Аналіз формування фінансових витрат промислового підприємства в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «КПІ»

Аналіз формування фінансових витрат промислового підприємства в сучасних умовах

Клименко О.В.

канд. фіз.-мат. наук, доц.

У період становлення і розвитку ринкових відносин в Україні відбуваються суттєві зміни, зумовлені зміною моделі економічного розвитку: підприємства стали самостійними суб'єктами господарювання, відповідальними за результати своєї діяльності (собівартість, прибуток).

У процесі своєї діяльності промислове підприємство здійснює витрати матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, які формують собівартість продукції (грошове вираження витрат). Вартість усіх видів ресурсів, витрачених на виробництво продукції формують її виробничу собівартість. Загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства (адміністративні витрати), та витрати, пов'язані з продажем продукції (витрати на збут), не включаються до неї продукції, а формують повну собівартість і відображаються як витрати періоду, в якому були понесені [1-3]. Отже, при формуванні виробничої собівартості до виробничої собівартості не включаються управлінські та збутові витрати, які раніше у кінці місяця розподілялися на собівартість продукції. На практиці велика увага приділяється правильності віднесення витрат на собівартість продукції.

Інформація про собівартість продукції використовується для встановлення цін на продукцію, аналізу ефективності виробничої діяльності, планування обсягу виробництва та прибутку тощо.

Основною метою діяльності промислового підприємства є отримання прибутку, можливості одержання якого - обмежені, з одного боку, попитом на виготовлену продукцію, а з іншого - витратами, у тому числі фінансовими. Фінансові витрати - це витрати на відсотки за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою тощо [4].

До 1.01.2007 р. всі фінансові витрати, пов'язані з придбанням, виготовленням, створенням активів, визнавалися витратами того звітного періоду, в якому вони були понесені. Починаючи з цієї дати підприємства самостійно визначають, чи включати фінансові витрати, пов'язані з придбанням активів до поточних витрат, чи їх капіталізувати, тобто включати до собівартості таких активів, коли йдеться про придбання кваліфікаційних активів. Під кваліфікаційним активом розуміється актив, підготовка якого до використання за призначенням потребує значного часу (більше трьох місяців). У результаті капіталізації фінансових витрат збільшується прибуток звітного періоду. Пояснення цьому просте: замість того щоб бути віднесеними на витрати звітного періоду, фінансові витрати будуть амортизуватися у складі вартості активу протягом строку його використання.

Для України ці питання нові, незвичні і недостатньо зрозумілі, що обумовлює необхідність дослідження порядку капіталізації фінансових витрат. У літературі питання порядку капіталізації фінансових витрат розкриті недостатньо. Існують окремі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів [5].

Постановка завдання. Метою написання цієї роботи є визначення порядку формування фінансових витрат промислового підприємства в сучасних умовах господарювання. Для цього на конкретних прикладах слід визначити порядок капіталізації фінансових витрат за різних умов створення кваліфікаційних активів та отримання і використання позик на підприємстві.

Методологія. В основу дослідження покладено загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, системність, діалектику, а також методи фінансової математики.

Результати дослідження. Методологічні принципи формування інформації про фінансові витрати визначає П(С)БО 31 «Фінансові витрати» [4], згідно з п.3 якого: фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями. До інших витрат, зокрема, належать: амортизація премії або знижок по випущених облігаціях, фінансові витрати, пов'язані з фінансовою орендою, курсові різниці, які виникають у результаті отримання позик в іноземній валюті. Згідно з п.3 П(С)БО 31 до запозичень належать: позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов'язань, на які нараховуються проценти.

Починаючи з 1.01.2007 року фінансові витрати, пов'язані з придбанням і виготовленням некваліфікаційцних активів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони понесені, а фінансові витрати, пов'язані з придбанням, виготовленням і створенням кваліфікаційних активів, залежно від облікової політики підприємства, можуть або визнаватися витратами того звітного періоду, в якому вони понесені, або капіталізуватися (включаються до собівартості активу).

Кваліфікаційні активи - це активи, які потребують істотного часу для їх створення, підготовки для використання за призначенням або реалізації. Листом Міністерства фінансів України від 1.06.2006 року № 31-34000-10-5/11601 рекомендується істотним часом вважати час, що становить більше 3 місяців.

