Розвиток фінансового ринку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

Розвиток фінансового ринку в Україні

Л.В. Барабаш, кандидат економічних наук

Н.В. Клименко, магістрант

Постановка проблеми. Фінансовий ринок є однією з основних і найбільш значущих складових становлення та розвитку будь-якої країни. Об'єднуючи у собі всі сфери фінансово-економічної діяльності, він є дуже чутливим до внутрішніх і зовнішніх факторів впливу та відзначається мінливістю ситуації. Саме тому регулювання фінансового ринку в цілому та його складових зокрема потребує значної уваги управлінців усіх рівнів.

Особливістю фінансового ринку України є відносно млявий характер розвитку та значна кількість негативних чинників, що перешкоджають рівномірному становленню усіх його складових. Проте, незважаючи на досить суперечливі умови, за період незалежності окремі сегменти фінансового ринку все ж мають певні позитивні зрушення. Саме тому, на нашу думку, доречним є висвітлення окремих особливостей становлення та розвитку досліджуваної сфери.

Фінансовий ринок є доволі неоднозначним і суперечливим економічним явищем. Як наслідок, одностайність думок щодо трактування його сутності як серед вчених, так і серед практиків відсутня.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Деякі з українських вчених схильні вважати, що фінансовий ринок є сукупністю відносин, що характеризують придбання та продаж специфічного товару: фінансових ресурсів [8], фінансових активів [15], фінансових послуг тощо [14].

Як бачимо, узгодженості у поглядах немає, однак усі автори схильні вважати, що фінансовий ринок є специфічною категорією.

Зважаючи на те, що структурно фінансовий ринок більшість вітчизняних і зарубіжних науковців поділяють на ринок грошей і ринок капіталу, нам імпонує думка, що за своєю суттю фінансовий ринок є системою економічних відносин, пов'язаною з розподілом і перерозподілом вартості фінансових ресурсів (грошей) і капіталів з метою створення на основі попиту і пропозиції ціни на специфічні товари.

Методика досліджень. З метою вирішення поставлених завдань у статті було використано економіко-статистичні методи досліджень, зокрема: монографічний, економічного аналізу, табличний та графічний методи.

Результати досліджень. Формування фінансового ринку в Україні безпосередньо пов'язане з процесами розбудови української держави та реформуванням її економіки. Розвиток досліджуваного сегменту діяльності держави розпочався з 1992 року. Саме в цей період сформувалися засади фінансового ринку держави у формі акцій акціонерних товариств і депозитних сертифікатів комерційних банків. Безпосередньому «розігріву» фінансового ринку України у 90-х роках ХХ ст сприяв і обіг приватизаційних цінних паперів [1].

Загалом головними передумовами формування фінансового ринку в нашій державі стали:

створення акціонерних товариств;

використання цінних паперів у міжнародних взаєморозрахунках;

доступ до міжнародного фінансового ринку.

Основним завданням ринку є переміщення фінансових ресурсів від, хто має їх надлишок, до тих, кому потрібні інвестиції [3].

Згідно постулатів однієї з найпоширеніших теорій, фінансовий ринок за видами активів поділяють на окремі ринки: кредитний, цінних паперів, валютний, страховий, золота та світовий фінансовий ринок.

Усі основні події розвитку грошового та кредитного ринків України відбувалися, починаючи з 1991 року. Якщо акцентувати увагу саме на інфраструктуру грошової та кредитної систем нашої держави до 1991 року, то на той час у республіці були створені контори Держбанку, Будбанку та відділення Зовнішекономбанку СРСР. При цьому на території України Держбанк СРСР був єдиним центром розрахунків і касовим центром [6]. У кінці 1992 року в реєстрі НБУ було зафіксовано 133 банки та ліквідовано 3 банки. На кінець 1993 р. у книзі реєстрації значилося вже 211 банків, а ліквідовано протягом цього року було ще 6 банків. А станом на 5 травня 2016 року в Україні функціонують 109 банків (без врахування неплатоспроможних банків), з них 42 банки з іноземним капіталом.

Упродовж 2014-2016 років 73 банки були виведені з ринку, 8 банків були виведені з ринку в 2016 році, зокрема 2 банки - за непрозору структуру власності, та два - за порушення банківського законодавства у сфері фінансового моніторингу (ліквідація). Загалом на сьогодні у категорії неплатоспроможних перебуває 4 банки, у стадії ліквідації - 73 банки.

