Концепція переходу національної економіки України на модель стійкого зростання з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків

Размещено на http://allbest.ru

2

Сумський державний університет

УДК 336.012. 23

Концепція переходу національної економіки України на модель стійкого зростання з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв'язків

К.І. Кіріченко, асистент кафедри управління

Вступ

Наслідки світової та вітчизняної економічної кризи 2008-2009 рр. та складність відновлення позитивних темпів соціально-економічного розвитку вказують на недооцінення системних зв'язків між економічними, соціальними та політичними рішеннями та масштабності впливу системних ризиків на довгострокову здатність національної економіки підтримувати макроекономічну збалансованість та рівновагу.

Мейнстрімом сучасних досліджень Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва і розвитку є пошук ефективних механізмів подолання міжсекторних диспропорцій та забезпечення гармонізованого задоволення соціально-економічних потреб суспільства.

Враховуючи фрагментарність наявного світового наукового доробку в досліджуваній проблематиці, а також значну специфічність ендогенної природи процесів соціо-економіко-політичної конвергенції та реакції національної економіки на екзогенні шоки, актуальним є розробка оригінального, адаптованого до умов України механізму переходу на модель стійкого зростання.

Поставлення завдання

Дослідження внутрішніх взаємозв'язків економічних, політичних та соціальних процесів під впливом непрогнозованих біфуркаційних змін та закономірностей виникнення системних ризиків визнана міжнародною експертною спільнотою однією з найважливіших невирішених наукових проблем світового рівня.

У роботі [1] побудовано моделі просторово-порівняльного аналізу позиції України в системі міжнародних індексів і рейтингів, реалізовано моделі оцінки та аналізу рівня соціально-економічної нерівності і диспропорцій регіонального розвитку.

Автори монографії [2] на основі узагальнення теорії та практики економічного районування, розміщення продуктивних сил і регіональної економіки надали характеристику регіональних соціо-еколого-економічних систем як об'єкта моделювання та прогнозування; розроблено новий підхід до формування методологічного базису системного моделювання, прогнозування та діагностики соціально-економічного розвитку регіонів України з урахуванням тіньової економіки.

Авторами роботи [7] на основі динамічної моделі доведено вплив політичної нестабільності на збільшення соціальної мобільності.

В той же час, дослідження [2, 7] враховують лише регіональний аспект соціально-економічного розвитку, а робота [2] враховує вплив тіньових процесів при моделюванні рівня соціально-економічного розвитку території.

У роботі [3] розглянуто основні засади використання методів математичного моделювання для оцінювання та прогнозування соціально- економічного розвитку територій, загальні підходи до формування моделей, а також підходи до формування прогнозного блоку моделей соціально-економічного розвитку територій на основі використання нейронних мереж. У роботі [4] запропоновано механізм використання нечіткої логіки для оцінювання індексу стійкості соціального середовища та його прогнозування шляхом апробації Марківської моделі. У роботі [5] з використанням методів економіко-математичного моделювання висунуто та підтверджено гіпотезу про негативний вплив соціальної нерівності населення на економічне зростання та політичну стабільність в країні.

В роботі [6] емпірично підтверджено вплив економічної та політичної стабільності на демографічні процеси, розроблено адаптивну модель моделювання політики народжуваності та економічного розвитку, яка відображає взаємозв'язок між політикою, економічними та демографічними змінами на макро- і мікрорівні.

У роботах [4, 6] представлено механізм визначення узагальнюючого показника, що характеризує стійкість соціальної сфери, та проаналізовано причино-наслідкові зв'язки між економічною і політичною ситуацією в країні та її вплив на різні елементи соціальної сфери.

Як засвідчив аналіз вітчизняної та міжнародної практики у сфері дослідження соціо-економіко-політичних процесів, питання удосконалення методів виявлення взаємозв'язку між ними потребує подальшого розвитку.

Саме тому актуальним завданням є розробка комплексного підходу до розгляду соціальних, економічних та політчних процесів як єдиної системи з подальшою розробкою концепції реформ.

Метою статті є систематизація теоретико-прикладних підходів та методичного інструментарію дослідження взаємозв'язку соціальної, економічної та політичної складових розвитку національної економіки для виявлення цільових орієнтирів для переходу на модель стійкого зростання та зменшення впливу системних ризиків в національній економіці.

