Визначення критеріїв і механізму упровадження технологій управління державного проектування регіонального розвитку в Україні

де К_еф - коефіцієнт соціального ефекту;

Ц - мета проекту регіонального розвитку;

П - потреба, на задоволення якої спрямовано діяльність;

Б - бюджет, кошторис;

Т _еал - реальний час, витрачений на реалізацію проекту;

Т_т - час, запланований у проектній пропозиції на реалізацію проекту (є константою, тому що має конкретний, окреслений показник);

Р_поз - загальні позитивні результати проекту;

Р_нег - загальні негативні результати проекту.

Оскільки коефіцієнти являють собою різні показники (час, гроші, позитивні та негативні ефекти, мета, потреби), необхідно привести їх у порівнянний вигляд. Це можна зробити, застосувавши шкалу вербального та кількісного оцінювання впливу елементів проекту (табл. 1).

Розгляньмо практичне застосування комплексного аналізу запропонованих технологій для встановлення соціального ефекту від реалізації проекту. За приклад візьмімо інфраструктурний проект, що фінансується за рахунок державного фонду регіонального розвитку, - “Реконструкція водогону в селищі Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області” (номер проекту 002275-ХК).

Мета проекту - забезпечення якісною питною водою жителів селища Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області по вулиці Гагаріна та вулиці Ювілейній. Завдання проекту - реконструкція водогону зі спорудами. У результаті втілення цього проекту жителі селища будуть повністю забезпечені якісною питною водою, і це дасть поштовх для подальшого розвитку селища.

Таблиця 1. Вербальне та кількісне оцінювання впливу елементів проекту

Розрахуємо соціальну цінність проекту, який складається з такого: зумовлених витрат, що виражаються у грошовому вимірі та складають 2586,326 тис. грн. (2263,894 тис. грн - кошти ДФРР та 322,432 тис. грн. - кошти заявника), та зумовлених вигід, що виражаються у ступені задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб кінцевого споживача проекту (мешканця селища Мала Данилівка по вулиці Гагаріна та вулиці Ювілейній).

Для приведення показників у порівнянний вигляд необхідно скористатися наступною шкалою (табл. 2). Наведена шкала діє в діапазоні від 0,8 до 0,8 одиниць, де показник від - 0,8 до 0 - відсутність соціальної цінності проекту чи наявність негативного соціального впливу та показник від 0,01 до 0,8 - наявність соціальної цінності, де величина показника прямо пропорційна величині соціальної цінності.

Таблиця 2

Розраховуємо соціальну цінність проекту за формулою (1), застосувавши концепцію вигід та витрат де З_виг = 0,4 (високий); З_вит = 0,2 (помірний):

Ц = З - З = 0,4 - 0,2 = 0,2.

пр виг еит

Показник соціальної цінності даного проекту складає 0,2 одиниці, що свідчить про помірну соціальну цінність проекту, проте все ж таки показник є незначним, що свідчить про наявні проблеми у реалізації проекту та отриманні конкретного результату.

Для отримання більш об'єктивного результату з наявності соціального ефекту від реалізації проекту “Реконструкція водогону в селищі Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області” необхідно здійснити врахування певних чинників за формулою (2).

Оскільки коефіцієнти являють собою різні показники (час, гроші, позитивні та негативні ефекти, ціль, результат, потреби) необхідно привести їх у порівнянний вигляд, застосувавши шкалу, що діє в діапазоні від - 0,8 до 0,8 одиниць, де показник від - 0,8 до 0 - відсутність соціальної цінності проекту чи наявність негативного соціального впливу та показник від 0,01 до 0,8 - наявність соціальної цінності, де величина показника прямо пропорційна величині соціальної цінності (табл. 3).

Таблиця 3. Шкала приведення вербальних та кількісних показників у порівнянний вигляд для розрахунку об'єктивної цінності проекту

Отже, отримуємо такі показники:

Ц = 0,8; П = 0,4; Б = 0,2; Т = 0,1; Т = константа = 0,8; Р = 0,4; Р = 0,2.

Використовуючи формулу (2), отримаємо:

Отже, коефіцієнт соціального ефекту проекту “Реконструкція водогону в селищі Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області” дорівнює 0,25. Цей коефіцієнт прямо пропорційно відбиває наявність помірного соціального ефекту проекту та безпосередній вплив реального часу, витраченого на реалізацію проекту та затримку фінансування, що призводить до здорожчання проекту та, як наслідок, впливає на ступінь задоволення кінцевого споживача від реалізації проекту.

