Боротьба з незаконними та неринковими доходами як умова розвитку правової економіки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Боротьба з незаконними та неринковими доходами як умова розвитку правової економіки в Україні Роботу виконано в межах цільової комплексної програми «Соціально-економічна модерніза-ція України та формування інноваційної моделі розвитку» (№ державної реєстрації 0111u000961) та фундаментального дослідження «Науково-теоретичні проблеми формування, розвитку та інституційної побудови правової економіки в Україні» за рахунок видатків державного бюджету (№ державної реєстрації 0115U000326).

© Губін К. Г., 2017

К. Г. Губін

Запропоновано умовою розбудови правової економіки в Україні вважати боротьбу з незаконними та неринковими доходами. Вона спрямована проти прошарку осіб та фінансово-промислових груп, зацікавлених у збереженні status quo. Зміст цієї боротьби розкрито у комплексі заходів «сфери-процедури-органи-кадри-контроль». Проаналізовано, які з необхідних заходів вже здійснено та які необхідно реалізувати.

Ключові слова: реформи в Україні, розвиток конкурентного ладу, конституційна економіка, правова економіка, боротьба з корупцією.

Предложено условием развития правовой экономики в Украине считать борьбу с незаконными и нерыночными доходами. Она направлена против прослойки лиц и финансово-промышленных групп, заинтересованных в сохранении status quo. Содержание этой борьбы раскрыто в комплексе мероприятий «сферы-процедуры-ор- ганы-кадры-контроль». Проанализировано, какие из необходимых мероприятий уже осуществлены и какие необходимо реализовать.

Ключевые слова: реформы в Украине, развитие конкурентного порядка, конституционная экономика, правовая экономика, борьба с коррупцией.

The author suggests to consider the fight against illicit and non-market revenues to be a condition of evolvement of the legal economy in Ukraine. The fight is directed against a number of persons and financial-industrial groups interested in maintaining the status quo. The author has indicated the content of this fight within the complex of measures “spheres - procedures - executives - staff - control”. The author has ascertained what essential measures have been undertaken and what measures should be initiated.

Key words: reforms in Ukraine, development of competitive conditions, constitutional economy, legal economy, fight against corruption.

Постановка проблеми. Останні три роки йдеться про початок в Україні багатьох соціально-економічних реформ, проте далеко не завжди ми бачимоконкретні результати реформування, зокрема у питанні розбудови правової економіки у сфері формування доходів населення. Слід з'ясувати, які з необхідних реформ вже здійснено, які перебувають у стадії реалізації та які ще необхідно розпочати задля розбудови правової економіки у сфері формування доходів у нашій державі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Базою для теорії правової економіки стала концепція конституційної економіки. Значною мірою виникнення та розвиток цієї концепції пов'язані з ім'ям Дж. Бьюкенена [1]. Свій внесок до теорії конституційної економіки здійснили Б. Акерман [2], Н. Берггрен [3],

B. Блок та Т. ДіЛоренцо [4], Ф. Фаріна [5, с. 184-222], Л. Хауве [5, с. 223-238]. Проблематику конституційної економіки в умовах ринкової трансформації економіки розглядають Г. М. Андреєва [6], П. Д. Баренбойм [7], П. О. Добро- думов [8], О. В. Скупінський [9], Г. А. Гаджиєв, В. І. Лафитський, В. О. Мау, А. В. Захаров, В. Д. Мазаєв, Д. В. Кравченко [10] та ін.

Незважаючи на значну кількість досліджень, питання розбудови правової економіки у сфері формування доходів населення не дістало остаточного вирішення ані в теоретичній, ані в практичній площині.

Як показано в [11, с. 269-305], у процесі конкуренції в розвинених країнах головну роль відіграють ринкові конкурентні переваги, що сприяє розвитку економіки; проте в Україні переважає вплив адміністративно-управлінських конкурентних переваг. У зв'язку із цим розбудована в нашій країні система формування доходів гальмує розробку і впровадження інновацій, не сприяє підвищенню ефективності виробництва. Особливості української системи формування доходів населення розкрито в [12; 13]. Обґрунтовано, що велику роль у процесах розподілу та перерозподілу доходів відіграє неформальна взаємодія бізнесу та влади, на основі якої розвивається складна система корупційних відносин. Ці відносини є перешкодою для розвитку правової економіки.

Розвиваючі зазначені дослідження, вважаємо за необхідне охарактеризувати головні напрями удосконалення механізмів формування доходів населення, які сприятимуть розвитку правової економіки в Україні.

