Податковий аспект регулювання діяльності малих підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Податкове регулювання діяльності підприємств є однією з найбільш важливих та суперечливих напрямків державного регулювання. Особливої уваги заслуговує саме аспект податкового регулювання функціонування малих підприємств. Адже, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, суб'єкти малого бізнесу виступають рушійною силою розвитку економічної системи та являються запорукою стабільного економічного зростання. Така ситуація зумовлена тим фактом, що саме малі підприємства дозволяють забезпечити гнучкість національної економіки за рахунок можливості швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку, швидкої окупності вкладень, оперативного використання досягнень науково-технічного прогресу. На сьогоднішній день дане питання викликає значний інтерес як у самих підприємців, так і у науковців, адже в системі податкового регулювання України існує значна кількість прогалин і бар'єрів, що стримують розвиток малого підприємництва. Основним документом, що регулює податкові відносини в сфері малого бізнесу є Податковий Кодекс України, який з початку 2011 року зазнав значних змін, які супроводжувалися виникнення значної кількості суперечностей. Таким чином, для виявлення впливу нового Податкового Кодексу на діяльність малих підприємств і економіки в цілому доцільним буде проведення ґрунтовного аналізу цих змін з метою виявлення позитивних і негативних факторів впливу на розвиток підприємств. Системний підхід до визначення основних аспектів податного регулювання малих підприємств дасть змогу надати практичні рекомендації суб'єктам малого підприємництва, щодо того, чи доцільно їм все ж таки залишатися на спрощеній системі оподаткування, чи краще перейти на загальну систему оподаткування. Таким чином обрана тема дослідження є досить актуальною на сьогоднішній день і має значну теоретичну і практичну цінність.

Постановка завдання. Метою наукового дослідження є розкриття суті податкового регулювання діяльності малих підприємств в умовах зміни податкового законодавства. Цілями дослідження є:

- проведення комплексного аналізу зміни в податковому законодавстві пов'язаному з діяльністю суб'єктів малого бізнесу;

- виявлення особливостей податкового регулювання даної групи підприємств;

- систематизація і узагальнення основних переваги і недоліки роботи малих підприємств на загальній та спрощеній системі оподаткування.

Методологія. В даному дослідженні використано метод порівняльного аналізу, за допомогою якого проводиться порівняння спрощеної та загальної системи оподаткування для малих підприємств. На основі методу наукової абстракції (виділення найбільш суттєвих сторін досліджуваного явища) в даному дослідженні автором виділяються наступні напрямки за якими здійснюється зазначене вище порівняння, а саме: зміни податкового законодавства, їх суть та наслідки, дослідження єдиного податку, єдиного соціального внеску, система податкового регулювання діяльності малих підприємств. Також автором був використаний системний підхід.

Становлення України, як незалежної держави супроводжувалося розробкою стратегій розвитку малих підприємств, які являються одним з основних елементів сучасної економічної системи. Формування державної політики підтримки малого бізнесу в Україні починається з 1991 року, з прийняття Закону України «Про підприємництво» [1] та утворення Державного комітету України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву. Закон України «Про підприємництво» [1] визначив загальні правові, економічні та соціальні засади, умови здійснення підприємницької діяльності, а також визначив правові основи державного регулювання та підтримки підприємництва, відносин суб'єктів підприємницької діяльності та держави. З метою реалізації державної політики сприяння розвитку підприємництва, у тому числі малого бізнесу, у березні 1993 року Кабінетом Міністрів України була схвалена перша Програма державної підтримки підприємництва в Україні.

Початок новому етапу розвитку державної політики підтримки малого бізнесу поклало схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції державної політики розвитку малого підприємництва (квітень 1996 р.), закріплення свободи підприємництва в Конституції України. Одним з механізмів підтримки малого підприємництва стала державна Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 рр., розроблена Міністерством економіки відповідно до положень Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, і затверджена постановою Кабінету Міністрів 29 січня 1997 року. Метою Програми було визначено забезпечення сталого розвитку малого підприємництва як невід'ємної складової ринкової економіки та головного чинника створення нових робочих місць.

У 1998 році зі створенням Державного комітету з питань підприємництва (Держпідприємництва, нині Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва) почався наступний етап політики державної підтримки малих підприємств. Важливим кроком у цьому напрямі стало підписання Президентом України Указу «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності».

У 1999-2001 рр. було прийнято майже 20 указів Президента України з питань розвитку підприємництва, Верховною Радою України прийнято закони України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [2], а також «Про захист економічної конкуренції» [3], окремі норми якого передбачають виняток для малих та середніх підприємців у частині положень, що жорстко регулюють дії суб'єктів господарювання у сфері економічної конкуренції.

Варто звернути увагу на те, що найвпливовішим засобом державної підтримки малих підприємств в Україні сьогодні є, безперечно, впровадження ефективної податкової політики та надання їм пільг у сфері оподаткування. В результаті провадження політики підтримки малих підприємств в Україні з 1 січня 1999 року Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» [4] для суб'єктів малого підприємництва було запроваджено сплату єдиного податку. Зазначеним Указом єдиний податок запроваджувався замість 16 видів податків і зборів, визначених податковою системою України. Передбачалося також спрощення бухгалтерського, податкового обліку та звітності. Загальна кількість суб'єктів малого підприємництва, що перейшли на сплату єдиного податку вже у 1999 році, склала 94,7 тис., або 14,5 % від загальної кількості зареєстрованих малих підприємств. податковий економічний державний

Ці та ряд інших заходів у сфері державного регулювання діяльності малих підприємств мали як позитивні, так і негативні наслідки. Про це свідчить значне збільшення чисельності малих підприємств у період з 1996 по 2001 рік - з 871 до 1708 тисяч одиниць, частка прибутку малих підприємств у загальному обсязі прибутку в економіці за період з 1999 по 2001 рік значно зросла, проте частка продукції малих підприємств у промисловому виробництві у період з 1998 по 2001 рік значно скоротилася.

Таким чином, короткий екскурс в історію розвитку державного регулювання малих підприємств в Україні дає можливість зрозуміти, що дана сфера постійно знаходилась у центрі уваги уряду, однак в сучасних умовах на думку автора доцільно буде більш детально розглянути саме податкове регулювання, адже дане питання є найбільш актуальним на даному етапі розвитку економічних, соціальних і політичних відносин.

Отже, в даному дослідженні особливу увагу хотілося б приділити саме впливу норм прописаних у Податковому Кодексі на діяльність малих підприємств. Особливий інтерес для даного дослідження являє Податковий Кодекс України, оскільки нещодавно в нього було внесено значну кількість змін. В зв'язку з цим актуальним буде проведення аналізу цих змін і визначення факторів позитивного і негативного впливу нового Податкового Кодексу на діяльність суб'єктів малого бізнесу.

Більшість малих підприємств України знаходяться на спрощеній системі оподаткування (на єдиному податку). Єдиний податок - найбільш поширена система оподаткування у підприємців України. Якщо підприємець працює на цій системі, це означає, що він щомісячно платить фіксовану суму, уникаючи при цьому потреби оплачувати ряд податків і зборів. Серед платників єдиного податку виділяються фізичні особи-підприємці (ФОП) і юридичні особи. Прийняття Нового Податкового Кодексу України [5], який набрав чинності з 1 січня 2011 року передбачає тимчасове існування даної системи, поки не будуть прийняті законодавчо-нормативні документи, які регулюватимуть оподаткування малого бізнесу. Підприємства, які працюють в 2011 році на єдиному податку ще до початку року повинні були сплатити 100% ставок єдиного податку.

Відбулися зміни в структурі розподілу єдиного податку. Раніше у разі сплати фізичним особою-підприємцем єдиного податку, який складав 200 грн. в місяць, - Держказначейство перераховувало 43% до місцевого бюджету, 42% - до пенсійного фонду а 15% - до фонду обов'язкового соціального страхування. Сьогодні підприємець платить 43% від ставки єдиного податку, яку він платив раніше. Оскільки більшість ставок дорівнювали 200 грн., то більшість приватних підприємців повинна тепер платити 200 х 0,43 = 86 грн. щомісячно. Причина в зниженні розміру ставки єдиного податку в тому, що тепер усі підприємці також зобов'язані щомісячно платити єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду. В результаті в 2011 році навантаження на цю категорію платників єдиного податку не зменшилося за рахунок зниження ставки єдиного податку, а навпаки зросла . Таким чином, сплатити єдиний соціальний внесок треба не пізніше 20 числа місяця, що йде за звітним. Розмір внеску складає - від 34,7% мінімальної заробітної плати, але не більше 15 прожиткових мінімумів. А оскільки сума єдиного соціального внеску залежить від мінімальної заробітної плати, то вона буде постійно змінюватися у бік зростання.

Об'єм виручки, яку отримав ФОП від реалізації продукції, товарів і послуг за календарний рік не повинен перевищувати 500 000 грн. Число найманих робітників, включаючи членів сім'ї підприємця, впродовж календарного року має бути одночасно не більше десяти чоловік. За кожного найманого робітника підприємець зобов'язаний платити 50% від ставки, встановленої для самого підприємця, а також робити доплати до пенсійного фонду у встановленому законодавством розмірі. Найбільш суттєвим зміна, яка вплинула на діяльність ФОП являється те, що витрати на придбання товарів, оплату послуг, робіт, а також інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, який сплачує єдиний податок не можуть бути віднесені контрагентом на витрати при визначенні оподаткованого прибутку. Виняток становлять фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації. Таке нововведення різко скорочує кількість контрактів укладених між юридичними особами і ФОП і відповідно значно зменшує шанси останніх на виживання в умовах ринку і ефективне ведення господарської діяльності.