До кваліфікаційних активів належать в основному необоротні активи, а також окремі оборотні активи, а саме:

запаси, які потребують значного часу для виготовлення, - незавершене виробництво продукції з тривалим операційним циклом;

незавершені капітальні інвестиції у будівництво, добудову, реконструкцію, реставрацію, інше поліпшення будинків, будівель, споруд, у виготовлення і монтаж обладнання, в розробку (створення) програмного продукту.

Некваліфікаційні активи - це активи, які виготовляються постійно або серійно у великій кількості протягом короткого проміжку часу, а також активи, які готові для використання за призначенням або продажу. Це, наприклад, фінансові інвестиції у боргові цінні папери, готова продукція (машини, механізми, деталі і т.п.), товари, незавершене виробництво з коротким (незначним) операційним циклом (незавершені вироби), сировина, матеріали, конструкції і т.п., придбані для використання у виробництві продукції.

Якщо підприємство підготовлює актив до стану, в якому він придатний для подальшого використання, то такий актив на етапі підготовки не може приносити підприємству економічні вигоди, тому фінансові витрати можуть відстрочуватися (капіталізуватися).

Капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу. А щойно підготовка активу завершена і актив готовий до використання і генерації доходів, то капіталізація витрат припиняється.

Капіталізація фінансових витрат, тобто включення фінансових витрат до первісної вартості (собівартості) кваліфікаційного активу, здійснюється лише щодо суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювалися витрати на створення кваліфікаційного активу. Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації мають бути зменшені на суму будь-яких отриманих проміжних виплат цільового фінансування, безпосередньо пов'язаних із створенням кваліфікаційного активу.

Наприклад, якщо отримано кредит для придбання заводом металопрокату, то відсотки за користування таким кредитом мають бути включені лише до фінансових витрат поточного звітного періоду, тобто вони не капіталізуються, оскільки створення (придбання) металопрокату потребує часу менше 3 місяців, тобто ця позика прямо отримана для придбання активу, який кваліфікаційним визнати не можна. Якщо кредит отримано на 24 місяці для будівництва виробничого (або невиробничого) приміщення, строк будівництва якого 7 місяців, то відсотки за користування таким кредитом з початку їх нарахування до закінчення будівництва і введення в експлуатацію можуть включатися повністю до капітальних інвестицій і формувати первісну вартість об'єкта.

Розглянемо порядок капіталізації фінансових витрат за різних умов створення кваліфікаційних активів та отримання і використання позик на підприємстві.

Якщо згідно з обліковою політикою підприємства фінансові витрати підлягають капіталізації, то схема капіталізації така:

1. Визначити, чи підходить актив для капіталізації фінансових витрат (чи є актив кваліфікаційним). Актив є кваліфікаційним, якщо для його будівництва, створення або доведення до стану, в якому він придатний для використання, вимагається певний період часу і актив буде використовуватися в діяльності підприємства (для продажу, здавання в оренду, використання самим підприємством).

2. Визначити період капіталізації (проміжок часу, протягом якого фінансові витрати повинні бути капіталізовані). Капіталізація фінансових витрат здійснюється тільки протягом періоду створення кваліфікаційного активу. Капіталізація починається, коли понесені витрати, пов'язані з кваліфікаційним активом, понесені витрати на позики і здійснюється діяльність, необхідна для підготовки активу до використання у запланованих цілях або продажу, а закінчується після завершення робіт зі створення кваліфікаційного активу, а саме після введення в експлуатацію створених основних засобів і нематеріальних активів, оприбуткування готової продукції з тривалим операційним циклом. Якщо на тривалий час переривається активна діяльність, пов'язана зі створенням кваліфікаційного активу, капіталізація фінансових витрат призупиняється.

3. Визначити фактичні витрати, понесені на створення активу, протягом періоду капіталізації (підприємства, які мають тільки цільові запозичення, даний крок пропускають). Фактичними витратами будуть витрати з виплати коштів, передачі активів, прийняття на себе зобов'язань із нарахування відсотків.

4. Обчислити середньозважену суму витрат (інвестицій) на створення активу (підприємства, які мають тільки цільові запозичення, даний пункт пропускають). Обчислення такої суми протягом періоду капіталізації проводиться за кожний звітний період. При обчисленні середньозваженої суми витрат (інвестицій) за звітний період фактичні витрати на створення активу множаться на часовий зважений коефіцієнт (долю звітного періоду, протягом якого можуть бути нараховані фінансові витрати). При цьому враховуються витрати на створення кваліфікаційного активу на початок звітного періоду, включаючи раніше капіталізовані фінансові витрати. Середньозважена сума витрат (інвестицій) за звітний період, рівний місяцю, може бути розрахована як середньомісячне значення собівартості активу (частка від ділення суми собівартості активу на початок і на кінець місяця на два).

Собівартість кваліфікаційного активу (витрати на створення кваліфікаційного активу) - витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво та доведення кваліфікаційного активу до стану, в якому він придатний для використання у запланованих цілях чи продажу.

Часовий зважений коефіцієнт (зважений коефіцієнт інвестиції) визначається за такою формулою:

Размещено на http://www.allbest.ru/

При цьому якщо витрати здійснюються з першого числа місяця, то у розрахунку зваженого коефіцієнта можуть брати участь місяці. У протилежному випадку беруться дні.

5. Обчислити фінансові витрати (витрати по запозиченнях), яких можна було уникнути, якби не проводилися роботи зі створення кваліфікаційного активу. Для цього слід враховувати, що запозичення можуть бути цільовими та нецільовими.

Цільова позика - запозичення коштів з метою створення кваліфікаційного активу. Наприклад, отримано кредит на будівництво споруди, залучено кошти на будівництво дороги шляхом випуску облігацій.

Нецільова позика - запозичення, безпосередньо не пов'язане зі створенням кваліфікаційного активу.

Формула для обчислення фінансових витрат, яких можна було уникнути, має такий вигляд:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

.

Зауважимо, оскільки підприємство може використовувати цільову позику не за цільовим призначенням протягом звітного періоду (наприклад, тимчасово розмістити на депозитному рахунку або тимчасово вкласти в цінні папери з метою отримання доходу), на суму отриманого доходу від такого інвестування зменшується сума фінансових витрат, які належать включенню до собівартості кваліфікаційного активу.

Якщо підприємство має інші непогашені боргові зобов'язання (нецільові позики), то для частини середньозваженої суми витрат (інвестицій), яка перевищує суму цільової позики, використовується середньозважена відсоткова ставка по таких нецільових позиках за звітний період. Така середньозважена відсоткова ставка називається нормою капіталізації фінансових витрат і розраховується так:

Размещено на http://www.allbest.ru/

6. Розрахувати фактичні фінансові витрати (по цільових і нецільових позиках).

7. Визначити фінансові витрати, які підлягають капіталізації. Визначаються вони шляхом вибору найменшого з двох значень:

- фінансових витрат, яких можна було уникнути;

- фактично визнаних фінансових витрат.

Розглянемо приклади визначення суми фінансових витрат, які підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу.

Приклад 1. 1.05.2010 року підприємство почало будівництво споруди. Протягом періоду будівництва були здійснені такі капітальні інвестиції, грн.:

1 березня - 75000; 1 квітня - 74000; 1 травня - 180000; 1 червня - 310000 (у тому числі заборгованість підряднику 40000).

Для фінансування будівництва 31.03.2010 року було отримано позику банку в сумі 200 тис. грн строком на один рік. Відсоткова ставка відсотка по позиці становить 15 % річних. Інших запозичень підприємство не має.

Сума фінансових витрат, які підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

200000 х 0,15 х 3/12 = 7500 грн.

Приклад 2. Умови прикладу 1, але підприємство не запозичало кошти для фінансування будівництва. 31.03.2010 року емітовані нецільові облігації на суму 200 тис. грн. строком на три роки. Річна ставка відсотка по облігаціях становить 15 %. Разом з тим, у складі позик підприємства протягом 2010 року є зобов'язання по облігаціях на суму 500 тис. грн, які були емітовані два роки тому. Річна ставка по цих облігаціях становить 13 %.

Для розрахунку суми фінансових витрат, які підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу в ІІ кварталі, спочатку слід визначити середньозважену суму капітальних інвестицій (таблиця).

Таблиця 1. Визначення середньозваженої суми капітальних інвестицій

Норма капіталізації фінансових витрат у ІІ кварталі дорівнює:

,

Сума фінансових витрат, яка підлягає включенню у ІІ кварталі до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

284000 х 0,0339 = 9628 грн.

Інші фінансові витрати 23750 - 9628 = 14122 грн. включаються до витрат звітного періоду (ІІ кварталу).

Приклад 3. За умовами прикладу 1 для фінансування будівництва підприємством були випущені цільові облігації на суму 100 тис. грн строком на три роки. Річна ставка відсотка по облігаціях становить 12 %. Крім того, протягом 2010 року підприємство має зобов'язання по нецільових облігаціях, емітованих два роки тому на суму 500 тис. грн. Річна відсоткова ставка відсотку по цих облігаціях дорівнює 10 %.

Сума фінансових витрат, які підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу, дорівнює:

100000 х 0,12 х 3/12 + (284000 - 100000) х 0,1 х 3/12 = 7600 грн.

Приклад 4. 1.01.2010 року підприємство почало будівництво складу. Єдиним борговим зобов'язанням підприємства протягом І кварталу був довгостроковий вексель (ставка відсотка 11 % річних) на суму 3 млн. грн, строк погашення якого настає 31.12.2012 року. 1.05.2010 року підприємство отримало позику на суму 1 млн. грн. строком на один рік. Відсоткова ставка відсотка за позикою становить 9 % річних. Відсотки нараховуються й сплачуються щокварталу. У першому півріччі витрати на будівництво складу склали, тис. грн.: 1 січня - 200, 31 січня 700; 28 лютого - 1000; 31 березня 1800; 30 квітня - 2000; 31 травня - 1700; 30 червня - 800.

У І кварталі середньозважена сума витрат, пов'язаних із будівництвом складу, дорівнює:

200000 + 70000 х 2/3 + 1000000 х 1/3 = 1000000.

Норма капіталізації фінансових витрат у І кварталі дорівнює:

або 2,75%.

Загальна сума фінансових витрат в І кварталі дорівнює:

3000000 х 0,11 х 3/12 = 82500.

Сума фінансових витрат, яка підлягає капіталізації у І кварталі 2010 року, дорівнює: 1 000 000 х 0,0275 = 27500 грн.

Інші фінансові витрати в сумі 82500 - 27500 = 55000 грн. треба відобразити у складі витрат звітного періоду (І квартал) 2010 року.

У ІІ кварталі середньозважена сума витрат, пов'язаних із будівництвом складу, склала:

3700000 + 27500 + 2000000 х 2/3 + 1700000 х 1/3 = 5627500 грн.

Норма капіталізації фінансових витрат у ІІ кварталі дорівнює:

Сума фінансових витрат, яка підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу у ІІ кварталі, дорівнює:

5.627500 х 0,02438 = 137200 грн.

Фактичні фінансові витрати становлять:

3000000 х 0,11 х 3/12 + 1000000 х 0,09 х 2/12 = 97500 грн.

Тому сума фінансових витрат, яку треба включити до собівартості кваліфікаційного активу у ІІ кварталі, становить 97500 грн.

Науковою новизною є визначення порядку капіталізації фінансових витрат за різних умов створення кваліфікаційних активів та отримання і використання позик на підприємстві. Фінансові витрати підприємства, визнані витратами звітного періоду, відшкодовують за рахунок прибутку. Суму капіталізованих фінансових витрат протягом терміну створення кваліфікаційного активу відображають у складі незавершених капітальних інвестицій або незавершеного виробництва, а після введення в дію кваліфікаційного активу - у складі вартості цього активу; і вони будуть амортизуватися у складі вартості активу протягом строку його використання.

Теоретичне та практичне значення результатів дослідження мають надані пропозиції щодо формування фінансових витрат промислового підприємства в сучасних умовах господарювання, а також щодо порядку капіталізації фінансових витрат (включення до собівартості активу) за різних умов створення кваліфікаційних активів та отримання і використання позик на підприємстві.

Питання капіталізації фінансових витрат для України нові, незвичні, розкриті недостатньо, що обумовлює необхідність подальших досліджень порядку капіталізації фінансових витрат.

Рекомендації щодо використання результатів дослідження: у статті надані рекомендації щодо порядку капіталізації фінансових витрат підприємства за умови використання позик.

Література

капіталізація фінансовий витрата

1. Україна. Господарський кодекс. Від 16.01.2003 р. № 436-IV.

2. Україна. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджені наказом Мінпромполітики України від 9.07.2007 р. № 373.

3. Україна. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджене наказом Мінфіну України 31.12.1999 р. № 318. Зареєстроване в Мін'юсті України 19.01.2000 р. № 27/4248.

4. Україна. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати». Затверджене наказом Мінфіну України 28.04.2006 р. № 415. Зареєстроване в Мін'юсті України 26.05.2006 р., № 610/12484.

5. Гура Н. Облік і капіталізація фінансових витрат / Н. Гура // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. № 1. - С. 55-60.

Размещено на Allbest.ru