Формулювання цілей. Мета статті - охарактеризувати стан та перспективи боротьби з незаконними та неринковими доходами як умови розвитку правової економіки в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. У 2016 р., згідно з рейтингом кланового капіталізму, розробленим журналом The Economist, Україна посіла п'яте місце серед найбільш уражених клановістю країн [14]. Н. Абрамс та

C. Фіш у статті для Washington Post [15] вказують, що за останні 25 років західні донори влили мільярди доларів в Україну, ставлячи перед собою дві головні цілі: сприяти у розбудові самостійної, конкурентоздатної ринкової економіки та закласти правову та регуляторну основу правової держави. Однак вони доходять висновку, що західні гроші лише допомогли українським елітам не працювати над реформуванням України і далі продовжувати грабувати її.

На наш погляд, концептуальною основою розбудови правової економіки в Україні має стати боротьба з незаконними, нечесними та економічно не обґрунтованими доходами. Адже існування таких доходів створює потужний прошарок осіб, зацікавлених у збереженні status quo. Для цих осіб розбудова правової економіки містить не лише загрозу втрати статків та доходів, але і загрозу кримінальної відповідальності.

У статті «Стан та перспективи розбудови правової економіки в українській системі формування доходів» [16] формування правової економіки у сфері доходів пов'язано із реалізацією комплексу заходів «сфери-процедури-орга- ни-кадри-контроль» (СПОКК). Розвиваючи цю концепцію, вважаємо за доцільне з'ясувати, які з необхідних заходів вже здійснено в Україні, які перебувають у стадії реалізації та які ще необхідно розпочати.

Перша складова СПОКК - «сфери» - має забезпечити скорочення сфер економіки та державного управління, які генерують незаконні або неринкові доходи, пов'язані не зі створенням вартості, а з її перерозподілом, не обґрунтованим ані економічними, ані соціальними потребами.

У сфері публічних закупівель суттєвою реформою можна вважали запровадження системи ProZorro. Проте досі не вирішена проблема збільшення вартості державних закупівель вже після проведення відкритих та прозорих тендерів, на основі укладання додаткових угод щодо збільшення закупівельної ціни. Досить успішним слід визнати досвід закупівлі ліків для України через профільні міжнародні організації.

Неоднозначним є питання прозорості закупівель оборонного сектору, бо тут нерідко потреба боротьби з корупцією суперечить потребі захисту обороноздатності держави. В перспективі доцільно визначити, за допомогою експертів, вичерпний перелік та граничну частку в військовому бюджеті оборонних закупівель, які доцільно здійснювати з обмеженим оприлюдненням інформації. До тих пір такі закупівлі не мають перевищувати 10% оборонних закупівель і не можуть стосуватися витрат на військову підготовку. незаконний неринковий економічних

Розвиток конкурентного ладу та детінізація економіки, на жаль, і досі не здійснені повною мірою. Вкрай важливо активізувати зусилля у цих напрямах, адже вони здатні суттєво скоротити незаконні, неринкові, необгрунтовані доходи та корупцію.

Необхідно забезпечити, у співробітництві з іншими країнами, блокування офшорних схем та інших способів відмивання грошей. Сьогодні діяльність у цьому напрямі є недостатньо ефективною. Не менш проблемним є і такий напрям, як захист прав власності. Ефективний захист власності дозволить ліквідувати рейдерство та пов'язані із ним незаконні доходи та корупцію.

Незважаючи на деякі покращення в останні роки, митниця та податкова і досі є потужними сферами-генераторами корупційних відносин. Тому для боротьби з незаконними доходами та корупцією доцільно на 5-10 років передати українські митницю та податкову в управління митницям та податковим розвинених країн ЄС, які накопичили суттєвий досвід боротьби з порушеннями та зловживаннями у цих сферах.

Сектор державних підприємств є суттєвим джерелом незаконних доходів та доходів, не пов'язаних з корисним економічним внеском. У перспективі його можна скоротити приватизацією, проте за умов економічної кризи та конфлікту на сході України приватизацію великих підприємств здійснювати не вигідно через їх низьку вартість. Натомість треба ліквідувати «чорні діри», через які викачуються кошти з держбюджету. Стратегічні та економічно перспективні підприємства слід віддати в управління авторитетним іноземним компаніям з відповідним досвідом. Менш цінні підприємства доцільно передати у довгострокову оренду або приватизувати.