Таблиця 1. Характеристика етапів розвитку грошового та кредитного ринків України

Що стосується розвитку страхового ринку, то слід зазначити, що страхування є одним із найважливіших секторів національної економіки і забезпечує перерозподіл 8-12 % валового внутрішнього продукту. Динаміку зростання чисельності страхових організацій в Україні у 1991-2014 рр. наведено на рис. 1.

Зважаючи на наведену вище динаміку, пік розвитку страхового ринку в Україні відзначається у 1997 році, коли загальна чисельність страхових компаній становила 700 одиниць. Кризові явища, які відзначалися в країні, сприяли зменшенню кількості організацій: у 1998 році до 241 з 700; у 2009 - до 458 з 469. Слід відзначити, що криза останнього періоду (2008-2009 рр.) критичним чином відзначилася на страховому ринку України, адже кількість страхових компаній за даний період зменшилася на 87 одиниць.

Кількість страхових компаній, одиниць

Рис. 1. Динаміка чисельності страхових організацій в Україні

Специфічним був і розвиток ринку цінних паперів. У 1991-1993 pp. сектору державних цінних паперів в Україні відводилася доволі другорядна роль. В обігу перебували лише такі ринкові боргові зобов'язання СРСР: Державні казначейські зобов'язання СРСР випуску 1990 p., облігації Державної внутрішньої позики 1982 p., а також неринкові сертифікати Ощадбанку СРСР 1987 р [9]. Однак загальновідомо, що в умовах глобалізації саме ринок цінних паперів може стати тим елементом економіки, який сприятиме притоку не тільки заощаджень населення, гарантуючи їм високу дохідність, але й іноземних інвестицій та спровокує підвищення конкурентоспроможності підприємств. Нині, за даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, масштаби емісійної діяльності в Україні неухильно зростають (див. рис. 2).

Рис. 2. Обсяг зареєстрованих випусків цінних паперів, млрд. грн.

Обсяг випусків цінних паперів є одним з головних показників розвитку фондового ринку. Станом на 01.04.2015 р. обсяг зареєстрованих випусків цінних паперів складав 1,58 трлн. грн (порівняно з 577,38 млрд .грн. у 2008 р.) [5].

Нині вітчизняний фондовий ринок виглядає доволі привабливим для інвесторів з точки зору своєї дохідності, адже за останні десять років фондовий індекс ПФТС зріс у 14,6 рази та притримується намічених позитивних тенденцій [4].

Згідно з чинним вітчизняним законодавством, на Національний банк України покладено одне з важливих завдань - організація валютного ринку України: встановлення та регулювання офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют, організація торгів на валютному ринку, використання валютних інтервенцій з метою стабілізації валютного курсу.

Упродовж 2010-2013 років Національний банк утримував курс гривні щодо долара США, підтримуючи його на рівні 793,56-799,30 грн/100 дол. (рис. 3). Проте вже у першому кварталі 2014 року курс зростав підвищеними темпами, хоча за економічною логікою мав би мати тенденцію до зниження [12]. А вже у лютому 2015 року офіційний курс гривні відносно долара США зменшився та на кінець місяця становив 2776,31 грн. за 100 дол. США [11]. Подібна ситуація відзначається і відносно євро (рис. 3)

100 євро ¹ 100 доларів, США

Рис. 3. Динаміка валютного курсу гривні до євро, доларів США

Отже, можна зробити висновок, що курси гривні до долара США та євро досить нестабільні. А тому політика НБУ повинна спрямовуватися на мінімізацію впливу іноземної валюти на вітчизняний ринок. Однак, враховуючи досвід попередніх періодів, заходи регулювання даного становища не можуть ґрунтуватися лише на обмеженні щодо купівлі та обміну іноземної валюти. Подібні кроки негативно впливають на проведення розрахунків із нерезидентами за імпорт продукції та закупівлі. Для цього слід ввести жорсткіший контроль за торгівельними операціями імпортерів і поверненням в Україну валютної виручки. Крім того, важливим кроком має стати повернення довіри населення до національної банківської системи.

Зважаючи на значний вплив зовнішніх і внутрішніх економічних тенденцій, слід визнати основний пріоритет зміцнення національної валюти: нарощення та стабілізація золотого резерву держави. Адже загальновідомо, що стабільність національної грошової одиниці досягається за умови підкріплення грошових знаків реальними золотими резервами.

В усі часи золото відігравало велику роль в економіці країни, а на сьогодні воно набуває статусу інвестиційно-привабливого інструмента. Вже багато років існує золоте правило інвестора: 10-15% своїх вкладень необхідно здійснювати в золото.

