Вступ, або актуальність проблематики. Пошук шляхів та особливості підвищення професійного рівня кадрів готельно-ресторанного бізнесу, в умовах євроінтеграційних перетворень передбачають свою, особливу, багатофункціональну роль. Це обумовлено не лише Європейською адаптацією національної економіки, а і необхідністю забезпечення ефективної адміністративно-територіальної реформи в Україні. Врахуванням у тому процесі початку реформаційного об'єднання фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з фондом від нещасних випадків на виробництві ін.

Необхідно звернути увагу на те, що організація адміністративно-територіальної реформи, реформи у системі соціального страхування відбуваються майже одночасно і на справді у значній мірі торкаються і готельно-ресторанного бізнесу, при тому у більшій мірі вони стосуються його в низових адміністративних районів де вона відбувається та вимагає системного підвищення професійного рівня кадрів. Знову ж таки, необхідно відзначити що власне у цій сфері, у зв'язку, з активізацією Євроінтеграційних перетворень зростатиме вимогливість до таких якостей обслуговування як культура, своєчасність, повнота і комплексність ін. та значимість різнохарактерних готельно-ресторанних послуг що обумовлює потребу різносторонніх здібностей і талантів та робить такі кадри високопрофесій - ними.

Тому без відповідних програм підвищення кваліфікації кадрів, соціального страхування, які будуть втілювати плани, стратегію та специфіку галузі і традиції населеного пункту в життя, всі фінансові розрахунки та прогнози не матимуть ні економічного, ні соціального ефекту. Саме тому, питанню підготовки та перепідготовки кадрів, в умовах адміністративно-територіальної реформи, повинна приділятися конкретна увага як одному з шляхів вирішення цієї проблеми. Власне ці та інші обставини обумовлюють актуальність та своєчасність статті.

Аналіз останніх публікацій з досліджуваної проблематики. У всі часи, у всіх державах, особливо тих, що визволились з під імперської опіки, проблеми підвищення професійного рівня працюючих, їх страхування була і залишається одним із візирів у пошуку ефективних шляхів як сталого розвитку національної господарки загалом, так і готельно-ресторанної справи зокрема. Усі заклади, кожен у своїй сфері, справді, повинні бути не лише реалізатором, а і проектозаконо - давцем, імпульсатором нових ідей, їх провідником від теоретичних розробок до практичного їх впровадження. Основні питання теорії і практики застосування інноваційних підходів у висвітлені ролі науки у підвищенні професійного рівня працюючих, їх страхування визначенні їх ролі в організації використання Європейських підходів до забезпечення ефективного розвитку економіки опосередковано висвітлено у працях зарубіжних науковців: Д. Бауерсокса, Д. Вордлоу, Г. Зоммерера, М. Крістофера, О. Моргенштерна, Р. Патори, Д. Уотерса П. Друкера, М. Калецькі, Г. Менша, Б. Санто, Р. Солоу, Б. Твісса, Р. Фатхуді - нова, Р. Харрода, В. Хартмана, Й. Шумпетера та ін.

Проблеми формування і використання інноваційних систем в управлінні науково-освітньою сферою в умовах трансформаційної економічної системи досліджені у працях російських дослідників М. Залманової, С. Карнаухова, Л. Міротіна, В. Сергєєва, А. Смєхова, І. Тишбаєва. За останній період у цій сфері з'явились також роботи вітчизняних науковців, в яких досліджуються сучасні проблеми в ланцюзі наука-освіта-вироб - ництво: О. Амоші, Ю. Бажала, С. Ілляшенка, О. Лапко, Л. Нейкової, Д. Черваньова, М. Григорак, К. Ковтуна, В. Куценко, Є. Крикавського, Р. Ларіної, В. Ніколайчука, О. Новікова, М. Окландера, Б. Плоткіна, М. Постана, Н. Чухрай та ін. дослідників. Необхідно зауважити, що дослідженню проблематики системності досліджень присвячено чимало наукових праць таких науковців та практиків як В. Андрущенко, Є. Би - стрицький, О. Веретенникова, В. Войтов, В. Гельман, В. Куценко, Г. Касьянов, О. Кійко, О. Локшина, А. Ніценко, О. Овчарук, Т. Фінніков, М. Хвесик, Н. Яркова. Тим часом проблеми підвищення професійного рівня працюючих, їх страхування, визначення ролі галузевої ВУЗівської науки в згаданому контексті практично залишилась за полем зору згаданих науковців [5]. Власне ці та інші обставини обумовили вибір теми даного дослідження.

Виклад основного матеріалу за темою дослідження. Загальновідомо, що радикальні економічні реформи є одним із шляхів виходу нашої країни з чисельних криз. У цивілізованих державах їх провідником є наука, яка торує дорогу, ставить віхи на шляху розвитку національної економіки, галузей господарського комплексу, регіонів. У цьому процесі особливе місце займають галузеві ВНЗ окремі з яких, не дивлячись на конфліктну ситуацію, в державі, успішно розвиваються, відкривають нові спеціальності, реалізують науково-дослідну тематику ін.

