Теоретичні аспекти економічного змісту фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств

Вдосконалення фінансових відносин та формування ефективної моделі забезпечення їх ресурсами. Дослідження типових наслідків кризових явищ економічного розвитку підприємств. Вплив фінансів на ефективність виробництва на рівні господарської структури.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.09.2018
Размер файла 498,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Теоретичні аспекти економічного змісту фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств

С.М. Колотуха, кандидат економічних наук

Л.Л. Кравцова, аспірант

Постановка проблеми. На сучасному етапі економічних перетворень одним з актуальних завдань економічного розвитку суб'єктів господарювання є вдосконалення фінансових відносин та формування ефективної моделі забезпечення їх фінансовими ресурсами. Гостра нестача фінансових ресурсів стала типовим наслідком кризових явищ економічного розвитку підприємств, що істотно позначилося на ефективності господарювання. Крім того, низька забезпеченість підприємств фінансовими ресурсами супроводжується низьким рівнем їх використання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розробку теоретико-методологічних засад процесів формування і використання фінансових ресурсів зробили видатні вчені економічної аграрної науки, особливо В. Алексійчук, В. Амбросов, В. Андрійчук, В. Борисова, О. Гудзинський, М. Дем'яненко, П. Канінський, І. Кириленко, М. Коденська, М. Кропивко, П. Лайко, Ю. Лузан, І. Лукінов, Ю. Лупенко, М. Малік, О. Могильний, Б. Пасхавер, Г. Підлісецький, П. Саблук, В. Ситник, П. Стецюк, Л. Худолій, А. Чупіс та ін. Вони збагатили економічну науку фундаментальними ідеями, які стали фактором нових світоглядних орієнтацій. Під впливом їхніх досліджень суттєво змінилися уявлення про систему кредитного забезпечення, ціноутворення, оподаткування сільськогосподарських підприємств, що ознаменувало новий етапний поворот у їх вивченні.

Методика досліджень. Теоретичним та методичним підґрунтям проведення дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, концептуальні положення сучасної теорії, діалектичний метод пізнання, системний та комплексний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів. У процесі наукового дослідження використовували загальноекономічні та спеціальні методи, а саме, абстрактно-логічний, статистичного дослідження, соціологічні методи та інші методи дослідження.

Результати досліджень. Одним із основних елементів ринкової економіки є підприємницька діяльність суб'єкта господарювання, конкурентоспроможність якого в основному залежить від ефективного управління його фінансовими ресурсами.

Створення та використання фінансових ресурсів у сфері підприємництва здійснюється з метою підвищення ефективності всіх напрямків діяльності суб'єктів господарювання і забезпечення їх подальшого розвитку. Це можливо при направленні фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, покращення використання основних фондів, прискорення обороту обігових коштів тощо. Вплив фінансів на ефективність виробництва на рівні господарської структури у великій мірі визначається наявністю ресурсів у суб'єктів підприємництва. Отже, кожна підприємницька структура повинна мати можливість за результатами своєї діяльності створювати фонди фінансових ресурсів, здатні забезпечувати відтворення та вдосконалення виробництва, а також соціальний розвиток.

Фінансові ресурси є одним з фундаментальних понять фінансів підприємств. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.

У сучасній економіко-фінансовій літературі найбільш розповсюдженим поняттям категорії “фінансові ресурси” можна визнати сукупність різних видів грошових коштів. К.В. Павлюк дає найбільш повне визначення фінансових ресурсів. На основі його визначення фінансових ресурсів держави можна сформулювати визначення фінансових ресурсів підприємств, характеризуючи їх як “грошові нагромадження і доходи, які створюються в процесі розподілу й перерозподілу виручки та прибутку і зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення й задоволення інших суспільних потреб” [1, с. 15]. Як видно із цього визначення, фінансові ресурси “зосереджуються у відповідних формах”, але ж, як вже було зазначено раніше, фінансові ресурси можуть бути використані без створення фондів. Крім того, фінансові ресурси формуються не тільки за рахунок грошових доходів, а й за рахунок залучення власного капіталу із зовнішніх джерел, наприклад, за рахунок емісії акцій; за рахунок отримання кредиту у різних формах тощо.

Аналогічне зауваження можна зробити і щодо визначення фінансових ресурсів підприємства у підручнику “Финансы” за редакцією проф. В.М. Родіонової, у якому на рівні суб'єктів господарювання фінансові ресурси - це грошові доходи і надходження, які знаходяться у розпорядженні суб'єктів господарювання і призначаються для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат для розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників [2, с. 125]. У наведеному визначенні акцент ставиться на грошових доходах і надходженнях, які знаходяться у розпорядженні організації. Таке визначення характеризує склад фінансових ресурсів. У такому разі, знову ж таки, ні кредити банків, ні інших фінансових інститутів, ні тимчасову фінансову допомогу з боку держави або інших підприємств неможливо назвати фінансовими ресурсами підприємства тому, що це не доходи підприємства.

Згідно з визначенням М.Я. Коробова фінансові ресурси - це “...грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, суспільного продукту, національного доходу і використовуються для цілей підприємства” [3, с. 14]. Наведене визначення, на наш погляд, не розкриває сутність цієї категорії. По-перше, фінансові ресурси це не тільки “...фонди цільового призначення”, а по-друге, “використовуються в цілях підприємства”, але ж всі ресурси, а не тільки фінансові, використовуються для цілей підприємства.

Худолій Л.М. вважає, що фінансові ресурси - це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. Вони характеризують фінансовий потенціал підприємства і у комплексі з матеріальними і трудовими ресурсами зумовлюють обсяги виробництва, можливість отримання певного доход, маси прибутку [4, с. 82].

Ми не можемо повністю погодитися із визначенням фінансових ресурсів, яке наведене у підручнику “Фінанси підприємств” за редакцією А.М. Поддєрьогіна, де зазначено, що фінансові ресурси - це “...грошові кошти, що є в розпорядженні підприємства. Отже, до фінансових ресурсів відносяться усі грошові фонди і та частина грошових коштів, яка використовується у нефондовій формі” [5, с. 10]. Але не всі грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні підприємств, можна віднести до фінансових ресурсів. Відомо, що у загальній сумі грошових коштів економічних суб'єктів значну частку складають оборотні грошові кошти, які не належать до фінансових ресурсів.

Так, у сучасному економічному словнику [6, с. 361] зазначається, що “...фінансові ресурси держави, регіону, підприємства, фірми - це сукупність всіх видів грошових коштів, фінансових активів, які знаходяться в їх розпорядженні. Фінансові ресурси сприймаються як результат взаємодії надходжень і витрат, розподілу грошових коштів, їх накопичення і використання”. Л.М. Павлова пише, що “...до фінансових ресурсів відносяться ті грошові кошти, які залишаються у розпорядженні підприємства після виконання всіх обов'язків за платежами і внесками, відрахування і фінансування поточних витрат” [7, с. 142].

Фінансові ресурси - “...це грошові кошти, які направляються на фінансування короткострокових вкладень та витрат довгострокового характеру. Вони створюються на підприємстві після відшкодування матеріальних і прирівняних до них витрат” [8, с. 146]. У наведеному визначенні повністю відсутня конкретність і ясність, чи це доходи за мінусом матеріальних і прирівняних до них витрат, чи це те, що залишається у розпорядженні підприємства після всіх виплат і платежів. Незрозуміло також, чому фінансові ресурси спрямовуються лише на короткострокові вкладення і витрати довгострокового характеру.