Процес формування ринку золота та дорогоцінних металів в Україні розпочався переходом країни до ринкових перетворень, коли були введені реформи зі скасуванням державної монополії на операції з дорогоцінними металами.

Проте навіть через 25 років ринок золота в Україні знаходиться на початкових стадіях розвитку і потребує великої уваги до себе. Хоча беззаперечним є той факт, що кількість банків-учасників золотих відносин з кожним роком поступово збільшується. Як наслідок - українські ціни на золото стають все ближчими до світових котирувань [2]. Постійне зростання попиту на золото на світовому ринку, а також стабільність цього металу та надійність вкладень у нього, призводить до постійного зростання його ціни і в Україні (див табл. 2) .

Таблиця 2. Ціна на золото в Україні у 2008-2014 роках

Протягом 2008-2013 років в Україні спостерігалося поступове зростання ціни на золото. Однак у квітні 2013 року відбулася криза на ринку цього цінного металу, котра призвела до падіння ціни на 9%. Український мінімум ціни на золото зафіксований 21 грудня 2013 року - 9551,635 грн. за унцію. Це можна пояснити початком як політичної, так і економічної кризи в країні. Але уже протягом перших трьох місяців 2014 р. ціна на золото поступово зростає, що свідчить про збільшення попиту на нього, що зумовлено бажанням громадян захистити свої заощадження у зв'язку з нестабільною та складною ситуацією в країні.

Таким чином, в Україні інвестування в золото займає третю позицію серед інших видів інвестування. І, незважаючи на зниження курсу золота у 2013 році, його вартість на фінансовому ринку показує позитивну тенденцію зростання і надійності. Саме тому для стабілізації грошової системи України слід і надалі розвивати ринок золота, а також здійснити ряд інноваційних заходів у цій сфері.

Вітчизняний фінансовий ринок має визначальний вплив на функціонування фінансової системи країни і від того, наскільки стабільно він функціонуватиме та інтенсивно розвиватиметься, буде залежати й успішність фінансової системи країни в цілому.

Державна політика, яка здійснюється з метою підвищення ефективності функціонування фінансового ринку України, повинна включати єдиний збалансований комплекс заходів, спрямованих на забезпечення стабільності та стійкості фінансової системи. А тому слід формувати державну фінансову політику з конкретною метою: підвищення емісійної активності ринку акцій, що створить передумови капіталізації вітчизняного виробничого сектора; стабілізація курсу національної валюти відносно іноземних та її укріплення за рахунок поповнення золотовалютних резервів.

Література

фінансовий ринок попит пропозиція

1. Базилевич В. Розвиток фінансового ринку в сучасних умовах / В. Базилевич // Фінанси України. - 2009. - № 12. - С. 5-12.

2. Дудчик О.Ю. Інвестування в золото: переваги та недоліки / О.Ю. Дудчик, А.В. Брівко, Н.Ю. Нежива // Видавництво «Молодий вчений». - 2013. - № 2 (02). - С. 22-26.

3. Крупка І. Фінансовий ринок України та міжнародні фінансові потоки / І Крупка // Фінанси України. - 2009. - № 12. - С. 43-51.

4. Інформаційна довідка щодо розвитку фондового ринку України протягом січня - грудня 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics.

5. Інформаційна довідка щодо розвитку фондового ринку України протягом січня - грудня 2014 року [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics.

6. Міщенко В.І. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та можливі наслідки для економічного розвитку України: науково-аналітичні матеріали / В.І. Міщенко, І.А. Нідзельська, А.П. Кулінець, С.О. Шульга. - К.: НБУ ЦНД, 2010. - Вип. 15. - 124 с.

7. Гура О. Роль фінансового ринку в розвитку інвестиційних процесів в Україні / О. Гура // Економіка. Управління. Інновації. - 2010. - № 2 (4).

8. Опарін В.Б. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник / В.Б. Опарін. - К.: КНЕУ, 2001. - 240с.

9. Павлов В.І. Цінні папери в Україні / В.І. Павлов, І.В. Пилипенко-Кривов'язюк. - Київ: Кондор, 2004. -400 с.

10. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок / О.Ю. Смолянська. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 384 с.

11. Сайт Національного банку України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bank.gov.ua.

12. Сайт Міністерства фінансів України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minfin.com.ua.

13. Фінансова звітність банків України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=2302914.

14. Ходаківська В.П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навчальний посібник / В.П. Ходаківська, В.В. Бєляєв. - К.: ЦУЛ, 2002. - 616 с.

15. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посібник / В.М. Шелудько. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2003. - 535 с.

Размещено на Allbest.ru