Інформаційний ефект. Реформування державного управління та органів місцевого самоврядування неможливе без вільного доступу населення до питань стосовно проектування регіонального розвитку, функціонування системи державних органів та органів місцевого самоврядування, знання своїх прав та можливостей щодо участі в цьому процесі. На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій можливе створення відповідних інтерактивних електронних засобів контролю над станом формування та реалізації проектів регіонального розвитку. Використання комплексних управлінських інформаційних систем, які дозволяють охоплювати всі управлінські процеси та функції, забезпечують взаємодію масових і добре організованих процесів швидкісними засобами сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій високого науково-технічного рівня.

Для системи управління проектами застосовується комплексне програмне забезпечення, що включає в себе програми для планування завдань, складання розпису, контроль витрат та часу, документування та адміністрування для управління проектом. Прикладами таких автоматизованих управлінських інформаційних систем управління проектами є системи: Cerebro, GanttProject (планування проектів на основі побудови діаграм Ганта і діаграм типу PERT), KPlato, Microsoft Project, OpenProj, Open Workbench, TaskJuggler, Spider Project тощо. Використання таких програмних комплексів дозволить скоротити час на документування та адміністрування процесу управління проектом, ефективніше використовувати та контролювати ресурси, необхідні для реалізації проектів регіонального розвитку, використовувати дані цих комплексів як публічну інформацію у формі відкритих даних. Інформаційного ефекту від упровадження технологій управління можливо досягти за допомогою створення онлайн-ресурсів та порталів, де можливо отримати доступ до інформації щодо подання проектних пропозицій та заявок, безпосередньо подати такі пропозиції онлайн та отримати додаткову інформацію надавачів фінансової допомоги [3].

Також ефективно зарекомендував себе метод відстеження стану реалізації проектів у реальному часі за допомогою “стрім-технологій” та передачі візуальної інформації. Розвиток телекомунікаційних систем дозволяє в реальному часі відстежувати стан реалізації проектів, забезпечивши візуальний моніторинг стану проведення робіт, що надасть можливість посилити контроль над якістю робіт, часом та іншими показниками. Використання таких технологій не потребує значних витрат та просте у своєму застосуванні. Такий метод, наприклад, застосовували під час побудови олімпійських об'єктів у Сочі (Російська Федерація), де кожен охочий міг у реальному часі спостерігати за будівництвом відповідних об'єктів. Це дасть можливість жорсткого інспектування, моніторингу та контролю, встановлення відповідальності сторін у разі суттєвих порушень чи зриву строків реалізації проекту, особливо тих, що фінансуються за рахунок державного бюджету. Це дозволить мінімізувати ризики зловживань та корупційну складову під час реалізації проектів регіонального розвитку.

Економічний ефект. Створення економічної моделі проекту забезпечує чіткий розподіл витрат та отриманих результатів відповідно до стадій його реалізації. Це свого роду інструмент ресурсного забезпечення, базис для створення планових документів, що регламентує отримання та витрату відповідних ресурсів у ході реалізації проекту. Відповідно до світової практики, розроблення економічної моделі є необхідною умовою на стадії його затвердження. Створення економічної моделі (моделювання) дозволяє досягти запланованого ефекту, використати встановлений обсяг ресурсів та часу на всіх етапах реалізацій проекту. Таким чином, встановлення економічної ефективності проекту полягає у вирішенні двоєдиного завдання - з'ясування відповідності проекту, закладених в ньому технічних, технологічних, організаційних, маркетингових, фінансових та інших рішень до цілей та інтересів проекту [4].

Політичний ефект. Політичний ефект від застосування технологій управління вбирає в себе як соціальний, так і економічний ефекти, проте має більш загальні наслідки. Зокрема, на відміну від економічних та соціальних методів аналізу, що визначають цінність продукту чи величину вигід у грошовому еквіваленті (прибутку), політичні методи аналізу повинні визначати перш за все “корисність” чи максимальний ступінь задоволення потреб остаточних “користувачів” продукту проекту. Найпоширенішим методом такого аналізу є аналіз ефективності витрат (АЕВ) - метод економічного аналізу, який порівнює відносні витрати та результати (ефекти) двох або більше альтернатив чи напрямів дій. Такий аналіз часто використовують у таких сферах, де недоречно застосовувати грошовий вимір (рентабельності, зростання прибутків тощо).