Лахтіонова Л.А. наголошує на важливому значенні фінансових ресурсів: «Серед матеріальних, трудових і фінансових ресурсів перше місце посідають фінансові, оскільки вони є єдиним видом ресурсів підприємства, що трансформується в будь-який інший вид у мінімальні терміни» [9, с. 14], далі стверджує «Фінансові ресурси - це грошові кошти у формі грошових фондів та у не фондовій формі (використання грошових коштів для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами, банками і страховими компаніями і т.д.).» [9, с. 16]

В.М Опарін розглядає фінансові ресурси як суму коштів, спрямованих в основні засоби та обігові кошти підприємства. Такий підхід до визначення фінансових ресурсів, на нашу думку, потребує суттєвих зауважень [10, с. 10].

По-перше, за напрямками використання фінансових ресурсів є не тільки основні і обігові кошти, а й інші види активів - фінансові вкладення, нематеріальні активі, а також виконання зобов'язань, матеріальне стимулювання тощо. По-друге, в умовах ринкової економіки немає ніякої гарантії, що продукція буде реалізована точно в запланованому обсязі, що виручка буде отримана у визначені терміни. Не завжди легко перетворити матеріальні цінності знову у гроші, тим більше в ту ж суму, яка була витрачена на придбання цих цінностей. Навпаки, на підприємстві може утворитися ситуація, коли йому будуть потрібні додаткові фінансові ресурси для утримання неліквідних активів. Крім того, вірогідність перетворення дебіторської заборгованості у фінансові ресурси досить висока, але завжди існує ризик заборгованості, не сплаченої в строк, та безнадійної заборгованості.

Необхідно зазначити, що в зарубіжній економічній літературі визначення фінансових ресурсів практично не зустрічається. Фінансами вважається сукупність відносин, пов'язаних з рухом грошей. Тому можна припустити, що фінансові ресурси - це грошові кошти. Однак термін “грошові кошти” передбачає як безпосередньо гроші в касі компанії і на її рахунках у банках, так і грошові еквіваленти, до яких відносяться короткострокові фінансові інвестиції. Як правило, це цінні папери (акції, казначейські білети та ін.) [ 11, с. 322].

Із вищезазначеного видно, що в науковій літературі ні раніше, ні тепер немає чіткого визначення категорії “фінансові ресурси підприємства”.

На підставі проведеного дослідження сутність категорії “фінансові ресурси підприємства” пропонується викласти у такій редакції: фінансові ресурси підприємства - це грошові кошти підприємства, які створені за рахунок власних, позикових і залучених джерел фінансування і використовуються для формування активів підприємства, виконання фінансових зобов'язань, стимулювання працівників підприємства, а також здійснення комплексу інших заходів з метою забезпечення подальшого ефективного розвитку підприємства.

Сутність категорії фінансових ресурсів проявляється в її функціях. Вважаємо за доцільне виділити такі функції фінансових ресурсів суб'єктів господарювання:

- створення і підтримка економічного потенціалу підприємства; -здійснення відтворення (простого і розширеного);

- підтримка і збільшення конкурентоспроможності продукції підприємства;

- збільшення ринкової вартості підприємства.

Зміст функцій фінансових ресурсів відображає вирішальну роль фінансових ресурсів у економіці і фінансах підприємства. Вони є матеріальними носіями фінансових відносин, з їх допомогою створюються умови для задоволення потреб суб'єкта господарювання. Схема 1 відображає основне місце фінансових ресурсів у системі фінансів суб'єктів господарювання, взаємозв'язок джерел формування фінансових ресурсів і їх структуру.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Фінансові ресурси в системі фінансів суб'єкта господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Структура фінансових ресурсів підприємств

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та запозичені кошти.

До власних фінансових ресурсів належать: статутний капітал, виручка від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), амортизаційні відрахування та прибуток.

До залучених фінансових ресурсів належать: кошти державної фінансової підтримки, кредиторська заборгованість, приватні кредити, кредити фінансових установ (комерційних банків, кооперативних банків, кредитних кооперативів кредитних спілок), ресурси від користування.

У процесі формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів підприємств виникає широкий спектр грошових відносин, які відображають економічний зміст сфери фінансів. Вся сукупність фінансових відносин підприємств може бути умовно подана у вигляді грошових потоків і мати чіткі вартісні характеристики. Концепція сучасного фінансового менеджменту як західного, так і українського виділяє три основних напрямки грошових потоків підприємства: від реалізаційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Отже, між фінансовими ресурсами, грошовими потоками і джерелами їх утворення існує певний взаємозв'язок, який можна проілюструвати на схемі (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Взаємозв'язок грошових потоків, джерел утворення фінансових ресурсів і фінансових ресурсів

Із наведеної схеми видно, що один і той же грошовий потік може відображатися у різних джерелах фінансових ресурсів.

Розглянуті положення дозволяють зробити такі висновки:

фінансові ресурси - це категорія фінансів суб'єкта господарювання, яка являє собою сукупність різних видів грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства.

фінансові ресурси займають основне місце в системі фінансів суб'єкта господарювання.

фінансові ресурси формуються за рахунок власних, позикових та залучених джерел фінансування.

фінансові ресурси спрямовуються на формування активів підприємства, виконання фінансових обов'язків, стимулювання працівників підприємства, а також здійснення комплексу інших заходів з метою

забезпечення подальшого ефективного розвитку підприємства.

метою (або цільовою спрямованістю) формування і використання фінансових ресурсів слід вважати ефективний розвиток підприємства на всіх стадіях його життєвого циклу.

інтереси держави і підприємств співпадають щодо необхідності зміцнення і збільшення обсягу фінансових ресурсів підприємств, тому що вони є основою фінансової системи держави, визначальним фактором економічного розвитку.

Фінансові ресурси підприємства - це надто динамічна категорія, яка змінюється в залежності від характеру їх використання і потреб в них на певний момент часу. Базовою сферою формування фінансових ресурсів є матеріальне виробництво, де створюється нова вартість, що становить основу процесу відтворення. З позиції обігу коштів діяльність будь-якого підприємства являє собою процес безперервної трансформації одних ресурсів в інші. На кожний момент часу одна частина грошових коштів знаходиться у матеріальних цінностях, ще одна частина - в авансових платежах і розрахунках і тільки деяка кількість ресурсів (іноді зовсім мала частка) - у своїй початковій формі - грошових коштах. Фінансові ресурси підприємства у поєднанні з матеріальними і трудовими забезпечують безперервність виробництва на різних його стадіях.

Фактори виробництва і виробничі ресурси сільськогосподарського товаровиробника - це відповідні форми представлення його економічних ресурсів, які, в свою чергу, на етапі обміну можуть вже виражатися у вартісній формі, при якій їх рух уособлюється від переміщення в натуральній формі. Накопичення і розподіл сформованих і оцінених ресурсів сприяє появі їх новій формі - фінансові ресурси, які фактично сприяють реалізації економічних можливостей на тому чи іншому етапах кругообігу.

Розглянутий спектр тлумачень поняття “фінансові ресурси”, вказує на те, що основні характеристики внутрішнього змісту терміну притаманні для будь-якої сфери господарювання. Однак, варто зазначити, що сільськогосподарська сфера виробництва має ряд особливостей які суттєво впливають на організацію не тільки фінансової роботи, а всього виробничого процесу.

Література

фінанси економічний господарський

1. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н. проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

2. Финансы / Под ред. Родионовой В.М. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 399 с.

3. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. /М. Я. Коробов К.: Либідь, 1995. - 160 с.

4. Худолій Л.М. Теорія фінансів навч.-метод. посібник / Л.М. Худолій. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003, - 167 с.

5. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ.1998. - 368 с.

6. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева - М.: ИНФРА-М, 1997. - 496 с.

7. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 360 с.

8. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 360 с.

9. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: монографія / Л.А. Лахтіонова. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.

10. Опарін В.М. Фінансові ресурси та суспільний капітал / В.М. Опарін // Вісник НБУ. - 2008. - № 5. - С. 10-11.

11. Нидлз Б., Андерсен Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета. Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 412 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.