Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз динаміки інвестиційної активності регіонів України у контексті концепції сталого розвитку, оцінка та аналіз впливу ризику та невизначеності на подальший інвестиційний розвиток регіонів, надання пропозицій щодо їх мінімізації.

Методологія. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інвестиційної діяльності країни. Вирішення наукових завдань здійснювалось з використанням наступних методів дослідження: критичного аналізу при визначенні стану та проблем інвестиційного розвитку регіонів; наукового узагальнення та систематизації при визначенні та групуванні факторів, які впливають на інвестиційну активність регіонів; методи математичної статистики при обчисленні та аналізі величини ризику інвестиційної активності. Результати дослідження, висновки та рекомендації обґрунтовано шляхом комплексного підходу.

Основні результати дослідження. На основі критичного аналізу існуючих методичних підходів до визначення інвестиційної активності автором запропоновано методику оцінювання рівня інвестиційної активності регіонів на основі двох інтегрованих складових - індекс доходності та індекс ліквідності. Результуючий показник характеризується двома узагальнюючими складовими: доходністю та ліквідністю, які в свою чергу формуються з низки більш дрібних.

Розрахунок показника інвестиційної активності регіонів, побудований на основі концепції сталого розвитку, визначений за даними держкомстату України [5], наведено у таблиці 1. На основі дослідження виявленої тенденції зміни аналізованого показника автором обчислено прогнозні значення індексу інвестиційної активності для регіонів України у 2012 році.

Таблиця 1. Динаміка індексу інвестиційної активності за регіонами України

* - прогнозні значення

До кризи 2008 - 2009 рр. перша п'ятірка інвестиційно-активних лідерів включає м. Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Київську та Закарпатську області. Проведений аналіз інвестиційної активності регіонів України свідчить, що з точки зору потенціальних можливостей найбільш привабливою та інвестиційно-активною є Донецька область, яка має суттєвий потенціал. Проте врахування критерію ліквідності знижує її привабливість до другого місця після Києва. Після закінчення світової кризи незмінним лідером з інвестицій з м. Київ. Рейтинг та структура регіонів за рівнем інвестиційної активності дещо змінюється: ширший розмах регіонів по відношенню до нульового значення свідчить про ще більшу диференціацію регіонів. Поясненням даної ситуаціє може служити:

найбільш постраждалими виявилися східні та південні регіони України. Причини погіршення інвестиційної привабливості основних промислово-виробничих регіонів полягають у відсутності структурної модернізації виробництва, ігнорування інноваційного розвитку та досягнень науково-технічного прогресу;

експортна спеціалізація зазначених регіонів на невеликій кількості товарних груп низького переділу при одночасному зростанні відкритості економіки, її залежність від кон'юнктури зовнішніх ринків.

Тенденція зміни рівня інвестиційної активності регіонів України за останнє десятиріччя, визначеного на основі запропонованої методики, наведена на рис.1.

Рис.1. Динаміка зміни рейтингу інвестиційної активності регіонів України, 2000-2012 рр.

Незважаючи на часові зміни, лідерами з інвестиційної активності виступають м. Київ, Донецька, Дніпропетровська області тощо. Основними факторами, що визначають зазначену тенденцію є наступні: економічний (збільшення частки регіону в країні, рівня прямих іноземних інвестицій, рівня розвитку підприємництва тощо); соціально-демографічний (зростання рівня доходів населення, співвідношення рівня безробіття та зайнятості, заробітної плати тощо); ресурсно-географічний та екологічний (підвищення рівня утилізації відходів); інноваційний (покращення рівня інноваційної активності підприємств, рівня забезпечення інноваціями) тощо. Водночас, слід зазначити, що наростання негативних тенденцій кризового та післякризового періодів викликають серйозні ризики та загрози для розвитку регіонів, їх інноваційно-інвестиційної діяльності та розвитку країни в цілому. Найбільш небезпечними серед них можна виділити наступні:

нерівномірність територіального розвитку країни; зниження рівня інноваційного розвитку у базових галузях промислових регіонів;

суттєве послаблення позицій експортоорієнтованих регіонів внаслідок зміни кон'юнктури та зростання конкуренції на світових ринках; значне скорочення податкової бази через зменшення кількості платників податків та обсягів діяльності;

скорочення обсягів бюджетного фінансування соціальної інфраструктури та інших життєво важливих сфер (медицина, освіта, культура).