У найскладніші роки становлення української державності вдавалось забезпечувати збереження професійних кадрів та одночасно наростити науково-педагогічний потенціал, вдосконалити матеріально-технічну базу та забезпечити якість практичної складової їх підготовки в т. ч. і у готельно-ресторанному бізнесі.

Неодмінною умовою цього процесу є вивчення особливостей функціонування суб'єктів господарювання та організація роботи з ними. У зв'язку з цим виникає потреба застосування соціологічних методів дослідження в т. ч. опитування, анкетування значної кількості підприємств готельно-ресторанного бізнесу. В малому бізнесі, де через брак коштів керівник часто вимушений поєднувати різноманітні ролі і функції, питання правильного підбору кадрів стоїть значно гостріше, ніж у середніх і великих компаніях. Тому там залишається високою ціна помилки в прийнятті управлінських рішень.

Як показало вивчення, через означені чинники багато суб'єктів господарювання в готельно-ресторанному бізнесі, (включаючи інші малі підприємства і компанії) закриваються, так і не реалізувавши до кінця свого покликання. Дослідження показали що такі суб'єкти господарювання, підприємства, як правило, не виконують навіть третини запланованого.

На етапі стратегічного і тактичного планування готельно-ресторанної справи, наприклад, в умовах адміністративного району, упирається знову ж таки в перелік різнохарактерних проблем. Для їх вирішення необхідно створити робочу групу професіоналів у галузі готельно-ресторанного бізнесу принаймні з трьох людей з відповідними якостями. Якщо оцінювати за ролями чи функціями для них, то для успішної генерації ідей і наступного їх реалізації, виконання необхідне поєднання наступних якостей:

- скептика, який відсіває нереальні фантазії;

- реаліста, який конкретизує задуми, аналізує їх, складає систему послідовної реалізації;

- оптиміста - генератора ідеї.

На жаль, сумістити означені функції важко. Кваліфікація названих вище працівників повинна бути приблизно на одному рівні, щоб уникнути дисбалансу.

Підбір кваліфікованих співробітників з застосуванням тестування та інших засобів атестації кадрів може бути вирішальним чинником для продовження ефективної роботи не лише підприємства, а і його структурних підрозділів, підсобного господарства ін. Управлінський та обслуговуючий персонал, налагодження конструктивної співпраці між ними - забезпечує високий рівень якості продукції, робіт та послуг служить гарантією успіху функціонування як готельно-ресторанного підприємства так і територіальної одиниці [17].

Отже пошук шляхів підвищення професійного рівня кадрів готельно-ресторанного бізнесу (готельно-ресторанної справи) в умовах Євроінтеграційних перетворень, організація соціального страхування працівників передбачає різні напрями. В цих умовах, є доцільним застосування власне соціологічних підходів. В цій ситуації доцільне оформлення трудових відносин фізичної особи - підприємця з найманими працівниками. їх (трудові відносини) можна оформляти з найманими працівниками шляхом укладання відповідних трудових угод або цивільно-правових договорів, виходячи з потреб підвищення якості обслуговування, економічної доцільності та об'єктивних обставин (тривалість та регулярність трудових відносин, кількість працівників, ставки їх заробітної плати (розмір отриманої винагороди за цивільно-правовим договором). В свою чергу це обумовлює необхідність організації соціального страхування працівників в т. ч. в умовах підприємств готельно-ресторанного бізнесу.

Як відомо, система соціального страхування, переживає реформаційний процес. На даний час триває об'єднання фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з фондом від нещасних випадків на виробництві. Тим часом, законодавче та нормативне забезпечення залишається без особливих змін. Зокрема основним нормативним актом, що регулює правові відносини між роботодавцем та найманим працівником в умовах готельно-ресторанного бізнесу, за трудовою угодою, є Кодекс законів про працю України. Особи, які працюють за трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Це в свою чергу обумовлює активізацію страхового ланцюжка, який на даний час функціонує у перед реформаційному режимі.

Суб'єкти готельно-ресторанної діяльності, які використовують найману працю (в тому числі і ті, що працюють у сфері інших послуг за спрощеною системою оподаткування), повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманих (за трудовим договором) працівників у терміни і розмірах, встановлених Законами. Фізична особа, - підприємець повинен також зареєструватися у відповідному фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування та зареєструвати в них найманих працівників, утримувати та сплачувати з їх заробітної плати внески до цих фонду, подавати звітність щодо нарахованої, сплаченої заробітної плати та сплати страхових внесків у фонди. Фізична особа, - підприємець вважається податковим агентом найманої ним за трудовим договором особи або фізичної особи, що перебуває з ним у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподаткованих доходів, нарахованих на користь такої особи відповідно до вимог закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб, та несе відповідальність за порушення його норм.