Економічні відносини у сферах землекористування та використання надр потребують додаткового законодавчого врегулювання та посилення контролю з боку правоохоронних органів. Адже, незважаючи на спроби навести лад в останні роки, у землекористуванні та використанні надр і досі генеруються незаконні, неринкові доходи та процвітає корупція.

Другий елемент СПОКК, «процедури», передбачає реформування процедур регулювання економіки та роботи державних органів з метою скорочення можливостей незаконного та необґрунтованого заробітку.

У питанні дерегуляції економіки в останні роки помітні деякі покращення: скасовано чимало нормативно-правових актів, які обмежували економічну діяльність, скорочено кількість контролюючих органів, накладено обмеження на перевірки бізнесу тощо. Водночас у держслужбовців і досі лишається забагато дискреційної влади, яка є потенційним джерелом коруп- ційної ренти.

Вважаємо за необхідне додатково скоротити регулятивні функції держави. До реального вирішення проблеми корупції має домінувати принцип Laissez- faire. Там, де це можливо, необхідно переходити від дискреційного регулювання до автоматично діючих регуляторів. А там, де не можна позбавитися дискреційного регулювання, необхідно зосередити дискреційну владу в руках обмеженого кола чиновників із високими зарплатами, діяльність яких слід ретельно контролювати.

Третя складова запропонованого комплексу заходів - «органи» - пов'язана з переформатуванням існуючих та утворенням нових державних органів. Аналіз реформ останніх років у цьому аспекті також не дає однозначної оцінки.

Серед надбань слід відмітити реформування органів міністерства внутрішніх справ, судової системи, прокуратури та інших правоохоронних органів; створення Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції. Водночас конкретні результати боротьби з економічною злочинністю, тіньовою економікою та корупцією у вигляді повернутих до бюджету коштів, корупціонерів, що відбувають покарання у тюрмі, оштрафованих фірм і т ін., поки що є недостатніми.

Тому додатково треба: створити антикорупційний суд; розширити повноваження антикорупційних структур; відкоригувати повноваження та функції органів державної влади таким чином, аби позбавити їх потенційних можливостей стягнення корупційної ренти. Найближчим часом замість антикоруп- ційного суду на 5-10 років можна заснувати міжнародний антикорупційний трибунал.

Четвертий елемент СПОКК - «кадри». Необхідно усунути корумповані кадри із державних органів та забезпечити їх чесними співробітниками. Лю- страція та переатестація кадрів поки що не допомогли повністю позбутися корупціонерів. До того ж нові співробітники іноді теж виявляються корумпованими.

Вважаю за необхідне залучати до кадрового оновлення держорганів іноземців з відповідною кваліфікацією та досвідом. У даному контексті суттєвою перевагою громадян розвинених країн є те, що вони не включені до коруп- ційних соціальних мереж в Україні та мають розвинену правову свідомість. До того ж, їх статки ефективно контролюються правоохоронними органами розвинених країн.

Україні потрібна система соціальних ліфтів, яка б дозволяла кваліфікованим й обдарованим українцям без хабарів та штучних перепон обіймати привабливі посади в державних органах.

П'ята складова СПОКК, «контроль», в 2014-2017 рр. характеризується численними реформами. Проте ефективність цих перетворень поки що сумнівна. Зокрема, хоча створення Національного агентства з питань запобігання корупції та впровадження системи електронного декларування статків можна вважати суттєвим досягненням, практичні результати діяльності цього агентства не є задовільними. Для посилення контролю необхідно активізувати діяльність з перевірки електронних декларацій.

Найважливіша складова контролю - підзвітність влади народу України. Для її збільшення необхідно запровадити практику часткових виборів (за відкритими списками) до представницьких органів влади (кожні два або два з половиною роки). Також потрібен простий, прозорий та реалістичний механізм, на основі якого громадяни могли б ініціювати референдуми. Слід суттєво обмежити недоторканність політиків та держслужбовців, передовсім депутатів та суддів. Україні потрібні працюючі механізми відкликання депутатів та імпічменту не лише президента, а й усіх вищих посадових осіб.

Через існування потужних фінансово-промислових груп та значної кількості держслужбовців і політиків, зацікавлених у збереженні status quo, продовження розбудови правової економіки в Україні потребує відповідного тиску Західних партнерів та міжнародних фінансово-кредитних інституцій. Водночас не можна покладатися лише на них. Інститути громадянського суспільства теж мають активно сприяти реформам. Їх ефективність значною мірою залежить від підтримки широких верств населення, від громадянської позиції кожного українця.

