Інвестиційні кредити комерційних банків у фінансуванні аграрного сектора економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Інвестиційні кредити комерційних банків у фінансуванні аграрного сектора економіки України

К.М. Мельник, кандидат економічних наук

Постановка проблеми. Реалізація сучасних завдань соціально- економічного розвитку України в умовах посилення фінансових обмежень визнає необхідність підвищення ролі інвестиційного кредитування комерційних банків у фінансуванні аграрного сектора економіки. Висока стратегічна важливість аграрного сектора поряд із його низькою привабливістю для приватних інвесторів та кредиторів внаслідок невеликої рентабельності виробництва продукції, високих сільськогосподарських ризиків, відсутності ліквідної застави, великого періоду обороту капіталу тощо обумовлюють необхідність державної підтримки даної сфери галузі економіки. Однією з найбільш перспективних форм фінансування аграрних програм і проектів є інвестиційне кредитування комерційними банками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню проблем і перспектив розвитку банківської інвестиційної діяльності присвячені праці О.М. Загурського [1], Ю.О. Лупенка, М.Я. Дем'яненка, Л.М. Коваля [2], І.І. Лукінова, Т.В. Майорової [3], О.О. Непочатенко [4], Г.М. Чепелюк [5] та ін. Проте, зважаючи на невисоку частку кредитів аграріям в загальній структурі кредитних портфелів банків, слід зазначити, що інвестиційне кредитування все ще не відіграє належної ролі у фінансуванні сільськогосподарських товаровиробників, тому це питання потребує подальшого вивчення й удосконалення.

Метою статті є дослідження проблем формування довгострокового кредитного механізму в аграрному секторі та визначення пріоритетних напрямів і перспектив їх вирішення.

Методика досліджень. У процесі дослідження використано такі наукові методи як: абстрактно-логічний, емпіричний (узагальнення та порівняння), рядів динаміки, а також системного підходу до рішення проблем.

Результати досліджень. Роль сільського господарства в економіці будь-якої країни є досить високою. Навіть самі промислово розвинені країни вкладають дуже великі кошти в розвиток аграрного сектора економіки.

Україна історично є аграрною країною, тому сільське господарство - одна з найважливіших галузей народного господарства. Воно дає життєво необхідну людині продукцію - основні продукти харчування і сировину для вироблення предметів споживання, проте більше, ніж інші галузі потерпає від нестачі фінансових ресурсів.

Протягом 2010-2014 років в середньому до 80% агроформувань отримували чистий прибуток (табл. 1). Такий стан з точки зору економічної теорії і міжнародної практики є типовим, як в галузевому так і загальноекономічному аспектах. Вважається цілком прийнятним, що приблизно третина суб'єктів галузі чи економіки в цілому є збитковими.

Таблиця 1. Основні показники діяльності підприємств галузі сільського господарства

* складено автором за даними джерела [6].

Нині сільгоспвиробники працюють у доволі специфічних умовах, яким притаманний і сезонний розрив між вкладенням і надходженням коштів, і безперервність процесів біологічного відтворення ресурсів тощо, а тому кредитні ресурси, особливо довгострокові, відіграють вирішальну роль у розвитку аграрного сектора економіки України.

Науковцями ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України розроблені стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року[7]. Зокрема, метою стратегії розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства визначено забезпечення кількісного та якісного зростання фондооснащеності галузі, формування її активної частини в обсягах, спроможних забезпечити своєчасне і якісне виконання повного комплексу сільськогосподарських робіт за сучасними енергоощадними і безпечними технологіями.

Індикаторами розвитку є наступні:

збільшення вартості основних виробничих засобів (у порівняльних цінах) не менше ніж на 7% щорічно;

забезпечення двократного перевищення обсягів закупівлі сільськогосподарської техніки над обсягами її вибуття;

збільшення частки вітчизняної техніки в загальній ємності ринку технічних засобів до 2020 р. до рівня 60-70%;

навантаження ріллі на один універсальний трактор тягового класу 0,60,9 т/с для господарств населення до 2020 р. до 10 га [7].

