий час кредитні операції банків здійснювалися у відповідності до мети отримання швидких надприбутків, що значно знизило рівень їх фінансової стабільності, ефективності та практично позбавило кредитних ресурсів реальний сектор економіки. Також практично відсутня практика надання кредитів банками під виробничі програми довгострокового характеру та проектного фінансування. Галузева та регіональна структури кредитування характеризується асиметричністю та відсутністю державної політики щодо її оптимізації в контексті забезпечення зростання соціально-економічного добробуту.

Дані табл. 1 свідчать про зменшення частки сукупних кредитів нефінансовому сектору у ВВП в останні роки, в той час, як прострочена заборгованість зростає, що свідчить про зниження ролі кредиту у розвитку національної економіки та погіршення кредитних портфелів банківських установ. В цілому частка кредитів суб'єктам господарювання у ВВП є занадто низькою. Так, в США на кінець 2016 р. частка внутрішнього кредиту в ВВП становила 192 %, в ЄС - 94 %, у Німеччині - 77 %, у Польщі - 54 %, у Словаччині - 56 %, в Чехії - 51 % [2].

кредитування економіка банківський

Таблиця 1

Частка сукупних та прострочених кредитів нефінанс овим корпораціямуВВП вУкраїні,%

У період 2014-2015 рр. спостерігається спад кредитування, що, у першу чергу, пов'язано з економічною кризою та зменшенням кількості банківських установ. Найбільший спад спостерігається у сфері кредитування оптової та роздрібної торгівлі. Хоча у 2016-2017 рр. кредитування відновлюється ставки проценту залишаються високими (на кінець 2016 р. середня ставка в національній валюті 17,5 %, в іноземній - 8 %), а кредити для значної кількості суб'єктів господарювання - недоступними. При цьому на 1.01.2017 р. залишається високий рівень доларизації кредитного портфелю - 52 %, а отже коливання курсу національної валюти ще більше обмежує доступність кредитів суб'єктам господарювання.

Окрім цього, важливим питання є доступність кредитів суб'єктам господарювання та їх здатність використовувати кредити ресурси за призначенням і ефективно [5-6]. Для цього розрахуємо показники фінансового стану: рентабельність операційної діяльності, коефіцієнт фінансової залежності, поточну ліквідність (табл. 2).

На основі оцінки показників можна зробити наступні висновки. В цілому по економіці суб'єкти господарювання демонструють високий рівень залежності від запозичених коштів - 72 % (рекомендується не більше 50 %). Сільське господарство, промисловість, оптова та роздрібна торгівля, будівництво найбільш залежні від залученого капіталу, отож від власного, що розглядається банківськими установами як негативний чинник кредитоспроможності. Незадовільними щодо кредитоспроможності є й показники рентабельності операційної діяльності і поточної ліквідності. Для більшості видів економічної діяльності рентабельність операційної діяльності є негативною. Кредитоємкість [7], тобто здатність залучати кредитні ресурси, демонструють види економічної діяльності: транспорт, складське господарство; мистецтво, освіта та адміністративні послуги.

Втім на сьогодні кредитний процес характеризується неефективністю. У першу чергу це є результатом нераціонального використанні кредитних коштів, більшість кредитів йдуть не на створення додаткових робочих місць або розширення та оновлення виробництва, а на поповнення оборотного капіталу, зокрема торгівельних підприємств. По-друге в країні поширена практика, коли банки надають кредити власним бізнес-групам, що також обмежує кредитування інших підприємств. По-третє, відсутні ефективні правові механізми роботи з недобропорядними позичальниками, єдині реєстри кредитних історій, санкції у формі зіпсованої ділової репутації за неповернення кредитів тощо. По-четверте, негативним чинником останніх років є соціально-політична та фінансово-економічна нестабільність.

Отже, резюмуючи доцільно надати рекомендації щодо удосконалення кредитного процесу в Україні:

Для банківських установ:

зниження витрат на формування ресурсів;

диверсифікація джерел формування ресурсної бази;

розробка нових кредитних продуктів для малого та середнього бізнесу;

створення вертикально інтегровованого кластеру, в центрі якого був би банк: у класичному розумінні це має бути ФПГ, але з різними власниками (це допоможе банкам знизити вартість кредиту та знизити ризик його неповернення);

удосконалення системи оцінки кредитоспроможності позичальників;

удосконалення системи управління ризиками.

Для потенційних позичальників:

проведення реструктуризації поточної заборгованості;

пошук оптимальних ресурсів для поповнення оборотного капіталу та капітальних інвестицій;

створення довгострокових планів розвитку бізнесу.

Для держави:

розроблення державних програм підтримки перспективних видів економічної діяльності;

пошук іноземних інвесторів, зацікавлених у вкладенні коштів у національну економіку;

розвиток небанківського фінансового сектору (наприклад, розвиток фондового ринку та ринку боргових інструментів);

створення привабливого податкового режиму для тих кредиторів та інвесторів, які вкладатимуть кошти у створення додатної вартості на території України;

підвищення інтересу серед населення до підприємницької діяльності (само зайнятості).

Для НБУ:

забезпечення стабільності та прогнозованості банківського сектору;

створення умов для зниження ставок за депозитами (наприклад шляхом встановлення верхньої межі ставок за депозитами);

підвищення довіри до банківської системи;

зниження вартості кредитних коштів;

створення єдиної бази кредитних історій;

зміна підходів до оцінки кредитоспроможності позичальника (обов'язкове включення до оцінки ділової репутації позичальника);

підвищення фінансової грамотності населення та підприємців;

Запропоновані рекомендації, як бачимо, мають лише одну мету -

створити додану вартості шляхом стимулювання вкладення коштів у створення виробництва в Україні. Але, для того, щоб досягти цієї мети, усі учасники кредитного ринку мають бути зацікавленні у цьому та діяти злагоджено. Результатом цього може стати створення передумов для сталого економічного розвитку країни.

Список використаної літератури

1. Бюлетень Національного Банку України за 2007-2016 роки. Національний банк України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ category?cat_id=67693 (дата 02.09.2017). - Назва за екрану.

2. World Bank Open Data. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://data.worldbank.org/indicator (дата 02.09.2017). - Назва за екрану.

3. Рентабельність операційної діяльності підприємств за видами економічної діяльності в Україні. Державний комітет статистики України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua/ (дата 02.09.2017). - Назва за екрану.

4. Структура балансу підприємств за видами економічної діяльності в Україні. Державний комітет статистики України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата 02.09.2017). - Назва за екрану.

5. Ломачинська І. А. Забезпечення кредитоспроможності вітчизняних суб'єктів господарювання в сучасних умовах розвитку національної економіки / І. Д. Давидович, І. А. Ломачинська // Вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». - 2014. - № 6. - Частина 5. - С. 12-15.

6. Maslennikov E. I. Strategic assessment of the financial sustainability of the industrial enterprise. - [Електронний ресурс] / E. I. Maslennikov // Економіка : реалії часу. - 2014. - № 6 (16). - С. 111-115. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://economics.opu.ua/files/archive/2014/ No6/111-115.pdf. (дата 02.09.2017). - Назва за екрану.

7. Ломачинська І. А. Механізм управління фінансами підприємств в умовах трансформації економіки : монографія / І. А. Ломачинська. - Одеса : Астропринт, 2011. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru