Напрями стратегічного планування розвитку територій Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями стратегічного планування розвитку територій Донецької області

І. В. Точонов

канд. екон. наук,

В. В. Гордієнко,

Л. М. Токарева

Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Краматорськ

Постановка проблеми. Стан соціально-економіч-ного розвитку Донецької області у зв'язку з воєнним конфліктом значно погіршився і потребує розбудови сучасної та ефективної економічної системи. Вирішення цієї проблеми можливо за допомогою стратегічного планування відновлення територій.

Стратегічне планування являє собою особливий вид практичної діяльності людей -- планової роботи, що полягає у розробленні стратегічних рішень, що пе-редбачають висування таких цілей і стратегій поведінки відповідних об'єктів управління, реалізація яких забезпечує їх ефективне функціонування у довгостро-ковій перспективі, швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.

Змістом стратегічного планування є планомірна організація регулювання розвитку національної еко-номіки, її окремих підсистем, планування діяльності комерційних структур. Результатом стратегічного пла-нування є розроблена стратегія, реалізація якої здійс-нюється в процесі стратегічного управління [5].

Аналіз останніх досліджень. Забезпечення сталого розвитку є одним з ключових питань сучасного розвитку територій сходу України з огляду на сучасні економічні, соціальні та екологічні проблеми викликані військовим конфліктом. Враховуючи надзвичайну ак-туальність даного питання для розвитку у цілому, ба-гато науковців присвятили свої роботи дослідженню проблем сталого розвитку, аспектам стратегічного планування та розробці шляхів його забезпечення. Се-ред наукових робіт окремо слід відзначити праці таких дослідників, як В.П. Антонюк, О.І. Амоша, І.П. Бу- лєєв, Г.В. Возняк, В.П. Горбулін, Е.М. Лібанова, В.І. Ляшенко, О.Ф. Новікова, С.І. Пирожков та ін. конфлікт економічний соціальний

Нещодавно була оновлена Стратегія розвитку До-нецької області на період до 2020 року. Необхідність оновлення Стратегії викликана зміною соціально-еко-номічної ситуації як в країні, так і області, а також вимогами Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 392 [8].

Метою статті є виявлення напрямів відновлення територій та розробка рекомендацій щодо удоскона-лення стратегічного планування розвитку територій Донецької області.

Виклад основного матеріалу дослідження. На розвиток східного регіону України негативно вплинув військовий конфлікт, який ще триває. Донецька і Лу-ганська області зазнали великих втрат в соціальній, економічній, політичній та екологічній сферах. По- страждалі території потребують особливої уваги для вирішення проблем відновлення. Основою для цього повинен стати новий спеціальний план стратегії роз-витку Донецької області з урахуванням його природно-ресурсного, економічного, науково-технічного, трудового потенціалу, а також особливостей спеціалі-зації у виробництві товарів та послуг.

Реалізація стратегічної мети розвитку східних ре-гіонів відбуватиметься в умовах поки що неповного врегулювання конфлікту, правової невизначеності з розподілом повноважень, відповідальності та фінансу-вання процесу відродження та реінтеграції цих регіонів. Оскільки швидко подолати напруженість та про-тистояння (не тільки військове) неможливо, слід за-значити, що діяльність з розбудови миру та відновлення територій буде довготривалим процесом [4].

В багатьох українських містах та регіонах плану-вання економічного розвитку здійснюється лише на короткостроковий період, як правило, на один рік. Перелік проблем, які вирішуються річним планом со-ціально-економічного розвитку регіону, обмежується поточними, такими, що вирішують нагальні потреби життєзабезпечення населення [6].

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Донецької області є важливою передумовою її економічного зростання, що обумовлює необхідність забезпечення умов та визначення пріоритетів страте - гічного планування розвитку регіону.

Постраждалі території мають певну специфіку проблем та різний ступінь гостроти, тому механізми їх вирішення та можливості можуть бути принципово різні.

На даному етапі з урахуванням ситуації, що скла-лася, оптимальними будуть такі пріоритетні напрями:

1) для тимчасово окупованих територій -- їх по-вернення під контроль України, соціально-економічна реінтеграція в національну економіку та комплексне відновлення всіх сфер життєзабезпечення, реінтеграція в соціокультурний та інформаційний простір укра-їнського суспільства;

2) для територій, які постраждали від окупації, але перебувають під контролем України, -- комплексне відновлення систем життєзабезпечення, стимулювання економічного розвитку. Для цих двох типів територій важливим є всебічне сприяння поверненню внутрішньо переміщених осіб (далі -- ВПО) до місць свого постійного проживання, створення умов для розвитку соціального діалогу та інститутів громадянського суспільства;

3) для територій третього типу важливими є сут-тєва модернізація та підвищення ефективності дер-жавного управління, економіки і соціальної сфери, за-безпечення адаптації та соціального захисту переселенців, сприяння їх поверненню додому за їх бажанням;

4) для територій областей, які межують із зоною конфлікту, необхідно створити сприятливі регуляторні режими стимулювання підприємницької діяльності та самозайнятості осіб, які не планують найближчим ча-сом повертатися до попереднього місця проживання, а також інтеграції ВПО у територіальні громади [4].

Пріоритети стратегічного планування розвитку Донецької області повинні містити конкретні заходи (табл. 1).

На території промислових міст для подолання на-слідків бойових дій в основу стратегії розвитку кожного міста має бути покладена програма його відновлення. Відновлення провідних галузей Донбасу при розробці заходів щодо їх відновлення та розбудови доцільно здійснювати на основі державно-приватного партнерства, за участю компаній і підприємств.

Потрібно розвивати взаємовідносини з промис-ловими підприємствами, об'єднаннями промисловців, громадськості та профспілками для успішної реалізації промислової політики; формувати в суспільстві та тру-дових колективах внутрішню злагоду з приводу цілей розвитку і засобів для їх досягнення, які забезпечують поступове зростання економіки та промисловості завдяки моделі розширеного відтворення на основі пе-реходу на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку і підвищення ефективності.

Також необхідно створювати умови для розвитку нових виробництв, малих промислових підприємств, які використовують сучасні технології; стимулювати виробництва, що працюють на місцевих сировинних ресурсах та застосовують технології переробки відходів виробництва і знижують шкідливі викиди в атмосферу.

Важлива роль має бути відведена відродженню промислової діяльності Донецької області. Реалізація промислової стратегії надасть можливість на основі поглиблення інтеграції господарських зав'язків під-приємств та підвищення рівня менеджменту забезпе-чити освоєння нових видів продукції та стабілізувати виробництво, завантажити у повному обсязі виробничі потужності і проводити технічне переозброєння [7].

У табл. 2 наведені заходи для реалізації віднов-лення окремих складових промисловості.

Разом з тим суб'єкти підприємницької діяльності можуть сформувати перелік заходів щодо подолання наслідків ведення бойових дій, які він може підтримати. Об'єднання зусиль місцевих органів влади і суб'єктів підприємницької діяльності сприятиме при скоренню темпів економічного відновлення Донець кої області.

Відбудова регіону неможлива без вирішення пи-тання кадрового забезпечення, через формування та виконання заходів щодо підготовки, перепідготовки кадрів. Через посилення уваги на спеціальності, по-трібні в першу чергу для відбудови соціально-еконо-мічної та виробничої інфраструктур, вирішенню дефі-циту висококваліфікованих кадрів.

Через брак ресурсів істотно обмежуються можли-вості спрямування бюджетних коштів на відродження Донбасу, слабкими є надії на зовнішні інвестиції, тому необхідно залучати кошти населення. Реформування систем оподаткування і розподілу доходів між бюдже-тами різних рівнів може це вирішити.

Головною умовою надання коштів є наявність проектної документації відновлюваних об'єктів. На жаль, на багатьох пошкоджених та зруйнованих об'єк-тах відсутня проектна документація, що унеможливлює їх відновлення за кошти зарубіжних інвесторів [4].

Для залучення інвестицій в економіку регіону по-трібно визначати пріоритети інвестиційної політики території, які мають бути легітимними для інвесторів; сприяти пошуку потенціальних інвесторів; підвищити інвестиційну привабливість підприємств.

Пріоритетні напрями інвестиційної політики слід визначати шляхом: аналізу стану високоприбуткових галузей; оцінки науково-технічного потенціалу регіону; вибору пріоритетних напрямів розвитку галузей з потужними ресурсами.

Важливою складовою системи заходів мають бу-ти: формування міської політики управління об'єктами зруйнованих територій, визначення умов і характеру їх відновлення, особливостей нового використання з урахуванням їх гідрогеологічного, гідрогеохі- мічного стану, можливостей інженерної інфраструктури; створення реєстру територій промислової забудови, придатних для реконструкції та будівництва нових об'єктів; забезпечення доступу до цієї інформації для потенційних інвесторів; стимулювання розвитку діючих і створення в містах нових виробництв на основі рециклінгу відходів промислового виробництва та продукції, яка втратила свої споживчі властивості.

Очевидно, що на тлі економічної розрухи і соці-ального занепаду, провалу реформ за всіма напрямами, саме Донбас здатний забезпечити інституціона- льний базис відродження економіки на новій технологічній основі. У зв'язку з цим в Україні на першому етапі необхідно провести загальнонаціональну податкову і бюджетну децентралізацію, забезпечити післявоєнним і прикордонним територіям максимальну економічну свободу. Виходячи з міжнародної практики, необхідно законодавчо закріпити територію Донбасу як вільну економічну зону і майданчик випереджаючого розвитку. В рамках реінтеграції Донбасу надзвичайно важливим є питання надання торговельно-економічних преференцій з боку Єврокомісії і Євразійської економічної комісії та введення двох зон вільної торгівлі, які будуть діяти в односторонньому порядку, а також відновлення зруйнованих коопераційних зв'язків у пріоритетних секторах економіки.

Донбас необхідно законодавчо закріпити як тери-торію зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, забезпечити максимальну податкову і бюджетну децентралізацію, забезпечити умови для секторального та транскордонного співробітництва в рамках Єв-разійського економічного союзу (далі -- ЄАЕС) (в перспективі створення зони вільної торгівлі (далі -- ЗВТ)).

Наступним кроком має стати відновлення і роз-виток зруйнованих міжнародних (зовнішньоекономіч-них) і міжрегіональних коопераційних зв'язків. Це в свою чергу призведе до зростання зайнятості та купі-вельної спроможності населення, стимулювання попиту на товари внутрішнього виробництва, формування реальної бази оподаткування. Саме вектор зов-нішньоекономічного розвитку, здатний залучити між-народні гранти та інвестиції під перспективні іннова-ційно-інвестиційні проекти, спрямовані на якісне по-ліпшення життя громадян і формування реальної ви-робничої бази в макрорегіоні. У цьому напрямку акту-альним видається створення в Україні Спеціального моніторингового центру по врегулюванню ситуації на сході України.

Відновлення зруйнованих коопераційних зв'язків з країнами-учасницями ЄАЕС -- інституціональний базис відновлення Донбасу. Особливу увагу в рамках відновлення Донбасу слід приділити вибору вектору регіональної економічної інтеграції. Маючи розгалу-жену кооперацію з країнами ЄАЕС, вихід із ЗВТ в рамках минулих країн СНД та дезінтеграція з країнами ЄАЕС завдали відчутного удару по економіці промис-лових прикордонних регіонів Донбасу. Це миттєво відбилося на істотне скорочення обсягів експорту то-варів, а також на падіння рівня промислового вироб-ництва -- фактично деіндустріалізації країни.

Аналіз показує, що економічне відродження Дон-басу можливо при налагодженні коопераційних зв'язків з країнами ЄАЕС, а також перегляд умов торгівлі з країнами ЄС. У цих умовах Донбасу потрібна ЗВТ з ЄС і ЄАЕС, яка буде діяти в односторонньому порядку.

Враховуючи той факт, як багато держав намага-ються допомогти Україні в подоланні кризи на Донбасі, очевидно, що це питання може бути вирішене як один з механізмів реалізації комплексного плану заходів по відновленню Донбасу.

Успішне відновлення миру та запобігання новим конфліктам потребують вироблення загальних прин-ципів роботи з постконфліктного відновлення, пошуку структурних передумов відродження і підтримки миру, включаючи гармонізацію принципів і стратегій різних учасників процесу.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Стратегічне планування є необхідним елементом управління. Очевидно, що неможливо визначити універсальних напрямів стратегічного планування розвитку постраждалих територій. Необхідним є розробка напрямів стратегічного планування розвитку Донецької області.

Якість стратегічного планування соціально-еко-номічного розвитку регіону багато в чому залежатиме від науково-методичного забезпечення даного процесу. Для забезпечення обґрунтованості стратегічного планування, досягнення сукупного позитивного ефекту в результаті реалізації розробленої стратегії необхідні об'єднання зусиль адміністративно-управлінської, фінансової, виробничої, науково-технічної сфер, максимально можливе залучення та оптимізація при-родно-ресурсного, людського, науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону, розвиток науково- інформаційних ресурсів, вивчення та доведення світового та вітчизняного досвіду стратегічного планування розвитку регіонів.

Реалізація вказаних напрямів спричинить поси-лення соціальної стійкості, яка матиме тенденцію до посилення, підвищиться рівень довіри та співпраці на всій території України.

Список використаних джерел

1. Амоша А. Угольная промышленность: время закладывать парки / А. Амоша, Д. Череватский // Зеркало недели. -- 2015. -- № 25. -- С. 8.

2. Антонюк В.П. Антимодернізаційні процеси в Донецькій і Луганській областях та їх соціальні на-слідки / В.П. Антонюк, О.Д. Прогнімак // Економічний вісник Донбасу. -- 2015. -- № 3 (41). -- С. 17-26.

3. Возняк Г.В. Сучасні теорії та парадигми регіо-нального розвитку: практичний вимір для України // Глобальні та національні проблеми економіки / Ми-колаївський національний університет імені В. О. Су- хомлинського. --2015. -- Вип. 5. -- С. 671-677.

4. Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху: монографія / О.Ф. Нові- кова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. -- Київ, 2016. -- 448 с.

5. Ляшенко В.І. Україна ХХІ: неоіндустріальна держава або «крах проекту» ?: монографія / В.І. Ляше-нко, Є.В. Котов; НАН України, Ін-т економіки пром- сті. -- Полтава, 2015. -- С. 63, 65.

6. Пушкар З. Стратегічне планування регіональ-ного розвитку /З. Пушкар, Б. Пушкар // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. --2011. -- Вип. 13. -- С. 14-19.

7. Пріоритетні напрями стратегічного планування розвитку промисловості міста / М.О. Солдак // Еко-номічний вісник Донбасу. -- 2014. -- № 3(37). -- С. 25-29

8. Стратегія розвитку Донецької області на період до 2020 року: Розпорядження Донецької обласної дер-жавної адміністрації, Донецької обласної військово- цивільної адміністрації від 21 червня 2016 року № 498 [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://document.ua/pro-strategiyu-rozvitku-doneckoyi-ob lasti-na-period-do-2020--doc276236.html.

9. Томарева-Патлахова В.В. Стимулювання інно-ваційно-технологічного розвитку регіонів / В.В. Тома-рева-Патлахова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. -- 2012. -- № 2. -- С. 196-201.

Размещено на Allbest.ru