Висновки

Від існування незаконних та неринкових доходів виграє потужний прошарок осіб та фінансово-промислових груп. Їм розбудова правової економіки не вигідна, бо обмежує можливості заробітку та загрожує кримінальною відповідальністю. Тому заходи, спрямовані на підрив економічної бази незаконної економічної діяльності, тіньової економіки та корупції, тобто на послаблення тієї частини державних службовців, політиків та підприємців, яка гальмує розвиток правової економіки в Україні, мають стати пріоритетними.

Серед заходів комплексу СПОКК більш-менш успішними можна вважати: запровадження системи публічних закупівель ProZorro; закупівлі ліків для України через міжнародні організації; створення Національної поліції, Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції тощо.

Проте потрібно запровадити ще багато важливих заходів: скоротити сфери економіки та державного управління, в яких формуються незаконні, ко- рупційні та неринкові доходи; забезпечити дерегуляцію економіки, перехід до автоматично діючих регуляторів та суттєве скорочення дискреційної влади; розширити повноваження антикорупційних структур та створити антикоруп- ційний суд; запровадити ефективний контроль доходів та видатків політиків і держслужбовців; збільшити підзвітність влади народу та ін.

Список використаної літератури

1. Buchanan J. M. The Domain of Constitutional Economics. Constitutional Political

Economy. 1990. Vol. 1. No. 1. Р. 1-18.

2. Ackerman B. Constitutional Economics - Constitutional Politics. Constitutional Political Economy. 1999. No. 10. P. 415-424.

3. Berggren N. Essays in constitutional economics: Doctor's thesis. Stockholm, 1997.

110 p.

4. Block W., DiLorenzo T. J. Constitutional Economics and The Calculus of Consent. Journal of Libertarian Studies. 2001. Vol. 15. No. 3. Р. 37-56.

5. The Elgar Companion to Law and Economics / Edited by Jurgen G. Backhaus. Second Edition. Cheltenham: Edward Elgar Publishing Limited, 2005. 784 p.

6. Андреева Г. Н. Институт собственности в конституциях зарубежных стран и Конституции Российской Федерации: монография. М.: Норма, 2009. 368 с.

7. Баренбойм П. Д. Философия права и Конституционная экономика. Очерки конституционной экономики / отв. ред. Г. А. Гаджиев. М.: Юстицинформ, 2009. С.232-275.

8. Добродумов П. О. Конституційна економіка як об'єкт дослідження. Правовий вісник Української академії банківської справи. 2010. № 1. С. 18-23.

9. Скупінський О. В. Конституційна економіка: поняття та перспективи для України. Форум права. 2011. № 1. С. 909-914. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index. htm_2011_1_146 (дата звернення: 26.08.2017).

10. Конституционная экономика / отв. ред. Г. А. Гаджиев. М.: Юстицинформ, 2010. 256 с.

11. Шевченко Л. С., Гриценко О. А., Камінська Т. М. та ін. Нематеріальна економіка: управління формуванням і використанням інтелектуального капіталу: монографія / за ред. Л. С. Шевченко. Харків: Право, 2014. 404 с.

12. Шевченко Л. С., Гриценко О. А., Камінська Т. М. та ін. Безпека людського розвитку: економіко-теоретичний аналіз: монографія / за ред. Л. С. Шевченко. Харків: Право, 2010. 448 c.

13. Шевченко Л. С., Гриценко О. А., Камінська Т. М. та ін. Безпека людського розвитку в правовій, соціальній державі: монографія / за ред. Л. С. Шевченко. Харків: Нац. ун-т «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2013. 850 с. Депоновано у ДНТБ України 24.09.2013, № 43-Ук 2013.

14. Comparing crony capitalism around the world. The Economist. 2016. URL: http://www.economist.com/blogs/graphicdetail/2016/05/daily-chart-2 (дата звернення: 17.06.2017).

15. Abrams N. А., Fish S. M. How Western aid enables graft addiction in Ukraine. Washington Post. 2016. URL: https://www.washingtonpost.com/news/monkey-cage/ wp/2016/05/05/how-western-aid-enables-graft-addiction-in-ukraine/?utm_ term=.991bd5483d2a (дата звернення: 26.08.2017).

16. Губін К. Г., Набатова О. О. Стан та перспективи розбудови правової економіки в українській системі формування доходів. Економічна теорія та право. 2016. № 4. С. 77-86.

Размещено на Allbest.ru