Одним з пріоритетних напрямів державної аграрної політики є створення сприятливого інвестиційного клімату в аграрному секторі. Основні напрями капіталовкладень у сільське господарство - це введення в дію тваринницьких приміщень; будівництво сховищ для картоплі, овочів і фруктів; зведення теплиць закритого ґрунту; будівництво комбікормових, силосних і сінажних споруд; рекультивація земель.

Отже, для відтворення і розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства необхідно створити сприятливі умови для залучення інвестицій та реформувати амортизаційну систему галузі в інвестиційному напрямі.

Дані статистичних спостережень щодо інвестування за період 2010-2014 рр. свідчать про нестабільну ситуацію в сільському господарстві.

В 2010-2012 рр. відмічається тенденція до збільшення капітальних інвестицій як в економіку України, так і в сільське господарство, проте вже в 2013 р. ситуація дещо погіршилася і намітилася тенденція до спаду. Частка сільського господарства в інвестиціях в основний капітал становить 6,18,6% від загального обсягу інвестицій, а поточні програми сільськогосподарських підприємств доступні лише для суб'єктів великого бізнесу.

Прямі іноземні інвестиції є одним із важливих аспектів інвестування при визначенні доцільності його реалізації. Аналіз динаміки обсягів прямого іноземного інвестування в Україну має тенденції до зростання з 40053 млн. дол. США у 2010 р. до 57056,4 млн. дол. США в 2014 р і відповідно в сільське, лісове та рибне господарство - з 680,4 млн. дол. США до 776,9 млн. дол. США. Проте на початок 2015 р. ситуація погіршилася і прямі іноземні інвестиції зменшилися, в порівнянні з 2014 р. на 11140,4 млн. дол. США в економіку України і на 182,8 млн. дол. США в сільське, лісове та рибне господарство, що пов'язано з ситуацією, яка склалася в країні. Це свідчить про те, що сільськогосподарське виробництво є непривабливим для іноземного інвестування через відсутність гарантій прав власності на землю як основний сільськогосподарський актив та нестійкістю державних гарантій (дотацій) підтримки національних виробників.

ЕЭ прямі іноземні інвестиції в сільське, лісове та рибне господарство, млн дол. США Ў Всьго прямих іноземних інвестицій в економіці України, млн дол США

Рис. 1. Обсяги прямих іноземних інвестиції в економіку України та сільське, лісове та рибне господарство на початок року[6]

Важливим елементом економічного розвитку аграрного виробництва у більшості розвинутих країн є кредитний механізм. Його роль у формуванні й накопиченні аграрного капіталу певною мірою визначається питомою вагою позикових коштів (кредитною заборгованістю сільського господарства) у вартості основного капіталу. До країн із найвищою питомою вагою позикових коштів в основному капіталі сільського господарства належить Англія, Німеччина, Франція, Італія, Австрія та скандинавські країни і Бельгія. Починаючи з 60-х років ХХ століття частка загальної кредитної заборгованості в аграрному капіталі цих країн (без нерухомості) досягає в Італії і Бельгії - понад 30%, у Франції - понад 40%, в Англії і Німеччині, близько 50% [8]. В Україні за рахунок кредиту формується лише 18-20% коштів аграрних підприємств [9].

Інвестиційне кредитування сільськогосподарських підприємств передбачає ряд особливостей (як і інші види кредитування сфери), зумовлених специфікою галузі, що викликає необхідність окремого підходу до кредитування, який полягає у мінімізації кредитного ризику та стимулюванні розвитку інвестиційного кредитування з боку держави.

Динаміка банківського кредитування аграрного сектору України за період 2010-2014 рр. (табл. 2) свідчить, що темпи кредитування як в економіку країни, так і в аграрну сферу мають тенденцію до збільшення, як в абсолютних так і в відносних показниках. Причому банки нарощували кредитні операції навіть тоді, коли не було зростання ВВП.