Кількісне обчислення рівня загроз інвестиційної активності пропонуємо визначати за допомогою векторної оцінки ризику. Кількісне значення рівня загроз сталого зростання інвестиційної активності регіонів України (R_{інв. акт.)} пропонується визначати через обчислення довжини вектору:

R_{інв. акт.} = ( (І_{дох. к -} І_{дох. п}) ² + (І_{лікв. к} - І_{лікв. п}) ²) ^1/2 (1)

Чисельне значення рівня ризику, визначене за формулою (1), наведене у таблиці 2. Основними переломними моментами в динаміці інвестиційної активності є 2000 - 2007 рр. (докризовий стан в економіці) та 2007 - 2011 рр. (посткризовий період).

Таблиця 2. Кількісне значення рівня ризику інвестиційної активності регіонів

Графічна інтерпретація даних таблиці 2 наведена на рис.2. Як видно з рис.2, тенденція зміни рівня ризику інвестиційної активності регіонів протягом останнього десятиліття, обчислена за допомогою запропонованого підходу та з визначенням середньоквадратичного відхилення, мають ідентичні значення.

Проте перевагою запропонованого підходу є той факт, що рівень та складові фактори ризику можна визначати на кожному проміжку часу, що дозволяє оперативно визначати складові та рівень загроз сталого розвитку країни та приймати відповідні управлінські рішення. Найбільш ризикованими з точки зору інвестиційної активності до 2007 року були Луганська, Донецька, Харківська, Одеська, Київська області, м. Київ. Якщо проаналізувати найбільш постраждалі від кризи регіони, то саме дані області туди й потрапили. Проте після світової фінансово-економічної кризи суттєво відрізняється за рівнем ризику м. Київ, Донецька, Хмельницька, Луганська, Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська області. Відповідно, зазначені регіони мають і більший рівень потенційної привабливості для інвесторів, що має ґрунтовне пояснення.

Рис.2. Динаміка ризику інвестиційної активності регіонів України, 2000-2011 рр.

Після завершення світової фінансово-економічної кризи внаслідок структурної перебудови світової економіки та переорієнтації кон'юнктури світових ринків на інноваційну продукцію кінцевого призначення з низькою матеріало - та енергоємністю виробництва, повернення до існуючого розподілу сил в регіональному розрізі буде неможливим. Сучасні промислові регіони України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області) в нових умовах господарювання втрачають свій традиційний конкурентний потенціал, внаслідок чого країна може опинитися без джерел валютних надходжень. З метою врахування таких тенденцій в Україні має зрости роль державних важелів управління регіональним розвитком, а також активізуватись діяльність місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування в процесі впровадження дієвої антикризової політики в регіональному вимірі. Узагальнення міжнародного досвіду дозволяє виокремити низку інструментів у наступних сферах: розширення пропозиції кредитних ресурсів; підтримка малого й середнього бізнесу; стимули для інвестицій та інновацій; підтримка галузей-експортерів; впровадження податкових інструментів. На основі застосування запропонованого підходу до визначення рівня інвестиційної активності регіонів України зроблено прогноз щодо подальшого розвитку (рис.3).

Найбільш суттєві зміни рівня інвестиційної активності у найближчі 3 - 4 роки ймовірні у м. Києві, Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Херсонській областях. Причому у м. Києва, Донецької, Дніпропетровської, Луганської областей значний ризик зниження рівня інвестиційної активності. Київ як столиця країни, має значний потенціал, проте, якщо не врахувати зазначені загрози сталого інвестиційного розвитку, можливим є суттєве зниження його привабливості. Донецька область є промисловим лідером України, проте навіть їй загрожує зниження рівня інвестиційної активності у найближчій перспективі. Луганська та Дніпропетровська області вже на даний час мають нестабільне становище щодо рівня інвестиційної привабливості, яке в перспективі ще погіршиться. Проте деякі області, як наприклад, Херсонська, Київська тощо, мають можливість підвищити рівень інвестиційної привабливості за рахунок наявного потенціалу. Зокрема, Київська область завдяки своїй близькості до столиці країни має значний потенціал щодо розміщення бізнес-центрів, виробництв, активного розвитку будівництва за межами Києва, розширення меж столиці у майбутньому. Херсонська та інші області мають велике значення у сільському господарстві, яке має бути ефективно використане приватним сектором, що дозволить підвищити їх інвестиційну активність та привабливість для бізнесу. Позитивним моментом є визнання вітчизняними урядовцями необхідності інноваційного розвитку вітчизняного АПК та приділення йому більшої уваги [4].

* - прогнозні дані

Рис.3. Прогнозний розвиток інвестиційної активності деяких областей України

Висновки