Результати дослідження

Розбалансованість та різновекторні зміни в соціальному, економічному та політичному середовищі України унеможливлюють повноцінний перехід на модель стійкого зростання та в сукупності провокують збільшення системних ризиків у національній економіці.

Світовою та вітчизняною науковою спільнотою напрацьовано значний інструментарій досягення стійкого балансу в кожній з цих сфер окремо, тоді як важливим сьогодні є застосування не фрагментарного, а системного підходу до вирішення цієї проблеми, що передбачає врахування взаємних конвергентних зв'язків та позитивних/негативних трансмісійних ефектів (явних та неявних) від соціальних, політичних та економічних рішень при перебудові національної економіки.

Важливим сьогодні є визначення оптимального співвідношення інтегральних таргетів соціо-економіко-політичного розвитку, необхідного для виходу національної економіки України на траєкторію стійкого зростання та прогнозуванні їх відхилень від рівноважних значень внаслідок впливу системних ризиків.

Актуальним завданням сьогодення є розробка концепції реформ в Україні, що міститиме систему взаємопов'язаних збалансованих антикризових та превентивних заходів для досягнення розрахованих таргетів, диференційованих для різних сценаріїв розвитку національної економіки.

За роки незалежності позиції України в багатьох світових рейтингах значною мірою знизилися.

Зокрема, у 1995 році за індексом економічної свободи Україна займала 95 позицію, тоді як у 2016 році - вже 162.

Схожа динаміка прослідковується й по іншим індикаторам: індексу розвитку людського потенціалу, індексу сприяння корупції, індексу верховенства закону.

Дані факти наявно засвідчують необхідність не просто декларування, а реального проведення реформ в Україні. Тому розробка концепції реформи, в основі якої лежить ретроспективний аналіз соціальних, економічних та політичних процесів в Україні, є вкрай необхідним для національної економіки. Підтвердженням зазначеної тези є дані індексу трансформації Bertelsmann Stiftung's, який аналізує та оцінює якість демократії, ринкової економіки та політичного управління в 129 раз-країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою. Він вимірює успіхи і невдачі на шляху до демократії, заснованої на верховенстві закону і соціально відповідальної ринкової економіки (рис. 1)

Рисунок 1 - Індекс Bertelsmann Stiftung's для України за 2016рік [8]

Функціонування національної економіки як відкритої складної самоорганізованої соціально-економічної системи обумовлює виникнення явних або неявних конвергентних зв'язків між соціальними, політичними та економічними рішеннями в державі.

Це призводить до появи мультиплексивних ефектів. Ці ефекти накладаються один на одного, схильні до багатоканальної міжсекторної дифузії, що провокує виникнення та поширення системних ризиків, негативні наслідки яких суттєво підсилюються в нестабільності. Врахування при розробці концепції реформ в країні механізмів раннього виявлення та попередження системних дисбалансів внаслідок цих трансмісійних ефектів забезпечує більш широкі можливості у стимулюванні економічного зростання. соціальний економічний український марківський

Так, в роботі [9] наведено практичні рекомендації щодо моделювання статичних (на конкретну дату) та динамічних (за певний проміжок часу) комплексних оцінок стабільності на основі моделі центроїда трикутника "економічна, політична і соціальна сфера".

В цій роботі автори представили власні розрахунки узагальнених характеристик економічного, соціального та політичного розвитку як середньозважених нормалізованих значень за період 1992-2012 рр. для України та Франції.

Прийнявши за основу логіку роботи [9], проведемо оцінку динаміки нормалізованих загальних характеристик економічного, соціального та політичного розвитку в Україні за інший часовий проміжок - 2000-2015 рр. Результати нашого дослідження демонструє рис. 2.

Як бачимо з рис. 2, найбільшу спадаючу динаміку в Україні має узагальнена характеристика політичної стабільності.

Підтвердженням цих результатів є той факт, що за індексом політичної стабільності (Fragile States Index) Україна в 2015 р. обіймала 84 сходинку (дані журналу Foreign Policy [11]).

Динаміка індексу та його складових за період 2006-2015 рр. наведено в табл. 1.

Таблиця 1 - Динаміка індексу політичної стабільності (Fragile States Index) України та його складових за період 2006-2015 рр.[11]