Таблиця 2. Динаміка кредитних вкладень в економіку України та аграрну сферу*

* складено автором за даними джерел [6, 11].

Однак, незважаючи на абсолютне зростання у 2010-2014 рр. обсягів кредитування з 27,9 млрд грн до 59,6 млрд грн (майже в 2 рази), у структурі кредитних вкладень істотних змін не відбулося: основна маса кредитів носить короткостроковий характер і спрямована, переважним чином, на поповнення обігових коштів сільськогосподарських підприємств. Необхідно також відмітити, що навіть з урахуванням динаміки певних позитивних змін, які відбуваються у сфері кредитування аграрного сектору, рівень вкладу сільського господарства у валовий внутрішній продукт України за 2010-2014 рр. (16-18%) в 3,5 рази перевищує відсотковий рівень наданих йому кредитів (3,8-5,8%).

Існуючий рівень процентних ставок на банківські кредити досить високий, що стримує попит на банківське кредитування з боку аграрного сектору економіки. Динаміка відсоткових ставок аграрним підприємствам представлена на рис. 2.

Рис. 2. Відсоткова ставка за кредитами підприємствам аграрної сфери[11]

У 2014 році вітчизняна економіка відчувала на собі впливи створених раніше дисбалансів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Також несприятлива цінова кон'юктура на зовнішніх ринках, військовий конфлікт на Сході України, анексія АР Крим і м. Севастополя, торгівельні обмеження зі сторони Російської Федерації негативно позначилися на економіці країни. Частка прострочених кредитів в аграрний сектор склала майже 11%. Прострочена заборгованість за кредитами сільськогосподарським підприємствам у 2014 році становила 6,04 млрд грн, з яких 2,7 млрд грн - за кредитами в національній валюті, 3,3 млрд грн - в іноземній валюті [11].

Отже, незважаючи на очевидний прогрес в останні роки у розвитку фінансово-кредитних відносин в аграрній сфері й істотне розширення банківського кредитування, фінансування сільськогосподарських товаровиробників ускладнюється через низку об'єктивних та суб'єктивних причин:

нестійка фінансова діяльність, викликана збитковістю, високим кредитним навантаженням, недоотриманням врожаю, низькими закупівельними цінами і т.д.;

відсутність достатньої заставної бази;

відсутність кваліфікованих спеціалістів на селі для впровадження сучасних технологій у виробництві сільськогосподарської продукції і забезпечення ефективного фінансування діяльності;

високі процентні ставки;

застарілі технології виробництва та використання морально і фізично зношеної техніки;

низький рівень інвестиційної привабливості галузі.

Українські банки не забезпечують фінансування виробничих інвестицій підприємств через механізм кредитування. Тому необхідність інвестиційного кредиту статистично підтверджується та об'єктивно випливає з обслуговування кредитними ресурсами кругообігу основних виробничих фондів та формування товарно-матеріальних запасів підприємств, що зумовлено невідповідністю суми наявних коштів потребам розширеного відтворення капіталу.

На сьогодні основними «гравцями» на ринку кредитування АПК виступають КБ Приват Банк, АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «Державний ощадний банк України».

Потрібно зазначити, що банки, які працюють з аграрним сектором, на даний час не лише кредитують підприємства, а й розробляють спеціальні кредитні продукти: лізинг сільськогосподарської техніки, сільськогосподарська техніка у розстрочку, насіння, добрива, засоби захисту рослин та інші ТМЦ у кредит, кредити за рахунок міжнародних кредитних ліній та ін.

До спеціальних пропозицій банків для аграріїв можна віднести вексельне фінансування (з відстрочкою платежу), коли фінансується придбання товарів (наприклад засобів захисту рослин) за допомогою авалювання векселів, форвард, лізинг, акредитивні операції та ін.

На сьогодні спільна партнерська програма від Байєр та Райффайзен Банку Аваль надає унікальні умови авалювання векселів для кінцевих споживачів - сільгосппідприємств та фермерів всього під 1%.

Програма авалювання векселів для аграрного сектору протягом останніх років засвідчила свою високу ефективність та зручність для всіх учасників ринку. Даний фінансовий інструмент дозволяє оптимізувати витрати на залучений капітал, що особливо актуально в період значної волатильності на ринку та високої вартості традиційного фінансування. В 2015 році обсяг авальованих векселів в Райффайзен Банку Аваль зріс втричі в порівнянні з попереднім роком і склав понад один мільярд гривень. Анонсована програма фінансування є свідченням вагомої підтримки АПК, яку Райффайзен Банк Аваль продовжує надавати аграріям вже більш ніж 20 років [12].

З огляду на специфіку сільськогосподарської галузі, яка схильна до значних виробничих і економічних ризиків, банківський сектор не в змозі самостійно вирішити зазначені проблеми. У зв'язку з цим все більш значну роль в забезпеченні фінансування аграрного сектора набуває державна підтримка.

Забезпечити економічне відродження аграрного сектора вітчизняної економіки неможливо без прогресивної техніко-технологічної бази та достатнього обсягу інвестиційних надходжень на її оновлення. Вагомими причинами порівняно невеликих обсягів інвестицій в підприємства аграрної сфери є відсутність сприятливого середовища та обґрунтованої концепції економічного розвитку галузі. Розв'язання зазначених проблем повинна взяти на себе держава. Державна політика в аграрній сфері має опиратися на нові підходи у прийнятті рішень щодо оптимальних умов для суттєвого збільшення соціального, інвестиційного і виробничого потенціалу. Досягти забезпечення поставленої мети держава може за допомогою низки методів економічного, організаційного та правового характеру, котрі б реалізувалися нею у складі загальної економічної реформи. У пошуку та поєднанні цих методів полягають перспективи подальших досліджень в зазначеному напрямку.

Література

інвестиційний кредит комерційний банк

1. Загурський О. Проблеми фінансування підприємств аграрного сектору та шляхи їх подолання / О. Загурський // Банківська справа. - 2015. - № 3. - С. 52-61.

2. Коваль Л.М. Інвестиційне кредитування підприємств аграрного сектору / Л.М. Коваль // Економіка АПК - 2015. - № 1. - С. 35-40.

3. Майорова Т.В. Банківське кредитування інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://fkd.org.ua/article/viewFile/57444/53697.

4. Непочатенко О.О. Активізація інвестиційної діяльності як спосіб зміцнення фінансової безпеки аграрного сектору / О.О. Непочатенко // Агросвіт. - № 1. - С. 3-6.

5. Чепелюк Г.М. Банківське інвестиційне кредитування сільськогосподарських підприємств в Україні / Г.М. Чепелюк, І.В. Цистан // Фінансовий простір. - 2015. - № 2 (18). - С. 122-129.

6. Сільське господарство України. Статистичний збірник за 2014 р. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

7. Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року / за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. - К.: ННЦ «ІАЕ», 2012, 182 с.

8. Коробейников М. Зарубежная практика кредитования сельского хозяйства [Электорнный ресурс] / М. Коробейников // Международный сельскохозяйственный журнал. - 2010. - № 4. - Режим доступа: http://www.creditcoop.ru/index.php?option=com_content&view=article&id= 108: agro-practice&catid=34: countries.

9. Пугачов М.І. Фінансові чинники розвитку аграрного сектору України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://amdi.org.ua/ docs/RT20130419/1Pugachov.pdf.

10. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

11. Кредитування сільськогосподарських корпорацій іншими депозитними корпораціями (банками) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

12. Вигідні умови вексельного фінансування для українських аграріїв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bayer.ua/media/ news/2016_03_14_new_financial_terms.php.

Размещено на Allbest.ru