Наприклад, у США аналіз ефективності витрат використовують в аналізі медичних послуг. Зокрема, АЕВ виражається у вигляді відношення, де знаменник виражає міру приросту здоров'я (збільшення тривалості життя, запобігання передчасним пологам, профілактика ожиріння тощо), а в чисельнику - витрати, що пов'язані з медичним обслуговуванням, придбанням ліків, медичної страховки тощо. Отже, у цьому випадку показником результату є якість життя - збільшення років життя та здоров'я. Ще одним прикладом може послуговувати такий: міністерству необхідно придбати військову техніку (танки), серед проектів- конкурентів буде порівнюватися не лише вартість покупки (мінімальна ціна), але і низка інших характеристик, що безпосередньо впливають на якість та ефективність застосування танку (радіус ураження, максимальна швидкість, скорострільність, броня, калібр гармати тощо). Якщо продуктивність танку в цих сферах дорівнює або навіть трохи поступається своєму конкуренту, але істотно дешевше і простіше у виробництві, вибір упаде на більш економічно ефективний (дешевший), ніж у конкурента. І навпаки, якщо різниця в ціні незначна, але більш дорогий продукт (танк) надасть величезну перевагу в бою, за рахунок спеціального обладнання (боєприпасів, САУ управління вогнем і лазерний далекомір, тепловізор тощо) вибір зроблять вже на основі принципу ефективності, а не економічності [7]. Такий метод широко використовується в багатьох сферах життя та галузях людської діяльності.

Такий аналіз можна відбити у площині, що складається з чотирьох квадрантів (рис. 1

Рис.1. Метод квадрант-аналізу ефективності та витрат (авторська розробка)

Зокрема, І квадрант (+, +) показує: результати реалізацій проекту ефективні мають високий соціальний та економічний ефект; вартість реалізації проекту висока, витрати у т. ч. пов'язано із застосуванням дорогих наукоємних технологій; результат проекту дасть можливість створити “нові точки розвитку” для подальшого зростання якості та рівня життя населення.

II квадрант (-, +) - результати реалізацій проекту ефективні мають високий соціальний та економічний ефект; вартість реалізації проекту низька; витрат пов'язаних із застосуванням дорогих наукоємних технологій не передбачається; результат проекту дасть можливість створити “нові точки розвитку” для подальшого зростання якості та рівня життя населення.

III квадрант (-, -) - результати реалізацій проекту малоефективні мають невисокий соціальний та економічний ефект; вартість реалізації проекту низька, витрати, пов'язані із застосуванням дорогих наукоємних технологій, не передбачаються; результат проекту відповідає поставлений меті, проте не впливає на рівень та якість життя конкретного споживача.

IV квадрант (+, -) - результати реалізацій проекту малоефективні, мають невисокий соціальний та економічний ефект; вартість реалізації проекту висока, витрати у т. ч. пов'язано із застосуванням дорогих наукоємних технологій; результат проекту відповідає поставлений меті, проте не впливає на рівень та якість життя конкретного споживача.

Квадрант-аналіз проектів регіонального розвитку “ефективність - витрати” дозволить побудувати відповідну квадрантограму (табл. 5).

Таблиця 5. Квадрант-аналіз проектів регіонального розвитку

Хоча аналіз ефективності та витрат дуже близький до методу “витрати - вигоди”, проте показує, чи можливо використовувати окремий вид витрат більш ефективно, чи того ж економічного ефекту можна досягти за допомогою менш дорогих видів витрат. Такий вид економічного дослідження доцільно використовувати в державному управлінні перш за все тому, що на перший план повинні виходити показники не лише економічності (економії), а й ефективності - підвищення рівня та якості життя населення, громади, регіону та держави в цілому (рис. 2).

Слід зазначити, що оцінювання політичного ефекту - доволі складний процес, тому що не існує уніфікованих та регламентованих одиниць виміру його якісних параметрів. Зокрема, параметрами в політичному ефекті під час реалізації проектів регіонального розвитку можуть виступати: інтереси громади, наявні ресурси, спроможність реалізації проекту, відображення реальних потреб тощо.

Організаційний та екологічний ефекти також мають відповідні методики аналізу та упровадження, проте, враховуючи специфіку обраного предмета дослідження, детальний розгляд таких методик не є принциповим.

Рис. 2. Квадрант-аналіз проектів регіонального розвитку (авторська розробка)

Запропоновані у статті критерії оцінювання технологій управління державного проектування регіонального розвитку та аналіз соціальних, економічних, інформаційних, політичних, екологічних ефектів від реалізацій проектів регіонального розвитку в Україні дозволить вирішити завдання зі створення відповідного механізму упровадження технологій управління та запропонувати створення загальних принципів побудови відповідного середовища в системі державного управління і місцевого самоврядування.

Перспективи подальших досліджень визначаються зазначеними питаннями та передбачають створення більш ефективного організаційно-правового механізму розроблення та ухвалення державно-управлінських рішень щодо проектування регіонального розвитку в Україні.

Список використаних джерел