Із заробітної плати найманих готельно-ресторанних працівників, роботодавець повинен утримувати податок з доходів фізичних осіб.

За цивільно-правовим договором (наприклад, підряду, надання послуг) оплачується не процес праці, а її результат. У такому випадку працівники готельно-ресторанного бізнесу, самостійно беруть участь у страхуванні на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими похованням, і страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на добровільних засадах.

Тобто, якщо працівники бажають отримувати виплати в разі настання страхового випадку, вони мають самостійно зареєструватися в робочому органі виконавчої дирекції або відділення управління виконавчої дирекції фонду і сплачувати страхові внески в розмірах та порядку, встановленому для цієї категорії осіб. У цьому випадку фізична особа - підприємець - платник єдиного податку не сплачує за них внески у фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності та страхування від нещасних випадків на цих осіб, пенсійний збір з фізичних осіб, податок з доходів фізичних осіб, оскільки правовідносини базуються на цивільно-правовому договорі і підрядники сплачують їх самостійно. Пенсійний збір та податок з доходів фізичних осіб сплачує наймана особа обов'язково, на загальних підставах.

професійний рівень соціальне страхування

Нещодавно кафедрою менеджменту інноваційної діяльності та підприємництва, Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя проведено науково-практичний семінар за темою: "Особливості розвитку соціального бізнесу в умовах інтеграційних перетворень" (Тернопіль, жовтень

2017 р.), яка, в принципі, охопила розглядуваний у статті спектр питань. Узагальнення результатів дискусії з теоретичних та практичних досліджень щодо перспектив розвитку соціального бізнесу (в т. ч. і готельно-ресторанного), в умовах інтеграційних перетворень, менеджменту інноваційної діяльності, удосконалення організаційно-економічних механізмів його становлення дало можливість виробити наступні висновки і рекомендації:

Теоретико-методологічні засади розвитку соціального бізнесу організації менеджменту інноваційної діяльності в умовах інтеграційних перетворень, свідчать про необхідність системного удосконалення підходів до його організації як у державі загалом і регіонах так і в галузях національної економіки зокрема.

Інтеграційні процес та перетворення у соціальній сфері, реформування вітчизняної інноваційної діяльності підтверджує правомірність застосовувати в Україні прогресивного досвіду у цій сфері діяльності із найвищим економічним ефектом.

У зв'язку з вище означеним вважаємо за доцільне рекомендувати регіональним органам управління повсякчас сприяти соціальному розвитку за рахунок бізнесових важелів, впровадженню досягнень науки і техніки, НТП в рамках реалізації відповідних регіональних Програм в т. ч. розвитку інноваційної діяльності в Україні.

Впровадження економічних механізмів зацікавленості соціального розвитку інноваційної діяльності повинні вирішуватися комплексно, виходячи зі специфічних особливостей соціального розвитку регіону. Виходячи з цих міркувань, слід створити регіональну та центральну ради з розвитку соціальної сфери, рішення якої повинні мати в регіонах вагу рішень Уряду.

Орієнтувати державну політику на сприяння соціального розвитку у контексті вступу України в СОТ та Європейського Союзу, що не лише збільшить інвестиційну привабливість інноваційних проектів, але й неминуче мультиплікативно збільшить ВВП та допоможе економіці країни у стислі строки вийти із кризового стану.

Розвиток ринкових відносин в Україні на сучасному етапі створює реальні передумови для набуття менеджменту інноваційної діяльності оптимальної функціонально-організаційної структури особливо у соціальній сфері.

Установам, підприємствам та організаціям що безпосередньо здійснюють управління соціальною діяльністю, доцільно перейти від прямого адміністрування до економічного впливу на управлінські процеси.

Подальша трансформація інноваційних процесів у руках держави дозволить перевести їх управління на якісно нову основу - "електронну нервову систему" - та здійснить на світових інноваційних ринках ефективну промоцію регіональному інноваційному продукту завдяки мережі Інтернет.

Втілення в життя усіх означених рекомендацій, стратегій та програм розвитку соціального бізнесу в т. ч. і готельно-ресторанної справи, багато в чому залежить справді від ініціативи, професіоналізму працівників Державної служби та органів місцевого самоврядування, науковців та практиків. Запропоновані у дискусіях економічні механізми становлення соціального бізнесу менеджменту інноваційної діяльності та шляхи удосконалення методології та організації регіонального процесу, практична реалізація висновків і рекомендацій створять необхідні умови ефективного господарювання як на рівні регіонів, так і інституційних одиниць, що його утворюють на рівні галузей Національної економіки.

Висновки