Далі розглянемо принципи діяльності юридичних осіб платників єдиного податку. Платником єдиного податку згідно Указу [4] з числа юридичних осіб може бути будь-яке підприємство - суб'єкт малого підприємництва будь-якої організаційно-правової форми і форми власності у якого за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 чоловік, а обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн. грн. Проте, існують і виключення, наприклад суб'єкти підприємницької діяльності на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту; довірчі товариства, страхові компанії, банки інші фінансово-кредитні і небанківські фінансові установи. Юридична особа, яка бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно вибирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 % сум виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ згідно із Законом про ПДВ; 10 % сум виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Таким чином, розглянувши особливості діяльності підприємств малого бізнесу в умовах зміни податкового законодавства можна зробити висновок про те, що не дивлячись на те що кардинальних змін не сталося нинішній Податковий Кодекс передбачає збільшення податкового навантаження на малі підприємства в той же час обмежуються можливості взаємодії малих підприємств з середнім і великим бізнесом. Наслідком цього є різке скорочення їх кількості за останній рік. За даними Держкомстату кількість малих підприємств в 2010 році з розрахунку на 10 тис. жителів країни скоротилася до 63 - в порівнянні з 75 в 2009 році. Кількість зайнятих на малих підприємствах знизилося минулого року до 2073,6 тис. чоловік в порівнянні з 2152,0 тис. чоловік минулого року. Таким чином, за 2010 рік їх число зменшилося на 78,4 тис. чоловік. Об'єм реалізованої продукції малими підприємствами у відсотках до загального об'єму реалізації скоротилося до 14,2%, тоді як в 2009 році цей показник складав 16,7%. Доля збиткових підприємств в загальній кількості малих підприємств зросла в 2010 році до 41,4% в порівнянні з 39,9% в 2009 році. При цьому навіть за відсутності на даний момент офіційної статистки за 2011 рік можна прогнозувати що малий бізнес зазнає ще більших збитків.

Для детальнішого аналізу складемо таблицю, в якій коротко відобразимо переваги і недоліки роботи малих підприємств на спрощеній і повній системі оподаткування (табл. 1).

Таблиця 1. Переваги і недоліки роботи малих підприємств на спрощеній та повній системі оподаткування

Таким чином на основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки про те, що податкове регулювання є одним з найбільш суттєвих факторів впливу держави на діяльність малих підприємств, адже за рахунок відсутності значного обсягу капіталу та лобіювання з боку представників уряду, саме вони мають менше всього шансів вижити в мінливих умовах ринку. Проте, саме малі підприємства виступають рушійною силою розвитку суспільного-економічних відносин, адже вони здатні забезпечити гнучкість національної економіки за рахунок можливості швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку, швидкої окупності вкладень, оперативного використання досягнень науково-технічного прогресу. Зміни податкового законодавства України супроводжувалися збільшення податного тягаря на малі підприємства, по при те, що прийнятий Податковий Кодекс в розділі, що стосується малого бізнесу залишився майже без змін. Збільшення податкового навантаження і погіршення умов функціонування малих підприємств відбулося за рахунок впровадження єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців та заборони юридичним особам, платникам податку на прибуток, відносити витрати на придбання товарів і послуг у ФОП до складу затрат з метою оподаткування.

Науковою новизною даного дослідження є комплексний аналіз та систематизація переваг і недоліків роботи малих підприємств на спрощеній і повній системі оподаткування, що дає змогу у умовах зміни податкового законодавства чітко визначити шляхи розвитку малого бізнесу і дати рекомендації, що подальшого функціонування даних суб'єктів господарювання.

Теоретичне та практичне значення результатів дослідження полягає у можливості оцінки позитивних і негативних аспектів роботи малих підприємств в рамках прийнятого у 2011 році Податкового кодексу та дозволяє зробити висновки, щодо подальшого вдосконалення інститутів податкового регулювання, зокрема, в області взаємодії малого, середнього та великого бізнесу. Подальші дослідження з даного питання мають стосуватися саме розробки ефективних норм по регулюванню системи оподаткування малого бізнесу. За сучасних умов розвитку малих підприємств має бути розроблений ефективний механізм підтримки даних суб'єктів господарювання, який має ґрунтуватися на впровадженні ряду пільг в сфері оподаткування та фінансовому стимулюванні з боку держави. Таким чином, прийняття нового Податкового Кодексу призвело до скорочення чисельності малих підприємств на протязі 2010 - 2011 років, через погіршення податкового клімату, тому для ряду підприємців, які все ж таки залишилися на ринку доцільно перейти на загальну систему оподаткування, адже деякі її суттєві переваги перед спрощеною є абсолютно очевидними.

Література

1. Закон України «Про підприємництво» / Документ № 698-12, редакція вiд 19.06.2009 на пiдставi 1391-17.

2. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» / документ 1775-14, редакцiя вiд 16.09.2011 на пiдставi 3393-17.

3. Закон України «Про захист економічної конкуренції» / Документ 2210-14, редакцiя вiд 27.07.2011 на пiдставi 3567-17.

4. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 г. № 727, котрий з 19.09.99 г. Діє в редакції Указу № 746.

5. Податковий кодекс України. Відомості Верховної Ради України: - К.: Видавництво «Преса України», 2010. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru